Справа № 991/8996/26
Провадження № 1-кс/991/9011/26
УХВАЛА
про відмову у відкритті провадження за скаргою
9 липня 2026 року місто Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 , перевірив скаргу ОСОБА_2 від 08.07.2026 на бездіяльність уповноважених осіб Національного антикорупційного бюро, що полягає у неповному виконанні ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 29.06.2026 у справі № 991/8512/26, неповному внесенні відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань та істотному звуженні предмета досудового розслідування.
09.07.2026 до слідчого судді надійшла вказана скарга.
У ній скаржник ОСОБА_2 указує, що ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 29.06.2026 у справі № 991/8512/26 скаргу заявника задоволено та зобов`язано уповноважених осіб Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ) внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) відомості саме на підставі його заяви до НАБУ від 16.06.2026 про кримінальні правопорушення.
При цьому, слідчий суддя окремо зазначив, що викладені у заяві обставини ґрунтуються на вимогах закону та свідчать про можливе порушення охоронюваних законом моїх прав та інтересів, у зв`язку із чим дійшов висновку про необхідність задоволення скарги.
Предметом виконання зазначеної ухвали була вся заява від 16.06.2026 разом із викладеними у ній фактичними обставинами та долученими до неї додатками, на які вона прямо посилалася, а не окремі її фрагменти, довільно визначені службовою особою органу досудового розслідування.
Разом з тим, із наданого йому витягу з ЄРДР у кримінальному провадженні № 52026000000000371 вбачається, що уповноваженою особою НАБУ фактично відображено лише окрему частину його заяви, яка стосується можливого умисного невиконання судових рішень, тоді як інші істотні відомості, викладені у заяві від 16.06.2026, до фабули кримінального провадження не внесені та взагалі не знайшли жодного відображення.
Зокрема, у витягу повністю відсутні відомості про поданий ним цивільний позов, заяви про його зміну, уточнення та доповнення, визначених цивільних позивачів, цивільних відповідачів, заявлений розмір моральної та фізичної шкоди, причинно-наслідковий зв`язок між діями службових осіб та заподіяною шкодою, а також інші фактичні обставини, які безпосередньо викладалися у заяві від 16.06.2026 та були покладені в основу звернення до НАБУ.
Фактично до ЄРДР внесено не відомості за його заявою від 16.06.2026, як це прямо визначено ухвалою слідчого судді, а лише вибірково відображену частину цієї заяви, що призвело до істотного звуження предмета досудового розслідування.
Водночас, ухвала слідчого судді від 29.06.2026 не містить жодних застережень щодо можливості внесення лише окремої частини відомостей, викладених у заяві від 16.06.2026. Навпаки, суд прямо зобов`язав уповноважених осіб НАБУ внести до ЄРДР відомості саме на підставі зазначеної заяви. Таким чином, після набрання ухвалою законної сили орган досудового розслідування був позбавлений будь-якої дискреції самостійно визначати, які фактичні обставини підлягають внесенню, а які можуть бути виключені з фабули кримінального провадження.
ОСОБА_2 указує, що наразі предметом оскарження є невиконання ухвали слідчого судді у тому обсязі, у якому вона була постановлена. Після набрання ухвалою законної сили саме вона визначає межі обов`язку органу досудового розслідування щодо внесення відомостей до ЄРДР, а тому будь-яке самостійне скорочення фактичних обставин заяви означає фактичне часткове невиконання судового рішення, а не реалізацію дискреційних повноважень слідчого.
Таке вибіркове внесення відомостей суперечить статтям 2, 9, 22, 91 та 214 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), оскільки предмет доказування штучно обмежений лише можливим невиконанням судових рішень, тоді як інші взаємопов`язані обставини, наведені заявником, фактично залишені поза межами досудового розслідування.
Скаржник зазначає, що предметом цієї скарги є виключно неповне виконання обов`язкової до виконання ухвали слідчого судді, оскільки до ЄРДР перенесено не всі фактичні та істотні відомості, викладені у заяві від 16.06.2026, яка прямо визначена судом документом, на підставі якого підлягали внесенню відомості.
