Справа № 991/8762/26

Провадження 1-кс/991/8778/26

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

06 липня 2026 року м. Київ 

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , представника власника майна - адвоката ОСОБА_3 , прокурора ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання представника власника майна ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_3 від 03.07.2026 про скасування арешту майна в кримінальному провадженні № 52025000000000073 від 14.02.2025,

В С Т А Н О В И В:

03.07.2026 на розгляд слідчого судді надійшло клопотання представника власника майна ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_3 далі - заявник) від 03.07.2026 про скасування арешту майна в кримінальному провадженні № 52025000000000073 від 14.02.2025, у якому заявник просив скасувати арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 27.11.2025 у справі № 991/12235/25, накладений на: 

- мобільний телефон іРhone 15 Рго, s/n НОМЕР_1 , ІМЕІ: НОМЕР_2 ;

- ноутбук МасВоок model А3598 (з урахуванням уточнень детектива model А2337), s/n С02GС5С8QGLR, 

вилучених 24 листопада 2025 року в ході проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 .

Заявник обґрунтовував соє клопотання тим, що арешт має бути скасовано відповідно до положень ч. 1 ст. 174 КПК України, оскільки він був накладений необґрунтовано, та у подальшому в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба, також посилався на порушення Статті 1 Першого Протоколу Конвенції про захист прав людини посилаючись.

У судовому засіданні представник власника майна подане клопотання підтримав, та просив його задовольнити в повному обсязі.

Прокурор проти задоволення клопотання заперечував, надав усні та письмові пояснення, у яких, зокрема, звернув увагу суду, що тривалість арешту майна головним чином пов`язана з небажанням власника надати паролі доступу та відповідною складністю у їх подолання в процесі проведення експертизи.

Відповідно до ч. 2 ст. 174 КПК України арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Дослідивши матеріали провадження та заслухавши пояснення присутніх учасників, слідчий суддя встановив.

Детективами Національного антикорупційного бюро України під час досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52025000000000073 від 14.02.2025.

У вказаному кримінальному провадженні на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 20.11.2025 у справі№ 991/12014/25 було проведено обшук за адресою: АДРЕСА_1 , та було вилучено мобільний телефон іРhone 15 Рго (s/n НОМЕР_1 , ІМЕІ: НОМЕР_2 ) та ноутбук МасВоок model А2337 (s/n С02GС5С8QGLR).

Майно було вилучено для подолання встановлених на пристроях систем логічного захисту з огляду на те, під час обшуку його власниця відмовилась надати для огляду змість вказаних електронних носіїв інформації, розблоковувати їх та повідомити код-пароль до виявлених мобільного телефону та ноутбука,.

Постановою детектива від 25.11.2025 вищевказані телефон та ноутбук визнані речовим доказами.

На вилучене майно ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 27.11.2025 у справі № 991/12235/25 (провадження 1-кс/991/12326/25) було накладено арешт.

Зазначена ухвала була залишена без змін ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 05.12.2025 у справі № 991/12235/25 (провадження 11-сс/991/790/25).

Таким чином, правомірність та обґрунтованість накладення арешту на майно було встановлено вказаними судовими рішеннями.

29.02.2026 постановою детектива призначено судову комп`ютерно-технічну експертизу, проведення якої доручено експертам Київського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Міністерства внутрішніх справ України. 

18.02.2026 від експерта отримано відповідь про неможливість на той час проведення експертизи.

У своєму клопотанні заявник звертає увагу, що з дня вилучення майна минуло понад 7 місяців, але за цей час органом досудового розслідування не вчинено процесуальних дій, які б свідчили про досягнення мети арешту майна, визначеної ухвалою слідчого судді, а саме:

- постановою детектива від 26.11.2025 про призначення комплексної судової комп`ютерно-технічної експертизи та експертизи електронних комунікацій об`єктом дослідження визначено виключно мобільний телефон, ноутбук за весь час досудового розслідування не був визначений об`єктом жодної експертизи;

