Справа № 991/1999/26
Провадження 1-кп/991/29/26
У Х В А Л А
23 липня 2026 року м. Київ
Вищий антикорупційний суд у складі головуючого судді ОСОБА_1
за участю
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
захисників ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 про зміну запобіжного заходу у кримінальному провадженні № 52025000000000092 від 20.02.2025 за обвинуваченням
ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України,
ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України,
ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191 КК України,
ВСТАНОВИВ:
Означене кримінальне провадження перебуває на розгляді Вищого антикорупційного суду.
20.07.2022 через підсистему «Електронний суд» надійшло клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 про зміну запобіжного заходу.
1. Обґрунтування клопотання
Обвинувачений ОСОБА_4 у своєму клопотанні зазначив, що покладені на нього обов`язки, у зв`язку із застосуванням запобіжного заходу у виді застави в розмірі 400 000 грн, становлять для нього надмірне обмеження та обмежують його життєдіяльність та його сім`ї.
В обґрунтування свого клопотання обвинувачений зазначив таке.
На утриманні ОСОБА_4 перебуває його мати похилого віку. Її стан здоров`я суттєво погіршився, вона потребує постійного медичного нагляду, специфічного лікування та стороннього догляду.
Застосування до обвинуваченого застави та покладення обов`язків обмежують його пересування та фінансову спроможність, що прямо загрожує забезпеченню базових медичних потреб хворої матері.
Також обвинувачений має на утриманні двох неповнолітніх дітей, несе фінансовий та моральний обов`язок щодо їх всебічного розвитку, сплачує аліменти та несе інші витрати по догляду за дітьми.
Обмеження повноцінно працювати шкодить інтересам дітей та є порушенням ст. 5 Протоколу № 7 до Конвенції про захист прав людини.
Окрім цього, ОСОБА_4 має боргові зобов`язання на суму понад 11 млн грн та відкриті виконавчі провадження по їх стягненню.
Держані органи блокують фінансову та підприємницьку діяльність ОСОБА_4 , що позбавляє його можливості погашати борги. Також обвинувачений має бізнес інтереси закордоном, але через вилучення паспортів для виїзду за кордон та обмеження його мобільності не може провести врегулювання всіх фінансових питань.
Обвинувачений, також, зазначив, що ризик його переховування зменшився, оскільки обґрунтовувався виключно майновим станом, але наявність багатомільйонних боргів, арешту майна та блокування рахунків унеможливлює використання активів.
Посилання прокурора на виїзд ОСОБА_4 за кордон базуються лише на таких виїздах протягом 2022-2023 років, задовго до реєстрації даного кримінального провадження та повідомлення про підозру. На відсутність наміру переховуватися, зокрема за кордоном свідчить повернення обвинуваченого на територію України попри діючий воєнний стан.
Окрім цього, обвинувачений посилається на загальний термін процесуальних обмежень, яких він зазнає. ОСОБА_4 перебуває під дією запобіжних заходів понад 38 місяців. Протягом цього терміну обвинувачений показував належну процесуальну поведінку.
З урахуванням викладеного обвинувачений просив змінити застосований до нього запобіжний захід у виді застави на особисте зобов`язання з покладенням обов`язків прибувати на кожну вимогу суду та повідомляти суд про зміну місця проживання/роботи.
2. Позиції учасників судового провадження
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 підтримав своє клопотання, просив його задовольнити. Зазначив, що вилучення паспортів для виїзду за кордон обмежує його у спілкуванні зі старшою донькою, яка проживає та навчається за кордоном.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_4 адвокат ОСОБА_7 підтримав заявлене клопотання, просив його задовольнити з наведених у ньому підстав.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_5 адвокат ОСОБА_8 підтримав заявлене клопотання, просив його задовольнити. Зазначив, що після виділення кримінального провадження № 52023000000000423 у кримінальному провадженні № 52022000000000169, зокрема ОСОБА_4 повідомлено про нову підозру, але запобіжний захід обирався лише через місяць після вручення підозри.
Прокурор у судовому засіданні заперечив проти задоволення клопотання, просив відмовити у його задоволенні. Зазначив, що у цьому кримінальному провадженні ОСОБА_4 змінено запобіжний захід з домашнього арешту на заставу. Це зумовлено встановленням наявності додаткового майна у ОСОБА_4 , яке оформлено на третіх осіб.
