Справа № 991/9232/26

Провадження №11-сс/991/489/26

Слідчий суддя - ОСОБА_1 

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 липня 2026 року місто Київ

Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду колегією суддів у складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,

особа, яка подала апеляційну скаргу (заявник) ОСОБА_6 та прокурор не з`явилися, 

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду апеляційну скаргу заявника ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 13 липня 20026 року про повернення скарги на бездіяльність уповноважених осіб НАБУ щодо невнесення всіх відомостей до ЄРДР,

в с т а н о в и л а:

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 13 липня 2026 року скаргу ОСОБА_6 на бездіяльність уповноважених осіб НАБУ щодо невнесення всіх відомостей до ЄРДР повернуто. Судове рішення мотивоване тим, щоу скарзі та заяві про вчинення кримінального правопорушення наведені обставини щодо вчинення кримінального правопорушення, яке не відноситься до підсудності Вищого антикорупційного суду, що виключає можливість здійснення судового контролю слідчим суддею Вищого антикорупційного суду.

10 липня 2026 року до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду надійшлаапеляційна скарга заявника ОСОБА_6 , у якій він просить ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову ухвалу, якою вирішити питання про відкриття провадження за скаргою з урахуванням усіх матеріалів, поданих до НАБУ одним супровідним листом від 08 липня 2026 року, їх взаємозв`язку та доводів, викладених у апеляційній скарзі. На його думку, судове рішення є незаконним, оскільки предметом апеляційного перегляду є не вирішення питання про наявність чи відсутність підстав для внесення відповідних відомостей до ЄРДР, а перевірка того, чи достатньою мірою були враховані зміст і взаємозв`язок усіх поданих процесуальних документів під час вирішення питання про відкриття провадження за скаргою та визначення її предметної підсудності. При вирішенні питання про відкриття провадження слідчому судді необхідно було надати оцінку саме фактичному змісту заявлених вимог та співвіднести їх із характером процесуальних дій, вчинених НАБУ після отримання відповідних документів. Основною правовою позицією є те, що подана 08 липня 2026 року до НАБУ заява не була зверненням про реєстрацію нового кримінального провадження, а стосувалася внесення додаткових відомостей до вже зареєстрованого кримінального провадження №52026000000000371, яке внесено на виконання ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 29 червня 2026 року, у тому числі невчинення уповноваженою особою ДБР дій, які він зобов`язаний вчинити згідно вимог КПК України.

У судове засідання особа, яка подала апеляційну скаргу (заявник), ОСОБА_6 не з`явився. В апеляційній скарзі просив її розгляд проводити за його відсутності з підстав перебування за межами України.

Прокурор у судове засідання не з`явився, про причини неявки не повідомив. 

Неявка учасників судового провадження, які повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги належним чином, відповідно до приписів ч.4 ст.405 КПК України не перешкоджає проведенню апеляційного розгляду.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів доходить таких висновків.

Відповідно до вимог ст.370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження передбачених КПК України. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст.94 КПК України.

Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення. 

Скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора розглядаються слідчим суддею місцевого суду, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - слідчим суддею Вищого антикорупційного суду згідно з правилами судового розгляду, передбаченими ст.318-380 КПК України, з урахуванням положень цієї глави (ч.1 ст.306 КПК України).

Згідно з п.2 ч.2 ст.304 КПК України у випадку, якщо буде встановлено, що подана скарга не підлягає розгляду в цьому суді, вона повертається особі, яка її подала.

Відповідно до ч.1 ст.33-1 КПК України Вищому антикорупційному суду підсудні кримінальні провадження стосовно корупційних кримінальних правопорушень, передбачених в примітці ст.45 КК України, ст.206-2, 209, 211, 366-2, 366-3 КК України, якщо наявна хоча б одна з умов, передбачених п.1-3 ч.5 ст.216 КПК України.

Згідно з п.1-3 ч.5 ст.216 КПК України умовами підсудності кримінальних правопорушень, визначених у ст.33-1 КПК України, Вищому антикорупційному суду, визначено: 1) наявність спеціального суб`єкту злочину, згідно переліку, наведеному в п.1 ч.5 ст.216 КПК України; 2) розмір предмета кримінального правопорушення, передбаченого ст.354 (стосовно працівників юридичних осіб публічного права), 368, 369, 369-2 КК України, у п`ятсот і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на час вчинення кримінального правопорушення, а також предмет кримінального правопорушення або розмір завданої шкоди у кримінальних правопорушеннях, передбачених ст.191, 206-2, 209, 210, 211, 364, 410 КК України, у п`ять тисяч і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на час вчинення кримінального правопорушення (якщо кримінальне правопорушення вчинено службовою особою державного органу, правоохоронного органу, військового формування, органу місцевого самоврядування, суб`єкта господарювання, у статутному капіталі якого частка державної або комунальної власності перевищує 50 відсотків) та 3) кримінальне правопорушення, передбачене ст.369, ч.1 ст.369-2 КК України, вчинено щодо службової особи, визначеної у ч.4 ст.18 КК України або у п.1 цієї частини.

З матеріалів судового провадження вбачається, що 16 червня 2026 року заявником ОСОБА_6 подана заява до НАБУ про внесення відомостей до ЄРДР про можливе вчинення злочинів, передбачених ст.366, 367, 382, 364 КК України.

