Справа № 991/8863/26

Провадження 1-кс/991/8881/26

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД 

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 липня 2026 року         м.Київ 

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду (ВАКС) ОСОБА_1 (далі-слідчий суддя чи суд),

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

підозрюваного ОСОБА_4 і захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні

клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) ОСОБА_6 

про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою

ОСОБА_4 (народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у селі Білка Перемишлянського району Львівської області, громадянин України, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , наразі не працює, РНОКПП НОМЕР_1 ),

підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 3 статті 255 і частиною 5 статті 191 Кримінального кодексу України (далі-КК),

у кримінальному провадженні №52024000000000315 від 26.06.2024

ВСТАНОВИВ:

1. Стислий опис судового провадження.

07.07.2026 до ВАКС надійшли клопотання детектива ОСОБА_6 (далі-детектив), погоджені прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) ОСОБА_3 , про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_7 та ОСОБА_4 , у кримінальному провадженні №52024000000000315 від 26.06.2024, для розгляду яких відповідно до статті 35 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) і протоколів автоматизованого визначення слідчого судді визначено слідчого суддю ОСОБА_1 в судових справах №991/8863/26 (провадження 1-кс/991/8881/26), №991/8864/26 (провадження 1-кс/991/8882/26), які ухвалою суду об`єднано в одне судове провадження із присвоєнням єдиного унікального номера судової справи №991/8863/26 (провадження 1-кс/991/8881/26) та здійснено судовий розгляд 08.07.2026, 09.07.2026 з постановленням ухвали за кожним клопотанням.

2. Короткий виклад клопотання і позицій учасників судового провадження.

2.1. Детектив у клопотанні просив: «1) Клопотання задовольнити та продовжити строк застосованого стосовно підозрюваного ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , …, - запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів, але в межах строку досудового розслідування; 2) Визначити підозрюваному ОСОБА_4 розмір застави в сумі 9 984 000 (дев`ять мільйонів дев`ятсот вісімдесят чотири тисячі) гривень. У випадку внесення підозрюваним застави покласти на нього такі обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України: прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду за першою вимогою; не відлучатися із місця свого проживання без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді, суду; повідомляти слідчого або прокурора про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; здати на зберігання до Центрального міжрегіонального управління ДМС у м. Києві та Київській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; утримуватись від спілкування з іншими підозрюваними, свідками у кримінальному провадженні»,

що обґрунтовувалось зокрема таким: «Слідчою групою детективів Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №52024000000000315 від 26.06.2024 за підозрою ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України; ОСОБА_9 , ОСОБА_10 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України; ОСОБА_11 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України; ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 255, ч. 5 ст. 191 КК України; ОСОБА_12 , ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 5 ст. 191 КК України; ОСОБА_13 , ОСОБА_14 та ОСОБА_15 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 5 ст. 191 КК України та за фактом вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 368, ч. 4 ст. 369 КК України.

За результатами проведеного розслідування 19.02.2026 повідомлено про підозру: ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191 та ч. 1 ст. 255 КК України; ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191 та ч. 3 ст. 255 КК України; ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191 та ч. 1 ст. 255 КК України; ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191 та ч. 2 ст. 255 КК України; ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191 та ч. 2 ст. 255 КК України; ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191 та ч. 2 ст. 255 КК України.

Окрім цього, 21.05.2026 у вказаному кримінальному провадженні повідомлено про підозру: ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України; ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України; ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України; ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

Під час розслідування у цьому провадження, серед іншого, встановлено наступне.

У ОСОБА_12 за попередньою змовою та разом із ОСОБА_4 , як службовою особою, під час дії правового режиму воєнного стану на території України, не пізніше січня 2023 року, більш точних даних органом досудового розслідування не встановлено, виник спільний злочинний умисел, направлений на створення злочинної організації, керівництвом такою організацією, а також керування вчиненням учасниками цієї організації особливо тяжких кримінальних правопорушень, пов`язаних із заволодінням грошових коштів державної організації Комбінат « Прогрес », у великих та особливо великих розмірах.

Діючи умисно та переслідуючи мету власного збагачення, ОСОБА_12 та ОСОБА_4 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, розуміючи, що досягти мети заволодіння грошовими коштами державного підприємства вони самостійно не зможуть, розробили план злочинної діяльності, який передбачав: - пошук учасників злочинної організації, які матимуть достатні знання та досвід у веденні господарської діяльності суб`єктів господарювання, проведенні фінансових операцій та можуть здійснювати відповідні операції на вказівки/прохання учасників злочинної організації - підшукувати місця та приміщення для діяльності учасників злочинної організації, вживати заходів для унеможливлення до них стороннього доступу, зокрема, шляхом їх облаштування засобами охорони; - з метою мінімізації ризиків викриття злочинної діяльності злочинної організації, забезпечувати регулярну заміну місць отримання та передачі готівкових коштів, що використовуються у незаконній діяльності, а також зміни місць зберігання готівки; - доведення до учасників злочинної організації плану злочинної діяльності та отримання їх згоди на участь у його реалізації; - забезпечувати взаємодію учасників злочинної організації з потенційними клієнтами за допомогою месенджерів; - фінансування злочинної діяльності шляхом придбання та оплати засобів зв`язку, комп`ютерної техніки, оплати послуг особам, залученим до вчинення злочинів та за оренду приміщень, в яких розміщувались учасники злочинної організації; -розподіляти отримані прибутки між учасниками злочинної організації відповідно до досягнутих домовленостей; - забезпечувати приховування незаконної діяльності, зокрема, шляхом своєчасного повідомлення учасників злочинної організації інформації щодо можливих загроз діяльності злочинної організації з боку правоохоронних та контролюючих органів.

ОСОБА_12 та ОСОБА_4 , розуміючи, що вчинення особливо тяжких кримінальних правопорушень, пов`язаних із заволодінням грошовими коштами державної організації, у великих та особливо великих розмірах, тобто вчинення корисливих злочинів, потребують чітких і узгоджених дій, значної кількості людей, маючи намір здійснювати відповідні злочинні дії протягом тривалого періоду часу, а також будучи обізнаними із діяльністю Держрезерву України та чинним законодавством України у вказаній сфері, на виконання свого злочинного плану з метою спільного заволодіння державними коштами до складу злочинної організації залучили громадян України, а саме: ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 та інших не встановлених на даний час учасників злочинної організації, які мали виконувати конкретні ролі та функції, спрямовані в цілому на реалізацію вказаного злочинного плану, відомого усім учасникам злочинної організації, та розподілили ролі між ними, а також поінформували про свої злочинні наміри.

З метою заволодіння державними коштами шляхом включення суб`єктів господарювання, до ланцюгу постачання послуг зберігання та/або комплексних складських послуг, право оперативного управління якими належить ДО Комбінат « Прогрес », а в подальшому ДП « Комбінат «Прогрес » протягом тривалого періоду часу та стабільного функціонування злочинної діяльності злочинної організації, між всіма її учасниками були визначені конкретні ролі та функції, зокрема:

ОСОБА_12 та ОСОБА_4 як співорганізатори та керівники злочинної організації:- виступили співорганізаторами створення злочинної організації, здійснювали загальне керівництво нею та координували дій всіх учасників злочинної організації, в тому числі й через довірених (наближених) осіб; - розробили план вчинення кримінальних правопорушень пов`язаних з заволодінням грошових коштів; - визначення учасників злочинної організації чи інших осіб, які повинні брати участь у вчиненні кримінальних правопорушень, а також розподілення між ними злочинні ролі; - підшукували та схиляли до вчинення злочинів інших осіб, які погоджувались сприяти вчиненню злочинів учасниками злочинної організації;- встановлювали правила поведінки та конспірації в злочинній організації та забезпечували їх дотримання усіма учасниками, зокрема шляхом заборони іншим учасникам організації називати прізвища під час спілкування засобами зв`язку, спілкування здійснювати за допомогою месенджерів; - забезпечували належних заходів конспірації шляхом отриманням інформації, що могла становити загрозу розкриття діяльності злочинної організації та викриття вчинюваних нею злочинів;- контроль за надходженням коштів отриманих від діяльності злочинної організації на рахунки компаній, залучених/створених суб`єктів господарювання;- забезпечували фінансування злочинної діяльності, а також розподіляли кошти, отримані внаслідок вчинення злочинів між її учасниками та іншими особами;- виконували інші функції, необхідні для стабільного функціонування злочинної організації в цілому.

ОСОБА_7 як співорганізатор та керівник злочинної організації, який увійшов до її складу після розробки плану, здійснював такі функції: - вирішував питання щодо заміни, призначення директорів залучених до злочинної діяльності суб`єктів господарювання; - контролював надходження грошових коштів на рахунки залучених до злочинної діяльності суб`єктів господарювання, а також здійснював ведення неофіційного обліку (чорної бухгалтерії) для приховування реальних доходів компаніями, залучених/створених злочинною організацією, мінімізації податків, виплати зарплат у конвертах та роботи з фіктивними компаніями; - координував дії окремих учасників злочинної організації, у тому числі з числа службових осіб суб`єктів господарювання, залучених/створених злочинною організацією, інших афілійованих компаній, та з вчинення фінансових операцій; - здійснював контроль з веденням обліку суб`єктів господарювання, надаються платні послуги зі зберігання залученими/створеними злочинною організацією компаніями, їх номінальних власників та керівників, банківських рахунків; - здійснював контроль за веденням бухгалтерського та фінансового обліку суб`єктів господарювання, залучених/створених злочинною організацією; - повідомляв інших співорганізаторів про надходження на рахунки та рух коштів, що акумулювались злочинною організацією в ході здійснення її діяльності; - забезпечував приховування незаконного походження коштів, маскування джерел їх набуття та надання їм законного вигляду; - відповідав за конвертацію безготівкових коштів в готівку, шляхом використання суб`єктів господарювання, залучених/створених злочинною організацією, та інших афілійованих компаній; - виконував інші функції, необхідні для стабільного функціонування злочинної організації в цілому.

