Справа № 991/9929/26

Провадження 1-кс/991/9945/26

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД 

У Х В А Л А

05 серпня 2026 року         Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , захисника ОСОБА_3 , розглянув у відкритому судовому засіданні клопотання захисника ОСОБА_3 про тимчасовий доступ до речей і документів у кримінальному провадженні № 52025000000000073 від 14 лютого 2025 року та

ВСТАНОВИВ:

Вступ

1. 03 серпня 2026 року до Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання захисника ОСОБА_3 про тимчасовий доступ до речей і документів у кримінальному провадженні № 5202500000000073.

2. Протоколом передачі справи раніше визначеному складу суду від 03 серпня 2026 року клопотання передано слідчому судді ОСОБА_1 .

3. Зі змісту клопотання вбачається, що досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні здійснюється за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 368-5 та ч. 2 ст. 366-2 КК України.

4. На даний час сторона захисту реалізовує право, передбачене ст. 290 КПК України.

Речі і документи, тимчасовий доступ до яких планується отримати

5. За результатами проведеного стороною захисту тимчасового доступу до низки судових справ, в тому числі до судової справи N? 991/12014/25, адвокат встановив, що детектив в межах цього провадження ініціював та проводив НСРД. Їх результати детектив використовував під час кримінального переслідування ОСОБА_4 . Йдеться про НСРД візуальне спостереження за місцем у публічно доступних місцях з використанням відеозапису, фотографування, спеціальних технічних засобів для спостереження, за результатом якої було складено протокол від 20 листопада 2025 року. Однак до матеріалів досудового розслідування детектив не долучив документи, що складались у ході ініціювання, реєстрації, проведення та розсекречення цієї НСРД. Таким чином сторона захисту дізналася про існування процесуальних рішень та процесуальних дій, які приймалися та проводилися стороною обвинувачення задля збору доказів у цьому кримінальному провадженні.

З огляду на це, захисник просить надати дозвіл на тимчасовий доступ до:

1) всіх наявних документів щодо ініціювання, реєстрації, проведення, розсекречення тощо (в тому числі спрямування таких матеріалів до ІНФОРМАЦІЯ_1 та отримання їх від прокурора) детективами ІНФОРМАЦІЯ_2 та/або прокурорами САП у межах цього кримінального провадження. Зокрема НСРД, результати якої зафіксовані розсекреченим (акт N?19/3-1101 від 20 листопада 2025 року) протоколом від 20 листопада 2025 року (ЗВДТ 4.12.4, АРМ N?14, інвент. 19/249цт від 20 листопада 2025 року);

2) до процесуального документу (рішення прокурора), на підставі якого був розсекречений протокол НСРД від 20 листопада 2025 року, дата та час реєстрації та отримання детективом ІНФОРМАЦІЯ_2 такої постанови;

3) всіх наявних документів щодо ініціювання, реєстрації, проведення, розсекречення (в тому числі спрямування таких матеріалів прокурору та отримання їх від прокурора) детективами та/або прокурорами всіх інших НСРД у цьому кримінальному провадженні, які проведені, але до матеріалів не долученні.

Позиції учасників

6. Захисник ОСОБА_3 у судовому засіданні підтримав своє клопотання.

7. Зі Спеціалізованої антикорупційної прокуратури слідчому судді надійшли письмові заперечення щодо клопотання. Розгляд клопотання прокурор САП просив проводити без своєї участі.

Аргументував свою позицію таким.

Документи, доступ до яких запитується у відповідності до клопотання, зокрема протокол НСРД від 20 листопада 2025 року, сторона обвинувачення не має намірів використовувати як докази у суді. 3 огляду на це, запитувані стороною захисту документи не є процесуальними джерелами доказів, тому не можуть бути використані як доказ у суді як на підтвердження факту вчинення кримінального правопорушення, так й на доведення невинуватості або меншого ступеня винуватості обвинуваченого.

Крім цього, прокурор просив урахувати, що ініціатор клопотання не ставить за необхідність отримання тимчасового доступу саме до протоколу про проведення НСРД, як процесуального джерела доказів, а порушує питання надання доступу до документів, які за своєю правовою природою неспроможні пояснити будь-що, що становить предмет доказування у цьому кримінальному провадженні (супровідні листи від ІНФОРМАЦІЯ_2 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , постанову про розсекречення вищезазначеного протоколу про проведення НСРД). Вказані документи не здатні задовольнити цілі передбачені ч. 2 ст. 290 КПК України, оскільки по суті є похідними від протоколу про проведення НСРД від 20 листопада 2025 року, який сам по собі не використовується та не здатний використовуватися в таких цілях.

