Cправа №991/8429/26

Провадження №11-сс/991/455/26

Суддя-доповідач: ОСОБА_1 

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 

10 серпня 2026 року місто Київ

Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:

головуючого-судді ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

секретар судового засідання ОСОБА_4 ,

за участю:

підозрюваного ОСОБА_5 ,

захисників ОСОБА_6 (в режимі відеоконференції), ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,

прокурора ОСОБА_9 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційні скарги прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_10 , підозрюваного ОСОБА_5 , його захисника - адвоката ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 24 червня 2026 року щодо

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 368, ч. 2 ст. 209 КК України, у кримінальному провадженні № 52024000000000122 від 18 березня 2024 року,

В С Т А Н О В И Л А:

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду (далі - ВАКС) від 24.06.2026 частково задоволено клопотання детектива Національного бюро Третього підрозділу детективів Третього Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ) ОСОБА_11 , погоджене прокурором другого відділу управління процесуального керівництва, підтримання публічного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (далі - САП) ОСОБА_10 , про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_5 та застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою до 20.08.2026 включно, визначено заставу у розмірі 3 000 000 грн. У разі внесення застави на підозрюваного ОСОБА_5 покладено такі обов`язки: прибувати до детектива, в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора та суду за першим викликом; не відлучатись із населеного пункту, де знаходиться його місце фактичного проживання, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи; утримуватися від спілкування з будь-якими особами, крім своїх захисників, детективів Національного антикорупційного бюро України, прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, слідчого судді (суду) з приводу обставин, викладених у повідомленні про підозру, зокрема із підозрюваними ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , а також свідками у цьому кримінальному провадженні ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 та іншими свідками, яким відомі або можуть бути відомі обставини вчинення кримінального правопорушення; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; носити електронний засіб контролю. Строк дії обов`язків, покладених слідчим суддею, у разі внесення застави, визначено два місяці з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави.

Не погодившись із вказаним рішенням, прокурор САП ОСОБА_10 , підозрюваний ОСОБА_5 та його захисник - адвокат ОСОБА_7 подали апеляційні скарги.

Прокурор САП ОСОБА_10 у апеляційній скарзі зазначає, що слідчим суддею не враховано наведені стороною обвинувачення обставини щодо майнового стану та фінансових можливостей підозрюваного ОСОБА_5 . 

Розмір застави має бути таким, щоб перспектива її втрати стримувала підозрюваного від порушення покладених на нього процесуальних обов`язків.

Застава у розмірі 15 000 000 грн. є співмірною встановленими ризикам, тяжкості інкримінованих кримінальних правопорушень, даним про особу підозрюваного та його майновому стану і здатна забезпечити виконання покладених на нього процесуальних обов`язків.

Просить змінити ухвалу слідчого судді ВАКС від 24 червня 2026 року в частині призначення застави та встановити заставу у розмірі 15 000 000 грн.

Підозрюваний ОСОБА_5 у апеляційній скарзі зазначає, що підозра у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 368, ч. 2 ст. 209 КК України, є необґрунтованою.

Слідчий суддя: не дав оцінку матеріалам НСРД, доказам, та не перевірив наявність провокації злочину щодо ОСОБА_25 ; не обґрунтував ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України; не довів недостатність застосування до підозрюваного ОСОБА_5  більш м`якого запобіжного заходу; без належного мотивування визначив надмірну заставу. 

Крім того, посилається на те, що слідчий суддя помилково прийшов до висновку щодо законності затримання ОСОБА_5 , без належної ухвали суду.

Просить скасувати ухвалу слідчого судді ВАКС від 24 червня 2026 року в частині застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та постановити нову, якою відмовити у задоволенні клопотання детектива НАБУ, погодженого прокурором САП, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою; застосувати більш м`який запобіжний захід, не пов`язаний із триманням під вартою, - особисте зобов`язання, особисту поруку, домашній арешт або заставу як самостійний запобіжний захід із покладенням обов`язків, достатніх для забезпечення моєї належної процесуальної поведінки; у разі застосування запобіжного заходу у виді застави, визначити її у межах, передбачених п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України, тобто не більше 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб - 998 400 грн, або в іншому реальному та посильному розмірі, належно мотивованому з урахуванням мого індивідуального майнового та сімейного стану.

У апеляційній скарзі захисник підозрюваного ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_7 посилається на те, що оскаржувана ухвала слідчого судді постановлена з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, що слідчий суддя ухилився від виконання функції судового контролю за дотриманням конституційних прав учасників кримінального провадження.

Стороною обвинувачення не наведено фактів чи інформації, які могли б переконати об`єктивного спостерігача у тому, що саме ОСОБА_5 міг вчинити інкриміновані кримінальні правопорушення. Надані матеріали створюють припущення про його можливу причетність, однак не підтверджують її належними та допустимими доказами. За таких обставин повідомлена підозра не відповідає стандарту «обґрунтованої підозри», передбаченого положеннями КПК України та практикою Європейського суду з прав людини, а тому є необґрунтованою.

Прокурором не доведено існування жодного із ризиків, передбачених п.п 1, 2, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, у тому обсязі, який би виправдовував застосування до ОСОБА_5 найсуворішого запобіжного заходу з визначенням непомірного розміру застави. Наведені у клопотанні доводи ґрунтуються переважно на припущеннях, загальних міркуваннях щодо тяжкості інкримінованих кримінальних правопорушень, попереднього службового становища підозрюваного, його майнового стану та професійного досвіду, однак не підтверджуються належними та допустимими доказами, які б свідчили про існування реальних ризиків.

Визначений слідчим суддею ВАКС розмір застави є необґрунтованим та непомірним, не відповідає вимогам розумності, співмірності та індивідуалізації.

Просить скасувати ухвалу слідчого судді ВАКС від 24 червня 2026 року та постановити нову, якою клопотання детектива, погоджене прокурором, про застосування відносно ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з визначенням альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави залишити без задоволення.

У запереченнях на апеляційну скаргу прокурора підозрюваний ОСОБА_5 зазначає, що апеляційна скарга прокурора є копією клопотання про застосування запобіжного заходу, не містить ретельного аналізу ухвали слідчого судді, вказівки на те, у чому полягає її незаконність чи необґрунтованість, достатніх та переконливих доказів існування усіх заявлених ризиків. Прокурором не доведено, чому саме розмір застави повинен становити 15 000 000 гривень. Застава у розмірі 15 000 000 гривень, є необґрунтованою та непомірною для підозрюваного ОСОБА_5 . 

Просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги прокурора на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 24.06.2026.

У судовому засіданні підозрюваний  ОСОБА_5 , його захисники ОСОБА_7 , ОСОБА_6 , ОСОБА_8 підтримали вимоги поданих стороною захисту апеляційних скарг та заперечили проти задоволення апеляційної скарги сторони обвинувачення, прокурор САП  ОСОБА_9 просив задовольнити апеляційну скаргу прокурора та відмовити у задоволенні апеляційних скарг сторони захисту.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення підозрюваного ОСОБА_5 , його захисників ОСОБА_7 , ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , прокурора САП ОСОБА_9 , перевіривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги є необґрунтованими.

У цьому провадженні встановлено наступні обставини.

Детективами Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52024000000000122 від 18.03.2024 за підозрою, зокрема, ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 368, ч. 2 ст. 209 КК України.

За версією органу досудового розслідування кримінальні правопорушення вчинено за таких обставин.

