Документ № 138828885

Провадження № 52025000000000251
Справа № 991/8617/26
Дата засідання 06/08/2026
Дата винесення рішення 06/08/2026
Інстанція АП ВАКС
Форма судочинства Кримінальне
Головуючий суддя (АП ВАКС) Семенников О.Ю.

справа № 991/8617/26

провадження №11-сс/991/481/26

 

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА

 

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 

06 серпня 2026 року м.Київ

 

Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,

представника ОСОБА_5 адвоката ОСОБА_6 (в режимі відеоконференції)

прокурора ОСОБА_7 (в режимі відеоконференції),

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника ОСОБА_5 адвоката ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 02 липня 2026 року про арешт майна у кримінальному провадженні №52025000000000251 від 05 травня 2025 року,

 

ВСТАНОВИЛА:

 

Зміст оскаржуваного рішення і встановлені судом обставини.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 02 липня 2026 року задоволено клопотання детектива та накладено арешт із забороною відчуження, розпорядження і користування на майно, вилучене 25 червня 2026 року під час обшуку за місцем проживання ОСОБА_5 , а саме: мобільний телефон iPhone 16 білого кольору та ноутбук HP model 15en1007ua, s/n НОМЕР_1 .

Накладення арешту мотивовано необхідністю забезпечення збереження зазначеного майна як речових доказів у кримінальному провадженні.

 

Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, представник ОСОБА_5 адвокат ОСОБА_6 звернувся з апеляційною скаргою, за вимогами якої просив скасувати ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 02 липня 2026 року та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання про арешт майна, а мобільний телефон iPhone 16 білого кольору та ноутбук HP model 15en1007ua, s/n 5cb118n745 повернути ОСОБА_5 .

В обґрунтування поданої апеляційної скарги представник посилався на те, що слідчий суддя безпідставно ототожнив обставини вилучення та подальшого дослідження мобільного телефону і ноутбука, хоча фактичний доступ до цих пристроїв відрізнявся.

Зазначав, що мобільний телефон заблокувався, а пояснення спеціаліста від 29 червня 2026 року стосувалися неможливості подолання системи його логічного захисту та копіювання інформації. Водночас ноутбук був увімкнений, месенджер Viber відкритий, детектив отримав доступ до листування та здійснив його огляд, а ОСОБА_5 не обмежувала доступ до цього пристрою.

На переконання представника, незавантаження документів за посиланнями у месенджері не доводить, що відповідні файли зберігаються на ноутбуці, а також не підтверджує необхідність утримання самого пристрою для проведення експертного дослідження. Постанова про призначення експертизи сама по собі не свідчить про неможливість створення криміналістичної копії інформації та повернення ноутбука власниці.

Сторона обвинувачення не довела конкретного зв`язку вилучених пристроїв із обставинами кримінального провадження. Виявлене листування стосувалося діяльності ТОВ «Праймері Інвестмент» та відкриття банківських рахунків, однак не містило відомостей про конкретні рахунки, суми, платежі, земельні торги, придбання чи подальше відчуження земельної ділянки.

Слідчий суддя ототожнив можливе доказове значення окремої інформації з доказовим значенням фізичних пристроїв у цілому, а висновки про можливу наявність на них інших або видалених файлів ґрунтуються на припущеннях.

Крім того, в апеляційній скарзі зазначено про недоведеність ризиків приховування, пошкодження, знищення або відчуження майна. На час розгляду клопотання телефон і ноутбук перебували у володінні органу досудового розслідування, а тому ОСОБА_5 не мала доступу до них та не могла змінити або знищити інформацію.

Також слідчий суддя не перевірив можливість застосування найменш обтяжливого способу втручання у право власності, зокрема шляхом копіювання необхідної інформації, створення криміналістичних копій, фіксації контрольних хеш-значень та повернення пристроїв власниці.

Окремо посилався на те, що постанову про визнання майна речовими доказами, постанови про призначення експертиз та пояснення спеціаліста не додано до клопотання про арешт майна, а долучено детективом лише під час його судового розгляду. На переконання представника, у такий спосіб сторона обвинувачення фактично усунула недоліки клопотання після його подання.

Також в апеляційній скарзі зазначено клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження, яке мотивовано отриманням представником повного тексту оскаржуваної ухвали лише 08 липня 2026 року та відсутністю до цього часу можливості ознайомитися з мотивами судового рішення.

 

Позиції учасників судового провадження.

