Справа № 991/9720/26
Провадження 1-кс/991/9736/26
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 серпня 2026 року м. Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , детектива ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у місті Києві клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_5 про арешт майна у кримінальному провадженні № 52025000000000400 від 15.07.2025,
В С Т А Н О В И В:
До Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (далі - САП) ОСОБА_5 про арешт майна (далі - Клопотання) в рамках кримінального провадження № 52025000000000400 від 15.07.2025, зокрема, за підозрою ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209 КК України (далі - Кримінальне провадження), в якому прокурор просить:
- накласти арешт на грошові кошти у загальній сумі 24 000 євро, а саме: 240 купюр номіналом 100 євро (далі - Грошові кошти), які належать ОСОБА_6 .
Клопотання обґрунтоване тим, що у рамках Кримінального провадження 27.07.2026 проведено обшук з місцем проживання ОСОБА_6 , під час якого відшукано та вилучено Грошові кошти, щодо яких наявні достатні підстави вважати, що вони одержані внаслідок вчинення суспільно небезпечного діяння та є предметом суспільно небезпечного діяння, передбаченого ч. 3 ст. 209 КК України. Постановою детектива Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ) від 27.07.2026 Грошові кошти визнано речовим доказом у Кримінальному провадженні. Оскільки Грошові кошти знаходились за місцем мешкання ОСОБА_6 , їх власником та користувачем є саме ОСОБА_6 . При цьому, санкції ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209 КК України, які інкриміновані ОСОБА_6 , передбачають обов`язкове додаткове покарання у виді конфіскації майна. За такого, на вказані Грошові кошти слід накласти арешт з метою забезпечення збереження речового доказу та конфіскації майна як виду покарання.
У Клопотанні прокурор також просив здійснити розгляд Клопотання у закритому судовому засіданні.
Прокурор САП ОСОБА_5 був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду Клопотання, до суду не з`явився, про причини неявки не повідомив.
Детектив НАБУ ОСОБА_3 , який діє на підставі доручення прокурора САП ОСОБА_7 від 28.07.2026, в судовому засіданні доводи Клопотання підтримав, просив задовольнити із викладених у ньому підстав. Зазначив, що у 2022 році ОСОБА_6 та його дружині ОСОБА_8 від ГО «ЦСМС» перераховано 300 тис грн, які отримані протиправним шляхом. Також, детектив не наполягав на здійсненні розгляду Клопотання у закритому судовому засіданні, зазначив про вирішення цього питання на розсуд суду.
Захисник ОСОБА_4 вказала на відсутність підстав для здійснення розгляду Клопотання у закритому судовому засіданні.
З огляду на позицію учасників судового провадження та зважаючи на положення ч. 2 ст. 27, ч. 1 ст. 22, ч. 1, ч. 3 ст. 26 КПК України, слідчим суддею без виходу до нарадчої кімнати постановлено проводити судовий розгляд Клопотання у відкритому судовому засіданні.
Захисник підозрюваного ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_4 заперечувала проти доводів Клопотання, просила відмовити у його задоволенні з огляду на наступне: перераховані 300 тис грн, на які посилається детектив, за курсом долара США станом на дату їх перерахування складають близько 9 300 доларів США, що не еквівалентно вилученим під час обшуку Грошовим коштам; частина з цих коштів, перераховані ОСОБА_9 , є законними доходами останньої; у деклараціях ОСОБА_6 за 2021-2024 роки відображено наявність готівкових заощаджень, що станом на кінець 2024 року складали 25 тис доларів США; заощадження у сумі 24 000 євро (Грошові кошти) відповідають рівню життя та доходів ОСОБА_6 , відсутні будь-які докази того, що саме Грошові кошти отримані злочинним шляхом; вилучені Грошові кошти не відповідають ознакам речового доказу; ухвалою слідчого судді, на підставі якої проведено обшук за місцем проживання ОСОБА_6 , не надано дозвіл на вилучення грошових коштів; вилучені Грошові кошти є спільною сумісною власністю ОСОБА_6 та його дружини ОСОБА_8 , їх частина не належить підозрюваному; Грошові кошти - це всі заощадження родини, їх вилучення залишило родину без засобів для існування (у родини наявна непогашена кредитна заборгованість; на утриманні ОСОБА_6 перебуває безробітна дружина, двоє дітей (малолітній син, неповнолітня донька), матір та бабуся, що є пенсіонерами за віком; бабуся потребує лікування; вилучення коштів позбавляє дітей ОСОБА_6 можливості здобути освіту (витрати на навчання дітей складають близько 350 000 грн), а підозрюваного - права на правничу допомогу та вільний вибір захисника).
