Справа № 991/11740/25

Провадження № 1-кп/991/149/25

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД 

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 липня 2026 року         м. Київ

Вищий антикорупційний суд колегією суддів в складі:

головуючої - судді ОСОБА_1 ,

суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участі: секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,

сторін кримінального провадження:

з боку обвинувачення: прокурора ОСОБА_5 ,

з боку захисту: обвинуваченого ОСОБА_6 та адвоката ОСОБА_7 ,

у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 15.04.2024 за № 42024110000000146, за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання заступника начальника другого відділу управління процесуального керівництва, підтримання публічного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_5 про продовження строку дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_6 ,

установив:

29.07.2026 до суду надійшло клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_5 про продовження строку дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_6 (Вх. № 37218/26).

І. Суть клопотання

Прокурор просить продовжити строк дії обов`язків, покладених на обвинуваченого, строком на 2 місяці, а саме: 1) не відлучатися за межі території України без дозволу суду; 2) утримуватися від спілкування зі свідками ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 як безпосередньо, так і через третіх осіб, з приводу обставин, викладених у обвинувальному акті; 3) здати на зберігання до Державної міграційної служби України свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну. 

Клопотання обґрунтовано тим, що встановлені слідчим суддею ризики, а саме: 1) переховування від суду, 2) незаконного впливу на свідків у кримінальному провадженні, 3) вчинення іншого кримінального правопорушення, продовжують існувати. Із моменту застосування до обвинуваченого запобіжного заходу ризики, які стали підставою для покладення на нього обов`язків, не зменшилися та виправдовують подальше застосування обов`язків.

ІІ. Позиції учасників провадження щодо заявленого клопотання

Прокурор ОСОБА_5 підтримав подане клопотання у повному обсязі, просив задовольнити.

Захисник ОСОБА_7 заперечив щодо задоволення поданого прокурором клопотання. Зазначив, що подане прокурором клопотання є формальним, не підтвердженим жодними доказами та аналогічне тим, що подавалися на стадії досудового розслідування. Більше того, у діях обвинуваченого відсутній склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України. Також, обвинувачений не має жодного відношення до неправомірної вигоди у цьому кримінальному провадженні. Процесуальна поведінка обвинуваченого є належною, він з`являється на всі виклики суду, не зустрічається зі свідками у цьому кримінальному провадженні та не вживає заходів щодо затягування судового процесу. Окрім того, просив дозволити обвинуваченому спілкуватись із ОСОБА_9 , який є свідком у цьому кримінальному провадженні, обґрунтовуючи це тим, що прокурор заявив позов до дружини ОСОБА_9 - ОСОБА_12 - та ОСОБА_6 про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави. Предметом цього позову є житловий будинок, в якому проживає мати обвинуваченого та який на праві власності належить ОСОБА_12 , з огляду на що ОСОБА_9 буде свідком у цивільній справі за вказаним вище позовом і може виникнути потреба у спілкуванні з ним.

Обвинувачений ОСОБА_6 підтримав правову позицію свого захисника у повному обсязі.

ІІІ. Встановлені обставини, мотиви та оцінка суду

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення має право своєю ухвалою продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 КПК України.

За змістом ч. 7 ст. 194 КПК України обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою цієї статті, можуть бути покладені на обвинуваченого на строк не більше двох місяців; у разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 КПК України.

Враховуючи положення ст. 199 КПК України, суд під час розгляду клопотання прокурора про продовження строку дії обов`язків має з`ясувати, крім обставин, зазначених у ч. 1 ст. 194 КПК України, чи наявні обставини, які свідчать про те, що заявлені ним ризики не зменшилися або з`явилися нові ризики, які виправдовують подальше застосування покладених на особу обов`язків.

Під час розгляду клопотання Судом встановлено, що востаннє ухвалою Вищого антикорупційного суду від 11.06.2026 продовжено на два місяці строк дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_6 , а саме: 1) не відлучатися за межі території України без дозволу суду, 2) утримуватися від спілкування зі свідками ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 як безпосередньо, так і через третіх осіб, з приводу обставин, викладених у обвинувальному акті, а також 3) здати на зберігання до Державної міграційної служби України свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну. 