ОСОБА_5 , перебуваючи на посаді першого заступника керівника Кіровоградської обласної прокуратури, здійснював нагляд за досудовими розслідуваннями органів Національної поліції України, зокрема у кримінальних провадженнях № 42022120040000098, № 12024120000000028. У вказаних кримінальних провадженнях досліджувались обставини розтрати коштів службовими особами Державного підприємства «Дослідне господарство «Ставидлянське» Кіровоградської сільськогосподарської станції Національної академії аграрних наук України (далі - ДП ДГ «Ставидлянське») та можливого зловживання службовим становищем і директором ДП ДГ «Ставидлянське» ОСОБА_16 .

В період часу з 26.03.2021 по осінь 2021 року ОСОБА_5 , сприймаючи ОСОБА_14 як особу, яка має вирішальний вплив на директора ДП ДГ «Ставидлянське» ОСОБА_16 , висловив йому прохання про надання правомірної вигоди за вчинення дій з використанням наданих ОСОБА_5 повноважень, а саме: усунені перешкод у роботі ДП ДГ «Ставидлянське» з боку інших контролюючих та правоохоронних органів. Сума неправомірної вигоди визначалася виходячи зі ставки 1000 грн за 1 га земель ДП ДГ «Ставидлянське», що перебувають в обробітку і становила 2 160 000 грн, або близько 77 тис. доларів США. ОСОБА_14 під тиском з боку ОСОБА_5 змушений був погодитися та восени 2021 року сплатив вказану суму коштів.

У період з 02.09.2022 до 06.10.2022, більш точної дати встановити не виявилося можливим, ОСОБА_5 висунув ОСОБА_14 вимогу про передачу неправомірної вигоди за непритягнення до кримінальної відповідальності його самого та директора ДП ДГ «Ставидлянське» ОСОБА_16 у кримінальному провадженні № 42022120040000098. Поряд з цим ОСОБА_5 визначив, розмір неправомірної вигоди з розрахунку 1 500 грн. за один гектар земель, які фактично використовувалися ДП ДГ «Ставидлянське», що становило 3 240 000 грн або, відповідно до середньозваженого курсу НБУ станом на той період, 88 621 долар США.

Сприймаючи висловлені погрози як реальні та усвідомлюючи можливість ОСОБА_5 виливати на перебіг досудового розслідування, ОСОБА_14 погодився на висунуті вимоги.

Водночас, у в`язку з відсутністю у нього достатньої суми готівкових грошових коштів сторони досягли домовленості про передачу частини неправомірної вигоди у вигляді автомобіля Tesla Model X P100D, державний номерний знак НОМЕР_1 , VIN НОМЕР_2 , який належав дружині ОСОБА_14 - ОСОБА_15 .

Окрім того, оскільки вартість зазначеного транспортного засобу не покривала всієї неправомірної вигоди, ОСОБА_5 додатково вимагав передачі грошових коштів у сумі 23 000 доларів США (згідно з середньо зваженим курсом НБУ на цей період становило 840 880 грн).

Для реалізації плану щодо оформлення та дальшого користування автомобілем, ОСОБА_5 залучив керівника Кропивницької окружної прокуратури ОСОБА_12 , який організував підшукання підставної особи, на ім`я якої дружина ОСОБА_14 - ОСОБА_15 мала оформити довіреність з необмеженим повноважень щодо володіння, користування, розпорядження транспортним засобом, в тому числі з можливістю його відчуження.

З цією метою, ОСОБА_5 03.10.2022 о 09.26 за допомогою месенджеру WhatsApp надіслав ОСОБА_12 фотографію свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу Tesla, яку попередньо отримав від ОСОБА_14 .

На виконання досягнутих домовленостей ОСОБА_12 забезпечив отримання документів ОСОБА_18 , які надалі були використані для оформлення довіреності на право володіння, користування та розпорядження автомобілем Tesla.

08.10.2022 ОСОБА_5 у супроводі ОСОБА_12 та його дружини - ОСОБА_19 прибув на територію СТО «VAG-Service» у місті Києві (вул. Миколи Грінченка, 18), де одержав для себе неправомірну вигоду у вигляді автомобіля Tesla вартістю 2 019 680 грн.

09.01.2024 з кримінального провадження № 42022120040000098 виділено матеріали досудового розслідування в окреме кримінальне провадження № 1202412000000028, яке використовувалося як інструмент впливу на ОСОБА_16 та ОСОБА_14 з метою подальшого вимагання у останнього неправомірної вигоди.

ОСОБА_5 , усвідомлюючи ризики особистого викриття під час отримання неправомірної вигоди, залучив до реалізації злочинного умислу ОСОБА_13 як пособника.

Досягнута між ОСОБА_5 та ОСОБА_13 злочинна домовленість передбачала, що останній, використовуючи наявні довірчі відносини з ОСОБА_14 , забезпечить комунікацію з ним, братиме участь у переговорах щодо передачі неправомірної вигоди та сприятиме її одержанню ОСОБА_5 .

12.03.2024 ОСОБА_13 , перебуваючи за межами України організував особисту зустріч із ОСОБА_14 з метою доведення до нього незаконних вимог ОСОБА_5 . Під час цієї зустрічі ОСОБА_13 , діючи відповідно до відведеної йому ролі пособника, за допомогою належного йому мобільного телефону забезпечив безпосередній зв`язок між ОСОБА_5 та ОСОБА_14 .

Під час вказаної розмови ОСОБА_5 висловив ОСОБА_14 вимогу про передачу неправомірної вигоди у сумі 40 000 доларів США за не притягнення до кримінальної відповідальності самого ОСОБА_14 та ОСОБА_16 , пов`язуючи розмір цієї суми з фактичним, використанням земель ДП ДГ «Ставидлянське» у 2023 році.

Окрім того, ОСОБА_5 додатково вимагав передати 4 500 доларів США, посилаючись на нібито наявну заборгованість за 2021 рік. При цьому ОСОБА_5 прямо повідомив ОСОБА_14 , що будь-які дії в інтересах ОСОБА_16 , спрямовані на недопущення його притягнення до кримінальної відповідальності у межах кримінального провадження № 1202412000000028, будуть вчинятися лише після передачі всієї визначеної ним суми коштів.

26.03.2024 о 17:53 ОСОБА_13 , діючи за вказівкою ОСОБА_5 , через свого сина ОСОБА_17 у приміщенні за адресою: м. Київ, вул. Липська, 10, одержав від ОСОБА_14 частину неправомірної вигоди у сумі 13 500 доларів США, що відповідно до офіційного курсу Національного банку України становило 529 602,30 грн.

04.04.2024 о 17:40 ОСОБА_13 прибув до заздалегідь обумовленого місця зустрічі з ОСОБА_5 у внутрішньому дворі Кіровоградської обласної прокуратури за адресою: м. Кропивницький, пр-т Європейський, 4, де під час зустрічі ОСОБА_13 , продовжуючи виконання відведеної йому ролі пособника та посередника, передав ОСОБА_5 одержані від ОСОБА_14 кошти як частину неправомірної вигоди.

Після завершення зустрічі, о 17:55, ОСОБА_13 у телефонній розмові повідомив ОСОБА_14 про передачу грошових коштів ОСОБА_5 , чим підтвердив завершення узгодженого між співучасниками етапу одержання неправомірної вигоди. Для підтвердження реальності своїх можливостей та серйозності намірів щодо впливу на результати досудового розслідування у кримінальному провадженні № 1202412000000028, ОСОБА_5 через ОСОБА_13 повідомив ОСОБА_14 про подальший порядок дій, який передбачай виклик ОСОБА_16 для проведення слідчих та процесуальних дій, а після передачі всієї обумовленої суми неправомірної вигоди - прийняття рішення про закриття кримінального провадження.