ОСОБА_13 , будучи директором ТОВ « Піднесеня » (ЄДРПОУ 45267802 ), як виконавець, добровільно вступивши до складу злочинної організації, створеної ОСОБА_12 , ОСОБА_4 та ОСОБА_7 , здійснював такі функції: - був довіреною особою безпосередньо ОСОБА_12 та ОСОБА_4 ;- особисто брав участь у вчиненні злочинів пов`язаних із заволодінням грошових коштів державного підприємства перебуваючи на посаді директора ТОВ « Піднесення »; - забезпечував взаємозв`язок між учасниками злочинної організації та залученими до вчинення злочинів особами; - здійснював координацію дій окремих учасників злочинної організації, у тому числі з вчинення фінансових операцій, використання державного майна, переданого в оперативне управління ДП « Комбінат «Прогрес »; - дотримувався сам та контролював дотримання іншими учасниками неформальних правил поведінки щодо конспірації у спілкуванні, заборони розголошення інформації про факт існування злочинної організації, її склад, структуру та діяльність; - контролював ведення обліку компаній реального сектору економіки, яким надавалось у користування складські приміщення, які передані в оперативне управління ДП « Комбінат «Прогрес »; - звітував ОСОБА_12 , ОСОБА_4 та ОСОБА_7 про проведені фінансові операції, їх результати, та використання державного майна; - здійснював пошук та залучення нових клієнтів - суб`єктів господарювання реального сектору економіки; - організовував отримання грошових коштів від злочинної діяльності; - здійснював комунікацію з суб`єктами господарювання реального сектору економіки щодо перерахування коштів на рахунки компаній, залучених/створених злочинною організацією, а також погашення дебіторської заборгованості; - виконував інші функції, необхідні для стабільного функціонування злочинної організації в цілому.

ОСОБА_14 , будучи директором ТОВ « Новол » (ЄДРПОУ 44707495 ), як виконавець, добровільно вступивши до складу злочинної організації, створеної ОСОБА_12 , ОСОБА_4 та ОСОБА_7 , здійснювала такі функції: - особисто брала участь у вчиненні злочинів пов`язаних із заволодінням грошових коштів державного підприємства перебуваючи на посаді директора ТОВ « Новол »; - виконувала функції з ведення обліку суб`єктів господарювання, залучених/створених злочинною організацією, їх номінальних власників та керівників, банківських рахунків; - здійснювала ведення бухгалтерського та фінансового обліку суб`єктів господарювання, залучених/створених злочинною організацією, а також забезпечувала безперервне документування господарських операцій, складання та подання податкової, фінансової, статистичної звітності щодо діяльності цих компаній; - здійснювала ведення неофіційного обліку (чорної бухгалтерії) для приховування реальних доходів суб`єктів господарювання, залучених/створених злочинною організацією, мінімізації податків, виплати зарплат у конвертах та роботи з фіктивними компаніями; - здійснювала облік руху коштів та дебіторської заборгованості; - виконувала роль номінального директора в суб`єкта господарювання, залученого/створеного злочинною організацією, не здійснюючи при цьому фактичного управління ними; - виконувала інші функції, необхідні для стабільного функціонування злочинної організації в цілому.

ОСОБА_15 , будучи директором ТОВ « Шок Транс » (ЄДРПОУ 44768406 ), як виконавець, добровільно вступивши до складу злочинної організації, створеної ОСОБА_12 , ОСОБА_4 та ОСОБА_7 , здійснювала такі функції: - особисто брала участь у вчиненні злочинів пов`язаних із заволодінням грошових коштів державного підприємства перебуваючи на посаді директора ТОВ « Шок Транс »; - приймала участь у ведені обліку суб`єктів господарювання, залучених/створених злочинною організацією, їх номінальних власників та керівників, банківських рахунків; - здійснювала ведення бухгалтерського та фінансового обліку суб`єктів господарювання, залучених/створених злочинною організацією, а також забезпечувала безперервне документування господарських операцій, складання та подання податкової, фінансової, статистичної звітності щодо діяльності цих компаній; - здійснювала ведення неофіційного обліку (чорної бухгалтерії) для приховування реальних доходів суб`єктів господарювання, залучених/створених злочинною організацією, мінімізації податків, виплати зарплат у конвертах та роботи з фіктивними компаніями; - здійснювала облік руху коштів та дебіторської заборгованості; - виконувала роль номінального директора суб`єкта господарювання, залученого/створеного злочинною організацією, не здійснюючи при цьому фактичного управління ними; - виконувала інші функції, необхідні для стабільного функціонування злочинної організації в цілому.

Не встановлені учасники злочинної організації, як виконавці та пособники, добровільно вступивши до складу злочинної організації, створеної ОСОБА_12 , ОСОБА_4 та ОСОБА_7 , здійснювали такі функції:  - виконання функції з прикривання незаконної діяльності злочинної організації; - забезпечення логістики під час надання комплексних супутніх послуг, пов`язаних зі зберіганням, а саме: вивантаження, приймання-передачі на відповідальне зберігання, розміщення, переміщення, відправлення, пакування, комплектації, відбору, стікерування, палетування, отримання додаткових послуг, пов`язаних зі зберіганням товарно-матеріальних цінностей компаній реального сектору економіки (Поклажодавців) в складських приміщеннях, право оперативного управління якими належить ДП « Комбінат «Прогрес », в тому числі за рахунок сил ДП « Комбінат «Прогрес »; - здійснення обліку площ складських приміщень, які використовувались суб`єктами господарювання, залучених/створених злочинною організацією; - ведення бухгалтерського та фінансового обліку суб`єктів господарювання, залучених/створених злочинною організацією; - здійснення обліку руху коштів та дебіторської заборгованості, а також оформлення первинної документації, формування звітів роботи та використання державного майна для керівництва злочинної організації; - комунікація з суб`єктами господарювання реального сектору економіки щодо перерахування коштів на рахунки компаній, залучених/створених злочинною організацією, та з інших питань; - виконання інших функцій, необхідних для стабільного функціонування злочинної організації в цілому.

Розподіл ролей та функцій між учасниками злочинної організації здійснювався залежно від наявності особистих якостей учасників, таких як знання сфери бухгалтерського обліку, вміння швидко вирішувати визначені завдання з пошуку суб`єктів господарювання, які мають на меті отримати площі складських приміщень з метою зберігання продукції та майна під час здійснення господарської діяльності, в тому числі морозильних камерах, здійснювати та вести розрахунки з метою подальшого виведення коштів з рахунків залучених до злочинної діяльності суб`єктів господарювання. 

Стійкість, стабільність злочинної організації полягала у згуртованості її складу, тривалому її існуванні, тісному взаємозв`язку між учасниками злочинної організації.

Усі учасники злочинної організації перебували тривалий час у тісних відносинах, централізовано і неухильно підпорядковувалися вимогам як ОСОБА_12 який періодично приїжджав на місце вчинення протиправних дій, а саме за адресою: АДРЕСА_2 , за місцем знаходження режимного об`єкту ДО Комбінат « Прогрес » (в подальшому ДП « Комбінат «Прогрес ») Держрезерву України , так і ОСОБА_4 у якого, як в.о. генерального директора ДО Комбінат « Прогрес » та в ДП « Комбінат «Прогрес » було наявне робоче місце за вказаною адресою, де разом з учасниками злочинної організації проводились наради з метою координації та надання подальших вказівок щодо протиправних дій, спрямованих на вчинення злочинів, а також підтримання стабільного функціонування злочинної організації, заохочення її учасників до вчинення злочинів, підтримання психологічного клімату в злочинній організації, спільного проведення вільного часу, тим самим створювали належні умови, які сприяли подальшому вчиненню корисливих злочинів.

Таким чином, за не встановлених досудовим розслідуванням обставин (таких як: час, місце, спосіб тощо), однак не пізніше 01.02.2023, до вказаної злочинної організації увійшли такі особи: ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 та інші не встановлені на даний час досудовим розслідуванням учасники злочинної організації, яким було доведено про: можливість швидкого незаконного збагачення шляхом вчинення кримінальних правопорушень; ефективну конспірацію злочинної діяльності у разі функціонування злочинної організації; структуру злочинної організації; ієрархічну підпорядкованість її членів; розроблений план та механізм учинення кримінальних правопорушень; визначення їх ролей та функцій, на що останні надали добровільну згоду на участь у злочинній організації та її діяльності, тим самим було створено стійке ієрархічне об`єднання - злочинну організацію.

Кримінальні правопорушення вчинялись учасниками злочинної організації з прямим умислом, тобто всі учасники усвідомлювали суспільно небезпечний характер своїх діянь, передбачали суспільно небезпечні наслідки та бажали їх настання, переслідуючи виключно корисливі мотиви та мету власного збагачення за рахунок неправомірного використання державного майна.

За період свого функціонування злочинна організація, створена ОСОБА_12 , ОСОБА_4 та ОСОБА_7 , шляхом включення ТОВ « НОВОЛ », ТОВ « ШОК ТРАНС » та ТОВ « ПІДНЕСЕНЯ », до ланцюгу постачання послуг зберігання та/або комплексних складських послуг, право оперативного управління якими належить ДО Комбінат « Прогрес », а в подальшому ДП « Комбінат «Прогрес », у період з 01.02.2023 по 31.08.2025 вчинила такі кримінальні правопорушення, передбачені ст. 191 КК України…

В результаті незаконної діяльності учасників злочинної організації, шляхом включення ТОВ « НОВОЛ » в ланцюг постачання послуг зберігання (комплексних складських послуг), право оперативного управління якими належить ДП « КОМБІНАТ «ПРОГРЕС », ОСОБА_4 , ОСОБА_12 , ОСОБА_7 , ОСОБА_14 та іншими не встановленими учасниками заподіяно збитків (недоотриманих доходів) ДП « КОМБІНАТ «ПРОГРЕС » в загальній сумі 10 086 467,47 гривні.

В результаті незаконної діяльності учасників злочинної організації, шляхом включення ТОВ « ШОК ТРАНС » в ланцюг постачання послуг зберігання (комплексних складських послуг), право оперативного управління якими належить ДП « КОМБІНАТ «ПРОГРЕС », ОСОБА_4 , ОСОБА_12 , ОСОБА_7 , ОСОБА_15 та іншими не встановленими учасниками заподіяно збитків (недоотриманих доходів) ДП « КОМБІНАТ «ПРОГРЕС » в загальній сумі 8 165 973,36 гривні.