Підозрюваний ОСОБА_6 був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду Клопотання, до суду не з`явився, про причини неявки не повідомив.
Згідно положень ч. 1 ст. 172 КПК України неприбуття прокурора та підозрюваного у судове засідання не перешкоджає розгляду Клопотання.
Дослідивши зміст Клопотання та додані до нього матеріали, заслухавши доводи учасників судового провадження, слідчий суддя дійшов до наступних висновків.
Відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження.
За ч. 1 ст. 131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Згідно з ч. 3 ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.
Так, детективами НАБУ здійснюється досудове розслідування, а прокурорами САП - процесуальне керівництво у Кримінальному провадженні.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_10 , діючи у власних інтересах та інтересах ОСОБА_6 , 09.12.2021 заснував спільно із ОСОБА_11 підконтрольну ОСОБА_10 та ОСОБА_6 громадську організацію «Центр сприяння міжнародному співробітництву» (код ЄДРПОУ: 44604361, далі - ГО «ЦСМС»), та відкрив 14.01.2022 на користь ГО «ЦСМС» у банківській установі АТ «ОТП Банк» рахунок № НОМЕР_2.
31.01.2022 між МЗС в особі державного секретаря МЗС ОСОБА_6 та ГО «ЦСМС» в особі голови правління ОСОБА_10 укладено меморандум про співпрацю, відповідно до якого МЗС надає сприяння участі ГО «ЦСМС в державних тендерах іноземних держав та міжнародних організацій; залучає ГО «ЦСМС до участі в проєктах міжнародної технічної допомоги з метою надання сприяння українським експортерам у виході на зовнішні ринки та активізації діяльності із залучення іноземних інвестицій в економіку України.
На початку березня 2022 року ОСОБА_6 утворив організовану групу, залучивши до неї своїх знайомих та підлеглих йому осіб: ОСОБА_10 , ОСОБА_9 та ОСОБА_12 , при цьому розроблено злочинний план, який доведений усі учасникам та полягав у наступному.
На першому етапі планувалося підшукати джерела фінансування (бюджетні кошти від МЗС та кошти від міжнародних донорів) і, зловживаючи довірою та використовуючи службове становище ОСОБА_6 , переконати донорів та підлеглих працівників спрямувати ці кошти на банківський рахунок підконтрольної ГО «ЦСМС» під виглядом надання гуманітарної допомоги.
Другий етап плану полягав у прикритті цих дій: виготовленні фіктивних листів, підписанні грантових угод із зазначенням неправдивих відомостей щодо статусу ГО «ЦСМС» та створенні видимості законної статутної діяльності організації. Забезпечення цього етапу покладалося на ОСОБА_10 , ОСОБА_12 та ОСОБА_9 .
На третьому, завершальному, етапі після заволодіння коштами на користь ГО «ЦСМС» план передбачав їх легалізацію (відмивання). Для цього передбачалося здійснити низку транзитних фінансових операцій із залученням рахунків фізичних осіб - підприємців, підконтрольних юридичних осіб, а також рахунки юридичних осіб, що надають послуги з легалізації (відмивання) коштів та їх переведення з безготівкової форми в готівку, а також після легалізації (відмивання) частини коштів - спрямувати їх на власну користь та фінансування розроблення програмного продукту «Назовні» для подальшого отримання прибутку від осіб, які користуватимуться ним.
Послом України в Японії ОСОБА_13 01.03.2022 проінформовано державного секретаря МЗС ОСОБА_6 про отримання ПУ в Японії гуманітарної допомоги у вигляді благодійних внесків на підтримку України у сумі 2 млрд японських єн (що еквівалентно 17,2 млн доларів США за обмінним курсом).
На виконання доручення ОСОБА_6 Департамент фінансово-адміністративного менеджменту МЗС 02.03.2022 направлено відповідне доручення до закордонних дипломатичних установ України (далі - ЗДУ), у тому числі ПУ в Японії, щодо інформування безпосередньо державного секретаря МЗС про надходження коштів на підтримку України для подальшої координації їх спрямування.
