Документ № 139039633

Провадження № 52026000000000358

Справа № 991/8712/26

Дата засідання

17/08/2026

Дата винесення рішення

17/08/2026

Інстанція ВАКС

Форма судочинства Кримінальне

Головуючий суддя (ВАКС) Хамзін Т.Р.

Справа № 991/8712/26

Провадження № 1-кп/991/74/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 серпня 2026 року м. Київ

Вищий антикорупційний суд у складі головуючого судді ОСОБА_1

за участю

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисників ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,

представника потерпілого ДП «Укркомунобслуговування» ОСОБА_7 ,

представника потерпілого Міністерства інфраструктури України ОСОБА_8 ,

розглянувши у закритому судовому засіданні у залі судових засідань Вищого антикорупційного суду обвинувальний акт та угоду про визнання винуватості у кримінальному провадженні № 52026000000000358, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 30.06.2026, за обвинуваченням

ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Корсунівка Тальнівського району Черкаської області, є громадянином України, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , має вищу освіту, одружений, має двох неповнолітніх дітей, працює радником генерального директора Державного підприємства «Український державний центр радіочастот», до кримінальної відповідальності раніше не притягувався,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною другою статті 15 частиною другою статті 364, частиною другою статті 364, частиною четвертою статті 368 Кримінального кодексу України,

ВСТАНОВИВ:

1. Історія провадження

01.07.2026 до Вищого антикорупційного суду надійшов означений обвинувальний акт з угодою про визнання винуватості.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.07.2026 для розгляду кримінального провадження визначено суддю ОСОБА_9 .

03.07.2027 суддя ОСОБА_9 заявив самовідвід від розгляду цього обвинувального акта. Заява про самовідвід була задоволена ухвалою від 09.07.2026 у справі № 991/8712/26.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.07.2026 для розгляду кримінального провадження визначено суддю ОСОБА_10 .

13.07.2026 суддя ОСОБА_10 заявив самовідвід від розгляду цього обвинувального акта. Ухвалою від 16.07.2026 у справі № 991/8712/26, заява про самовідвід була задоволена.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.07.2026 для розгляду кримінального провадження визначено суддю ОСОБА_1 .

Ухвалою суду від 27.07.2026 у справі призначено підготовче судове засідання.

2. Формулювання обвинувачення та статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, які передбачають кримінальні правопорушення, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_4 .

2.1. У період з 24.05.2022 по 21.11.2022 ОСОБА_4 обіймав посаду державного секретаря Міністерства розвитку громад та територій України, яка належить до категорії «А» державної служби, та був службовою особою, яка займає особливо відповідальне становище.

ОСОБА_4 за попередньою змовою з Особа_3 (фактичний контролер ТОВ «Сітігазсервіс»), Особа_4 (заступник директора ТОВ «Сітігазсервіс»), Міністром розвитку громад та територій України Особа_1, радником Міністра на громадських засадах Особа_5 та директором ДП «Укркомунобслуговування» Особа_2, зловживаючи своїм службовим становищем, вчинив дії всупереч інтересам служби для отримання неправомірної вигоди юридичною особою.

Так, діючи умисно, ОСОБА_4 листом від 16.11.2022 № 7/21/12297-22 надав від імені Міністерства розвитку громад та територій України (далі - Мінрегіону) дозвіл ДП «Укркомунобслуговування» на укладення значного господарського зобов?язання з ТОВ «Сітігазсервіс».

Такими діями ОСОБА_4 створив умови для подальшого укладення між ДП «Укркомунобслуговування» та ТОВ «Сітігазсервіс» договорів від 09.12.2022 № 09/12/2022-1, № 09/12/2022-2 та договору про встановлення права користування земельною ділянкою для забудови (суперфіцію) земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:91:179:0013, розташованої за адресою: м. Київ, вул. Тираспольська, 43.

