Справа № 991/8759/26

Провадження 1-кс/991/8774/26

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД 

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 липня 2026 року         м.Київ 

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , адвоката ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу адвоката ОСОБА_3 , подану в інтересах ОСОБА_4 , на бездіяльність уповноваженої особи Національного антикорупційного бюро України, в порядку п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, 

ВСТАНОВИВ:

До слідчого судді Вищого антикорупційного суду (далі - ВАКС) звернувся адвокат ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 , зі скаргою на бездіяльність уповноваженої особи НАБУ, в якій просить зобов`язати уповноважену особу розглянути клопотання від 15.06.2026 про вручення ОСОБА_4 пам`ятки про процесуальні права та обов`язки потерпілого у кримінальному провадженні № 52026000000000074 від 13.02.2026, а також про допит ОСОБА_4 як потерпілого. 

Скарга обґрунтована тим, що детектив НАБУ в порушення вимог ст. 220 КПК України не прийняв належного процесуального рішення за результатами розгляду вказаного клопотання, натомість направив відповідь у формі листа про відмову у його задоволенні. Відмова мотивована об`єднанням матеріалів кримінального провадження № 52026000000000074 від 13.02.2026 та кримінального провадження № 52023000000000177 від 14.03.2023, наявністю у КП № 52023000000000177 раніше прийнятої постанови про відмову у задоволенні аналогічної заяви особи ОСОБА_4 , а також тим, що у базовому кримінальному провадженні № 42018000000001782 від 24.07.2018, з якого було виділено КП № 52023000000000177, вже досліджуються обставини за ч. 5 ст. 191 КК України. 

Адвокат вважає таку бездіяльність і позицію НАБУ протиправними, оскільки ОСОБА_4 є заявником, за чиєю заявою про вчинення злочину ОСОБА_5 за рядом статей, у тому числі за епізодом за ч. 5 ст. 191 КК України, відомості уповноваженими особами НАБУ внесені не були, а сама заява була лише долучена до матеріалів КП № 52023000000000177. Надалі, на підставі ухвали слідчого судді ВАКС, якою було визнано бездіяльність НАБУ та зобов`язано внести відомості до ЄРДР за цією заявою, було зареєстровано кримінальне провадження № 52026000000000074, проте лише за однією правовою кваліфікацією - за ч. 3 ст. 209 КК України. Захисник наголошує, що факт реєстрації провадження за результатами судового оскарження та подальше об`єднання кримінальних проваджень № 52026000000000074 та № 52023000000000177 не позбавляють ОСОБА_4 права на отримання процесуального статусу потерпілого та реалізацію її законних прав у новому чи об`єднаному провадженні щодо самостійного епізоду розслідування.

Представник ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_3 у судовому засіданні вимоги скарги підтримав у повному обсязі, просив її задовольнити з наведених у ній підстав. 

Уповноважена особа НАБУ у судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце розгляду скарги повідомлена належним чином. На адресу суду від детектива НАБУ надійшли письмові заперечення, у яких він просив відмовити у задоволенні скарги у повному обсязі, а розгляд судового засідання проводити за його відсутності. Позиція органу досудового розслідування зводиться до того, що на вказану заяву скаржника листом було надано вичерпну відповідь, у якій повідомлено про об`єднання кримінальних проваджень, а також про те, що захиснику раніше вже надсилалася постанова про відмову у задоволенні аналогічних вимог, прийнята в межах кримінального провадження № 52023000000000177. 

Відповідно до ч. 3 ст. 306 КПК України відсутність детектива не перешкоджає розгляду скарги.

Слідчий суддя, дослідивши матеріали провадження, приходить до таких висновків.

Згідно зі ст. 24 КПК України, кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку передбаченому КПК України.

Статтею 303 КПК України визначені рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, серед яких, відповідно до п. 1 ч. 1 вказаної статті КПК України передбачено право заявника оскаржити бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у визначений КПК України строк.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України.

Правова процедура досудового розслідування є чітко регламентованою, а тому уповноважені особи органу досудового розслідування при розгляді звернень учасників кримінального провадження зобов`язані суворо дотримуватися встановлених законом процесуальних меж та форм.

Судовим розглядом встановлено, що ОСОБА_4 16.01.2026 звернулася до НАБУ із заявою про вчинення ОСОБА_6 кримінальних правопорушень за рядом статей Кримінального кодексу України, у тому числі за епізодом за ч. 5 ст. 191 КК України. Замість внесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, уповноважена особа НАБУ долучила вказану заяву до матеріалів кримінального провадження № 52023000000000177, яке раніше було виділене в окреме провадження з кримінального провадження № 42018000000001782 за підозрою ОСОБА_6 , про що повідомила заявника листом від 20.01.2026.

У подальшому, ухвалою слідчого судді ВАКС від 02.02.2026 вказану бездіяльність уповноважених осіб НАБУ було визнано протиправною та зобов`язано внести відомості до ЄРДР за заявою ОСОБА_4 від 16.01.2026. На виконання зазначеного судового рішення НАБУ внесло відомості до ЄРДР, зареєструвавши кримінальне провадження № 52026000000000074, проте лише за однією правовою кваліфікацією - за ч. 3 ст. 209 КК України, про що заявника було повідомлено письмовим листом від 13.02.2026.

