Справа № 991/10150/26

Провадження 1-кс/991/10166/26

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД 

У Х В А Л А

12 серпня 2026 року         Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , заявника скарги ОСОБА_3 , розглянув скаргу  ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб Національного антикорупційного бюро України, що полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань та

ВСТАНОВИВ:

Вступ

1.На розгляд слідчого судді Вищого антикорупційного суду 10 серпня 2026 року надійшла скарга ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб Національного антикорупційного бюро України, що полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

2.Скарга обґрунтована тим, що 30 липня 2026 року ОСОБА_3 скерував до НАБ України заяву про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

3.Суть ймовірно вчиненого злочину зводиться до такого. На переконання заявника, в Кіровоградській області створено організовану злочинну групу з числа працівників правоохоронних органів, які отримують неправомірну вигоду з підприємців Кіровоградського регіону. Схема отримання неправомірної вигоди полягає в тому, що керівним складом прокуратури Кіровоградської області надається завдання про фабрикування кримінальних справ на підприємців, які є платоспроможними. Користуючись особливістю законодавства України під час військового стану правоохоронні органи реалізують свої злочинні плани ,кримінальні справи фабрикуються без відповідних доказів. Наступний етап, це оголошення підозри і правоохоронні органи чекають отримання неправомірної вигоди через надійні канали. І заключний етап це оголошення підозрюваного в всеукраїнський розшук з послідуючою передачею в міжнародний розшук, після чого все майно, що зареєстроване на підприємця арештовується і передається в АРМА, тобто безстроково вилучається ,оскільки кримінальне провадження зупинено і передавати сфабриковану справу до суду не треба. Зважаючи на те, що в матеріалах сфабрикованих справ відсутні докази, то всілякі зусилля адвокатів зводять нанівець тиск прокуратури Кіровоградської області на суди, змушуючи кримінальні провадження перебувати на стадії досудового розслідування і всіляко ухиляючись від розгляду справи по суті.

4.Результатом цієї «роботи» стало цілковите знищення виробничого потенціалу Кіровоградського регіону в цілому. Ігнорування звернень підприємців в СБУ, Генеральну прокуратуру та в офіс президента України привело до зубожіння нашого регіону. Об`єктивні відкриті данні податкової адміністрації свідчать про величезне падіння податкових надходжень, а реалії вказують на переміщення активних підприємців нашого регіону за кордон. Підтвердженням цього є скандали в Кіровоградській обласній прокуратурі- взяття під варту в червні 2026 року першого заступника керівника Кіровоградської обласної прокуратури ОСОБА_4 , який за неправомірну вигоду пообіцяв закрити сфабриковану справу. Також звільнення керівника Кіровоградської обласної прокуратури в березні місяці 2026 року підтвердило існування злочинної організації в нашому регіоні. Але після затримань і звільнень з займаних посад корупціонерів сфабриковані справи не переглядаються, кримінальні переслідування невинуватих осіб тривають. Розроблена схема по незаконному збагаченню правоохоронних органів працює і по сьогодні. Вся доказова база злочинної діяльності правоохоронних органів міститься в сфальсифікованих кримінальних справах, зокрема і в кримінальному провадженні №42021120040000019.

5.Однак, 06 серпня 2026 листом Національного антикорупційного бюро України скаржнику було відмовлено у внесенні відповідних відомостей до ЄРДР та початку досудового розслідування.

6.Під час судового розгляду заявник скаргу підтримав, просив її задовольнити.

7.НАБ України не забезпечило представника в судове засідання. 

8.Листом від 06 серпня 2026 року № 112-294/25703 Бюро повідомило заявника про відсутність підстав для внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей щодо обставин, викладених у заяві. У вказаній заяві не викладено об`єктивних даних, що можуть свідчити про вчинення корупційних та інших кримінальних правопорушень, віднесених до підслідності детективів НАБ України.

9.Також зазначено, що заявник вже звертався до НАБ України із заявами, які надійшли до Національного бюро та зареєстровані 30.01.2026 за № Ш-1425, 20.07.2026 за № Ш-9632, у тому числі із аналогічними обставинами, вже були предметом розгляду у Національному бюро, за результатами розгляду яких ОСОБА_3 поінформовано листами від 17.02.2026 № 112-294/5697, від 21.07.2026 № 112-294/23952 із наданням ґрунтовних та вичерпних роз`яснень. 

10.Неприбуття у судове засідання представника НАБ України, бездіяльність якого оскаржується не перешкоджає розгляду з огляду на приписи ч. 3 ст. 306 КПК України.

11.Заслухавши пояснення адвоката, дослідивши обставини, що викладені в скарзі та доданих до неї матеріалах, слідчий суддя доходить висновку, що скарга не підлягає задоволенню.