Із огляду на стадію кримінального провадження питання обґрунтованості пред`явленого ОСОБА_6 обвинувачення не є предметом розгляду суду, оскільки зібрані стороною обвинувачення докази підлягатимуть дослідженню відповідно до положень параграфа 3 глави 28 КПК України, а питання доведеності обвинувачення вирішуватиметься за результатами судового розгляду.

За таких обставин, під час розгляду клопотання Суд надаватиме оцінку виключно тим доводам, які стосуються продовження існування заявлених прокурором ризиків та необхідності у виконанні обов`язків, щодо яких подано клопотання.

Під час розгляду клопотання прокурором доведено, що ризик переховування від суду, який Суд оцінює в світлі обставин цього кримінального провадження та особистих обставин обвинуваченого, продовжує існувати. ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, яке є особливо тяжким корупційним кримінальним правопорушенням, пов`язаним із корисливою спрямованістю. Санкція ч. 4 ст. 368 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від восьми до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна.

Встановлені під час судового засідання обставини, зокрема наявність у обвинуваченого паспорту громадянина України для виїзду за кордон, дійсного до січня 2028 року, а також правомірна можливість обвинуваченого ОСОБА_6 покинути територію України у зв`язку з сімейними обставинами, навіть під час запровадженого в країні режиму воєнного стану, вказують на те, що обвинувачений має реальну можливість виїзду за межі України.

Суд зазначає, що сам по собі факт не виявлення всієї суми неправомірної вигоди, яка є предметом цього кримінального провадження, не є безумовним доказом наявності ризику переховування від суду. Водночас, така обставина враховується судом у сукупності з тяжкістю покарання, яке загрожує обвинуваченому ОСОБА_6 у разі визнання його винуватим, а також наявністю у нього закордонного паспорту, що об`єктивно розширює його можливості для виїзду за межі території України.

Усвідомлюючи тяжкість можливого покарання та невідворотність кримінальної відповідальності, обвинувачений може використати наявні у нього засоби та можливості для переховування від суду, зокрема, може залишити територію України з метою уникнення кримінальної відповідальності. 

Сукупність обставин, про які зазначає прокурор, щодо посади, яку обіймав обвинувачений ОСОБА_6 на момент вчинення кримінального правопорушення (заступник Міністра енергетики України), та наявності у нього зв`язків зі службовими особами державних та правоохоронних органів, на переконання Суду, також підтверджує, що ризик переховування від суду залишається актуальним, хоч і зменшився з плином часу.

На момент розгляду клопотання продовжує існувати й ризик вчинення іншого кримінального правопорушення. Під час досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні зафіксовані дані, що можуть свідчити про вчинення обвинуваченим інших кримінальних правопорушень. Допитаний у кримінальному провадженні свідок повідомив про неодноразове та регулярне отримання неправомірної вигоди ОСОБА_6 у співучасті з іншою особою, що може свідчити про відсутність випадковості в інкримінованих йому діях та вказувати на сформовану й стійку модель протиправної поведінки, а не на поодинокий випадок. Така обставина об`єктивно вказує на наявність ризику продовження вчинення аналогічних дій у разі відсутності належних процесуальних обмежень.

Враховуючи викладене, Суд вважає, що подальше існування ризиків переховування від суду та вчинення іншого кримінального правопорушення обумовлює необхідність продовження строку дії покладених на обвинуваченого ОСОБА_6 обов`язків, а саме: 1) не відлучатися за межі території України без дозволу суду, 2) здати на зберігання до Державної міграційної служби України свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну.

На переконання Суду продовжує існувати й ризик незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні. 

