Справа № 991/8196/26

Провадження 1-кс/991/8212/26

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД 

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 липня 2026 року м. Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , власника/володільця майна - ОСОБА_3 , його представника - адвоката ОСОБА_4 , детектива ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві клопотання адвоката ОСОБА_4 , який діє в інтересах власника/володільця майна ОСОБА_3 , про скасування арешту майна накладеного у кримінальному провадженні № 42024000000000598 від 23.04.2024,

В С Т А Н О В И В:

До Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання адвоката ОСОБА_4 , який діє в інтересах власника/володільця майна ОСОБА_3 , про скасування арешту майна (далі - Клопотання), накладеного у кримінальному провадженні № 42024000000000598 від 23.04.2024 (далі - Кримінальне провадження № 598), в якому адвокат просить:

- скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 07.11.2024 у справі № 991/12217/24 (далі - Ухвала № 1) на майно ОСОБА_3 , а саме на: грошові кошти у розмірі 171 550 доларів США та 150 000 євро, годинник марки «Royal Oak Off Shore (Audemars Piguet)» (далі - Майно).

Клопотання мотивовано тим, що Ухвалою № 1 накладено арешт на Майно, вилучене детективами ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - НАБУ) 21.10.2024 під час тимчасового доступу до речей та документів, які перебували у володінні ІНФОРМАЦІЯ_2 (далі - ДБР). Вказане Майно вилучене 25.06.2024 у рамках кримінального провадження № 12024041650001048 від 20.06.2024 (далі - Кримінальне провадження № 1048) слідчими ДБР під час невідкладного обшуку, проведеного без ухвали слідчого судді за місцем проживання народного депутата України ОСОБА_3 . Однак, вказаний обшук не був невідкладним, проводився у нічний час, в порушення ст. 482-2 КПК України. Ухвалою слідчого судді ІНФОРМАЦІЯ_3 від 08.07.2024 у справі № 757/30086/24-к (далі - Ухвала № 2) надано дозвіл на проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_3 лише з метою відшукання та вилучення мобільного телефону. Слідчим суддею не встановлено підстав для надання дозволу в частині вилучення Майна, а тому вказане Майно мало бути повернуте його власнику. Майно перебувало у розпорядженні ІНФОРМАЦІЯ_4 без законних на те підстав та не могло бути тимчасово вилучене детективами НАБУ в іншому кримінальному провадженні. Кримінальне провадження № 598 є фактовим, жодній особі про підозру у ньому не повідомлено. Згідно ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 05.11.2025 у справі № 991/11058/25 (далі - Ухвала № 3), якою відмовлено у скасуванні арешту Майна, слідчим суддею зазначено, що розумним строком утримання спірного майна стороною обвинувачення буде строк у 18 місяців - саме стільки раніше відводилось часу на проведення. Оскільки встановлений слідчим суддею 18-місячний строк минув, подальше утримання Майна є безпідставним.

В судовому засіданні адвокат ОСОБА_4 доводи Клопотання підтримав, просив задовольнити із викладених у ньому підстав. Зазначив, що в іншому кримінальному провадженні № 42023000000001416 від 25.08.2023 (далі - Кримінальне поводження № 1416) ОСОБА_3 повідомлено про підозру та застосовано запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 10 000 000 грн. Таким чином, після скасування арешту Майна відповідні грошові кошти можуть бути використані для сплати вказаної застави. 

Детектив ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_5 заперечував проти доводів Клопотання, просив відмовити у його задоволенні. Зазначив, що матеріали Кримінального провадження № 598 об`єднані із Кримінальним провадженням № 1416, в якому ОСОБА_3 повідомлено про підозру. За такого, Майно є речовим доказом та може бути предметом конфіскації/спеціальної конфіскації. 

Власник/володілець майна ОСОБА_3 був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду Клопотання, до суду не з`явився, про причини неявки не повідомив.

Згідно положень ч. 2 ст. 174 КПК України неприбуття в судове засідання власника/володільця майна не перешкоджає розгляду Клопотання.

Дослідивши зміст Клопотання та додані до нього матеріали, заслухавши доводи учасників судового провадження, слідчий суддя дійшов до наступних висновків.

Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

За ч. 1 ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.

Відповідно до ч. 3 ст. 26 КПК України слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.

Зі змісту Клопотання вбачається, що воно мотивоване наявністю порушень при вилученні Майна слідчими ДБР у рамках Кримінального провадження № 1048, безпідставністю його подальшого вилучення детективами НАБУ у Кримінальному провадженні № 598, а також спливом розумного строку утримання Майна (понад 18 місяців), визначеного Ухвалою № 3.

Тобто, адвокат порушує питання про необґрунтованість накладення арешту на Майно та відсутність підстав для подальшого його застосування. 