Крім того, розмір застави визначений у межах, передбачених КПК України. Через актуальність ризику переховування обвинуваченого від суду застосування застави без обов`язків або особистого зобов`язання не буде запобігати цьому ризику. Застосування запобіжного заходу у цьому провадженні лише до ОСОБА_4 не є дискримінацією, а є диференційованим підходом.
3. Встановлені обставини
Ухвалою від 12.06.2026 суд, серед іншого відмовив у задоволенні клопотання ОСОБА_4 про зміну запобіжного заходу та надав оцінку ряду доводів обвинуваченого, зокрема:
- законності підстав застосування застави до ОСОБА_4 у кримінальному провадженні № 52025000000000092;
- терміну перебування ОСОБА_4 під дією запобіжних заходів;
- доводам щодо його стану здоров`я та стану здоров`я його матері тощо.
Також цією ухвалою суд задовольнив клопотання прокурора та продовжив на два місяці, тобто до 12.08.2026, строк дії покладених на ОСОБА_4 обов?язків:
- не відлучатися за межі України без дозволу суду;
- прибувати на кожну вимогу до прокурорів, які здійснюють процесуальне керівництво, та/або суду;
- повідомляти суд про зміну свого місця проживання та роботи;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади (Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області) усі свої паспорти для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд до України.
4. Мотиви суду
Відповідно до ч. 1 ст. 201 КПК України підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду, клопотання, зокрема про зміну запобіжного заходу.
Під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу (ч. 3 ст. 315 КПК України).
З огляду на зміст ч. 7 ст. 194, ч. 4 ст. 199, ч. 4 ст. 201 КПК України клопотання про продовження запобіжного заходу, строку дії обов`язків, зміну запобіжного заходу, скасування чи зміну додаткових обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, або зміну способу їх виконання розглядаються згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
Загальні підстави і порядок застосування запобіжного заходу визначені у ст. 194 КПК України. Означеною нормою передбачено, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд має дослідити та встановити такі обставини: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Враховуючи доводи, якими обґрунтовано клопотання, суд має встановити:
- існування на час розгляду клопотання ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України;
- чи є обставини, зазначені обвинуваченим, підставою для зміни запобіжного заходу?
4.1. Про ризик переховування від суду
В ухвалі від 12.06.2026 суд вкотре дійшов висновку про актуальність ризику переховування обвинуваченого від суду, який зумовлений сукупністю обставин, а саме:
1) тяжкістю та характером інкримінованих ОСОБА_4 кримінальних правопорушень. За змістом обвинувального акту у цьому кримінальному провадженні ОСОБА_4 інкримінується вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України.
Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 191 КК України, відноситься до особливо тяжких (ч. 6 ст. 12 КК України), його санкція передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від 7 до 12 років з конфіскацією майна.
Також, це правопорушення відноситься до корупційних, що виключає можливість звільнення від відбування покарання з випробуванням або призначення покарання, більш м`якого, ніж передбачено законом, у разі ухвалення обвинувального вироку в загальному порядку;
2) розміром інкримінованої шкоди. Відповідно до обвинувального акта ОСОБА_4 та іншим обвинуваченим інкримінується завдання шкоди АТ «Укрзалізниця» в загальному розмірі 141 606 360,37 грн з ПДВ;
3) наявність достатніх майнових ресурсів у обвинуваченого, які можуть бути використані для переховування від органу досудового розслідування/суду. Про це свідчить, зокрема:
- належність ОСОБА_4 100% статутного капіталу АТ «ЗНВКІФ «11:11» (код ЄДРПОУ 44922669) в розмірі 8,5 млн грн та
- задекларовані доходи ОСОБА_4 , зокрема за 2023 рік в розмірі 10 704 981 грн доходів, нарахованих податковими агентами та 3 187 520 грн доходу від підприємницької діяльності;
4) можливість ОСОБА_4 вільно виїздити за кордон. З відомостей Державної прикордонної служби України ОСОБА_4 неодноразово виїжджав закордон у період 2022-2023 років, що свідчить про наявність у нього підстав для вільного виїзду за кордон під час дії воєнного стану.
У цьому випадку має значення саме наявність у ОСОБА_4 можливості вільно виїздити за кордон, а не конкретно його виїзди протягом 2022-2023 років.
ОСОБА_4 надав суду документи про наявність судового наказу про стягнення аліментів на користь двох неповнолітніх дітей та наявності виконавчого провадження про стягнення з нього 10 014 274 грн за рішенням суду.
Надані документи, на думку суду, не є вирішальними для оцінки майнового стану обвинуваченого з точки зору ризику переховування, оскільки у суду наразі відсутні відомості про загальний майновий стан ОСОБА_4 . Суд керується лише наявними у справі документами.
