Справа № 991/14/25

Провадження 1-кп/991/1/25

У Х В А Л А

31 липня 2026 року м.Київ 

Суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , 

захисників ОСОБА_6 ,  ОСОБА_7 , 

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні зали судових засідань Вищого антикорупційного суду клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_8 про продовження строку дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_5 у кримінальному провадженні, внесеному 24.04.2023 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52023000000000190, за обвинуваченням

ОСОБА_9 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Запоріжжя, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27 ч. 4 ст. 369 КК України,

ОСОБА_5 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Запоріжжя, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 369 КК України,

ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_3 у м. Краматорськ Донецької області, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 369 КК України, 

В С Т А Н О В И В:

1. Історія провадження

На розгляді Вищого антикорупційного суду перебуває кримінальне провадження № 52023000000000190 від 24.04.2023 за обвинуваченням ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27 ч. 4 ст. 369 КК України, ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 369 КК України, та ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 369 КК України.

Ухвалою Суду від 14.01.2025 у вказаному провадженні призначено судовий розгляд.

Засобами електронного зв`язку 27.07.2026 до суду надійшло клопотання про продовження строку дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_5 . У зв`язку з цим у судовому засіданні 31.07.2026 Судом вирішувалося таке клопотання.

29.07.2026 через підсистему «Електронний суд» захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_7 скерувала до суду заперечення на клопотання прокурора.

2. Доводи клопотання 

Відповідно до клопотання прокурора ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 21.02.2024 до обвинуваченого ОСОБА_5 застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з одночасним визначенням альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави у розмірі 1 000 000 грн. У разі звільнення ОСОБА_5 з-під варти у зв`язку з внесенням застави на нього покладалися додаткові обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України.

23.02.2024 ОСОБА_5 звільнено з-під варти у зв`язку з внесенням застави. Отже, з 23.02.2024 ОСОБА_5 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави з одночасним покладенням на нього додаткових обов`язків.

Строк дії обов`язків, покладених на ОСОБА_5 , продовжувався згідно із положеннями ч. 7 ст. 194, ст. 199 КПК України. Востаннє 04.06.2026 ухвалою Вищого антикорупційного суду ОСОБА_5 продовжено такі обов`язки: 1) повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; 2) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Наразі, посилаючись на те, що ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України (ризик переховування обвинуваченого від суду), продовжує існувати, прокурор зазначає про необхідність продовження обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_5 .

Актуальність ризику переховування прокурор обґрунтовує тяжкістю можливого покарання, яке загрожує обвинуваченому у разі доведення його винуватості, відсутністю міцних соціальних зв`язків у обвинуваченого на території України через проживання дружини та дітей за кордоном, наявністю у родини Колесникових житла за кордоном, матеріальним становищем родини, що підтверджується проживанням родини за кордоном протягом тривалого часу, а також систематичною зміною транспортних засобів.

3. Позиція учасників судового засідання

Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні клопотання підтримав. Пояснення надав аналогічні викладеним у письмовому клопотанні та просив його задовольнити. 

Захисник ОСОБА_7 заперечувала проти задоволення клопотання прокурора. Наголошувала на безпідставності його доводів про існування ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України. В обґрунтування своєї позиції зазначила, що ОСОБА_5 дійсно виїжджав за кордон 8 разів, однак самостійно повертався до України. Також захисник послалася на перебування обвинуваченого в добровільному військовому формуванні, активну участь в благодійній допомозі ЗСУ, забезпеченні гуманітарною допомогою переселенців. Разом з цим, захисник вказала на необґрунтованість та декларативність тверджень прокурора про достатній рівень фінансової спроможності ОСОБА_5 для того, щоб безперешкодно виїхати з України і тривалий час перебувати за кордоном. Крім цього, захист вважає безпідставними доводи прокурора про наявність ризику переховування від суду, з огляду на виїзд дружини та неповнолітніх дітей обвинуваченого за кордон у червні 2022 року.

Обвинувачений ОСОБА_5 підтримав позицію свого захисника та заперечував проти задоволення клопотання.

Захисник ОСОБА_6 , обвинувачені ОСОБА_9 , ОСОБА_4 заперечували проти задоволення клопотання прокурора. 

4. Оцінка та висновки Суду

Дослідивши клопотання, заслухавши доводи прокурора, захисника та обвинуваченого, Суд встановив таке.

ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 369 КК України.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 21.02.2024 ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.Одночасно з цим ОСОБА_5 визначено альтернативний запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 1 000 000 грн. У разі звільнення ОСОБА_5 з-під варти, у зв`язку з внесенням застави, на нього покладалися обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України.

23.02.2024 ОСОБА_5 звільнено з-під варти у зв`язку з внесенням застави. Отже, з 23.02.2024 ОСОБА_5 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави з одночасним покладенням на нього додаткових обов`язків.

Обов`язки, передбачені до ч. 5 ст. 194 КПК України, покладаються на підозрюваного/обвинуваченого на строк не більше двох місяців та, за наявності підстав, підлягають продовженню згідно із положеннями ч. 7 ст. 194, ст. 199 КПК України.

Востаннє у відповідності до положень ч. 7 ст. 194, ст. 199 КПК України ухвалою Вищого антикорупційного суду від 04.06.2026 ОСОБА_5 продовжено такі обов`язки: 1) повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; 2) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Наразі, у зв`язку із зверненням прокурора з відповідним клопотанням, виникла необхідність у вирішенні питання щодо наявності підстав для продовження строку дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_5 .