У подальшому, членами організованої групи виготовлено лист МЗС за підписом державного секретаря ОСОБА_6 від 03.03.2022 та лист ГО «ЦСМС» від 03.03.2022 № 5, згідно яким МЗС просить ГО «ЦСМС» надати банківський рахунок для перерахування коштів на протидію окупаційній владі російської федерації.
Надалі, ОСОБА_6 , не пізніше 07.03.2022, використовуючи раніше надане ним доручення від 02.03.2022 щодо координації спрямування коштів, отриманих на підтримку України, лист МЗС за підписом державного секретаря ОСОБА_6 від 03.03.2022 та лист ГО «ЦСМС» від 03.03.2022 № 5, а також укладений меморандум про співпрацю між МЗС та ГО «ЦСМС» від 31.01.2022, надав усне доручення Послу України в Японії ОСОБА_13 щодо перерахування бюджетних коштів на загальну суму 1 000 000,00 доларів США з рахунку ПУ в Японії у банку MUFG на користь підконтрольної йому та ОСОБА_10 ГО «ЦСМС» під приводом протидії окупаційній владі російської федерації.
Таким чином, 15.03.2022, після надходження на користь ГО «ЦСМС» грошових коштів на загальну суму 1 000 000,00 доларів США, які мали виключне цільове призначення на підтримку України в умовах збройної агресії російської федерації, ОСОБА_6 ОСОБА_10 , ОСОБА_12 та ОСОБА_9 , діючи у складі організованої групи, заволоділи на користь ГО «ЦСМС» бюджетними коштами на загальну суму 1 000 000,00 доларів США (що за курсом НБУ на день здійснення платежів становило 29 254 900,00 грн), що становить особливо великі розміри, так як у понад 23 583 разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.
В ході досудового розслідування точну дату не встановлено, однак не пізніше 06.03.2022 до ОСОБА_14 як директора Дипломатичної академії України імені Геннадія Удовенка при МЗС звернулись представники американської організації RDI щодо надання благодійної та гуманітарної допомоги у вигляді іноземної валюти на підтримку України в умовах збройної агресії російської федерації, про вказане звернення ОСОБА_14 06.03.2022 проінформував ОСОБА_6 як державного секретаря МЗС.
У подальшому, ОСОБА_6 , зловживаючи довірою ОСОБА_14 , передав останньому реквізити банківського рахунку ГО «ЦСМС», які попередньо отримав від ОСОБА_10 , посилання на сайт ГО «ЦСМС», яке попередньо отримав від ОСОБА_12 , статутні документи ГО «ЦСМС», які попередньо отримав від ОСОБА_9 та повідомив останньому недостовірну інформацію про те, що ГО «ЦСМС» є некомерційною гуманітарною організацією, діяльність якої зосереджена виключно на підтримці та сприянні МЗС і ЗДУ у реалізації гуманітарних проєктів, тобто інформацію про те, що ГО «ЦСМС» є законним отримувачем гуманітарної допомоги.
При цьому, членами організованої групи, зловживаючи довірою представників RDI та ОСОБА_14 , підписані відповідні грантові угоди, згідно яких кошти, отримані від RDI, повинні були спрямовуватись на підтримку України в умовах збройної агресії російської федерації.
Так, у період з 08.03.2022 по 23.05.2022 з рахунку № НОМЕР_1 , відкритого у банку США JPMorgan Chase Bank, N.A., на рахунок № НОМЕР_2 , відкритого в АТ «ОТП Банк» та належному ГО «ЦСМС», було перераховано грошові кошти на загальну суму 750 000,00 доларів США.
Водночас, ОСОБА_9 , відповідно до відведеної їй ролі щодо адміністрування рахунку ГО «ЦСМС», у період часу з 09.03.2022 по 23.05.2022 здійснювала інформування учасників організованої групи щодо надходження коштів від RDI на загальну суму 750 000,00 доларів США, а також, за вказівками та погодженням ОСОБА_6 , ОСОБА_10 та ОСОБА_12 , здійснювала використання частини коштів, отриманих від RDI, за призначенням з метою приховування злочинної діяльності організованої групи та уникнення викриття.
