ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

Справа № 991/1265/26

Провадження № 1?кп/991/19/26

У Х В А Л А

30 липня 2026 рокумісто Київ

Суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_1 ,

захисника ОСОБА_3 , яка діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 , який діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_6 , 

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду у кримінальному провадженні № 52023000000000068 від 09.02.2023

клопотання захисника ОСОБА_3 про зміну запобіжного заходу, застосованого до обвинуваченого ОСОБА_4 ,

в с т а н о в и в:

До Вищого антикорупційного суду надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 52023000000000068 від 09.02.2023 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191 КК України, та ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушеннях, передбачених ч. 5 ст. 191 та ч. 2 ст. 28, ч. 4 ст. 358 КК України (т. 1 а.с. 1).

Ухвалою від 26.02.2026 в указаному кримінальному провадженні призначено підготовче судове засідання (т. 1 а.с. 89).

На стадії підготовчого провадження захисник ОСОБА_3 подала клопотання про зміну запобіжного заходу, застосованого до обвинуваченого ОСОБА_4 (т. 1 а.с. 117).

Обґрунтування клопотання

У своєму клопотанні захисник зазначила про те, що в указаному кримінальному провадженні ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 16.04.2024 до підозрюваного ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 10 000 000,00 грн, та покладено на нього низку процесуальних обов`язків.

У подальшому ухвалами слідчих суддів покладені на ОСОБА_4 процесуальні обов`язки неодноразово продовжувались, востаннє - ухвалою від 12.08.2024 на строк до 12.10.2024.

Визначена ухвалою слідчого судді застава внесена за ОСОБА_4 ТОВ «Фруто?ОПТ» та упродовж кримінального провадження її розмір жодного разу не переглядався.

Захисник прохав врахувати, що наразі відпав ризик переховування обвинуваченого ОСОБА_4 від суду, оскільки він проходить військову службу та залучається до виконання бойових завдань, що підтверджується листом військової частини НОМЕР_1 від 10.03.2026.

Ураховуючи, що у кримінальному провадженні досудове розслідування завершене і розпочато судове провадження, беручи до уваги тривалість запобіжного заходу, проходження обвинуваченим військової служби, захисник вважав за можливе змінити запобіжний захід шляхом зменшення суми застави 1 000 000,00 грн. На думку захисника, такий розмір застави буде найбільш співмірним заходом, який збалансує інтереси держави і суспільства з інтересами обвинуваченого.

Позиції учасників судового засідання

У судовому засіданні захисник ОСОБА_3 своє клопотання підтримала з мотивів, що у ньому наведені.

Захисник ОСОБА_5 клопотання підтримав також.

Прокурор ОСОБА_1 заперечив проти задоволення клопотання про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_4 , вважав його необґрунтованим.

Обвинувачені ОСОБА_6 та ОСОБА_4 , будучи належно повідомлені про дату, час і місце підготовчого судового засідання, до суду вкотре не прибули.

Водночас, 28.07.2026 обвинувачений ОСОБА_6 подав суду клопотання про зупинення судового провадження, у якому зазначив, що він не може брати участь у судових засіданнях, оскільки проходить військову службу та задіяний до виконання бойових завдань.

Окрім того, 27.07.2026 військова частина НОМЕР_1 , у якій обвинувачений ОСОБА_4 проходить військову службу, повідомила суд про те, що ОСОБА_4 також не зможе брати участь у судових засіданнях тому, що задіяний до виконання спеціальних / бойових завдань.

Мотиви суду

Заслухавши думки учасників судового засідання, перевіривши матеріали кримінального провадження, суд дійшов висновку про те, що у задоволенні клопотання захисника ОСОБА_3 слід відмовити з огляду на таке.

Релевантні джерела права

Запобіжний захід є одним із заходів забезпечення кримінального провадження (п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України).

Заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження (ч. 1 ст. 131 КПК України).

Під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ КПК України (ч. 3 ст. 315 КПК України).

Обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до суду клопотання про зміну запобіжного заходу (ч. 1 ст. 201 КПК України).

13.02.2026 до Вищого антикорупційного суду надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 52023000000000068 від 09.02.2023 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191 КК України, та ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушеннях, передбачених ч. 5 ст. 191 та ч. 2 ст. 28, ч. 4 ст. 358 КК України (т. 1 а.с. 1).

