Справа № 991/7881/26

Провадження №11-сс/991/450/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 серпня 2026 року місто Київ

Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду колегією суддів у складі:

головуючого ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,

учасники судового провадження: адвокат ОСОБА_5 ,

розглянула апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_5 в інтересах третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт, ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 12.06.2026 про арешт майна у кримінальному провадженні № 12022221180000343 від 29.03.2022.

Історія провадження

1.Детективи Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ) здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12022221180000343 від 29.03.2022 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною 5 статті 191, частиною 3 статті 209, частиною 1 статті 263, статтею 366-3, частинами 2, 4 статті 368, статтею 368-5, частиною 3 статті 369, частиною 4 статті 410 Кримінального кодексу України (далі - КК).

2.11.06.2026 до слідчого судді Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання прокурора про арешт майна.

3.12.06.2026 слідчий суддя частково задовольнив клопотання прокурора та наклав арешт на майно (далі - ухвала слідчого судді).

4.26.06.2026 адвокат ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу на цю ухвалу.

Короткий зміст і мотиви ухвали слідчого судді

5.Оскаржуваною ухвалою: (1) частково задоволено клопотання прокурора про арешт майна; (2) накладено арешт на майно ОСОБА_7 , а саме на земельні ділянки, квартиру, грошові кошти на банківських рахунках та транспортні засоби, зокрема, на автомобіль BMW X7, VIN-код НОМЕР_1 , н/з НОМЕР_2 , вилучений 10.06.2026 під час обшуку та зареєстрований за дружиною підозрюваного ОСОБА_6 .

6.Арешт накладено на майно з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання з таких мотивів: (1) ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні злочинів, передбачених частиною 5 статті 27, частиною 4 статті 410, частиною 4 статті 368, статтею 366-3 КК, і на цьому етапі досудового розслідування підозра є обґрунтованою, що підтверджується наявними в матеріалах кримінального провадження доказами; (2) враховуючи надані детективом докази щодо ймовірного вчинення ОСОБА_7 злочину за частиною 4 статті 368 КК, санкція якого передбачає покарання у вигляді конфіскації майна, існують достатні підстави вважати, що ОСОБА_7 може бути призначене таке покарання; (3) зазначене обумовлює необхідність забезпечення такої можливої конфіскації шляхом арешту належного підозрюваному майна для запобігання можливості його приховування, перетворення та/або відчуження; (4) слідчий суддя наклав арешт на майно, що належить підозрюваному ОСОБА_7 на праві приватної власності (5 земельних ділянок, 5 транспортних засобів та грошові кошти на банківських рахунках), на праві спільної сумісної власності з колишньою дружиною ОСОБА_8 (квартира у місті Харкові) та з дружиною ОСОБА_6 (земельна ділянка та автомобіль BMW X7); (5) слідчий суддя дійшов висновку, що автомобіль BMW X7, зареєстрований на дружину підозрюваного ОСОБА_6 , є об`єктом спільної сумісної власності подружжя, оскільки був набутий під час шлюбу (після 06.03.2024), у зв`язку з чим наклав арешт на це майно; (6) слідчий суддя відмовив у задоволенні клопотання прокурора в частині накладення арешту на майно ОСОБА_6 , яке набуте нею у 2022-2023 роках, а також належних їй банківських рахунків; (7) арешт зазначеного майна є виправданим та не порушує принцип співмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Вимоги та доводи апеляційної скарги

7.В апеляційній скарзі в інтересах ОСОБА_6 адвокат просив: (1) скасувати оскаржувану ухвалу слідчого судді в частині накладення арешту на автомобіль BMW X7, н/з НОМЕР_2 ; (2) постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання прокурора в цій частині.

