Справа № 991/6266/21

Провадження 1-р/991/34/26

У Х В А Л А 

іменем України

16 липня 2026 року м.Київ 

Вищий антикорупційний суд у складі судді ОСОБА_1 , 

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , 

представника ТОВ «Оілсі» адвоката ОСОБА_3 

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника ТОВ « Оілсі» ОСОБА_3 про роз`яснення судового рішення у кримінальному провадженні № 452021000000000296, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 07.06.2021, 

В С Т А Н О В И В:

1. До Вищого антикорупційного суду надійшла заява представника ТОВ «Оілсі» ОСОБА_3 про роз`яснення ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 13.09.2021 у справі №991/6266/21 у кримінальному провадженні № 452021000000000296 від 07.06.2021.

1.2. Адвокат зазначив, що вказаною ухвалою накладено арешт на низку земельних ділянок ряду суб`єктів господарювання із забороною їх відчуження та розпорядження. Серед іншого вказаною ухвалою накладено арешт на земельні ділянки, які перебувають у державній власності та знаходяться у користуванні ТОВ «Оілсі» на підставі договору оренди. Відповідно до вказаного договору метою використання земельних ділянок є будівництво, експлуатація та обслуговування комплексу будівель та споруд оптового ринку сільськогосподарської продукції з об`єктами інфраструктури. 

Натомість, ТОВ «Оілсі» не має можливості реалізовувати вказану мету, оскільки неодноразово отримувало відмову від банківських установ у наданні кредитних коштів/позик для фінансування відповідної діяльності з огляду на наявний арешт на земельні ділянки. Крім цього, арешт земельних ділянок блокує можливість належного оформлення результатів забудови, реєстрації речових прав на збудовані об`єкти. 

Таким чином, наявність арешту створює невизначеність щодо змісту застосованої ухвалою заборони «розпорядження» земельними ділянками. Більше того, адвокат наголосив на суперечність між офіційною позицією сторони обвинувачення та фактичною практикою виконання договору оренди. 

1.3. У зв`язку із вказаним адвокат просить надати роз`яснення:

- Чи передбачає ухвала Вищого антикорупційного суду від 13 вересня 2021 року у справі № 991/6266/21 заборону ТОВ «Оілсі» як орендарю вчиняти дії з користування земельними ділянками з кадастровими номерами 3222486200:04:001:5597, 3222486200:04:001:5598, 3222486200:04:001:5596, 3222486200:04:001:5892, зокрема здійснювати будівництво будівель і споруд оптового ринку сільськогосподарської продукції з об`єктами інфраструктури, провадити господарську діяльність?

- Чи є ухвала Вищого антикорупційного суду від 13 вересня 2021 року у справі № 991/6266/21 перешкодою для державної реєстрації у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно права власності ТОВ «Оілсі» на об`єкти нерухомого майна (будівлі та споруд оптового ринку сільськогосподарської продукції з об`єктами інфраструктури), збудовані ТОВ «Оілсі» на арештованих земельних ділянках, як орендарем?

- Які саме дії щодо земельних ділянок з кадастровими номерами 3222486200:04:001:5597, 3222486200:04:001:5598, 3222486200:04:001:5596, 3222486200:04:001:5892 охоплюються ухвалою Вищого антикорупційного суду від 13 вересня 2021 року у справі № 991/6266/21 в частині заборони «розпорядження»?

2. У судовому засіданні учасники висловили такі позиції:

2.1. Представник ОСОБА_3 заяву про роз`яснення ухвали підтримав, просив задовольнити. 

2.2. Інші учасники судового провадження у судове засідання не з`явились, належним чином повідомлені про дату і час розгляду заяви про роз`яснення. У відповідності до ч.2 ст.380 КПК України їх неприбуття у судове засідання не перешкоджає розгляду заяви про роз`яснення рішення. 

3. Дослідивши матеріали заяви, Суд дійшов таких висновків.

3.1. Відповідно до ч. 1 ст. 380 КПК України якщо судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою учасника судового провадження чи органу виконання судового рішення ухвалою роз`яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його змісту.

3.2. Роз`яснення судового рішення має значення не саме по собі, а в контексті його правильного виконання з урахуванням змісту рішення і волі суду, який його ухвалив. Метою роз`яснення судового рішення є його удосконалення для правильного розуміння учасниками судового провадження, органом виконання судового рішення. Роз`яснення судового рішення спрямоване на усунення незрозумілості, що ускладнює його реалізацію. Суть роз`яснення судового рішення полягає не в роз`ясненні мотивів, які покладені в основу рішення, а в роз`ясненні рішення з метою наступного його виконання (постанова Великої Палати Верховного Суду від 08.08.2019 у справі № 202/4467/14-к).

3.3. Рішення суду може бути роз`яснено у разі, якщо без такого роз`яснення його важко виконати, оскільки існує значна ймовірність неправильного його виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення. Тобто роз`яснення рішення суду - це засіб виправлення недоліків судового акта, який полягає в усуненні неясності судового акта і викладенні рішення суду у більш ясній і зрозумілій формі. 

