Справа № 991/9320/26

Провадження 1-кс/991/9335/26

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД 

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 липня 2026 року м.Київ 

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду   ОСОБА_1 , 

за участю секретаря судового засідання    ОСОБА_2 , 

прокурора        ОСОБА_3 ,

підозрюваного       ОСОБА_4 ,

захисника        ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в місті Києві клопотання прокурора Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 , про продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрюваного при обранні запобіжного заходу щодо  ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 28, ч. 5 ст. 426-1, ч. 3 ст. 369 КК України у кримінальному провадженні № 42026000000000104 від 23.01.2026,

ВСТАНОВИВ:

1. Суть клопотання

16.07.2026 до Вищого антикорупційного суду (далі - ВАКС) надійшло зазначене клопотання, у якому прокурор просив продовжити на два місяці строк дії обов`язків, покладених на підозрюваного  ОСОБА_4 , а саме:

- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду;

- не відлучатися за межі Житомирської та Київської областей без дозволу слідчого, прокурора, або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- утримуватися від спілкування (поза проведенням процесуальних дій) зі свідками ОСОБА_7 ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та підозрюваним  ОСОБА_10 ;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з країни і в`їзд в Україну.

Клопотання обґрунтоване тим, що Головним слідчим управлінням Державного бюро розслідувань (далі - ДБР) за процесуального керівництва Офісу Генерального прокурора (далі - ОГП) здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42026000000000104 від 23.01.2026.

25.02.2026  ОСОБА_4 повідомлено підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 28, ч. 5 ст. 426-1, ч. 3 ст. 369 КК України. 

27.02.2026 до підозрюваного ОСОБА_4 , застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб із визначенням альтернативного виду запобіжного заходу у вигляді застави у розмірі 7 000 000,00 грн. 10.03.2026 підозрюваним ОСОБА_4 внесено визначену судом заставу, у зв`язку з чим останнього звільнено з-під варти та покладено обов`язки відповідно до ухвали слідчого судді.

Ухвалою слідчого судді ВАКС від 22.04.2026 у справі №991/3709/26 підозрюваному  ОСОБА_4 продовжено строк дії покладених обов`язків до 25.05.2026 включно. 

Ухвалою слідчого судді ВАКС від 22.05.2026 у справі №991/5921/26 строк досудового розслідування №42026000000000104 продовжено до 6 місяців, тобто до 25.08.2026 включно. 

Ухвалою слідчого судді ВАКС від 21.05.2026 у справі №991/6410/26 підозрюваному  ОСОБА_4 продовжено строк дії покладених на нього обов`язків до 21.07.2026 включно.

Прокурор зазначив, що на цей час продовжують існувати ризики, передбачені ст. 177 КПК України, що, на його думку, обумовлює необхідність продовження строку дії покладених на підозрюваного обов`язків.

2. Позиція учасників судового засідання

Прокурор ОСОБА_3 підтримав клопотання з наведених у ньому мотивів, наголосив на обґрунтованості підозри, яка підтверджується матеріалами, доданими до клопотання, та наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК. Зазначив, що до закінчення строку дії попередньої ухвали досудове розслідування завершити неможливо внаслідок особливої складності кримінального провадження, необхідності проведення низки експертиз та допиту свідків.

Захисник ОСОБА_5 частково заперечував проти задоволення клопотання. Надав до суду письмові заперечення, які мотивовані відсутністю ризиків, вказаних у клопотанні сторони обвинувачення, незгодою з кваліфікацією кримінального правопорушення за ч. 5 ст. 426-1 КК, відсутністю вагомих доказів вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення, наявністю міцних соціальних зв`язків, постійного місця роботи та позитивної характеристики. Крім того, захисник просив виключити обов`язок не відлучатися за межі Житомирської та Київської областей. Зазначив, що підозрюваний наразі переведений на іншу посаду, не пов`язану із будівництвом.

Підозрюваний ОСОБА_4 підтримав позицію свого захисника. Зазначив, що необхідність залишення меж Житомирської та Київської областей обумовлена службовою необхідністю.

3. Мотиви слідчого судді

3.1. Норми кримінального процесуального закону, якими керується слідчий суддя

Кримінальний процесуальний закон під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, передбачає можливість покладення на обвинуваченого одного або кількох обов`язків, визначених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Зазначені обов`язки можуть бути покладені на підозрюваного на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому ст. 199 КПК України, яка регулює порядок продовження строку тримання під вартою (ч. 7 ст. 194 КПК України).