Так, судовим розглядом встановлено, що у рамках Кримінального провадження № 1048 слідчими ДБР за місцем проживання народного депутата України ОСОБА_3 у порядку ч. 3 ст. 233 КПК України, тобто до постановлення ухвали слідчого судді, проведено обшук, під час якого, окрім іншого, виявлено та вилучено Майно.

08.07.2024 Ухвалою № 2 надано дозвіл на проведення вказаного обшуку.

Обшук є слідчою дією, проведення якої передбачає проникнення до житла чи іншого володіння особи (ст. 233-236 КПК України). Тобто, фактично, надаючи дозвіл на обшук, слідчий суддя дозволяє таке проникнення.

Відшукання речей, документів або осіб є метою проведення такої слідчої дії (ч. 1 ст. 234 КПК України). Положення ч. 7 ст. 236 КПК України прямо надають слідчому/прокурору право при обшуку тимчасово вилучати речі, які мають значення для кримінального провадження.

При цьому, вимога щодо необхідності зазначення в ухвалі слідчого судді про дозвіл на обшук відомостей про речі, документи або осіб, для виявлення яких проводиться обшук (п. 6 ч. 2 ст. 235 КПК України), корелюється із поняттям тимчасово вилученого майна, до якого належать речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу.

Таким чином, ненадання слідчим суддею в Ухвалі № 2 дозволу на вилучення Майна не вказує на протиправність такого вилучення, а лише визначає правовий статус Майна як тимчасово вилученого у рамках Кримінального провадження № 1048.

Тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення, або його спеціальну конфіскацію в порядку, встановленому законом (ч. 1 ст. 167 КПК України). Тимчасове вилучення майна може здійснюватися під час обшуку (ч. 2 ст. 168 КПК України).

Постановою слідчого ДБР від 25.06.2024 вилучені під час обшуку за місцем проживання ОСОБА_3 речі (у тому числі Майно) були визнані речовими доказами у Кримінальному провадженні № 1048, 

Положення ч. 1 ст. 100 КПК України дійсно зобов`язують сторону кримінального провадження якнайшвидше повернути речовий доказ, який був нею вилучений, його володільцю, крім випадків вилучення речового доказу у порядку тимчасового доступу чи накладення на нього арешту.

Відомості щодо накладення арешту на Майно у рамках Кримінального провадження № 1048 відсутні.

Разом з тим, необхідність повернення Майна його власнику/володільцю у рамках Кримінального провадження № 1048 не спростовує правомірності його тимчасового вилучення під час обшуку та, як наслідок перебування у володінні ДБР.

Детективами НАБУ здійснювалося досудове розслідування, а прокурорами САП - процесуальне керівництво у Кримінальному провадженні № 598 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ст. 368-5, ч. 1 ст. 366-2 КК України.

У раках Кримінального провадження № 598 на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 03.10.2024 у справі № 991/7894/24 детективами НАБУ здійснено тимчасовий доступ до речей, які перебували у володінні ІНФОРМАЦІЯ_4 у матеріалах Кримінального провадження № 1048, шляхом вилучення таких речей, у тому числі Майна.

Слідчий, прокурор, інша уповноважена службова особа під час обшуку і тимчасового вилучення майна або негайно після їх здійснення зобов`язана скласти відповідний протокол (ч. 2, ч. 3 ст. 168 КПК України).

Згідно положень ст. 84, 98, 99 КПК України у Кримінальному провадженні № 598 доказом, який підтверджує наявність у ОСОБА_3 . Майна, обставини набуття якого встановлюються під час досудового розслідування, є протокол обшуку від 25.06.2024, під час якого таке Майно вилучене.

Саме факт наявності у власності/володінні ОСОБА_3 . Майна, який був підтверджений під час проведення обшуку за місцем його проживання та зафіксований у відповідному протоколі, став підставою для вилучення такого Майна детективами НАБУ у порядку тимчасового доступу.

Відсутність дозволу в Ухвалі № 2 на вилучення Майна у рамках Кримінального провадження № 1048 через невказання у відповідному клопотанні його доказового значення для досудового розслідування, не спростовує того, що у рамках Кримінального провадження № 598 Майно є предметом кримінального правопорушення, передбаченого ст. 368-5 КК України.

Згідно п. 3 ч. 2 чт. 167 КПК України тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов`язаного з їх незаконним обігом.

Постановою слідчого ДБР від 21.10.2024 Майно визнано таким, що втратило статус речового доказу у Кримінальному провадженні № 1048.

У рамках Кримінального провадження № 598 Ухвалою № 1 на Майно накладено арешт з метою забезпечення збереження речових доказів (п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України).

