Справа № 991/1999/26

Провадження 1-кп/991/29/26

У Х В А Л А 

12 серпня 2026 року м.Київ 

Вищий антикорупційний суд у складі головуючого судді ОСОБА_1 

за участю

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні клопотання прокурора першого відділу управління процесуального керівництва, підтримання публічного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_3 про продовження строку дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_4 , у кримінальному провадженні № 52025000000000092 від 20.02.2025 за обвинуваченням

ОСОБА_6  у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України,

ОСОБА_4  у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України,

ОСОБА_7  у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Означене кримінальне провадження перебуває на розгляді Вищого антикорупційного суду.

07.08.2026 на електронну пошту суду надійшло клопотання прокурора першого відділу управління процесуального керівництва, підтримання публічного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_3 про продовження строку дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_4 

08.08.2026 через підсистему «Електронний суд» від обвинуваченого ОСОБА_4 надійшли заперечення на клопотання прокурора про продовження строку дії обов`язків (зареєстроване канцелярією суду 10.08.2026).

1. Обґрунтування клопотання прокурора та заперечень обвинуваченого

1.1. Обґрунтування клопотання прокурора

У клопотанні прокурор зазначив, що ухвалою від 12.06.2026 суд продовжив на два місяці строк дії покладених на ОСОБА_4 обов`язків:

- не відлучатися за межі України без дозволу суду;

- прибувати на кожну вимогу до прокурорів, які здійснюють процесуальне керівництво та/або суду;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання та роботи;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади (Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області) усі свої паспорти для виїзду за кордон (діючі), інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд до України.

У зв`язку із закінченням терміну дії обов`язків та наявністю ризику переховування обвинуваченого прокурор звернувся до суду з означеним клопотанням.

На переконання прокурора у цьому кримінальному провадженні зберігає свою актуальність ризик переховування ОСОБА_4 від суду, який зумовлений:

- тяжкістю кримінального правопорушення, яке інкримінується обвинуваченому та тяжкістю можливого покарання у разі визнання ОСОБА_4 винним у вчиненні інкримінованих злочинів;

- розміром інкримінованої майнової шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 ;

- можливістю обвинуваченого виїхати закордон попри діючу в Україні нормативну заборону виїзду закордон чоловіків віком до 60 років. Зокрема ОСОБА_4 безперешкодно виїжджав під час дії воєнного стану закордон під приводом виконання службових обов`язків, насправді їх не виконуючи, а відпочиваючи;

- наявність значних фінансових активів у володінні та розпорядженні ОСОБА_4 , які надають можливість переховуватися закордоном;

- наданням викривальних показів ОСОБА_8 , зокрема відносно ОСОБА_4 .

Також, прокурор зазначив, що вручення ОСОБА_4 обвинувального акта та направлення його до суду для розгляду по суті свідчить про достатність доказів для визнання ОСОБА_4 винуватим у вчиненні інкримінованих злочинів. Це актуалізує ризик переховування від суду. Тому прокурор просив продовжити на два місяці строк дії покладених на ОСОБА_4 обов`язків.

Окрім цього, прокурор зазначив про намагання обвинувачених у цьому кримінальному провадженні затягнути судовий розгляд. Про це, зокрема свідчить тривалість підготовчого судового засідання понад 4 місяці.

1.2. Обґрунтування заперечень обвинуваченого ОСОБА_4 .

У своїх запереченнях обвинувачений зазначив про необґрунтованість клопотання прокурора, його формування на припущеннях, маніпуляціях та свідомому ігноруванні вимог Конституції України, КПК України та практики ЄСПЛ.

В обґрунтування своєї позиції ОСОБА_4 зазначив:

1) про відсутність обґрунтованого ризику переховування та маніпуляцію фактами щодо виїздів за кордон.

Прокурор обґрунтовував наявність ризику фіктивним виконанням ОСОБА_4 службових обов`язків закордоном у 2022-2023 роках. Натомість ОСОБА_4 є приватним підприємцем та суб`єктом господарювання, а не службовою особою чи держаним службовцем.

