Справа № 991/9481/26

Провадження 1-кс/991/9494/26

 

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД 

У Х В А Л А

22 липня 2026 року          м. Київ

 

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 ,

за участю:

секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,

прокурора - ОСОБА_3 ,

підозрюваного - ОСОБА_4 ,

захисниці - адвокатки ОСОБА_5 

 

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань Вищого антикорупційного суду клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно: 

ОСОБА_4 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Донецьк, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , працює адвокатом, 

та підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 369 КК України, 

ВСТАНОВИВ:

 

22.07.2026 до Вищого антикорупційного суду надійшло вказане клопотання і на підставі протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду було передане на розгляд слідчого судді Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 . 

 

1.Зміст поданого клопотання

 

В обґрунтування поданого клопотання вказано, що детективами Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування, а прокурорами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури - процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 52023000000000583 від 17.11.2023 за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 369 КК України.

Детектив у клопотанні стверджує, що в ході досудового розслідування встановлені обставини, які свідчать, що 16.11.2023 ОСОБА_4 висловив пропозицію ОСОБА_7 , який є службовою особою, надати йому неправомірну вигоду в сумі 20 000 доларів США, а також 22.11.2023, 19.06.2025 висловив пропозицію ОСОБА_8 , яка обіймала посаду першого заступника Голови ДІАМ, та для цілей ст. 368 КК України є службовою особою, яка займає особливо відповідальне становище, надати їй неправомірну вигоду у сумі 20 000 доларів США за видачу ДІАМ для ТОВ «КИЇВСЬКИЙ СКЛОТАРНИЙ ЗАВОД» сертифіката про прийняття в експлуатацію об`єкта будівництва: «Нове будівництво багатофункціонального житлового кварталу І по провулку Балтійському, 23 в Оболонському районі м. Києва (ІІІ черга будівництва)», без усунення порушень, які стали підставою для попередньої відмови у видачі такого сертифіката. 

Детектив зазначає, що з огляду на встановлені обставини та наявність достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення, ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 369 КК України.

На підтвердження обґрунтованості повідомленої ОСОБА_4 підозри детектив у своєму клопотанні навів перелік доказів із зазначенням важливих для слідства обставин, які встановлені на їх підставі і які, на думку сторони обвинувачення, об`єктивно пов`язують підозрюваного зі злочином, про підозру у вчиненні якого йому повідомлено.

На переконання детектива, вказані докази є достатніми для висновку про обґрунтованість повідомленої підозри і вона повністю відповідає вимогам Європейського суду з прав людини щодо рівня «обґрунтованості».

Також у клопотанні вказано, що під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: (1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; (2) незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні; (3) знищити документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; (4) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється особа.

На думку детектива, враховуючи тяжкість та специфіку кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється  ОСОБА_4 , обґрунтовані ризики та той факт, що  ОСОБА_4 має реальну можливість виїзду за кордон, вільної зміни свого місця перебування, викладене не дасть можливості здійснення дієвого контролю за його поведінкою та виконання ним покладених судом обов`язків у разі застосування більш м`яких запобіжних заходів таких, як особисте зобов`язання, особиста порука, застава чи то домашній арешт. Відтак, просить застосувати стосовно підозрюваного ОСОБА_4  запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів.

З огляду на тяжкість, специфіку кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , його майновий стан та особисті обставини, детектив вважає, що необхідно визначити останньому заставу в розмірі 998 400 гривень, адже внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання покладених на нього обов`язків.

У разі внесення застави, на думку детектива, обґрунтованою є необхідність покласти на підозрюваного ряд обов`язків, передбачених п.п. 1-4, 8-9 ч. 5 ст. 194 КПК України.

 

2.Позиція учасників у судовому засіданні

 

Прокурор  ОСОБА_3 у судовому засіданні не заперечував проти застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді застави в розмірі 998 400 грн з покладенням рядку обов`язків, передбачених п.п. 1-4, 8-9 ч. 5 ст. 194 КПК України, чим фактично відмовився від вимог клопотання в частині застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою. 

Захисниця у судовому засіданні зазначила, що підозрюваний має намір співпрацювати з стороною обвинувачення, а запобіжний захід у виді застави буде достатнім для забезпечення належної поведінки підозрюваного. 

У свою чергу адвокатка зазначила, що відсутній ризик переховування від органу досудового розслідування та суду, оскільки підозрюваний має сталі соціальні зв`язки на території України, дружину, чотирьох дітей. Крім цього, на переконання сторони захисту, відсутні ризики вчинити інше кримінальне правопорушення та впливу на свідків. Зокрема, підозрюваний підтверджує обставини, які були зафіксовані в ході проведення досудового розслідування та свідчать про ймовірне вчинення кримінального правопорушення. З огляду на це, адвокатка просила застосувати до підозрюваного запобіжний захід у виді застави. 

Підозрюваний ОСОБА_4 підтримав доводи, зазначені його захисницею. 

 

3. Мотиви та оцінка слідчого судді

 

Розділ ІІ КПК України визначає, що з метою досягнення дієвості кримінального провадження застосовуються заходи його забезпечення. До них, згідно з п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України, віднесені також запобіжні заходи.

Порядок застосування до особи запобіжних заходів визначений главою 18 КПК України.

Згідно з ч. 1 ст. 176 КПК України запобіжними заходами є: особисте зобов`язання, особиста порука, застава, домашній арешт, тримання під вартою.

Частина третя ст. 176 КПК України встановлює, що слідчий суддя відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м`яким запобіжним заходом є особисте зобов`язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно з ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності інші обставини, перелік яких визначено ч. 1 ст. 178 КПК України.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

При цьому, ч. 3 ст. 183 КПК України визначає, що слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою зобов`язаний визначити альтернативний запобіжний захід у виді застави, у розмірі достатньому для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України, крім випадків, передбачених ч. 4 вказаної статті. В ухвалі слідчого судді зазначаються, які обов`язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому ч. 4 вказаної статті.