За змістом ч. 7 ст. 194, ст. 199 КПК України при вирішенні питання про доцільність продовження строку дії процесуальних обов`язків, покладених на ОСОБА_5 , Суд має з`ясувати наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінального правопорушення, а також наявність обставин, які свідчать про те, що встановлені попереднім судовим рішенням ризики не зменшилися або з`явилися нові ризики.

Щодо обґрунтованості підозри Суд зазначає, що на даній стадії кримінального провадження, коли обвинувальний акт стосовно ОСОБА_5 скерований до суду, та здійснюється судовий розгляд, повідомлена останньому підозра у вчиненні кримінального правопорушення не є вочевидь необґрунтованою.

Крім цього, Суд бере до уваги, що питання наявності обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення було предметом неодноразового судового контролю слідчими суддями під час вирішення питання про продовження строку дії обов`язків, покладених на ОСОБА_5 .

Розглядаючи питання актуальності ризиків, Суд враховує, що ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь вірогідності, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Суд, оцінюючи вірогідність такої поведінки обвинуваченого, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи. КПК України покладає на сторону обвинувачення обов`язок обґрунтувати ризики кримінального провадження.

Існування ризику переховування обвинуваченого від суду констатувалося у попередніх судових рішеннях. Сторона обвинувачення стверджує, що на час розгляду цього клопотання вказаний ризик залишається актуальним.

Аналізуючи доводи сторін, Суд доходить висновку про обґрунтованість тверджень прокурора щодо продовження існування ризику переховування обвинуваченого від суду з огляду на таке.

Інкриміноване ОСОБА_5 кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 369 КК України, належить до категорії тяжких корупційних злочинів. Санкція цієї статті передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років із конфіскацією майна або без такої. Оскільки закон виключає можливість звільнення від кримінальної відповідальності чи відбування покарання з випробуванням за корупційні злочини, у разі доведення винуватості ОСОБА_5 до нього може бути застосовано виключно реальне позбавлення волі. Суд вважає, що суворість та безальтернативність можливого покарання є вагомим чинником, який може мотивувати обвинуваченого до переховування від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності.

Окремо Суд враховує, що на теперішній час судовий розгляд перебуває на завершальному етапі. Всі докази сторін досліджені, а свідки допитані.

Наближення стадії ухвалення вироку у сукупності з неминучістю й суворістю потенційного реального покарання підвищує актуальність ризику переховування обвинуваченого від правосуддя саме на цьому етапі.

Також у контексті ризику переховування Суд зважає на те, що найближчі родичі обвинуваченого - дружина та троє дітей, двоє з яких неповнолітні, не проживають на території України. Так, дружина та двоє неповнолітніх дітей виїхали з України у зв`язку з широкомасштабною військовою агресією російської федерації проти України. Повнолітній син обвинуваченого покинув територію України та проживає за кордоном у зв`язку з навчанням. 

Зазначена обставина, на переконання Суду, свідчать про те, що на теперішній час в Україні об`єктивно відсутні міцні сімейні зв`язки, які б надійно утримували обвинуваченого ОСОБА_5 від зміни місця проживання. Навпаки, тривале проживання дружини та всіх дітей за кордоном суттєво знижує рівень його соціальної прив`язаності до теперішнього місця перебування та полегшує можливість інтеграції в іноземній державі.

Кожна окремо з цих обставин не є вирішальною при оцінці ризику переховування, однак у своїй сукупності вони є достатньо вагомими, а тому переконують Суд в актуальності ризику можливого переховування обвинуваченого від суду.

Надаючи оцінку доводам адвоката ОСОБА_7 про те, що обвинувачений допомагає військовим та внутрішньо переміщеним особам, Суд визнає позитивний характер такої діяльності та враховує її як обставину, що характеризує особу ОСОБА_5 . Водночас наголошує, що така допомога сама по собі не є безумовною гарантією належної процесуальної поведінки та не може нівелювати встановлений ризик. 

Так само, з огляду на характер обставин, якими обумовлений ризик переховування від суду, належна процесуальна поведінка ОСОБА_5 не спростовує існування вірогідності вчинення ним дій із переховування. Водночас може свідчити про те, що застосований запобіжний захід разом з покладеними на обвинуваченого обов`язками достатньою мірою забезпечує належну процесуальну поведінку ОСОБА_5 та виконання ним процесуальних обов`язків.

Оцінивши обов`язки, про продовження яких просить прокурор, Суд дійшов висновку про їх релевантність та пропорційність встановленому ризику переховування. Обов`язок повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи, а також обов`язок здати на зберігання документи, що дають право на виїзд за кордон, перебувають у прямому причинно-наслідковому зв`язку із запобіганням ризику, передбаченому п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.

При цьому Суд переконаний, що встановлені обмеження є мінімально необхідними, водночас достатніми для забезпечення належної процесуальної поведінки ОСОБА_5 , оскільки вони створюють дієвий механізм контролю за його пересуванням та позбавляють обвинуваченого фактичної можливості безперешкодно та оперативно залишити територію України для уникнення правосуддя.

На підставі викладеного, Суд дійшов висновку про наявність правових підстав для продовження строку дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_5 . У зв`язку з цим, клопотання прокурора належить задовольнити.

Керуючись статтями 107, 131-132, 177-178, 194, 369-372 КПК України, Суд

П О С Т А Н О В И В:

Задовольнити клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_8 про продовження строку дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_5 у кримінальному провадженні, внесеному 24.04.2023 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52023000000000190.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_5 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 , строк дії покладених на нього обов`язків, а саме:

1) повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

2) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Строк дії ухвали встановити до 31 вересня 2026 року включно.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури у кримінальному провадженні № 52023000000000190 від 24.04.2023.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти неї можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 ст. 392 КПК України.

Головуючий суддя        ОСОБА_10