Справа № 991/7016/25

Провадження 1-кп/991/89/25

У Х В А Л А 

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 серпня 2026 року м.Київ 

Вищий антикорупційний суд у складі головуючого судді ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_4 , прокурора ОСОБА_5 , обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , захисників ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань у приміщенні Вищого антикорупційного суду клопотання прокурора про накладення грошового стягнення на свідка ОСОБА_10 у кримінальних провадженнях № 52024000000000135 від 22 березня 2024 року та № 52024000000000633 від 09 грудня 2024 року ,

установив:

У провадженні Вищого антикорупційного суду перебувають зазначені кримінальні провадження, за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 366-2, ст. 368-5 КК України, ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ст. 368-5 КК України, матеріали яких об`єднані у справі № 991/7016/25.

Наразі у об`єднаній справі триває стадія судового розгляду, у ході якої допитуються свідки сторони обвинувачення.

Судовий розгляд призначався на 10 серпня 2026 року о 13 год 00 хв, у судове засідання був викликаний для допиту свідок ОСОБА_10 

07 серпня 2026 року свідок ОСОБА_10 через систему «Електронний суд» подав до суду клопотання про відкладення судового засідання у зв`язку з тим, що за станом здоров`я він не може брати участь у судовому засіданні 10 серпня 2026 року (т. 46 а.с. 155-156).

На обґрунтування зазначених у клопотанні обставин свідок долучив копію медичного висновку від 06 серпня 2026 року № 1111-НРХК-7ХММ-АК2Е, зі змісту якого, серед іншого, встановлено, що у графі «Пацієнт» зазначено: «8122ас33-6с54-4b10-8200-84bf230b148 пацієнт-ідентифікований», у графі «Категорія» зазначено: «Захворювання або травма загального характеру», а в графі «Період непрацездатності» - «2026-08-06-2026-08-10». 

У судовому засіданні прокурор ОСОБА_5 зазначила, що на стадії досудового розслідування допит свідка ОСОБА_10 також декілька разів відкладався через його стан здоров`я. Долучений до клопотання про відкладення медичний висновок містить відомості щодо періоду непрацездатності пацієнта загалом тривалістю п`ять днів, що може свідчити про його нетяжку хворобу. Однак свідок не скористався можливістю взяти участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції. Тому прокурор просила застосувати до свідка грошове стягнення у розмірі 01 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Представники з боку сторони захисту вважали заявлене прокурором клопотання щодо застосування до свідка ОСОБА_10 грошового стягнення передчасним.

Заслухавши думку учасників судового провадження, дослідивши матеріали справи, суд дійшов такого висновку.

Згідно із ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження, до яких відноситься і накладення грошового стягнення, застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Відповідно до ч.1 ст. 327 КПК України, якщо в судове засідання не прибув за викликом, зокрема свідок, заслухавши думку учасників судового провадження, суд після допиту інших присутніх свідків призначає нове судове засідання і вживає заходів для його прибуття. Суд також має право постановити ухвалу про привід свідка та/або ухвалу про накладення на нього грошового стягнення у випадках та в порядку, передбачених главами 11 та 12 цього Кодексу.

Порядок накладення грошового стягнення визначено у главі 12 Кримінального процесуального кодексу України.

Згідно із ч. 1 ст. 144, ч. 3 ст. 146 КПК України суд, встановивши, що особа не виконала покладений на неї процесуальний обов`язок без поважних причин, накладає на неї грошове стягнення, у випадках та розмірах, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КПК України, якщо свідок, який був у встановленому цим Кодексом порядку викликаний (зокрема, наявне підтвердження отримання ним повістки про виклик або ознайомлення з її змістом іншим шляхом), не з`явився без поважних причин або не повідомив про причини свого неприбуття, на нього накладається грошове стягнення у розмірі від 0,5 до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб - у випадку неприбуття на виклик суду.

Так, згідно із п. 1 ч. 2 ст. 66 КПК України на свідка покладено обов`язок прибувати за викликом до суду.

У ст. 138 КПК України визначено орієнтовний перелік причин неприбуття особи на виклик, які визнаються поважними, а саме обставини, які об`єктивно унеможливлюють з`явлення особи на виклик, зокрема тяжка хвороба або перебування в закладі охорони здоров`я у зв`язку з лікуванням або вагітністю за умови неможливості тимчасово залишити цей заклад. Наведений перелік не є вичерпним.

Суд звертає увагу, що кожна з цих обставин має бути належним чином обґрунтована та підтверджена відповідними доказами.

Встановлено, що у судове засідання призначене на 10 серпня 2026 року, у строк та порядку, передбаченому ст. 135, ч. 2 ст. 327 КПК України, для допиту як свідка викликано ОСОБА_10 , що підтверджується матеріалами справи (т. 46 а.с. 87, 98, 104).