Уповноваженими особами НАБУ відомості про скоєння кримінальних правопорушень до ЄРДР за заявою від 16 червня 2026 року внесені не були, у зв`язку з чим 25 червня 2026 року до Вищого антикорупційного суду ним було подано скаргу на бездіяльність, яка полягала у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР.

Ухвалою слідчого судді від 29 червня 2026 року зобов`язано уповноважену особу НАБУ внести до ЄРДР відомості за заявою ОСОБА_6 від 16 червня 2026 про кримінальні правопорушення (а.с.65-67). 

04 липня 2026 року на виконання вимог даного судового рішення до ЄРДР внесено відомості з таким викладом обставин: «Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду ОСОБА_7 від 29.06.2026 у справі № 991/8512/26 зобов`язано уповноважену посадову особу Національного антикорупційного бюро України внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості за заявою ОСОБА_6 від 16.06.2026 за № Б-7792 про кримінальні правопорушення, в якій серед іншого зазначається про умисне невиконання судових рішень, вчинених службовими особами, які займають відповідальне становище, зокрема за ухвалами Дніпровського районного суду м. Києва від 31.03.2026, 01.04.2026, 14.05.2026, 29.05.2026 у справі № 755/4632/26 з боку уповноважених осіб СВ Дніпровського УП ГУНП в м. Києві та Дніпровської окружної прокуратури м. Києва» (а.с.68).

08 липня 2026 року заявником ОСОБА_6 подано до НАБУ заяву про вчинення додаткових можливих кримінальних правопорушень уповноваженими особами ДБР, зі змісту якої вбачається, що він фактично оскаржує процесуальні дії уповноважених осіб ДБР, які ними вчинені у межах кримінального провадження (винесення постанови про відмову у визнанні потерпілим, не розгляд клопотання про визнання ОСОБА_6 та ОСОБА_8 цивільними позивачами, тощо).

Оскільки уповноваженими особами НАБУ не було виконано вимог ст.214 КПК України, заявник 13 липня 2026 року подав до Вищого антикорупційного суду скаргу, в якій просить: 1) визнати протиправною бездіяльність уповноважених осіб НАБУ, яка полягає у невнесенні протягом двадцяти чотирьох годин після отримання його заяви від 08 липня 2026 року відомостей про можливі кримінальні правопорушення до ЄРДР, всупереч вимогам ч.1 ст.214 КПК України; 2) зобов`язати уповноважених осіб НАБУ невідкладно внести до ЄРДР відомості, викладені у його заяві про кримінальне правопорушення від 08 липня 2026 року, відповідно до вимог ч.1 ст.214 КПК України; 3) зобов`язати уповноважених осіб НАБУ при внесенні зазначених відомостей до ЄРДР здійснити внесення відповідних відомостей до ЄРДР із дотриманням вимог Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення, затвердженого наказом Генерального прокурора від 30 червня 2020 року № 298, із відображенням усіх істотних фактичних відомостей, що містяться у заяві від 08 липня 2026 року та доданих до неї матеріалах, у тому числі відомостей про заявлений цивільний позов та уточнень до нього, визначених цивільних позивачів і цивільних відповідачів, заявлений розмір моральної та фізичної шкоди, суму цивільного позову разом з уточненнями, інші відомості щодо заподіяних збитків та інших даних, які відповідно до зазначеного Положення підлягають внесенню до ЄРДР; 4) зобов`язати уповноважених осіб НАБУ після виконання вимог ч.1 ст.214 КПК України невідкладно надати йому витяг з ЄРДР у порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законом.

Враховуючи вище зазначені обставини, у тому числі зміст скарги від 13 липня 2026 року та заяви про вчинення можливих злочинів уповноваженими особами Другого СВ ТУ ДБР у м.Києві від 08 липня 2026 року, колегія суддів доходить до висновку, що скарга ОСОБА_6 на бездіяльність уповноважених осіб НАБУ щодо невнесення всіх відомостей до ЄРДР непідсудна Вищому антикорупційному суду відповідно до ст.33-1 КПК України, примітки ст.45 КК України, п.1-3 ч.5 ст.216 КПК України, оскільки працівники ДБР не є суб`єктом злочину, який би мав розслідуватися НАБУ відповідно до п.1 ч.5 ст.216 КПК України. Окрім цього, заява про вчинення злочину не містить відомостей про розмір шкоди, який би відповідав критерію, визначеному п.2 ч.5 ст 216 КПК України, а також інших даних, що свідчили б про наявність умови, передбаченої п.3 ч.5 ст.216 КПК України.

У зв`язку з цим, колегія суддів доходить висновку, що ухвала слідчого судді постановлена у відповідності до вимог чинного законодавства, із з`ясуванням всіх обставин, які мають значення для вирішення справи, а відтак вважає постановлене ним рішення законним і обґрунтованим та не вбачає підстав для його скасування. 

Згідно з п.1 ч.3 ст.407 КПК України за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право, в тому числі, залишити ухвалу без змін.

На підставі наведеного, керуючись ст.303, 304, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів

п о с т а н о в и л а :

Апеляційну скаргу заявника ОСОБА_6 залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 13 липня 2026 року про повернення скарги на бездіяльність уповноважених осіб НАБУ щодо невнесення всіх відомостей до ЄРДР залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий- суддя ОСОБА_2 

судді: ОСОБА_3 

ОСОБА_4