8.В обґрунтування вимог апеляційної скарги адвокат зазначив, що: (1) автомобіль BMW X7 є особистою приватною власністю дружини підозрюваного ОСОБА_6 , оскільки був набутий нею до шлюбу; (2) так, адвокат стверджує, що транспортний засіб придбано ОСОБА_6 на страховому аукціоні 24.05.2023 (тобто за 9 місяців до укладення шлюбу), перша ж реєстрація автомобіля в Україні відбулася 15.11.2023, що також передує даті укладення шлюбу; (3) слідчий суддя помилково взяв за основу дату реєстрації автомобіля в сервісному центрі - 24.07.2024, чим відповідно ототожнив дату реєстрації транспортного засобу з датою набуття права власності на нього; (4) відповідно до частини 1 статті 334 ЦК право власності на рухому річ за загальним правилом переходить з моменту передачі речі; (5) отже, набуття права власності на спірний автомобіль визначається датою аукціонного правочину (24.05.2023) та/або датою фактичної передачі автомобіля, а не датою його реєстрації, яка в свою чергу зумовлена митними процедурами ввезення автомобіля на територію України; (6) прокурор безпідставно стверджував про фінансову неспроможність ОСОБА_6 придбати спірний автомобіль, оскільки остання не має обов`язку декларувати власні доходи та відсутність таких публічних відомостей не може свідчити про відсутність у неї доходів; (7) прокурором не наведені підстави арешту автомобіля, що перебуває у особистій приватній власності ОСОБА_6 ; (8) при цьому навіть за умовного припущення, що автомобіль BMW X7 перебуває в режимі спільної сумісної власності подружжя, арешт на автомобіль в повному обсязі, а не на його частину, є незаконним та непропорційним.

9.Щодо порушення слідчим суддею вимог КПК апелянт зазначив, що: (1) автомобіль BMW X7 має статус тимчасово вилученого майна, оскільки: (а) був вилучений під час проведення обшуку 10.06.2026, (б) не входив до переліку майна, щодо якого надано дозвіл на відшукання в ухвалі слідчого судді про обшук, (в) відповідно до правової позиції АП ВАКС (справа № 991/2493/22) є тимчасово вилученим майном незалежно від переліку майна, визначеного в ухвалі про надання дозволу на обшук; (2) положення частини 2 статті 172 КПК (щодо можливості розгляду клопотання про арешт майна без повідомлення власника майна) не поширюються на випадки розгляду клопотання про арешт майна, що має статус тимчасово вилученого; (3) з огляду на наведене слідчий суддя всупереч вимогам КПК здійснив розгляд клопотання про арешт автомобіля BMW X7 як тимчасово вилученого майна без повідомлення та участі власника майна; (4) зазначене в свою чергу призвело до того, що власник майна був позбавлений можливості надати докази на спростування доводів клопотання прокурора; (5) в цьому аспекті апелянт звернув увагу на правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у постанові від 20.02.2025 у справі № 990SCGC/25/24 (за результатами оскарження скарги на рішення ВРП), відповідно до якої суд зазначив про обов`язковість повідомлення власника майна щодо розгляду клопотання про арешт майна та відхилив доводи про достатність інших механізмів захисту прав, зокрема, шляхом апеляційного оскарження рішення.

10.В окремому клопотанні апелянт порушив питання про поновлення строку апеляційного оскарження. В обґрунтування поважності причин пропуску цього строку послався на те, що: (1) оскаржувана ухвала постановлена 12.06.2026 без повідомлення власника майна ОСОБА_6 та її представника; (2) з огляду на це строк апеляційного оскарження обчислюється з дня отримання такою особою копії оскаржуваної ухвали; (3) апелянт отримав копію ухвали слідчого судді 19.06.2026 та (4) 23.06.2026 направив на електронну адресу Апеляційної палати ВАКС апеляційну скаргу, проте в подальшому було виявлено сповіщення поштового сервісу про недоставлення цього повідомлення у зв`язку з перевищення допустимого розміру файлу; (5) отже, апелянт скріпив електронним підписом та направив апеляційну скаргу в межах встановленого строку апеляційного оскарження, проте її недоставлення відбулося з технічних причин, на підтвердження чого адвокат долучив дані поштового сервісу.

Позиції учасників провадження

11.Представник третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт, підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити.

