Документ № 138652445

Провадження № 42022000000000480
Справа № 991/4643/26
Дата засідання 23/07/2026
Дата винесення рішення 23/07/2026
Інстанція ВАКС
Форма судочинства Не визначено
Головуюча суддя (ВАКС) Задорожна Л.І.

Справа № 991/4643/26

Провадження № 2-аз/991/6/26

 

 

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД 

 

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 липня 2026 року         м. Київ

Вищий антикорупційний суд колегією суддів в складі:

головуючої - судді Задорожної Л.І., 

суддів - Шкодіна Я.В., Ткаченка О.В., 

за участю секретаря судового засідання: Шило М.І., 

представників заявника - Міністерства юстиції України - Гайдара М.А., Cєровської Я.М., 

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву про забезпечення позову у справі за позовом Міністерства юстиції України (01001, м. Київ, вул. Городецького 13, код ЄДРПОУ 00015622) до 

ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Калуга рф, громадянина України, РНОКПП НОМЕР_1 , паспорт громадина України НОМЕР_2 , остання відома адреса місця проживання чи перебування: АДРЕСА_1 ),

ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Калуга рф, громадянина України та рф, РНОКПП НОМЕР_3 , паспорт громадина України НОМЕР_4 , остання відома адреса місця проживання чи перебування: АДРЕСА_2 ), 

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів:

1) ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженку м. Калуга рф, громадянку України, РНОКПП НОМЕР_5 , паспорт громадянина України НОМЕР_6 , остання відома адреса місця проживання чи перебування: АДРЕСА_1 ),

2) Товариство з обмеженою відповідальністю «Бетель» (код ЄДРПОУ 36086098, адреса: 01004, м. Київ, вул. Басейна, будинок 7-Б), 

3) Товариство з обмеженою відповідальністю «Солейленд Девелопмент» (код ЄДРПОУ 36845020, адреса: 01014, м. Київ, вул. Соловцова Миколи, будинок 2, офіс 38/1),

4) Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтертауер Україна» (код ЄДРПОУ 37509579, адреса: 01004, м. Київ, вул. Басейна, будинок 7-Б),

5) ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , громадянин України, РНОКПП НОМЕР_7 , паспорт громадянина України НОМЕР_8 , остання відома адреса місця проживання чи перебування: АДРЕСА_3 ),

6) ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , громадянин України, РНОКПП НОМЕР_9 , паспорт громадянина України № НОМЕР_10 , остання відома адреса місця проживання чи перебування: АДРЕСА_4 ),

7) Товариство з обмеженою відповідальністю «Терра Естейт» (код ЄДРПОУ 39638294, адреса: 01042, м. Київ, бульвар Дружби Народів, будинок 9, офіс № 54),

8) ОСОБА_6 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 , громадянин України, РНОКПП НОМЕР_11 , паспорт громадянина України НОМЕР_12 , остання відома адреса місця проживання чи перебування: АДРЕСА_5 ),

9) ОСОБА_7 ( ІНФОРМАЦІЯ_7 , громадянин України та рф, РНОКПП НОМЕР_13 , ІПН рф НОМЕР_14 , остання відома адреса місця проживання чи перебування: АДРЕСА_6 ),

10) Boulet Sales LP (реєстраційний номер в Сполученому Королівстві SL 032397, адреса: приміщення 1, 4 Квін стріт, Единбург, Сполучене Королівство, ЕН2 1JЕ (SUITE 1, 4 QUEEN STREET, EDINBURGH, EH2 1JE, SCOTLAND, UK);

11) Товариство з обмеженою відповідальністю «Атерна» (код ЄДРПОУ 40223163, адреса: 01042, м. Київ, бульвар Миколи Міхновського, будинок 9, офіс 54),

12) ОСОБА_8 ( ІНФОРМАЦІЯ_8 , громадянка України, РНОКПП НОМЕР_15 , паспорт громадянина України НОМЕР_16 , остання відома адреса місця проживання чи перебування: АДРЕСА_7 ),

13) ОСОБА_9 (громадянка України, РНОКПП НОМЕР_17 , паспорт громадянина України НОМЕР_18 , остання відома адреса місця проживання чи перебування: АДРЕСА_8 ),

14) ОСОБА_10 (громадянин України, РНОКПП НОМЕР_19 , паспорт громадянина України НОМЕР_20 , адреса: АДРЕСА_9 ),

15) ОСОБА_11 ( ІНФОРМАЦІЯ_9 , громадянин України, РНОКПП НОМЕР_21 , паспорт громадянина України НОМЕР_22 , остання відома адреса місця проживання чи перебування: АДРЕСА_10 ),

16) ОСОБА_12 ( ІНФОРМАЦІЯ_10 , громадянка України, РНОКПП НОМЕР_23 , паспорт громадянина України НОМЕР_24 , остання відома адреса місця проживання чи перебування: АДРЕСА_10 ),

17) ОСОБА_13 ( ІНФОРМАЦІЯ_11 , громадянин рф, ІПН рф НОМЕР_25 , РНОКПП НОМЕР_26 , остання відома адреса місця проживання чи перебування: АДРЕСА_11 ),

18) ОСОБА_14 ( ІНФОРМАЦІЯ_12 , громадянка рф, остання відома адреса місця проживання чи перебування: АДРЕСА_12 ),

19) ОСОБА_15 ( ІНФОРМАЦІЯ_13 , громадянка рф, ПІН рф НОМЕР_27 , РНОКПП НОМЕР_28 , остання відома адреса місця проживання чи перебування: рф, АДРЕСА_13 ; АДРЕСА_14 ),

про застосування санкції, передбаченої пунктом 1-1 частини 1 статті 4 Закону України «Про санкції»,

установив:

І. Історія провадження

06.05.2026 до Вищого антикорупційного суду надійшла позовна заява Міністерства юстиції України (далі - Позивач) до ОСОБА_1 (далі - Відповідач-1) та ОСОБА_2 (далі - Відповідач-2). Посилаючись на наявність підстав, передбачених ст. 5-1 Законом України «Про санкції», Позивач просить застосувати до відповідачів санкцію, передбачену п. 1-1 ч. 1 ст. 4 Законом України «Про санкції», та стягнути в дохід держави активи, якими вони володіють та щодо яких можуть вчинятися дії, тотожні за змістом здійсненню права розпорядження.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.05.2026 для розгляду адміністративного позову визначено колегію суддів у складі: головуючої судді Задорожної Л.І., суддів Крикливого В.В. та Шкодіна Я.В.

Одночасно з позовною заявою до суду надійшла заява Міністерства юстиції України про забезпечення позову від 06.05.2025. 

07.05.2026 ухвалою колегії суддів Вищого антикорупційного суду прийнято до розгляду позовну заяву Міністерства юстиції України до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про застосування санкції, передбаченої п. 1-1 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про санкції», відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду на 28.05.2026. Залучено в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів: ОСОБА_3 , Товариство з обмеженою відповідальністю «Бетель», Товариство з обмеженою відповідальністю «Солейленд Девелопмент», Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтертауер Україна», ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , Товариство з обмеженою відповідальністю «Терра Естейт», ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , Boulet Sales LP, Товариство з обмеженою відповідальністю «Атерна», ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 . Встановлено ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , стосовно яких ставиться питання про застосування санкції, п`ятиденний строк із дня одержання позовної заяви для подання відзиву на позовну заяву, який має відповідати вимогам ст. 162 КАС України. Запропоновано третім особам, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів, надати пояснення, які мають відповідати вимогам ст. 165 КАС України, та докази не пізніше дня судового розгляду (28.05.2026).

Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 08.05.2026 частково задоволено заяву Міністерства юстиції України про забезпечення позову від 06.05.2026. Заборонено державним реєстраторам вчинення реєстраційних дій прямо передбачених Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» щодо:

- 9,9 % частки статутного капіталу Колективу забудовників «Південний» Харківського району м. Києва» (код ЄДРПОУ 21680648) у розмірі 1 957 170 грн, яка належить ОСОБА_2 ; 

- 70 % частки статутного капіталу ТОВ «Бетель» (код ЄДРПОУ 36086098) у розмірі 1 580 230, 79 грн, яка належить ОСОБА_4 ; 

- 30 % частки статутного капіталу ТОВ «Бетель» (код ЄДРПОУ 36086098) у розмірі 677 241, 77 грн, яка належить ОСОБА_5 ; 

- 50 % частки статутного капіталу ТОВ «Солейленд Девелопмент» (код ЄДРПОУ 36845020) у розмірі 20 519 514, 98 грн, яка належить ОСОБА_4 ;

- 50 % частки статутного капіталу ТОВ «Солейленд Девелопмент» (код ЄДРПОУ 36845020) у розмірі 20 519 514, 98 грн, яка належить ОСОБА_5 ;

- 62 % частки статутного капіталу ТОВ «Інтертауер Україна» (код ЄДРПОУ 37509579) у розмірі 48 360 грн, яка належить ОСОБА_4 ;

- 38 % частки статутного капіталу ТОВ «Інтертауер Україна» (код ЄДРПОУ 37509579) у розмірі 29 640 грн, яка належить ОСОБА_5 ;

- 100 % частки статутного капіталу ТОВ «Атерна» (код ЄДРПОУ 40223163) у розмірі 4 000 000 грн, яка належить ОСОБА_8 . 

Заборонено органам державної реєстрації прав на нерухоме майно, державним реєстраторам прав на нерухоме майно, державним реєстраторам органів місцевого самоврядування, особам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно, вчиняти будь-які реєстраційні дії (реєстрацію прав власності, скасування реєстрації права власності та інших речових прав, у тому числі реєстрацію правочинів щодо відчуження, передачі у володіння та користування третім особам та інше) щодо нерухомого майна, яке належить ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_15 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ТОВ «Терра Естейт», ОСОБА_9 , ОСОБА_12 , ОСОБА_10 . 

Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 22.05.2026 задоволено заяву Міністерства юстиції України про забезпечення позову, заборонено Державній установі «Центр обслуговування підрозділів Національної поліції України» (ЄДРПОУ 40108981, місцезнаходження: 00024, м. Київ, вул. Богомольця Академіка, 10) здійснювати будь-які заходи/дії із повернення арештованого, відповідно до ухвали Печерського районного суду міста Києва у справі № 757/26188/17-к від 12.05.2017, майна, а саме історико-культурних та матеріальних цінностей, що належать ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ).

Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 28.05.2026 задоволено клопотання Міністерства юстиції України про заміну одного заходу забезпечення позову іншим від 27.05.2026. Замінено захід забезпечення позову, встановлений в абзаці другому резолютивної частини ухвали суду від 22.05.2026 у справі № 991/4643/26 (провадження № 2-аз/991/4/26) про забезпечення позову, а саме: «Заборонити Державній установі «Центр обслуговування підрозділів Національної поліції України» (ЄДРПОУ 40108981, місцезнаходження: 00024, м. Київ, вул. Богомольця Академіка, 10) здійснювати будь-які заходи/дії із повернення арештованого, відповідно до ухвали Печерського районного суду міста Києва у справі № 757/26188/17-к від 12.05.2017, майна, а саме історико-культурних та матеріальних цінностей, що належать ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 )», таким: «Заборонити Головному управлінню Національної поліції у м. Києві (код ЄДРПОУ 40108583, місцезнаходження юридичної особи: 01601, місто Київ, вулиця Володимирська, 15) та його структурним підрозділам здійснювати будь-які заходи/дії із повернення арештованого, відповідно до ухвали Печерського районного суду міста Києва у справі № 757/26188/17-к від 12.05.2017, майна, а саме історико-культурних та матеріальних цінностей, що належать ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 )».

21.07.2026 до суду надійшла заява Міністерства юстиції України (позивача) про забезпечення позову (Вх. 35866/26). 

Згідно протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 20.07.2026 для розгляду судової справи визначено колегію суддів у складі головуючої судді Задорожної Л.І., суддів Крикливого В.В. та Шкодіна Я.В.

Відповідно до розпорядження керівника апарату Вищого антикорупційного суду від 21.07.2026 № 64 ав здійснено повторний автоматизований розподіл справи № 991/4643/26 з метою заміни судді-члена колегії Крикливого В.В. на підставі службової записки судді Задорожної Л.І. № 1658/26 щодо необхідності призначення повторного автоматизованого розподілу судової справи № 991/4643/26 (провадження № 2-аз/991/6/26) у зв`язку з перебуванням у відпустці судді Крикливого В.В., з урахуванням вимог ч. 1 ст. 154 КАС України.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.07.2026 для розгляду судової справи визначено колегію суддів у складі головуючої судді Задорожної Л.І., суддів Шкодіна Я.В. та Ткаченка О.В.

II. Зміст та обґрунтування заяви про забезпечення позову

У цій заяві Позивач просив заборонити органам державної реєстрації прав на нерухоме майно, державним реєстраторам прав на нерухоме майно, державним реєстраторам органів місцевого самоврядування, особам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно, вчиняти будь-які реєстраційні дії (реєстрацію прав власності, скасування реєстрації права власності та інших речових прав, у тому числі реєстрацію правочинів щодо відчуження, передачі у володіння та користування третім особам та інше) щодо нерухомого майна, яке належить юридичним особам: ТОВ «Бетель» (код ЄДРПОУ 36086098), ТОВ «Солейленд Девелопмент» (код ЄДРПОУ 36845020), ТОВ «Інтертауер Україна» (код ЄДРПОУ 37509579), ТОВ «Атерна» (код ЄДРПОУ 40223163).

Заява про забезпечення позову вмотивована тим, що Указами Президента України від 18.11.2023 № 758/2023, 01.05.2025 № 268/2025 введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України (далі - РНБО) та застосовано санкцію до: 

- ОСОБА_1 , зокрема у вигляді блокування активів до 18.11.2033, на підставі рішення РНБО «Про застосування та внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)»;

- ОСОБА_2 , зокрема у вигляді блокування активів до 01.05.2035, на підставі рішення РНБО «Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)».

Санкція, передбачена п. 1-1 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про санкції», згідно з ч. 1 ст. 5-1 цього Закону має винятковий характер і може бути застосована лише до фізичних і юридичних осіб, які своїми діями створили суттєву загрозу національній безпеці, суверенітету чи територіальній цілісності України (у тому числі шляхом збройної агресії чи терористичної діяльності) або значною мірою сприяли (в тому числі шляхом фінансування та / або здійснення дій щодо матеріально-технічного забезпечення діяльності держави-агресора) вчиненню таких дій іншими особами, у тому числі до резидентів у розумінні Закону України «Про основні засади примусового вилучення в Україні об`єктів права власності російської федерації та її резидентів».

