Справа № 991/2002/26

Провадження 1-кп/991/30/26

У Х В А Л А

08 липня 2026 року м. Київ 

Суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 , 

захисника ОСОБА_5 , 

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні зали судових засідань Вищого антикорупційного суду в місті Києві клопотання адвоката ОСОБА_5 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_4 про зміну запобіжного заходу у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 10 березня 2023 року за № 52023000000000114, за обвинуваченням

ОСОБА_6  у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 368, ч. 2 ст. 332, ч. 3 ст. 332, ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 332, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 28 ч. 3 ст. 368, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 376-1 КК України,

ОСОБА_7  у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 332, ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1, ч. 3 ст. 369 КК України,

ОСОБА_4  у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1, ч. 3 ст. 368 КК України,

ОСОБА_8  у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1 КК України,

ОСОБА_9  у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 376-1 КК України,

В С Т А Н О В И В:

1.Історія провадження 

На розгляді Вищого антикорупційного суду перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 52023000000000114 від 10 березня 2023 року за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 368, ч. 2 ст. 332, ч. 3 ст. 332, ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 332, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 28 ч. 3 ст. 368, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 376-1 КК України, ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 332, ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1, ч. 3 ст. 369 КК України, ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1, ч. 3 ст. 368 КК України, ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1 КК України, ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 376-1 КК України.

Ухвалою Суду від 05 березня 2026 року у вказаному провадженні призначено підготовче судове засідання, а 14 травня 2026 року на підставі обвинувального акта був призначений судовий розгляд.

06 липня 2026 року засобами електронного зв`язку до Суду надійшло клопотання адвоката ОСОБА_5 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_4 про зміну запобіжного заходу.

2.Доводи клопотання та заперечення щодо нього

Ключові аргументи захисника ґрунтуються на зникненні ризиків переховування, впливу на свідків та перешкоджання провадженню, оскільки обвинувачений протягом року сумлінно виконував процесуальні обов`язки, здав закордонний паспорт та був звільнений з посади судді. 

Окремо наголошується на критичному стані здоров`я ОСОБА_4 , який є особою з інвалідністю II групи, переніс хірургічне втручання та потребує дороговартісного лікування .

Захисник ОСОБА_5 просить зменшити розмір застави з 1 514 000 гривень до 320 000 гривень а також повернути частину застави у розмірі 1 194 000 гривень трьом заставодавцям для забезпечення побутових потреб та лікування обвинуваченого.

3.Позиція учасників судового засідання

У судовому засіданні захисник ОСОБА_5 оголосив клопотання та звернув увагу на відсутність ризиків, як передумови для продовження запобіжного заходу у виді застави.

Обвинувачений ОСОБА_4 у судовому засіданні клопотання підтримав.

Прокурор ОСОБА_3 заперечував проти задоволення клопотання адвоката ОСОБА_5 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_4 про зміну запобіжного заходу. Прокурор також звернув увагу на ризики та повідомив, що на сьогодні вони продовжують існувати. Також наголосив на можливості обвинуваченого затягувати розгляд кримінального провадження, зокрема, через зменшення застави. 

4.Оцінка та висновки Суду

Заслухавши думки учасників судового засідання, дослідивши клопотання та додатки до них, Суд дійшов таких висновків.

4.1 Правове регулювання

Відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження є запобіжний захід, в тому числі застава.

Згідно з ч. 1 ст. 331 КПК України суд під час судового розгляду за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувється в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу (ч. 2 ст. 331 КПК України).

Частиною 1 ст. 201 КПК України передбачено право обвинуваченого, до якого застосовано запобіжний захід, або його захисника звернутися до суду із клопотанням про зміну запобіжного заходу.

Відповідно до ч. 4 цієї статті таке клопотання розглядається судом згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу. За наведених обставин підставою для зміни запобіжного заходу може стати наявність нових обставин, які не розглядалися слідчим суддею/судом при застосуванні запобіжного заходу: зміна обставин підозри, зменшення встановлених ризиків. 

Також, при вирішенні питання про зміну запобіжного заходу, як і при вирішенні питання про його застосування, відповідно до ст. 178 КПК України, суд, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити й інші обставини.

4.2 Обставини, встановлені судом

19 лютого 2025 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1, ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1 КК України.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 26 лютого 2025 року у справі № 991/1673/25 (провадження № 1-кс/991/1673/25) до ОСОБА_4 було застосовано запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 2 013 620 (два мільйона тринадцять тисяч шістсот двадцять) гривень. 

Ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 13 березня 2025 року у справі № 991/1673/25 (провадження № 11-сс/991/168/25) зазначена ухвала залишена без змін.

28 березня 2025 року Вищою радою правосуддя задоволено подання заступника Генерального прокурора - керівника Спеціалізованої Антикорупційної прокуратури ОСОБА_10 про надання згоди на утримання під вартою судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_4 та надано згоду на його утримання під вартою. 

У такому рішенні, зокрема констатовано, що станом на день звернення із поданням стороною захисту не надано підтверджуючих документів про внесення застави згідно з ухвалою слідчого судді щодо підозрюваного ОСОБА_4 у даному кримінальному провадженні.

У зв`язку з цим, ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 04 квітня 2025 року у справі № 991/2857/25 (провадження № 1-кс/991/2850/25) до ОСОБА_4 було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.

Цією ж ухвалою було визначено альтернативний запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 1 514 000 (один мільйон п`ятсот чотирнадцять тисяч) гривень.

Суд встановив наявність трьох ризиків, передбачених ст. 177 КПК України: ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду; ризик незаконного впливу на свідків та інших підозрюваних; ризик перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.

04 квітня 2025 року визначений розмір застави був внесений у повному обсязі чотирма особами: ОСОБА_11 (320 000 грн), ОСОБА_12 (398 000 грн), ОСОБА_13 (398 000 грн) та ОСОБА_14 (398 000 грн).

Після звільнення з-під варти, у зв`язку з внесенням застави, на ОСОБА_4 були покладені обов`язки: не відлучатися з Одеської області без дозволу; повідомляти про зміну місця проживання чи роботи; утримуватися від спілкування з визначеним колом осіб; здати на зберігання паспорт для виїзду за кордон; носити електронний засіб контролю.

Ухвалою слідчого судді ВАКС від 20 червня 2025 року задоволено клопотання сторони обвинувачення про зміну запобіжного заходу, шляхом покладення обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

01 серпня 2025 року ОСОБА_4 повідомлено про нову та зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні кримінальних правопорушень за ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1, ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1, ч. 3 ст. 368 КК України

Починаючи з серпня 2025 року, строк дії покладених на ОСОБА_4 обов`язків не продовжувався.

4.3 Висновки Вищого антикорупційного суду

З матеріалів клопотання про зміну запобіжного заходу вбачається, що поведінка обвинуваченого є належною, ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України у цьому кримінальному провадженні щодо ОСОБА_4 відсутні.

Сторона обвинувачення вважає вказане клопотання повністю необґрунтованим та заперечує проти його задоволення, з огляду на наявність ризиків.

Суд наголошує, що ризиком у контексті кримінального провадження є певний ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Суд, оцінюючи вірогідність такої поведінки обвинуваченого, має дійти обґрунтованого висновку про високий ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Клішин проти України», наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами.

При розгляді клопотання про зміну обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу, Суд оцінює наявність трьох ризиків, а саме:

- ризику переховування від органів досудового розслідування та/або суду; 

- ризику незаконно впливати на свідків та інших обвинувачених у цьому кримінальному провадженні;

- ризику перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Щодо ризику переховування від органів досудового розслідування та/або суду.

Суд доходить висновку, що ризик переховування обвинуваченого від суду продовжує існувати і не втратив своєї актуальності. 

З одного боку, Суд бере до уваги твердження сторони захисту про те, що обвинувачений ОСОБА_4 протягом року не переховувався, має постійне місце проживання у м. Білгород-Дністровський та регулярно з`являється до суду. Також враховується наявність у нього інвалідності ІІ групи, що надає йому право законного виїзду за кордон в умовах воєнного стану. 

З іншого боку, Суд погоджується з позицією прокурора щодо того, що перехід кримінального провадження до стадії судового розгляду по суті змінює ступінь психологічного тиску на обвинуваченого. Усвідомлення початку дослідження доказів та перспективу можливого покарання за тяжке корупційне кримінальне правопорушення здатні суттєво підвищити мотивацію до втечі. Той факт, що обвинувачений щотижня подорожує трасою «Одеса - Рені», яка проходить через територію Республіки Молдова, у поєднанні з його законним правом на перетин кордону, свідчить про те, що технічна можливість реалізувати цей ризик є об`єктивно доступною та спрощеною. За таких обставин, чинний розмір застави у сумі 1 514 000 гривень виступає необхідним стримуючим фактором. 