Висновки слідчого судді щодо розгляду клопотання без участі володільця

8. На переконання захисника, володільцем запитуваних документів є САП. Представник САП був повідомлений про дату судового засідання, проте не прибув для розгляду. Його неприбуття не перешкоджає розгляду (ч. 4 ст. 163 КПК України).

9. По суті доводів клопотання про тимчасовий доступ до речей і документів слідчий суддя доходить таких висновків.

Нормативне регулювання

10. Клопотання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження на підставі ухвали слідчого судді подається у кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду (п. 2 ч. 2 ст. 132 КПК України).

11. Тимчасовий доступ до речей і документів є одним із заходів забезпечення кримінального провадження. Загальні правила його застосування визначені у статті 132 КПК України, спеціальні правила містяться у статтях 159-166 КПК України. Саме цими статтями визначено коло обставин, які підлягають доказуванню стороною обвинувачення і, відповідно, підлягають встановленню слідчим суддею.

11.1 Згідно з ч. 1 ст. 159 КПК України тимчасовий доступ до речей і документів полягає у наданні стороні кримінального провадження особою, у володінні якої знаходяться такі речі і документи, можливості ознайомитися з ними, зробити їх копії та вилучити їх (здійснити їх виїмку).

11.2 Відповідно до ч. 5 ст. 163 КПК України слідчий суддя, суд постановляє ухвалу про надання тимчасового доступу до речей і документів, якщо сторона кримінального провадження у своєму клопотанні доведе наявність достатніх підстав вважати, що ці речі або документи:

1) перебувають або можуть перебувати у володінні відповідної фізичної або юридичної особи;

2) самі по собі або в сукупності з іншими речами і документами кримінального провадження, у зв`язку з яким подається клопотання, мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні;

3) не становлять собою або не включають речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю.

11.3 У ч. 6 ст. 163 КПК України зазначено, що слідчий суддя, суд постановляє ухвалу про надання тимчасового доступу до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю, якщо сторона кримінального провадження, крім обставин, передбачених частиною п`ятою цієї статті, доведе можливість використання як доказів відомостей, що містяться в цих речах і документах, та неможливість іншими способами довести обставини, які передбачається довести за допомогою цих речей і документів.

11.4 Для оцінки потреб досудового розслідування слідчий суддя зобов`язаний врахувати можливість без застосованого заходу забезпечення кримінального провадження отримати речі і документи, які можуть бути використані під час судового розгляду для встановлення обставин у кримінальному провадженні. Сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді або суду докази обставин, на які вони посилаються (частини 5 та 6 ст. 132 КПК України).

12. З огляду на зазначені положення закону, для вирішення цього клопотання слідчому судді потрібно перевірити таке:

1) чи підсудне це клопотання Вищому антикорупційному суду;

2) чи існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення;

3) чи перебувають або можуть перебувати у володінні відповідної фізичної або юридичної особи запитувані речі та документи;

4) чи можливо отримати документи без застосування відповідного заходу забезпечення кримінального провадження;

5) чи мають вони суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні;

6) чи є можливість використання відомостей, що містяться у цих речах і документах, як доказів, а також чи неможливо іншими способами довести обставини, які передбачається встановити за їх допомогою (у разі, якщо такі речі чи документи містять або включають охоронювану законом таємницю);

7) чи виправдовують потреби досудового розслідування проведення тимчасового доступу;

8) чи може бути виконане завдання, для виконання якого захисник звертається із клопотанням.

13. (1) Клопотання, яке перебуває на розгляді, підсудне Вищому антикорупційному суду.

13.1 Здійснюючи судовий контроль у цьому кримінальному провадженні, зокрема під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу ОСОБА_4 у справі № 991/9013/25, слідчий суддя встановив, що орган досудового розслідування підозрює ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 368-5 та ч. 2 ст. 366-2 КК України, а саме: 1) за ст. 368-5 КК України у набутті особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, активів, вартість яких більше ніж на шість тисяч п`ятсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян перевищує її законні доходи; 2) ч. 2 ст. 366-2 КК України, тобто в умисному внесенні суб`єктом декларування завідомо недостовірних відомостей до декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, передбаченої Законом України «Про запобігання корупції» (за 2022 рік), які відрізняються від достовірних на суму понад 2000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб; 3) ч. 2 ст. 366-2 КК України, тобто в умисному внесенні суб`єктом декларування завідомо недостовірних відомостей до декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, передбаченої Законом України «Про запобігання корупції» (за 2023 рік), які відрізняються від достовірних на суму понад 2000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

13.2 За версією сторони обвинувачення, начальник ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_4 , перебуваючи у званні бригадний генерал, умисно вніс завідомо недостовірні відомості до декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2023 рік, які відрізняються від достовірних на суму понад 2000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб станом на 01 січня 2024 року, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 366-2 КК України.