Згідно з ч. 4 ст. 199 КПК України клопотання про продовження строку дії обов`язків розглядається за правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

Тобто вирішуючи питання про продовження строку дії обов`язків, слідчий суддя керується загальними приписами, якими врегульовано застосування запобіжних заходів.

Зокрема, ч. 2 ст. 177 КПК України передбачає, що слідчий суддя має встановити: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.

Крім того, положення ч. 3 ст. 199 КПК України орієнтують слідчого суддю додатково оцінити:

- обставини, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують продовження строку дії обов`язків;

- обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали.

3.2. Зміст повідомлення про підозру

Відповідно до повідомлення ОСОБА_4 про підозру від 25.02.2026 наказом Міністра оборони України № 1459 від 08.11.2025, полковника ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , начальника логістики - заступника командира військової частини НОМЕР_1 військової частини НОМЕР_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , призначено на посаду командувача логістики ІНФОРМАЦІЯ_3 полковник ОСОБА_4 , виконуючи покладені на нього посадові обов`язки та права, є військовою службовою особою, яка виконує організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські обов`язки.

За версією сторони обвинувачення, 14.05.2025 Командуванням Повітряних Сил України Збройних Сил України затверджено протокол наради щодо невідкладного вирішення проблемних питань по будівництву (закупівлі) збірно-розбірних арочних укриттів (далі - ЗРАУ).

На виконання вказаного протоколу Повітряне командування « ІНФОРМАЦІЯ_4 » Повітряних Сил України Збройних Сил України 22.05.2025 направило на погодження в Генеральний штаб Збройних Сил України проектну документацію споруди інженерного захисту «Нове будівництво захисної збірно-розбірної залізобетонної арочної споруди» на військових об`єктах.

28.05.2025 Генеральний штаб Збройних Сил України повідомив, що вказана проектна документація на ЗРАУ не забезпечує другий рівень інженерного захисту, та для усунення виявлених зауважень рекомендовано дотримуватись рекомендацій і вимог концепції «Країна-фортеця», затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2024 № 471.

Незважаючи на вищевказані недоліки в проектній документації на будівництво ЗРАУ, 26.06.2025 уповноважена службова особа визначеної військової частини в порушення п. 4 «Порядку затвердження проектів будівництва і проведення експертизи», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.05.2011 № 560, уклала 6 договорів на здійснення будівництва ЗРАУ згідно вищевказаної проектної документації з суб`єктами господарювання.

21.10.2025, з метою повторного погодження проектної документації щодо будівництва ЗРАУ на військових об`єктах, посадові особи визначеної військової частини звернулися з відповідним листом до Генерального штабу Збройних Сил України. За результатом розгляду вказаного листа Генеральним штабом Збройних Сил України виявлено ряд зауважень та недоліків, які зазначені у направлених на адресу військової частини для розгляду листах від 14.11.2025 та 18.11.2025, з метою їх усунення.

Водночас, ігноруючи вищевказані зауваження, службові особи військової частини у період листопада-грудня 2025 року уклали з суб`єктами господарювання 21 договір на будівництво ЗРАУ за одним (типовим) проектом, які не відповідають другому рівню інженерного захисту.

У подальшому, наприкінці грудня 2025 року, ІНФОРМАЦІЯ_5 здійснено авансові платежі на користь суб`єктів господарювання для здійснення будівництва ЗРАУ на суму понад 1 мільярд гривень.

Як зазначено у повідомленні про підозру, за невстановлених досудовим розслідуванням обставин, ОСОБА_11 , обіймаючи посаду у Департаменті військової контррозвідки Служби безпеки України, яка пов`язана з виконанням організаційно-розпорядчих функцій, будучи службовою особою, виконуючи покладені на нього функціональні обов`язки щодо контррозвідувального забезпечення оборонно-промислового і транспортного комплексів та їх об`єктів шляхом здійснення заходів реагування на нераціональне використання бюджетних коштів військовими службовими особами Командування Повітряних Сил Збройних Сил України, виділених для будівництва ЗРАУ на військових об`єктах, отримав інформацію від підлеглих йому осіб про пропозицію командувача логістики Командування Повітряних Сил України Збройних Сил ОСОБА_4 зустрітися з ним, з метою вирішення питань, пов`язаних із виконанням ОСОБА_11 своїх службових повноважень.