У разі виконання умов п.п. 5.1.1, 5.1.3 договору від 09.12.2022 № 09/12/2022-2 такі дії могли спричинити тяжкі наслідки охоронюваним законом інтересам держави у вигляді недоотримання ДП «Укркомунобслуговування» нерухомого майна на суму 1 086 427 330,60 гривень.

Під час здійснення досудового розслідування ухвалою суду накладений арешт на земельну ділянку з кадастровим № 8000000000:91:179:0013, заборонено ТОВ «Сітігазсервіс» та/або залученим товариством фізичними або юридичними особами користуватися цією ділянкою та перебувати на ній, що унеможливило закінчення злочину.

Таким чином, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні за попередньою змовою групою осіб закінченого замаху на зловживання службовим становищем, тобто умисного, з метою одержання неправомірної вигоди для юридичної особи використання службовою особою службового становища всупереч інтересам служби, що могло спричинити тяжкі наслідки охоронюваним законом інтересам держави, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 15 частиною другою статті364 Кримінального кодексу України.

2.2. Також за підписання 16.11.2022 листа № 7/21/12297-22 ОСОБА_4 одержав неправомірну вигоду - квартиру АДРЕСА_3 , загальною площею 63 кв. м.

Означеним листом ОСОБА_4 надав від імені Мінрегіону дозвіл ДП «Укркомунобслуговування» на укладення значного господарського зобов?язання з ТОВ «Сітігазсервіс».

При цьому ОСОБА_4 діяв умисно, з корисливих мотивів, за попередньою домовленістю з Особа_3 та Особа_4, в інтересах ТОВ «Сітігазсервіс» з використанням наданого йому службового становища.

Такі дії створили умови для подальшого укладення між ДП «Укркомунобслуговування» та ТОВ «Сітігазсервіс» договорів від 09.12.2022 № 09/12/2022-1, № 09/12/2022-2 та договору про встановлення права користування земельною ділянкою для забудови (суперфіцію).

Отриману як неправомірну вигоду квартиру ОСОБА_4 оформив на довірену особу - ОСОБА_11 шляхом укладання договору про участь у Фонді фінансування будівництва від 23.11.2022 № 1/587 між ТОВ «Фінансова компанія Сістемінвест» та ОСОБА_11 .

Ринкова вартість цієї квартири становила 2 520 438 грн, що відповідно до пункту 1 примітки до статті 368 КК України є особливо великим розміром.

За таких обставин ОСОБА_4 обвинувачується в одержанні службовою особою, яка займає особливо відповідальне становище, неправомірної вигоди в особливо великому розмірі за вчинення в інтересах третьої особи дій з використанням наданого їй службового становища, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 368 Кримінального кодексу України.

2.3. Окрім цього ОСОБА_4 , обіймаючи посаду державного секретаря Міністерства розвитку громад та територій України та будучи службовою особою, яка займає особливо відповідальне становище, діючи умисно, всупереч інтересам служби, з метою одержання неправомірної вигоди для своєї дружини - ОСОБА_12 , організував передачу у фактичне користування останньої нежитлове приміщення ресторану.

У вересні 2022 року ОСОБА_4 за попередньою змовою з директором ДП «Укркомунобслуговування» Особа_2, зловживаючи своїм службовим становищем, організував передачу у фактичне користування ОСОБА_12 нежитлового приміщення, яке перебувало на балансі ДП «Укркомунобслуговування» у сфері управління Мінрегіону.

А саме, у фактичне користування ОСОБА_12 передане нежитлове приміщення ресторану «Предслава» загальною площею 179,5 кв. м за адресою: АДРЕСА_4 .

При цьому передача у фактичне володіння здійснена шляхом формальної передачі приміщення в оренду підконтрольній ОСОБА_12 особі - ФОП ОСОБА_13 за орендною платою, що є значно нижчою від ринкової, із використанням механізму проведення аукціону зі штучно обмеженою конкуренцією та заздалегідь визначеним переможцем.

