Справа № 991/8013/26

Провадження 1-кп/991/66/26

У Х В А Л А 

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 липня 2026 року м.Київ 

Вищий антикорупційний суд у складі головуючого судді ОСОБА_1 , 

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , 

прокурора ОСОБА_3 , 

обвинуваченого ОСОБА_4 , 

захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні у залі судових засідань у приміщенні Вищого антикорупційного суду угоду про визнання винуватості від 11 червня 2026 року у кримінальному провадженні № 52025000000000171 від 27 березня 2025 року, за обвинуваченням

ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у селі Зіньків Хмельницького району Хмельницької області, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , 

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 368-5 (у редакції чинній до 17 липня 2025 року), ч. 1 ст. 366-2 (у редакції чинній до 17 липня 2025 року щодо санкції та у редакції чинній з 17 липня 2025 року щодо диспозиції) КК України,

установив:

12 червня 2026 року до Вищого антикорупційного суду надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 52025000000000171 від 27 березня 2025 року за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 368-5 (у редакції чинній до 17 липня 2025 року), ч. 1 ст. 366-2 (у редакції чинній до 17 липня 2025 року щодо санкції та у редакції чинній з 17 липня 2025 року щодо диспозиції) КК України разом з угодою про визнання винуватості від 11 червня 2026 року, укладеною між прокурором третього відділу управління процесуального керівництва, підтримання публічного обвинувачення та представництва у суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_3 та підозрюваним ОСОБА_4 , за участю захисника - адвоката ОСОБА_5 , та яка погоджена заступником Генерального прокурора - керівником Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_6 , у кримінальному провадженні № 52025000000000171 від 27 березня 2025 року (т. 1 а.с. 1-52).

Відповідно до ч. 2 ст. 474 КПК України розгляд щодо угоди проводиться судом під час підготовчого судового засідання за обов`язкової участі сторін угоди з повідомленням інших учасників судового провадження. Відсутність інших учасників судового провадження не є перешкодою для розгляду.

Ухвалою суду від 17 червня 2026 року у кримінальному провадженні призначене відкрите підготовче судове засідання на 22 червня 2026 року, у якому була оголошена перерва за клопотанням обвинуваченого до 13 липня 2026 року (т. 1 а.с. 57, 75-77).

У підготовчому судовому засіданні 13 липня 2026 року прокурор ОСОБА_3 зазначив, що на стадії досудового розслідування, за ініціативи сторони захисту, між ним як прокурором, який здійснює процесуальне керівництво у кримінальному провадженні, та підозрюваним ОСОБА_4 , за участі його захисника, 11 червня 2026 року укладена угода про визнання винуватості. Прокурор оголосив короткий виклад обвинувального акта, згідно із яким ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених ст. 368-5, ч. 1 ст. 366-2 КК України. Також прокурор зазначив, що угода про визнання винуватості відповідає положенням ст. 469, 470, 472 КПК України. При укладені угоди він врахував істотні для цього кримінального провадження обставини, серед яких: ступінь та характер сприяння підозрюваного у здійсненні кримінального провадження щодо нього; характер і тяжкість обвинувачення; наявність суспільного інтересу в забезпеченні швидкого досудового розслідування і судового провадження, викритті більшої кількості кримінальних правопорушень; наявність суспільного інтересу в запобіганні, виявленні чи припиненні більшої кількості кримінальних правопорушень або інших більш тяжких кримінальних правопорушень; особу ОСОБА_4 ; можливість укладення угоди про визнання винуватості у цьому кримінальному провадженні відповідно до п. 2-1 ч. 4 ст. 470 КПК України. Угода про визнання винуватості погоджена заступником Генерального прокурора - керівником Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_6 . ОСОБА_4 беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень. Також умовами угоди про визнання винуватості визначені обов`язки ОСОБА_4 , у тому числі забезпечення переказу коштів у сумі 12 000 000,00 грн на підтримку Збройних Сил України упродовж трьох місяців з дня набрання вироком на підставі цієї угоди законної сили. Переказ цієї суми може бути здійснений як одним, так і декількома платежами, на розсуд ОСОБА_4 , як ним особисто, так і іншими фізичними/юридичними особами за домовленістю між ними. Окрім цього, враховуючи наявні обставини, які пом`якшують покарання, та обставину, яка обтяжує покарання, між сторонами угоди про визнання винуватості узгоджене покарання і ОСОБА_4 погодився на його призначення та звільнення від його відбування з випробуванням. Прокурор просив затвердити угоду про визнання винуватості та призначити узгоджене між сторонами покарання.

