справа № 991/5241/24

провадження № 22-ц/991/34/26

Головуючий суддя 1 інст. Широка К.Ю.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 липня 2026 року м. Київ

Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:

головуючого судді Чорненької Д.С.,

суддів Калугіної І.О., Михайленка Д.Г., 

розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Крайнюкова Максима Миколайовича на ухвалу Вищого антикорупційного суду від 16 червня 2026 року про повернення заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Вищого антикорупційного суду від 11 грудня 2024 року у цивільній справі №991/5241/24 за позовною заявою Держави Україна в особі Спеціалізованої антикорупційної прокуратури до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави,

в с т а н о в и л а:

Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 16 червня 2026 року заяву представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Крайнюкова М.М. про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Вищого антикорупційного суду від 11 грудня 2024 року повернуто заявнику у зв`язку з невиконанням у повному обсязі вимог ухвали суду від 25 травня 2026 року про залишення її без руху - не зазначення часу, коли Крайнюков А.А. дізнався про обставини, які вважає нововиявленими, ненадання доказів їх наявності та відсутності підстав для поновлення строку звернення до суду із заявою. Також суд першої інстанції роз`яснив, що повернення заяви не позбавляє заявника повторного звернення до суду після усунення таких недоліків. 

30 червня 2026 року через систему «Електронний суд» до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду надійшла апеляційна скарга представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Крайнюкова М.М., згіно якої просить ухвалу суду від 16 червня 2026 року скасувати; ухвалити постанову, якою направити його заяву як представника відповідача ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Вищого антикорупційного суду від 11 грудня 2024 року у цивільній справі №991/5241/24 за позовною заявою Держави Україна в особі Спеціалізованої антикорупційної прокуратури до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави для продовження розгляду до того ж суду. Вважає висновки суду щодо неможливості встановлення дати усунення недоліків заяви - у встановлений судом процесуальний строк зайвим формалізмом. Його довіритель - відповідач ОСОБА_1 , під час завершення досудового слідства у справі, де він мав статус підозрюваного, а на даний час - обвинуваченого, в грудні 2025 року, під час ознайомлення з матеріалами кримінального провадження у порядку ст.290 КПК України, дізнався, що 13 листопада 2025 року старшим оперуповноваженим ВКП Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області капітаном поліції В.Фучиджи, складено протокол допиту свідка ОСОБА_4 , в рамках кримінального провадження відомості про яке внесені до ЄРДР за №420241600000000114 від 30 травня 2024 року. Дані протоколу допиту є нововиявленими обставинами, про які ОСОБА_1 раніше не було відомо. До відповідача ОСОБА_1 у кримінальному провадженні застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою і з червня 2024 року він перебуває у ДУ «Одеський слідчий ізолятор», тому він не мав можливості звернутись раніше з відповідною заявою про перегляд рішення Вищого антикорупційного суду від 11 грудня 2024 року у цивільній справі №991/5241/24. Звертає увагу на те, що суд першої інстанції, перевіривши вказані дані, зазначив, що неможливо встановити дату, коли стало відомо про існування нововиявленої обставини, та не погоджується з його висновком, що перебування заявника ОСОБА_1 під вартою з червня 2024 року не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду. 

Ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 10 липня 2026 року відкрито провадження за апеляційною скаргою та встановлено строк до 17 липня 2026 року включно для подання учасниками справи відзиву.

У порядку, передбаченому ст.360 ЦПК України, відзиви на апеляційну скаргу до суду апеляційної інстанції не надходили.

Згідно приписів ч.2 ст.369 ЦПК України апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції про повернення заяви позивачеві (заявнику) (п.6 ч.1 ст.353 ЦПК України) розглядається судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

За таких обставин апеляційний розгляд справи здійснюється у порядку письмового провадження, відповідно до приписів ч.13 ст.7 ЦПК України, якою передбачено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів дійшла таких висновків.

Відповідно до ч.1, 2, 5 ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно ч.1 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого у справі судового рішення, суд апеляційної інстанції дійшов висновків, що ухвалу суду першої інстанції слід залишити в силі, виходячи з такого.

Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 25 травня 2026 року заяву представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Крайнюкова М.М. залишено без руху та надано строк і зазначено порядок виправлення її недоліків :

1) надати докази направлення копії заяви та додатків до неї відповідачу ОСОБА_2 у порядку, передбаченому ч. 7 ст. 43 ЦПК України;

2) сплатити за подання заяви судовий збір у сумі 21 299,20 грн із зазначенням реквізитів для їх сплати та надати документи на підтвердження сплати судового збору;

або надати документи, які підтверджують наявність передбачених законодавством підстав для звільнення від сплати судового збору;

3) надати докази на підтвердження конкретної дати, з якої відповідачу ОСОБА_1 стало відомо про існування стверджуваних нововиявлених обставин;

4) у випадку пропуску строку на подання заяви, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 424 ЦПК України, подати клопотання про поновлення цього строку з обґрунтуванням поважності причин його пропуску.

Мотивами повернення заяви представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Крайнюкова М.М. в ухвалі Вищого антикорупційного суду від 16 червня 2026 року зазначено:

"З метою усунення виявлених недоліків представником Крайнюковим М.М. було надано: 1) докази направлення копії заяви та додатків до неї відповідачу ОСОБА_2 у порядку, передбаченому ч. 7 ст. 43 ЦПК України; 2) докази, які підтверджують наявність передбачених п. 9 ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір» підстав для звільнення відповідача ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами; 3) клопотання про поновлення передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 424 ЦПК України строку для подання до суду заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами. 