Так, діючи за попередньою змовою групою осіб, ОСОБА_4 , в інтересах визначених підприємств, переслідуючи корисливий мотив, будучи знайомим із начальником Управління Служби безпеки України у Житомирській області ОСОБА_10 та підтримуючи з ним систематичні контакти, у невстановлений досудовим розслідуванням час, однак не пізніше грудня 2025 року, залучив останнього до своєї злочинної діяльності, пов`язаної із перевищенням військовою службовою особою влади та службових повноважень, шляхом сприяння групі компаній у неналежному будівництві ЗРАУ на військових об`єктах, які не відповідають другому рівню інженерного захисту.

Водночас, ОСОБА_10 , відповідно до відведеної йому ролі пособника, використовуючи авторитет серед працівників Служби безпеки України за займаною посадою та своїми службовими повноваженнями, з метою усунення перешкод у вигляді здійснення можливих контррозвідувальних заходів Службою безпеки України з попередження вчинення ОСОБА_4 злочину, повинен був сприяти останньому у налагоджені спілкування із службовою особою Департаменту військової контррозвідки Служби безпеки України ОСОБА_11 . Окрім того, у подальшому ОСОБА_10 повинен був сприяти вчиненню ОСОБА_4 вказаного злочину та приховування вчинюваних ним умисних дій з перевищення військовою службовою особою влади та службових повноважень, що спричинять тяжкі наслідки, вчинених в умовах воєнного стану.

30.01.2026, перебуваючи на автомобільній парковці поряд з супермаркетом «Новус», за адресою: м. Київ, вул. Георгія Кірпи, буд. 5, ОСОБА_4 , будучи військовою службовою особою, з метою доведення спільного з ОСОБА_10 злочинного умислу до кінця, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, які явно виходять за межі наданих цій особі повноважень, в умовах воєнного стану, усвідомлюючи необхідність вчинення дій з прикриття спільної злочинної діяльності направленої на перевищення своїх службових повноважень, здійснив пропозицію ОСОБА_11 надати йому кошти у розмірі 1% від вартості укладених договорів на будівництво ЗРАУ, за невжиття останнім визначених законодавством контррозвідувальних заходів реагування підрозділом Департаменту військової контррозвідки Служби безпеки України.

У подальшому, 03.02.2026, близько 12 години, ОСОБА_10 , перебуваючи на вулиці поряд з адміністративною будівлею Управління Служби безпеки України у Житомирській області, зустрівся з ОСОБА_11 та, відповідно до відведеної йому ролі пособника, повідомив ОСОБА_11 про обізнаність щодо обставин привласнення ОСОБА_4 та підконтрольними суб`єктами господарювання, які здійснюють будівництво ЗРАУ на військових об`єктах, державних коштів під час воєнного стану. Також ОСОБА_10 усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, діючи із прямим умислом, маючи на меті сприяти ОСОБА_4 та посадовим особам групи підприємств у їх незаконній діяльності, зазначив ОСОБА_11 про те, що він особисто залучив одне з таких підприємств для проведення вказаних робіт, чим підтвердив свою зацікавленість у наданні неправомірної вигоди ОСОБА_11 

10.02.2026 під час телефонної розмови у електронному мобільному додатку «WhatsApp», ОСОБА_10 , достовірно усвідомлюючи протиправність своїх дій, продовжуючи переслідувати спільний з ОСОБА_4 злочинний умисел, спрямований на пропозицію та надання неправомірної вигоди службовій особі, повідомив йому про те, що він обговорив усі деталі передачі коштів із ОСОБА_4 , вкотре підтвердивши спільний із ОСОБА_4 намір надати неправомірну вигоду службовій особі.

12.02.2026, перебуваючи у місті Києві на вулиці Володимирська, поблизу будинку 33, продовжуючи реалізацію спільного злочинного умислу, ОСОБА_10 повідомив ОСОБА_11 , що ОСОБА_4 , з метою усунення можливих негативних наслідків у вигляді отримання висновку, яким будуть встановлені порушення, за результатом проведеного державного аудиту на відповідність будівництва ЗРАУ встановленим нормам, призначеного листом Департаменту військової контррозвідки Служби безпеки України, ініціює проведення додаткового аудиту, який проводитимуть приватні спеціалісти, та результатом якого буде висновок без суттєвих порушень, зазначивши при цьому про готовість ОСОБА_4 зустрітися із ОСОБА_11 для передачі йому частини коштів у розмірі 1% від вартості укладених договорів на будівництво ЗРАУ.