Під час опрацювання Міністерством юстиції України відомостей щодо підстав застосування санкції у вигляді стягнення активів у дохід держави встановлено, що ОСОБА_1 системно, починаючи з 2014 року та станом на дату подачі цієї заяви (20.07.2026), вчиняє дії, що створюють суттєву загрозу національній безпеці, суверенітету та територіальній цілісності України. Зокрема, такі дії полягають в інформаційному сприянні державі-агресору шляхом безпосереднього вчинення публічних дій, спрямованих на:

- виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії рф проти України (абз. 2 пп. «в» п. 2 ч. 1 Закону України «Про санкції»);

- підтримання політики держави-агресора щодо невизнання права Українського народу на самоідентифікацію та самовизначення, викривлення уявлення про самобутність Українського народу та його прагнення до незалежності (абз. 4 пп. «в», п. 2 ч. 1 Законом України «Про санкції»). 

Також, встановлено обставини, які дають обґрунтовані підстави вважати, що ОСОБА_2 через ООО «Русвата» створює суттєву загрозу національній безпеці, суверенітету та територіальній цілісності України, здійснюючи:

- фінансування діяльності держави-агресора, пов`язаної зі збройною агресією проти України шляхом сплати податків, зборів до державного бюджету держави - агресора у сумі, що перевищує 40 мільйонів гривень за середньозваженим курсом Національного Банку України за 2024 та 2025 роки (абз. 1 пп. «б» п. 2 ч. 1 ст. 5-1 Закону України «Про санкції»);

- фінансування діяльності держави-агресора, пов`язаної зі збройною агресією проти України шляхом здійснення благодійної допомоги у виді грошових коштів на користь юридичної особи, яка вчиняє дії, зазначені в п. 1 ч. 1 ст. 5-1 Закону України «Про санкції», на суму, що сукупно протягом 2025 року перевищує 750 тисяч гривень за офіційним курсом Національного банку України (абз. 2 пп. «б» п. 2 ч. 1 ст. 5-1 Закону України «Про санкції»);

- матеріально-технічне забезпечення збройної агресії рф, шляхом постачання сировини підприємствам, які виготовляють перев`язочні набори для силових відомств та міністерства оборони рф (пп. «ґ» п. 1 ч. 1 ст. 5-1 Закону України «Про санкції»).

З урахуванням викладеного, Міністерство юстиції України звернулося з позовною заявою про застосування до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 санкції, передбаченої п. 1-1 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про санкції» та стягнення в дохід держави активів, які належать підсанкційним особам та активів, щодо яких підсанкційні особи можуть вчиняти дії, тотожні за змістом здійсненню права розпорядження.

Відповідно до п. 1-1 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про санкції», за наявності відповідних підстав та умов, стягненню у дохід держави підлягають активи, що належать фізичній або юридичній особі, а також активи, щодо яких така особа може прямо чи опосередковано (через інших фізичних або юридичних осіб) вчиняти дії, тотожні за змістом здійсненню права розпорядження ними. Законодавець виділив таку категорію активів як «активи, щодо яких особа прямо або опосередковано вчиняє дії, тотожні за змістом здійсненню права розпорядження ними» з метою охоплення майна, яке формально не належить суб`єкту (підсанкційній особі), але фактично контролюється ним. Цей контроль відбувається шляхом визначення фактичної долі цього майна, тобто розпорядження ним. Такий неформалізований контроль, враховуючи положення Закону України «Про санкції», може здійснюватися як безпосередньо, так і через третіх осіб, на яких оформлено відповідне речове право.

У заяві про забезпечення позову вказано про те, що існують активи, щодо яких відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 можуть вчиняти дії, тотожні за змістом здійсненню права розпорядження ними. Такими активами (частками в статутних капіталах ТОВ «Бетель», ТОВ «Солейленд Девелопмент», ТОВ «Інтертауер Україна», ТОВ «Атерна») відповідачі володіють опосередковано через ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_8 . 

Позивач звертає увагу, що ухвалою Вищого антикорупційного суду від 08.05.2026 частково задоволено заяву Міністерства юстиції України та відмовлено в частині заборони органам державної реєстрації прав на нерухоме майно, державним реєстраторам прав на нерухоме майно, державним реєстраторам органів місцевого самоврядування, особам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно, вчиняти будь-які реєстраційні дії (реєстрацію прав власності, скасування реєстрації права власності та інших речових прав, у тому числі реєстрацію правочинів щодо відчуження, передачі у володіння та користування третім особам та інше) щодо нерухомого майна, яке належить: ТОВ «Бетель», ТОВ «Солейленд Девелопмент», ТОВ «Інтертауер Україна», ТОВ «Атерна». Ця ухвала постановлена з окремою думкою судді Крикливого В.В. У частині відмови у задоволенні заяви про забезпечення позову позивач подав апеляційну скаргу до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду (розгляд якої призначено на 29.07.2026).

Міністерства юстиції України звертає увагу, що при розгляді такої категорії справ судами неодноразово висловлювалася позиція щодо можливості стягнення у дохід держави не лише часток у статутному капіталі товариств, які належать підсанкційним особам, а й майна, право власності, на яке зареєстроване за товариствами, за умови підтвердження можливості підсанкійної особи вчиняти дії, тотожні за змістом здійсненню права розпорядження щодо майна.

Позивач зазначає, що застосування заборон щодо відчуження/зміни власника частки учасника (корпоративні права) та заборони щодо відчуження майна самої юридичної особи - це юридично різні заходи, які мають різний предмет і наслідки. Тому сама по сама по собі заборона відчуження частки статутного капіталу не унеможливлює відчуження нерухомості підприємством. Заборона відчуження частки статутного капіталу зазвичай блокує відчуження корпоративних прав, зміну власника юридичної особи, зміну складу учасників чи реєстраційні дії. Однак, юридична особа залишається окремим суб`єктом права і формально може продовжувати розпоряджатися своїм майном через органи управління, наприклад загальні збори учасників товариства. 

Як було встановлено судом під час розгляду попередньої заяви про забезпечення позову, учасниками ТОВ «Бетель», ТОВ «Солейленд Девелопмент», ТОВ «Інтертауер Україна» ТОВ «Атерна» є фізичні особи, а саме ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_8 . Щодо цих осіб судом на етапі розгляду заяви про забезпечення позову було встановлено достатні обставини їх пов`язаності із відповідачами, що на переконання суду може свідчити про їх залучення до вчинення дій щодо спірних активів та обґрунтовує необхідність вжиття заходів забезпечення позову. Попри те, що предметом позову є стягнення у дохід держави часток у статутних капіталах ТОВ «Бетель», ТОВ «Солейленд Девелопмент», ТОВ «Інтертауер Україна» та ТОВ «Атерна», вартість та економічний зміст таких корпоративних прав безпосередньо визначаються активами цих товариств, насамперед нерухомим майном, яке їм належить.

У заяві про забезпечення позову зазначено про наявність реальних ризиків відчуження нерухомого майна. Зокрема, ці обставини підтверджуються листом Офісу Генерального прокурора від 20.07.2026, яким повідомлено, що після прийняття Вищим антикорупційним судом до розгляду позовної заяви Міністерства юстиції України до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , товариствами «Бетель» та «Солейленд Девелопмент» синхронно розпочалися вживатися заходи до скасування арешту з належного товариствам нерухомого майна.