Згідно з положеннями ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать (1) про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, (2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор, (3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

З аналізу зазначених вище норм законодавства можна підсумувати, що при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу слідчому судді необхідно перевірити:

1) чи набула особа статусу підозрюваного?

2) чи наявна обґрунтована підозра у вчиненні такою особою кримінального правопорушення?

3) чи наявні ризики, передбачені ст. 177 КПК України?

4) чи наявні інші обставини, які враховуються при обранні запобіжного заходу, передбачені ст. 178 КПК України?

5) чи можливо застосувати запобіжний захід у виді тримання під вартою та чи наявні відомості на переконання того, що більш м`який запобіжний захід не зможе запобігти ризикам кримінального провадження?

6) який розмір застави необхідно визначити як альтернативний триманню під вартою запобіжний захід та які обов`язки, визначені ч. 5 ст. 194 КПК України, необхідно покласти на підозрюваного, у випадку внесення застави?

 

Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, заслухавши пояснення прокурора, слідчий суддя, надаючи відповіді на вказані питання, приходить до таких висновків.

 

3.1. Щодо набуття статусу підозрюваного

На стадії досудового розслідування запобіжні заходи можуть застосовуватися тільки до особи, яка має статус підозрюваного.

Відповідно до ч. 1 ст. 42 КПК України, підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 цього Кодексу, повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.

Як встановлено слідчим суддею, 21.07.2026 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 369 КК України. Факт вручення письмового повідомлення про підозру підтверджується особистим підписом ОСОБА_4 , проставленим у тексті повідомлення. 

Отже, у відповідності до вимог ст. 42 КПК України, ОСОБА_4 має статус підозрюваного у цьому кримінальному провадженні і щодо нього може вирішуватися питання про застосування запобіжного заходу.

 

3.2. Щодо наявності обґрунтованої підозри

Відповідно до положень ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є, зокрема, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення. 

Разом з тим, кримінальне процесуальне законодавство України не містить визначення поняття «обґрунтована підозра», а тому, керуючись приписами ч. 5 ст. 9 КПК України, слідчий суддя при встановленні змісту вказаного поняття враховує практику Європейського суду з прав людини. 

Так, з усталеної практики ЄСПЛ вбачається, що існування обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які змогли б переконати об`єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла вчинити злочин. При цьому, факти, які дають підставу для підозри, не мають бути такого ж рівня, як і ті, що обґрунтовують засудження особи, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення ЄСПЛ у справах «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства», «Лабіта проти Італії», «Мюррей проти Сполученого Королівства», «Ільгар Маммадов проти Азербайджану», «Нечипорук і Йонкало проти України»). 

Отже, обґрунтована підозра не передбачає наявності переконання «поза розумним сумнівом» щодо вчинення особою кримінального правопорушення. Однак, вона повинна ґрунтуватись на об`єктивних фактах, встановлених на підставі наданих стороною обвинувачення доказів.

Таким чином, слідчому судді необхідно з`ясувати, чи є підстави обґрунтовано вважати, що ОСОБА_4 міг вчинити інкримінований йому злочин. При цьому, остаточна оцінка та кваліфікація конкретних діянь здійснюється судом під час розгляду справи по суті.

Як вбачається з клопотання та доданих до нього матеріалів, ОСОБА_4 підозрюється у висловленні пропозиції службовій особі та службовій особі, яка обіймає особливо відповідальне становище, надати їм неправомірну вигоду за вчинення службовою особою, службовою особою, яка займає особливо відповідальне становище, в інтересах третьої особи дій з використанням їх службового становища, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 369 КК України.

Зі змісту клопотання та доданих до нього матеріалів убачається, що досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні здійснюється за фактом ймовірного висловлення пропозиції ОСОБА_4 надати неправомірну вигоду ОСОБА_7 у розмірі 20 000 доларів США, а також пропозиції ОСОБА_4 надати неправомірну вигоду ОСОБА_8 , яка обіймала посаду першого заступника Голови ДІАМ у розмірі 20 000 доларів США за видачу ДІАМ для ТОВ «КИЇВСЬКИЙ СКЛОТАРНИЙ ЗАВОД» сертифіката про прийняття в експлуатацію об`єкта будівництва: «Нове будівництво багатофункціонального житлового кварталу І по провулку Балтійському, 23 в Оболонському районі м. Києва (ІІІ черга будівництва)», без усунення порушень, які стали підставою для попередньої відмови у видачі такого сертифіката.

У ході досудового розслідування встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «КИЇВСЬКИЙ СКЛОТАРНИЙ ЗАВОД» є замовником будівництва об`єкта: «Нове будівництво багатофункціонального житлового кварталу І по провулку Балтійському, 23, в Оболонському районі м. Києва (ІІІ черга будівництва)».

ТОВ «КИЇВСЬКИЙ СКЛОТАРНИЙ ЗАВОД» (ТОВ «КСТЗ») подало 23.10.2023 через електронну систему у сфері будівництва заяву № ПД- 31023-93987 до ДІАМ про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта та видачу сертифіката щодо об`єкта: «Нове будівництво багатофункціонального житлового кварталу І по провулку Балтійському, 23 в Оболонському районі м. Києва (ІІІ черга будівництва)», яку підписано цифровим підписом директора цього ТОВ ОСОБА_9 , а дату огляду об`єкта будівництва визначено на 27.10.2023.

Для проведення виїзного огляду зазначеного об`єкта визначено посадових осіб ДІАМ - ОСОБА_10 та ОСОБА_7 .

