Справа № 991/11740/25

Провадження № 1-кп/991/149/25

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД 

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 липня 2026 року         м. Київ

Вищий антикорупційний суд колегією суддів в складі:

головуючої - судді ОСОБА_1 ,

суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участі: секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,

сторін кримінального провадження:

з боку обвинувачення: прокурора ОСОБА_5 ,

з боку захисту: обвинуваченого ОСОБА_6 та адвоката ОСОБА_7 ,

у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 15.04.2024 за № 42024110000000146, за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання адвоката ОСОБА_7 , який діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_6 , про зміну запобіжного заходу,

установив:

02.07.2026 у ході судового засідання адвокат ОСОБА_7 заявив клопотання про зміну застосованого до обвинуваченого ОСОБА_6 запобіжного заходу шляхом зменшення розміру застави (Вх. № 33475/26 від 03.07.2026).

І. Суть клопотання

У провадженні Вищого антикорупційного суду перебуває справа за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України.

Ухвалою слідчого судді від 14.03.2025 ОСОБА_6 визначено альтернативний запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 6 млн грн, які були внесені третьою особою ОСОБА_8 25.03.2025.

Сторона захисту вважає, що визначений розмір застави має бути зменшений до 4 млн грн у зв`язку з такими обставинами:

- тривалістю застосованого до обвинуваченого запобіжного заходу (1 рік та 3 місяці), під час якого обвинувачений належним чином виконував покладені на нього процесуальні обов`язки;

- відсутністю ризику переховування від суду, з огляду на ознайомлення сторони захисту з матеріалами кримінального провадження в порядку ст. 290 КПК України та відсутність доказів, які б вказували на наявність у діях обвинуваченого складу кримінального правопорушення. Крім того, обвинувачений позбавлений можливості покинути територію України через дію воєнного стану, перебування на військовому обліку, здачу на зберігання свого паспорту для виїзду закордон та відсутність зв`язків зі службовими особами правоохоронних органів;

- ненаданням стороною обвинувачення доказів щодо можливості обвинуваченого незаконно впливати на свідків у цій справі та звільненням обвинуваченого з посади заступника Міністра енергетики України 12.08.2024, у зв`язку з чим він не має жодного впливу на службових осіб державних органів;

- невстановленням стороною обвинувачення причетності обвинуваченого до вчинення інших кримінальних правопорушень.

ІІ. Позиції учасників провадження

Захисник ОСОБА_7 просив задовольнити клопотання з підстав, викладених у ньому. Зазначив, що грошові кошти в якості застави внесені третьою особою, яка наразі має проблеми з бізнесом та погіршення стану здоров`я.

Обвинувачений ОСОБА_6 підтримав правову позицію захисника. Повідомив, що заставодавець - це його сват.

Прокурор ОСОБА_5 заперечив щодо задоволення клопотання сторони захисту. Зазначив, що викладені у клопотанні доводи зводяться до незгоди з клопотанням сторони обвинувачення від 10.06.2026, за результатами якого судом прийнято рішення про продовження строку дії обов`язків на два місяці. Нових обставин, які свідчили б про необхідність зміни запобіжного заходу шляхом зменшення розміру застави, стороною захисту не зазначено. Заставодавцем є третя особа, документів щодо його майнового стану, що свідчили б про необхідність використання ним грошових коштів, внесених в якості застави, до клопотання не долучено. Додав, що з плином часу ризики у кримінальному провадження послаблюються, проте у цьому провадженні сам запобіжний захід був істотно послаблений, процесуальні обов`язки поступово зменшувались, з огляду на що визначений розмір застави є необхідним і достатнім для забезпечення належного виконання обвинуваченим своїх обов`язків.

ІІІ. Встановлені обставини, мотиви та оцінка суду

Дослідивши зміст клопотання, заслухавши думки осіб, які беруть участь у його розгляді, Суд дійшов таких висновків.

Частинами першою та другою статті 331 КПК України визначено, що під час судового розгляду суд за клопотанням сторони захисту має право своєю ухвалою змінити запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення судом питання щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні (ч. 1 ст. 194 КПК України).