Ухвалами Шевченківського районного суду міста Києва від 20.05.2025 у справі № 761/20274/25, від 12.09.2025 у справі № 761/38475/25 за клопотаннями прокурора Офісу Генерального прокурора в межах кримінального провадження № 42022000000000480 від 20.04.2022 накладено арешт на нерухоме майно ТОВ «Бетель» та ТОВ «Солейленд Девелопмент». 

20.05.2026 у Шевченківському районному суді міста Києва зареєстровані клопотання адвоката Шаптали В.Ю., подані в інтересах ТОВ «Бетель» та ТОВ «Солейленд Девелопмент» про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 42022000000000480. Із змісту повісток суду вбачається, що розгляд вищезазначених клопотань про скасування арешту відбудеться 15.07.2026, 21.07.2026. 

Позивач акцентує увагу на тому, що арешти на ТОВ «Бетель», ТОВ «Солейленд Девелопмент» були накладені більше ніж рік тому, і ці товариства звернулися за скасуванням арештів лише після подачі позову про застосування санкції. У разі скасування арештів в межах кримінального провадження № 42022000000000480 від 20.04.2022 існує ризик відчуження нерухомого майна товариств, частки в статутному капіталі яких заявлені до стягнення в дохід держави, і саме тому заборона щодо реєстрації відчуження нерухомості юридичних осіб є самостійно виправданим і пропорційним заходом забезпечення позову.

Міністерство юстиції України посилається на релевантну практику Верховного Суду, у якій йдеться про те, що частка у статутному капіталі товариства сама по собі не має вартості, її вартість напряму залежить від вартості майна самого товариства.

На переконання Позивача, забезпечення позову має оцінюватися не лише формально через тотожність об`єкта позову та заходу забезпечення, а й через їх функціональний та економічний зв`язок. Позивач вважає, що застосування лише заборони щодо реєстраційних дій стосовно часток у статутних капіталах не виключає можливості подальшого відчуження нерухомого майна самими товариствами через їх виконавчі органи або уповноважених осіб. У такому випадку навіть за умови подальшого стягнення корпоративних прав у дохід держави відповідні товариства можуть бути фактично позбавлені основних активів.

Отже, на думку Позивача, ефективним способом збереження спірних активів є застосування заходів забезпечення позову шляхом заборони державним реєстраторам вчиняти реєстраційні дії щодо майна товариств. Такий захід забезпечення позову є співмірним із заявленими позовними вимогами про стягнення часток у статутних капіталах ТОВ «Бетель», ТОВ «Солейленд Девелопмент», ТОВ «Інтертауер Україна», ТОВ «Атерна» розумним, адекватним та таким, що забезпечить збалансованість інтересів сторін.

III. Позиція учасників в судовому засіданні

Представники позивача Міністерства юстиції України - Гайдар М.А. та Сєровська Я.М. - висловили угоджену позицію та підтримали заяву про забезпечення адміністративного позову. Гайдар М.А. зазначив, що повторне подання заяви про забезпечення позову зумовлене тим, що від Офісу Генерального прокурора надійшло повідомлення про те, що ТОВ «Бетель» та ТОВ «Солейленд Девелопмент» вчиняють дії, спрямовані на скасування арештів у межах кримінального провадження. На момент першої заяви про забезпечення позову цих обставин не існувало. Вважають, що ці обставини доводять наявність реальних ризиків того, що треті особи можуть вчинити певні дії з активами. Зокрема, відчужити активи або іншим чином розпорядитися ними, що може призвести до зменшення вартості корпоративних прав. Водночас саме корпоративні права заявлені позивачем до стягнення в дохід держави. Зі слів представників позивача, діяльність зазначених товариств стосується управління нерухомим майном, що є основним видом їх діяльності. У разі відчуження нерухомого майна цих товариств буде втрачено економічну цінність відповідних корпоративних прав або істотно зменшиться їх вартість, що може вплинути на виконання судового рішення в майбутньому (у разі задоволення). Наразі невідомий результат розгляду слідчими суддями клопотань про скасування арештів, поданих в інтересах ТОВ «Бетель» та ТОВ «Солейленд Девелопмент». Станом на дату подачі заяви про забезпечення (20.07.2026) у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відсутні відомості про зміну власника, так само як і відомості про скасування арештів. 

IV. Мотиви суду

Дослідивши заяву про забезпечення позову та додані до неї матеріали, заслухавши представників позивача - Міністерства юстиції України, Суд дійшов таких висновків.

Відповідно до вимог ч. 1-2 ст. 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб (п. 4 ч. 1, ч. 2 ст. 151 КАС України).

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення. Інститут забезпечення позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення прийнятого в адміністративній справі. При цьому заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами. При розгляді заяв про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову та з`ясувати відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам. Крім того, вирішуючи питання щодо наявності підстав для вжиття заходів забезпечення позову, суди повинні також враховувати специфіку правовідносин, стосовно яких виник спір, та їх відповідне законодавче врегулювання, за наслідками аналізу якого можна зробити висновок, чи дійсно застосування заходів забезпечення позову є необхідним у даному конкретному випадку, чи може невжиття таких засобів мати незворотні наслідки (постанова Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 05.02.2026 у справі № 320/59059/24). 

Положення п. 8 ч. 1 ст. 4 КАС України визначають, що позивачем в адміністративному судочинстві, в тому числі є суб`єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подано позов до адміністративного суду. Заява про забезпечення позову від 20.07.2026 подана Міністерством юстиції України, як позивачем в адміністративній справі. 

Відповідно до ч. 2 ст. 5-1 Закону України «Про санкції» за наявності підстав та умов, зазначених у ч. 1 цієї статті, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері стягнення в дохід держави активів осіб, щодо яких застосовано санкції, звертається до Вищого антикорупційного суду з позовною заявою про застосування до відповідної фізичної або юридичної особи санкції, передбаченої п. 1-1 ч. 1 ст. 4 цього Закону, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України.

У п. 1 Положення про Міністерство юстиції України (затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 02.07.2014 № 228) зазначено, що Міністерство юстиції України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України. Міністерство юстиції України уповноважено звертатися до суду з позовами та брати участь у справах про застосування санкції, передбаченої п. 1-1 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про санкції» (пп. 54-3 п. 4 Положення про Міністерство юстиції України).

Отже, у цій адміністративній справі позивач є суб`єктом владних повноважень, до повноважень якого віднесено право звернення до суду із відповідним адміністративним позовом. У зв`язку з цим, заява про забезпечення позову надійшла від належного суб`єкта - Міністерства юстиції України -, який має зареєстрований електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), заява відповідає вимогам ст. 152 КАС України та підлягає розгляду.

При вирішенні питання про забезпечення позову, суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів із урахуванням розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками цього судового процесу.

З матеріалів позову вбачається, що Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 (затверджений Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ) в Україні введений воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, який у подальшому був неодноразово продовжений та діє на цей час.

Рішенням РНБО від 18.11.2023 «Про застосування та внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)», введене в дію Указом Президента України від 18.11.2023 № 758/2023) стосовно ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, відомості згідно з Державним реєстром фізичних осіб - платника податків України (РНОКПП НОМЕР_1 ), застосовано санкцію у вигляді блокування активів строком на 10 років, до 21.11.2033 (згідно додатку до рішення РНБО від 18.11.2023, порядковий номер - 5).