ОСОБА_7 відповідно до наказу ДІАМ від 27.07.2022 № 583-к призначено на посаду головного інспектора будівельного нагляду Другого відділу державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту державного архітектурно-будівельного контролю ДІАМ.

ОСОБА_7 та ОСОБА_10 , діючи в межах своїх службових повноважень, прибули 27.10.2023 за адресою: провулок Балтійський, 23, м. Київ, для проведення виїзного огляду вищевказаного об`єкта будівництва на місцевості з фотофіксацією об`єкта під час прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта, а також для з`ясування питання достовірності відомостей у поданих документах, відповідності об`єкта проєктній документації, вимогам будівельних норм, стандартів і правил на основі чек-листа. Під час проведення огляду, інтереси замовника будівництва ТОВ «КСТЗ» представляв ОСОБА_4 .

За результатами розгляду поданих документів та проведеного огляду ДІАМ прийнято рішення про відмову у видачі сертифіката від 03.11.2023 № ІУ123231023321.

Отже, станом на листопад 2023 року об`єкт будівництва за адресою: провулок Балтійський, 23, м. Київ, не відповідав вимогам, необхідним для його прийняття в експлуатацію, а отримання сертифіката без усунення виявлених порушень суперечило встановленому законодавством порядку.

Надалі після отримання відмови у видачі сертифіката в ОСОБА_4 , який представляв інтереси замовника будівництва ТОВ «КСТЗ», за версією досудового розслідування, виник намір забезпечити отримання сертифіката готовності вказаного об`єкта до експлуатації шляхом надання неправомірної вигоди без усунення встановлених ДІАМ порушень.

ОСОБА_4 із використанням мобільного застосунку «WhatsApp» зателефонував 15.11.2023 ОСОБА_7 , який брав участь у проведенні огляду об`єкта будівництва та запропонував особисту зустріч.

Під час розмови ОСОБА_4 повідомив, що саме він був присутній під час огляду об`єкта 27.10.2023 за адресою: провулок Балтійський, 23, м. Київ, а також зазначив, що раніше працював у Державній архітектурно-будівельній інспекції України та обізнаний із порядком вирішення відповідних питань.

Про зазначену розмову ОСОБА_7 повідомив першого заступника Голови ДІАМ ОСОБА_8 , яка відповідно до своїх службових повноважень координувала та контролювала діяльність Департаменту державного архітектурно-будівельного контролю ДІАМ.

ОСОБА_7 та ОСОБА_4 зустрілися 16.11.2023 у кафе «Idealist» за адресою: вул. Євгена Коновальця, 44, м. Київ.

Під час зустрічі ОСОБА_4 начебто повідомив, що йому необхідно терміново отримати сертифікат готовності щодо об`єкта будівництва по провулку Балтійському, 23, у м. Києві, з метою його подальшого продажу, однак без фактичного усунення порушень, які стали підставою для відмови ДІАМ.

У ході розмови ОСОБА_4 , як стверджує сторона обвинувачення, усвідомлюючи службове становище ОСОБА_7 та його зв`язок із керівництвом ДІАМ, дістав власний мобільний телефон, відкрив застосунок «калькулятор», ввів числове значення «20000» та пояснив, що вказана сума визначена в «ує» умовних одиницях (згідно з офіційним курсом Національного Банку України станом на 16.11.2023 становила 725 286 грн.) за вирішення питання щодо введення об`єкта «Балтійська» в експлуатацію.

На це ОСОБА_7 повідомив, що самостійно такі питання не вирішує, після чого ОСОБА_4 запропонував йому обговорити зазначене питання із керівництвом ДІАМ.

Після цієї зустрічі ОСОБА_7 повідомив ОСОБА_8 про обставини розмови з ОСОБА_4 , зокрема про запропоновану суму неправомірної вигоди та бажання останнього отримати сертифікат без приведення об`єкта у відповідність до вимог законодавства.

22.11.2023 близько 18 год ОСОБА_7 та ОСОБА_8 прибули на зустріч із ОСОБА_4 до ресторану «La Fontana» за адресою: вул. Князів Острозьких, 31/33, м. Київ.

У ході розмови ОСОБА_4 повідомив ОСОБА_8 , що йому відомо про порушення, які були встановлені ДІАМ під час процедури прийняття в експлуатацію об`єкта будівництва по провулку Балтійському, 23, у місті Києві.

Після того як ОСОБА_7 залишив зустріч, ОСОБА_4 , перебуваючи наодинці з ОСОБА_8 , нібито відкрив у своєму мобільному телефоні застосунок «калькулятор», ввів числове значення «20000» та продемонстрував його ОСОБА_8 .

На уточнювальне запитання ОСОБА_8 щодо значення вказаної суми ОСОБА_4 , за версією сторони обвинувачення, повідомив, що йдеться про суму «в зелених», уточнивши, що має на увазі долари США (згідно з офіційним курсом Національного Банку України станом на 22.11.2023 становило 720 906 грн).

Крім того, як один зі способів вирішення питання ОСОБА_4 начебто запропонував змінити технічний паспорт на будівлю та повідомив про бажання налагодити подальшу співпрацю щодо інших будівельних об`єктів.

Також 28.11.2023 о 18 год 22 хв ОСОБА_4 та ОСОБА_8 зустрілися у ресторані «La Fontana» за адресою: вул. Князів Острозьких, 31/33, м. Київ.

Під час розмови ОСОБА_4 нібито підтвердив актуальність раніше висловленої пропозиції неправомірної вигоди, яку він демонстрував ОСОБА_8 на калькуляторі мобільного телефону під час попередньої зустрічі.

ОСОБА_4 нібито з метою подальшої реалізації свого злочинного умислу зв`язався 18.06.2025 із ОСОБА_8 та домовився про зустріч.