В результаті незаконної діяльності учасників злочинної організації, шляхом включення ТОВ « ПІДНЕСЕНЯ » в ланцюг постачання послуг зберігання (комплексних складських послуг), право оперативного управління якими належить ДП « КОМБІНАТ «ПРОГРЕС », ОСОБА_4 , ОСОБА_12 , ОСОБА_7 , ОСОБА_13 та іншими не встановленими учасниками заподіяно збитків (недоотриманих доходів) ДП « КОМБІНАТ «ПРОГРЕС » в загальній сумі 18 149 650,82 гривні».

Також в клопотанні стверджувалось, що обґрунтованість підозри ОСОБА_4 підтверджується зібраними у ході досудового розслідування доказами, а саме: 1) наказом т.в.о. Голови Держрезерву ОСОБА_9 від 01.11.2022 № 113-к про покладення на ОСОБА_4 тимчасового виконання обов`язків генерального директора ДО « Комбінат «Прогрес » Державного агентства резерву України на період відсторонення ОСОБА_16 . Вказаним наказом ОСОБА_9 , використовуючи своє службове становище, на виконання злочинного плану забезпечив призначення підконтрольного співучасникам злочину керівника державної організації, створивши умови для вчинення кримінального правопорушення; 2) наказом т.в.о. Голови Держрезерву ОСОБА_9 від 20.01.2023 № 23-к, яким ОСОБА_4 призначено виконуючим обов`язки генерального директора ДО « Комбінат «Прогрес » Державного агентства резерву України ; 3) інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру речових прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна - комплексу будівель, розташованих за адресою: АДРЕСА_2 . Згідно з наявною інформацією, власником вказаного нерухомого майна є Держава в особі Державного агентства резерву України , право оперативного управління закріплено за ДО « Комбінат «Прогрес » Державного агентства резерву України ; 4) довідкою спеціалістів департаменту внутрішнього аудиту Мінекономіки від 23.12.2025, якою досліджено господарські правовідносини між ДП « Комбінат «Прогрес » Державного агентства резерву України та ТОВ « Новол », ТОВ « Шок Транс », ТОВ « Піднесеня » за період з 01.01.2023 по 01.06.2023, та між ТОВ « Новол », ТОВ « Шок Транс », ТОВ « Піднесеня » та отримувачами послуг зі зберігання за аналогічний період часу. Як вбачається з довідки, за вказаний період часу ДП « Комбінат «Прогрес » отримало від підконтрольних співучасникам злочину суб`єктів господарювання 11 328 130,77 грн за надані послуги зі зберігання, а вказані суб`єкти за аналогічних обставин отримали від суб`єктів реального сектору економіки 58 519 531,00 грн за надані послуги зі зберігання; 5) висновком експерта від 15.01.2026 № СЕ25-210/5 за результатами проведення економічної експертизи. Вказаною експертизою, яка проводилась у кримінальному провадженні №12023000000001716 від 13.09.2023, доступ до якого отриманих у ході тимчасового доступу до речей і документів, під час дослідження аналогічних фактичних обставин вчиненого правопорушення встановлені збитки у результаті вчинення інкримінованого підозрюваним кримінального правопорушення на суму 36 402 091,65, що є різницею між вартістю складських послуг, наданих ДП « Комбінат «Прогрес », та вартістю складських послуг, наданих ТОВ « Шок Транс », ТОВ « Новол », ТОВ « Піднесеня » суб`єктам реального сектору економіки; 6) протоколами допиту свідка ОСОБА_17 від 28.10.2024 та 06.05.2025, у яких зафіксовані детальні обставини вчинення кримінального правопорушення, роль кожного зі співучасників у його вчиненні, інші обставини, які підтверджують версію обвинувачення, викладену у повідомленні про підозру; 7) протоколом допиту свідка ОСОБА_18 від 06.03.2025, у якому зафіксовані детальні обставини вчинення кримінального правопорушення, роль кожного зі співучасників у його вчиненні, інші обставини, які підтверджують версію обвинувачення, викладену у повідомленні про підозру; 8) протоколом за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій - аудіоконтролю ОСОБА_12 від 22.05.2025. За результатами вказаних НСРД зафіксовані розмови ОСОБА_12 з ОСОБА_8 , під час яких вказані особи обговорюють питання передачі грошових коштів, отриманих від реалізації злочинної схеми; 9) протоколом огляду інформації з флеш-накопичувача Kingston DTSE9 16GB від 23.06.2025, вилученого під час обшуку квартири за місцем проживання ОСОБА_11 . Оглядом зафіксовано наявність файлів з інформацією про підконтрольні співучасникам злочину суб`єкти господарювання, а саме відомостями про надані ними послуги суб`єктам реального сектору економіки, займаними площами, нарахуваннями за окремі календарні періоди; 10) протоколом огляду інформації з мобільного телефону Iphone 15 Pro Max від 22.05.2025, вилученого під час обшуку за місцем проживання ОСОБА_4 . Оглядом зафіксовано наявність файлу - фотографії екрану монітору, на якому відкритий файл з інформацією про перерахунок коштів за період з 01.09.2024 по 29.09.2024, зокрема, ТОВ « Піднесеня », ТОВ « Шок Транс », ДП « Комбінат «Прогрес », понесені видатки, зняття готівки; 11) протоколами огляду від 23.10.2025 за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії відносно ОСОБА_12 ; 12) протоколами огляду від 27.01.2026 за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії відносно ОСОБА_12 ; 13) протоколом огляду від 11.02.2025 за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії відносно ОСОБА_14 з додатком; 14) протоколом огляду від 22.10.2025 за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії відносно ОСОБА_4 ; 15) протоколом огляду від 18.10.2025 за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії відносно ОСОБА_4 ; 16) протоколом щодо проведення негласної слідчої (розшукової) дії - аудіоконтроль особи від 08.07.2025 року відносно ОСОБА_4 ; 17) протоколом огляду від 06.01.2026 року за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії відносно ОСОБА_4 ; 18) протоколом огляду від 11.02.2025 за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії відносно ОСОБА_14 ; 19) протоколом огляду від 17.10.2025 за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії відносно ОСОБА_14 ; 20) протоколом проведення негласної слідчої (розшукової) дії -аудіоконтроль особи від 17.02.2025 відносно ОСОБА_7 ; 21) протоколом огляду від 18.10.2025 за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії відносно ОСОБА_19 ; 22) протоколом проведення негласної слідчої (розшукової) дії -аудіоконтроль особи від 08.07.2025 відносно ОСОБА_7 ; 23) протоколом огляду від 16.01.2026 за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії відносно ОСОБА_19 ; 24) протоколом огляду від 10.02.2025 за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії відносно ОСОБА_14 з додатком; 25) протоколом огляду від 11.02.2025 за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії відносно ОСОБА_14 ; 26) протоколом огляду від 25.10.2025 за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії відносно ОСОБА_15 ; 27) протоколом проведення негласної слідчої (розшукової) дії - зняття інформації з електронних комунікаційних мереж від 26.11.2024 відносно ОСОБА_14 ; 28) протоколом огляду від 25.10.2025 за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії відносно ОСОБА_14 ; 29) іншими матеріалами кримінального провадження в сукупності.

З огляду на наведене, в клопотанні стверджувалось про наявність таких ризиків: 1) переховуватись від органів досудового розслідування та суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на свідків, іншого підозрюваного; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Окрім того, в клопотанні містився виклад обставин, що перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою, а саме: «Станом на дату підготовки вказаного клопотання завершити досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні є неможливим у зв`язку з тим, що в органу досудового розслідування з метою забезпечення виконання вимог ст. 2 КПК України, є необхідним виконання наступних слідчих (розшукових) дій, процесуальних дій, а також прийняття наступних процесуальних рішень, а саме: - завершити проведення судової економічної експертизи, призначеної 04.06.2026 з метою встановлення збитків, завданих ДП « Комбінат «Прогрес » Державного агентства резерву України внаслідок вчинення кримінального правопорушення;- завершити проведення судової економічної експертизи, призначеної 04.06.2026 з метою встановлення збитків, завданих ДП « Комбінат «Салют » Державного агентства резерву України внаслідок вчинення кримінального правопорушення;- завершити проведення судової економічної експертизи, призначеної 04.06.2026 з метою встановлення збитків, завданих ДП « Комбінат «Трикутник » Державного агентства резерву України внаслідок вчинення кримінального правопорушення; - завершити проведення судової комп`ютерно-технічної експертизи, яка призначена 26.06.2026 і предметом дослідження якої є мобільні телефони, вилучені під час обшуку за місцем проживання ОСОБА_11 ; -завершити проведення судової комп`ютерно-технічної експертизи, яка призначена 26.05.2026 і предметом дослідження якої є мобільні телефони, вилучені під час затримання та особистого обшуку ОСОБА_8 ;- завершити проведення судової комп`ютерно-технічної експертизи, яка призначена 26.05.2026 і предметом дослідження якої є мобільний телефон, вилучений під час обшуку за місцем проживання ОСОБА_9 ;- завершити проведення судової експертизи відео-, звукозапису, яка призначена 13.04.2026, на вирішення якої поставлено питання про встановлення автора мовлення окремих голосових повідомлень;- провести допити свідків для встановлення всіх фактичних обставин вчинення кримінальних правопорушень та кола причетних осіб;- після проведення експертиз додатково допитати підозрюваних з приводу обставин повідомленої підозри; - разі встановлення ісгогних розбіжностей між показаннями свідків та підозрюваних провести одночасні допити свідків та підозрюваних у кримінальному провадженні; - розсекретити значний обсяг документів, що стали підставою для проведення негласних слідчих (розшукових) дій у кримінальному провадженні;-провести додаткові слідчі дії спрямовані на пошук та виявлення предметів, документів, які використовувались для вчинення злочину та мають значення речового доказу у кримінальному провадженні;- завершити збір документів, що характеризують підозрюваних у кримінальному провадженні; -з урахуванням зібраних доказів, у тому числі висновків призначених експертиз, визначити остаточну правову кваліфікацію дій ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_4 , ОСОБА_12 , ОСОБА_7 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 та ОСОБА_13 , відтак вирішити питання щодо повідомлення про зміну їм раніше повідомленої підозри та/або нової підозри;- з урахуванням зібраних доказів, у тому числі висновків призначених експертиз, вирішити питання наявності або відсутності підстав для повідомлення про підозру іншим особам у цьому кримінальному провадженні. Вищевказані слідчі (розшукові) та процесуальні дії не були проведені раніше з об`єктивних та обґрунтованих причин, а саме через особливу складність даного кримінального провадження та великий обсяг процесуальних та слідчих (розшукових) дій, що зумовлено великою кількістю підозрюваних; проведенням об`ємних експертних досліджень; тривалою процедурою розсекречення матеріалів проведених негласних слідчих (розшукових) дій; необхідністю проведення слідчих та процесуальних дій в різних регіонах України; проживання свідків на значній віддаленості від місця проведення досудового розслідування; значним обсягом речей і документів, а також отриманої інформації, які необхідно оглянути та дослідити тощо. Провести вказані процесуальні дії та слідчі (розшукові) дії у відповідному обсязі також не виявлялося за можливе і у зв`язку з тим, що частину відомостей, які підлягають перевірці, отримано безпосередньо під час останніх місяців проведення досудового розслідування, у тому числі - в результаті обшуків, проведених у травні 2026 року, а також в результаті допиту підозрюваних. Здійснити допити всіх осіб, яким можуть бути відомі обставини участі підозрюваного у вчиненні всіх етапів можливого кримінального правопорушення не виявилося за можливе на первинному етапі розслідування через ряд об`єктивних причин, зокрема - необхідність збереження таємниці досудового розслідування до часу проведення частини слідчих дій; необхідності допиту свідків в тактично правильному порядку задля того, щоб під час допиту оперувати якомога більшим обсягом інформації та мати можливість поставити більшу кількість питань, перевірити показання інших свідків та уникнути потреби у повторних допитах свідків задля економії часу досудового розслідування. Окрім цього, неможливість завершення вищевказаних процесуальних і слідчих (розшукових) дій обумовлена іх великою кількістю, складністю проведення, а також запровадженням на території України правового режиму воєнного стану та розпочатими з 24.02.2022 бойовими діями на території Україні, внаслідок чого порушено або суттєво обмежено діяльність ряду експертних установ, збільшено навантаження на експертів у зв`язку із залученням їх до проведення експертних досліджень у кримінальних провадженнях, що стосуються посягань на територіальну цілісність і недоторканість України, вчинення терористичних актів, пропаганди війни, порушення законів та звичаїв війни тощо, визначення установами, підприємствами та організаціями, зокрема, операторами мобільного зв`язку, пріоритетності у проведенні експертних досліджень, надання спеціалістів, видачі речей і документів, надання відповідей у кримінальних провадження щодо розслідування військових злочинів».