Рішенням РНБО від 01.05.2025 «Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)», введене в дію Указом Президента України від 01.05.2025 № 268/2025) стосовно ОСОБА_2 ( ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина України та рф, відомості згідно з Державним реєстром фізичних осіб - платника податків України (РНОКПП НОМЕР_3 ), застосовано санкцію у вигляді блокування активів строком на 10 років, до 03.05.2035 (згідно додатку до рішення РНБО від 01.05.2025, порядковий номер - 3). 

Міністерство юстиції України звернулося до суду з позовною заявою до відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , у якій просить застосувати до відповідачів санкцію, передбачену п. 1-1 ч. 1 ст. 4 Закону, та стягнути в дохід держави належні їм активи, а також активи, щодо яких вони можуть прямо чи опосередковано вчиняти дії, тотожні за змістом здійсненню права розпорядження ними, зокрема це частки у статутних капіталах ТОВ «Бетель», ТОВ «Солейленд Девелопмент», ТОВ «Інтертауер Україна», ТОВ «Атерна».

З відомостей Єдиного державного реєстру щодо суб`єктів господарювання, які долучені до матеріалів позову, вбачається: 

1) третій особі, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів - ОСОБА_4 - належать активи, щодо яких відповідачі можуть вчиняти дії, тотожні за змістом здійсненню права розпорядження ними (станом на 19.07.2023, 05.10.2021, 25.03.2026):

- 70 % частки статутного капіталу ТОВ «Бетель» (код ЄДРПОУ 36086098) у розмірі 1 580 230, 79 грн; 

- 50 % частки статутного капіталу ТОВ «Солейленд Девелопмент» (код ЄДРПОУ 36845020) у розмірі 20 519 514, 98 грн;

- 62 % частки статутного капіталу ТОВ «Інтертауер Україна» (код ЄДРПОУ 37509579) у розмірі 48 360 грн;

2) третій особі, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів - ОСОБА_5 - належать активи (станом на 19.07.2023, 05.10.2021, 25.03.2026):

- 30 % частки статутного капіталу ТОВ «Бетель» (код ЄДРПОУ 36086098) у розмірі 677 241, 77 грн; 

- 50 % частки статутного капіталу ТОВ «Солейленд Девелопмент» (код ЄДРПОУ 36845020) у розмірі 20 519 514, 98 грн;

- 38 % частки статутного капіталу ТОВ «Інтертауер Україна» (код ЄДРПОУ 37509579) у розмірі 29 640 грн;

3) третій особі, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів - ОСОБА_8 - належать активи (станом на 24.01.2025):

- 100 % частки статутного капіталу ТОВ «Атерна» (код ЄДРПОУ 40223163) у розмірі 4 000 000 грн.

На цьому етапі матеріалами справи підтверджується пов`язаність третіх осіб із відповідачами, що може свідчити про їх залучення до вчинення дій щодо спірних активів та обґрунтовує необхідність вжиття заходів забезпечення позову. Зокрема, про це свідчать такі обставини: ОСОБА_4 працював в уряді Прем`єр-міністра України ОСОБА_1, у кримінальному провадженні встановлено, що ОСОБА_4 є довіреною особою ОСОБА_1 (підставна особа); ОСОБА_8 є дружиною ОСОБА_4 ; ОСОБА_5 протягом 2010-2013 років працював в компаніях, які контролювались родиною ОСОБА_1 (ТОВ «Аккорд Фінанс», ТОВ «Дукат-Інвест»), а у 2012 ОСОБА_2 видавав на нього довіреність щодо користування транспортним засобом. Такі висновки мають попередній характер і здійснюються виключно для вирішення питання про наявність підстав для забезпечення позову, без надання остаточної оцінки відповідним обставинам, яка буде здійснена судом під час розгляду справи по суті.

Стаття 151 КАС України передбачає види забезпечення позову. Так, згідно з частиною першою згаданої статті позов може бути забезпечено, серед іншого забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору (п. 4).

Заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами. Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. 

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії. Особливу увагу у заяві про забезпечення позову слід приділити належному обґрунтуванню причин звернення з такою заявою та доказам наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 17.10.2024 у справі № 300/1691/21). 

Отже, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам та інтересам позивача, або захист цих прав та інтересів стане неможливим чи для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, суд може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову шляхом заборони вчиняти певні дії.

На переконання Суду, вказаний підхід очевидно може бути застосований і при вирішенні питання забезпечення позову у справах про застосування санкції передбаченої п. 1-1 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про санкції», оскільки у випадку задоволення позовної заяви і не вжиття заходів по забезпеченню позову, іншим чином реалізувати ухвалене рішення у випадку втрати активів не буде можливим, оскільки відповідачами виступають громадяни України та рф, які ймовірно перебувають, отримують доходи та володіють майном на території країни-агресора. Вказане виключить досягнення мети у конкретній адміністративній справі - застосування санкції до відповідних осіб.

Доповнюючи КАС України статтею 283-1 (згідно з Законом України від 12.05.2022 № 2257-ІХ), законодавець не вказав у ній жодних положень, які б стосувалися можливості / неможливості забезпечення позову у справах про застосування санкцій, особливостей процедури відповідного забезпечення та щодо можливості/неможливості оскарження рішень щодо забезпечення чи відмови в забезпеченні позову в таких справах, тому відповідні питання повинні вирішуватися згідно із загальними правилами, передбаченими КАС України. Крім того, у статті 283-1 КАС України законодавцем не було зазначено жодних особливостей чи обмежень щодо застосування заходів забезпечення позову, визначених главою 10 цього Кодексу (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 26.01.2024 у справі № 991/8725/23).

У заяві, яка розглядається, Позивач просить забезпечити позов шляхом заборони органам державної реєстрації прав на нерухоме майно, державним реєстраторам прав на нерухоме майно, державним реєстраторам органів місцевого самоврядування, особам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно, вчиняти будь-які реєстраційні дії (реєстрацію прав власності, скасування реєстрації права власності та інших речових прав, у тому числі реєстрацію правочинів щодо відчуження, передачі у володіння та користування третім особам та інше) щодо нерухомого майна, яке належить ТОВ «Бетель», ТОВ «Солейленд Девелопмент», ТОВ «Інтертауер Україна», ТОВ «Атерна». 

Необхідно зазначити, що ухвалою від 08.05.2026 судом було відмовлено у задоволенні заяви про забезпечення позову в частині заборони вчинення реєстраційних дій щодо нерухомого майна ТОВ «Бетель», ТОВ «Солейленд Девелопмент», ТОВ «Інтертауер Україна», ТОВ «Атерна». Відмовляючи, суд виходив з того, що заявлені заходи забезпечення позову у вигляді заборони вчиняти реєстраційні дії щодо нерухомого майна, яке належить товариствам, не стосуються безпосередньо предмета позову та не є співмірними із заявленими позовними вимогами про стягнення часток у статутних капіталах товариств. Також, суд врахував, що відповідні товариства є окремими юридичними особами приватного права, які створені та зареєстровані відповідно до законодавства України, а майно таких товариств є відокремленим від майна їх учасників.