Обґрунтованість застосування запобіжного заходу, на переконання Суду, підлягає періодичному судовому контролю з метою перевірки наявності чи відсутності ризиків, які стали підставою для його застосування, а також у зв`язку з виникненням інших, нових обставин, що можуть зумовлювати зміну цього запобіжного заходу у бік його пом`якшення або скасування. Враховуючи, що в ухвалах суду строк дії запобіжного заходу у виді застави не визначено, його тривале застосування без урахування конкретних обставин кримінального провадження може призвести до порушення прав, свобод та інтересів обвинуваченого.

Сторона захисту просить змінити застосований до обвинуваченого запобіжний захід у вигляді застави шляхом зменшення її розміру до 4 млн грн. Оцінюючи наведені стороною захисту у клопотанні обставини, як підстави для зміни запобіжного заходу, Суд зазначає про таке.

На момент розгляду клопотання досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні закінчено, обвинувальний акт передано до суду, проводиться судовий розгляд. Разом із тим, у цьому кримінальному провадженні ризики переховування обвинуваченого від суду, вчинення іншого кримінального правопорушення та незаконного впливу обвинуваченого на свідків продовжують існувати та не втратили своєї актуальності. Мотиви, з яких Суд дійшов висновку про існування зазначених ризиків, викладені в ухвалі суду від 11.06.2026 про продовження строку дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_6 . Водночас, з огляду на перебіг кримінального провадження та процесуальну поведінку обвинуваченого, інтенсивність зазначених ризиків наразі є меншою порівняно з тією, що існувала на попередніх стадіях провадження.

Посилання сторони захисту на належну процесуальну поведінку обвинуваченого не є беззаперечною обставиною, яка може свідчити про необхідність зміни запобіжного заходу. Особа зобов`язана виконувати покладені на неї обов`язки, інакше, у разі їх невиконання, положення КПК України передбачають можливість звернення застави в дохід держави або зміну запобіжного заходу на більш суворий.

Дії, до яких обвинувачений ОСОБА_6 може вдатись, висунення йому обвинувачення у вчиненні особливо тяжкого корупційного кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 (санкція якої передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від 8 до 12 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років, з конфіскацією майна), тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому, а також існування встановлених раніше ризиків, що не втратили своєї актуальності, у своїй сукупності вказують на необхідність застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави.

Разом із тим, за час кримінального провадження будь-яких нарікань щодо процесуальної поведінки ОСОБА_6 та відомостей про вчинення ним дій, спрямованих на переховування від суду, вчинення іншого правопорушення або ж впливу на свідків, суду не надано. Обвинувачений належним чином виконував покладені на нього процесуальні обов`язки та не допускав порушень. 

Практика Європейського суду з прав людини свідчить про необхідність пом`якшення обмежень прав і свобод особи, пов`язаних із застосуванням запобіжного заходу, у разі її належної процесуальної поведінки.

Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура (ст. 2 КПК України).

Такі обставини, на думку Суду, свідчать про можливість визначення застави у меншому розмірі, який тією ж мірою дозволить забезпечити виконання обвинуваченим своїх процесуальних обов`язків, оскільки саме це є основною метою застосування запобіжного заходу, а не покарання особи, вина якої не встановлена вироком суду. 

Визначений обвинуваченому ОСОБА_6 розмір застави діє протягом шістнадцяти місяців, що є істотною обставиною при оцінці її актуальності та відповідності меті запобіжного заходу. Із плином часу змінюється фактичний і правовий контекст кримінального провадження, у зв`язку з чим визначений раніше розмір застави потребує повторної оцінки з точки зору принципів розумності та пропорційності, передбачених кримінальним процесуальним законодавством.

Збереження протягом тривалого часу застави у значному розмірі без її перегляду з урахуванням розвитку кримінального провадження та інших об`єктивних обставин не відповідає принципу пропорційності, оскільки порушує справедливий баланс між метою запобіжного заходу та обсягом обмежень прав обвинуваченого. За відсутності належних доводів щодо необхідності застосування застави саме в такому розмірі на цій стадії провадження, існують підстави для визначення меншого, але достатнього її розміру.

У рішенні «Мангурас проти Іспанії» від 20.11.2010 Європейський суд з прав людини зазначив, що гарантії, передбачені п. 3 статті 5 Конвенції, покликані забезпечити не компенсацію втрат, а зокрема явку обвинуваченого на судове засідання. Таким чином, сума (застави) повинна бути оцінена, враховуючи самого обвинуваченого, його активи та його взаємовідносини в професійному середовищі, яке сформувало обставини для такої діяльності, з метою забезпечення ефективності даного заходу, іншими словами, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості), при якому перспектива втрати застави, у випадку відсутності у суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб унеможливити перешкоджання особою встановленню істини у кримінальному провадженні. При цьому, має бути враховано наявність грошових засобів у обвинуваченого.