ОСОБА_4 законно виїздив закордон у 2022-2023 роках, оскільки на той час мав на утриманні трьох неповнолітніх дітей та добровільно повертався в Україну. Окрім цього, наразі у ОСОБА_4 відсутні діючі паспорти громадянина України для виїзду за кордон;

2) протягом 3-х років кримінального переслідування жодного разу не порушив будь-яких процесуальних обов`язків, а прокурор не надав будь-яких доказів на підтвердження порушень з боку ОСОБА_4 ;

3) показання ОСОБА_8 відкриті стороні захисту, проте суд їх не досліджував та не вивчав, а їх зміст стосується інших осіб та жодним чином не викриває ОСОБА_4 у інкримінованих йому діяннях;

4) прокурор неодноразово припускав та стверджував, що ОСОБА_4 нібито є «працівником розвідки», проте не дотримувався особливого порядку та імперативних умов кримінального провадження щодо співробітників розвідувальних органів України;

5) неврахування прокурором наявності у ОСОБА_4 застави в іншому кримінальному провадженні, скрутного матеріального становища обвинуваченого, наявність боргів та виконавчих проваджень;

6) про ігнорування сімейних обставин та стану здоров`я ОСОБА_4 та його матері;

7) упередженість прокурора відносно ОСОБА_4 , що проявляється у застосуванні у цьому кримінальному провадженні обов`язків лише до ОСОБА_4 .

Також обвинувачений у своїх запереченнях зазначив про відсутність з його боку затягування судового провадження, а клопотання прокурора не містить жодного конкретного прикладу недобросовісної поведінки саме ОСОБА_4 . Реалізація обвинуваченим своїх процесуальних прав не є затягуванням справи.

Окрім цього ОСОБА_4 зазначив про вибіркове застосування прокурором практики ЄСПЛ.

На переконання обвинуваченого, наведені обставини є підставою для відмови у задоволенні клопотання прокурора.

2. Позиції учасників судового провадження

У судовому засіданні прокурор підтримав своє клопотання, просив його задовольнити. Зазначив, що з моменту останнього перегляду умов застосованого до ОСОБА_4 запобіжного заходу обставини кримінального провадження не змінилися, а ризик переховування обвинуваченого від суду зберігає свою актуальність.

Захисник ОСОБА_9 заперечив проти задоволення клопотання прокурора. Зазначив, що наведені прокурором обставини не свідчать про наявність у ОСОБА_4 реального мотиву переховуватися. Обвинувачений демонструє бездоганну процесуальну поведінку не лише у даному кримінальному провадженні, а й в інших кримінальних провадженнях.

Обвинувачений ОСОБА_4 заперечив проти задоволення клопотання прокурора, просив відмовити у його задоволенні з підстав, наведених у письмових запереченнях.

Повідомив, що наразі не має права на виїзд закордон, оскільки його старшій дитині незабаром виповниться 21 рік, а наявність двох неповнолітніх дітей не надає військовозобов`язаним право на виїзд за кордон.

Зазначив, що будь-які обов`язки, покладені на нього, окрім загально визначених обов`язків громадянина України та обвинуваченого, становлять для нього обтяження та принижують його гідність.

3. Встановлені обставини

3.1. Ухвалою від 24.04.2026 суд частково задовольнив клопотання прокурора та продовжив на два місяці строк дії покладених на ОСОБА_4 обов`язків:

- не відлучатися за межі України без дозволу суду;

- прибувати на кожну вимогу до прокурорів, які здійснюють процесуальне керівництво, та/або суду;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання та роботи;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади (Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області) усі свої паспорти для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд до України.

3.2. Ухвалою суду від 12.06.2026 строком на два місяці продовжено дію покладених на ОСОБА_4 обов`язків:

- не відлучатися за межі України без дозволу суду;

- прибувати на кожну вимогу до прокурорів, які здійснюють процесуальне керівництво, та/або суду;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання та роботи;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади (Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області) усі свої паспорти для виїзду за кордон (діючі), інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд до України.

3.3. 23.07.2026 суд постановив ухвалу, якою відмовив у задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 про зміну запобіжного заходу. Зокрема, у цій ухвалі суд встановив актуальність ризику переховування обвинуваченого від суду та надав оцінку доводам обвинуваченого.

Суд встановив, що застосована до ОСОБА_4 застава та покладені обов`язки жодним чином не обмежують його у пересуванні територією України, допомозі матері, спілкуванні та проведенні часу із дітьми тощо, оскільки обмежують виключно його можливість виїздити за кордон. Разом з цим у суду відсутні відомості про старшу доньку обвинуваченого та місце її перебування.