2.2. У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримала клопотання і просила таке задовольнити, зазначивши, що досудове розслідування триває, наявні ризики не зменшились, проте загалом не заперечувала проти зменшення розміру застави підозрюваному.

Захисник ОСОБА_5 заперечував проти задоволення клопотання з огляду на таке (узагальнено): 1) підозра є необґрунтованою; 2) ризики є припущеннями органу досудового розслідування і не доведені належними аргументами; 3) прокурором не наведено нових обставин на обґрунтування існування ризиків; 4) чинний розмір застави є непомірним для підозрюваного; 5) відтак просив відмовити у продовженні строку тримання під вартою і застосувати до підозрюваного запобіжний захід у виді нічного домашнього арешту; 5) в разі якщо суд дійде висновку про неможливість застосування більш м`якого запобіжного заходу, зменшити розмір застави до 400 000 гривень, із доданими копіями такого: відзнаки/подяки за допомогу ЗСУ; сертифікат про участь в роботі Всеукраїнської науково-практичної конференції; медична документації хворого ОСОБА_4 ; актовий запис про шлюб з ОСОБА_20 ; актовий запис про народження ОСОБА_21 2013 року народження; свідоцтво про народження ОСОБА_22 2025 року народження та ОСОБА_23 2018 року народження; наказу Т.в.о. Голови Державного Агентства управління резервами України про звільнення ОСОБА_4 . Підозрюваний ОСОБА_23 підтримав позицію свого адвоката.

3. Обґрунтування позиції суду.

3.1.  Статтею 2 КПК визначено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до частини 7 статті 42 КПК підозрюваний, обвинувачений зобов`язаний: 1) прибути за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, а в разі неможливості прибути за викликом у призначений строк - заздалегідь повідомити про це зазначених осіб; 2) виконувати обов`язки, покладені на нього рішенням про застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 3) підкорятися законним вимогам та розпорядженням слідчого, прокурора, слідчого судді, суду; 4) надавати достовірну інформацію представнику персоналу органу пробації, необхідну для підготовки досудової доповіді.

Згідно із частиною 1 статті 131 КПК заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Пунктом 9 частини 2 статті 131 визначено зокрема, що заходами забезпечення кримінального провадження є запобіжні заходи.

Частиною 1 статті 176 КПК визначено, що запобіжними заходами є: 1) особисте зобов`язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою.

Згідно із частиною 1 статті 177 КПК метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам, передбаченим пунктами 1-5 частини 1 цієї статті, а саме: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Частиною 2 статті 177 КПК визначено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною 1 цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Також згідно із статтею 178 КПК при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.

Відповідно до частини 1 статті 182 КПК застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (а саме постановою КМУ від 11.01.2012 №15) з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених 3 або 4 статті 183 цього кодексу.

Частинами 4, 5 статті 182 КПК визначено, що розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього. Розмір застави визначається у таких межах: 1) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні нетяжкого злочину, - від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Частиною 6 статті 182 КПК визначено, що підозрюваний, обвинувачений, який не тримається під вартою, не пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов`язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, слідчому, прокурору, суду. Зазначені дії можуть бути здійснені пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави, якщо на момент їх здійснення не буде прийнято рішення про зміну запобіжного заходу. З моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави щодо особи, яка не тримається під вартою, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, а також з моменту звільнення підозрюваного, обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної слідчим суддею, судом в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, підозрюваний, обвинувачений, заставодавець зобов`язані виконувати покладені на них обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

Згідно з частиною 11 статті 182 КПК застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Частинами 1, 3 статті 183 КПК визначено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього кодексу, крім випадків, передбачених частинами 6 та 7 статті 176 цього кодексу…Слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим кодексом, крім випадків, передбачених частиною 4 цієї статті. В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов`язки з передбачених статтею 194 цього кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною 4 цієї статті.

Відповідно до частини 1 статті 194 КПК під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього кодексу, і на які вказує прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно з частиною 5 статті 194 КПК, якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною 1 цієї статті, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов`язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов`язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором.

Частиною 7 статті 194 КПК визначено, що обов`язки, передбачені цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього кодексу. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, обвинуваченого були покладені відповідні обов`язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов`язки скасовуються.

Частиною 1 статті 197 КПК визначено, що строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.

Відповідно до частини 3 статті 199 КПК клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього кодексу, повинно містити: 1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; 2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Частинами 4, 5 статті 199 КПК встановлено, що слідчий суддя зобов`язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу. Також слідчий суддя зобов`язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині 3 цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.

3.2. Судом встановлено такі обставини:

13.09.2023 слідчими Національної поліції України (НПУ) розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні №12023000000001716 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною 5 статті 191 КК.

26.06.2024 детективами НАБУ розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні №52024000000000315 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною 5 статті 191 КК.

19.02.2026 у кримінальному провадженні №12023000000001716 від 13.09.2023 слідчим НПУ ОСОБА_24 повідомлено про підозру ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 3 статті 255 КК, а саме в створенні та керівництві злочинної організації, вчинені службовою особою з використанням свого службового становища, і частиною 5 статті 191 КК, а саме в організації заволодіння чужого майна, шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненому організованою групою, повторно, у великих та особливо великих розмірах, в умовах воєнного стану.

20.02.2026 ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва ОСОБА_25 у справі №757/10692/26-к (залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного суду від 18.03.2026) застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_4 , а саме до 15.04.2026 року включно, визначено строк дії ухвали, а саме до 15.04.2026 року включно.

10.04.2026 ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва ОСОБА_26 у справі №757/20119/26-к (залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного суду від 13.05.2026) застосований до ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою продовжено на 40 (сорок) днів, до 19 травня 2026 року, включно, без визначення розміру застави.

12.05.2026 ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва ОСОБА_27 продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №12023000000001716 від 13.09.2023 до дев`яти місяців, тобто до 19.11.2026.

14.05.2026 ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва ОСОБА_28 у справі №757/26337/26-к продовжено у кримінальному провадженні №12023000000001716 від 13.09.2023 підозрюваному ОСОБА_4 строк тримання під вартою в межах строків досудового розслідування на 60 днів, тобто до 12.07.2026 року, одночасно визначивши альтернативний запобіжний захід у вигляді застави для забезпечення виконання обов`язків, визначених КПК України, розмір застави визначено у межах 3000 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що відповідно становить 9 984 000 ( дев`ять мільйонів дев`ятсот вісімдесят чотири тисячі) грн., у разі внесення застави покладено на підозрювану такі обов`язки: прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду за першою вимогою; не відлучатися з м. Києва без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді, суду; повідомляти слідчого або прокурора про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; здати на зберігання до ГУ ДМС у Львівській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну. Строк дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави визначено до 14.07.2026 року.