На переконання Суду, застава у розмірі 1 600 прожиткових мінімумів для працездатних осіб (1 600 х 3 328 грн = 5 324 800 грн) з тією ж вірогідністю зможе забезпечити виконання обвинуваченим ОСОБА_6 своїх процесуальних обов`язків та буде найбільш домірним заходом на теперішній час, який збалансує інтереси суспільства, держави та обвинуваченого. Решту грошових коштів у сумі 675 200 грн (6 000 000 грн - 5 324 800 грн) необхідно повернути заставодавцю ОСОБА_8 .

При цьому, такий розмір, навіть після його неодноразового зменшення, продовжує істотно перевищувати триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначений КПК України як максимальний розмір для особи, обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину. 

Враховуючи характер та ступінь тяжкості кримінального правопорушення, в якому обвинувачується ОСОБА_6 , його роль у його вчиненні (відповідно до змісту обвинувального акта він одержав за попередньою змовою з іншими особами неправомірну вигоду у особливо великому розмірі за вчинення дій з використанням наданої йому влади та службового становища), особу обвинуваченого, його майновий стан, а також існування ризиків переховування обвинуваченого від суду, незаконного впливу на свідків та вчинення іншого кримінального правопорушення, Суд вважає, що має місце виключний випадок і застава у межах від 80 до 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб не здатна забезпечити виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків. 

У цьому випадку застава визначається у вищому розмірі (у сумі 5 324 800 грн), який, на переконання Суду, за наявних обставин є пропорційним та достатнім для забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків. Крім того, Суд зважає на те, що заставу внесено не обвинуваченим, а третьою особою, яка висловила своє добровільне волевиявлення на її внесення, надала свої кошти та зобов`язалась нести матеріальну відповідальність за дії особи, за яку така застава вноситься, усвідомлюючи існування ризику її неповернення.

Щодо висловлених у ході судового засідання посилань сторони захисту на стан здоров`я та фінансове становище заставодавця, Суд вважає за необхідне зазначити, що до клопотання не долучено жодних документів, які б підтверджували або спростовували наведені обставини. Відсутність таких відомостей позбавляє Суд можливості перевірити доводи сторони захисту та надати їм належну правову оцінку.

Більш того, внесення застави на виконання ухвали суду було правом третьої особи, яке не обумовлювалось ні строком дії застави, ні обов`язком держави повернути її на першу вимогу заставодавця. Внесення застави не було б можливим без взаємної згоди підозрюваного та заставодавця, який висловив своє добровільне волевиявлення на її внесення, надав свої власні кошти та зобов`язався нести матеріальну відповідальність за дії особи, за яку така застава вноситься, усвідомлюючи існування ризику її неповернення (наприклад, у випадку її можливого звернення в дохід держави).

Крім того, кошти, внесені в якості застави, підлягають повному або частковому поверненню у випадках, передбачених КПК України, які сторона захисту у своєму клопотанні не зазначила.

Враховуючи викладені вище обставини, Суд дійшов висновку про необхідність часткового задоволення клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу.

На підставі викладеного, керуючись ст. 201, 331, 372, 376 КПК України, суд

постановив:

Клопотання адвоката ОСОБА_7 , який діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_6 , про зміну запобіжного заходу - задовольнити частково.

Запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 6 000 000 грн (1 981,5 прожиткових мінімумів для працездатних осіб станом на 2025 рік) змінити в частині суми застави, а саме зменшити обвинуваченому ОСОБА_6 розмір застави, достатній для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених КПК України, до розміру, що становить 5 324 800 грн (1 600 прожиткових мінімумів для працездатних осіб).

Суму сплаченої застави у розмірі 675 200 (шістсот сімдесят п`ять тисяч двісті) гривень повернути заставодавцю  ОСОБА_8 .

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та окремому оскарженню не підлягає. Заперечення щодо ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 ст. 392 КПК України.

Головуюча:          ОСОБА_1 

Судді:           ОСОБА_2 

ОСОБА_3