Разом з цим, довід обвинуваченого щодо обґрунтування ризику переховування виключно наявністю майнових ресурсів не знаходить свого відображення, оскільки актуальність ризику зумовлена саме сукупністю зазначених обставин.
4.2. Про підстави для зміни запобіжного заходу
Згідно зі ст. 178 КПК України при застосуванні запобіжного заходу, його продовженні, зміні запобіжного заходу або продовженні чи скасуванні обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, суд має оцінити усі обставини у сукупності, у тому числі: тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання винуватою у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого вона обвинувачується; міцність соціальних зв`язків обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; репутацію обвинуваченого; наявність судимостей; дотримання умов застосованих запобіжних заходів та ін.
Суд враховує:
- тяжкість інкримінованих ОСОБА_4 кримінальних правопорушень та покарання, яке йому загрожує у разі визнання винуватим;
- розмір інкримінованої шкоди;
- характер існуючого ризику;
- можливість обвинуваченого виїжджати за кордон під час військового стану;
- наявність відносно обвинуваченого інших кримінальних проваджень, зокрема № 52023000000000423;
- перебування даного судового провадження на стадії підготовчого судового засідання;
- відсутність фактору поступового зменшення ймовірності вчинення дій, які перешкоджатимуть кримінальному провадженню, з огляду на стадію судового процесу
та вважає, що у кримінальному провадженні № 52025000000000092 від 20.02.2025 не зменшилася актуальність ризику переховування обвинуваченого від суду, а тому підстав для зміни запобіжного заходу ОСОБА_4 наразі суд не вбачає.
4.3. Про доводи клопотання
У цьому кримінальному провадженні до ОСОБА_4 застосований запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 400 000 грн. Такий розмір застави не є таким, що остаточно нівелює ризик переховування, тому покладення на обвинуваченого визначених обов?язків необхідне для гарантування його належної процесуальної поведінки.
Також застосована до ОСОБА_4 застава та покладені обов`язки жодним чином не обмежують обвинуваченого у пересуванні територією України, допомозі матері, спілкування та проведення часу із дітьми тощо, оскільки обмежують виключно його можливість виїздити за кордон.
У суду відсутні відомості про проживання та навчання старшої доньки ОСОБА_4 за кордоном. Тому суд не може оцінити та врахувати цю інформацію.
Окрім цього, наявність застави в розмірі 400 000 грн у цьому кримінальному провадженні не становить фінансовий тягар безпосередньо для обвинуваченого, оскільки майже в повному обсязі застава внесена третьою особою.
Згідно платіжної інструкції № ІВ83431513 від 08.01.2025 ОСОБА_9 вніс 398 726 грн на рахунок Вищого антикорупційного суду в якості застави за ОСОБА_4 , застосованої до останнього ухвалою Вищого антикорупційного суду від 08.01.2025 у справі № 991/13575/24.
Наявність застави в розмірі 8 млн грн в іншому кримінальному провадженні не є підставою для зміни запобіжного заходу, оскільки вона застосована в іншому кримінальному провадженні, не пов`язаному з кримінальним провадженням № 52025000000000092 від 20.02.2025.
Також у суду відсутні відомості про особу, яка внесла таку заставу, тому суд не може встановити чи становить такий розмір застави фінансовий тягар безпосередньо для ОСОБА_4 .
5. Висновки суду
За результатами розгляду клопотання обвинуваченого суд встановив, що:
- ризик переховування обвинуваченого від суду зберігає свою актуальність та зумовлюється сукупністю обставин;
- зазначені у клопотанні доводи не є підставою для зміни запобіжного заходу;
- застава в розмірі 400 000 грн у цьому кримінальному провадженні не становить надмірний фінансовий тягар безпосередньо для обвинуваченого;
- покладені на ОСОБА_4 обов?язки не становлять надмірного втручання в його життя та не обмежують його у побуті, зокрема не становлять обмежень для повноцінної роботи, та пересуванні територією України.
З урахування встановлених обставин суд дійшов висновку у відсутності підстав для зміни ОСОБА_4 запобіжного заходу. Тому у задоволенні його клопотання належить відмовити.
Керуючись статтями 176-178, 194, 201, 315, 369, 372, 392 КПК України, суд
УХВАЛИВ:
1. Відмовити у задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 про зміну запобіжного заходу.
2. Ухвала набирає законної сили з моменту її постановлення та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя ОСОБА_10