З Реєстру матеріалів досудового розслідування (далі - Реєстр) та долучених до клопотання захисника матеріалів слідує, що в указаному кримінальному провадженні на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 16.04.2024 (справа № 991/3046/24, провадження № 1?кс/991/3082/24) до підозрюваного ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тривання під вартою на строк 60 днів. Водночас ОСОБА_4 визначено альтернативний запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 10 000 000,00 грн та, у разі внесення застави, покладено на нього процесуальні обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України (п. 28 розділу ІІІ Реєстру, т. 1 а.с. 123).

Зі змісту цієї ухвали вбачається, що під час застосування до ОСОБА_4 такого заходу забезпечення кримінального провадження слідчий суддя встановив наявність ризиків, що передбачені п. 1, 2, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме ризиків: переховування від органу досудового розслідування та / або суду; знищення, переховування або спотворення будь?якої із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження; незаконного впливу на свідків, інших підозрюваних, експертів у цьому кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

24.04.2024 ТОВ «Фруто?ОПТ» (код ЄДРПОУ 45233087) внесло визначений слідчим суддею розмір застави за ОСОБА_4 (т. 1 а.с. 151).

Отже, з цього часу до ОСОБА_4 застосований запобіжний захід у вигляді застави з покладенням низки процесуальних обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

У подальшому під час досудового розслідування строк дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_4 продовжувався, востаннє - ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 12.08.2024 (справа № 991/6763/24, провадження № 1?кс/991/6792/24) строком до 12.10.2024 (п. 54, 63 розділу ІІ Реєстру, т. 1 а.с. 152).

У цій ухвалі слідчий суддя констатував збереження ризиків переховування підозрюваного від органу досудового розслідування та / або суду, впливу на свідків та інших підозрюваних у кримінальному провадженні та перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, що передбачені п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Надалі строк дії процесуальних обов`язків ОСОБА_4 не продовжувався, тому у цій частині ухвала про застосування запобіжного заходу припинила свою дію і обов`язки скасовані (ч. 7 ст. 194 КПК України).

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 176 та ч. 1 ст. 182 КПК України застава є самостійним видом запобіжного заходу, який полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків.

Зі змісту ч. 8 ст. 182 КПК України слідує, що у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: (1) переховуватися від органів досудового розслідування та / або суду; (2) знищити, сховати або спотворити будь?яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; (3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; (4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; (5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

У силу вимог ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Отже, кримінальний процесуальний закон пов`язує можливість забезпечення виконання підозрюваним, обвинувачений покладених на нього обов`язків та нівелювання ризиків кримінального провадження не самою заставою як видом запобіжного заходу, а заставою у відповідному розмірі, який визначається з урахуванням різних критеріїв, закріплених у ч. 5 ст. 182, ст. 178 КПК України.

Відповідно, розмір застави впливає на рівень таких гарантій і має бути пропорційним обставинам кримінального провадження, встановленим ризикам кримінального провадження, обов`язкам підозрюваного і стадії кримінального провадження.

За таких умов зменшення або збільшення розміру застави може вважитися зміною запобіжного заходу (застави у відповідному розмірі) на запобіжний захід того самого виду (заставу), однак більшої або меншої суворості.

Аналіз положень кримінального процесуального закону свідчить про те, що (1) застава є самостійним запобіжним заходом, (2) законом не передбачено конкретного строку дії цього запобіжного заходу, (3) припинення строку дії обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, не тягне за собою припинення дії запобіжного заходу у вигляді застави.

Окрім строкових обов`язків, які можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого у порядку ч. 5 ст. 194 КПК України, останній протягом усього кримінального провадження у силу процесуального статусу, визначеного у ст. 42 КПК України, зобов`язаний: (1) прибути за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, а в разі неможливості прибути за викликом у призначений строк - заздалегідь повідомити про це зазначених осіб; (2) виконувати обов`язки, покладені на нього рішенням про застосування заходів забезпечення кримінального провадження; (3) підкорятися законним вимогам та розпорядженням слідчого, прокурора, слідчого судді, суду; (4) надавати достовірну інформацію представнику персоналу органу пробації, необхідну для підготовки досудової доповіді.