Таким чином, внаслідок перерахування RDI у період часу з 09.03.2022 по 23.05.2022 на користь ГО «ЦСМС» коштів на загальну суму 750 000,00 доларів США, які мали виключне благодійне та гуманітарне призначення на підтримку України в умовах збройної агресії російської федерації, учасники організованої групи після одержання останнього платежу, шляхом зловживання довірою ОСОБА_15 та представників RDI, заволоділи на користь ГО «ЦСМС» грошовими коштами на загальну суму 8 078 223,00 грн.
Крім цього, ОСОБА_6 , ОСОБА_12 , ОСОБА_10 та ОСОБА_9 , діючи у складі організованої групи, продовжуючи свою злочинну діяльність, в ході заволодіння на користь ГО «ЦСМС» бюджетними коштами МЗС з рахунку ПУ в Японії та коштами RDI (щодо яких фактичні обставини свідчать про їх одержання злочинним шляхом), не пізніше 09.03.2022 вирішили легалізувати ці кошти, тобто вчинити розпорядження ними та їх набуття, у тому числі шляхом здійснення фінансових операцій між ГО «ЦСМС» та підконтрольними юридичними особами, залученими фізичними особами-підприємцями, змінити форму (перетворити) такі кошти з безготівкової форми у готівку шляхом залучення «конвертаційних центрів», та вчинити інші дії, спрямовані на приховування та маскування походження цих коштів.
Так, у період часу з березня по серпень 2022 року, члени організованої групи здійснили легалізацію (відмивання) майна, одержаного злочинним шляхом, на загальну суму 37 333 123,00 грн, що у понад 30 000 разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян на момент вчинення кримінального правопорушення.
27.07.2026 ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених:
- ч. 5 ст. 191 КК України, а саме: у заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненому в умовах воєнного стану, в особливо великих розмірах, організованою групою;
- ч. 4 ст. 190 КК України (у редакції статті, чинній станом на 23.05.2022), а саме: у заволодінні чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство), вчиненому повторно, в особливо великих розмірах, організованою групою ;
- ч. 3 ст. 209 КК України, а саме: у набутті та розпорядженні майном, щодо якого фактичні обставини свідчать про його одержання злочинним шляхом, у тому числі здійснення фінансових операцій, зміни форми (перетворення) такого майна, вчинення дій, спрямованих на приховування, маскування походження такого майна, вчинених організованою групою, в особливо великому розмірі, особою, яка знала, що таке майно прямо та повністю одержано злочинним шляхом.
Згідно ч. 5, ч. 6 ст. 12 КК України кримінальні правопорушення, передбачені ч. 4 ст. 190, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209 КК України, які є тяжким та особливо тяжкими злочинами.
Таким чином, слідчому судді згідно положень п. 1 ч. 3 ст. 132 КПК України доведено, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення тяжкого та особливо тяжких злочинів, що може бути підставою для застосування у даному Кримінальному провадженні такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
За ч. 10 ст. 170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
Відповідно до п. 1, п. 3 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів та конфіскації майна як виду покарання.
Частина 3 ст. 170 КПК України визначає, що у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Частина 5 ст. 170 КПК України визначає, що у випадку, передбаченому п. 3 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.
Згідно з ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 170 цього Кодексу) ; наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених п. 3 ч. 2 ст. 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Статтею 59 КК України (в чинній редакції) встановлено, що покарання у виді конфіскації майна полягає в примусовому безоплатному вилученні у власність держави всього або частини майна, яке є власністю засудженого. Якщо конфіскується частина майна, суд повинен зазначити, яка саме частина майна конфіскується, або перелічити предмети, що конфіскуються. Конфіскація майна встановлюється за тяжкі та особливо тяжкі корисливі злочини, а також за злочини проти основ національної безпеки України та громадської безпеки незалежно від ступеня їх тяжкості і може бути призначена лише у випадках, спеціально передбачених в Особливій частині цього Кодексу.
Згідно протоколу обшуку від 27.07.2026, під час проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_1 проведено обшук, в ході якого вилучено Грошові кошти.
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 20.07.2026 у справі № 991/9387/26, якою надано дозвіл на проведення обшуку за вказаною адресою, не надавався дозвіл на вилучення грошових коштів.
Як вбачається із протоколу обшуку від 27.07.2026, враховуючи матеріали Кримінального провадження, є достатні підстави вважати, що Грошові кошти можуть бути майном, одержаним злочинним шляхом, та предметом кримінального правопорушення, в тому числі, передбаченого ст. 209 КК України.