Вони 19.06.2025 о 16 год 50 хв зустрілися у ресторані «La Fontana» за адресою: вул. Князів Острозьких, 31/33, м. Київ.

Під час зустрічі ОСОБА_4 повідомив про намір реалізувати раніше озвучений план щодо введення об`єкта в експлуатацію шляхом оформлення його реконструкції.

Він пояснив, що погодження такого плану з боку ОСОБА_8 необхідне йому для уникнення проблем під час отримання дозвільних документів та подальшого введення об`єкта в експлуатацію.

У ході розмови ОСОБА_4 підтвердив, що частина необхідних будівельних робіт на об`єкті фактично невиконана та планується вже після його введення в експлуатацію і продажу.

Після обговорення вказаних обставин ОСОБА_4 , як стверджує сторона обвинувачення, без будь-яких запитань чи дій з боку ОСОБА_8 дістав свій мобільний телефон, відкрив застосунок «калькулятор», ввів числове значення «20000» та продемонстрував його ОСОБА_8 і повідомив, що це значення в доларах (згідно з офіційним курсом Національного Банку України станом на 19.06.2025 становило 832 586 грн), уточнивши, що зазначена сума призначена особисто для неї.

Викладені обставини, у сукупності з наданими прокурором поясненнями та представленими матеріалами кримінального провадження переконують слідчого суддю у тому, що мало місце вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 369 КК України.

Підсумовуючи, слідчий суддя вважає, що викладені вище обставини на даному етапі досудового розслідування з розумною достатністю та вірогідністю пов`язують підозрюваного з вчиненим кримінальним правопорушенням. В подальшому такі обставини мають бути перевірені та оцінені в сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні.

При цьому, відповідні обставини, які враховані при оцінці обґрунтованості повідомленої  ОСОБА_4 підозри, встановлені слідчим суддею на підставі таких копій документів: 

- Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 12.09.2023 № 789-р про призначення ОСОБА_8 першим заступником Голови Державної інспекції архітектури та містобудування України; 

- Наказом ДІАМ від 18.09.2023 № 557-к, відповідно до якого ОСОБА_8 приступила до виконання обов`язків першого заступника Голови ДІАМ з 19.09.2023; 

- Розподілом обов`язків між керівництвом ДІАМ, затвердженим наказом ДІАМ від 18.09.2023 № 97; 

- Наказом ДІАМ від 27.07.2022 № 583-к про призначення ОСОБА_7 на посаду головного інспектора будівельного нагляду та його посадовою інструкцією;

- Протоколом перевірки та відмовою у видачі сертифікату 

№ ІУ123231023321 від 03.11.2023 за результатами поданої заяви 

ТОВ «КИЇВСЬКИЙ СКЛОТАРНИЙ ЗАВОД»; 

- Заявою ТОВ «ПАРКІНГ «БАЛТІЙСЬКИЙ» від 03.09.2025 поданою до ДІАМ про видачу дозволу на виконання будівельних робіт на об`єкті будівництва: «Капітальний ремонт паркінгу за адресою: м. Київ, провулок Балтійський, 23»; 

- Заявами ОСОБА_8 та ОСОБА_7 від 17.11.2023 про кримінальне правопорушення;

- Протоколами допитів ОСОБА_8 від 17.11.2023, 22.11.2023, 27.11.2023, 30.11.2023, 19.06.2025, 25.08.2025, 09.09.2025, 10.09.2025 з доданими до них документами, відповідно до яких остання повідомляє обставини комунікації з ОСОБА_4 ; 

- Протоколами допитів ОСОБА_7 від 17.11.2023, 22.11.2023, 27.11.2023, 09.07.2024, 12.06.2025 з доданими до них документами, відповідно до яких останній повідомляє обставини комунікації з ОСОБА_4 ; 

- Протоколами огляду мобільного телефону ОСОБА_8 від 28.11.2023, 09.09.2025, відповідно до яких зафіксовано обставини її комунікації з 

 ОСОБА_4 ; 

- Протоколами огляду мобільного телефону ОСОБА_7 від 17.11.2023, 22.11.2023, 12.06.2025, відповідно до яких зафіксовано обставини його комунікації з ОСОБА_4 ; 

- Протоколами про результати проведення негласних слідчих (розшукових) дій у вигляді аудіо - відеоконтролю особи стосовно ОСОБА_8 від 01.12.2023, 06.11.2025;

- Протоколами про результати проведення негласних слідчих (розшукових) дій у вигляді аудіо - відеоконтролю особи стосовно ОСОБА_4 від 25.06.2025, 04.08.2025, 06.11.2025; 

- Протоколом про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії у вигляді спостереження за особою стосовно ОСОБА_4 від 06.11.2025; 

- інших матеріалів кримінального провадження у їх сукупності.

Оцінивши вказані докази в їх сукупності з доводами клопотання та учасників судового засідання, не вирішуючи питання про доведеність вини та остаточної кваліфікації дій  ОСОБА_4 , виходячи з наданих матеріалів клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 369 КК України за викладених у клопотанні обставин.

На даному етапі досудового розслідування повноваження слідчого судді обмежуються перевіркою наявності достатнього рівня вірогідності причетності особи до злочину, необхідного для вирішення питання про застосування запобіжного заходу, а не встановленням факту вини або аналізом усіх обставин справи по суті.

Оцінка конкретних дій підозрюваного, їх правова кваліфікація та питання доведеності вини підлягають подальшій перевірці з урахуванням усієї сукупності доказів, зібраних у кримінальному провадженні. 