Показання свідків мають суттєве значення для доведення обставин, які підлягають доказуванню у цьому кримінальному провадженні. В умовах зацікавленості обвинуваченого у відверненні негативних наслідків, обумовлених притягненням до кримінальної відповідальності, він може безпосередньо, а також, використовуючи зв`язки з іншими особами, впливати на свідків у різних формах (умовляння, підкуп, заохочення, погрози тощо), з метою їх спонукання до ненадання показань, перекручування або спотворення обставин, які їм відомі, тощо.

Про існування ризику впливу обвинуваченого на свідків у цьому кримінальному провадженні свідчить і та обставина, що ОСОБА_6 обіймав посаду заступника Міністра енергетики України, яка передбачала наявність у нього певних адміністративних та організаційних важелів впливу, зокрема на діяльність суб`єктів господарювання, заснованих цим же Міністерством, а також на їх працівників, частина з яких є свідками або потенційними свідками у цьому кримінальному провадженні. Навіть після припинення виконання відповідних повноважень такі зв`язки та авторитет останнього, на думку Суду, можуть зберігатися, що об`єктивно створює можливості для впливу обвинуваченого на поведінку зазначених осіб.

Викладені обставини, а також факт ознайомлення сторони захисту з усіма матеріалами досудового розслідування, дають обґрунтовані підстави вважати, що ОСОБА_6 , як мінімум, відомі особи (їх анкетні дані), які можуть володіти інформацією, яка може стосуватися обставин кримінального правопорушення та мати суттєве значення для кримінального провадження.

Таким чином, існує обґрунтована ймовірність того, що за відсутності належних процесуальних обмежень обвинувачений зможе використати свої можливості та зв`язки для перешкоджання встановленню обставин, які підлягають доказуванню у цьому кримінальному провадженні, шляхом незаконного впливу на свідків.

Більш того, ризик незаконного впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

Існування такого ризику обумовлює необхідність продовження строку дії покладеного на обвинуваченого ОСОБА_6 обов`язку утримуватися від спілкування зі свідками ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 як безпосередньо, так і через третіх осіб, з приводу обставин, викладених у обвинувальному акті.

Разом із тим, Суд не вбачає підстав для скасування покладеного на обвинуваченого обов`язку утримуватися від спілкування зі свідком ОСОБА_9 , оскільки цей обов`язок не містить заборони на будь-яке спілкування зі свідком, а лише обмежує спілкування щодо обставин, викладених у цьому обвинувальному акті. Сторона захисту не навела жодних обставин, які б свідчили про необхідність обговорення ОСОБА_6 та ОСОБА_9 саме обставин, що є предметом розгляду цього кримінального провадження, та перешкоджали б участі ОСОБА_6 у допиті ОСОБА_9 як свідка у цивільній справі за позовом прокурора про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави.

Підсумовуючи викладене, Суд дійшов висновку, що покладені на обвинуваченого обов`язки у визначеному обсязі не є занадто обтяжливими для нього, будуть здатні запобігти реалізації встановлених ризиків і в достатній мірі забезпечать його належну процесуальну поведінку.

Враховуючи приписи ч. 5 ст. 194 КПК України, Суд продовжує строк дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_6 , строком на два місяці, тобто до 29.09.2026.

Із огляду на досліджені у ході судового засідання факти та обставини, Суд дійшов висновку про необхідність задоволення клопотання прокурора у повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст. 177-178, 194, 331, 372, 376 КПК України, Суд

постановив:

Клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_5 про продовження строку дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_6 - задовольнити.

Продовжити строк дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_6 ухвалою Вищого антикорупційного суду від 11.06.2026, на два місяці, а саме:

1) не відлучатися за межі території України без дозволу суду;

2) утримуватися від спілкування зі свідками ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 як безпосередньо, так і через третіх осіб, з приводу обставин, викладених у обвинувальному акті;

3) здати на зберігання до Державної міграційної служби України свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну. 

Строк дії обов`язків встановити до 29.09.2026.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає. Заперечення щодо ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 ст. 392 КПК України.

Головуюча:          ОСОБА_1 

Судді:           ОСОБА_2 

ОСОБА_3