12.Інші учасники судового провадження в судове засідання не прибули та не надали Суду свої позиції щодо апеляційної скарги. Враховуючи, що такі особи були належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду та не повідомили про поважні причини свого неприбуття, то їх неприбуття не перешкоджає проведенню розгляду (частина 4 статті 405 КПК).

Оцінка та мотиви Суду

13.Суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги (частина 1 статті 404 КПК).

14.Для вирішення апеляційної скарги адвоката Суд має розглянути такі питання: (1) чи дотримано апелянтом строк апеляційного оскарження ухвали від 12.06.2026. Якщо так, то (2) чи є правові підстави для накладення арешту на автомобіль BMW X7, VIN-код НОМЕР_1 , н/з НОМЕР_2 .

(1) Щодо клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження ухвали слідчого судді

15.Апеляційна скарга, якщо інше не передбачено КПК, може бути подана на ухвалу слідчого судді протягом п`яти днів з дня її оголошення (пункт 3 частини 2 статті 395 КПК).

16.За змістом статті 376 КПК дата оголошення судового рішення, в тому числі й ухвали слідчого судді, безпосередньо пов`язується з датою виходу суду з нарадчої кімнати і саме з цієї дати, яка зазначається у вступній частині ухвали, розпочинається перебіг строку на апеляційне оскарження (постанова Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 27.05.2019 у справі № 461/1434/18).

17.Якщо ухвалу суду або слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення (абзац 2 частини 3 статті 395 КПК).

18.З матеріалів справи вбачається, що: (1) розгляд слідчим суддею клопотання прокурора про арешт майна відбувся 12.06.2026 без повідомлення підозрюваного та інших власників майна, зокрема, ОСОБА_6 та її представника ОСОБА_5 (а. с. 24-26); (2) копію повного тексту оскаржуваної ухвали апелянт отримав 19.06.2026, що підтверджується його розпискою (а. с. 52).

19.З цих підстав обчислення строку подання адвокатом ОСОБА_5 апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді здійснюється з дня отримання ним копії судового рішення. Тобто п`ятиденний строк для подання захисником апеляційної скарги на зазначену ухвалу слідчого судді почав обчислюватися з 19.06.2026 та закінчився 24.06.2026.

20.Апеляційну скаргу подано до суду 25.06.2026, тобто встановлений законом строк апеляційного оскарження є пропущеним. При цьому адвокат порушує питання про поновлення строку апеляційного оскарження.

21.Пропущений із поважних причин строк повинен бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою суду (частина 1 статті 117 КПК). 

22.З доданих адвокатом документів вбачається, що: (1) першочергово апеляційну скаргу з додатками було направлено на електронну адресу Апеляційної палати ВАКС в межах строку апеляційного оскарження - 23.06.2026 (а. с. 73-80); (2) в подальшому апелянт отримав повідомлення поштового сервісу про недоставлення електронного листа у зв`язку з перевищенням допустимого розміру, проте вчасно не був ознайомлений із таким сповіщенням; (3) факт направлення первісної апеляційної скарги в межах встановленого строку підтверджується також тим, що така скарга була скріплена кваліфікованим електронним підписом апелянта 23.06.2026 (а. с. 82).

23.Враховуючи те, що: (1) технічні причини недоставлення до Суду апеляційної скарги засобами електронного зв`язку перешкодили її вчасному поданню з причин, що не залежали від апелянта; (2) адвокат подав апеляційну скаргу на наступний день після закінчення строку апеляційного оскарження, - причина пропуску строку апеляційного оскарження є поважною та такий строк підлягає поновленню.

(2) Щодо наявності правових підстав для накладення арешту на автомобіль

24.Враховуючи вимоги та доводи апеляційної скарги, Суд переглядає ухвалу слідчого судді від 12.06.2026 лише в частині накладення арешту на транспортний засіб BMW X7, VIN-код НОМЕР_1 , н/з НОМЕР_2 , який зареєстрований за дружиною підозрюваного ОСОБА_6 .