 

3.3. Щодо наявності ризиків

Ризики вчинення підозрюваним дій, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, вважаються наявними за умови встановлення слідчим суддею обґрунтованої ймовірності реалізації ним таких дій. При цьому, КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він схильний і має реальну можливість їх здійснити у цьому кримінальному провадженні в майбутньому.

У клопотанні детектив вказує на ризики того, що підозрюваний  ОСОБА_4  може (1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; (2) незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні; (3) знищити документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; (4) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

 

3.3.1. Щодо ризику переховування від органів досудового розслідування та суду

Слідчий суддя вважає, що ризик переховування від органу досудового розслідування та суду є реальним, оскільки  ОСОБА_4  підозрюється у вчиненні корупційного кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 369 КК України. Злочин, який інкримінуються  ОСОБА_4  є тяжким, його санкція передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від від п`яти до десяти років з конфіскацією майна або без такої. Отже, очікування можливого суворого вироку може мати значення при визначенні ризику переховування. 

Вирішуючи питання щодо наявності вказаного ризику, окрім тяжкості злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , слідчий суддя враховує також інші обставини, якими в цьому випадку є наявність паспорту громадянина України для виїзду за кордон, наявність значних матеріальних ресурсів (детально описано в п. 3.6. Ухвали), які можуть дозволити йому переховуватися як в Україні, так і за кордоном, а також певний час жити в умовах розшуку. 

Крім того, слідчий суддя з матеріалів, долучених до клопотання встановив, що ОСОБА_4 протягом дії воєнного стану на території України понад 15 разів виїжджав за межі території України. 

На думку слідчого судді, наведені вище обставини є передумовами та можливістю для втечі підозрюваного з метою ухилення від кримінальної відповідальності та переховування від органів досудового розслідування та суду. 

Співставлення можливих негативних для підозрюваного наслідків переховування у невизначеному майбутньому, із можливим засудженням до покарання у виді позбавлення волі за тяжкий злочин у найближчій перспективі свідчить про наявність зазначеного ризику переховування від органів досудового розслідування та суду.

 

3.3.2. Щодо наявності ризику знищити, приховати або спотворити речі чи документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення

Слідчий суддя вважає обґрунтованим доводи детектива про існування вказаного ризику, враховуючи, що під час досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_4 ймовірно пропонував надати неправомірну вигоду за видачу сертифіката про прийняття в експлуатацію об`єкта будівництва. Відповідно для отримання такого сертифікату ТОВ «Київський склотарний завод», представником якого був ОСОБА_4 , подавало до ДІАМ заяву про прийняття в експуатацію закінченого будівництвом об`єкта та видачу сертифіката. З огляду на це, ОСОБА_4 з метою уникнення кримінальної відповідальності цілком ймовірно може знищити зазначені та інші пов`язані з отриманням дозвільних документів невіднайдені документи.

Крім цього, ОСОБА_4 , як безпосередньо, так і маючи широкі знайомства, зумовлені його попереднім досвідом та здійснюючи вплив як директор на підлеглих працівників ТОВ «ВБК «ВЕСТКОМ ЛТД» та інших осіб, може вплинути на них та спонукати їх до знищення чи спотворення документів, які стосуються фінансування та реалізації проекту «Нове будівництво багатофункціонального житлового кварталу І по провулку Балтійському, 23, в Оболонському районі м. Києва (ІІІ черга будівництва)» і які не були виявлені та вилучені в ході обшуку.

Окрім цього, з часу повідомлення про підозру  ОСОБА_4  володіє інформацією про кримінальне провадження відносно нього, обставини, які є предметом доказування у кримінальному провадженні, відтак має можливість знищити, сховати документи, які мають значення для кримінального провадження, однак ще не віднайдені стороною обвинувачення, як особисто так і доручити виконання відповідних дій стороннім особам.

 

3.3.3. Щодо ризику незаконного впливу на свідків, інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні

При встановленні наявності ризику впливу на свідків слід враховувати передбачену статтями 23 та 224 КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні.

При цьому, відповідно до ч. 4 ст. 95 КПК України суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них.

За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при збиранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

При цьому, слідчий суддя бере до уваги, що в ході розгляду цього клопотання підозрюваному стали відомі матеріали кримінального провадження, зокрема, протоколи допиту свідків, з яких він дізнався зміст їх показань, що уможливлює вплив на останніх.

Крім цього, слідчий суддя враховує, що ОСОБА_4 за період своєї діяльності здобув широке коло зв`язків і на даний час може використовувати свій авторитет, багаторічний досвід та становище і матиме можливість впливу на свідків у кримінальному провадженні, зокрема на працівників та керівництво ДІАМ, зокрема на  ОСОБА_10 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ; працівників ТОВ «ВБК «ВЕСТКОМ ЛТД» та ТОВ «КИЇВСЬКИЙ СКЛОТАРНИЙ ЗАВОД», зокрема ОСОБА_9 та інших. 

Вказані обставини формують у слідчого судді переконання щодо наявності ризику впливу на учасників цього кримінального провадження. 

 

3.3.4. Щодо ризику вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється особа 

Детектив у клопотанні обґрунтовує наявність цього ризику тим, що ОСОБА_4 , використовуючи свої широкі зв`язки та досвід, може організувати продовження надання неправомірної вигоди представникам органів державної влади та місцевого самоврядування за введення будівлі в експуатацію. Крім цього, зазначає, що у розпорядженні підозрюваного є травматична зброя - пістолет з гумовими кулями. 

Водночас, на переконання слідчого судді, сторона обвинувачення належним чином не обґрунтувала наявність цього ризику. Зокрема, підозрюваний із моменту повідомлення про підозру обізнаний про проведення щодо нього досудового розслідування за фактом ймовірного вчинення кримінального правопорушення. Отже, він усвідомлює, що будь-які його подальші протиправні дії будуть зафіксовані правоохоронними органами та потягнуть за собою відповідне обвинувачення.