У судове засідання 10 серпня 2026 року свідок ОСОБА_10 не прибув. Направив до суду клопотання про відкладення, долучивши до нього медичний висновок від 06 серпня 2026 року № 1111-НРХК-7ХММ-АК2Е.

Так, зазначений медичний висновок містить лише загальну інформацію. З його змісту неможливо ідентифікувати кому саме він наданий. Також у висновку відсутні відомості щодо діагнозу захворювання, його тяжкості, та форми лікування.

Колегія суддів звертає увагу, що у медичному висновку зазначено період непрацездатності до 10 серпня 2026 року. У той же час судове засідання призначене на цей же день на 13 год 00 хв. Однак, станом на час початку судового засідання свідком не надано до суду жодних додаткових документів, які б підтвердили продовження/закриття листка непрацездатності пацієнта.

Верховний Суд у постанові від 11 грудня 2024 року у справі № 592/9605/21 зазначив, зокрема таке: «Суд … зобов`язаний ретельно перевірити не лише, чи були учасники провадження належним чином поінформовані про дату та час апеляційного розгляду, але й з`ясувати причини неприбуття цих учасників в судове засідання та вирішити питання про можливість продовження розгляду без учасників, які не з`явилися в судове засідання, або про відкладення судового розгляду, зокрема у разі визнання поважними причини їх не прибуття. Відповідно до визначеного в ст. 138 КПК України переліку поважних причин неприбуття особи, пов`язаних із її хворобою, відноситься не просто факт перебування її на лікарняному, а тяжка хвороба або перебування в закладі охорони здоров`я у зв`язку з лікуванням або вагітністю за умови неможливості тимчасово залишити цей заклад (п. 5), та інше захворювання, яке об`єктивно унеможливлює з`явлення особи на виклик (п. 8). Вказівка саме на такі обставини з огляду на положення … ч. 1 ст. 324 та пункти 5 і 8 ст. 138 КПК України у їх взаємозв`язку і буде вважатися належним за змістом повідомленням про поважні причини неприбуття в судове засідання … учасника кримінального провадження, які пов`язані із його захворюванням. У такому повідомленні має міститися конкретна інформація щодо об`єктивної неможливості з`явлення до суду з огляду на тяжкість захворювання або перебування в закладі охорони здоров`я у зв`язку з лікуванням або вагітністю, що є необхідною передумовою обґрунтованості ухваленого судом рішення про відкладення … судового розгляду, а також запобігання зловживанням процесуальними правами та дотримання розумних строків кримінального провадження».

Враховуючи зазначене, надання суду лише медичного висновку від 06 серпня 2026 року № 1111-НРХК-7ХММ-АК2Е, за яким неможливо ідентифікувати пацієнта, вочевидь не є достатнім доказом наявності поважних причин для неприбуття у судове засідання, тому колегія суддів дійшла висновку, що свідок ОСОБА_10 не довів існування обставин, які об`єктивно унеможливлювали його прибуття на виклик у судове засідання 10 серпня 2026 року о 13 год 00 хв.

Не залишається поза увагою колегії суддів і те, що свідок ОСОБА_10 не вжив заходів щодо участі у судовому засіданні у режимі відеоконференції за допомогою, зокрема власних технічних засобів.

Враховуючи наведене, суд вважає, що підстави для визнання причин неприбуття свідка ОСОБА_10 у судове засідання 10 серпня 2026 року поважними відсутні та констатує невиконання ним процесуального обов`язку, встановленого п. 1 ч. 2 ст. 66 КПК України.

Такі дії свідка призводять до безпідставного затягування судового розгляду та порушення розумних строків розгляду кримінального провадження.

З огляду на зазначене, враховуючи вимоги ч. 2 ст. 28 КПК України, суд вважає за необхідне накласти на свідка ОСОБА_10 грошове стягнення з метою забезпечення дієвості кримінального провадження, у тому числі в частині виконання завдання кримінального провадження щодо забезпечення судового розгляду в розумні строки.

Оскільки суд уперше встановлює факт невиконання свідком процесуального обов`язку, тому вважає, що накладення на ОСОБА_10 грошового стягнення у розмірі 01 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 3 328 гривень, є достатнім для досягнення мети цього заходу забезпечення кримінального провадження.

Керуючись ст. 2, 7, 131-132, 135-139, 144-146, 372, 376 КПК України, cуд

постановив:

Задовольнити клопотання.

Накласти на свідка ОСОБА_10 , РНОКПП НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , абонентський номер мобільного зв`язку НОМЕР_2 , грошове стягнення у розмірі 1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 3 328 гривень.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.

Роз`яснити ОСОБА_10 , що особа, на яку було накладено грошове стягнення та яка не була присутня під час розгляду цього питання судом, має право подати клопотання про скасування ухвали про накладення на неї грошового стягнення. Клопотання подається суду, який виніс ухвалу про накладення грошового стягнення.

Головуючий суддя ОСОБА_1 

Судді ОСОБА_2 

ОСОБА_3