- постановою детектива НАБУ від 14.01.2026 представнику власника майна відмовлено у задоволенні клопотання про повернення ноутбука, при цьому будь-яких конкретних обставин, які б свідчили про фактичне проведення процесуальних дій із ноутбуком або обґрунтовували необхідність його подальшого утримання, у постанові не наведено;

- 16.02.2026 детективами НАБУ та прокурорами САП відкрито матеріали досудового розслідування у порядку статті 290 КПК України, що свідчить про завершення основного етапу досудового розслідування та відкриття матеріалів стороні захисту;

- у відповідь на клопотання представника власника майна від 28.05.2026, поданого в порядку статті 220 КПК України, детектив листом від 01.06.2026 532-296/18173 повідомив, що станом на 01.06.2026 систему логічного захисту мобільного телефону та ноутбука подолати не вдалося, копіювання та огляд інформації не здійснювалися, а потреба в арешті майна не відпала.

Водночас, слідство продовжує уважати, що на вилучених у ОСОБА_5 носіях інформації можуть міститись відомості про документальне та бухгалтерське супроводження оформлення та звітності ФОП ОСОБА_6 .

Крім того, за твердженням прокурора, спеціальне програмне забезпечення цифрової криміналістичної лабораторії НАБУ регулярно оновлюється, відповідно через деякий час у детективів буде можливість подолати систему логічного захисту на вказаних пристроях.

Відкриття матеріалів досудового розслідування у порядку статті 290 КПК України не перешкоджає можливому отриманню доказів, оскільки відповідно до положень ч. 11 ст. 290 КПК України, за наявності об`єктивних обставин існує можливість розкриття доказів, отриманих вже після завершення досудового розслідування.

Отже, заявником не надано будь-яких доказів того, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Статтею 1 Першого Протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та утворюють «трискладовий тест», за допомогою якого має відбуватися оцінка відповідного втручання: 1) законність втручання; 2) легітимна мета; 3) пропорційність між використовуваними засобами і переслідуваною метою та уникнення покладення на власника надмірного тягаря.

Обмеження права власності на конкретно визначене майно відбулося на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в кримінальному провадженні № 52025000000000073 від 14.02.2025 в порядку, передбаченому КПК України, що повністю відповідає вимогам КПК України.

Слідчий суддя, оцінюючи співмірність триваючого обмеження права власності, констатує наявність правової підстави втручання в право власності особи (ухвала суду), легітимну мету (розслідування особливо тяжкого злочину, та особливо тяжкого корупційного злочину), а також уважає, що з огляду на необхідність дотримання балансу інтересів суспільства і особи, застосований арешт майна не є занадто обтяжливим для особи.

За наведених обставин слідчий суддя вважає, що справедливий баланс інтересів у цьому випадку дотримано.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 174 КПК України саме на заявника в цьому випадку покладається обов`язок доведення того, що арешт на майно був накладений безпідставно, або, що у арешті цього мана відпала потреба. Водночас, заявник наведених обставин не довів.

Також слідчий суддя враховує, що подальше утримання майна обумовлене об`єктивно існуючими причинами, а саме триваючими спробами подолати систему логічного захисту на вилучених технічних пристроях.

Таким чином, слідчий суддя дійшов висновку, що потреба в дії цього заходу забезпечення кримінального провадження щодо арештованого майна на цей час не відпала.

З огляду на вищенаведене, слідчий суддя приходить до висновку про відмову у задоволенні клопотання.

Водночас, слідчий суддя вважає, що власник не позбавлений можливості повторно звернутися з відповідним клопотанням після завершення ознайомлення з матеріалами досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52025000000000073 від 14.02.2025 у порядку статті 290 КПК України, та остаточного визначення у зв`язку з цим обсягу доказі стороною обвинувачення.

Керуючись ст. 170-174, 372, 376 КПК України, слідчий суддя

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні клопотання представника власника майна ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_3 від 03.07.2026 про скасування арешту майна в кримінальному провадженні № 52025000000000073 від 14.02.2025 - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Заперечення проти ухвали можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.

Слідчий суддя ОСОБА_1