25.Суд повинен перевірити доводи апеляційної скарги про незаконність арешту зазначеного автомобіля у зв`язку з тим, що за версією апелянта: (1) він є особистою приватною власністю ОСОБА_6 ; (2) навіть у разі визнання автомобіля об`єктом спільної сумісної власності подружжя накладення арешту на весь автомобіль суперечить вимогам закону.

Щодо доводу про те, що автомобіль є особистою приватною власністю ОСОБА_6 .

26.Слідчий суддя дійшов висновку, що автомобіль BMW X7, н/з НОМЕР_2 , належить підозрюваному ОСОБА_7 та його дружині ОСОБА_6 на праві спільної сумісної власності.

27.Відповідно до позиції адвоката цей автомобіль є особистою приватною власністю ОСОБА_6 через те, що він був придбаний останньою до укладення шлюбу (до 06.03.2024). Так, за версією апелянта: (1) автомобіль був придбаний ОСОБА_6 на аукціоні 24.05.2023 (тобто до укладення шлюбу) за 39 025 доларів США; (2) перша реєстрація автомобіля в Україні відбулася 15.11.2023 (також до дати укладення шлюбу); (3) набуття права власності на спірний автомобіль визначається датою аукціонного правочину (24.05.2023) та/або датою фактичної передачі автомобіля, а не датою його реєстрації в сервісному центрі, яка була обумовлена митними процедурами ввезення автомобіля на територію України; (4) слідчий суддя при визначенні дати набуття автомобіля помилково взяв за основу дату його реєстрації (24.07.2024), що мала місце після укладення шлюбу; (5) таким чином, відсутні правові підстави накладення арешту на автомобіль, який належить ОСОБА_6 на праві особистої приватної власності. 

28.Суд відхиляє зазначені доводи адвоката з таких мотивів.

29.Майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом (частина 3 статті 368 Цивільного кодексу України). Майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя (стаття 60 Сімейного кодексу України).

30.Під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді або суду докази обставин, на які вони посилаються (частина 6 статті 132 КПК).

31.Представником власника майна не надано будь-яких доказів, що підтверджують набуття автомобіля 24.05.2023 (в дату проведення аукціону) саме ОСОБА_6 . Так, із долучених до апеляційної скарги відомостей щодо продажу транспортного засобу BMW X7, VIN-код НОМЕР_1 , на аукціоні IAAI Timed (лот № НОМЕР_3 ) (а. с. 73-75) не вбачається, що цей автомобіль був придбаний на аукціоні саме ОСОБА_6 , а відтак ці документи самі по собі не підтверджують факт набуття нею права власності на цей автомобіль у зазначену дату.

32.Свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу BMW X7, н/з НОМЕР_2 (а. с. 77-78) підтверджує, що: (1) ОСОБА_6 є власником автомобіля та (2) реєстрацію такого автомобіля було здійснено 24.07.2024. При цьому із відомостей Єдиного державного реєстру транспортних засобів встановлено, що підставою реєстрації в цю дату була перереєстрація транспортного засобу на нового власника із укладенням договору купівлі-продажу через електронні сервіси та зовнішні ресурси (протокол огляду від 03.06.2026 - том 1 а. с. 116-117 [далі наведені посилання на томи, які містяться на долученому до клопотання DVD-диску, - а. с. 20]).

33.Отже, наведене свідчить про те, що: (1) перереєстрація транспортного засобу на ім`я ОСОБА_6 як на нового власника відбулася 24.07.2024; (2) підставою такої реєстрації стало укладення договору купівлі-продажу через електронні сервіси та зовнішні ресурси; (3) з огляду на зазначену дату та підставу перереєстрації транспортного засобу, перша його реєстрація в Україні (15.11.2023) не могла бути здійснена ОСОБА_6 як стверджує адвокат, оскільки адвокат не наводить будь-які правові чи фактичні підстави для повторної державної реєстрації того самого транспортного засобу за тим самим власником; (4) натомість перереєстрація транспортного засобу на нового власника із укладенням договору купівлі-продажу свідчить про зміну власника автомобіля (на ОСОБА_6 ); (5) при цьому апелянтом не надано будь-яких документів щодо придбання, ввезення, митного оформлення транспортного засобу ОСОБА_6 , які могли б свідчити про набуття нею права власності на такий автомобіль до укладення шлюбу.