25.05.2026 постановою заступника Генерального прокурора - керівника САП ОСОБА_29 доручено здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12023000000001716 від 13.09.2023 за частиною 5 статті 191, частинами 1, 2, 3 статті 255 КК, детективам Національного антикорупційного бюро України, оскільки: 

«В провадженні Головного слідчого управління Національної поліції України перебуває кримінальне провадження № 12023000000001716 від 09.2023 за ч. 5 ст. 191, ч. ч. 1, 2, 3 ст. 255 КК України щодо привласнення та розтрати майна шляхом зловживання службовим становищем службовими особами Міністерства економіки України та керівництвом Держрезерву й передачі в оренду складських приміщень службовими особами підпорядкованих Держрезерву державних організацій з метою отримання неправомірної вигоди, вчинене злочинною організацією. Також, Національним антикорупційним бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52024000000000315 від 26.06.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст.191, ч. 4 ст. 368, ч. 4 ст. 369 КК України. Досудовим розслідуванням встановлено, що фізичні особи, діючи за попередньою змовою з посадовими особами Державного агентства резерву України та службовими особами організацій/підприємств зі сфери управління Держрезерву , шляхом залучення у ланцюг постачання послуг державними підприємствами та організаціями підконтрольних суб`єктів господарювання « ДОГМА ЕНЕРДЖІ », ТОВ « НОВОЛ », ТОВ « ШОК ТРАНС », ТОВ « ПІДНЕСЕННЯ », ТОВ « ВІНШУВАННЯ », ТОВ`ДРАЙФЛОУ ЛАЙН », заволоділи чужим майном в особливо великому розмірі. Для цієї мети службові особи державних підприємств забезпечили можливість приватним підприємствам отримувати послуги зі складського зберігання,, у тому числі без належного документального оформлення та відповідної оплати, з подальшим перепродажем таких послуг від імені та на користь вказаних суб`єктів господарювання підприємствам реального сектору економіки як послуг оренди за ринковими цінами. У результаті таких дій загальна різниця між придбаними та проданими послугами зазначеними вище товариствами склала 36 402 091 гривні, що є особливо великим розміром відповідно до примітки ст. 185 КК України. Внаслідок таких дій представники реального сектору економіки фактично позбавлені можливості отримувати послуги зі складського зберігання безпосередньо від підприємств зі сфери управління Держрезерву , оскільки вільні складські площі в результаті реалізації злочинної схеми використовуються без оплати та документального оформлення підконтрольними суб`єктами господарювання, а коштами за оплату складських послуг заволодівають залучені до вчинення злочину особи. У кримінальному провадженні 21.05.2026 повідомлено про підозру чотирьом особам, зокрема ОСОБА_11 - посадовій особі ДП « КОМБІНАТ ПРОГРЕС » за ч. 5 ст. 191 КК України та ОСОБА_9 - тимчасово виконуючого обов`язки Голови Держрезерву , державного службовця категорії «А» - за ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України. Також в межах кримінального провадження розслідуються факти надання та одержання неправомірної вигоди від діяльності підконтрольних суб`єктів господарювання. Тож доказуванню в ньому підлягають обставини того ж кримінального правопорушення, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні №12023000000001716 від 13.09.2023 за ч.5 ст.191, ч. 2 ст. 364 КК України. На виконання ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 26.01.2026, детективам Національного антикорупційного бюро України надано тимчасовий доступ до матеріалів кримінального провадження №12023000000001716 від 13.09.2023 що знаходяться у володінні Головного слідчого управління Національної поліції України з можливістю зробити копії. Вивченням матеріалів кримінального провадження №12023000000001716 від 13.09.2023 та встановлено що предметом розслідування у кримінальному провадженні є можливе привласнення та розтрата майна в особливо великому розмірі шляхом зловживання службовим становищем службовими особами ДП « Комбінат «Прогрес » та Державного агентства резерву України , вчинене за попередньою змовою зі службовими особами ТОВ « НОВОЛ », ТОВ « ШОК ТРАНС », ТОВ « ПІДНЕСЕННЯ », під час передачі в оренду державного майна та надання послуг зі складського зберігання, вчинене злочинною організацією. Органом досудового розслідування в Українському науково-дослідному інституті спеціальної техніки та судових експертиз ( ЇСТЕ СБУ ) проведено економічну експертизу. Висновком від 15.01.2026 за №СЕ25-210/5 встановлено, що розмір матеріальної шкоди (збитків) (недоотриманих доходів) завданої Державному підприємству « КОМБІНАТ ПРОГРЕС » Державного агентства резерву України внаслідок включення ТОВ « НОВОЛ », TOB « ШОК ТРАНС », ТОВ « ПІДНЕСЕННЯ » в ланцюг постачання послуг зберігання (комплексних складських послуг), право оперативного управління яким належить ДП « КОМБІНАТ ПРОГРЕС » документально підтверджується на загальну суму 36 402 091 гривні. В подальшому, 19.02.2026 в межах кримінального провадження повідомлено про підозру 6 особам, зокрема ОСОБА_4 - керівнику ДП КОМБІНАТ ПРОГРЕС » за ч. 5 ст. 191, ч. З ст. 255 КК України. Відповідно до ст. 216 КПК України, детективи Національного антикорупційного бюро України здійснюють досудове розслідування кримінальних правопорушень, передбачених статтями 191, 206-2, 209,210,211,354 (стосовно працівників юридичних осіб публічного права), 364,366-2,З66-33,368,368-5,369,369-2,410 Кримінального кодексу України, якщо предмет кримінального правопорушення або розмір завданої шкоди у кримінальних правопорушеннях, передбачених статтями 191,206-2,209,210,211,364,410 Кримінального кодексу України, у п`ять тисяч і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на час вчинення кримінального правопорушення (якщо кримінальне правопорушення вчинено службовою особою державного органу, правоохоронного органу, військового формування, органу місцевого самоврядування, суб`єкта господарювання, у статутному капіталі якого частка державної або комунальної власності перевищує 50 відсотків).

З огляду на викладене, кримінальне провадження №12023000000001716 від 13.09.2023 за ч. 5 ст. 191, ч. ч. 1,2,3 ст. 255 КК України, відповідно до п. 2 ч.5 ст. 216 КПК України віднесено до підслідності Національного антикорупційного бюро України. Згідно ч. 3 ст.8-1 Закону України «Про прокуратуру» здійснення нагляду за додержанням законів під час проведення оперативно-розшукової діяльності, досудового розслідування Національним антикорупційним бюро України покладається на Спеціалізовану антикорупційну прокуратуру.

Відповідно до ч. 5 ст. 36 КПК України, Генеральний прокурор (особа, яка виконує його обов`язки), керівник обласної прокуратури, їх перші заступники та заступники своєю вмотивованою постановою мають право доручити здійснення досудового розслідування будь-якого кримінального правопорушення іншому органу досудового розслідування. Так, досудове розслідування у кримінальному провадженні №12023000000001716 від 13.09.2023 за ч. 5 ст. 191, ч. ч. 1, 2, 3 ст. 255 КК України здійснюється з порушенням правил підслідності.

З огляду на викладене, досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12023000000001716 від 13.09.2023 за ч. 5 ст. 191, ч. ч. 1, 2, З ст. 255 КК України необхідно доручити Національному антикорупційному бюро України».

Як вбачається із тексту такої постанови, така мотивована частиною 5 статті 36 КПК, згідно з якою Генеральний прокурор (особа, яка виконує його обов`язки), керівник обласної прокуратури, їх перші заступники та заступники своєю вмотивованою постановою мають право доручити здійснення досудового розслідування будь-якого кримінального правопорушення іншому органу досудового розслідування, у тому числі слідчому підрозділу вищого рівня в межах одного органу, у разі неефективного досудового розслідування або за наявності об`єктивних обставин, що унеможливлюють функціонування відповідного органу досудового розслідування чи здійсненням ним досудового розслідування в умовах воєнного стану.

Слідчий суддя вважає необхідним зазначити, що у постанові Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду (ОП ККС ВС) від 24.05.2021 у справі №640/5023/19 наведено такий правовий висновок: 

«Змістом ч. 5 ст. 36, статей 86, 87, 110, 214, 216 КПК визначається належна правова процедура реалізації Генеральним прокурором, керівником обласної прокуратури, їх першими заступниками та заступниками повноважень, передбачених ч. 5 ст. 36 КПК, яка містить такі елементи: а) належний суб`єкт (Генеральний прокурор, керівник обласної прокуратури, їх перші заступники та заступники); б) оцінка досудового розслідування як неефективного; в) відображення такої оцінки у відповідному процесуальному рішенні постанові; г) вмотивованість такої постанови. Обов`язковою передумовою реалізації Генеральним прокурором, керівником обласної прокуратури, їх першими заступниками та заступниками повноважень, передбачених ч. 5 ст. 36 КПК, є оцінка досудового розслідування органом досудового розслідування, встановленим ст. 216 КПК, як неефективного та відображення такої оцінки у постанові з наведенням відповідного мотивування. Наявність відповідних відомостей, які стосуються конкретного кримінального провадження, щодо його неефективності відповідним прокурором може бути встановлено на будь-якому етапі досудового розслідування, в тому числі і на його початку, та бути підставами для прийняття рішення в порядку і відповідно до вимог ч. 5 ст. 36 КПК. У кожному конкретному випадку наявність таких підстав має бути обґрунтована у відповідному процесуальному рішенні постанові Генерального прокурора, керівника обласної прокуратури, їх перших заступників та заступників про доручення здійснення досудового розслідування кримінального правопорушення іншому органу досудового розслідування, яка має відповідати вимогам ст. 110 КПК, у тому числі бути вмотивованою, надавати обґрунтоване пояснення щодо фактичних та юридичних підстав прийнятого рішення. Постанова про доручення досудового розслідування іншому органу досудового розслідування, її обґрунтування та вмотивування має бути предметом дослідження суду в кожному кримінальному провадженні, яка здійснюється з урахуванням його конкретних обставин. Результати такого дослідження утворюють підстави для подальшої оцінки отриманих у результаті проведеного досудового розслідування доказів з точки зору допустимості. У разі доручення Генеральним прокурором, керівником обласної прокуратури, їх першими заступниками та заступниками здійснення досудового розслідування кримінального правопорушення іншому органу досудового розслідування без встановлення неефективності досудового розслідування органом досудового розслідування, визначеним ст. 216 КПК, зазначені уповноважені особи діятимуть поза межами своїх повноважень. У такому випадку матиме місце недотримання належної правової процедури застосування ч. 5 ст. 36 КПК та порушення вимог статей 214, 216 КПК. Наслідком недотримання належної правової процедури як складового елементу принципу верховенства права є визнання доказів, одержаних в ході досудового розслідування недопустимими на підставі ст. 86, п. 2 ч. 3 ст. 87 КПК як таких, що зібрані (отримані) неуповноваженими особами (органом) у конкретному кримінальному провадженні, з порушенням установленого законом порядку».

Вочевидь зазначена постанова заступника Генерального прокурора - керівника САП від 25.05.2026 не відповідає вищенаведеним вимогам правового висновку ОП ККС ВС, однак з огляду на те, що пунктами 1-11 частини 1 статті 303 КПК визначено вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого, дізнавача або прокурора, які можуть бути оскаржені на досудовому провадженні, й згідно з частиною 2 статті 303 КПК скарги на інші рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора не розглядаються під час досудового розслідування і можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді згідно з правилами статей 314-316 цього кодексу, така постанова має бути врахована слідчим суддею у цьому випадку.