25.02.2026 о 10 год 40 хв, перебуваючи у приміщенні адміністративної будівлі, розташованої за адресою: м. Київ, пр-т. Повітряних Сил, 6, ОСОБА_4 , реалізуючи свій спільний злочинний умисел, спрямований на перевищення влади та службових повноважень, які явно виходять за межі наданих цій особі повноважень, шляхом надання посадовим особам групи підприємств подальшої можливості безперешкодно продовжувати будівництва ЗРАУ на військових об`єктах, які не відповідають другому рівню інженерного захисту, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_10 , усвідомлюючи необхідність вчинення дій з прикриття спільної злочинної діяльності направленої на перевищення своїх службових повноважень, надав ОСОБА_11 , який діяв під контролем правоохоронних органів з метою викриття злочину, кошти в сумі 320 000 доларів США (згідно з офіційним курсом Національного банку України станом на 25.02.2026 становило 13 844 736 грн) за невжиття контррозвідувальних заходів забезпечення об`єктів ІНФОРМАЦІЯ_5 всупереч його посадовим обов`язкам в частині реагування на неналежне будівництво ЗРАУ на військових об`єктах, які не відповідають другому рівню інженерного захисту.

Отже, за версією сторони обвинувачення,  ОСОБА_4 виконав усі дії, які вважав необхідними для доведення кримінального правопорушення до кінця, але кримінальне правопорушення не було закінчено з причин, які не залежали від його волі, оскільки він був затриманий працівниками правоохоронних органів.

З огляду на викладене  ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 28. ч. 5 ст. 426-1. ч. 3 ст. 369 КК України.

3.3. Оцінка обґрунтованості підозри

Оцінюючи обґрунтованість підозри у вчиненні  ОСОБА_4 кримінального правопорушення за наведених у повідомленні про підозру обставин, слідчий суддя керується стандартом доказування «обґрунтована підозра». Цей стандарт є менш суворим у порівнянні зі стандартом доказування «поза розумним сумнівом», який застосовується під час розгляду висунутого особі обвинувачення по суті, та не передбачає оцінку доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні злочину.

Як зазначав Європейський Суд з прав людини у рішеннях у справах «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України» під обґрунтованою підозрою Європейський суд розуміє існуючі факти або інформацію, яка може переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити кримінальне правопорушення. Отже, факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи висунення обвинувачення особі, але вони мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування та застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

На підставі оцінки сукупності отриманих фактів та обставин слідчий суддя лише визначає, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для продовження щодо неї дії обов`язків, визначених ухвалою слідчого судді ВАКС від 21.05.2026 по справі №991/6410/26.

Обґрунтованість повідомленої ОСОБА_4 підозри підтверджується наданими прокурором матеріалами, зокрема:

- витягом з наказу Міністра оборони України № 1459 від 08.11.2025 про призначення полковника  ОСОБА_4 на посаду командувача логістики ІНФОРМАЦІЯ_5 ;

- заявою ОСОБА_11 від 24.01.2026;

- протоколами допиту свідка ОСОБА_11 від 24.01.2026, 18.02.2026, 25.02.2026;

- протоколом про проведення негласної слідчої (розшукової) дії - аудіоконтроль особи від 19.02.2026 №9/1-713т;

- протоколом про проведення негласної слідчої (розшукової) дії - аудіо-, відеоконтроль особи від 19.02.2026 №9/1-714т;

- протоколом про проведення негласної слідчої (розшукової) дії - аудіоконтроль особи від 02.02.2026 №9/1-549т;

- протоколом про проведення негласної слідчої (розшукової) дії - аудіоконтроль особи від 04.02.2026 №9/1-551т;

- протоколом про проведення негласної слідчої (розшукової) дії - аудіоконтроль особи від 13.02.2026 №9/1-554т;

- протоколом про проведення негласної слідчої (розшукової) дії - аудіоконтроль особи від 16.02.2026 №9/1-555т;

- протоколом обшуку від 25.02.2026;

- протоколами огляду від 17.03.2026, 04.03.2026, 10.03.2026, 08.04.2026.