Разом із тим, під час розгляду цієї заяви встановлено нові обставини, які виникли після 08.05.2026. Зокрема, з наданого представниками Позивача листа прокурора Офісу Генерального прокурора Букала І. від 20.07.2026 вбачається, що після відкриття провадження за позовом Міністерства юстиції України до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 товариства «Бетель» та «Солейленд Девелопмент» розпочали дії, спрямовані на скасування арештів, накладених на нерухоме майно у межах кримінального провадження № 42022000000000480 від 20.04.2022. До суду надано відомості про подання представником цих товариств (ТОВ «Бетель», ТОВ «Солейленд Девелопмент») клопотань про скасування арештів та призначення їх до розгляду Шевченківським районним судом міста Києва. 

Із загальнодоступних відомостей з сайту «Судова влада України. Стан розгляду справ» відомо, що станом на 23.07.2026 клопотання про скасування арештів у справах № 761/19702/26 та 761/19700/26 призначені до судового розгляду на 15.07.2026, 21.07.2026. 

На переконання Суду, наведені обставини свідчать про виникнення ризиків щодо можливості подальшого відчуження нерухомого майна товариств у разі скасування накладених арештів, не залежно від підстав та намірів ініціаторів таких дій. Отже, на момент вирішення цього клопотання фактичні обставини змінилися порівняно з тими, які існували під час постановлення попередньої ухвали від 08.05.2026, що зумовлює необхідність повторної оцінки підстав для вжиття заходу забезпечення позову. 

У своїй постанові від 20.09.2021 у справі № 638/3792/20 Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду виснував, що поняття «юридичного спору» має тлумачитися широко, виходячи з підходу Європейського суду з прав людини до тлумачення поняття «спір про право» (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Зокрема, Європейський суд з прав людини зазначає, що відповідно до духу Конвенції поняття «спору про право» має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення. Предмет спору - це об`єкт спірного правовідношення, з приводу якого виник спір. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.

Оцінюючи доводи клопотання, Суд виходить із того, що заявлені позовні вимоги стосуються у т.ч. застосування санкції у виді стягнення в дохід держави часток у статутних капіталах товариств. Водночас економічна цінність таких корпоративних прав безпосередньо залежить від складу та вартості активів відповідних юридичних осіб. Тому Суду необхідно дослідити чи стосуватиметься предмету спору захід забезпечення у виді заборони вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо нерухомого майна, яке належить ТОВ «Бетель», ТОВ «Солейленд Девелопмент», ТОВ «Інтертауер Україна», ТОВ «Атерна», виходячи з його сутнісного значення.

Заборона вчинення реєстраційних дій щодо часток у статутних капіталах товариств та заборона вчинення реєстраційних дій щодо належного цим товариствам нерухомого майна є різними за своїм предметом заходами забезпечення позову. Наприклад, заборона відчуження корпоративних прав спрямована на недопущення зміни власника частки та її розміру, складу учасників товариства або вчинення реєстраційних дій щодо таких прав. Водночас вона не виключає можливості відчуження або обтяження майна, яке належить юридичній особі, оскільки остання є самостійним суб`єктом та здійснює управління своїм майном через свої органи.

Розмір статутного капіталу товариства складається з номінальної вартості часток його учасників, виражених у національній валюті України. Розмір частки учасника товариства у статутному капіталі товариства може додатково визначатися у відсотках. Розмір частки учасника товариства у відсотках повинен відповідати співвідношенню номінальної вартості його частки та статутного капіталу товариства (ст. 12 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю»). 

Заявлені заходи забезпечення позову у вигляді заборони вчиняти реєстраційні дії щодо нерухомого майна, яке належить ТОВ «Бетель», ТОВ «Солейленд Девелопмент», ТОВ «Інтертауер Україна», ТОВ «Атерна», частки у статутних капіталах яких є предметом спору, є співмірними із заявленими позовними вимогами та спрямовані на забезпечення можливого виконання судового рішення (у разі задоволення), відповідають меті забезпечення позову в частині охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідачів та пов`язаних осіб для забезпечення позивачу реального та ефективного виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на його користь, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

З відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (довідки від 28.04.2026, 29.04.2026, які долучені до заяви) вбачається, що у власності цих товариств перебувають:

- нежитлова будівля, яка належить ТОВ «Бетель», за адресою: м. Київ, вул. Басейна, буд. 7 (в літ. Б), реєстраційний номер об`єкта 1291328980000 (на яку накладено арешт згідно ухвали Шевченківського районного суду міста Києва від 20.05.2025 у справі № 761/20274/25); 

- нежилі приміщення (груп приміщень № 162, 183), які належать ТОВ «Інтертауер Україна» (в літ. А), за адресою: м. Київ, вул. Хрещатик, буд. 15/4, реєстраційний номер об`єкта 34750505 (загальна вартість яких оцінюється в 14 555 000 грн);

- група нежитлових приміщень, які належать ТОВ «Інтертауер Україна», за адресою: м. Київ, вул. Хрещатик, буд. 15/4, приміщення 184а, реєстраційний номер об`єкта 2512041480000; 

- група нежитлових приміщень, які належать ТОВ «Інтертауер Україна», за адресою: м. Київ, просп. Перемоги, буд. 42-А, приміщення № 1004, реєстраційний номер об`єкта 2670255580000 (ціна нерухомого майна, встановлена у договорі 11 819 200 грн);

- група нежитлових приміщень, які належать ТОВ «Інтертауер Україна», за адресою: м. Київ, просп. Перемоги, буд. 42-А, приміщення № 1005, реєстраційний номер об`єкта 2670288680000 (ціна нерухомого майна, встановлена у договорі 14 893 000 грн);

- нежитлові приміщення, які належать ТОВ «Солейленд Девелопмент», за адресою: м. Київ, просп. Возз`єднання, буд. 2/1-А, нежитлові приміщення № 161-164, 166-175, 177-181 (в літ. А) шостий поверх, реєстраційний номер об`єкта 12301580000 (на які накладено арешт згідно ухвали Шевченківського районного суду міста Києва від 12.09.2025 у справі № 761/38475/25);

- нежитлові приміщення, які належать ТОВ «Солейленд Девелопмент», за адресою: м. Київ, просп. Возз`єднання, буд. 2/1-А, нежитлові приміщення № 128, 129, 142-146, 148-156 (в літ. А), реєстраційний номер об`єкта 12524180000 (на які накладено арешт згідно ухвали Шевченківського районного суду міста Києва від 12.09.2025 у справі № 761/38475/25);

- нежитлове приміщення, яке належить ТОВ «Солейленд Девелопмент», за адресою: м. Київ, просп. Возз`єднання, буд. 2/1-А, приміщення № 184 (в літ. А), реєстраційний номер об`єкта 12280080000 (на яке накладено арешт згідно ухвали Шевченківського районного суду міста Києва від 12.09.2025 у справі № 761/38475/25);

- нежитлове приміщення, яке належить ТОВ «Солейленд Девелопмент», за адресою: м. Київ, просп. Возз`єднання, буд. 4, приміщення 1, реєстраційний номер об`єкта 12437380000 (на яке накладено арешт згідно ухвали Шевченківського районного суду міста Києва від 12.09.2025 у справі № 761/38475/25);

- нежитлове приміщення, яке належить ТОВ «Солейленд Девелопмент», за адресою: м. Київ, просп. Возз`єднання, буд. 4, приміщення 5, реєстраційний номер об`єкта 13851180000 (на яке накладено арешт згідно ухвали Шевченківського районного суду міста Києва від 12.09.2025 у справі № 761/38475/25);