30.06.2026 постановою прокурора САП ОСОБА_3 виділено з матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні №12023000000001716 від 13.09.2023 в окреме провадження №52026000000000357 матеріали щодо підозрюваних ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 3 статті 255, частиною 5 статті 191 КК; ОСОБА_12 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 1 статті 255, частиною 5 статті 191 КК, ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 1 статті 255, частиною 5 статті 191 КК; ОСОБА_13 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 2 статті 255, частиною 5 статті 191 КК, ОСОБА_14 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 2 статті 255, частиною 5 статті 191 КК; ОСОБА_15 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 2 статті 255, частиною 5 статті 191 КК.

30.06.2026 постановою прокурора САП ОСОБА_3 об`єднано в одне провадження №52024000000000315 матеріали кримінального провадження №52026000000000357 від 30.06.2026 і матеріали кримінального провадження №52024000000000315 від 26.06.2024.

3.3. Дослідивши клопотання із додатками, заслухавши доводи сторін, слідчий суддя зазначає, що клопотання про продовження строку тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_4 відповідає формальним вимогам статей 184 і 199 КПК, а його копія разом із матеріалами, якими воно обґрунтовується, вручена підозрюваному та його захисникам.

Також слідчий суддя зазначає, що кримінальне провадження №52024000000000315 формально належить до предметної підсудності ВАКС відповідно до пункту 2 частини 5 статті 216 КПК, з огляду на розмір завданої шкоди інкримінованим кримінальним правопорушенням.

3.4. Підставою для продовження строку тримання під вартою, зокрема є набуття особою статусу підозрюваного та наявність обґрунтованої підозри у вчиненні такою особою певного кримінального правопорушення.

КПК не визначає змісту поняття «обґрунтована підозра», а тому відповідно до частини 5 статті 9 КПК, належить керуватись усталеною практикою Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ), за якою «існування обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які могли б переконати об`єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла таки вчинити злочин, однак те, що можна вважати «обґрунтованим», залежить від усіх обставин (наприклад, пункт 32 рішення ЄСПЛ у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990, пункт 175 рішення ЄСПЛ у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011). Такий стандарт є найнижчим за рівнем переконання у кримінальному провадженні, тому факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого приходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування» (наприклад, пункт 55 рішення ЄСПЛ у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28.10.1994).

Слідчий суддя вважає, що наведені у клопотанні обставини в сукупності з доданими матеріалами кримінального провадження та факт вручення ОСОБА_4 19.02.2026 повідомлення про підозру (яке відповідає формальним вимогам статті 277 КПК та здійснене згідно із статтями 111, 135, 278 КПК), дають підстави визнати набуття ним статусу підозрюваного та наявність в його діяннях ознак кримінальних правопорушень, передбачених частиною 1 статті 255 і частиною 5 статті 191 КК.

Разом із цим належить зазначити, що при вирішенні питання щодо застосування запобіжного заходу чи продовження строку такого, питання обґрунтованості підозри здійснюється не з точки зору достатності і допустимості доказів для доведення чи не доведення винуватості особи (що здійснюється судом при ухваленні вироку), а лише для визначення певної вірогідності причетності особи до вчинення кримінального правопорушення, а також того чи є підозра обґрунтованою настільки, щоби виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення, оскільки на стадії досудового розслідування слідчий суддя не вирішує питання, які повинен вирішувати вже суд під час розгляду кримінального провадження за сутністю.

3.5. Підставою для продовження строку тримання під вартою, серед іншого, є наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК, які вважаються наявними за умови встановлення судом обґрунтованої ймовірності реалізації нею таких дій. Водночас КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак належить з`ясувати реальну можливість здійснити їх в майбутньому.

3.5.1. Ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду обґрунтовувався таким: «Злочин, передбачений ч. 5 ст. 191 КК України, який, зокрема, інкримінується ОСОБА_4 , є особливо тяжким корупційним кримінальним правопорушенням, і передбачає можливість призначення покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна.

Більш того, у випадку засудження ОСОБА_4 за вчинення вказаного злочину відповідно до ст. ст. 45, 69 та 75 КК України йому може бути призначене лише реальне покарання у виді позбавлення волі на певний строк.

При цьому Кримінальний процесуальний кодекс України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою вважати існування реальної можливості переховування підозрюваного, оскільки тяжкість можливого покарання може спонукати підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується з практикою ЄСПЛ, зокрема у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування. 

У рішенні по справі «Летельє проти Франції» Європейський суд з прав людини визначив, що тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув`язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.

Так, у § 76 рішення ЄСПЛ «Пунцельт проти Чехії» («Punzelt v. Czech Republic») № 31315/96 від 25.04.2000 Страсбурзький суд визнав достатнім мотивування чеських судів, що прийняли рішення про тримання під вартою з огляду в тому числі на те, що заявникові загрожувало відносно суворе покарання.

У ст. 5 Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи R(80) 11 від 27.06.1980 «Про взяття під варту до суду» зауважується, що при розгляді питання про необхідність тримання під вартою, судовий орган повинен брати до уваги обставини конкретної справи, у тому числі характер та тяжкість інкримінованого злочину. Відповідно до вказаної рекомендації, важливим критерієм, орієнтуючись на який слід застосовувати вид запобіжного заходу, повинна бути санкція за вчинений злочин. 

Отже, очікування можливого суворого вироку може мати значення при визначенні ризику переховування. При цьому, таке покарання може бути призначено без можливості застосування пільгових інститутів кримінального права. Співставлення можливих негативних для підозрюваного наслідків переховування у невизначеному майбутньому, із можливим засудженням до покарання у виді позбавлення волі за особливо тяжкий корупційний злочин у найближчій перспективі робить цей ризик достатньо високим.

Вищевикладене дає стороні обвинувачення обґрунтовані підстави вважати, що ОСОБА_4 , усвідомлюючи можливість призначення покарання за вчинення особливо тяжких злочинів, вчинятиме спроби переховуватися від органів досудового розслідування та суду.

Крім того в ході досудового розслідування встановлено наявність достатніх майнових ресурсів у підозрюваного ОСОБА_4 , що вказує на спроможність підозрюваного у випадку необхідності забезпечити оперативне переміщення та переховування від органів слідства та суду, зокрема і до країн, з якими відсутній міжнародний договір про взаємну правову допомогу у кримінальних провадженнях.

Так, у дружини підозрюваного ОСОБА_4 - ОСОБА_30 наявні у власності квартира, розташована за адресою: АДРЕСА_3 , та квартира, розташована за адресою: АДРЕСА_4 .

Під час досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_4 у співучасті з іншими особами отримував грошові кошти від реалізації злочинної схеми, що свідчити про наявність у підозрюваного значної кількості неофіційних (необлікованих) доходів і майна, якими ОСОБА_4 може скористатися у тому числі для свого тривалого переховування від органів слідства та суду.

Таким чином, наявність достатніх майнових ресурсів у підозрюваного ОСОБА_4 та членів його сім`ї вказує на достатні фінансові спроможності підозрюваного у випадку необхідності забезпечити оперативне переміщення та переховування від органів слідства та суду, зокрема і до країн, з якими відсутній міжнародний договір про взаємну правову допомогу у кримінальних провадженнях; - наявність паспорту громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_8 та законних підстав для перетину державного кордону, що розширює можливості особи залишити територію України з метою ухилення від кримінальної відповідальності. 

Також, відсутність візового режиму з країнами Європи надає додаткові можливості підозрюваному з метою ухилення від досудового розслідування і суду залишити територію України та тривалий час перебувати за її межами.

Вищевикладене дає органу досудового слідства обґрунтовані підстави вважати, що ОСОБА_4 , усвідомлюючи тяжкість та невідворотність покарання за вчинення тяжкого корупційного злочину, може з метою уникнення кримінальної відповідальності переховуватися від органу досудового розслідування.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу необхідно враховувати практику Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» № 3477-IV від 23.02.2006 застосовується судами при розгляді справ, як джерело права. Так, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Смірнова проти Росії» (Smirnova v. Russia N 46133/99 і 48183/99 від 24.07.2003) суд зазначив, що при визначенні ризику переховування обвинуваченого від правосуддя потрібно враховувати, особистість обвинуваченого, його моральні переконання, майновий стан і зв`язки.

У рішенні ЄСПЛ «Бекчієв проти Молдови» (Becciev v. Moldova, N 9190/03 від 04.10.2005) суд зазначив, що ризик втечі має оцінюватися судом у контексті чинників, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню. Серйозність же покарання є релевантною обставиною в оцінці ризику того, що підозрюваний може втекти».

Слідчий суддя зазначає, що ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду обумовлюється можливістю притягнення особи до кримінальної відповідальності та пов`язаними із цим можливими негативними наслідками, зокрема суворістю можливого покарання.

Оскільки ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні двох особливо тяжких кримінальних правопорушень, за вчинення якого передбачена санкції у виді караються позбавленням волі на строк від восьми до тринадцяти років з конфіскацією майна (частина 3 статті 255 КК) і позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна (частина 5 статті 191 КК), то тяжкість ймовірного покарання особливо сильно підвищує ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду на початкових етапах притягнення особи до кримінальної відповідальності.

Зазначені обставини самі по собі можуть бути мотивом для підозрюваного ОСОБА_4 переховуватися від органів досудового розслідування чи суду, що узгоджується із позицією ЄСПЛ у справі «Ілійков проти Болгарії» (рішення від 26.06.2001 заява № 33977/96), де зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування, а також у рішенні ЄСПЛ по справі «Пунцельт проти Чехії» (рішення від 25.04.2000 заява №31315/96), відповідно до якого при оцінці ризику переховування від правосуддя може братися до уваги (поряд з іншими обставинами) і загроза відносно суворого покарання. Також у рішенні ЄСПЛ по справі «Бессієв проти Молдови» вказано, що ризик втечі має оцінюватися судом у контексті чинників, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню. Серйозність покарання є релевантною обставиною в оцінці ризику того, що підозрюваний ОСОБА_4 може втекти.