Таким чином, слідчий суддя вважає, що вилучення Майна під час обшуку та у порядку тимчасового доступу було правомірним, зважаючи, що у даному випадку є достатні підстави вважати, що Майно не було задеклароване на час його вилучення, а його вартість значно перевищувала відомі на час вилучення законні доходи ОСОБА_3 , а за такого може бути предметом злочину передбаченого ст.368-5 КК України, тобто неправомірно набутим майном особою, уповноваженою на виконання функцій держави. 

При розгляді іншого клопотання представників ОСОБА_3 про скасування арешту Майна у Кримінальному провадженні № 598, Ухвалою № 3 відмовлено у його задоволенні. При цьому, слідчим суддею зазначено, що «суд має право вирішити питання повернення описаного майна через надмірну тривалість утримання лише після спливу розумного строку його утримання, бо для «фактових» кримінальних проваджень законом не передбачено преклюзивного строку утримання майна третіх осіб. Слідчий суддя переконаний, що розумним строком утримання спірного майна стороною обвинувачення буде строк у вісімнадцять місяців - саме стільки раніше відводилося часу на проведення досудового розслідування тяжкого або особливо тяжкого злочину у «фактових» справах (див. Закон №? 2617-VII)».

Постановою прокурора САП від 09.04.2026 матеріали досудових розслідувань у Кримінальному провадженні № 1416 та Кримінальному провадженні № 598 об`єднано в одне провадження під єдиним реєстраційним номером 42023000000001416 (Кримінальне провадження № 1416).

У об`єднаному Кримінальному провадженні № 1416, окрім іншого, здійснюється досудове розслідування кримінальних правопорушень, передбачених:

- ст. 368-5 КК України, а саме: народний депутат України ОСОБА_3 упродовж 2022 року набув активи, вартість яких більше ніж на 30 млн грн перевищує його законні доходи;

- ч. 2 ст. 366-2 КК України, а саме: народний депутат України ОСОБА_3 вніс до декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави та місцевого самоврядування, за 2024 рік завідомо недостовірні відомості, які відрізняються від достовірних на суму понад 2 500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб (на 12 634 680 грн); 

- ст. 368-5 КК України, а саме: народний депутат України ОСОБА_3 набув активи: готівкові кошти у сумі 491 550 доларів США, 390 100 євро, годинник марки «Royal Oak Off Shore (Audemars Piguet)» з числовим написом «08398», вартість яких перевищує його законні доходи на суму більш ніж 37 млн грн;

- ч. 2 ст. 209 КК України, а саме: народим депутатом України ОСОБА_3 та ОСОБА_6 укладено договір дарування, відповідно до якого ОСОБА_3 набув у власність грошові кошти в сумі 12, 6 млн грн, що є великим розміром. Однак, зазначений правочин було укладено з метою приховання, маскування джерела походження грошових коштів особою, яка знала або повинна була знати, що таке майно (грошові кошти) прямо чи опосередковано, повністю або частково одержано злочинним шляхом.

29.06.2026 у Кримінальному провадженні № 1416 ОСОБА_3 повідомлено про підозру, зокрема, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 209, ч. 2 ст. 366-2 КК України.

За такого, Майно є речовим доказом у Кримінальному провадженні № 1416, в якому підлягають встановленню обставини його набуття ОСОБА_3 .

Відповідно до положень п. 1 ч. 1 ст. 96-2 КК України спеціальна конфіскація застосовується у разі, якщо гроші, цінності та інше майно одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від такого майна. Тобто, майно отримане внаслідок вчинення кримінально караного діяння не підлягає вільному обігу та підлягає конфіскації.

Арештоване Майно також є доказом наявності у ОСОБА_3 активів, вартість яких перевищує його законні доходи, але основним доказом вказаної обставини є протокол обшуку від 25.06.2024, у ході проведення якого таке Майно відшукано у ОСОБА_3 . Законність проведення обшуку підтверджено Ухвалою №2. Не зазначення в Ухвалі №2 права на вилучення годинника та грошових коштів не позбавляло права осіб, які проводили обшук, вилучити таке майно тимчасово в порядку ч.7 ст.236 КПК України, в тому числі як вилучене законом з обігу.

Враховуючи вищевикладене, слідчий суддя приходить до висновку, що арешт на Майно накладений обґрунтовано, порушень під час його вилучення у ОСОБА_3 та ДБР не встановлено, Майно є речовим доказом у Кримінальному провадженні № 1416, у якому ОСОБА_3 повідомлено про підозру та досудове розслідування якого здійснюється, а тому потреба у подальшому застосуванні арешту Майна не відпала. 

За такого, відсутні підстави для задоволення Клопотання. 

Керуючись ст. 22, ч. 3 ст. 26, статтями 174, 369-372, 376 КПК України, слідчий суддя

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні клопотання відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

СЛІДЧИЙ СУДДЯ ОСОБА_7