13.3 З огляду на суб`єктний склад (військовослужбовець вищого офіцерського ІНФОРМАЦІЯ_4 ), таке кримінальне провадження відповідно до приписів ч. 1 ст. 33-1 та п. 2 ч. 5 ст. 216 КПК України відноситься до підсудності ВАКС.

14. (2) Потреби перевірки обґрунтованої підозри щодо вчинення кримінального правопорушення відсутні.

14.1 Слідчий суддя звертає увагу, що з клопотанням про надання тимчасового доступу до речей і документів у даному випадку звернулася сторона захисту.

14.2 На відміну від сторони обвинувачення, яка при ініціюванні заходів забезпечення кримінального провадження має обґрунтовувати, зокрема, наявність обґрунтованої підозри, сторона захисту не наділена процесуальним обов`язком доведення обґрунтованості підозри у вчиненні кримінального правопорушення.

14.3 З огляду на принцип змагальності сторін та рівності їхніх процесуальних прав, звернення сторони захисту з таким клопотанням спрямоване на збирання та подання доказів, у тому числі тих, що можуть виправдовувати підозрюваного або спростовувати доводи сторони обвинувачення.

14.4 Відтак, встановлення слідчим суддею наявності чи відсутності обґрунтованої підозри у цьому випадку не є необхідною умовою для вирішення питання про надання тимчасового доступу до речей і документів за клопотанням сторони захисту.

15. (3) Стосовно перебування запитуваних документів у володінні відповідної юридичної особи.

15.1. Із матеріалів клопотання вбачається, що сторона захисту просить надати тимчасовий доступ до документів, пов`язаних із проведенням негласної слідчої (розшукової) дії у вигляді спостереження за місцем у публічно доступних місцях, результати якої оформлені протоколом від 20 листопада 2025 року, а також до документів щодо інших НСРД, проведених у цьому кримінальному провадженні.

15.2. Зі змісту зазначеного протоколу вбачається, що проведення відповідної НСРД здійснювалося на підставі постанови детектива від 19 листопада 2025 року, прийнятої відповідно до статей 246, 269 КПК України. З огляду на суб`єкта прийняття такого процесуального рішення - детектива, слідчий суддя не має достатніх підстав стверджувати, що зазначена постанова перебуває у володінні САП.

15.3. Водночас, серед запитуваних документів захисник також зазначає процесуальне рішення прокурора про розсекречення протоколу НСРД. Відповідно до пункту 5.10 Інструкції про організацію проведення негласних слідчих (розшукових) дій та використання їх результатів у кримінальному провадженні таке рішення оформлюється постановою прокурора, який здійснює процесуальне керівництво у відповідному кримінальному провадженні, та погоджується керівником прокуратури. За таких обставин не виключається, що окремі із запитуваних документів, а саме постанова прокурора про розсекречення протоколу НСРД від 20 листопада 2025 року, може перебувати у володінні САП.

15.4. Разом із тим, клопотання сформульоване як вимога про надання доступу до «всіх наявних документів щодо ініціювання, реєстрації, проведення, розсекречення тощо» як конкретної НСРД, так і «всіх інших НСРД», які, на думку сторони захисника, проводилися у цьому кримінальному провадженні. Водночас, захисником не конкретизовано вид, назву та реквізити таких документів, а також не наведено обставин та нормативного обґрунтування, які б свідчили про їх існування та перебування у володінні конкретної особи. Ба більше, обов`язок надати стороні захисту доступ до матеріалів досудового розслідування, які є в розпорядженні обвинувачення, випливає з законодавчого припису, що міститься у ч. 2 ст. 290 КПК, і його виконання не має залежати від здійснення чи нездійснення судового контролю за кримінальним провадженням.

15.5. Отже, хоча слідчий суддя не виключає можливості перебування окремих запитуваних документів у володінні ІНФОРМАЦІЯ_1 , доводи клопотання не дають підстав дійти висновку про існування та місцезнаходження всього масиву документів, доступ до яких просить надати сторона захисту.

16. (4) Отримати документи без застосування відповідного заходу забезпечення кримінального провадження не можливо.

16.1. З матеріалів клопотання вбачається, що до звернення до суду захисник вживав заходів для самостійного отримання запитуваних документів, звернувшись із відповідним клопотанням до САП, у тому числі до її режимно-секретного відділу. Постановою прокурора від 20 липня 2026 року у задоволенні такого клопотання було відмовлено.

16.2. За таких обставин слідчий суддя робить висновок, що у сторони захисту відсутня реальна можливість отримати відповідні документи без застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді тимчасового доступу до речей і документів.