За ч. 1 ст. 234 КПК України обшук проводиться з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукання знаряддя кримінального правопорушення або майна, яке було здобуте у результаті його вчинення, а також встановлення місцезнаходження розшукуваних осіб.
Згідно з ч. 7 ст. 236 КПК України при обшуку слідчий, прокурор, окрім іншого, має право тимчасово вилучати речі, які мають значення для кримінального провадження. Вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.
Відповідно до ч. 2 ст. 168 КПК України Тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду.
Беручи до уваги вищевикладене та зважаючи, що дозвіл на вилучення будь-яких грошових коштів ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 20.07.2026 у справі № 991/9387/26 не надавався, Грошові кошти є тимчасово вилученим майном, а їх вилучення не суперечить положенням КПК України.
За версією сторони обвинувачення ОСОБА_6 разом з іншими підозрюваними у Кримінальному провадженні ( ОСОБА_12 , ОСОБА_10 та ОСОБА_9 ), діючи у складі організованої групи, в ході заволодіння на користь ГО «ЦСМС» бюджетними коштами МЗС з рахунку ПУ в Японії та коштами RDI (щодо яких фактичні обставини свідчать про їх одержання злочинним шляхом), легалізували ці кошти, тобто вчинити розпорядження ними та їх набуття, у тому числі шляхом здійснення фінансових операцій між ГО «ЦСМС» та підконтрольними юридичними особами, залученими фізичними особами-підприємцями, зокрема ФОП ОСОБА_16 , ФОП ОСОБА_9 .
Згідно протоколу огляду від 23.04.2026 оглядом листування ОСОБА_9 виявлено її листування із третьою особою, а саме:
- 05.03.2022 Третя особа: «Мы можем что-то сейчас скинуть на карты? Только нужно не с ФОПа кидать, а с физической карты» - ОСОБА_9 : «Так с ФОП кидать никто и не будет» - Третя особа: «Ну тогда давай это делать» - ОСОБА_9 : «ФОП перекидывает на свою личную и платить дальше» - Третя особа: «Я дам две, три карты на которые нужно будет скинуть до 100к на каждую… НОМЕР_5 На эты две карты по 100к» - ОСОБА_9 : «Ок»;
- 25.03.2022 Третя особа: «Мы сможем на три карты скинуть по 100к грн как в прошлый раз? Понедельник-вторник чтобы пришло» - ОСОБА_9 : «сможем»…НОМЕР_5 ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 . А кто третий…» - Третя особа: «Я напишу. Последняя вроде…Я перепроверю. НОМЕР_6. По 50 раскинула завтра еще».
Відповідно до протоколу огляду від 02-06 березня 2026 року оглядом виписок по банківським рахункам, зокрема, ГО «ЦСМС», ФОП ОСОБА_17 встановлено:
- 05.03.2022 з рахунку ГО «ЦСМС» на рахунок ФОП ОСОБА_16 № НОМЕР_3 перераховано 275 000 грн (55 000 грн та 220 000 грн);
- 05.03.2022 з рахунку ФОП ОСОБА_16 № НОМЕР_3 на рахунок ОСОБА_16 № НОМЕР_4 перераховано 275 000 грн;
- 05.03.2022 та 07.03.2022 з рахунку ОСОБА_16 № НОМЕР_4 на рахунок ОСОБА_18 № НОМЕР_5 перераховано 100 000 грн (30 000 грн, 50 000 грн та 20 000 грн);
- 07.03.2022 з рахунку ОСОБА_16 № НОМЕР_4 на рахунок ОСОБА_19 № НОМЕР_6 перераховано 100 000 грн (50 000 грн та 50 000 грн).
Згідно копії свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_7 , виданого 20.10.2017, між ОСОБА_6 та ОСОБА_8 20.10.2017 зареєстровано шлюб. Прізвище дружини після реєстрації шлюбу « ОСОБА_8 ».
Відповідно до протоколу огляду від 06.05.2026 оглядом виписок по банківським рахункам ГО «ЦСМС» встановлено, що:
- 25.03.2022 з рахунку ГО «ЦСМС» на рахунок ФОП ОСОБА_9 № НОМЕР_8 перераховано 340 000 грн.