Нормативне обґрунтування

12.Правила визначення підслідності, що визначені частиною п`ятою статті 216 КПК України умовно можна поділити на наступні: за суб`єктом вчинення кримінального правопорушення (п. 1 ч. 5 ст. 216 КПК України); за розміром предмета кримінального правопорушення або завданої ним шкоди (п. 2 ч. 5 ст. 216 КПК України); за «адресатом активного підкупу чи впливу» (п. 3 ч. 5 ст. 216 КПК України). Відтак, для того, щоб слідчий суддя Вищого антикорупційного суду мав повноваження здійснювати розгляд будь-яких скарг чи клопотань належить встановити, зокрема, наявність одного із критеріїв, які пов`язані із умовами, які визначені у вищевказаній частині п`ятій статті 216 КПК України.

13.Відповідно до ч. 1 ст. 214 КПК слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення зобов`язаний внести відповідні відомості до ЄРДР, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з ЄРДР.

14.Пунктом 2 глави 1 розділу II Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення (затверджено Наказом Генерального прокурора від 30.06.2020 № 298) встановлено таке: «Відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві, повідомленні чи виявлені з іншого джерела, повинні відповідати вимогам пункту 4 частини п`ятої статті 214 КПК України, зокрема мати короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення». 

15.Вказане узгоджується з практикою Верховного Суду, який у своїх постановах наголошує на такому:

16.(1) «... якщо не було події кримінального правопорушення або в діях особи немає складу кримінального правопорушення, то за таких обставин кримінальне провадження не може бути розпочато. А якщо через помилку чи з інших причин таке провадження було розпочато, то воно негайно має бути припинено і з позиції вимог правопорядку, і з огляду дотримання інтересів всіх учасників правовідносин ...» (постанова ККС ВС від 16.05.2019 у справі № 761/20985/18);

17.(2) «… слідчий, прокурор після прийняття та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, виходячи з їх змісту, має перевірити достатність даних, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, за наслідками чого ним приймається рішення про початок досудового розслідування шляхом внесення відповідних відомостей до ЄРДР. Таким чином, підставою початку досудового розслідування є не будь-які прийняті та зареєстровані заяви, повідомлення, а лише ті з них, з яких вбачаються вагомі обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, короткий виклад яких разом із прізвищем, ім`ям, по-батькові (найменуванням) потерпілого або заявника, серед іншого, вноситься до ЄРДР» (постанова ККС ВС від 30.09.2021 у справі № 556/450/18).

18.На досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора, у тому числі, бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення (п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України). 

Для вирішення цієї скарги слідчому судді потрібно перевірити таке:

1. чи підсудна справа суду;

2. чи містить заява відомості про вчинення кримінального правопорушення;

3. чи є необхідність ініціювати початок досудового розслідування. 

19.Перевіряючи вказані питання, слідчий суддя приходить до таких висновків.

1.1. Справа підсудна суду. 

20.У заяві про вчинення злочину йдеться про ймовірне вчинення працівниками правоохоронного органу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України. 

21.Відтак, слідчий суддя дійшов до висновку, що скарга підлягає розгляду у ВАКС, оскільки суб`єктом вчинення ймовірного злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, є працівник правоохоронного органу.

2.1. Заява не містить відомостей про вчинення кримінального правопорушення.

22.Оцінка скарги на бездіяльність щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення в Єдиний реєстр досудових розслідувань на предмет обґрунтованості передбачає вивчення: 1) наявності правової підстави для виникнення обов`язку вчинити певні дії (у даному випадку внести відомості до ЄРДР); 2) наявності встановленого законом строку вчинення певної дії; 3) встановлення факту невиконання цього обов`язку у встановлений законом строк.

23.В ході судового розгляду встановлено, що 30 липня 2026 року ОСОБА_3 звернувся до уповноважених осіб Національного антикорупційного бюро України із повідомленням про можливе вчинення керівництвом КОЕК, прокурором Знам`янської окружної прокуратури ОСОБА_5 та керівником Кіровоградської обласної прокуратури ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

24.Вказана заява ґрунтується на такому.

25.Зокрема, скаржник має у власності 44 сонячні панелі, які генерують зелену енергетику. З огляду на наявність надлишкової енергетики він написав заяви щодо генерації надлишкової енергії до ліній електромереж ПрАТ «Кіровоградобленерго».

26.У вересні 2025 у прокурора Знам`янської окружної прокуратури ОСОБА_7 та керівника Кіровоградської обласної прокуратури ОСОБА_8 начебто виник умисел на заволодіння майном ОСОБА_3 .