16.3. Разом із тим, сама лише неможливість отримання документів в інший спосіб не є самостійною підставою для задоволення клопотання. Надання тимчасового доступу можливе лише за умови доведення усіх обставин, передбачених статтею 163 КПК України, зокрема суттєвого значення запитуваних документів для встановлення обставин кримінального провадження та необхідності їх отримання для досягнення завдань кримінального провадження.

17. (5) Запитувані документи не мають значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні.

17.1. Зі змісту клопотання вбачається, що фактичною підставою для звернення сторони захисту із цим клопотанням є те, що НСРД у вигляді спостереження за місцем у публічно доступних місцях була проведена 20 листопада 2025 року у період з 07:40 год до 09:00 год, а того ж дня під час розгляду слідчим суддею клопотання детектива про проведення обшуку останній надав протокол цієї НСРД. На думку захисника, наведена послідовність подій обумовлює необхідність перевірки порядку оформлення, реєстрації, розсекречення та проходження відповідних документів у ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та їх режимно-секретних підрозділах.

17.2. Водночас, захисник не навів, які саме відомості можуть міститися у документах щодо внутрішнього проходження матеріалів НСРД між органом досудового розслідування, прокуратурою та режимно-секретними підрозділами, а також яким чином такі відомості можуть мати значення для встановлення обставин, які відповідно до статті 91 КПК України підлягають доказуванню у цьому кримінальному провадженні.

17.3. Слідчий суддя зазначає, що право сторони захисту на збирання доказів, передбачене статтями 22, 93 КПК України, спрямоване на отримання відомостей, які можуть підтверджувати або спростовувати обставини, що мають значення для кримінального провадження.

Реалізація цього права не охоплює здійснення перевірки внутрішньої організації діяльності органу досудового розслідування, прокуратури чи режимно-секретних підрозділів, а також повноти додержання ними внутрішніх процедур документообігу.

Виключенням можуть бути випадки, якщо такі відомості самі по собі мають значення для встановлення обставин, що підлягають доказуванню. Натомість у цьому кримінальному провадженні сторона захисту, посилаючись на необхідність перевірки послідовності оформлення матеріалів НСРД, фактично просить надати доступ до документів, що характеризують внутрішню організацію їх руху та обліку, а не до відомостей, які мають значення для встановлення обставин, передбачених статтею 91 КПК України.

17.4. Також слідчий суддя зазначає, що заявлена стороною захисту мета отримання запитуваних документів фактично полягає у перевірці порядку організації діяльності органу досудового розслідування, прокуратури та режимно-секретних підрозділів під час оформлення і руху матеріалів НСРД, тоді як інститут тимчасового доступу до речей і документів спрямований на отримання відомостей, які можуть бути використані для встановлення обставин, що підлягають доказуванню у конкретному кримінальному провадженні.

17.5. Варто також зазначити, що сам по собі порядок внутрішньої реєстрації, обліку, проходження та розсекречення матеріалів НСРД не визначає законність проведення відповідної негласної слідчої (розшукової) дії, а тому доводи сторони захисту в цій частині не свідчать про суттєве значення запитуваних документів для встановлення обставин, що підлягають доказуванню у цьому кримінальному провадженні.

17.6. Отже, заявлене клопотання фактично спрямоване на отримання невизначеного кола документів, що стосуються внутрішньої організації документообігу органу досудового розслідування, прокуратури та їх режимно-секретних підрозділів. Такий обсяг запитуваних матеріалів виходить за межі збирання доказів щодо обставин конкретного кримінального провадження та фактично спрямований на перевірку організації діяльності органів, які здійснювали досудове розслідування та процесуальне керівництво.

17.7. За відсутності належного обґрунтування того, які саме обставини кримінального провадження можуть бути встановлені за допомогою цієї категорій документів, слідчий суддя не знаходить підстав для висновку, що запитувані документи у заявленому обсязі мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у цьому кримінальному провадженні. Задоволення клопотання не вплине на дієвість кримінального провадження № 52025000000000073 (див. ч. 1 ст. 131 КПК).

19. Зважаючи на наведені висновки слідчий суддя не переходить до аналізу питань 6-8, зазначених у п. 12 ухвали.

20. Враховуючи викладене, підстави для задоволення клопотання захисника ОСОБА_3 відсутні.

Керуючись статтями 131, 132, 159-166, 309, 369-372 КПК України, слідчий суддя постановив:

1. Клопотання захисника ОСОБА_3 про тимчасовий доступ до речей і документів у кримінальному провадженні № 5202500000000073 від 14 лютого 2025 року залишити без задоволення.

2. Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя         ОСОБА_5