10.04.2024 слідчий СУ ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_23 за допомогою месенджера WhatsApp направив ОСОБА_16 повістку про виклик на допит, а 12.04.2024 об 11.20 у приміщенні СУ ГУНП в Кіровоградській області старший слідчий ОСОБА_26 допитав ОСОБА_16 як свідка та відібрав у нього зразки підпису. Однак 09.05.2024 під час телефонної розмови з ОСОБА_13 . ОСОБА_14 повідомив про відмову від подальшого виконання вимог ОСОБА_5 у зв`язку з невиконанням останнім обумовлених дій щодо закриття кримінального провадження № 1202412000000028 та відмовився передавати решту коштів. 

22.06.2026 ОСОБА_5 затримано в порядку ст. 208 КПК України та повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачени ч. 4 ст. 368, ч. 2 ст. 209 КК України.

ОСОБА_5 підозрюється в тому, що:

- будучи службовою особою, яка займає відповідальне становище, діючи умисно, з корисливих мотивів, за попередньою змовою групою осіб, поєднавши свої дії з вимаганням неправомірної вигоди, одержав для себе неправомірну вигоду в особливо великому розмірі у вигляді автомобіля Tesla Model X P100D вартістю 2 019 680 грн, а також вимагав та одержав частину неправомірної вигоди у сумі 13500 доларів США із загальної обумовленої суми 44 500 доларів США за вчинення в інтересах ОСОБА_14 та ОСОБА_16 дій з використанням наданої йому влади та службового становища, а саме, за не притягнення їх до кримінальної відповідальності та вплив на хід досудового розслідування у кримінальних провадженнях.

- діючи умисно, за попередньою змовою з ОСОБА_12 , вчинив дії, спрямовані на набуття, володіння, використання та розпорядження автомобілем Tesla Model X P100D, одержаним внаслідок вчинення кримінального правопорушення, а також дії, спрямовані на приховування та маскування його незаконного походження, прав на нього, фактичного володіння ним та його місцезнаходження, використовуючи для цього підставних осіб, оформлення довіреності та приховане користування транспортним засобом, а також вживав заходів щодо подальшого відчуження зазначеного автомобіля та перетворення його у грошові кошти.

22.06.2026 детективом НАБУ за погодження з прокурором САП подано до Вищого антикорупційного суду клопотання про застосування відносно ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, з визначенням альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави у розмірі 15 000 000 грн.

Ухвалою слідчого судді ВАКС від 22.06.2026 щодо підозрюваного ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою і визначенням застави у розмірі 3 000 000 грн. та покладенням обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Постановляючи вказану ухвалу, слідчий суддя дійшов таких висновків.

Підозра ОСОБА_5  у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 368, ч. 2 ст. 209 КК України, є обґрунтованою. Стороною обвинувачення доведено існування ризиків, визначених ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних, експертів, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні. Більш м`який запобіжний захід для запобігання ризикам, передбаченим статтею 177 КПК буде недостатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного, з огляду на вагомі обставини, що доводять ризик переховування від органу досудового розслідування та суду та ризик знищення, приховання або спотворення речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення. Застава у розмірі 3 000 000 грн. зможе забезпечити виконання ОСОБА_5 покладених на нього обов`язків, така не є непомірною. 

Вказані висновки суду відповідають положенням закону та встановленим обставинам, а доводи апеляційних скарг їх не спростовують.

Згідно із ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.

Положеннями ч. 1 ст. 194 КПК України встановлено, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Частиною 2 ст. 177 КПК України визначено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Поняття обґрунтованої підозри та чіткі критерії її оцінки у національному законодавстві не визначені, однак воно висвітлене у практиці Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), що підлягає застосуванню українськими судами.

Так, ЄСПЛ у своїх рішеннях під обґрунтованою підозрою розуміє існуючі факти або інформацію, яка може переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити злочин. При цьому факти, що підтверджують обґрунтовану підозру, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що необхідні для обґрунтування обвинувального вироку чи висунення обвинувачення особі. Стандарт доказування «обґрунтована підозра» не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для пред`явлення особі обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку, що пов`язано з меншою мірою ймовірності, необхідною на ранніх етапах провадження для обмеження прав осіб.

Отже, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином, та які не повинні бути переконливими в тій мірі, щоб звинуватити особу у його вчиненні, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування. Таким чином, на початковій стадії розслідування суд, оцінюючи обґрунтованість підозри, не повинен пред`являти до наданих стороною обвинувачення доказів тих самих вимог, як при формулюванні остаточного обвинувачення при направленні справи до суду.

Термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення ЄСПЛ у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011).

Від фактів, які є причиною виникнення підозри не вимагається такого ж рівня переконливості, як від тих, що є необхідними для висунення обвинувачення чи обґрунтування обвинувального вироку. (рішення ЄСПЛ у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990).

Стандарт доказування «обґрунтована підозра» є найнижчим стандартом доказування в кримінальному процесі та не передбачає наявності достовірного знання про вчинення особою кримінального правопорушення та не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для пред`явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку, що пов`язано з меншою мірою ймовірності, необхідною на ранніх етапах кримінального провадження для обмеження прав особи.

Отже, оцінюючи обґрунтованість підозри у вчиненні кримінального правопорушення за наведених у повідомленні про підозру обставин, слідчий суддя повинен керуватись стандартом доказування «обґрунтована підозра», який є менш суворим у порівнянні зі стандартом доказування «поза розумним сумнівом», що застосовується під час розгляду висунутого особі обвинувачення по суті, та не передбачає оцінку доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні злочину.

Слідчий суддя дійшов висновку, що обґрунтованість підозри ОСОБА_5  у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 368, ч. 2 ст. 209 КК України, підтверджується такими доказами:

- заявою про вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_14 (вх. № 294/6232-08-2 від 10.03.2024) та додаткових поясненнях до заяви, відповідно до яких останній повідомив, що ОСОБА_5 , використовуючи службове становище працівника органів прокуратури, вимагав та одержував від заявника неправомірну вигоду;

- наказом НААН України від 25.03.2021 № 121-к, відповідно до якого ОСОБА_16 призначено на посаду директора ДГ «Ставидлянське»;

- наказом керівника Кіровоградської обласної прокуратури від 29.09.2020 № 173к про призначення ОСОБА_5 на посаду першого заступника керівника Кіровоградської обласної прокуратури;

- наказами про розподіл обов`язків між керівництвом Кіровоградської обласної прокуратури від 22.09.201 № 132, 09.11.2022 № 60, 06.12.2022 № 73, 25.01.2023 № 6, 23.02.2023 № 13, 24.08.2023 № 86, 20.12.2023 № 131, 12.01.2014 № 10, 22.01.2024 № 12, відповідно до яких ОСОБА_5 здійснював координацію та організацію роботи управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою та транснаціональною злочинністю, а також був відповідальним за організацію нагляду за досудовим розслідуванням;