У той же час, заявником було проігноровано вимогу суду про надання доказів на підтвердження конкретної дати, з якої відповідачу ОСОБА_1 стало відомо про існування стверджуваних нововиявлених обставин, у тому числі не додано таких доказів до клопотання про поновлення строку звернення для суду з метою обґрунтування викладених у ньому доводів.

В ухвалі від 25.05.2026 судом було зазначено, що якщо заява про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами подається з підстав, передбачених п. 1 ч. 2 ст. 423 ЦПК України, то сама заява і додані до неї документи повинні давати суду можливість встановити конкретну дату, коли учасник справи дізнався або міг дізнатися про нововиявлені обставини, і на основі цього визначити, чи було дотримано строки звернення до суду, передбачені ч. 1 ст. 424 ЦПК України. У протилежному випадку суд позбавлений можливості перевірити відповідність поданої заяви всім вимогам законодавства, дотримання яких є необхідною умовою для проведення розгляду цієї заяви по суті."

"Стверджуючи про те, що відповідач ОСОБА_1 дізнався про існування нововиявленої обставини у грудні 2025 року, коли відбулося завершення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42024160000000114 від 30.05.2024 та відкриття матеріалів цього провадження у порядку ст. 290 КПК України, що і призвело до ознайомлення заявника з протоколом допиту свідка ОСОБА_4 від 13.11.2025, показання якої були джерелом нововиявленої обставини, ані відповідач ОСОБА_1 , ані його представник Крайнюков М.М. не мали (протилежного суду не доведено) жодних об`єктивних перешкод у тому, щоб надати суду документи на підтвердження цих обставин, наприклад, але не виключно протоколи відкриття матеріалів провадження у порядку ст. 290 КПК України або інші документи, що складалися у зазначеному кримінальному провадженні на підтвердження факту ознайомлення сторони захисту з його матеріалами у порядку ст. 290 КПК України.

Однак заявником не було надано відповідних доказів на підтвердження дати, коли стало відомо про існування нововиявленої обставини.

При цьому суд не може визнати перебування відповідача ОСОБА_1 під вартою з червня 2024 року як поважну причину пропуску строку звернення до суду, оскільки судом не встановлено, а стороною відповідача не доведено, яким чином саме ця обставина перешкоджала своєчасному зверненню до суду. До того ж суду не зрозуміло, яким чином факт перебування відповідача ОСОБА_1 під вартою перешкоджав його зверненню (зокрема, через представника) до суду у грудні 2025 року, коли начебто він дізнався про нововиявлені обставини, однак не перешкоджав його зверненню до суду у травні 2026 року. Суд також враховує, що ОСОБА_1 перебував під вартою протягом всього судового розгляду справи № 991/5241/24 (включно із стадією апеляційного та касаційного оскарження), однак це жодним чином не перешкодило йому в реалізації своїх процесуальних прав.

Окремо суд звертає увагу, що дослідженням повних відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень було встановлено, що обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 42024160000000114 від 30.05.2024 відносно ОСОБА_1 був складений 19.11.2025 і вже 21.11.2025 надійшов до суду (ухвала Пересипського районного суду міста Одеси від 24.11.2025 у справі № 523/24878/25). За відсутності будь-яких інших доказів ці відомості спростовують твердження заявника про те, що ознайомлення з матеріалами кримінального провадження № 42024160000000114 у порядку ст. 290 КПК України відбулося у грудні 2025 року, та дають можливість припускати, що завершення досудового розслідування та ознайомлення ОСОБА_1 з матеріалами кримінального провадження, а отже і дізнання про нововиявлену обставину, відбулося до 19.11.2025."

Колегія суддів апеляційної інстанції вважає безпідставними доводи представника відповідача, що суд першої інстанції однією з підстав для повернення заяви зазначив несвоєчасне надсилання ним документів на виконання ухвали про залишення її без руху, які спростовуються її текстом.

Щодо наявності підстав для повернення заяви, то колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з таким висновком суду першої інстанції, оскільки представником відповідача не надано доказів, які підтверджують існування нововиявленої обставини, про яку зазначено у заяві. І хоча судом не визначено шляху усунення такого недоліку в ухвалі про залишення заяви без руху, про його наявність у ній зазначено у мотивувальній частині.

Також апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що за відсутності надання доказів наявності нововиявленої обставини, зазначеної у заяві, призначення справи до розгляду є неможливим, так як відсутній предмет судового розгляду. Вирішення ж питання про поважність причин пропуску звернення із заявою, є нерозривно пов`язаним із фізичним існуванням такої обставини, а тому підстави для визнання причин пропуску строку звернення до суду із заявою поважними відсутні.

Крім того, судом апеляційної інстанції додатково встановлено відсутність підстав для звільнення відповідача ОСОБА_1 від сплати судового збору, так як надане заявником пенсійне посвідчення № НОМЕР_1 втратило дію 31 грудня 2024 року, доказів проходження ОСОБА_1 чергового переогляду суду не надано, а постанова КМ України №225 від 08 березня 2022 року, на яку посилався заявник Крайнюков М.М. , у редакції, чинній на час подання клопотання, передбачає вирішення питань порядку проведення медико-соціальної експертизи дітям на період дії воєнного стану на території України та не стосується порядку встановлення групи інвалідності дорослим особам, який врегульовано Законом України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» та постановою КМ України №1338 від 15 листопада 2024 року.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

На підставі викладеного, керуючись ст.259, 263, 367, 374, 375 379, 381-384 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Крайнюкова Максима Миколайовича на ухвалу Вищого антикорупційного суду від 16 червня 2026 року залишити без задоволення.

Ухвалу Вищого антикорупційного суду від 16 червня 2026 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня складення повного судового рішення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня її складення.

Повний текст постанови складено 27 липня 2026 року.

Головуючий суддя: Д.С. Чорненька

судді: І.О. Калугіна

Д.Г. Михайленко