Крім того, сама по собі наявність у особи травматичної зброї не свідчить про схильність до вчинення нового кримінального правопорушення. Сторона обвинувачення не надала жодних доказів чи переконливих аргументів на підтвердження того, що підозрюваний має намір використати цю зброю у протиправних цілях.

У зв`язку з вищевикладеним, слідчий суддя доходить висновку про наявність ризиків кримінального провадження, передбачених статтею 177 КПК України, а саме - ризику переховування від органів досудового розслідування та суду, незаконного впливу на свідків та ризику знищити, приховати або спотворити речі чи документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінальних правопорушень. 

Отже, на даному етапі кримінального провадження застосування запобіжного заходу є об`єктивно необхідним з метою забезпечення дієвості відповідного кримінального провадження та запобігання реалізації вказаних ризиків.

 

3.4. Щодо наявності інших обставин, передбачених ст. 178 КПК України

При вирішенні питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу, крім встановлених ризиків кримінального провадження, слідчий суддя, на підставі наданих сторонами матеріалів, оцінює в сукупності існування інших обставин, передбачених ст. 178 КПК України, а саме:

-вагомість наданих стороною обвинувачення доказів про ймовірне вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 369 КК України; 

-пред`явлення йому підозри у вчиненні тяжкого корупційного злочину, у разі визнання винуватим у вчиненні якого, йому може загрожувати покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років з конфіскацією майна або без такої;

-достатній майновий стан, який описаний у п. 3.6. цієї ухвали;

-одружений, має трьох неповнолітніх дітей, одну повнолітню доньку;

-активно займається благодійною та волонтерською діяльністю, допомагає Збройним Силам України, за що відзначний подяками;

-станом на день розгляду клопотання ОСОБА_4 виповнилось 43 роки;

-має захворювання хребта та опорно-рухового апарату, які не впливають на можливість застосування до підозрюваного запобіжного заходу;

-раніше не судимий, відомостей про застосування до нього раніше запобіжних заходів та про наявність повідомлення йому про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення слідчому судді не надано.

Оцінивши вказані обставини у їх сукупності із встановленими ризиками і обставинами розслідуваного злочину та відомостями про ймовірну участь у ньому підозрюваного, слідчий суддя вважає, що такі відомості про особу підозрюваного не спростовують висновків слідчого судді про ймовірність перешкоджання кримінальному провадженню і необхідність застосування запобіжного заходу.

 

3.5. Щодо можливості застосування запобіжного заходу більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно в разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України. 

Водночас, з урахуванням даних про особу підозрюваного, зокрема наявності у нього обов`язків щодо утримання дітей, активної громадської позиції, тривалої благодійної діяльності та міцних соціальних зв`язків за місцем проживання, а також з огляду на давність подій, які розслідуються у кримінальному провадженні, позиції прокурора, який у судовому засіданні фактично просив застосувати до ОСОБА_4 запобіжний захід у виді застави, слідчий суддя дійшов висновку про відсутність достатніх та вагомих підстав для застосування до підозрюваного виняткового запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

При цьому ризик переховування від органів досудового розслідування чи суду, хоча і доведений, однак не досягає такого рівня інтенсивності, який би виправдовував обмеження свободи підозрюваного. Це зумовлено наявністю у нього стійких соціальних зв`язків і стримуючих від втечі факторів. На переконання слідчого судді, наведені обставини свідчать про можливість мінімізації встановленого ризику переховування шляхом застосування до підозрюваного більш м`якого запобіжного заходу та покладення на нього відповідних процесуальних обов`язків, які забезпечать належний контроль з боку сторони обвинувачення за його пересуванням. Так само і реалізацію ризиків незаконного впливу на свідків, знищення важливих для цього кримінального провадження речей і документів можна запобігти покладенням на підозрюваного певних обов`язків, яких він має дотримуватися, а не ізоляцією підозрюваного від суспільства.

Застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту, на думку слідчого судді, як запобіжний захід, який передбачає обмеження перебування та пересування особи також є надмірним заходом у світлі обставин, наведених вище. 

Застава як запобіжний захід має середній рівень суворості і є адекватним забезпечувальним заходом в цьому кримінальному провадженні, оскільки з урахуванням встановлених у п. 3.3. цієї ухвали ризиків та наведених у п. 3.4. індивідуальних обставин підозрюваного, такий запобіжний захід буде достатнім та необхідним стримуючим фактором від ймовірної неналежної поведінки та перешкоджання кримінальному провадженню. 

Водночас, слідчий суддя вважає, що менш суворий запобіжний захід, ніж застава може негативно відобразитися на здійсненні досудового розслідування (в тому числі шляхом неналежного виконання підозрюваною своїх процесуальних обов`язків) і русі кримінального провадження. Застосування запобіжного заходу у виді особистого зобов`язання чи особистої поруки для запобігання вказаним ризикам буде недостатнім, оскільки виконання покладених на підозрюваного обов`язків буде залежати виключно від волі самого підозрюваного та їх порушення не матиме для нього очевидних і достатньо суттєвих негативних наслідків, а на цьому етапі досудового розслідування встановлено наявність трьох ризиків. Тим більше, слідчий суддя відзначає, що у ході розгляду вказаного клопотання не встановлено осіб, які б виявили бажання взяти підозрюваного на поруки.

Враховуючи наявність обґрунтованої підозри у вчиненні тяжкого корупційного злочину, а також наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені статтею 177 КПК України, слідчий суддя вважає, що на даному етапі кримінального провадження запобіжний захід у виді застави буде необхідним та достатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного та зможе запобігти встановленим слідчим суддею ризикам і при цьому буде пропорційним, співмірним та таким, що не становитиме надмірний тягар для підозрюваного та інших осіб. 