Відомості, які містяться у наведених матеріалах, узгоджуються з обставинами, зазначеними у повідомленні про підозру, підтверджують їх та у своїй сукупності дають вагомі підстави для висновку про обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 28. ч. 5 ст. 426-1. ч. 3 ст. 369 КК.

Також слідчим суддею встановлено, що обґрунтованість підозри неодноразово була предметом судової оцінки. 

Зокрема, ухвалою слідчого судді ВАКС від 27.02.2026 по справі №991/1855/26 до підозрюваного ОСОБА_4 , застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб із визначенням альтернативного виду запобіжного заходу у вигляді застави у розмірі 7 000 000,00 грн. 10.03.2026 підозрюваним ОСОБА_4 внесено визначену судом заставу, у зв`язку з чим останнього звільнено з-під варти та покладено, визначені ухвалою слідчого судді обов`язки.

Ухвалою слідчого судді ВАКС від 22.04.2026 по справі №991/3709/26 підозрюваному  ОСОБА_4 продовжено строк дії покладених обов`язків до 25.05.2026 включно, а ухвалою слідчого судді ВАКС від 21.05.2026 по справі №991/6410/26 - до 21.07.2026 включно. Вказаною ухвалою на підозрюваного також покладено обов`язки, визначені п. 1-4, 8 ч. 5 ст. 194 КПК України.

Щодо обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії зазначеної ухвали, то ухвалою слідчого судді ВАКС від 22.05.2026 по справі №991/5921/26 строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №42026000000000104 продовжено до шести місяців, тобто до 25.08.2026 включно. З вказаної ухвали слідчого судді вбачається, що 04.05.2026, 12.05.2026, 09.04.2026, 24.03.2026 призначені комплексна експертиза (експертиза відеозвукозапису, лінгвістична експертиза усного мовлення), судова почеркознавча експертиза, судова комп`ютерно-технічна експертиза, судово-технічна експертиза документів, що унеможливлює закінчення досудового розслідування до спливу строку дії обов`язків, покладених на підозрюваного. Крім того, серед обґрунтування неможливості завершення досудового розслідування до закінчення строку дії ухвали від 21.05.2026 по справі №991/6410/26, прокурором у клопотанні зазначено необхідність після завершення аудиту, що здійснюється Департаментом внутрішнього аудиту Міністерства оборони України та Державною аудиторською службою України вирішити питання про призначення судової економічної експертизи; провести огляди об`єктів будівництва із залученням експертів (спеціалістів) з метою встановлення ступеня готовності та відповідності будівництва підписаним актам виконаних робіт; завершити допити як свідків військових службових осіб ВЧ НОМЕР_1 , ВЧ НОМЕР_3 , командування Повітряних Сил Збройних Сил України, представників підрядних організацій; у разі необхідності провести інші слідчі дії.

3.4. Щодо наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Клішин проти України» наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами.

Обґрунтовуючи клопотання, прокурор послався на існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК, отже слідчий суддя має оцінити їх наявність, зокрема ризиків:

- переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

- знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

- незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні;

- перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

- вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення у якому підозрюється.

3.4.1. Щодо ризику переховуватись від органів досудового розслідування та суду

Слідчий суддя вважає обґрунтованими доводи прокурора про те, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, які згідно класифікації, передбаченої ст. 12 КК, належать до тяжкого та особливо тяжкого злочину. Також слід врахувати, що кримінальне правопорушення за ч. 3 ст. 369 КК приміткою до ст. 45 КК віднесене до корупційних, що виключає застосування інститутів звільнення від відбування покарання з випробуванням (ч. 1 ст. 75 КК України) та призначення більш м`якого покарання, ніж передбачено законом (ч. 1 ст. 69 КК України). 

На переконання слідчого судді, очікування можливого суворого покарання саме по собі може бути реальним мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується з позицією Європейського суду з прав людини, який зазначав, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування (п. 80 рішення у справі «Ілійков проти Болгарії»).

Разом з тим, сама лише тяжкість кримінального правопорушення та суворість можливого покарання без врахування інших факторів не є достатньою підставою для висновку про наявність такого ризику.