- нежитлове приміщення, яке належить ТОВ «Солейленд Девелопмент», за адресою: м. Київ, просп. Возз`єднання, буд. 4, приміщення 9, реєстраційний номер об`єкта 12713180000 (на яке накладено арешт згідно ухвали Шевченківського районного суду міста Києва від 12.09.2025 у справі № 761/38475/25);

- нежитлове приміщення, яке належить ТОВ «Солейленд Девелопмент», за адресою: м. Київ, просп. Возз`єднання, буд. 4, приміщення 13, реєстраційний номер об`єкта 12996680366 (на яке накладено арешт згідно ухвали Шевченківського районного суду міста Києва від 12.09.2025 у справі № 761/38475/25);

- нежитлове приміщення, яке належить ТОВ «Солейленд Девелопмент», за адресою: м. Київ, просп. Возз`єднання, буд. 4, приміщення 17, реєстраційний номер об`єкта 10344680000 (на яке накладено арешт згідно ухвали Шевченківського районного суду міста Києва від 12.09.2025 у справі № 761/38475/25);

- нежитлове приміщення, яке належить ТОВ «Солейленд Девелопмент», за адресою: м. Київ, просп. Миру, буд. 3, приміщення 28, реєстраційний номер об`єкта 13988780000 (на яке накладено арешт згідно ухвали Шевченківського районного суду міста Києва від 12.09.2025 у справі № 761/38475/25);

- нежитлове приміщення, яке належить ТОВ «Солейленд Девелопмент», за адресою: м. Київ, просп. Миру, буд. 3, приміщення 32, реєстраційний номер об`єкта 11592280000 (на яке накладено арешт згідно ухвали Шевченківського районного суду міста Києва від 12.09.2025 у справі № 761/38475/25);

- нежитлове приміщення, яке належить ТОВ «Солейленд Девелопмент», за адресою: м. Київ, просп. Миру, буд. 3, приміщення 36, реєстраційний номер об`єкта 11407780000 (на яке накладено арешт згідно ухвали Шевченківського районного суду міста Києва від 12.09.2025 у справі № 761/38475/25);

- нежитлові приміщення, яке належить ТОВ «Солейленд Девелопмент», за адресою: м. Київ, просп. Соборності, буд. 2/1а, нежитлові приміщення № 185 по 228 (в літ. А), реєстраційний номер об`єкта 12456480000 (на які накладено арешт згідно ухвали Шевченківського районного суду міста Києва від 12.09.2025 у справі № 761/38475/25);

- будівля (Г,Г'), яка належить ТОВ «Атерна», за адресою: м. Київ, вул. Велика Житомирська, буд. 19-б, реєстраційний номер об`єкта 734488480000. 

Так, частки у статутних капіталах зазначених товариств, які є предметом позову, мають значну вартість у грошовому вираженні (47 374 502, 52 грн), а їх економічна цінність безпосередньо залежить від складу та вартості активів, що належать цим товариствам. Тому відчуження чи обтяження такого майна може призвести до істотного зменшення вартості часток статутних капіталів, заявлених до стягнення в дохід держави, та ускладнити досягнення мети застосування санкції у разі задоволення позову. Економічна цінність корпоративних прав нерозривно пов`язана з майновим станом товариства, оскільки реалізація прав учасника на отримання дивідендів, вартості частки у разі виходу з товариства та частини майна у разі його ліквідації залежить від наявності та вартості активів такого товариства. Тому відчуження або обтяження активів товариства може вплинути на економічну цінність корпоративних прав, незважаючи на незмінність номінального розміру частки учасника у статутному капіталі.

Верховний Суд звертає увагу, що частка в статутному капіталі товариства є особливим видом майна. Вона сама по собі не має вартості. Її вартість напряму залежить від вартості майна самого товариства. Отже, при створенні товариства ринкова вартість частки зазвичай дорівнює її номінальній вартості. Тоді як з перебігом часу ця цифра стає «історичною», а ринкова вартість частки може суттєво зрости (якщо бізнес товариства буде успішним) або зменшитися (якщо товариство буде вести збиткову господарську діяльність) (постанови Верховного Суду від 31.08.2022 у справі № 924/700/21, 23.02.2024 у справі № 910/9426/23). 

Отже, відчуження основних активів товариств (нерухомого майна), може призвести до істотного зменшення вартості часток статутних капіталів товариств, які є предметом позову. Ці обставини свідчать про наявність безпосереднього зв`язку між заявленим заходом забезпечення позову та позовними вимогами.

Природа заходів із забезпечення позову свідчить про те, що вони вживаються досить швидко, часто без інформування іншої сторони для того, щоб запобігти ризику розпорошування активів, виведенню та приховуванню майна. Акції та частки у статутному капіталі є особливим майном, на що неодноразово вказував Верховний Суд. Вартість корпоративних прав будь-якого товариства зумовлена вартістю його активів. Якщо товариство з метою уникнення відповідальності відчужує всі свої активи, то його корпоративні права повністю втрачають свою ринкову вартість (п. 98, 168 постанови Верховного Суду від 10.01.2024 у справі № 910/268/23). 

На переконання Суду, у випадку реалізації належного ТОВ «Бетель», ТОВ «Солейленд Девелопмент», ТОВ «Інтертауер Україна», ТОВ «Атерна» нерухомого майна, вартість частки у статутних капіталів цих підприємств беззаперечно зменшиться та не буде становити економічного інтересу для держави, яка звернулася з позовом про стягнення активів. Отже, у порівнянні з попереднім станом Позивач та суд вже не можуть розраховувати, що економічна цінність корпоративних прав залишиться без змін, тобто на тому ж рівні, що і станом на 08.05.2026, коли постановлялось попереднє рішення.

Тимчасові заходи забезпечення позову спрямовані на збереження існуючого фактичного стану до вирішення спору по суті та недопущення вчинення дій, які можуть ускладнити або унеможливити виконання майбутнього рішення. У зв`язку із цим вжиття відповідних заходів забезпечення позову матиме наслідком збереження існуючого на момент розгляду заяви майнового стану активів товариств, стягнення часток статутних капіталів, яких є предметом позову.

Суд дійшов висновку, що невжиття таких заходів (заборони органам державної реєстрації прав на нерухоме майно, державним реєстраторам прав на нерухоме майно, державним реєстраторам органів місцевого самоврядування, особам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно, вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо нерухомого майна, яке належить ТОВ «Бетель», ТОВ «Солейленд Девелопмент», ТОВ «Інтертауер Україна», ТОВ «Атерна»), може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, оскільки відповідачі та треті особи, будучи обізнаним про адміністративний позов про застосування санкції у вигляді стягнення в дохід держави активів, можуть вчинити дії з відчуження такого майна, зменшення його вартості, з метою унеможливлення стягнення активів, які є предметом позову. 

Також, при встановленні відповідності заходів забезпечення позову позовним вимогам слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів (ухвала Верховного Суду у складі Касаційного цивільного суду від 08.07.2026 справі № 509/2300/26). 

Суд враховує, що заявлена заборона вчинення реєстраційних дій щодо нерухомого майна товариств не впливає на можливість здійснення ними поточної господарської діяльності, укладення договорів, виконання договірних зобов`язань, отримання доходів відповідно до закону. Такий захід спрямований виключно на недопущення відчуження або обтяження активів, які формують економічну цінність статутних капіталів, щодо яких заявлено позовні вимоги.