Ураховуючи наведене, суд зауважує, що закінчення строку дії передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України обов`язків, що були покладені на ОСОБА_4 під час досудового розслідування, само по собі не тягне за собою зменшення розміру застави.

Водночас належне виконання обвинуваченим своїх процесуальних обов`язків (передбачених ч. 7 ст. 42 КПК України), на чому акцентовано увагу захисником, свідчить про дієвість застосованого до нього запобіжного заходу, а визначений на стадії досудового розслідування розмір застави стимулює до належної процесуальної поведінки.

Факт проходження ОСОБА_4 військової служби не є безумовним свідченням того, що наразі повністю відпав передбачених п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України ризик переховування від суду.

Жодних інших доводів, зокрема з приводу зменшення передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України ризиків, захисником у клопотанні не наведено.

Водночас суд ураховує, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні чотирьох епізодів кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна.

Відповідно до ст. 12 КК України зазначене кримінальне правопорушення віднесене до особливо тяжкого злочину. До того згідно з Приміткою до ст. 45 цього ж Кодексу це кримінальне правопорушення є корупційним, що унеможливлює застосування інституту звільнення від реального відбування покарання з випробуванням (ст. 75 КК України).

Окрім того, на розгляді Вищого антикорупційного суду перебуває ще одне кримінальне провадження № 52022000000000280 від 26.09.2022, у якому ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні тяжкого корупційного кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 28, ч. 4 ст. 369 КК України (т. 1 а.с. 84).

Тобто, обвинувачений ОСОБА_4 перебуває під тягарем двох кримінальних проваджень.

Зазначене у взаємозв`язку з тим, що кримінальне провадження перебуває на початковій стадії підготовчого судового провадження, не виключає існування на даний час ризику переховування обвинуваченого від суду (п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України),а навпаки підсилює цей ризик.

Окрім того, продовжує існувати ризик незаконного впливу на свідків та іншого обвинуваченого у цьому кримінальному провадженні, які ще не допитані у судовому засіданні.

Так, у силу засади безпосередності дослідження судом показань, яка регламентована ст. 23 КПК України, та відповідно до визначених у ст. 224 КПК України правил проведення допиту в суді, під час судового розгляду суд отримує показання усно шляхом допиту особи у судовому засіданні. Порушення зазначених імперативних вимог, як правило, має наслідком недопустимість як доказу відомостей, що містяться у відповідних показаннях. Водночас, з огляду на закріплений у ст. 290 КПК України порядок ознайомлення захисту з матеріалами досудового розслідування, зокрема, з показаннями допитаних стороною обвинувачення осіб, очевидно, що обвинувачений може бути обізнаний із персональними даними свідків та змістом їх позасудових показань.

Зазначене не виключає вірогідність незаконного впливу зі сторони обвинуваченого на свідків та іншого обвинуваченого з метою зміни чи відмови від раніше наданих ними показань, спотворення фактичних даних або вчинення інших дій, спрямованих на перешкоджання встановленню обставин, які мають значення для кримінального провадження.

Отже, ризик незаконного впливу на свідків та іншого обвинуваченого, які ще не допитані безпосередньо судом, у цьому кримінальному провадженні не зменшився та продовжує існувати (п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України).

Суд зауважує, що у контексті кримінального провадження ризиком є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та / або судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. КПК України не вимагає доказів того, що обвинувачений обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме або вже здійснив відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні у майбутньому.

З огляду на викладене та враховуючи, що на обвинуваченого ОСОБА_4 не покладено обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а також те, що захист не навів будь?яких обставин, які б свідчили про зменшення чи відсутність ризиків, які обумовили застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді застави, суд дійшов висновку, що у задоволенні клопотання про зміну обвинуваченому запобіжного заходу шляхом зменшення розміру застави слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст. 201, 315 КПК України,

п о с т а н о в и в:

У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_3 про зміну запобіжного заходу, застосованого до обвинуваченого ОСОБА_4 , у кримінальному провадженні № 52023000000000068 від 09.02.2023, - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення й оскарженню не підлягає.

Суддя          ОСОБА_7