Також належить зазначити, що 24.02.2022 у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України , відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», в Україні введений воєнний стан Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 (затверджений Законом України від 24.02.2022 № 2402-ІХ), дія якого неодноразово продовжувалась і наразі Указом Президента України від 27.04.2026 №342/26 (затверджений Законом України №4857-IX від 28.04.2026) продовжено строк дії воєнного стану в Україні до 02.08.2026 включно.

Окрім того, наразі є території України, які тимчасово окуповані російською федерацією, й території, на яких ведуться бойові дії, для виїзду на які не потрібен закордонний паспорт, що потенційно посилює ступінь ризику переховування.

Також слідчий суддя зазначає, що важливим аргументом щодо наявності цього ризику є те, що ОСОБА_4 не підлягає призову під час мобілізації через наявність трьох дітей віком до 18 років, що надає йому право і можливість безперешкодного виїзду за межі України.

Відтак слідчий суддя висновує, що з урахуванням викладених в клопотанні обставин вчинення інкримінованих кримінальних правопорушень та доданих матеріалів, є достатніми підстави вважати доведеним ризик можливого переховування підозрюваного з метою ухилення від кримінальної відповідальності, особливо в умовах воєнного стану.

3.5.2. Ризик знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення обґрунтовувався таким:

«На даний час у вказаному кримінальному провадженні не встановленні всі обставини, які підлягають доказуванню, зокрема не встановлено місця перебування оригіналів первинних фінансово-господарських документів укладених між ТОВ « ПІДНЕСЕННЯ », ТОВ « ШОК ТРАНС », ТОВ « НОВОЛ » з рядом суб`єктів господарювання щодо надання послуг зберігання (комплексних складських послуг) у приміщеннях, право оперативного управління якими належить ДП « КОМБІНАТ «ПРОГРЕС », а також комп`ютерна техніка на якій вказана документація готувалась. 

Поряд з цим, під час проведення НСРД була отримана інформація про те, що особи, відносно яких проводились НСРД, у тому числі підозрювані, були обізнані про те, що відносно них будуть проводитись слідчі дії у вигляді обшуків та з метою прикриття своєї діяльності вживали заходи щодо знищення інформації, яка містилась на телефонній та комп`ютерній техніці, ховали фінансово-господарську документацію з метою її подальшого знищення або спотворення.

Вказані документи та речі, мають значення для досудового розслідування та можуть бути визнані речовими доказами у кримінальному провадженні.

Також ОСОБА_4 може володіти додатковою інформацію, яка на даний момент все ще не встановлена слідством, та може використати ці відомості для приховування або спотворення речей і документів з метою уникнення від кримінальної відповідальності.

Разом із тим, з набуттям статусу підозрюваного ОСОБА_4 набув право на ознайомлення із матеріалами кримінального провадження, зокрема доданими до клопотання про застосування запобіжного заходу, а відтак підозрюваний отримав можливість оцінити обсяг наявних у сторони обвинувачення доказів, роль речей і документів, які можуть бути використані як докази стороною обвинувачення.

Враховуючи стадію досудового розслідування, необхідність проведення слідчих (розшукових) дій щодо встановлення та отримання додаткових доказів, підозрюваний ОСОБА_4 може як особисто, так і з залученням третіх осіб вживати заходи щодо знищення, приховування або спотворення речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин правопорушення, у тому числі тих, що знаходяться у володінні вищезазначених суб`єктів владних повноважень, а також може здійснюватися перешкоди в отриманні (вилученні) таких речей і документів стороною обвинувачення.

Враховуючи, що досудове розслідування на даний час не завершене, і процес збору доказів триває, існує вірогідність того, ОСОБА_4 може знищити або сховати речі та документи, які дають підстави підозрювати його у вчиненні інкримінованих злочинів, а так само спотворити документи, які в результаті фальсифікування будуть створювати видимість його непричетності до інкримінованих злочинів.».

Слідчий суддя зазначає, що досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні фактично перебуває на стадії збирання доказів і тривають відповідні процесуальні дії, відтак цілком вірогідним є знищення, приховування або спотворення речей чи документів, які можуть бути потенційними доказами, особливо з характеру поведінки підозрюваного, спрямованого на конспіративне приховування та маскування намірів. Відтак слідчий суддя вважає наявним цей ризик на цьому етапі досудового розслідування.

3.5.3. Ризик незаконно впливати на свідків, іншого підозрюваного обґрунтовувався таким:

«При встановленні наявності ризику впливу на свідків, необхідно враховувати передбачену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (ч. 1 та 2 ст. 23, ст. 224 КПК України).

Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання, або отриманих у порядку, передбаченому ст. 225 КПК України. Суд не може обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, крім порядку отримання показань, визначеного ст. 615 цього Кодексу (ч. 4 ст. 95 КПК України).

За змістом ч. 11 ст. 615 КПК України як докази в суді можуть бути використані й показання, отримані під час допиту свідка, потерпілого, у тому числі одночасного допиту двох чи більше вже допитаних осіб, у кримінальному провадженні, що здійснюється в умовах воєнного стану. Проте хід і результати такого допиту мають фіксуватися за допомогою доступних технічних засобів відеофіксації.

За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

ОСОБА_4 , будучи організатором злочинної організації, маючи вплив на діючих та колишніх працівників ТОВ « ПІДНЕСЕННЯ », ТОВ « ШОК ТРАНС », ТОВ « НОВОЛ », ДП « КОМБІНАТ «ПРОГРЕС » може надавати вказівки щодо надання неправдивих показів іншими свідками, іншим чином координувати та впливати на їхню процесуальну поведінку, що підтверджується матеріалами НСРД.

Враховуючи ці обставини, а також те, що на даний час органом досудового розслідування не допитані усі особи, яким відомі обставини, що підлягають доказуванню, ОСОБА_4 може вчинити дії направлені на надання цими особами недостовірних свідчень чи примушення до зміни наданих раніше свідчень допитаними особами у тому числі іншою підозрюваною особою у цьому кримінальному провадженні».

Слідчий суддя зазначає, що ризик незаконного впливу на свідка у певному кримінальному провадженні обумовлюється тим, що відповідно до передбаченої КПК процедури показання свідків отримуються спочатку на стадії досудового розслідування шляхом їх допиту слідчим чи прокурором, а згодом після направлення обвинувального акту до суду такі показання отримуються та перевіряються на стадії судового розгляду шляхом безпосереднього допиту особи в судовому засіданні (статті 23, 224, 352 КПК). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на свідченнях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК), оскільки жоден доказ не має наперед встановленої сили. Тобто ризик впливу на осіб існує аж до моменту безпосереднього надання під час судового розгляду показань такими, й тому заборона спілкуватися з певними особами як наслідок можливості ймовірного впливу на них - це об`єктивна необхідність забезпечення показань учасників кримінального провадження, які мають доказову силу.

Частиною 5 статті 194 КПК передбачено, що слідчий суддя, суд зобов`язує підозрюваного, обвинуваченого виконувати один або кілька обов`язків, необхідність покладення яких була доведена, зокрема таких як «утримуватися від спілкування з будь-якою особою, визначеною слідчим суддею, судом, або спілкуватися з нею із дотриманням умов, визначених слідчим суддею, судом».

Тобто слідчий суддя має повноваження обмежити спілкування підозрюваного з будь-якою особою, але у той же час належить конкретно їх визначити шляхом зазначення повних імен осіб.

Слідчий суддя також зазначає, що обов`язок щодо заборони спілкування підозрюваного із іншими підозрюваними є доречним на цьому етапі досудового розслідування з огляду на те, що кожний співучасник відповідає за спільно вчинене кримінальне правопорушення у межах індивідуальної відповідальності (у межах ним вчиненого й усвідомленого), тому має метою запобігання унеможливлення визначення конкретних меж відповідальності кожного зі співучасників, оскільки згодом суд під час розгляду кримінального провадження за сутністю обвинувачення повинен встановити межі відповідальності кожного зі співучасників з огляду на характер і ступінь участі кожного з них у вчиненому кримінальному правопорушенні, які, у свою чергу, обумовлюються виконуваною функцією (роллю), усвідомленням характеру дій інших співучасників та низкою інших обставин.

Враховуючи викладені в клопотанні обставини вчинення кримінального правопорушення та додані матеріали, та з огляду на даний етап досудового розслідування, слідчий суддя вважає доведеною вірогідність існування ризику можливого незаконного впливу підозрюваного з метою уникнення кримінальної відповідальності на інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні, та свідків, перелік яких зазначено в резолютивній частині ухвали.

3.5.4. Ризик перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином обґрунтовувався таким: 

«Вказаний ризик обґрунтовується тим, що підозрюваний може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином шляхом зловживання процесуальними правами, що може виразитись у неявці для проведення процесуальних дій у справі чи затягуванні з ознайомленням з процесуальними документами, вручення яких чи надання для ознайомлення є обов`язковим під час проведення досудового розслідування, у тому числі зможе продовжити протиправну діяльність.

Також, враховуючи те, що відповідно до матеріалів НСРД злочинна організація та особи, які причетні до вчинення злочинів обізнані про методи роботи правоохоронних органів, а також за допомогою невстановлених осіб отримують інформацію про заплановані слідчі дії, тому є достатні підстави вважати, що ОСОБА_4 , перебуваючи на волі, може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а саме вживати заходи з метою викривлення інформації, яка може буде отримана під час проведення досудового розслідування».

Слідчий суддя вважає, що доводи щодо наявності такого ризику є абстрактними і недоведеними будь-якими належними аргументами, тому висновує про відсутність такого ризику.

