Справа № 991/8965/26

Провадження № 11-сс/991/479/26

Слідчий суддя ОСОБА_1 

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 липня 2026 року місто Київ

Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду у складі колегії суддів:

головуючої судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ,

секретар судового засідання ОСОБА_5 ,

розглянула у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду апеляційну скаргу ОСОБА_6 , подану в інтересах Національного університету оборони України, на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 08.07.2026, якою повернуто скаргу на постанову детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_7 від 22.06.2026 про відмову у визнанні потерпілим у кримінальному провадженні № 52026000000000322 від 09.06.2026,

за участю:

особи, яка подала апеляційну скаргу, ОСОБА_6 ,

прокурора ОСОБА_8 ,

В С Т А Н О В И Л А:

Зміст оскаржуваного рішення та встановлені судом обставини

Детективи Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ) здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52026000000000322 від 09.06.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, за фактом можливого зловживання службовим становищем особами органів державної влади шляхом протиправного забезпечення заволодіння приватними особами земельними ділянками, що належать до земель оборони, внаслідок чого державним інтересам завдано тяжкі збитки.

Уповноважена особа Національного університету оборони України (далі - університет) 18.06.2026 звернулася до НАБУ із заявою про залучення університету до кримінального провадження як потерпілого.

22.06.2026 детектив НАБУ виніс постанову про відмову у визнанні потерпілим, оскільки дійшов висновку про відсутність очевидних та достатніх підстав вважати, що кримінальним правопорушенням завдано майнову шкоду безпосередньо Національному університету оборони України.

Університет оскаржив вказану постанову до слідчого судді Вищого антикорупційного суду (далі - слідчий суддя).

За результатами дослідження вказаної скарги та доданих до неї матеріалів, слідчий суддя дійшов висновку, що у скарзі та долучених до неї матеріалах наведені обставини щодо вчинення кримінального правопорушення, яке не належить до підсудності Вищого антикорупційного суду. А тому, слідчий суддя, на підставі п. 2 ч. 2 ст. 304 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України), своєю ухвалою від 08.07.2026 повернув скаргу особі, яка її подала.

Вимоги апеляційної скарги й узагальнені доводи особи, яка її подала

Представник Національного університету оборони України ОСОБА_6 не погодився з ухвалою слідчого судді від 08.07.2026, а тому подав апеляційну скаргу. За результатами її розгляду просить скасувати ухвалу слідчого судді та направити скаргу слідчому судді для розгляду по суті.

Узагальнені доводи апеляційної скарги зводяться до непогодження з позицією слідчого судді, що скарга не підсудна Вищому антикорупційному суду. Такий висновок, на думку скаржника, є передчасним, оскільки слідчий суддя безпідставно виходив з орієнтовного розміру завданої шкоди. Точний розмір шкоди має бути встановлений за результатами судової експертизи, проведення якої відповідно до вимог КПК України є обов`язком органу досудового розслідування. Непроведення такої експертизи не може бути підставою для висновку про відсутність предметної підсудності Вищому антикорупційному суду. Крім того, слідчий суддя не врахував особливий правовий статус земель оборони та те, що їх незаконне вилучення могло спричинити тяжкі наслідки для державних інтересів. Особа, яка подала апеляційну скаргу, переконана, що кримінальне провадження відповідає критеріям предметної підсудності Вищого антикорупційного суду, а Національний університет оборони України набув статусу потерпілого з моменту подання відповідної заяви. Отже, відповідна скарга мала бути розглянута по суті. 

Позиції учасників судового провадження

У судовому засіданні особа, яка подала апеляційну скаргу, підтримала її в повному обсязі з наведених у ній підстав, просила задовольнити.

Прокурор у судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги. Уважає ухвалу слідчого судді законною та обґрунтованою, а підстави для її скасування - відсутні. 

Мотиви суду

Колегія суддів заслухала суддю-доповідача щодо суті ухвали слідчого судді та поданої апеляційної скарги, вислухала позицію учасників судового провадження, перевірила доводи апеляційної скарги, дослідила матеріали, які надійшли від слідчого судді, та дійшла таких висновків.

Порядок звернення до суду за судовим захистом у кримінальному провадженні врегульований КПК України. Зокрема, подання скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора під час досудового розслідування передбачено ст. 303 КПК України.

Скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора розглядаються слідчим суддею місцевого суду, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - слідчим суддею Вищого антикорупційного суду згідно з правилами судового розгляду, передбаченими ст. 318-380 КПК України, з урахуванням положень цієї глави (ч. 1 ст. 306 КПК України).

Отже, слідчим суддею Вищого антикорупційного суду розглядаються скарги на бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора в кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду.

За результатами апеляційного розгляду колегія суддів доходить висновку, що слідчий суддя правильно встановив, що зі змісту скарги та доданих до неї матеріалів не вбачається наявності хоча б однієї з умов, передбачених п. 1-3 ч. 5 ст. 216 КПК України, за наявності яких кримінальне провадження належить до підсудності Вищого антикорупційного суду.

Зокрема, матеріали скарги не містять відомостей, які б свідчили, що особи, дії яких оскаржуються, належать до кола службових осіб, визначених п. 1 ч. 5 ст. 216 КПК України. Крім того, наведений у скарзі розмір заподіяної шкоди становить 1 856 462,15 грн, що на час вчинення кримінального правопорушення не відповідав критерію, встановленому п. 2 ч. 5 ст. 216 КПК України, а обставин, які б свідчили про наявність підстав, визначених п. 3 ч. 5 ст. 216 КПК України, зі змісту скарги також не вбачається.

Колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги про те, що слідчий суддя передчасно дійшов висновку щодо предметної підсудності через відсутність судової експертизи для визначення точного розміру шкоди. Вирішуючи питання про відкриття провадження за скаргою, слідчий суддя перевіряє наявність підстав для здійснення судового контролю саме Вищим антикорупційним судом, виходячи з відомостей, наведених у скарзі та доданих до неї матеріалах. Саме ці відомості були покладені в основу оскаржуваної ухвали.

Не заслуговують на увагу і доводи апеляційної скарги щодо особливого правового статусу земель оборони та можливості заподіяння тяжких наслідків державним інтересам. Самі по собі наведені обставини не спростовують висновків слідчого судді про відсутність передбачених законом умов, які визначають предметну підсудність Вищого антикорупційного суду.

За таких обставин колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді про те, що скарга не підлягає розгляду Вищим антикорупційним судом, а тому була обґрунтовано повернута на підставі п. 2 ч. 2 ст. 304 КПК України.

Керуючись ст. 309, 376, 392, 404, 405, 407, 418, 419, 422, 424, 532 КПК України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 08.07.2026 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуюча суддя ОСОБА_2 

Судді  ОСОБА_3 

ОСОБА_4