За таких обставин Суд дійшов висновку, що існує достатньо обґрунтоване припущення про можливість вчинення дій, наслідком яких може стати зменшення вартості або фактичне виведення активів товариств, частки статутних капіталів яких є предметом спору. Таке припущення не є абстрактним, а обґрунтоване на встановлених на цій стадії обставинах, які свідчать про наявність реальних ризиків вчинення відповідних дій щодо активів товариств.

З огляду на викладене, заборона вчинення будь-яких реєстраційних дій щодо нерухомого майна відповідних товариств є співмірним, необхідним та безпосередньо пов`язаним з предметом позову заходом забезпечення, спрямованим на збереження фактичного економічного стану активів до вирішення спору по суті.

Заборона вчинення реєстраційних дій є одним із визначених законом способів забезпечення позову, який передбачений, зокрема, Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» (такий висновок викладений в постановах Верховного Суду від 30.05.2022 у справі № 906/781/21, від 16.05.2023 у справі № 906/151/23 та від 07.02.2022 у справі № 916/3594/21). Заборона державним реєстраторам вносити відповідні зміни до реєстру є тимчасовою та не має своїм наслідком будь-якого перешкоджання діяльності юридичної особи (подібний висновок викладено у постановах Верховного Суду від 04.04.2024 у справі № 911/2221/23, від 28.02.2024 у справі № 910/15182/23).

Відповідно до Порядку здійснення Міністерством юстиції контролю за діяльністю у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень і державної реєстрації юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, фізичних осіб - підприємців та відокремлених підрозділів юридичної особи, утвореної відповідно до законодавства іноземної держави, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2016 № 990 (в редакції постанови від 04.12.2019 № 1125) реєстраційні дії - усі дії, що здійснюються державним реєстратором прав на нерухоме майно або державним реєстратором юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - державний реєстратор), уповноваженою особою суб`єкта державної реєстрації у реєстрах, крім надання інформації з них.

З огляду на наведене, поняття «реєстраційні дії» охоплює всі дії, що здійснюються державним реєстратором у відповідних реєстрах, за винятком надання інформації з них. Тому прохання Позивача про заборону вчинення будь-яких реєстраційних дій щодо майна ТОВ «Бетель», ТОВ «Солейленд Девелопмент», ТОВ «Інтертауер Україна», ТОВ «Атерна» спрямоване на унеможливлення внесення будь-яких змін до відомостей про таке майно, які можуть створити ризик розпорядження ним до вирішення спору по суті.

З огляду на встановлені Судом ризики відчуження або обтяження активів товариств, а також зважаючи на те, що відповідний захід має тимчасовий характер і не призводить до зупинення господарської діяльності товариств, Суд дійшов висновку, що втручання у сферу майнових прав третіх осіб є пропорційним поставленій меті. У цьому випадку необхідність забезпечення ефективного захисту інтересів держави та збереження активів, щодо яких може бути ухвалене рішення про їх стягнення в дохід держави, переважає над обмеженнями, які виникають для товариств у зв`язку із запровадженням відповідного заходу забезпечення позову.

Вжиття відповідних заходів забезпечення позову є співмірним із заявленими позовними вимогами та не свідчить про порушення справедливого балансу між інтересами держави та правами фізичних та юридичних осіб, на яких поширюються відповідні обмеження.

Враховуючи викладене та беручи до уваги нові обставини, які не були предметом оцінки під час вирішення попередньої заяви про забезпечення позову, зокрема відомості про вжиття заходів, спрямованих на скасування арештів нерухомого майна товариств у межах кримінального провадження, Суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення цієї заяви та вжиття заявлених заходів забезпечення позову до ухвалення остаточного рішення у справі.

При цьому, Суд вважає ці заходи забезпечення позову розумними, адекватними, та такими, що забезпечать баланс інтересів сторін. Також, слід зауважити, що під час вирішення питання про забезпечення позову колегією суддів не досліджувалось питання обґрунтованості позову, адже це питання є предметом дослідження під час розгляду спору по суті. Так само Суд не встановлює, чи є активи, право власності, на які зареєстровано за юридичними особами, такими, щодо яких відповідачі можуть прямо чи опосередковано вчиняти дії, тотожні за змістом здійсненню права розпорядження ними.

Вжиття заходів забезпечення позову у такий спосіб не суперечить меті застосування правового інституту забезпечення позову та гарантує ефективність судового захисту у разі задоволення цього позову та відповідає вимогам процесуального закону. Як наслідок, незалежно від результатів вирішення даної адміністративної справи по суті, вжиття заходів забезпечення цього адміністративного позову не в змозі завдати істотної шкоди існуючим правам відповідачів та третіх осіб на стороні відповідачів.

Судом також прийнято до уваги співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить позивач (забезпечення можливості стягнення активів в дохід держави для відшкодування збитків завданих військовою агресією рф та для інших потреб держави) із наслідками вжиття заходів забезпечення позову.

Також, Суд вважає за необхідне зауважити, що оскарження в апеляційному порядку ухвали від 08.05.2026 в частині відмови у задоволенні попередньої заяви про забезпечення позову не позбавляє заявника права на повторне звернення до суду із заявою при появі нових обставин та не перешкоджає її розгляду судом за наявності передбачених законом підстав. 

Під час розгляду цієї заяви Суд надає оцінку виключно тим обставинам та доказам, які наявні на момент її вирішення. Висновки суду за результатами розгляду цієї заяви не свідчать про перегляд висновків, викладених у попередній ухвалі про відмову в забезпеченні позову в цій частині, оскільки така ухвала постановлялася з урахуванням фактичних обставин, наявних на той момент. 

Відповідно до ч. 1-2 ст. 156 КАС України ухвала з питань забезпечення адміністративного позову підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження. 

Повний текст ухвалено з порушенням строку, визначеного ч. 3 ст. 243 КАС України, у зв`язку з перебуванням члена колегії в нарадчій кімнаті в період 24.07-31.07.2026.

На підставі викладеного, керуючись статтями 150-154, 156, 241, 243, 248, 256, 283-1, 294, КАС України, суд

постановив:

1.  Задовольнити заяву Міністерства юстиції України про забезпечення позову від 20.07.2026 (Вх. 35866/26).

2. Заборонити органам державної реєстрації прав на нерухоме майно, державним реєстраторам прав на нерухоме майно, державним реєстраторам органів місцевого самоврядування, особам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно, вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо нерухомого майна, яке належить юридичним особам: ТОВ «Бетель» (код ЄДРПОУ 36086098), ТОВ «Солейленд Девелопмент» (код ЄДРПОУ 36845020), ТОВ «Інтертауер Україна» (код ЄДРПОУ 37509579), ТОВ «Атерна» (код ЄДРПОУ 40223163).

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення суддями та підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Примірник ухвали про забезпечення позову негайно надсилається заявнику, всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також, залежно від виду вжитих заходів, направляється судом для негайного виконання державним та іншим органам для вжиття відповідних заходів.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного протягом п`ятнадцяти днів з дня складення її повного тексту.

Роз`яснити, що у відповідності до статті 157 КАС України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Повний текст ухвали складено 31.07.2026.

 

Судді:          Л.І. Задорожна

 

 

Я.В. Шкодін

 

 

 

О.В. Ткаченко