Згідно протоколу огляду від 20.04.2026 оглядом виписок по банківським рахункам ОСОБА_9 встановлено:
- 25.03.2022 з рахунку ФОП ОСОБА_9 № НОМЕР_8 на рахунок ОСОБА_9 № НОМЕР_9 перераховано 340 000 грн;
- 25.03.2022 з рахунку ОСОБА_9 № НОМЕР_9 на рахунок ОСОБА_21 № НОМЕР_5 перераховано 50 000 грн;
- 25.03.2022 з рахунку ОСОБА_9 № НОМЕР_9 на рахунок ОСОБА_8 № НОМЕР_6 перераховано 50 000 грн.
За такого, слідчому судді доведено наявність обґрунтованих підстав вважати, що подружжям ОСОБА_6 та ОСОБА_8 отримувалися грошові кошти, щодо яких наявні обґрунтовані підстави вважати, що вони набуті кримінально протиправним шляхом.
Постановою детектива НАБУ від 27.07.2026 Грошові кошти визнано речовим доказом у Кримінальному провадженні.
Таким чином, Грошові кошти відповідають критеріям, встановленим ст. 98 КПК України, тобто є речовими доказами у Кримінальному проваджені.
У рамках Кримінального провадження ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209 КК України.
Санкції ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209 КК України (в чинній редакції) передбачають обов`язкове додаткове покарання у вигляді конфіскації майна.
Як зазначає сторона захисту, Грошові кошти накопичені родиною ОСОБА_6 та ОСОБА_8 із законних доходів, є їх заощадженнями та належать останнім на праві спільної сумісної власності.
На підтвердження зазначених обставин захисник посилається на:
1) декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, поданих ОСОБА_6 за 2021-2024 роки, згідно яких задекларовано наявність готівкових заощаджень, а саме: у 2021 році 15 000 доларів США у ОСОБА_6 , 10 000 євро у ОСОБА_8 , у 2022 році 10 000 доларів США (кому належать із копії декларації неможливо встановити), у 2023 році 15 000 доларів США (кому належать із копії декларації неможливо встановити), у 2024 році 25 000 доларів США (кому належать із копії декларації неможливо встановити);
2) відомостями про доходи ОСОБА_6 та ОСОБА_8 за 2006-2026 роки, згідно яких:
- сукупний дохід ОСОБА_6 за період 2011-2026 років складає 10 044 988грн (з яких 7 437 111 грн за період 2021-2026 років);
- сукупний дохід ОСОБА_8 за період 2006-2024 років складає 788 583, 51 грн (з яких 180 000 грн за 2024 рік, відомості про доходи за 2018-2023, 2025-2026 роки відсутні);
3) виписками по картковим рахункам ОСОБА_6 за 29.06.2026-29.07.2026, згідно яких:
- станом на 29.07.2026 доступна сума на рахунку останні цифри *9572 складає 491, 97 грн, 96, 13 грн заблоковано;
- станом на 29.07.2026 доступна сума на рахунку останні цифри *8617 складає 119 167, 20 грн (кредитний ліміт 250 000 грн), поточний баланс складає -143 964 грн;
4) копією довідки від 24.07.2020 за № 6138/822 про підтвердження суми здійснення компенсаційних виплат, виданої ОСОБА_6 про те, що за час перебування у довготерміновому відрядженні в Посольстві України в Румунії на посаді Надзвичайного і Повноважного посла йому виплачено за період з 23.06.2017 по 25.07.2020 включно компенсаційні виплати в іноземній валюті у сумі 197 170 доларів США.
Разом з тим, як вбачається із декларацій особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, поданих ОСОБА_6 , 20.02.2020 ОСОБА_6 у власність набуто квартиру загальною площею 99,9 м?, вартість на дату набуття 2 697 200 грн; 25.05.2022 родиною набуто легковий автомобіль марки VOLKSWAGEN TIGUAN, 2018 року випуску, вартість на дату набуття 657 705 грн.
Слідчим суддею беруться до уваги доводи сторони захисту, що ОСОБА_8 (дружина підозрюваного) з жовтня 2024 року не працює, на утриманні у ОСОБА_6 перебуває двоє дітей (малолітній син, неповнолітня донька), вартість навчання неповнолітнього сина за 2025 рік склала 168 000 грн, підозрюваний має матір та бабусю, що є пенсіонерами за віком, бабуся потребує лікування. При цьому, їх особисті доходи (матері та бабусі підозрюваного) є недостатніми.