З долученої до матеріалів клопотання копії ухвали слідчого судді ВАКС від 21.05.2026 по справі №991/6410/26 з посиланням на ухвали слідчих суддів від 25.02.2026 по справі №991/1855/26 та 22.04.2026 по справі №991/3709/26, вбачається, що ОСОБА_4 на праві власності належать квартира, 6 земельних ділянок, 2 транспортні засоби, гараж та житловий будинок. Окрім того,  ОСОБА_4 декларує грошові активи в розмірі 45 500 доларів США, 20 000 Євро та кошти на банківських рахунка в розмірі 60 711 грн, 79 425 грн.

Вказані обставини можуть свідчити про наявність у підозрюваного коштів та активів, достатніх для переховування від органу досудового розслідування, суду.

Також у казаних ухвалах встановлено, що підозрюваний ОСОБА_4 має паспорти для виїзду за кордон НОМЕР_4 (дійсний до 02.07.2026), НОМЕР_5 (дійсний до 03.02.2035).

Враховуючи наведені обставини та майновий стан підозрюваного, ОСОБА_4 , усвідомлюючи тяжкість та невідворотність покарання, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності. Отже слідчий суддя вважає, що цей ризик не припинив існувати.

3.4.2. Щодо ризику знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення

Вказаний ризик, на думку сторони обвинувачення, продовжує існувати, оскільки, на цьому етапі досудового розслідування стороною обвинувачення не встановлено всі обставини, що мають значення для досудового розслідування, не вилучені всі речі та документи, необхідні для повного та об`єктивного досудового розслідування.

Захисник заперечував щодо продовження існування вказаного ризику через переведення ОСОБА_4 на іншу посаду, у зв`язку із чим він не має доступу до документів, пов`язаних із будівництвом, які фігурують у справі, та не має впливу на колишніх підлеглих.

Слідчий суддя вважає, що зважаючи на зміну посади підозрюваного, ризик знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення дійсно зменшився, оскільки наразі у підозрюваного відсутній прямий доступ до речей і документів, які мають значення для досудового розслідування.

Однак, незважаючи на зміну посади підозрюваного, слідчий суддя вважає, що з огляду на попередню посаду ОСОБА_4 , використовуючи отримані під час проходження військової служби зв`язки він може мати доступ до речей та документів, які мають значення для досудового розслідування, а тому вказаний ризик, хоча і зменшився, але продовжує існувати.

3.4.3. Щодо ризику незаконно впливати на учасників кримінального провадження у цьому ж кримінальному провадженні

Під час оцінки цього ризику слідчий суддя виходить з того, що:

- по-перше, показання свідків, як тих, що вже допитані в ході досудового розслідування, так і тих, які можуть бути допитані у подальшому, є процесуальними джерелами доказів (ч. 2 ст. 84 КПК) та можуть мати важливе значення в контексті предмету доказування у цьому кримінальному провадженні;

- по-друге, встановлена кримінальним процесуальним законом процедура отримання показань свідків передбачає безпосереднє сприйняття їх судом у судовому засіданні (ст. 23, 224 КПК). Отже, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

Частиною 5 статті 194 КПК передбачено, що слідчий суддя, суд зобов`язує підозрюваного, обвинуваченого виконувати один або кілька обов`язків, необхідність покладення яких була доведена, зокрема таких як «утримуватися від спілкування з будь-якою особою, визначеною слідчим суддею, судом, або спілкуватися з нею із дотриманням умов, визначених слідчим суддею, судом» і «не відвідувати місця, визначені слідчим суддею або судом».

Тобто слідчий суддя має повноваження обмежити спілкування підозрюваного з будь-якою особою або заборонити підозрюваному відвідувати певні місця, але при цьому належить їх конкретно визначити шляхом зазначення повних імен осіб і конкретних адрес місць.

Інкриміновані підозрюваному злочини вчинені ним за попередньою змовою з іншою особою, у зв`язку з чим  ОСОБА_4 може мати безпосередній вплив на цих осіб і можливість координувати свої дії та показання з іншим підозрюваним, впливаючи на зміст, характер та обсяг показань та процесуальну поведінку. Крім того, ОСОБА_4 пов`язаний службовими зв`язками з військовослужбовцями Збройних Сил України, а тому може мати можливість здійснювати вплив як на осіб, які є свідками у цьому кримінальному провадженні так і на осіб, які орган досудового розслідування на цей час не допитав, з метою зміни ними показань або відмови від їх надання.