У скарзі ОСОБА_2 просить:
1. Визнати бездіяльність уповноважених осіб НАБУ, яка полягає у неповному виконанні ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 29.06.2026 у справі № 991/8512/26 та неповному внесенні до ЄРДР відомостей за його заявою від 16.06.2026, незаконною.
2. Зобов`язати уповноважених осіб НАБУ усунути допущену бездіяльність шляхом повного виконання ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 29.06.2026 у справі № 991/8512/26 та внесення до ЄРДР усіх фактичних та істотних відомостей, викладених у заяві від 16.06.2026 про кримінальні правопорушення.
3. Зобов`язати уповноважених осіб НАБУ привести відомості, внесені до ЄРДР у кримінальному провадженні № 52026000000000371, у відповідність до ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 29.06.2026 та заяви від 16.06.2026, яка визначена цією ухвалою підставою внесення відомостей до ЄРДР.
Перевіривши подану скаргу та додані до неї матеріали, слідчий суддя доходить висновку про необхідність відмовити у відкритті провадження за нею, враховуючи таке.
Окремою формою судової діяльності відповідно до КПК є судовий контроль за додержанням законів органами досудового розслідування, який реалізує слідчий суддя. Зміст і характер судового контролю в межах кримінального процесу пов`язаний передусім із необхідністю забезпечення прав і свобод людини на стадії досудового розслідування.
Однією з форм такого контролю є розгляд скарг на рішення, дії та бездіяльність слідчого та прокурора у порядку ст. 303 КПК.
Слідчий суддя відмовляє у відкритті провадження лише у разі, якщо скарга подана на рішення, дію чи бездіяльність слідчого, прокурора, що не підлягає оскарженню (ч. 4 ст. 304 КПК).
У частині першій статті 303 КПК визначено вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування.
Відповідно до цієї норми на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого, прокурора:
1) бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування;
2) рішення слідчого, прокурора про зупинення досудового розслідування - потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження;
3) рішення слідчого про закриття кримінального провадження - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником;
4) рішення прокурора про закриття кримінального провадження та/або провадження щодо юридичної особи - заявником, одним із близьких родичів або членом сім`ї, коло яких визначено цим Кодексом, та/або захисником померлого, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження;
5) рішення прокурора, слідчого про відмову у визнанні потерпілим - особою, якій відмовлено у визнанні потерпілою;
6) рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора при застосуванні заходів безпеки - особами, до яких можуть бути застосовані заходи безпеки, передбачені законом;
7) рішення слідчого, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій - особою, якій відмовлено у задоволенні клопотання, її представником, законним представником чи захисником;
8) рішення слідчого, прокурора про зміну порядку досудового розслідування та продовження його згідно з правилами, передбаченими главою 39 цього Кодексу, - підозрюваним, його захисником чи законним представником, потерпілим, його представником чи законним представником;
9-1) рішення прокурора про відмову в задоволенні скарги на недотримання розумних строків слідчим, прокурором під час досудового розслідування - особою, якій відмовлено у задоволенні скарги, її представником, законним представником чи захисником;
10) повідомлення слідчого, прокурора про підозру після спливу одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку або двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом - підозрюваним, його захисником чи законним представником;
11) відмова слідчого, прокурора в задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження з підстав, передбачених пунктом 9-1 частини першої статті 284 цього Кодексу, - стороною захисту, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, її представником.
Відповідно до ч. 2 ст. 303 КПК скарги на інші рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора не розглядаються під час досудового розслідування і можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді згідно з правилами статей 314-316 цього Кодексу.
Отож, скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора, що не передбачені ч. 1 ст. 303 КПК, не розглядаються слідчим суддею під час досудового розслідування, проте можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді.
Встановлення законодавцем такого обмеження права на оскарження рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора на досудовому провадженні має на меті забезпечення належного здійснення правосуддя через розумне регулювання кількості справ, що надходять до слідчих суддів та створення умов для ефективного використання обмежених ресурсів судової влади.
Разом з тим, таке обмеження не може вважатися таким, що порушує саму суть права на судове оскарження, оскільки доводи, викладені в скарзі, хоча і не можуть бути розглянуті слідчим суддею на етапі досудового розслідування по суті, проте це компенсується тим, що такі скарги можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді.