За наведених обставин ОСОБА_4 обвинувачується у зловживанні службовим становищем, тобто умисному, з метою одержання неправомірної вигоди для іншої фізичної особи використанні службовою особою службового становища всупереч інтересам служби, що спричинило тяжкі наслідки, , тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 364 Кримінального кодексу України.

3. Відомості про укладену між прокурором та обвинуваченим ОСОБА_4 угоду про визнання винуватості

30 червня 2026 між прокурором другого відділу управління процесуального керівництва, підтримання публічного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 за участі захисника ОСОБА_5 укладено угоду про визнання винуватості у кримінальному провадженні № 52026000000000358 від 30.06.2026.

3.1. За змістом угоди ОСОБА_4 зобов`язався повністю та беззастережно визнати свою винуватість у вчиненні кримінальних правопорушень , передбачених частиною другою статті 15 частиною другою статті 364, частиною другою статті 364, частиною четвертою статті 368 КК України, в обсязі повідомленого йому обвинувачення. Обвинувачений погоджується із правовою кваліфікацією кримінальних правопорушень, у вчиненні яких він обвинувачується.

Інформація не підлягає розголошенню в загальному доступі відповідно до статті 7 Закону України "Про доступ до судових рішень"

3.2. Також сторони узгодили з урахуванням ступеню участі ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 364 КК України (епізод щодо оренди ресторану «Предслава»), часткове (у розмірі 1/2) відшкодування обвинуваченим збитків, а саме:

- 339 957,03 грн збитків, завданих державному бюджету;

- 145 695,87 грн збитків, завданих державі в особі ДП «Укркомунобслуговування».

За змістом угоди ОСОБА_4 зобов`язується упродовж 30 календарних днів з дати набрання вироком, яким затверджено дану угоду, законної сили перерахувати особисто або із залученням третіх осіб:

1) 339 957,03 грн за реквізитами:

IBAN: UA038999980313080102000026011;

Отримувач: ГУК у м. Києві/Шевченк. р-н/21080600

ЄДРПОУ: 37993783

Банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.)

Призначення платежу: суми, стягнені з винних осіб, за шкоду, заподіяну, державному бюджету.

2) 145 695,87 грн за реквізитами:

ПАТ «УКРЕКСІМБАНК»

IBAN: НОМЕР_1

МФО 322313

Отримувач: Державне підприємство «Укркомунобслуговування»,

ЄДРПОУ: 16466350, 03150 м. Київ, вул. Предславинська, 51,

призначення платежу: суми, стягнені з винних осіб, за шкоду, заподіяну ДП Укркомунобслуговування.

3.3. Окрім цього ОСОБА_4 зобов`язався упродовж 30 календарних днів з дати набрання вироком, яким затверджено дану угоду, законної сили перерахувати на Благодійну організацію «МІЖНАРОДНИЙ БЛАГОДІЙНИЙ ФОНД «ПОВЕРНИСЬ ЖИВИМ» (код ЄДРПОУ 39696398) грошові кошти в сумі 2 500 000 (два мільйони п`ятсот тисяч) грн в межах проекту «Дронопад» за реквізитами:

Благодійна організація «Міжнародний благодійний фонд «Повернись живим»;

ЄДРПОУ: 39696398;

IBAN: НОМЕР_13;

Назва банку: АТ КБ «ПриватБанк»

МФО: 305299;

Призначення платежу: благодійна допомога для збиття розвідувальних та ударних дронів.

3.4. Також сторони узгодили застосування спеціальної конфіскації щодо квартири АДРЕСА_9, корпус 3, реєстраційний номер 2688523780000, яка перебуває у власності ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , як предмета інкримінованого ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 368 КК України.