Як зазначає сторона обвинувачення, на даний час грошові кошти, які членами організованої групи були конвертовані у готівку у суму понад 898 тис доларів США, не віднайдено.
Стороною захисту не оспорюється отримання ОСОБА_6 та ОСОБА_8 грошових коштів на загальну суму 300 тис. грн від ОСОБА_16 та ОСОБА_9 .
Будь-яких розумних підстав для перерахування таких коштів слідчому судді не зазначено.
За такого, незважаючи на достатні доходи ОСОБА_6 , встановлені слідчим суддею обставини в сукупності, з урахуванням здійснення підозрюваним та його дружиною витрат на придбання нерухомого майна, автомобіля, на побутові потреби (харчування, одяг, проїзд, комунальні послуги, тощо), освітні послуги для дітей та лікування, дають підстави для обґрунтованого висновку, що вилучені під час обшуку Грошові кошти можуть бути грошовими коштами, набутими ОСОБА_6 кримінально протиправним шляхом, або грошовими коштами, збереженими за рахунок використання родиною протиправно отриманих коштів, у тому числі у готівковій формі.
При цьому, доводи сторони захисту щодо належності частки Грошових коштів ОСОБА_8 на праві спільної сумісної власності слідчим суддею відхиляється, оскільки цивільно-правовий інститут спільної сумісної власності розповсюджується лише на правомірно набуте майно.
За такого, існує сукупність достатніх підстав та розумних підозр вважати, що вказані Грошові кошти є речовим доказом у Кримінальному провадженні та предметом можливої конфіскації майна як виду покарання, що передбачене санкціями ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209 КК України, та яке може бути призначене ОСОБА_6 судом, у випадку направлення обвинувального акта щодо нього до суду та визнання його винуватим у вчиненні інкримінованих злочинів.
Щодо наявності/відсутності інших підстав для накладення арешту.
За ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, незважаючи на мету накладення арешту, повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Виходячи з положень ч. 1 ст. 173 КПК України, слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе: необхідність такого арешту; наявність ризиків, передбачених абз. 2 ч. 1 ст. 170 КПК України, тобто наявність ризиків приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження майна, щодо якого вирішується питання про арешт.
Слідчим суддею встановлено, що майно, зазначене у Клопотанні, - Грошові кошти є речовим доказом у Кримінальному провадженні та предметом можливої конфіскації майна, як виду покарання, передбаченого санкціями ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209 КК України, яке може бути призначено ОСОБА_6 у Кримінальному провадженні, а за такого, ненакладення арешту на таке майно може спричинити його приховування, перетворення, знищення, відчуження третім особам.
Враховуючи вищевикладене, зважаючи на те, що досудовим розслідуванням встановлено наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209 КК України, які є тяжким та особливо тяжкими злочинами, беручи до уваги, що зазначене у Клопотанні майно (Грошові кошти) є речовим доказом та предметом можливої конфіскації майна у Кримінальному провадженні, враховуючи існування ризиків приховування, перетворення, пошкодження, знищення, відчуження такого майна, слідчий суддя дійшов до висновку, що застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт Грошових коштів відповідає принципу розумності, є співрозмірним завданням Кримінального провадження, забезпечить збереження речових доказів та конфіскацію майна як вид покарання у Кримінальному провадженні, не створюватиме негативних наслідків для третіх осіб.
Слідчими суддею враховуються доводи сторони захисту щодо майнового стану підозрюваного (необхідності утримання родини ОСОБА_6 ), однак вони не спростовують обґрунтованості підстав вважати, що Грошові кошти можуть бути грошовими коштами, набутими ОСОБА_6 кримінально протиправним шляхом, або грошовими коштами, збереженими за рахунок використання родиною протиправно отриманих коштів, а тому не є переконливими.
За такого, Клопотання підлягає задоволенню.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 2, 98, 131-132, 170-173, 309, 369-372, 395 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя
П О С Т А Н О В И В:
Клопотання задовольнити.
Накласти арешт на майно, вилучене 27.07.2026 під час проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , яке належить ОСОБА_6 , а саме на:
- грошові кошти у загальній сумі 24 000 євро, а саме: 240 купюр номіналом по 100 євро.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Ухвалу може бути оскаржено безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.
Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.
СЛІДЧИЙ СУДДЯ ОСОБА_22