Також суд встановив, що наявність застави в розмірі 400 000 грн не становить безпосереднього фінансового тягаря для обвинуваченого, оскільки застава в розмірі 398 726 грн внесена третьою особою.

Окрім цього, означені ухвали містять оцінку ряду доводів обвинуваченого, зокрема щодо законності дії запобіжного заходу у кримінальному провадженні № 52025000000000092; майнового та сімейного стану обвинуваченого; стану здоров`я обвинуваченого та його матері похилого віку тощо.

4. Мотиви суду

4.1. Загальні питання

Під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати запобіжний захід за правилами Розділу II КПК України (ч. 3 ст. 315 КПК України).

Відповідно до статей 131, 176, 182 КПК України, застава належить до заходів забезпечення кримінального провадження і полягає у внесенні коштів на спеціальний рахунок задля забезпечення виконання обвинуваченим покладених обов`язків та запобігання ризикам, передбаченим ч. 1 ст. 177 КПК України.

Відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, слідчий суддя, суд має право зобов`язати підозрюваного, обвинуваченого, прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов`язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором 

Обов`язки можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу (ч. 7 ст. 194 КПК України).

Стаття 199 КПК України містить процедурні моменти продовження строку тримання під вартою: строк, суб`єкт подання, адресат, зміст клопотання та строк розгляду клопотання. 

Очевидно, що суд може під час підготовчого судового засідання вирішити питання про продовження обов`язків, покладених на обвинуваченого.

Наявність обов`язків є похідною обставиною від наявності запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, способом підсилення існуючого запобіжного заходу, зокрема застави, додатковою гарантією його непорушення.

Питання обґрунтованості підозри, наявності ризиків тощо розглядаються та вирішуються під час обрання запобіжного заходу. 

Ключовим питанням, яке має вирішити суд під час розгляду клопотання про продовження обов`язків, є подальша необхідність у їх існуванні.

4.2. Про ризик переховування обвинуваченого від суду

Враховуючи позицію суду, викладену у пункті 4.1., наявність ризиків не є такою, яка підлягає встановленню під час розгляду клопотання про продовження обов`язків, покладених на обвинуваченого разом із обранням запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою. Наявність ризику переховування встановлена під час обрання запобіжного заходу.

Проте розгляд питання наявності ризиків в даному випадку є доцільним в контексті необхідності продовження обов`язків обвинуваченому.

У цьому кримінальному провадженні ризик переховування обвинуваченого від суду зумовлений сукупністю таких обставин, як:

1) тяжкість та характер інкримінованих ОСОБА_4 кримінальних правопорушень.

У цьому кримінальному провадженні ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України.

Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 191 КК України, відноситься до особливо тяжких умисних злочинів (ч. 6 ст. 12 КК України), його санкція передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від 7 до 12 років з конфіскацією майна.

Разом з цим, цей злочин належить до корупційних, у зв`язку з чим у разі ухвалення обвинувального вироку в загальному порядку виключається можливість звільнення від відбування покарання з випробуванням або призначення покарання, більш м`якого, ніж передбачено законом;

2) розмір інкримінованої шкоди.

Обвинувальний акт містить відомості про завдання діями, зокрема ОСОБА_4 , АТ «Укрзалізниця» шкоди в загальному розмірі 141 606 360,37 грн з ПДВ.

Потерпілий в даному кримінальному провадженні відсутній, проте до суду надійшла заява від АТ «Укрзалізниця» про визнання потерпілим, яка наразі невирішена;

3) можливість обвинуваченого вільно перетинати кордон України під час дії правового режиму воєнного стану, про що свідчать відомості про виїзди ОСОБА_4 закордон у 2022-2023 роках.

У суду відсутні відомості щодо підстав виїзду ОСОБА_4 закордон (наявність трьох дітей чи щось інше). Тому в даному випадку суд не може в повній мірі надати оцінку доводу ОСОБА_4 про фактичну відсутність у нього такої можливості;

4) наявність інших кримінальних проваджень, у яких ОСОБА_4 перебуває у процесуальному статусі обвинуваченого, зокрема кримінальне провадження № 52023000000000423.

Ризик переховування обвинуваченого від суду зумовлений виключно сукупністю зазначених у цьому розділі обставин, а не однією обставиною.