Представник ОСОБА_5 адвокат ОСОБА_6 у судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав та просив задовольнити у повному обсязі з наведених у ній підстав.

Прокурор ОСОБА_7 у судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги, вважав оскаржуване рішення законним та обґрунтованим, просив ухвалу слідчого судді залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

 

Мотиви суду.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника власниці майна та прокурора, дослідивши матеріали провадження і перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла таких висновків.

Відповідно до п.3 ч.2 ст.395 КПК апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана протягом п`яти днів із дня її оголошення.

За змістом ч.1 ст.117 КПК пропущений із поважних причин процесуальний строк підлягає поновленню за клопотанням заінтересованої особи.

Як вбачається з матеріалів провадження, представник ОСОБА_5 брав участь у судовому засіданні 02 липня 2026 року, однак повний текст оскаржуваної ухвали отримав електронною поштою 08 липня 2026 року, а апеляційну скаргу подав 13 липня 2026 року.

Враховуючи, що доводи апеляційної скарги стосуються безпосередньо мотивів, викладених у повному тексті судового рішення, а після його отримання представник звернувся з апеляційною скаргою без невиправданої затримки, колегія суддів вважає причини пропуску строку поважними, у зв`язку з чим клопотання про його поновлення підлягає задоволенню.

Відповідно до вимог ч.1 ст.404 КПК суд апеляційної інстанції переглядає судове рішення в межах апеляційної скарги.

Зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, належить недоторканність права власності. Згідно з вимогами ст.16 КПК позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому КПК.

За положеннями ст.170 КПК арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, зокрема, що воно є доказом кримінального правопорушення.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі або відчуження.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.170 КПК арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

У такому випадку згідно з ч.3 ст.170 КПК арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, визначеним ст.98 КПК.

Речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення (ч.1 ст.98 КПК).

При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя відповідно до вимог ст.94, 132, 170, 173 КПК повинен врахувати правову підставу для арешту, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту для власника та інших осіб.

З матеріалів провадження вбачається, що детективами НАБУ здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №52025000000000251 від 05 травня 2025 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.191, ч.3 ст.209 КК.

За версією сторони обвинувачення, продаж земельної ділянки комунальної власності площею 50 га, кадастровий номер 4623688600:04:000:0270, проведено за заниженою вартістю наперед визначеному учаснику земельних торгів, а ТОВ «Праймері Інвестмент» могло використовуватися як технічний учасник відповідного аукціону.

Директором ТОВ «Праймері Інвестмент» є ОСОБА_5 

25 червня 2026 року на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 16 червня 2026 року проведено обшук за місцем її проживання.

Ухвалою про дозвіл на обшук прямо передбачено відшукання електронних інформаційних систем, персональних комп`ютерів, ноутбуків та мобільних терміналів систем зв`язку, на яких можуть міститися відомості щодо діяльності ТОВ «Праймері Інвестмент», його участі у земельних торгах, взаємодії з іншими учасниками аукціону та пов`язаними особами, відкриття банківських рахунків і проведення розрахунків.

Під час обшуку на мобільному телефоні ОСОБА_5 виявлено листування у месенджері Viber з абонентом « ОСОБА_8 НОМЕР_2 » щодо діяльності ТОВ «Праймері Інвестмент», після чого телефон заблокувався, а ОСОБА_5 відмовилася надати пароль доступу до нього.

На ноутбуці HP виявлено відкритий у месенджері Viber діалог із цим самим абонентом щодо діяльності ТОВ «Праймері Інвестмент», зокрема відкриття банківських рахунків, а також посилання на документи, які під час обшуку не завантажувалися.

Отже, на момент вилучення зазначених пристроїв орган досудового розслідування мав не лише припущення про можливе знаходження на них відомостей, які можуть мати значення для кримінального провадження, а фактично виявив інформацію, пов`язану з діяльністю товариства, роль якого перевіряється у межах досудового розслідування.

На цій стадії кримінального провадження слідчий суддя не повинен встановлювати остаточне доказове значення кожного повідомлення, перевіряти його достовірність або вирішувати питання про підтвердження ним складу кримінального правопорушення.

Для накладення арешту з метою збереження речових доказів достатньо наявності обґрунтованих підстав вважати, що відомості, які містяться або можуть міститися на відповідному пристрої, мають значення для встановлення обставин кримінального провадження.