Враховуючи викладені в клопотанні обставини вчинення кримінального правопорушення та додані матеріали, слідчий суддя вважає доведеним існування ризику незаконного впливу підозрюваного з метою уникнення кримінальної відповідальності на учасників кримінального провадження у цьому кримінальному провадженні. Отже слідчий суддя вважає, що цей ризик не припинив існувати.

3.4.4. Щодо ризику перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення у якому підозрюється

Щодо вказаних ризиків, то в клопотанні та під час судового засідання прокурором не наведено доводів на обґрунтування існування ризику перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення у якому підозрюється.

Крім того, ухвалами слідчих суддів ВАКС від 22.04.2026 по справі №991/3709/26 та від 21.05.2026 по справі №991/6410/26 доводи щодо існування цих ризиків, були оцінені слідчим суддею та визнанні недостатніми на підтвердження існування відповідних ризиків.

Таким чином, обставин, які б вказували на те, що  ОСОБА_4 може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином або ж вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення у якому підозрюється, слідчим суддею не встановлено. Отже, існування вказаних ризиків стороною обвинувачення не доведено. 

4. Оцінка доводів сторони захисту та висновки слідчого судді

На думку слідчого судді, внесена у визначеному розмірі застава є достатнім стримуючим фактором для підозрюваного  ОСОБА_4 , який здатен запобігти встановленим ризикам. Належна процесуальна поведінка підозрюваного, на яку посилається сторона захисту, не свідчить про відсутність встановлених ризиків, а навпаки вказує на те, що застосований запобіжний захід у вигляді застави у визначеному розмірі є таким, що достатньою мірою гарантує належну процесуальну поведінку  ОСОБА_4 .

Таким чином, з урахуванням продовження існування встановлених слідчим суддею ризиків, слідчий суддя дійшов висновку про відсутність підстав для скасування покладених раніше обов`язків. 

Обов`язки, покладені на підозрюваного  ОСОБА_4 , строк дії яких просив продовжити прокурор на два місяці, релевантні встановленим ризикам та здатні їм запобігти. Слідчому судді не надано відомостей про існування фактів порушення ОСОБА_4 своїх процесуальних обов`язків, що свідчить про їх ефективність, достатність та здатність забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного у майбутньому.

Стороною захисту також не надано доводів або доказів того, що вказані обов`язки є надмірним втручанням в права  ОСОБА_4 , його приватне та професійне життя.

Щодо території, межі якої підозрюваному заборонено залишати, то зважаючи на тривалість досудового розслідування та застосування запобіжного заходу відносно підозрюваного (майже 5 місяців), належну процесуальну поведінку ОСОБА_4 , відсутність порушення обов`язків, що також свідчить про певне зменшення ризиків, враховуючи, що підозрюваний ОСОБА_4 мобілізований до лав Збройних Сил України, проходить військову службу на посаді старшого офіцера відділу організації бойової підготовки, слідчий суддя вважає, що вказані ризики зменшились, а тому обов`язки можуть бути пом`якшені. Отже, слідчий суддя вважає за доцільне змінити обов`язок, передбачений п. 2 ч. 5 ст. 194 КПК, розширивши межі території, за яку підозрюваному заборонено відлучатися без дозволу слідчого, прокурора, або суду до території України.

Отже, зважаючи на зменшення ризиків, передбачених п. 1-3 ч. 1 ст. 177 КПК, пом`якшених обов`язків, з урахуванням розширення меж території, за яку підозрюваному заборонено відлучатися без дозволу слідчого, прокурора, або суду до території України, буде достатньо для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного у майбутньому.

За таких обставин клопотання прокурора підлягає частковому задоволенню.

Керуючись статтями 177, 194, 199, 369-372, 375, 376 КПК, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання - задовольнити частково.

Продовжити на два місяці, тобто до 17.09.2026 включно, але в межах строку досудового розслідування, строк дії обов`язків, покладених на підозрюваного  ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме:

- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду;

- не відлучатися за межі території України без дозволу слідчого, прокурора, або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- утримуватися від спілкування (поза проведенням процесуальних дій) зі свідками ОСОБА_11 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та підозрюваним ОСОБА_10 ;

- здати на зберігання до Управління Державної міграційної служби у Житомирській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Попередити підозрюваного ОСОБА_4 , що в разі невиконання покладених на нього обов`язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі, визначеному КПК України.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 .

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає. Заперечення щодо ухвали можуть бути надані під час підготовчого провадження в суді.

Слідчий суддя ОСОБА_1