34.Посилання апелянта на те, що державна реєстрація автомобіля була здійснена лише через тривалий час після його придбання (саме 24.07.2024) у зв`язку з проходженням організаційних та митних процедур ввезення автомобіля в Україну, Суд відхиляє як необґрунтоване, оскільки: (1) такі доводи не підтверджені жодними доказами, зокрема, митними деклараціями, документами про митне оформлення транспортного засобу чи іншими документами, які б свідчили про ввезення автомобіля на митну територію України ОСОБА_6 , перебіг митних процедур та їх тривалість; (2) перша державна реєстрація транспортного засобу в сервісних центрах МВС вже була здійснена 15.11.2023, а тому посилання на тривале проходження митних процедур (до 24.07.2024) не може свідчити про набуття ОСОБА_6 права власності на автомобіль до укладення шлюбу; (3) відповідно до відомостей з Реєстру 24.07.2024 відбулася перереєстрація транспортного засобу на нового власника ( ОСОБА_6 ) саме на підставі договору купівлі-продажу.

35.Таким чином, з наданих сторонами документів вбачається, що: (1) ОСОБА_6 набула право власності на спірний автомобіль за договором купівлі-продажу, на підставі якого 24.07.2024 здійснена перереєстрація автомобіля. Так, державна реєстрація (перереєстрація) транспортних засобів проводиться на підставі документів, що підтверджують правомірність придбання транспортних засобів (пункт 8 Порядку, затвердженого постановою КМУ від 07.09.1998 № 1388); (2) будь-яких доказів, які б підтверджували набуття ОСОБА_6 права власності на автомобіль до укладення шлюбу, власником майна не надано; (3) отже, що набуття ОСОБА_6 права власності на автомобіль відбулося після 06.03.2024, тобто після дати укладення шлюбу із підозрюваним ОСОБА_7 (а. с. 76).

36.Отже, слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку про те, що автомобіль BMW X7, н/з НОМЕР_2 , є спільною сумісною власністю підозрюваного ОСОБА_7 та його дружини ОСОБА_6 , оскільки набутий подружжям за час шлюбу, та доводи апеляційної скарги про те, що цей автомобіль є особистою приватною власністю ОСОБА_6 , не підтверджені доказами та не спростовують вищезазначеного висновку слідчого судді.

Щодо доводу про неможливість накладення арешту на весь автомобіль

37.Слідчий суддя в оскаржуваній ухвалі задовольнив клопотання прокурора в частині накладення арешту на автомобіль BMW X7, VIN-код НОМЕР_1 , н/з НОМЕР_2 .

38.Суд за результатами апеляційного розгляду дійшов висновку про необґрунтованість накладення арешту на 1/2 частину цього автомобіля (частку, що належить дружині підозрюваного ОСОБА_6 у праві спільної сумісної власності подружжя на це майно) з таких мотивів.

39.Як зазначено в клопотанні прокурора метою арешту автомобіля у цьому кримінальному провадженні є забезпечення можливої конфіскації майна як виду покарання.

40.Арешт майна з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання накладається на майно підозрюваного за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених КК, може призначити покарання у виді конфіскації майна (частина 5 статті 170 КПК). 

41.Покарання у виді конфіскації майна полягає в примусовому безоплатному вилученні у власність держави всього або частини майна, яке є власністю засудженого (частина 1 статті 59 КК). 

42.Судом у попередньому розділі цієї ухвали було встановлено, що автомобіль BMW X7, н/з НОМЕР_2 , належить підозрюваному ОСОБА_7 та його дружині ОСОБА_6 на праві спільної сумісної власності.