- протоколом про результати зняття інформації з електронних інформаційних систем від 22.04.2024, відповідно до якого зафіксовано зміст телефонних розмов між ОСОБА_14 та ОСОБА_13 . Зокрема, у зазначених розмовах, в тому числі від 25.03.2024, 26.03.2024 та 01.04.2024 зафіксовано обговорення підготовки до передачі частини неправомірної вигоди у сумі 13 500 доларів США та способу зв`язку для її передачі; підтвердження ОСОБА_13 факту узгодження подальших дій безпосередньо з ОСОБА_5 (за версією сторони обвинувачення, ця особа ідентифікована як «ЮЮ»), а також повідомлення про надані останнім гарантії та вказівки щодо подальших дій («Саня сказал, все будет в порядке. Начинайте движение»). Окрім того, у розмовах містяться відомості про надання гарантій щодо впливу на хід досудового розслідування в обмін на одержання неправомірної вигоди, зокрема про те, що після «вирішення питання» директор підприємства та бухгалтер не будуть притягнуті до кримінальної відповідальності, а кримінально-правова кваліфікація буде змінена з подальшим закриттям кримінального провадження;

- протоколом про результати зняття інформації з електронних інформаційних систем від 20.05.2024, відповідно до якого зафіксовано зміст телефонних розмов між ОСОБА_14 та ОСОБА_13 . Зокрема під час розмови 09.05.2024 ОСОБА_14 зазначає: «.. не буду я с ним идти на эти, все эти розговоры, пусть возвращает лаве, отменяю довереность на это. И довереность по Тесле отменю..»;

- протоколом про результати проведення аудіо-, відеоконтролю особи від 28.03.2024, відповідно до якого зафіксовано зустріч, яка відбулася 26.03.2024 за адресою: м. Київ, вул. Липська, 10, під час якої ОСОБА_16 , діючи в інтересах ОСОБА_14 , передав готівкові кошти у сумі 13 500 доларів США ОСОБА_17 , який діяв за дорученням та під контролем ОСОБА_13 (зокрема ОСОБА_13 зазначає: «Тут 13 и 5? Да?»);

- протоколом про результати проведення контролю за вчиненням злочину від 28.03.2024, відповідно до якого в межах спеціального слідчого експерименту стосовно ОСОБА_5 та ОСОБА_13 задокументовано, що 26.03.2024 ОСОБА_16 були вручені заздалегідь оглянуті, ідентифіковані та помічені грошові кошти у сумі 13 500 доларів США, з фіксацією серійних номерів купюр. Також зафіксовано, що цього ж дня за адресою: м. Київ, вул. Липська, 10, ОСОБА_16 , діючи в інтересах ОСОБА_14 , відповідно до попередньо досягнутих домовленостей та за вказівкою ОСОБА_13 , зустрівся з ОСОБА_17 , якому передав вказані грошові кошти;

- протоколами допиту свідка ОСОБА_16 від 23.03.2024, 25.03.2024, 28.03.2024, 12.04.2024, 20.05.2024, 18.09.2024, відповідно до яких останній зазначив обставини ймовірного використання ОСОБА_5 наданих йому службових повноважень для здійснення тиску на ОСОБА_14 та ОСОБА_16 з метою одержання неправомірної вигоди. Окрім того, ОСОБА_16 підтвердив обставини його участі у проведенні негласних слідчих (розшукових) дій під контролем правоохоронних органів, під час яких 26.03.2024 він, діючи в інтересах ОСОБА_14 , передав частину неправомірної вигоди у сумі 13 500 доларів США ОСОБА_17 , який діяв за вказівкою та в інтересах ОСОБА_13 . Також свідок повідомив, що ОСОБА_12 користувався автомобілем Tesla Model X P100D у м. Кропивницький;

- протоколом допиту свідка ОСОБА_21 (начальника управління прокуратури Кіровоградської області) від 28.08.2024, відповідно до якого останній повідомив, що ОСОБА_5 здійснював контроль за ходом досудового розслідування у кримінальних провадженнях, що перебували у провадженні слідчих органів Національної поліції України. Зокрема, свідок зазначив, що за ініціативою ОСОБА_5 у квітні 2024 року в межах кримінального провадження № 12024120000000028 було організовано виклик ОСОБА_16 для проведення слідчих дій. Окрім того, ОСОБА_21 упізнав аналітичну таблицю, вилучену під час обшуку службового кабінету ОСОБА_5 , та пояснив, що подібні зведення щодо кримінальних проваджень систематично готувалися працівниками профільного відділу на виконання вказівок ОСОБА_5 для здійснення контролю за станом досудового розслідування;

- протоколом допиту свідка ОСОБА_20 (прокурора відділу прокуратури Кіровоградської області) від 06.08.2024, відповідно до якого остання підтвердила обставини реєстрації кримінального провадження № 12024120000000019, його подальшого об`єднання з кримінальним провадженням № 42022120040000098, а також виділення матеріалів досудового розслідування у кримінальне провадження № 12024120000000028. Також ОСОБА_20 зазначила, що організацію та контроль за станом досудового розслідування здійснював начальник управління ОСОБА_21 , який, у свою чергу, перебував у безпосередньому підпорядкуванні першого заступника керівника Кіровоградської обласної прокуратури ОСОБА_5 ;

- протоколом допиту свідка ОСОБА_23 (слідчого СУ ГУНП в Кіровоградській області) від 01.08.2024, відповідно до якого останній повідомив, що під час надання йому усних вказівок процесуальний керівник ОСОБА_20 неодноразово зазначала, що так сказав зробити ОСОБА_5 . Також свідок зазначив, що у квітні 2024 року ОСОБА_20 повідомила йому про отримання вказівки від ОСОБА_5 щодо виклику на допит ОСОБА_27 ;

- протоколом одночасного допиту свідків ( ОСОБА_20 та ОСОБА_23 ) від 09.08.2024, проведеного з метою усунення суперечностей у їхніх показаннях, відповідно до якого слідчий ОСОБА_23 підтвердив свої попередні показання щодо обставин здійснення ОСОБА_5 фактичного контролю за ходом досудового розслідування. Зокрема, ОСОБА_23 наполіг на тому, що у квітні 2024 року процесуальний керівник ОСОБА_20 , ставлячи завдання щодо виклику ОСОБА_16 на допит та відібрання у нього зразків підпису, повідомила, що відповідна вказівка надійшла від першого заступника керівника Кіровоградської обласної прокуратури ОСОБА_5 . Водночас ОСОБА_20 зазначила, що не пам`ятає чи давала слідчому вказівки щодо виклику на допит ОСОБА_27 та вказала на те, що не повідомляла слідчому про те, що отримувала вказівки від ОСОБА_5 ;

- протоколом допиту свідка ОСОБА_22 (керівник Кіровоградської обласної прокуратури) від 28.08.2024, відповідно до якого останній повідомив, що ОСОБА_5 , будучи першим заступником керівника обласної прокуратури, мав достатній обсяг повноважень для самостійного надання вказівок та організації процесуального керівництва у кримінальних провадженнях, пов`язаних із діяльністю службових осіб НААН України. Водночас, після пред`явлення аналітичної таблиці, вилученої під час обшуку службового кабінету ОСОБА_5 , ОСОБА_22 зазначив, що не може пояснити для чого прокурору інформація (площа землі, ким обробляється, підстава обробітку, площа посіву та назва культур), яка міститься у вказаній таблиці;