 

3.6. Щодо розміру застави та обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, які необхідно покласти на підозрюваного

При вирішенні питання про розмір застави, який необхідно визначити підозрюваному, слідчий суддя має враховувати тяжкість злочину, в якому підозрюється особа, майновий стан підозрюваного, його сімейний стан, інші дані про його особу та ризики, передбачені статтею 177 КПК України.

Як встановлено вище, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 369 КК України, тобто тяжкого кримінального правопорушення, а тому враховуючи положення п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо нього, за загальним правилом, має визначатися у межах від 20 до 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. 

Водночас, відповідно до абз. 2 ч. 5 вказаної статті, у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється у вчиненні, зокрема, тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Вирішуючи питання про визначення розміру застави, слідчий суддя враховує характер і ступінь суспільної небезпечності інкримінованого діяння, яке пов`язане з імовірною пропозицією надати неправомірну вигоду першому заступнику Голови ДІАМ у розмірі 20 тисяч доларів США. Відтак, зважаючи на тяжкість злочину, в якому підозрюється ОСОБА_4 , роль останнього у його вчиненні, обставини кримінального правопорушення та індивідуальні особливості підозрюваного, слідчий суддя доходить висновку, що застава у сумі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб не здатна забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та буде недостатнім стримуючим фактором для запобігання існуючим ризикам кримінального провадження. Тому слідчий суддя вважає за доцільне визначити заставу у розмірі вище встановленого п. 2 ч. 1 ст. 182 КПК України, оскільки стороною обвинувачення наведено достатньо обставин, які свідчать про неможливість забезпечити дотримання підозрюваним, покладених на нього обов`язків вказаним розміром застави.

При визначенні розміру застави, слідчий суддя виходить із наданих сторонами відомостей про майновий стан підозрюваного.

У власності ОСОБА_4 перебуває автомобіль MERCEDES-BENZ GLE 300D, 2019 року випуску, чорного кольору. 

У власності дружини ОСОБА_4 - ОСОБА_11 перебуває автомобіль MERCEDES-BENZ GLE 350, 2019 року випуску, білого кольору. 

У власності ОСОБА_4 перебуває наступне нерухоме майно:

- квартира у місті Києві, загальною площею 91,3 кв.м. (ЖК «Новопечерська вежа», ціна нерухомого майна, встановлена у договорі: 5 978 075,57 грн.); 

- машино-місце (гараж) №8 загальною площею 17 кв.м. по АДРЕСА_3 , ціна нерухомого майна, встановлена у договорі: 821 507,15 грн.); 

- машино-місце (гараж) №9 загальною площею 18,9 кв.м. по АДРЕСА_3 , ціна нерухомого майна, встановлена у договорі: 445 563,20 грн.); 

- частка квартири у місті Донецьк, загальною площею 43,8 кв.м.

У власності матері ОСОБА_4 - ОСОБА_12 перебуває квартира у місті Буча Київської області, загальною площею 58 кв.м. (ціна нерухомого майна, встановлена у договорі: 1 279 600,00 грн.). 

У власності батька ОСОБА_4 - ОСОБА_13 перебуває квартира у місті Ірпінь Київської області, загальною площею 50,2 кв.м. та квартира у місті Донецьк, загальною площею 52,5 кв.м. 

ОСОБА_4 є керівником ТОВ «ВБК «ВЕСТКОМ ЛТД» (код ЄДРПОУ 42248216). Також ОСОБА_4 є засновником ТОВ «ПРОЕКТОРІЯ АР» (код ЄДРПОУ 45199790), директором якого є його дружина ОСОБА_11 . 

Згідно з інформацією про одержані доходи, ОСОБА_4 з 2003 року дотепер одержав доходи на загальну суму 2 640 086 грн., з яких 1 128 918 грн. в період з 2020 року дотепер від ТОВ «ВБК «ВЕСТКОМ ЛТД». Його дружина - ОСОБА_11 в період з 2017 року дотепер одержала доходи на загальну суму 157 629 грн. 

Поряд з цим, слідчий суддя бере до уваги, що кримінальне провадження здійснюється не у зв`язку із вчиненням загально-кримінального злочину, мова йде про тяжкий корупційний злочин. 

Вказане, на переконання слідчого судді, свідчить про виключність обставин справи, а тому розмір застави може перевищувати межі, встановлені законодавцем.

Відтак, з урахуванням винятковості обставин справи, розміру шкоди, ролі підозрюваного, з огляду на наявність ризиків перешкоджання кримінальному провадженню, слідчий суддя вважає, що розмір застави слід визначити у розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 998 400 (дев`ятсот дев`яносто вісім тисяч чотириста) гривень. Такий розмір з урахуванням майнового стану підозрюваного та його індивідуальних характеристик зможе забезпечити його належну поведінку, запобігти ризикам кримінального провадження та не є непомірним для нього. Визначений розмір застави є співмірним з офіційно підтвердженими доходами та вартістю належного йому майна, а також відповідним з огляду на розмір ймовірно завданої шкоди.

Саме такий розмір, на переконання слідчого судді, буде тим стимулюючим фактором, який стримуватиме підозрюваного від реалізації наявних ризиків і такий розмір підозрюваний або інша особа (заставодавець) боятиметься втратити внаслідок невиконання процесуальних обов`язків. Такий розмір застави є розумним з огляду на необхідність виконання завдань кримінального провадження та не є завідомо непомірним для підозрюваного. 