3.5. При вирішенні питання про укладення угоди про визнання винуватості відповідно до вимог ст. 470 КПК України прокурор врахувала:

1) ступінь та характер сприяння ОСОБА_4 у проведенні досудового розслідування, його належну процесуальну поведінку, надання викривальних показань щодо себе, сприяння здійсненню досудового розслідування у кримінальному провадженні після повідомлення про підозру, у тому числі під час проведення слідчих та інших процесуальних дій;

2) характер та тяжкість інкримінованих кримінальних правопорушень. ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні:

- закінченого замаху на тяжкий корупційний злочин, яким не заподіяна майнова шкода. Потерпіла юридична особа - Міністерство розвитку громад та територій України (код ЄДРПОУ 37472062), адреса: місто Київ, проспект Берестейский, 14, (кримінальне правопорушення, передбачене частиною другою статті 15 частиною другою статті 364 КК України);

- тяжкого корупційного злочину, яким завдано збитки державі на суму 971 305,80 грн, у тому числі збитки в сумі 679 914,06 грн державному бюджету в особі РВ ФДМУ та в сумі 291 391,74 грн балансоутримувачу ДП «Укркомунобслуговування». Потерпіла юридична особа ДП «Укркомунобслуговування» (код ЄДРПОУ 16466350) адреса: місто Київ, вулиця Предславинська, 51, ( кримінальне правопорушення, передбачене частиною другою статті 364 КК України);

- особливо тяжкого злочину, яким не заподіювалась майнова шкода (кримінальне правопорушення, передбачене, частиною четвертою статті 368 КК України);

3) наявність суспільного інтересу в забезпеченні швидкого судового провадження, скорочення часу судового розгляду через відсутність необхідності дослідження доказів, економії за рахунок цього державних ресурсів;

4) наявність суспільного інтересу в запобіганні, виявленні чи припиненні більшої кількості кримінальних правопорушень за рахунок зменшення процесуального навантаження на прокурорів групи прокурорів у цьому провадженні і зміщення акцентів на інші провадження;

6) зобов`язання ОСОБА_4 частково відшкодувати збитки, завдані кримінальним правопорушенням, передбаченим частиною другою статті 364 КК України, а саме:

- 339 957,03 грн, завданих державному бюджету в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву;

- 145 695,87 грн, завданих державі в особі ДП «Укркомунобслуговування»;

7) зобов`язання ОСОБА_4 щодо здійснення благодійної пожертви у розмірі 2 500 000 грн на користь Благодійної організації «Міжнародний благодійний фонд «Повернись живим»;

8) наявність обставин, які згідно зі статтею 67 КК України обтяжують покарання, а саме: вчинення кримінального правопорушення групою осіб за попередньою змовою (епізоди щодо оренди ресторану «Предслава» та земельної ділянки по вулиці Тираспольській, 43 у місті Києві);

9) наявність обставин, які згідно зі статтею 66 КК України пом`якшують покарання, а саме: щире каяття, активне сприяння досудовому розслідуванню та часткове відшкодування збитків, завданих кримінальним правопорушенням, передбаченим частиною другою статті 364 КК України (епізод щодо оренди ресторану «Предслава»).

3.6. За змістом угоди сторони дійшли згоди про призначення ОСОБА_4 покарання:

- за частиною другою статті 15 частиною другою статті 364 КК України - у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади та місцевого самоврядування, а також в установах, організаціях та на підприємствах державної і комунальної власності, пов?язані з виконанням організаційно-розпорядчих та або адміністративно-господарських функцій на строк 2 (два) роки, зі штрафом 700 (сімсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

- за частиною другою статті 364 КК України - у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади та місцевого самоврядування, а також в установах, організаціях та на підприємствах державної і комунальної власності, пов?язані з виконанням організаційно-розпорядчих та або адміністративно-господарських функцій на строк 2 (два) роки, зі штрафом 500 (п`ятсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

- за частиною четвертою статті 368 КК України - у виді позбавлення волі на строк 8 (вісім) років з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади та місцевого самоврядування, а також в установах, організаціях та на підприємствах державної і комунальної власності, пов?язані з виконанням організаційно-розпорядчих та або адміністративно-господарських функцій на строк 2 (два) роки 6 (шість) місяців.