43.Дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними (стаття 63 Сімейного кодексу України).

44.За зобов`язаннями одного з подружжя стягнення може бути накладено лише на його особисте майно і на частку у праві спільної сумісної власності подружжя, яка виділена йому в натурі (частина 1 статті 73 Сімейного кодексу України). 

45.Зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, віднесено і засади недоторканості права власності. Згідно з вимогами статті 16 КПК позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому КПК.

46.При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

47.Слідчий суддя, суд при вирішенні питання про арешт майна повинен серед іншого враховувати розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для третіх осіб (пункти 5 та 6 частини 2 статті 173 КПК).

48.З урахуванням того, що застосування заходу забезпечення у вигляді арешту майна з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання не повинно зачіпати майнових прав іншого з подружжя підозрюваного (частку дружини в спільній сумісній власності) через неможливість в подальшому застосування конфіскації до такої частки (у випадку засудження особи), оскільки в такому випадку легітимна мета не зможе бути досягнута, Суд вважає, що обґрунтованим буде накладення арешту на 1/2 частину автомобіля, що відповідає частці підозрюваного ОСОБА_7 у праві спільної сумісної власності подружжя на це майно.

49.При цьому відсутність відомостей на час постановлення ухвали про здійснення виділу частки підозрюваного ОСОБА_7 у спільній сумісній власності не може бути перешкодою для накладення арешту на 1/2 частини автомобіля шляхом заборони його відчуження та розпорядження, оскільки інша частина майна не підлягатиме конфіскації як власність ОСОБА_6 , яка не є підозрюваною у кримінальному провадженні № 12022221180000343.

50.Наведене відповідає практиці Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду (зокрема, ухвали АП ВАКС від 16.02.2026 у справі № 991/415/26, від 08.09.2025 у справі № 991/8488/25, від 08.05.2025 у справі № 991/1713/25, від 29.04.2025 у справі № 991/1597/25, від 21.08.2024 у справі № 991/6284/24).

51.Таким чином, Суд вважає безпідставним накладення слідчим суддею арешту на 1/2 частину автомобіля, що належить дружині підозрюваного ОСОБА_6 в спільній сумісній власності подружжя. Натомість накладення арешту на 1/2 частину цього автомобіля, що становить частку підозрюваного, відповідатиме вимогам законодавства, є пропорційним і співмірним завданням кримінального провадження, а також таким, що переслідує легітимну мету та враховує права іншого співвласника зазначеного майна.

52.З наведених мотивів оскаржувана ухвала слідчого судді в частині накладення арешту на 1/2 частину автомобіля BMW X7, VIN-код НОМЕР_1 , н/з НОМЕР_2 (частку дружини підозрюваного ОСОБА_6 в спільній сумісній власності подружжя), підлягає скасуванню.

Щодо доводів апелянта про порушення слідчим суддею вимог КПК

53.Слідчий суддя розглянув клопотання прокурора про арешт майна в закритому судовому засіданні без повідомлення про судове засідання підозрюваного та іншого власника майна, погодившись із доводами сторони обвинувачення щодо необхідності проведення судового розгляду в такому режимі з метою забезпечення накладення арешту.

54.В апеляційній скарзі адвокат зазначив про незаконність проведення судового розгляду в такий спосіб, оскільки автомобіль є тимчасово вилученим майном, тому положення частини 2 статті 172 КПК не могли бути застосовані у цій справі.

55.Суд відхиляє ці доводи апелянта з таких мотивів.

56.З матеріалів справи вбачається, що: (1) прокурор у клопотанні виклала прохання про його розгляд без повідомлення підозрюваного та іншого власника майна з метою забезпечення арешту майна та запобігання спробам відчуження такого майна до моменту постановлення слідчим суддею судового рішення; (2) під час судового розгляду за клопотанням детектива слідчий суддя постановив проводити судове засідання у закритому режимі з метою недопущення виведення майна з-під контролю його власників та необхідності дослідження документів, що містять таємницю досудового розслідування.