Крім того, в порядку ч. 5 ст. 194 КПК України, при визначенні запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, у зв`язку із встановленням ризиків перешкоджання кримінальному провадженні, слідчий суддя вважає за необхідне покласти на підозрюваного такі обов`язки: 

1) прибувати до органу досудового розслідування, прокурора, слідчого судді та суду за першою вимогою; 

2) не відлучатись за межі території м. Києва та Київської області без дозволу слідчого (детектива), який здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52023000000000583 від 17.11.2023 або прокурора;

3) повідомляти слідчого (детектива), який здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні №52023000000000583 від 17.11.2023 або прокурора про зміну свого місця проживання та місця роботи; 

4) утримуватися від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні № 52023000000000583 від 17.11.2023 ( ОСОБА_8 , ОСОБА_7 , ОСОБА_10 , ОСОБА_9 ) щодо обставин викладених у повідомленні про підозру; 

5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свої паспорти для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

6) носити електронний засіб контролю. 

Такі обов`язки за своїм характером не будуть занадто обтяжливими для підозрюваного і здатні запобігти реалізації встановлених вище слідчим суддею ризиків.

Крім того, слідчий суддя вважає, що встановлений та доведений ризик переховування від органів досудового розслідування чи суду можливо нівелювати шляхом покладення на підозрюваного обов`язків: повідомляти про зміну свого місця проживання та роботи; не відлучатися за межі м. Києва та Київської області без дозволу слідчого, прокурора або суду; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон. При цьому слідчий суддя вважає за необхідне конкретизувати адміністративно-територіальну одиницю, за межі якої підозрюваний не може виїжджати без відповідного дозволу. З огляду на це, слідчий суддя вважає, що заборона залишати місто Київ та Київську область не є надто обтяжливою для підозрюваного, оскільки він мешкає в Києві, а його родичі володіють майном у Київській області. Такий обов`язок забезпечить запобігання ризику його переховування від органів досудового розслідування та суду.

Також, беручи до уваги доведеність існування ризику впливу на свідків, слідчий суддя вважає, що обов`язок утримуватися від спілкування з ними не дасть можливості реалізуватися такому ризику. Однак слідчий суддя зазначає, що клопотання прокурора щодо обмеження спілкування на будь-які теми є необґрунтованим, а тому вважає за доцільне обмежити таке спілкування лише обставинами, повідомленими у підозрі.

Строк дії таких обов`язків слід визначити тривалістю два місяці, але в межах строку досудового розслідування, тобто до 22 вересня 2026 року включно.

За наведених вище обставин подане клопотання слід задовольнити частково. 

При цьому, слідчий суддя вважає за необхідне відзначити, що відповідно до положень статті 198 КПК України, висловлені в ухвалі слідчого судді, за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінальних проваджень.

На підставі викладеного, керуючись статтями 131-132, 176-179, 182-184, 193-197, 205, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя,

 

ПОСТАНОВИВ:

 

1. Клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52023000000000583 від 17.11.2023- задовольнити частково.

2. Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді застави у розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 998 400 (дев`ятсот дев`яносто вісім тисяч чотириста) гривень. 

3.У зв`язку із застосуванням запобіжного заходу у виді застави покласти на підозрюваного ОСОБА_4 такі обов`язки:

1) прибувати до органу досудового розслідування, прокурора, слідчого судді та суду за першою вимогою; 

2) не відлучатись за межі території м. Києва та Київської області без дозволу слідчого (детектива), який здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52023000000000583 від 17.11.2023 або прокурора;

3) повідомляти слідчого (детектива), який здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні №52023000000000583 від 17.11.2023 або прокурора про зміну свого місця проживання та місця роботи; 

4) утримуватися від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні № 52023000000000583 від 17.11.2023 ( ОСОБА_8 , ОСОБА_7 , ОСОБА_10 , ОСОБА_9 ) щодо обставин викладених у повідомленні про підозру; 

5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свої паспорти для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

6) носити електронний засіб контролю. 

4.Термін дії обов`язків, покладених судом, визначити строком до 22 вересня 2026 року включно.

5.В іншій частині вимог клопотання - відмовити. 

6.Сума застави може бути внесена підозрюваним або іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) у розмірі, визначеному в цій ухвалі, у національній грошовій одиниці України, на депозитний рахунок Вищого антикорупційного суду за такими реквізитами: 

Вищий антикорупційний суд, ЄДРПОУ 42836259;

номер рахунка за стандартом IBAN НОМЕР_1 ;

призначення платежу: прізвище, ім`я, по батькові підозрюваного, кошти

застави, згідно з ухвалою слідчого судді (номер справи, дата ухвали, назва

суду).

7.Роз`яснити підозрюваному, що не пізніше п`яти днів з дня застосування запобіжного заходу у виді застави він зобов`язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, детективу, прокурору, суду. З моменту застосування запобіжного заходу у виді застави, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у виді застави.

8.Роз`яснити заставодавцю (у разі внесення ним застави), що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого корупційного злочину, передбаченого ч. 4 ст. 369 КК України, який карається позбавленням волі на строк від п`яти до десяти років з конфіскацією майна або без такої. Також заставодавцю роз`яснюється, що у разі внесення ним застави, на нього покладається обов`язок забезпечити належну поведінку підозрюваного та його явку за викликом. 

9.Роз`яснити підозрюваному та заставодавцю, що в разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у виді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.

10.Контроль за виконанням покладених на підозрюваного обов`язків покласти на прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, що здійснюють процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні № 52023000000000583 від 17.11.2023 та детективів Національного антикорупційного бюро України, які здійснюють у ньому досудове розслідування. 

11.Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

12.Копію ухвали вручити прокурору, підозрюваному та його захисникам.

13.Повідомити Раду адвокатів Донецької області про застосування запобіжного заходу у виді застави відносно ОСОБА_4 , який є адвокатом.

14.Ухвала може бути оскаржена до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення. Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

 

 

 

Слідчий суддя        ОСОБА_1