На підставі частини першої статті 70 КК України сторони узгодили призначення ОСОБА_4 покарання за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді позбавлення волі на строк 8 (вісім) років з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади та місцевого самоврядування, а також в установах, організаціях та на підприємствах державної і комунальної власності, пов?язані з виконанням організаційно-розпорядчих та або адміністративно-господарських функцій на строк 2 (два) роки 6 (шість) місяців, зі штрафом 700 (сімсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Сторони дійшли згоди на звільнення ОСОБА_4 від відбування покарання у виді позбавлення волі на підставі статті 75 КК України, якщо він протягом визначеного іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов`язки.

4. Позиції учасників судового провадження

Прокурор у судовому засіданні підтримала угоду про визнання винуватості, просила її затвердити.

Зазначила, що умови угоди відповідають як вимогам КПК України, так і вимогам КК України. Існують фактичні підстави для визнання обвинуваченим своєї винуватості у вчиненні інкримінованих йому злочинів. Укладення угоди є добровільним актом усіх сторін.

Прокурор переконана, що умови угоди у повному обсязі відповідають інтересам суспільства, у першу чергу, в частині забезпечення швидшого судового провадження, невідворотності покарання, відшкодування завданої шкоди та підтримки Збройних Сил України.

Також прокурор зазначила, що умови угоди не порушують жодних прав, свобод чи інтересів сторін або інших осіб.

З огляду на наведені в угоді та у судовому засіданні обставини просила затвердити угоду та призначити узгоджене сторонами покарання. У питанні визначення терміну іспитового строку поклалася на розсуд суду.

Обвинувачений ОСОБА_4 у судовому засіданні:

- беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні інкримінованих йому злочинів, не оспорював обставини, викладені в обвинувальному акті;

- підтвердив обізнаність із видом та розміром покарання, яке йому буде призначено у випадку затвердження угоди, погодився на призначення узгодженого покарання та наголосив на тому, що усвідомлює наслідки такого покарання;

- зазначив, що укладення угоди про визнання винуватості носить добровільний характер, а визначені в угоді зобов`язання, зокрема щодо відшкодування завданої шкоди та перерахування коштів на підтримку Збройних Сил України протягом строків, визначених в угоді, не є для нього невиконуваними;

- підтвердив, що розуміє наявність у нього прав на повний судовий розгляд, на мовчання, на допит під час судового розгляду свідків обвинувачення, на подання клопотання про виклик свідків і доказів, що свідчать на його користь;

- запевнив, що йому цілком зрозумілі наслідки укладення та затвердження угоди, визначені у статті 473 КПК України, а також наслідки її невиконання, передбачені статтею 476 КПК України.

Захисники обвинуваченого адвокат ОСОБА_5 та ОСОБА_6 підтримали затвердження угоди про визнання винуватості. Запевнили суд у добровільності укладання угоди, без жодного примусу. Відсутні скарги на дії слідчих та прокурорів.

Просили призначити обвинуваченому іспитовий строк один рік, врахувати ініціативу обвинуваченого щодо укладення угоди. На думку захисту, цього терміну буде достатньо для виправлення обвинуваченого.

5. Мотиви, з яких суд виходив при вирішенні питання про відповідність угоди вимогам законодавства та при ухваленні вироку, а також положення законодавства, якими він керувався

При вирішенні питання щодо можливості затвердження угоди суд має встановити її відповідність вимогам законодавства та відсутність підстав для відмови у її затвердженні.

Дослідивши зміст угоди про визнання винуватості, заслухавши думки прокурора, обвинуваченого, його захисника, суд дійшов таких висновків.