57.Слідчий суддя зазначив, що розгляд клопотання про арешт майна у закритому судовому засіданні без повідомлення підозрюваного та власника майна, обумовлений: (1) тим, що розгляд супроводжувався вивченням документів, які містять таємницю, що охороняється законом; (2) необхідністю забезпечення арешту майна.

58.Слідчий суддя може прийняти рішення про здійснення кримінального провадження у закритому судовому засіданні у разі, якщо здійснення провадження у відкритому судовому засіданні може призвести до розголошення таємниці, що охороняється законом (пункт 4 частини 2 статті 27 КПК).

59.Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження (абзац 2 частини 1 статті 170 КПК).

60.Оскільки ймовірним наслідком розголошення інформації про розгляд слідчим суддею питання щодо арешту майна певної особи є вчинення нею дій, направлених на його відчуження, то проведення судового розгляду в режимі відкритого судового засідання та повідомлення підозрюваного та інших власників майна може завадити виконати таке завдання цього виду заходу забезпечення кримінального провадження.

61.Виходячи із вищевикладеного, оскільки правовою підставою для накладення арешту у цьому кримінальному провадженні є забезпечення конфіскації майна як виду покарання, то з метою недопущення відчуження майна та розголошення таємниці, що охороняється законом, слідчий суддя дійшов правильного висновку про розгляд клопотання прокурора в закритому судовому засіданні без повідомлення про дату та час розгляду підозрюваного та власника майна, їх представників , що відповідає вимогам статей 27, 222 КПК.

62.У цьому аспекті Суд зауважує, що третя особа, щодо майна якої вирішується питання про арешт, в особі свого представника, мала змогу в повній мірі реалізувати свої інтереси на представлення власно позиції в суді апеляційної інстанції, а колегія суддів перевірила законність і обґрунтованість арешту майна з урахуванням цих доводів. При цьому цією ухвалою колегія суддів скасувала ухвалу слідчого судді в частині накладення арешту 1/2 частину автомобіля (частку, що належить дружині підозрюваного), що перебуває у спільній сумісній власності підозрюваного та його дружини ОСОБА_6 , чим були забезпечені права та інтереси особи, в інтересах якої подана апеляційна скарга, ОСОБА_6 .

Висновки Суду за результатами розгляду апеляційної скарги

63.За наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвалу слідчого судді суд апеляційної інстанції має право, зокрема, скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу (частина 3 статті 407 КПК).

64.Слідчий суддя обґрунтовано дійшов висновків про те, що автомобіль BMW X7, VIN-код НОМЕР_1 , н/з НОМЕР_2 , належить підозрюваному ОСОБА_7 та його дружині ОСОБА_6 на праві спільної сумісної власності. Доводи апеляційної скарги не спростовують цих висновків слідчого судді.

65.Водночас слідчий суддя дійшов помилкового висновку про необхідність накладення арешту з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання на весь автомобіль, тобто й на 1/2 частину, що належить дружині підозрюваного ОСОБА_6 на праві спільної сумісної власності.

66.З наведених мотивів апеляційну скаргу представника третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт, слід задовольнити частково, а оскаржувану ухвалу слідчого судді скасувати в частині накладення арешту на 1/2 частину автомобіля BMW X7, VIN-код НОМЕР_1 , н/з НОМЕР_2 (частку дружини підозрюваної ОСОБА_6 в спільній сумісній власності подружжя).

67.Керуючись статтями 132, 170-174, 404, 405, 407, 419, 532 КПК, колегія суддів постановила:

1.Клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження - задовольнити. Поновити адвокату ОСОБА_5 строк апеляційного оскарження ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 12.06.2026.

2.Апеляційну скаргу - задовольнити частково.

3.Ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 12.06.2026 скасувати в частині накладення арешту на 1/2 частину транспортного засобу BMW X7, VIN-код НОМЕР_1 , н/з НОМЕР_2 .

4.В іншій частині ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 12.06.2026 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий           ОСОБА_1 

Судді            ОСОБА_2 

ОСОБА_3