- протоколом допиту свідка ОСОБА_24 від 04.02.2025, відповідно до якого остання повідомила обставини фактичного використання та вчинення дій, спрямованих на відчуження автомобіля Tesla Model X P100D. Зокрема, свідок показав, що влітку 2023 року ОСОБА_12 , який фактично користувався зазначеним транспортним засобом, звернувся до нього з проханням сприяти його продажу, надав фотографії автомобіля та доручив розмістити відповідне оголошення. Приблизно через місяць, ОСОБА_12 повідомив про необхідність видалення вказаного оголошення;

- протоколом допиту свідка ОСОБА_15 від 17.04.2025, відповідно до якого остання повідомила, що у 2022 році на прохання свого чоловіка ОСОБА_14 оформила довіреність на ім`я ОСОБА_18 . Також зазначила, що не знайома з ОСОБА_5 , ОСОБА_12 та ОСОБА_24 , а також зазначила, що ні вона, ні її чоловік не зверталися до зазначених осіб чи будь-кого іншого з проханням сприяти продажу автомобіля;

- протоколом обшуку від 06.06.2024, відповідно до якого під час проведення обшуку у службовому приміщенні ОСОБА_5 виявлено та вилучено аналітичні таблиці, які містили відомості про державні підприємства, площі земельних ділянок, осіб, які здійснюють їх обробіток, правові підстави такого обробітку, а також площі посівів та види сільськогосподарських культур. За версією сторони обвинувачення, зміст вилучених документів кореспондується з показаннями ОСОБА_14 про визначення ОСОБА_5 розміру неправомірної вигоди виходячи з кількості земель, що перебували в обробітку підприємства, із розрахунку 1 000-1 500 гривень за один гектар;

- протоколом обшуку приміщення Онуфріївського відділу Олександрійської окружної прокуратури (робочого місця ОСОБА_12 ) від 09.10.2024, відповідно до якого під час проведення обшуку було вилучено два мобільні телефони, огляд вмісту яких засвідчив наявність фотографій автомобіля Tesla Model X P100D. Також, у вмісті мобільних пристроїв виявлено листування між ОСОБА_12 та ОСОБА_5 , абонентом « ОСОБА_28 » (за версією сторони обвинувачення ОСОБА_18 );

- протоколом огляду від 16-22.10.2024, відповідно до якого, під час огляду мобільного телефону «iPhone 14 Pro», що належить ОСОБА_12 , виявлених цифрових даних (листування, фотоматеріалів та метаданих), які, за версією сторони обвинувачення, підтверджують обставини одержання, використання, приховування та спробу подальшого розпорядження автомобілем Tesla Model X P100D, державний номерний знак НОМЕР_1 . Зокрема, встановлено факт передачі ОСОБА_12 . ОСОБА_5 копій документів ОСОБА_18 , які в подальшому були використані для оформлення довіреності на право розпорядження транспортним засобом. Також підтверджено спільний виїзд ОСОБА_5 , ОСОБА_12 та ОСОБА_19 до м. Києва 08.10.2022 з метою фактичного одержання зазначеного автомобіля. Окрім того, з вмісту мобільного телефону вбачається, що автомобілем фактично користувалося подружжя ОСОБА_38, а ОСОБА_12 з питань, пов`язаних з оновленням програмного забезпечення транспортного засобу та отриманням документів власника, підтримував зв`язок саме з ОСОБА_5 . У телефоні також виявлено фотографії страхового полісу на автомобіль, оформленого на ОСОБА_29 , а також фотографію SIM-картки оператора «Київстар», встановленої у транспортний засіб для забезпечення доступу до мережі Інтернет. Також у пам`яті мобільного телефону виявлено фотографії автомобіля Tesla Model X P100D;

- протоколом огляду від 21-29.10.2024, відповідно до якого під час огляду мобільного телефону «iPhone 12 mini», що належить ОСОБА_12 , виявлено фотографію страхового полісу на зазначений автомобіль на період з жовтня 2022 року по жовтень 2023 року, відповідно до якого страхувальником зазначена ОСОБА_30 - мати ОСОБА_12 ;

- протоколом обшуку за місцем проживання ОСОБА_31 (тещі ОСОБА_12 ) від 09.10.2024 та протоколі огляду від 11.10.2024, відповідно до яких під час проведення обшуку було виявлено та вилучено два ключі від транспортного засобу Tesla Model X P100D. Окрім того, у вилученому мобільному телефоні виявлено фотографії автомобіля Tesla Model X P100D, які були переслані безпосередньо ОСОБА_12 ;

- протоколом огляду мобільного телефону «iPhone 12 Pro Max» (вилученого у тещі ОСОБА_12 ) від 29.10.2024, відповідно до якого виявлено фотографії зазначеного транспортного засобу, які були переслані на цей пристрій безпосередньо ОСОБА_12 ;

- відповіддю інтернет-порталу «AUTO.RIA», наданої на запит органу досудового розслідування, відповідно до якої двічі розміщувалося оголошення про продаж транспортного засобу Tesla Model X P100D, а саме 04.11.2022 та 09.05.2023;

- висновком автотоварознавчої експертизи від 23.09.2025 № СЕ-19/124-25/11191-АВ, відповідно до якого ринкова вартість автомобіля Tesla Model X P100D, державний номерний знак НОМЕР_1 , станом на 08.10.2022 становила 2 019 680 грн.;

- висновком портретної експертизи від 05.03.2025 № 1/1, відповідно до якого встановлено, що особою, зафіксованою на наданих відеозаписах є саме ОСОБА_5 . Як зазначає прокурор, вказані відеозаписи були вилучено з мобільного телефону ОСОБА_12 і на них зображено перебування ОСОБА_5 разом з ОСОБА_19 на території паркувального майданчика СТО «VAG-Service» за адресою: м. Київ, вул. Миколи Грінченка, 18, де вони оглядали автомобіль Tesla Model X P100D, державний номерний знак НОМЕР_1 ;

- протоколом огляду від 10.06.2026, згідно з яким під час огляду месенджера «SIGNAL» на мобільному телефоні ОСОБА_17 зафіксовано часовий взаємозв`язок між телефонними контактами ОСОБА_5 з ОСОБА_13 (03.05.2024, 09.05.2024, 10.05.2024, 13.05.2024 та 20.05.2024) та подальшою активністю останнього щодо комунікації з абонентом « ОСОБА_32 » (за версією сторони обвинувачення ОСОБА_14 ). Також під час огляду зафіксовано зміст повідомлень, адресованих абоненту «ОСОБА_32» (за версією сторони обвинувачення ОСОБА_14 ), а саме: «30 когда закроешь» (від 09.05.2024), «ОСОБА_37, здравствуй, скажи когда мы можем рассчитывать на наши 30?» та «Есть понимание по 30?» (від 13.05.2024);

- протоколом огляду мобільного телефону, який належить ОСОБА_17 від 12.01.2024, яким встановлено наявність у списку контактів телефонних номерів ОСОБА_14 і ОСОБА_5 . Окрім того, зафіксовано вхідні та вихідні телефонні з`єднання з ОСОБА_5 та ОСОБА_14 , які відбувалися у безпосередній часовій послідовності. Також у пам`яті мобільного телефону виявлено скріншот листування з ОСОБА_14 , у якому містяться повідомлення: «когда закроешь обязи» та «Мне надо что-то говорить»;