З огляду на процесуальний статус ОСОБА_5 як директора ТОВ «Праймері Інвестмент», предмет розслідування, зміст ухвали про дозвіл на проведення обшуку та характер уже виявленого листування колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді про відповідність вилучених пристроїв критеріям, визначеним ст.98 КПК.

Відсутність на момент розгляду клопотання детального викладення номерів банківських рахунків, сум, призначення платежів або повного змісту документів не спростовує зазначеного висновку, оскільки повне дослідження інформації на пристроях не завершено та саме з цією метою призначено експертні дослідження.

Щодо мобільного телефону iPhone 16 колегія суддів враховує, що під час його попереднього огляду виявлено листування, яке стосується діяльності ТОВ «Праймері Інвестмент».

У подальшому телефон заблокувався, а ОСОБА_5 відмовилася надати пароль доступу до нього, внаслідок чого детективи не мали можливості продовжити огляд, зафіксувати повний обсяг інформації та встановити всі ідентифікаційні ознаки пристрою.

Згідно з поясненнями спеціаліста від 29 червня 2026 року мобільний телефон переведено у діагностичний режим, однак через відсутність коду-пароля наявними програмно-апаратними засобами неможливо подолати систему логічного захисту або скопіювати інформацію з нього.

Постановою детектива від 27 червня 2026 року телефон визнано речовим доказом та призначено його комплексну судову телекомунікаційну і комп`ютерно-технічну експертизу.

Відповідно до ч.3 ст.170 КПК арешт на комп`ютерні системи або їх частини допускається, зокрема, якщо доступ до них обмежується власником чи пов`язаний із подоланням системи логічного захисту, а також якщо надання самого пристрою разом з інформацією є необхідною умовою проведення експертного дослідження.

За таких обставин вилучення та подальше утримання мобільного телефону узгоджується з наведеними вимогами закону, оскільки доступ до його вмісту потребує подолання системи логічного захисту та використання спеціальних програмно-апаратних засобів.

Щодо ноутбука HP колегія суддів враховує, що на відміну від телефону доступ до нього під час обшуку не був обмежений системою логічного захисту, а детективи мали можливість оглянути відкритий у месенджері Viber діалог.

Водночас зазначена обставина сама по собі не виключає можливості арешту цього пристрою та необхідності його подальшого експертного дослідження.

Під час огляду ноутбука виявлено листування щодо діяльності ТОВ «Праймері Інвестмент» та відкриття банківських рахунків, а також посилання на документи, які не завантажувалися та зміст яких під час обшуку встановити не вдалося.

Крім того, предметом експертного дослідження є не лише доступні для безпосереднього перегляду відомості, а й можливі видалені файли, системні дані, історія користування програмами, відомості про створення, зміну, переміщення чи видалення документів та інша інформація, яка не відображається під час звичайного огляду пристрою.

Постановою детектива від 27 червня 2026 року ноутбук визнано речовим доказом та призначено його комплексну судову телекомунікаційну і комп`ютерно-технічну експертизу.

Отже, висновок про необхідність подальшого утримання ноутбука ґрунтується не на поширенні на нього обставин блокування мобільного телефону, а на характері виявленої на ноутбуці інформації, неможливості встановити зміст документів за відповідними посиланнями під час обшуку, а також необхідності дослідження повного вмісту пристрою, у тому числі можливих видалених даних.

Доводи апеляційної скарги про те, що незавантаження документів могло бути зумовлено відсутністю мережевого з`єднання, видаленням файлів із віддаленого ресурсу або припиненням дії посилання, не спростовують необхідності експертного дослідження.

Наведені представником можливі причини незавантаження документів є припущеннями та саме підлягають перевірці під час дослідження ноутбука.

Колегія суддів також не погоджується з доводами про те, що призначення експертизи саме по собі не підтверджує необхідності утримання оригінальних пристроїв.

У цьому випадку необхідність експертного дослідження обумовлена не лише процесуальними рішеннями детектива про його призначення, а й конкретними обставинами, встановленими під час огляду: блокуванням мобільного телефону та неможливістю подолання його системи логічного захисту, наявністю на ноутбуці листування, пов`язаного з діяльністю ТОВ «Праймері Інвестмент», посилань на недоступні документи, а також необхідністю перевірки обох пристроїв на наявність інших, у тому числі видалених, відомостей.

Відповідно до п.13.3 розділу ІІ Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень і Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 08 жовтня 1998 року №53/5, для дослідження інформації, що міститься на комп`ютерних носіях, експерту надається сам комп`ютерний носій.