З метою захисту та реалізації своїх процесуальних прав у межах новоствореного кримінального провадження № 52026000000000074, адвокат ОСОБА_4 звернувся до НАБУ із клопотанням від 15.06.2026 про вручення ОСОБА_4 пам`ятки про процесуальні права та обов`язки потерпілого, а також про його допит як потерпілого. Проте, за результатами розгляду цього клопотання, НАБУ направило скаржнику лист від 18.06.2026, яким відмовило у задоволенні вимог, посилаючись на те, що кримінальні провадження № 52026000000000074 та № 52023000000000177 наразі об`єднані, у КП № 52023000000000177 вже міститься постанова про відмову, прийнята за результатами розгляду іншої заяви ОСОБА_4 від 27.01.2026 про залучення його як потерпілого у це провадження, а кваліфікація за ч. 5 ст. 191 КК України вже фігурує та досліджується у межах базового КП № 42018000000001782.

Слідчий суддя наголошує, що на стадії досудового розслідування оцінка наявності чи відсутності підстав для визнання особи потерпілою, вручення їй пам`ятки про процесуальні права та обов`язки, а також доцільності проведення її допиту належить до виключної компетенції слідчого (детектива) або прокурора. Слідчий суддя не може перебирати на себе процесуальні функції органу досудового розслідування та наперед вирішувати питання щодо процесуального статусу особи чи необхідності проведення конкретних слідчих дій.

Водночас, вирішуючи питання про наявність або відсутність підстав для задоволення клопотання в порядку ст. 220 КПК України, детектив зобов`язаний надати повну, всебічну та об`єктивну оцінку всім доводам заявника, виклавши свої висновки у вмотивованій постанові. Зокрема, орган досудового розслідування мав оцінити той факт, що заява ОСОБА_4 містила фактичні обставини щодо епізоду за ч. 5 ст. 191 КК України. З огляду на те, що на момент розгляду клопотання матеріали кримінального провадження № 52026000000000074 були об`єднані з матеріалами, які охоплюють розслідування за ч. 5 ст. 191 КК України (у межах об`єднаного провадження, куди увійшли КП № 52026000000000074 та виділене з КП № 42018000000001782 провадження № 52023000000000177), детектив зобов`язаний надати правовий аналіз цим обставинам саме у межах цього єдиного, консолідованого провадження. Об`єднання кримінальних проваджень у порядку ст. 217 КПК України є виключно процесуальним інструментом забезпечення ефективності досудового розслідування та не може виступати підставою для обмеження чи звуження процесуальних прав особи на розгляд її клопотань щодо окремого епізоду за ч. 5 ст. 191 КК України, який тепер перебуває у межах спільного провадження.

Згідно з ч. 1 ст. 220 КПК України, клопотання захисника, потерпілого, його представника про виконання будь-яких процесуальних дій слідчий, детектив, прокурор зобов`язані розглянути в строк не більше трьох днів з моменту подання і задовольнити їх за наявності відповідних підстав. Частиною 2 вказаної статті Кодексу імперативно встановлено, що про повну або часткову відмову в задоволенні клопотання виноситься вмотивована постанова, копія якої вручається особі, яка заявила клопотання.

Таким чином, кримінальний процесуальний закон визначає єдину легітимну форму фіксації рішення слідчого чи детектива у разі незгоди з доводами заявника - винесення відповідного процесуального документа у вигляді постанови, що відповідає загальним вимогам ст. 110 КПК України.

Натомість, уповноважена особа НАБУ, отримавши клопотання скаржника ОСОБА_4 у межах кримінального провадження № 52026000000000074, наведених вимог закону не дотрималась. Замість винесення вмотивованої постанови про відмову в задоволенні клопотання, детектив обмежився направленням відповіді у формі листа.

Слідчий суддя наголошує, що розгляд процесуального клопотання у спосіб, не передбачений кримінальним процесуальним законодавством - зокрема шляхом надіслання інформаційних листів чи повідомлень - позбавляє таке рішення ознак офіційного процесуального акта. Більше того, це нівелює встановлену законом процедуру його подальшого судового оскарження та свідчить про наявність протиправної бездіяльності щодо розгляду клопотання у визначений законом спосіб. Направлення листа замість винесення постанови є прямим порушенням права особи на належну правову процедуру, гарантовану ст. 19 Конституції України та ст. 2 КПК України.

Разом з тим слідчий суддя також звертає увагу, що хоча скаржник первинно звернувся із клопотанням у межах кримінального провадження № 52026000000000074, на момент розгляду цієї скарги вказані матеріали вже об`єднані з матеріалами кримінального провадження № 52023000000000177. Відтак, факт припинення самостійного функціонування КП № 52026000000000074 як окремої реєстраційної одиниці в ЄРДР не нівелює обов`язку органу досудового розслідування усунути допущену бездіяльність, а тому, зважаючи на консолідацію матеріалів, вона підлягає усуненню саме в межах об`єднаного кримінального провадження № 52023000000000177. 

Оскільки уповноважена особа НАБУ ухилилася від належної кримінальної процесуальної процедури та не прийняв передбаченого законом рішення у формі постанови, доводи скаржника щодо суті клопотання не знайшли свого належного процесуального вирішення. За таких обставин, уповноважена особа НАБУ допустила протиправну бездіяльність, яка підлягає усуненню шляхом зобов`язання розглянути клопотання скаржника та прийняти за результатами його розгляду вмотивовану постанову в порядку та спосіб, визначені ст. 220 КПК України.

Керуючись статтями 7, 9, 303-307, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

Задовольнити скаргу.

Зобов`язати уповноважену особу Національного антикорупційного бюро України розглянути в порядку ст. 220 КПК України клопотання від 15.06.2026 адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 , про вручення йому пам`ятки про процесуальні права та обов`язки потерпілого у кримінальному провадженні № 52023000000000177 від 14.03.2023 та допит потерпілого.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя         ОСОБА_1