5.1. Про відповідність умов угоди вимогам КПК України та КК України

Угода про визнання винуватості відповідає вимогам статті 472 КПК України, оскільки містить усі визначені законом складові елементи.

Зокрема в ній чітко сформульовано обвинувачення та наведено правову кваліфікацію кримінальних правопорушень із зазначенням статей (частин статей) закону України про кримінальну відповідальність. Сформульоване в угоді обвинувачення повністю відображає істотні фактичні обставини подій та є тотожним викладу обставин в обвинувальному акті.

Перевіривши матеріали провадження, суд переконався у правильності правової кваліфікації інкримінованих обвинуваченому діянь. Кримінально-правова оцінка цих суспільно небезпечних діянь узгоджується з ознаками, встановленими кримінальним законом.

Суд не виявив очевидно неправильної правової кваліфікації кримінальних правопорушень, які були б більш тяжкими, ніж ті, щодо яких закон дозволяє укладення угоди.

У судовому засіданні обвинувачений в присутності захисника беззаперечно визнав свою винуватість у вчиненні інкримінованих йому злочинів та повністю підтвердив кожну фактичну обставину, викладену в угоді та обвинувальному акті.

Фактичні обставини, описані в обвинувальному акті, формулювання обвинувачення, зазначене в угоді про визнання винуватості, підтвердження цих обставин обвинуваченим у присутності захисника дають суду підстави для висновку про існування фактичних підстав для визнання ОСОБА_4 своєї винуватості у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною другою статті 15 частиною другою статті 364, частини другої статті 364, частини четвертої статті 368 КК України.

Згідно з частиною другою статті 469 КПК України угода про визнання винуватості може бути укладена за ініціативою прокурора або підозрюваного чи обвинуваченого.

У разі укладення угоди про визнання винуватості участь захисника є обов`язковою та забезпечується з моменту ініціювання укладення угоди (пункт 9 частини другої статті 52 КПК України).

ОСОБА_4 , серед іншого, обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 368 КК України. Цей злочин відповідно до статті 12 та примітки до статті 45 КК України відноситься до особливо тяжких корупційних злочинів.

За змістом пункту 6 частини другої статі 470 КПК України у кримінальному провадженні щодо особливо тяжкого злочину, досудове розслідування якого здійснюється детективами Національного антикорупційного бюро України або яке було направлено до суду прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури укладення угоди про визнання винуватості здійснюється за погодженням із заступником Генерального прокурора - керівником Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (особою, яка виконує його обов`язки).

Угода між прокурором та обвинуваченим складена та підписана 30.06.2026 у присутності захисника, про що свідчить підпис захисника ОСОБА_5 у тексті угоди. Цю обставину сторони підтвердили і в судовому засіданні.

Також угода погоджена із заступником Генерального прокурора - керівником Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_14 .

Згідно з пунктом 2 частини четвертої статті 469 КПК України укладення угоди про визнання винуватості у корупційних кримінальних провадженнях дозволяється за умови викриття обвинуваченим іншої особи у вчиненні аналогічного злочину (якщо цей факт підтверджено доказами), а також за умови повного або часткового відшкодування ним завданих збитків відповідно до ступеня участі.

ОСОБА_4 інкримінується вчинення тяжких корупційних та особливо тяжкого корупційного кримінальних правопорушень.

За змістом обвинувального акта у цьому кримінальному провадженні діями, зокрема ОСОБА_4 завдано шкоди в загальному розмірі 971 305,80 грн, у тому числі 679 914,06 грн державному бюджету та 291 391,74 грн ДП «Укркомунобслуговування».

Також обвинувачений зобов`язався упродовж 30 календарних днів з дати набрання цим вироком законної сили частково відшкодувати завдану шкоду, а саме перерахувати особисто або із залученням третіх осіб:

- 339 957,03 (триста тридцять дев`ять тисяч дев`ятсот п`ятдесят сім 0-03) гривень збитків, завданих державному бюджету;

- 145 695,87 (сто сорок п`ять тисяч шістсот дев`яносто п`ять 0-87) гривень збитків, завданих ДП «Укркомунобслуговування».