Таким чином, передання експертам мобільного телефону та ноутбука як безпосередніх об`єктів дослідження відповідає встановленому порядку проведення експертиз, а їх подальше утримання обумовлене необхідністю дослідження не лише доступної для звичайного перегляду інформації, а й повного вмісту носіїв, їх системних даних та можливих видалених відомостей.

Доводи представника про можливість створення криміналістичних копій та повернення пристроїв власниці не свідчать про незаконність оскаржуваної ухвали.

На час розгляду клопотання копіювання повного вмісту телефону було неможливим через систему логічного захисту, а дослідження ноутбука, у тому числі на предмет наявності видаленої інформації та документів, не завершено.

За таких обставин до отримання результатів призначених експертиз збереження самих пристроїв у розпорядженні органу досудового розслідування є виправданим.

Відхиляючи доводи про недоведеність ризиків, колегія суддів враховує, що метою арешту є забезпечення збереження речових доказів.

Та обставина, що на час розгляду клопотання пристрої вже перебували у володінні органу досудового розслідування, не виключає необхідності накладення арешту, оскільки за відсутності такого заходу тимчасово вилучене майно підлягало б поверненню власниці.

Після повернення пристроїв існувала б можливість зміни, видалення або приховування інформації, яка може мати значення для кримінального провадження, а також пошкодження, відчуження чи знищення самих носіїв.

Отже, встановлені ризики стосуються не фактичного стану майна під час його перебування у розпорядженні НАБУ, а наслідків його повернення до завершення необхідних досліджень.

Не є переконливими й доводи апеляційної скарги про порушення вимог ст.171, 172 КПК у зв`язку з долученням постанов про визнання речовими доказами, призначення експертиз та пояснень спеціаліста під час судового розгляду.

Як вбачається з оскаржуваної ухвали, зазначені матеріали долучено детективом у судовому засіданні 30 червня 2026 року.

За клопотанням представника власниці майна слідчий суддя оголосив перерву до 02 липня 2026 року з метою надання стороні власника можливості ознайомитися з матеріалами клопотання та доданими документами.

Після ознайомлення представник ОСОБА_5 взяв участь у судовому засіданні, заперечував проти накладення арешту та подав письмові заперечення.

Отже, стороні власника майна забезпечено можливість ознайомитися з додатковими матеріалами, висловити щодо них позицію та надати свої заперечення.

Саме по собі долучення додаткових документів під час розгляду клопотання не свідчить про істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та не позбавило представника можливості реалізувати право на захист інтересів власниці майна.

Колегія суддів також враховує, що арешт накладено на початковому етапі дослідження вилучених пристроїв, експертизи призначено через два дні після обшуку, а пояснення спеціаліста отримано ще до постановлення оскаржуваної ухвали.

З урахуванням характеру кримінальних правопорушень, які розслідуються, значення вилучених пристроїв для встановлення обставин кримінального провадження, необхідності проведення експертних досліджень та відсутності даних про настання для ОСОБА_5 надмірних негативних наслідків колегія суддів вважає застосоване обмеження права власності розумним і співрозмірним завданням кримінального провадження.

Накладення арешту не припиняє права власності ОСОБА_5 на телефон і ноутбук, має тимчасовий характер та може бути скасоване у порядку ст.174 КПК у разі завершення необхідних досліджень або відпадіння потреби у подальшому утриманні майна.

За таких обставин слідчий суддя обґрунтовано встановив наявність правової підстави для арешту мобільного телефону та ноутбука, можливість використання відомостей, які на них містяться, як доказів у кримінальному провадженні, а також необхідність збереження пристроїв до завершення призначених експертних досліджень.

Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які б стали підставою для скасування ухвали слідчого судді, колегією суддів не встановлено.

За таких обставин оскаржувана ухвала слідчого судді є законною, обґрунтованою та такою, що підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга представника ОСОБА_5 адвоката ОСОБА_6 - без задоволення.

Керуючись ст.117, 170-173, 370, 404, 405, 407, 418, 419, 422, 532 КПК, колегія суддів

 

ПОСТАНОВИЛА:

 

Клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження задовольнити.

Поновити представнику ОСОБА_5 адвокату ОСОБА_6 строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 02 липня 2026 року.

Апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 02 липня 2026 року залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

 

Судді:

 

 

 

_______________   _______________   _______________

ОСОБА_1     ОСОБА_2     ОСОБА_3