Зі змісту поданої скарги та долучених документів убачається, що 16.06.2026 ОСОБА_2 звернувся з заявою про можливе вчинення кримінальних правопорушень. Уповноваженими особами НАБУ такі відомості не було внесено. Далі, він звернувся з відповідною скаргою до слідчого судді на бездіяльність у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР. Ухвалою слідчого судді від 29.06.2026 зобов`язано уповноважену особу НАБУ внести до ЄРДР відомості за заявою ОСОБА_2 від 16.06.2026 про кримінальні правопорушення. 04.07.2026 на виконання цієї ухвали, до ЄРДР внесено відповідні відомості. Відповідно до витягу з ЄРДР - «ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду ОСОБА_3 від 29.06.2026 у справі № 991/8512/26 зобов`язано уповноважену посадову особу Національного антикорупційного бюро України внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості за заявою ОСОБА_2 від 16.06.2026 за № Б-7792 про кримінальні правопорушення, в якій серед іншого зазначається про умисне невиконання судових рішень, вчинених службовими особами, які займають відповідальне становище, зокрема за ухвалами Дніпровського районного суду м. Києва від 31.03.2026, 01.04.2026, 14.05.2026, 29.05.2026 у справі № 755/4632/26 з боку уповноважених осіб СВ Дніпровського УП ГУНП в м. Києві та Дніпровської окружної прокуратури м. Києва»
Така процедура звернення з заявою, а далі зі скаргою до слідчого судді на бездіяльність щодо невнесення відомостей до ЄРДР повністю узгоджується з приписами КПК.
Наразі скаржник фактично оскаржує неповне, на його думку, виконання ухвали слідчого судді та внесення до ЄРДР не усіх відомостей, які відображено в його заяві від 16.06.2026.
Така скарга не входить у вичерпний перелік, зазначений у ч. 1 ст. 303 КПК.
Враховуючи це, відсутні правові підстави для розгляду скарги слідчим суддею, а тому у відкритті провадження за скаргою ОСОБА_2 необхідно відмовити.
Разом з тим, слідчий суддя наголошує, що відповідно до ч. 5 ст. 214 КПК до ЄРДР вноситься короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником.
Указана норма не вимагає дослівного або повного перенесення до ЄРДР усіх фактичних обставин, викладених у заяві про кримінальне правопорушення. Формулювання «короткий виклад» означає, що законодавець не зобов`язує відтворювати всю заяву повністю, вносити всі деталі, аргументи, припущення, оцінки чи додатки, викладені заявником.
До того ж, первинні відомості, які вносяться до ЄРДР не є остаточним описом події. Під час досудового розслідування відомості можуть уточнюватися, доповнюватися та змінюватися, зокрема й щодо кваліфікації та встановлених обставин.
Витяг з ЄРДР - це лише документ, який підтверджує факт внесення відомостей до реєстру та містить відображені в ньому дані. Він не створює і не обмежує повноваження слідчого чи прокурора певними фактичними обставинами під час проведення досудового розслідування. Отож, слідчий не обмежує проведення досудового розслідування лише в межах кількох речень, які відображені в ЄРДР і не може ігнорувати наведені заявником повні відомості, викладені ним у заяві.
Отож, предмет розслідування визначається не самим витягом з ЄРДР, а всією сукупністю відомостей про можливе кримінальне правопорушення, насамперед тими істотними фактами, які містяться у заяві.
На підставі викладеного, слідчий суддя постановив:
- відмовити у відкритті провадження за скаргою ОСОБА_2 від 08.07.2026 на бездіяльність уповноважених осіб Національного антикорупційного бюро, що полягає у неповному виконанні ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 29.06.2026 у справі № 991/8512/26, неповному внесенні відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань та істотному звуженні предмета досудового розслідування;
- копію ухвали невідкладно надіслати особі, яка подала скаргу, разом із скаргою та усіма доданими до неї матеріалами.
Ухвала може бути оскаржена до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду впродовж п`яти днів з дня отримання її копії.
Ухвала набирає законної сили після закінчення п`ятиденного строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі її подання ухвала слідчого судді, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Слідчий суддя ОСОБА_1