3.6. Слідчий суддя, оцінивши в сукупності всі обставини на підставі наявних матеріалів, заслухавши прокурора, захисників і підозрюваного, враховуючи наявність обґрунтованої підозри у вчиненні двох кримінальних правопорушень і доведених ризиків, а також таке:

1) надані відомості свідчать про вагомість на цьому етапі досудового розслідування наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінальних правопорушень, передбачених 3 статті 255 і частиною 5 статті 191 КК;

2) інкриміновані підозрюваному кримінальні правопорушення відповідно до статті 12 КК класифікуються як особливо тяжкі, та у разі визнання винуватим йому може загрожувати покарання у виді позбавлення волі на строк до 13 років з конфіскацією майна, без можливості застосування інституту кримінального права щодо звільнення від покарання з випробуванням;

3) наразі вік підозрюваного становить 37 роки, він має певні захворювання, які згідно з медичною документацією становлять підвищений ризик здоров`ю під час утримання під вартою;

4) підозрюваний одружений, має трьох малолітніх дітей, що загалом свідчить про міцність його соціальних зв`язків, також активно здійснює підтримку ЗСУ;

5) підозрюваний офіційно працював до моменту застосування щодо нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою, та раніше не судимий,

6) з часу першого застосування 20.02.2026 до підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою вже спливло чотири місяці і підозрюваним не внесено заставу в сумі 9 984 000 гривень, визначену як альтернативний запобіжний захід, що фактично перетворює застосований запобіжний захід на безальтернативний,

вважає, що прокурором не доведено необхідність подальшого тримання підозрюваного під вартою, оскільки запобіжний захід у вигляді подальшого тримання підозрюваного під вартою чи домашнього арешту буде непропорційно суворим, та з урахуванням особи підозрюваного більш м`який запобіжний захід у вигляді застави здатен достатнім чином забезпечити його належну процесуальну поведінку і виконання ним процесуальних обов`язків на цьому етапі досудового розслідування.

Тому слідчий суддя вважає, що належить відмовити у задоволенні клопотання щодо продовження строку тримання під вартою та застосувати запобіжний захід у вигляді застави.

3.7. Вирішуючи питання про визначення розміру застави для підозрюваного, достатньої для забезпечення виконання ним обов`язків, передбачених КПК, слідчий суддя зазначає, що розмір застави повинен визначатися тим ступенем впевненості, за якого перспектива втрати застави у випадку відсутності підозрюваного чи обвинуваченого в суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб унеможливити перешкоджання особою судовому розгляду кримінального провадження.

Положення КПК та практика ЄСПЛ орієнтують суд на такі критерії, які слід врахувати при визначені розміру застави: 1) обставини кримінального правопорушення; 2) наявність особливого характеру справи; 3) майновий стан підозрюваного і масштаб його фінансових операцій; 4) його сімейний стан, у тому числі матеріальне становище близьких осіб; 5) дані про особу підозрюваного; 6) встановлені ризики, передбачені статтею 177 КПК; 7) «професійне середовище» підозрюваного; 8) помірність обраного розміру застави та можливість її внесення.

Також при вирішенні такого питання варто взяти до уваги практику ЄСПЛ, яка свідчить про те, що суд своїм рішенням повинен забезпечити не лише права підозрюваного, але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

ЄСПЛ в справі «Істоміна проти України» (Istomina v. Ukraine, заява №23312/15 від 13.01.2022, пункт 25) зазначив, що, зокрема, гарантія, передбачена пунктом 3 статті 5 Конвенції має на меті забезпечити не відшкодування будь-яких збитків, завданих внаслідок підозрюваного правопорушення, а лише присутність обвинуваченого на судовому засіданні. Таким чином, розмір застави має встановлюватися головним чином з огляду на обвинуваченого, його майно та його чи її відносини з особами, які мають надати забезпечення, іншими словами, за ступенем впевненості, що можлива перспектива втрата застави або позову проти гарантів у разі неявки підсудного на судове засідання буде діяти як достатній стримуючий фактор, щоб розвіяти будь-яке бажання з його або її боку втекти. Оскільки йдеться про основне право на свободу, гарантоване статтею 5, органи влади повинні так само обережно встановити відповідний розмір застави, як і вирішити, чи є необхідним продовження тримання під вартою. Серйозність звинувачень проти обвинуваченого не може бути вирішальним фактором, що виправдовує суму застави.

Тобто, з одного боку, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала б підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язки, а з іншого боку- не має бути таким, щоб через очевидну неможливість виконання умов цього запобіжного заходу це фактично призвело б до подальшого його ув`язнення, яке в такому випадку перетворилося б на безальтернативне.

Водночас КПК визначає саме слідчого суддю чи суд суб`єктом визначення розміру застави як альтернативного запобіжного заходу, що ґрунтується на суддівському розсуді, тобто на суб`єктивній оцінці об`єктивних обставин справи.

З огляду на вищенаведене, обґрунтованість застосованого раніше запобіжного заходу може піддаватися судовому контролю через певні проміжки часу на предмет перевірки наявності чи відсутності ризиків, за наявності яких такий запобіжний захід було застосовано, або внаслідок виникнення інших обставин, які можуть бути підставами зміни запобіжного заходу в сторону його продовження чи пом`якшення, зміни чи скасування, оскільки тривала дія запобіжного заходу без врахування конкретних обставин справи може призвести до порушення прав, свобод чи інтересів учасників кримінального провадження.

Продовження, пом`якшення, зміна чи скасування запобіжного заходу обумовлюється тим, що в ході кримінального провадження можуть змінюватись підстави застосування чи обставини, що враховувалися при обранні запобіжного заходу, внаслідок чого запобіжний захід може бути продовжений, скасований або замінений на інший - більш або менш суворий, та підставами зміни запобіжного заходу є обставини, які або існували під час прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу, але про які не було відомо сторонам, або які виникли після прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу. Такими підставами, наприклад, може бути суттєва зміна обставин, що їх було взято до уваги при обранні запобіжного заходу, а саме - змінилась кваліфікація кримінального правопорушення, погіршився стан здоров`я обвинуваченого, змінився склад його родини чи утриманців, або майновий стан, інші обставини, які мають суттєве значення, однак існування таких обставин повинно бути обґрунтовано належними доказами.

Також усталена практика Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) передбачає, що у разі належної поведінки підозрюваного чи обвинуваченого можливо пом`якшувати умови обмеження його прав та свобод, пов`язаних із застосуванням запобіжного заходу.

Відтак щодо визначення розміру застави слідчий суддя враховує час, який сплив з дня первинного обрання підозрюваному ОСОБА_4  запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення застави, подальше визначення такої в розмірі 9 984 000 гривень, яка не внесена, а також твердження сторони захисту про неможливість внесення таких коштів в зв`язку з тим, що в підозрюваного відсутня необхідна сума для внесення застави, чи відсутні родичі чи особи, які б могли бути заставодавцями.

Разом з тим при визначенні розміру застави слідчий суддя враховує доведеність трьох ризиків факт обґрунтованої підозри у вчиненні двох особливо тяжких кримінальних правопорушень, розмір їх предмета і завданої шкоди, що свідчить про наявність виключного випадку, коли застава у межах статті 182 КПК не здатна забезпечити виконання підозрюваною покладених обов`язків.

Слідчий суддя вважає, що належить застосувати щодо підозрюваного запобіжний захід у вигляді застави як у виключних випадках понад розмір, передбачений статтею 182 КПК, проте із суттєвим зменшенням до розміру до 500 (п`ятсот) розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» від 03.12.2025 №4695-ІХ установлено, що у 2026 році прожитковий мінімум на одну особу для працездатних осіб становить 3328 гривень, тому грошовий еквівалент розміру застави становитиме 1 664 000 (один мільйон шістсот шістдесят чотири тисячі) гривень, який є достатнім для забезпечення виконання підозрюваним процесуальних обов`язків, запобіганню ризикам та не є явно непомірним.

Окрім іншого, слідчий суддя зазначає, що частина 5 статті 194 КПК містить припис щодо зобов`язання підозрюваного виконувати один або декілька обов`язків, передбачених пунктами 1-9 частини 5 статті 194 КПК на строк не більше двох місяців з дня покладення таких, який може бути продовжений (частина 7 статті 194 КПК).

Тобто застосований до підозрюваного запобіжний захід у вигляді застави у разі її внесення безстроково забезпечуватиме виконання ним процесуальних обов`язків, покладених на нього безпосередньо процесуальним законом (частиною 7 статті 42 КПК), а також визначених ухвалою слідчого судді обов`язків, покладених при застосуванні запобіжного заходу.

Керуючись статтями 131, 132, 176-199, 309, 369-372, 532 КПК, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Відмовити у задоволенні клопотання щодо продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

2. Застосувати до ОСОБА_4 (народився ІНФОРМАЦІЯ_1 ) запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 500 (п`ятсот) розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить у грошовому еквіваленті 1 664 000 (один мільйон шістсот шістдесят чотири тисячі) гривень, яка має бути внесена самим підозрюваним або іншою фізичною чи юридичною особою (заставодавцем) не пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу на депозитний рахунок Вищого антикорупційного суду (код 42836259 , рахунок UA678201720355279004000096000 у Державній казначейській службі України міста Києва , призначення платежу: «Прізвище, ім`я, по-батькові підозрюваного, застава згідно з ухвалою ВАКС (номер справи, дата ухвали)».

3. Покласти на підозрюваного  ОСОБА_4 строком до 09.09.2026 включно такі обов`язки:

1) прибувати на кожну вимогу до детективів НАБУ, які здійснюють досудове розслідування, чи прокурорів САП, які здійснюють процесуальне керівництво, та/або суду,

2) не відлучатись за географічні межі Львівської області без дозволу детективів НАБУ, які здійснюють досудове розслідування, чи прокурорів САП, які здійснюють процесуальне керівництво,

3) повідомляти детективів НАБУ, які здійснюють досудове розслідування, чи прокурорів САП, які здійснюють процесуальне керівництво, про зміну свого місця проживання та/або роботи,

4) утримуватися від спілкування з приводу обставин, викладених у чинному повідомленні про підозру, з іншими підозрюваними: ОСОБА_12 , ОСОБА_7 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_13 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 ,

та такими свідками: ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , ОСОБА_35 , ОСОБА_36 , ОСОБА_37 , ОСОБА_38 ;

5) здати на зберігання до органу Державної міграційної служби України за місцем проживання свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон та інші документи, що дають право на виїзд з України,

Роз`яснити підозрюваному та заставодавцю, що якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з`явиться за викликом до детектива, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини свого неприбуття, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, та також в разі невиконання обов`язків заставодавцем, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.

Контроль за виконанням ухвали покласти на детективів НАБУ, які здійснюють досудове розслідування, та прокурорів САП, які здійснюють процесуальне керівництво, у цьому кримінальному провадженні.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку впродовж п`яти днів з дня її оголошення або отримання її копії (якщо ухвала постановлена без виклику осіб) шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду. Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Повний текст ухвали оголошений 14.07.2026.

Слідчий суддя ОСОБА_1 ______________