Щодо ризику незаконного впливу на свідків, інших обвинувачених.

Оцінюючи можливість впливу на свідків, Суд відхиляє доводи сторони захисту про те, що допит понад 30 свідків та підозрюваних під час досудового розслідування детективами Національного антикорупційного бюро України нівелює вказаний ризик. Суд виходить із передбаченої кримінальним процесуальним законом процедури отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акта до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (ч. 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК України). Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч. 4 ст. 95 КПК України).

Усі свідки а також інші обвинувачені у цьому кримінальному провадженні ( ОСОБА_9 , ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , ОСОБА_7 ) мають бути допитані безпосередньо у залі судового засідання. Відтак, ризик впливу на них з метою спотворення істини чи зміни показань існує до моменту їх допиту судом. 

Крім того, Суд враховує, що ОСОБА_4 має понад 20 років юридичного стажу, з яких 16 років перебував на посаді судді. Цей досвід підтверджує обґрунтованість доводів прокурора про те, що обвинувачений володіє глибокими знаннями кримінального процесу, зберігає зв`язки у правоохоронних органах та має психологічну і соціальну перевагу, яка може бути використана для позапроцесуального впливу. Звільнення з посади судді не усуває цього ризику. 

Щодо ризику перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.

Суд вважає, що зазначений ризик продовжує існувати. Сторона захисту посилається на те, що обвинувачений не вчиняв нових правопорушень та був звільнений з посади. Разом із тим, Суд бере до уваги доводи прокурора про те, що з серпня 2025 року строк дії додаткових обов`язків (зокрема, носіння електронного засобу контролю) не продовжувався. 

За відсутності інших обмежувальних заходів, саме застава у розмірі 1 514 000 грн залишається єдиним суттєвим матеріальним стимулом, який забезпечує належну процесуальну поведінку ОСОБА_4 . Суд вважає, що зменшення застави майже в 5 разів (до 320 000 грн) може призвести до втрати цього стримуючого фактору та створити передумови для штучного затягування розгляду кримінального провадження чи інших зловживань.

Крім того, суд також звертає увагу на стан здоров`я обвинуваченого та майнового стану заставодавців.

Суд ретельно оцінив доводи захисту щодо наявності у ОСОБА_4 низки тяжких захворювань та потреби у фінансуванні лікування. Однак, як обґрунтовано зазначає прокурор, більшість із цих діагнозів були встановлені та відомі ще до моменту первинного обрання запобіжного заходу у квітні 2025 року. Суд констатує, що інформація про стан здоров`я та витрати на лікування ОСОБА_4 були враховані слідчим суддею в ухвалі Вищого антикорупційного суду від 04 квітня 2025 року при застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, не зважаючи на те, що зі слів захисника ОСОБА_5 інформація потреби обвинуваченого у операціях не була надана слідчому судді для оцінки. Наразі обвинувачений не перебуває під вартою, не обмежений у пересуванні додатковими обов`язками, а отже, має можливість безперешкодно отримувати будь-яку медичну допомогу. 

Стосовно заяв заставодавців ( ОСОБА_12 , ОСОБА_13 та ОСОБА_14 ) щодо необхідності повернення їм сплачених коштів для покриття побутових потреб, Суд зазначає, що внесення застави є добровільним актом цих осіб. Потреба заставодавців у поверненні власних коштів чи їхні домовленості з обвинуваченим про строки повернення боргу не є тими обставинами, які в розумінні кримінального процесуального закону можуть слугувати самостійною підставою для зміни запобіжного заходу та зменшення розміру застави. 

Окрім того, відповідно до ч. 3 ст. 182 КПК при застосуванні запобіжного заходу у вигляді застави, заставодавцю роз`яснюється - у вчиненні якого кримінального правопорушення підозрюється чи обвинувачується особа, передбачене законом покарання за його вчинення, обов`язки із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом, а також наслідки невиконання цих обов`язків.

Вищенаведені фактори у своїй сукупності свідчать про те, що ризики кримінального провадження не зменшилися до того рівня, який би виправдовував зменшення розміру застави, а раніше визначена сума продовжує виконувати свою гарантійну та стримуючу функцію на стадії судового розгляду.

Керуючись статтями 131 - 132, 182, 201, 333, 369-372 КПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Відмовити у задоволені клопотання адвоката ОСОБА_5 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_4 про зміну запобіжного заходу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її постановлення і оскарженню не підлягає.

Заперечення проти ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 ст. 392 КПК України.

Головуючий суддя     ОСОБА_1