27.Так, на переконання скаржника, ОСОБА_9 звернувся до свого керівника ОСОБА_8 з проханням погодити повідомлення про підозру ОСОБА_3 . Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, ОСОБА_9 повідомив скаржнику про підозру 25.09.2025.

28.Надалі ОСОБА_9 на виконання начебто спланованих злочинних дій звернувся до керівництва Кіровоградської обласної ЕК з листом від 11.11.2025 №52 з проханням припинення здійснення закупівлі електричної енергії у ОСОБА_3 . Результатом цього стало перерахування коштів ОСОБА_3 в сумі 7 698 653,24 грн. на рахунки, начебто підконтрольні ОСОБА_10 , при цьому податки були сплачені на ім`я ОСОБА_3 .

29.Враховуючи вищевикладене, заявник вважає, що наведені обставини потребують перевірки в межах досудового розслідування.

30.Заява була отримана органом досудового розслідування 30 липня 2026 року. Відтак, передбачений кримінальним процесуальним законом строк на внесення відомостей до ЄРДР пропущений, що свідчить про наявність факту протиправної бездіяльності органу досудового розслідування.

31.Слідчий суддя враховує той факт, що особа, яка звертається із заявою про вчинення кримінального правопорушення, може не володіти повною інформацією про його обставини, втім таке повідомлення має містити відомості про існування обставин, які прямо чи опосередковано можуть свідчити про факт вчинення кримінального правопорушення. Також, слідчий суддя враховує, що заявник не має обов`язку доводити факт вчинення кримінального правопорушення, однак, наведення доводів, чому він вважає, що кримінальне правопорушення було вчинене, є ознакою обґрунтованості повідомлення та надає можливість їх перевірити.

32.Натомість, у заяві про злочин ОСОБА_3 не зазначив конкретних обставин, які б свідчили про наявність ознак злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України. Водночас, наведений заявником предмет злочину та його можливий розмір є припущенням, про що зазначає сам заявник у заяві. Зазначені у заяві обставини про ймовірне вчинення правоохоронцями привласнення, розтрати або заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем є загальними, жодним чином не обґрунтовані.

33.Як зазначає сам заявник, він є підозрюваним у кримінальному провадженні №42021120040000019 і фактично у своїх скарзі висловлює незгоду із проведеними слідчими/процесуальними діями сторони обвинувачення.

34.Заявник у заяві висловлене загальне припущення про ймовірне вчинення протиправних дій, які зроблені, ґрунтуючись виключно на суб`єктивному уявленні щодо правомірності рішень та дій вказаних осіб. Попри пряме посилання заявника на статтю Кримінального кодексу України, викладені ним обставини фактично зводяться до суб`єктивної незгоди з процесуальними рішеннями та діями правоохоронних органів.

35.Слідчий суддя зауважує, що сама по собі незгода особи з ухваленими процесуальними рішеннями, дією чи бездіяльністю не може автоматично розцінюватися як вчинення посадовими особами кримінального правопорушення. Для оскарження таких процесуальних рішень, дій чи бездіяльності законодавством передбачена процедура, визначена главою 26 КПК України, яка не може бути підмінена ініціюванням безпідставного кримінального переслідування.

3.1. Відсутня необхідність ініціювати початок досудового розслідування.

36.Слідчий суддя дійшов до висновку, що подана ОСОБА_3 заява про кримінальне правопорушення не містить конкретних фактичних даних, які б свідчили про вчинення кримінального правопорушення, а автоматичне внесення таких відомостей призвело б до необґрунтованого витрачання ресурсів органу досудового розслідування.

37.Окрім того, як повідомив заявник у судовому засіданні, він звертався і до Національної поліції у Кіровоградській області, і до Служби безпеки України з підстав, які стосуються вимагання працівниками прокуратури неправомірної вигоди у заявника. У нього є докази, які свідчать про те, що він звертався із відповідними заявами, проте, на переконання заявника, на певному етапі проведення негласних слідчих дій та оперативних заходів інформація «зливається». Слідчий суддя вважає, що дане опосередковано може вказувати, що заявник використовує механізм внесення відомостей до ЄРДР як спосіб оскарження неефективності здійснення ініційованого ним досудового розслідування.

38.З урахуванням викладеного, у задоволенні скарги слід відмовити.

Керуючись вищенаведеним та на підставі ч. 1 ст. 214, п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України слідчий суддя постановив:

1.Скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб Національного антикорупційного бюро України, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань залишити без задоволення.

2.На ухвалу слідчого судді протягом п`яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга. Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення. Апеляційна скарга подається до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду.

Слідчий суддя       ОСОБА_11