- протоколом огляду 20.03.2025-13.05.2025, відповідно до якого оглядалися трафіки мобільних з`єднань ОСОБА_5 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , телеметричної системи автомобіля «Tesla» та інших осіб. Під час огляду встановлено, що 08.10.2022 ОСОБА_5 та подружжя ОСОБА_38 перебували у м. Києві в одній зоні обслуговування базових станцій операторів мобільного зв`язку, зокрема ймовірно саме у період фактичного одержання автомобіля. Також зафіксовано одночасне перебування ОСОБА_5 , ОСОБА_12 та ОСОБА_14 12.10.2022 у м. Кропивницькому, зокрема в районах вул. Соборної та вул. Ушакова. Окрім того, за версією сторони обвинувачення, аналіз телекомунікаційних з`єднань підтвердив систематичні контакти та зустрічі між ОСОБА_5 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 . Водночас, дані вбудованого модема автомобіля Tesla (номер НОМЕР_3 ) щодо маршруту пересування, збігаються з місцезнаходженням мобільних терміналів ОСОБА_5 , ОСОБА_12 , а також членів їхніх родин, у тому числі ОСОБА_33 ;

- протоколом огляду від 20.05.2024, згідно з яким оглядалися відкриті джерела, зокрема сторінки Facebook ІНФОРМАЦІЯ_2» та виявлено фотоматеріали, опубліковані у листопаді 2022 року, на яких ймовірно ОСОБА_5 , ОСОБА_12 та ОСОБА_18 спільно зафіксовані під час публічних заходів, пов`язаних із передачею транспортних засобів для потреб Збройних Сил України;

- протоколом огляду від 17.09.2024, відповідно до якого під час огляду Єдиного реєстру довіреностей встановлено, що у 2013 році ОСОБА_12 видавав на ім`я ОСОБА_18 довіреність на право розпорядження іншим транспортним засобом, що за версією сторони обвинувачення, може свідчити про існування між ОСОБА_12 та ОСОБА_18 давніх стійких в`язків;

- протоколом проведення негласної слідчої (розшукової) дії - спостереження за особою ( ОСОБА_13 ) від 22.04.2024, яким встановлено, що 04.04.2024 ОСОБА_13 прибув до адміністративної будівлі Кіровоградської обласної прокуратури, де на внутрішній території зустрівся з ОСОБА_5 ;

- протоколом проведення негласної слідчої (розшукової) дії - аудіоконтролю особи (слідчого поліції ОСОБА_23 ) від 12.04.2024, яким зафіксовано розмову ОСОБА_16 з слідчим ОСОБА_23 , під час якої останній повідомив, що особисто не вбачав необхідності у проведенні будь-яких слідчих дій за його участю та не планував викликати останнього для допиту чи відібрання зразків підпису. Водночас ОСОБА_23 пояснив, що проведення зазначених процесуальних дій було обумовлено вказівками, отриманими «з обласної прокуратури».

Проаналізувавши зміст повідомлення про підозру та матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов до висновку, що описана у повідомленні про підозру фабула кримінальних правопорушень у сукупності з наданими матеріалами досудового розслідування вказує на наявність вагомих доказів, які об`єктивно пов`язують ОСОБА_5 із інкримінованими кримінальними правопорушеннями, і такі докази є достатніми, щоб виправдати подальше розслідування щодо нього та застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

Отже, враховуючи, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов`язаний на підставі оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є ймовірною та достатньою для застосування до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, колегія суддів вважає, що з огляду на обставини кримінального провадження і надані стороною обвинувачення докази, у слідчого судді були всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 368, ч. 2 ст. 209 КК України.

Посилання сторони захисту в апеляційних скаргах на те, що докази сторони обвинувачення мають непрямий і похідний характер, не є належними і допустимими визнаються колегією суддів неспроможним.

Так, сторона захисту не навела будь-якого обґрунтування, що докази сторони обвинувачення не стосуються даного кримінального провадження, та, що такі зібрані з порушенням закону.

Також стороною захисту фактично не оспорюється достовірність цих доказів. 

Крім того, КПК не містить заборони щодо встановлення тих чи інших обставин на підставі сукупності непрямих (стосовно конкретного факту) доказів, які хоча й безпосередньо не вказують на відповідну обставину, але підтверджують її поза розумним сумнівом на основі логічного аналізу їх сукупності та взаємозв`язку. (Постанова колегії суддів Третьої судової палати ККС ВС від 25.03.2026 у справі № 752/2303/19 (провадження № 51-3532км25)

А тому, оскільки наявний об`єктивний зв`язок між доказами, які підтверджують причетність ОСОБА_5 до інкримінованих кримінальних правопорушень, колегія суддів не має підстав для висновку про недостатність доказів та помилковість висновку слідчого судді щодо обґрунтованості підозри. 

Великою Палатою Верховного Суду були сформульовано висновок, відповідно до якого сторона обвинувачення повинна вживати необхідних і достатніх заходів для розсекречення матеріалів, які стали процесуальною підставою для проведення НСРД, з метою їх надання стороні захисту, і виконувати в такий спосіб вимоги щодо відкриття матеріалів іншій стороні відповідно до ст. 290 КПК України.

З наведеного слідує, що на стадії вирішення питань по застосування заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя не наділений повноваженнями щодо перевірки процесуальних підстав для проведення НСРД, в зв`язку з чим посилання сторони захисту на недослідження підстав для проведення НСРД є неспроможним. 

Колегія суддів не погоджується із доводами сторони захисту про відсутність належного обґрунтування сторони обвинувачення стосовно наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, виходячи з наступного.

Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій.

При цьому КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Слідчий суддя дійшов до висновку про доведеність існування того, що ОСОБА_5 може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних, експертів, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні.

Однією з обставин, яка має враховуватись судом при оцінці ризику переховування, є суворість покарання, яке загрожує особі у випадку визнання її винуватою. Згідно з практикою ЄСПЛ ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку.

Оцінка такого ризику має проводитись із посиланням на ряд інших факторів, які можуть підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна, і необхідність в утриманні під вартою відсутня (рішення ЄСПЛ у справі «Летельє проти Франції», п. 43). Отже, сама по собі тяжкість покарання, що може бути застосоване до особи за умови визнання її винуватості, не є самостійною і достатньою підставою для встановлення ризику втечі. Така обставина має значення лише у сукупності з іншими релевантними факторами.

При встановленні ризику переховування ОСОБА_5 від органу досудового розслідування та суду, слідчий суддя врахував, що такий ризик обумовлюється серед іншого можливістю притягнення його до кримінальної відповідальності та пов`язаними із цим можливими негативними для підозрюваного наслідками і суворістю передбаченого покарання, оскільки, кримінальні правопорушення, передбачені ч. 4 ст. 368, ч. 2 ст. 209 КК України, у яких підозрюється ОСОБА_34 , є тяжким та особливо тяжким, санкція яких передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від восьми до дванадцяти та від п`яти до восьми років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна. Також слідчий суддя взяв до уваги можливість виїзду ОСОБА_5 , оскільки підозрюваний має діючий паспорт для виїзду за кордон №НОМЕР_4 . При цьому, відповідно до інформації з Державної прикордонної служби України ОСОБА_34 неодноразово перетинав державний кордон України, в тому числі під час дії воєнного стану, що може свідчити про можливості виїхати за несприятливих для нього обставин за межі України і переховуватися від органів досудового розслідування і суду. Крім того, аналіз майнового стану підозрюваного ОСОБА_35 та його родини встановлено, що у нього наявні активи, які можуть дозволити йому тривалий час переховуватися від органу досудового розслідування як на території України, так і за кордоном.

Відтак, наявність ризику переховування підтверджується не лише суворістю можливого покарання, а й дослідженими доказами. 

Колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку про те, що існує ризик знищити, сховати або спотворити документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.

Слідчим суддею встановлено, що під час проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_5 останній, вчинив умисні дії, спрямовані на знищення інформації, що міститься в мобільному телефоні та може мати значення для досудового розслідування. Зокрема, згідно з протоколу обшуку від 06.06.2026 безпосередньо перед початком обшуку він здійснив повне скидання налаштувань телефону до заводських, що призвело до безповоротного видалення всієї інформації, яка містилася на пристрої, у тому числі листувань у месенджерах, метаданих, фото- та відеоматеріалів, а також журналів з`єднань.

Крім того, місцезнаходження автомобіля «Tesla Model X», який ймовірно є предметом неправомірної вигоди, не встановлено, що може свідчити про використання ОСОБА_5 довірених осіб, зокрема ОСОБА_12 , ОСОБА_18 , з метою вжиття заходів, спрямованих на приховування цього автомобіля від органів досудового розслідування.

Таким чином, не виключається можливість протиправних дій з боку підозрюваного на приховування та/або спотворення речей та документів, необхідних для з`ясування вказаних обставин, а також самостійне чи шляхом надання вказівок довіреним особам здійснення дій, спрямованих на досягнення таких цілей.

В зв`язку з викладеним колегія суддів вважає неспроможними доводи апеляційних скарг про відсутність такого ризику.

Посилання сторони захисту у апеляційних скаргах на недоведеність ризику впливу на свідків та інших учасників кримінального провадження є безпідставним.

Згідно із ч. 4 ст. 95 КПК України, суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання, або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу, та не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, крім порядку отримання показань, визначеного статтею 615 цього Кодексу.

З вказаних положень закону слідує, що ризик впливу на свідків, інших підозрюваних існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань та дослідження їх судом.

Слідчий суддя урахував установлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме спочатку, на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акта до суду, на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (ч. 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК України). Водночас, суд може обґрунтовувати свої висновки лише показаннями, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому ст. 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч. 4 ст. 95 КПК України).

Таким чином, оскільки наразі досудове розслідування продовжується, триває проведення слідчих дій, збір доказів і встановлення інших осіб, ОСОБА_5  до безпосереднього отримання судом показань та дослідження їх, може впливати на їх зміст.

Так як КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому, помилковим є посилання сторони захисту на те, що прокурором не наведено даних, які б свідчили про вчинення тиску на свідків, та на можливість їх притягнення до кримінальної відповідальності за надання неправдивих показань.

Доводи підозрюваного ОСОБА_5  щодо недоведеності ризику продовження кримінального правопорушення або вчинення нового є безпідставними, оскільки, в клопотанні про обрання запобіжного заходу детективом не заявлялось такого ризику. Крім того, зазначений ризик не був предметом розгляду в суді першої інстанції.

Твердження апеляційної скарги підозрюваного ОСОБА_5 про те, що судом не доведено недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів, колегія суддів вважає таким, що не заслуговує на увагу.

Так, колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді, що застосування більш м`яких запобіжних заходів буде недостатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного, з огляду на обставини, що доводять наявність вищевказаних трьох ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

При цьому, колегія суддів не вважає вагомими доводи апеляційної скарги щодо можливості застосування домашнього арешту, зважаючи на те, що стороною захисту не надано належних доказів щодо відсутності ризиків, заявлених стороною обвинувачення.

Відповідно до абз. 1 ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Згідно із п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину розмір застави визначається у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Із абз. 2 Угоди про створення групи держав по боротьбі з корупцією (GRECO) від 05.05.1998 вбачається, що корупція являє собою величезну загрозу правовим нормам, демократії, правам людини, об`єктивності та соціальній справедливості, перешкоджає економічному розвиткові та ставить під загрозу стабільність демократичних інститутів. Випадки корупції, пов`язані з великими обсягами активів, які можуть складати значну частку ресурсів держави, ставлять під загрозу політичну стабільність і сталий розвиток цих держав.

Відтак, корупція є однією з основних загроз національній безпеці, яка підриває фінансову систему, наслідками чого може бути втрата країною політичних та економічних позицій на міжнародній арені, погіршення її іміджу, міжнародна ізоляція, скорочення чи навіть повне припинення зовнішніх інвестицій.

Визначаючи розмір застави, слідчий суддя взяв до уваги: вагомі обставини, що доводять ризик переховування підозрюваного від органу досудового розслідування та суду, характер кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_5 , а саме узгодженість дій співучасників, значний розмір коштів та майна, який ймовірно ним був отриманий як неправомірна вигода, посада, яку обіймав підозрюваний, а також високий майновий стан підозрюваного, і дійшов висновку, що застава у визначених законом межах не здатна забезпечити підозрюваним покладених на нього обов`язків і має бути призначена у розмірі, який перевищує граничний розмір застави, встановлений законом, та дорівнює 3 000 000 грн.

При цьому слідчим суддею враховано таке.

Згідно з матеріалами провадження у період 2021 - 2025 років доходи ОСОБА_5 складали 15 349 127 грн.

Згідно з відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна від 21.06.2026, щорічної декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави за 2024 рік підозрюваному та його членам сім`ї на праві власності належить таке майно:

будівля загальною площею 94,1 кв. м, розташована за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2991895446020;

автомобіль TOYOTA RAV4 Hybrid 2022 року випуску;

квартира, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2158697063101, загальною площею 47,9 кв. м, розташована за адресою: АДРЕСА_3 ;

житловий будинок, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2088772463101, загальною площею 103 кв. м, розташований за адресою: АДРЕСА_4 ;

квартира, реєстраційний номер 17520173, загальною площею 45,4 кв. м, розташована за адресою: АДРЕСА_5 ;

автомобіль VOLKSWAGEN TIGUAN, державний номерний знак НОМЕР_5 , 2013 року випуску;

автомобіль TOYOTA CAMRY, державний номерний знак НОМЕР_6 , 2023 року випуску;

автомобіль LEXUS RX 350, державний номерний знак НОМЕР_7 , 2023 року випуску.

В щорічній декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави за 2024 рік ОСОБА_5 зазначає про наявність в нього та його дружини грошових активів, зокрема в розмірі 40 000 дол. США (належить ОСОБА_5 ), 300 082 грн (належить ОСОБА_5 ), 100 000 грн (належить ОСОБА_5 ), 1 080 000 грн (належить ОСОБА_36 ), 21 000 дол. США (належить ОСОБА_36 ).

Також, слідчим суддею, взято до уваги те, що з огляду на обставини кримінального правопорушення, яке розслідується, зокрема щодо фактів ймовірного одержання ОСОБА_5 неправомірної вигоди у вигляді автомобіля Tesla Model X P100D вартістю 2 019 680 грн, а також коштів в сумі 13 500 доларів США, існують підстави вважати, що останній може приховано володіти незадекларованими сумами коштів у значних розмірах, які він отримував, в тому числі від третіх осіб. 

Із огляду на вказане колегія суддів погоджується з висновками слідчого судді щодо виключності випадку та необхідності визначення застави в сумі, що складає 3 000 000 грн., адже саме такий розмір є співрозмірним із майновим станом ОСОБА_5 , сумою грошових коштів, яка є предметом кримінально-протиправних дій, є розумним з огляду на необхідність виконання завдань кримінального провадження, зможе забезпечити належну поведінку підозрюваного, запобігти встановленим ризикам кримінального провадження та не є завідомо непомірним для нього.