За таких обставин укладання прокурором угоди про визнання винуватості з обвинуваченим не суперечить вимогам пункту 2 частини четвертої статті 469 КПК України.

Абзацом шостим частини 4 статті 469 КПК України передбачено, зокрема, можливість укладення угоди про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб за умови надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.

Згідно з обвинувальним актом та угодою про визнання винуватості потерпілими у даному кримінальному провадженні є Міністерство розвитку громад та територій України та Державне підприємство «Укркомунобслуговування». Цивільний позов до ОСОБА_4 не пред`являвся.

В обвинувальному акту зазначено про завдання шкоди державному бюджету України та ДП «Укркомунобслуговування».

Потерпілим ДП «Укркомунобслуговування» в особі в.о. директора ОСОБА_15 надано прокурору письмову згоду на укладення угоди з ОСОБА_4 .

Означене кримінальне провадження не здійснюється щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв`язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи.

Отже, вимоги абзацу шостого частини четвертої статті 469 КПК України при укладенні угоди сторонами також дотримано.

Відтак невідповідності умов угоди вимогам КПК України та КК України суд не встановив.

5.2. Про відповідність умов угоди інтересам суспільства

Згідно з пунктами 3, 4 частини першої статті 470 КПК України при укладенні угоди про визнання винуватості прокурор серед іншого враховує наявність суспільного інтересу в забезпеченні швидшого досудового розслідування і судового провадження, викритті більшої кількості кримінальних правопорушень, а також наявність суспільного інтересу в запобіганні, виявленні чи припиненні більшої кількості кримінальних правопорушень або інших більш тяжких кримінальних правопорушень.

Невідповідність умов угоди про визнання винуватості інтересам суспільства є підставою для відмови у її затвердженні (пункт 2 частини сьомої статті 474 КПК України).

КПК України не містить визначення суспільного інтересу. В узагальненому вигляді суспільний інтерес являє собою інтерес суспільства або усередненого представника цієї спільноти, пов`язаний із забезпеченням його благополуччя, стабільності, безпеки та сталого розвитку.

Дослідивши зміст угоди про визнання винуватості, наявні матеріали кримінального провадження, заслухавши пояснення сторін кримінального провадження, суд дійшов висновку, що умови угоди, укладеної між прокурором та обвинуваченим ОСОБА_4 відповідають інтересам суспільства з огляду на таке.

Затвердження угоди про визнання винуватості забезпечить розумні строки розгляду цього кримінального провадження, мінімізує витрати державних коштів та ресурсів учасників процесу, а також суттєво знизить навантаження на сторону обвинувачення та суд.

Ухвалення вироку на підставі угоди, укладеної на засадах добровільності та беззастережного визнання особою своєї винуватості, виключає необхідність тривалого дослідження доказів та допиту свідків. Обвинувачений повністю визнає фактичні обставини кримінальних правопорушень та їх юридичну кваліфікацію, що підтверджено також і позицією захисника.

Крім того, затвердження цієї угоди є проявом процесуальної економії та свідчитиме про ефективність кримінального провадження. Застосоване за результатом угоди покарання забезпечить досягнення мети виправлення засудженого та запобігання вчиненню нових правопорушень, що безпосередньо сприятиме утвердженню в суспільстві принципу невідворотності кримінальної відповідальності.

Оцінюючи відповідність угоди про визнання винуватості суспільному інтересу, суд враховує не лише факт визнання винуватості, а й реальні, матеріально виражені кроки обвинуваченого, спрямовані на нівелювання негативних наслідків діяння.