Розуміючи серйозність обвинувачення та потенційне покарання, обвинувачений має реальний стимул переховуватися від правосуддя. Відтак підстави вважати ризик переховування нівельованим наразі відсутні.

4.3. Інші обставини

Ухвалою від 08.01.2025 у справі №991/13575/24 до ОСОБА_4 застосований запобіжний захід у виді застави в розмірі 400 000 грн.

На переконання суду, розмір застави не є таким, що остаточно нівелює ризик переховування, зокрема закордоном.

Кримінальне провадження № 52025000000000092 тривалий час перебуває на стадії підготовчого судового засідання, стадія судового розгляду не змінилася.

З урахуванням стадії судового розгляду, наявності та інтенсивності ризику переховування, розміру застави, на думку суду, існує необхідність у продовженні строку дії покладених на ОСОБА_4 обов`язків.

Покладені на ОСОБА_4 обов`язки не перешкоджають у його вільному пересуванні територією України, спілкуванні з іншими особами, проведенні часу із дітьми, медичних заходах тощо.

Встановлені судом обов`язки є легітимним процесуальним інструментом, який переслідує єдину мету - забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого.

Вказані заходи забезпечення розраховані виключно на мінімізацію ризику виїзду особи за межі юрисдикції України, залишаючи недоторканним її право на свободу пересування в межах держави.

Розмір застави відповідає вимогам КПК України та не становить безпосереднього фінансового тягаря для обвинуваченого, оскільки 398 726 грн застави внесені третьою особою.

Застосовані до обвинуваченого ОСОБА_4 обмеження повністю відповідають критеріям пропорційності у розумінні практики ЄСПЛ і за жодних обставин не спрямовані на каральний вплив чи приниження гідності обвинуваченого.

4.4. Про неврахування судом деяких доводів сторін

Суд не бере до уваги:

- посилання прокурора на викривальні покази ОСОБА_8 , зокрема відносно ОСОБА_4 , оскільки суду невідомо про такі показання, їх зміст та значення для цього кримінального провадження. З огляду на стадію судового провадження суд не проводив допит ОСОБА_8 ;

- посилання прокурора на затягування розгляду справи з боку захисту, оскільки не наведені будь-які факти, які б доводили наявність такого затягування;

Звернення сторони захисту до суду з відповідними клопотаннями є реалізацією процесуальних прав обвинувачених та на даний час не становлять собою дії, спрямовані на затягування судового провадження. Тривалість підготовчого судового засідання зумовлена, зокрема кількістю обвинувачених, обсягами заявлених клопотань, робочими можливостями суду;

- посилання прокурора на виїзд ОСОБА_4 за кордон з метою виконання службових обов`язків, оскільки не має відомостей про статус ОСОБА_4 як службової особи та про підстави, які надали обвинуваченому можливіть виїздити за кордон.

Також суд не бере до уваги посилання обвинуваченого на твердження прокурора про належність ОСОБА_4 до працівників розвідувальних органів, оскільки інформації про таку належність суду не надано.

Іншим доводам заперечень обвинуваченого суд надав оцінку у своїх попередніх ухвалах та не вбачає необхідності у їх повторенні.

Натомість суд вкотре зазначає, що застосований до ОСОБА_4 запобіжний захід та покладені у зв`язку з цим обов`язки не обмежують його у побуті, спілкуванні з родиною, дітьми, іншими особами, одержанні медичної допомоги, догляді за матір`ю тощо.

5. Висновки суду

За таких обставин клопотання прокурора належить задовольнити та продовжити на два місяці строк дії покладених на ОСОБА_4 обов`язків. Така позиція суду відповідає вимогам ч. 7 ст. 194 КПК України.

Керуючись статтями 176-178, 182, 193-194, 199, 369, 372, 392 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

1. Задовольнити клопотання прокурора першого відділу управління процесуального керівництва, підтримання публічного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_3 .

2. Продовжити на два місяці, до 12.10.2026 включно, строк дії обов`язків, покладених на обвинуваченого  ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме:

- не відлучатися за межі України без дозволу суду;

- прибувати на кожну вимогу до прокурорів, які здійснюють процесуальне керівництво, та/або суду;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання та роботи;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади (Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області) усі свої паспорти для виїзду за кордон (діючі), інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд до України.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту її постановлення та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя         ОСОБА_1