Доводи апеляційних скарг сторони захисту про те, що визначений розмір застави є очевидно непомірним для підозрюваного ОСОБА_5 , враховуючи вищевказані обставини, колегія суддів вважає безпідставними.

Твердження апеляційної скарги підозрюваного ОСОБА_5 про те, що слідчим суддею не надано оцінку долученим доказам щодо продажу двох автомобілів, які належать ОСОБА_5 та його дружині, не заслуговують на увагу, оскільки сам факт продажу транспортних засобів не вказує на погіршення матеріального становища підозрюваного ОСОБА_5 та його дружини, так як за продаж вказаного майна останні отримали грошові активи.

При цьому запропонований прокурором розмір застави, а саме 15 000 000 грн., дійсно, є невиправданим за наявних обставин.

Так, головним критерієм, за яким має бути визначений розмір застави є його достатність для забезпечення виконання підозрюваним його процесуальних обов`язків.

У рішенні у справі «Мангурас проти Іспанії» ЄСПЛ у справі зазначив, що суму застави необхідно оцінювати за ступенем впевненості, що можлива перспектива втрати застави буде діяти як достатній стримуючий фактор, щоб розвіяти будь-яке бажання втекти.

Аналогічно, у рішенні у справі «Істоміна проти України» зазначено, що, гарантія, передбачена п.3 ст.5 Конвенції, має на меті забезпечити не відшкодування будь-яких збитків, а лише присутність обвинуваченого на судовому засіданні.

Однак, апеляційна скарга прокурора, крім посилання на майновий стан та фінансову можливість підозрюваного, не містить іншого обґрунтування щодо недостатності розміру застави для забезпечення виконання підозрюваним його процесуальних обов`язків.

Відтак, безпідставним є твердження апеляційної скарги прокурора, що визначений слідчим суддею розмір застави не є достатнім для запобігання ризикам і забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків.

Посилання в апеляційній скарзі підозрюваного ОСОБА_5 щодо провокації злочину не приймаються до уваги.

Так, для відмежування провокації від допустимої поведінки правоохоронних органів судова практика виробила змістовний та процесуальний критерії. Під змістовним критерієм розуміється наявність/відсутність суттєвих змістовних ознак, притаманних провокації правоохоронних органів, а під процесуальним - наявність у суду можливості перевірити відомості про ймовірну провокацію під час судового засідання з дотриманням принципів змагальності та рівності сторін. Для встановлення факту провокації злочину визначальним є з`ясування питань: чи були дії правоохоронних органів активними, чи мало місце з їх боку спонукання особи до вчинення злочину, наприклад ініціатива в контактах з особою, повторні пропозиції, незважаючи на початкову відмову особи, наполегливі нагадування; чи було би скоєно злочин без втручання правоохоронних органів; чи були у правоохоронних органів об`єктивні дані про те, що особу було втягнуто у злочинну діяльність і ймовірність вчинення нею злочину була суттєвою.

Вказані вимоги узгоджуються з практикою Європейського суду з прав людини, зокрема рішеннями у справах «Банніков проти Російської Федерації» від 04 листопада 2010 року, «Веселов та інші проти Російської Федерації» від 02 жовтня 2010 року, «Матановіч проти Хорватії» від 04 квітня 2017 року, «Раманаускас проти Литви» від 5 лютого 2008 року. (постанова Верховного Суду від 19.10.2022, справа № 728/1614/17).

З наведеного слідує, що за наявності ознак, притаманних провокації злочину правоохоронними органами, суд має перевірити це в судовому засіданні шляхом безпосереднього дослідження відповідних доказів і лише після цього дійти висновку щодо наявності (відсутності) факту провокації і, як наслідок, щодо належності, допустимості та достатності доказів, наявних у справі, для ухвалення відповідного процесуального рішення

А відтак, встановлення існування чи відсутності провокації злочину на цьому етапі досудового розслідування крізь призму наведених вище критеріїв не є можливим, і має розглядатися судом під час розгляду справи по суті, із дослідженням та наданням оцінки всім доказам у їх сукупності.

Доводи сторони захисту щодо помилкового висновку слідчого судді про законність затримання, є безпідставними виходячи з наступного.

Згідно ч. 1 ст. 208 КПК України уповноважена службова особа має право без ухвали слідчого судді, суду затримати особу, підозрювану у вчиненні злочину, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі, лише у випадках: 

1) якщо цю особу застали під час вчинення злочину або замаху на його вчинення;

2) якщо безпосередньо після вчинення злочину очевидець, в тому числі потерпілий, або сукупність очевидних ознак на тілі, одязі чи місці події вказують на те, що саме ця особа щойно вчинила злочин;

3) якщо є обґрунтовані підстави вважати, що можлива втеча з метою ухилення від кримінальної відповідальності особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого корупційного злочину, віднесеного законом до підслідності Національного антикорупційного бюро України;

4) якщо є обґрунтовані підстави вважати, що можлива втеча з метою ухилення від кримінальної відповідальності особи, підозрюваної у вчиненні злочину, передбаченого статтями 255, 255-1, 255-2 Кримінального кодексу України.

Згідно з протоколом затримання від 22.06.2026, складеним уповноваженою службовою особою, процедура затримання ОСОБА_5 була проведена з дотриманням вимог чинного законодавства. Детектив НАБУ повідомив ОСОБА_5 про підстави його затримання, а також роз`яснив його права та обов`язки, як це передбачено КПК України.

Того ж дня, ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 368, ч. 2 ст. 209 КК України.

З матеріалів провадження вбачається, що підставою для затримання ОСОБА_5 стали обґрунтовані підстави вважати, що можлива втеча з метою ухилення від кримінальної відповідальності особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого корупційного злочину, віднесеного законом до підслідності Національного антикорупційного бюро України.

Слідчий суддя перевірив законність затримання та, враховуючи реальні обґрунтовані підстави можливої втечі, дійшов правильного висновку, що органом досудового розслідування були дотриманні положення ст. 208 КПК України як щодо порядку, так і щодо підстав затримання ОСОБА_5 .

Безумовно, що підстави застосування затримання без ухвали слідчого судді та підстави застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є різними і не пов`язані між собою, однак посилання на цю обставину сторони захисту є помилковим, оскільки слідчим суддею встановлено факт можливої втечі з метою ухилення від кримінальної відповідальності особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого корупційного злочину, віднесеного законом до підслідності Національного антикорупційного бюро України, що узгоджується з положеннями п. 3 ч. 1 ст. 208 КПК України.

Разом з тим, на спростування цього факту, крім посилання на встановлені слідчим суддею ризики, апеляційна скарга доводів не містить. 

Колегія суддів погоджується з таким висновком слідчого судді, а доводи апеляційної скарги не спростовують наведених вище висновків суду.

Згідно із ч. 3 ст. 407 КПК України за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право залишити ухвалу без змін.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку про те, що ухвала слідчого судді відповідає вимогам ст. 370 КПК України. 

Відтак, апеляційні скарги слід залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді - без змін.

Керуючись ст. 404, 405, 407, 418, 419, 422, 424, 532 КПК України, колегія суддів,

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційні скарги прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_10 , підозрюваного ОСОБА_5 , його захисника - адвоката ОСОБА_7 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 24 червня 2026 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню у касаційному порядку не підлягає.

Головуючий суддя ОСОБА_1 

Судді ОСОБА_2 

ОСОБА_3