3.4. При роз`ясненні судового рішення більш повно і зрозуміло здійснюється виклад тих частин рішення, розуміння яких викликає труднощі, при цьому не вносяться зміни до рішення по суті і не розглядаються ті питання, які не були предметом судового розгляду. Суть роз`яснення рішення суду полягає в тому, що суд не повинен давати відповідь на питання щодо його правомірності чи законності, він лише повинен пояснити положення постановленого ним рішення, які нечітко ним сформульовані, або є незрозумілими для зацікавлених осіб, що позбавляє їх можливості його реалізації. У заяві про роз`яснення рішення зазначається, що саме в ньому є незрозумілим, у чому полягає ця незрозумілість, які припускаються варіанти тлумачення тих чи інших формулювань, як це впливає на реалізацію судового рішення тощо. Суд може відмовити у роз`ясненні рішення, якщо воно не припускає різного тлумачення, незрозумілість рішення зумовлена неуважністю прочитання тексту рішення, правовою безграмотністю, або у випадку, коли судове рішення не підлягає роз`ясненню.

3.5. Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 13.09.2021 у справі №991/6266/21 задоволено клопотання детектива і накладено арешт на ряд земельних ділянок із забороною відчуження та розпорядження. 

3.6. Водночас, захід забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту на земельні ділянки не є припиненням права власності і не повинен тлумачитись як неможливість власника/орендаря користуватися вказаним майном. Такий захід є лише тимчасовим обмеженням права власності, яке полягає у тимчасовій забороні відчужити майно та передати відповідні права, що не має на меті призвести до порушення конституційних прав особи, яка ними володіє/користуватися. Ухвалою також констатовано, що накладення арешту на земельні ділянки жодним чином не повинно впливати на права третіх осіб. 

3.7. Зміст права власності охоплює сукупність правомочностей власника щодо володіння, користування та розпоряджання належним йому майном (ч.1 ст.317 ЦК України). Причому зміст права розпоряджання полягає у можливості визначати юридичну та фактичну долю майна, зокрема шляхом його відчуження або знищення. 

Законодавець розмежовує самостійні складові права власності (користування, володіння і розпорядження), а тому судова заборона щодо здійснення однієї з правомочностей не може автоматично охоплювати інші, якщо це прямо не визначено судовим рішенням. Інакше тлумачення може призвести до безпідставного розширення змісту судової заборони, що суперечить пропорційності та співмірності втручання у права власника/орендаря. 

В ухвалі від 13.09.2021 слідчий суддя встановив обмеження виключно в частині реалізації права на розпоряджання і відчуження стосовно спірних земельних ділянок. Жодних обмежень щодо володіння чи користування ними ухвала не містить, що викладено однозначно, зрозуміло і не допускає подвійної інтерпретації. 

Відповідно до ст. 415 ЦК України землекористувач має право користуватися земельною ділянкою в обсязі, встановленому договором. Реалізація такого права не змінює правового режиму земельної ділянки, не впливає на її юридичну чи фактичну долю та не охоплюється розпорядженням майна. 

3.8. Мотивувальна частина судового рішення повно, вичерпно і чітко встановлює межі реалізації правомочностей стосовно спірних ділянок. Встановлені обмеження щодо можливості розпоряджатися майном не можуть і не мають перешкоджати здійсненню інших правомочностей суб`єктами, які користуються земельними ділянками у порядку, визначеному договором та законом, у тому числі для реалізації цілей щодо забудови земельної ділянки. При цьому здійснення будівництва на земельній ділянці, які безпосередньо передані для забудови, є формою реалізації правомочностей, пов`язаних із користуванням об`єктом нерухомості, і не може розглядатися через судову заборону. 

3.9. Відмова банківських установ у наданні кредитних коштів на фінансування будівництва та/або потенційна відмова державного реєстратора у здійсненні реєстраційних дій, якщо вона обумовлена виключно самим фактом наявності заборони на відчуження, є такою, що явно виходить за межі заборон, визначених ухвалою Вищого антикорупційного суду від 13.09.2021, та суперечить меті застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження до підозрюваного/обвинуваченого. Така відмова фактично призводить до розширювального тлумачення встановлених судом обмежень і втручання у сферу реалізації власником/користувачем своїми правами на володіння і користування належним майном.

Разом з тим, інститут роз`яснення судового рішення не може підміняти собою оскарження відповідної відмови, а спрямований суто на усунення неясності його змісту. Натомість можливості реалізації правомочностей безпосередньо випливають з їхньої правової природи і не впливають на розуміння судового рішення. 

3.10. Повертаючись до ухвали, щодо роз`яснення якої клопоче адвокат, Суд вказує, що вона складена у відповідності до вимог ст. 372 КПК України, є повною і зрозумілою, викладеною загальновживаними словами, чіткими зрозумілими реченнями і не містить будь-яких положень, стосовно яких можуть виникнути суперечності щодо їх розуміння або неоднозначне тлумачення при виконанні. Вказаним судовим рішенням чітко встановлена заборона розпоряджатися земельними ділянками; така судова заборона не передбачає обмеження прав юридичних осіб, які користуються земельними ділянками відповідно до їхнього цільового призначення.

4. У зв`язку із вищевикладеним заява про роз`яснення судового рішення не підлягає задоволенню. 

На підставі викладеного, керуючись ст. 371, 372, 376, 380 КПК України, Суд,

П О С Т А Н О В И В:

1. У задоволенні заяви адвоката ОСОБА_3 про роз`яснення ухвали Вищого антикорупційного суду від 13.09.2021 у справі №991/6266/21 відмовити.

2. Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляції безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом семи днів з дня оголошення ухвали.

3. Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя         ОСОБА_4