Після з`ясування в обвинуваченого, чи цілком він розуміє, що має право на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов`язаний довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення, у вчиненні якого його обвинувачують, а також інші права, зазначені у п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, та роз`яснення судом обвинуваченому наслідків укладення та затвердження угоди, передбачених ст. 473 КПК України, о бвинувачений ОСОБА_4 повідомив суду, що обставини, які слугували підставою для укладення угоди про визнання ним винуватості, станом на 13 липня 2026 року змінились. Пояснив, що особи, які надали згоду на внесення коштів за умовами угоди, відмовились від обіцянки. Ця обставина позбавляє його можливості виконати один з обов`язків, передбачений умовами угоди про визнання винуватості, тому просить відмовити у її затвердженні.

Захисник ОСОБА_5 повідомив суд, що йому не відомі зазначені обвинуваченим обставини і він не обізнаний з таким рішенням підзахисного. 

З огляду на встановлені у підготовчому судовому засіданні обставини, у тому числі необізнаність захисника про зміну позиції обвинуваченого щодо угоди про визнання винуватості, судом оголошено перерву у судовому засіданні.

Після перерви судом роз`яснено обвинуваченому ОСОБА_4 норми ч. 8 ст. 474 КПК України, відповідно до яких до моменту видалення суду до нарадчої кімнати сторони угоди мають право ініціювати зміни до укладеної угоди та у разі досягнення згоди укласти нову угоду. Повторне звернення з угодою з тим самим підозрюваним, обвинуваченим в одному кримінальному провадженні допускається одноразово у разі усунення підстав, на основі яких суд відмовив у затвердженні такої угоди. У разі повторної відмови судом у затвердженні угоди наступне звернення з угодою з тим самим підозрюваним, обвинуваченим у цьому кримінальному провадженні не допускається.

Однак, клопотань від учасників судового провадження про надання їм часу для ініціювання змін до укладеної угоди до суду не надходило.

Обвинувачений ОСОБА_4 повідомив, що положення ч. 8 ст. 474 КПК України йому зрозумілі, але свою позицію щодо укладеної 11 червня 2026 року угоди про визнання винуватості він не змінив. Просив суд відмовити у затвердженні.

Захисник ОСОБА_5 погодився з думкою обвинуваченого. 

Відповідно до ч. 6 ст. 474 КПК України суд зобов`язаний переконатися у судовому засіданні, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Для з`ясування добровільності укладення угоди у разі необхідності суд має право витребовувати документи, у тому числі скарги підозрюваного чи обвинуваченого, подані ним під час кримінального провадження, та рішення за наслідками їх розгляду, а також викликати в судове засідання осіб та опитувати їх.

Тобто, укладення угоди про визнання винуватості є добровільним волевиявленням особи.

У той же час, згідно з ч. 1 ст. 26 КПК України сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом.

З огляду на викладене, враховуючи висловлену у судовому засіданні обвинуваченим ОСОБА_4 позицію, суд дійшов висновку про відсутність підстав для затвердження угоди про визнання винуватості від 11 червня 2026 року.

У судовому засіданні після висловлення позиції стороною захисту прокурор ОСОБА_3 , посилаючись на ч. 7 ст. 474 КПК України, а також на те, що угода про визнання винуватості від 11 червня 2026 року укладена на стадії досудового розслідування, у межах якого є необхідність у проведенні додаткових процесуальних дій, просив передати матеріали кримінального провадження для продовження досудового розслідування.

Сторона захисту ОСОБА_4 вважала за можливе продовжити судове провадження в загальному порядку.

Так, відповідно до абз. 8, 9 ч. 7 ст. 474 КПК України у разі відмови суду в затвердженні угоди, укладення якої ініційовано на стадії досудового розслідування, судове провадження за згодою сторін кримінального провадження продовжується в загальному порядку.

У разі незгоди однієї із сторін із продовженням судового провадження у загальному порядку досудове розслідування продовжується в загальному порядку.

Оскільки одна із сторін кримінального провадження, а саме сторона обвинувачення в особі прокурора не погодилась з продовженням судового провадження у загальному порядку, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для продовження досудового розслідування.

Керуючись ст. 2, 7, 369, 370, 372, 376, 468-474 КПК України, суд

постановив:

Відмовити у затверджені угоди від 11 червня 2026 року про визнання винуватості, укладеної між прокурором третього відділу управління процесуального керівництва, підтримання публічного обвинувачення та представництва у суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_3 та підозрюваним ОСОБА_4 , за участю захисника - адвоката ОСОБА_5 , та яка погоджена заступником Генерального прокурора - керівником Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_6 , у кримінальному провадженні № 52025000000000171 від 27 березня 2025 року та продовжити досудове розслідування в кримінальному провадженні у загальному порядку.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її проголошення.

Головуючий суддя ОСОБА_1