За умовами угоди ОСОБА_4 зобов`язався частково (з урахуванням залученості до вчинення злочину) відшкодувати завдану шкоду в загальному розмірі 485 652,90 гривень. При цьому згідно обвинувального акта у цьому кримінальному провадженні діями ОСОБА_4 та інших невстановлених осіб завдано збитків в загальному розмірі 971 305,80 грн.

Тобто, розмір шкоди, яку зобов`язався відшкодувати обвинувачений, є доволі суттєвим відносно загального розміру завданої шкоди. Тому таке відшкодування відповідає інтересам держави та суспільства.

Також обвинувачений зобов`язався забезпечити перерахування грошових коштів в розмірі 2 500 000 гривень на підтримку Збройних Сил України.

На переконання суду, часткове добровільне відшкодування завданої шкоди у значному розмірі забезпечує реалізацію принципу невідворотності матеріальної відповідальності.

Винятковий суспільний інтерес у затвердженні цієї угоди полягає у додатковому спрямуванні грошових коштів обвинуваченого на підтримку Збройних Сил України.

В умовах триваючого особливого періоду та збройної агресії рф проти України такий крок безпосередньо сприяє забезпеченню національної безпеки та оборони держави.

При оцінюванні відповідності умов угоди суспільним інтересам суд, серед іншого, враховує беззастережну згоду обвинуваченого на застосування спеціальної конфіскації щодо майна, яке є предметом кримінального правопорушення.

Суспільний інтерес у цьому контексті виражається у швидкому, гарантованому матеріальних об`єктів злочину та їх зверненні в дохід держави. Згода обвинуваченого на спеціальну конфіскацію нівелює потребу в тривалому судовому доказуванні, забезпечуючи негайне досягнення цілей правосуддя та реальне відновлення майнового балансу інтересів держави й суспільства.

За таких обставин комплексний та швидкий позитивний ефект для суспільства є більш доцільним, ніж тривалий судовий розгляд провадження у загальному порядку.

5.3. Про порушення умовами угоди прав, свобод чи інтересів сторін або інших осіб

Згідно з пунктом 3 частини сьомої статті 474 КПК України під час перевірки угоди на відповідність вимогам законодавства суд також перевіряє, чи не порушують умови угоди права, свободи чи інтереси сторін або інших сторін.

Дослідивши зміст угоди про визнання винуватості, заслухавши пояснення сторін кримінального провадження, суд встановив, що умови угоди не порушують прав, свобод чи інтересів сторін або інших осіб. Цей висновок суду обґрунтовується таким.

При укладенні угоди про визнання винуватості забезпечена участь захисника відповідно до пункту 9 частини другої статті 52 КПК України. Умови угоди не є невиправдано обтяжливими для жодної із сторін кримінального провадження.

Обставини висунутого у цьому кримінальному провадженні обвинувачення відповідно до статті 17 КПК України не можуть бути використані на підтвердження винуватості будь-яких інших осіб окрім обвинуваченого у цьому провадженні.

Умовами угоди передбачено застосування спеціальної конфіскації до квартири загальною площею 63 кв. м за адресою: АДРЕСА_5 , як предмета кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 368 КК України. При цьому право власності на дану квартиру оформлене на третю особу ОСОБА_11 .

У судовому засіданні ОСОБА_4 підтвердив, що ця квартира є неправомірною вигодою, отриманою ним за вчинення дій на користь юридичної особи та оформлена на третю особу з метою унеможливлення її ідентифікації з ОСОБА_4 .

Спеціальна конфіскація застосовується у разі, якщо гроші, цінності та інше майно були предметом кримінального правопорушення (п. 3 ч. 1 ст. 96-2 КК України).

Отже, усі істотні умови, в тому числі узгоджене покарання, відповідають вимогам кримінального процесуального закону.

Окремо суд наголошує на тому, що ним не здійснювалось дослідження та оцінка правомірності дій інших осіб, не встановлювалась наявність чи відсутність їх винуватості. При розгляді цього кримінального провадження не встановлено жодних преюдиційних фактів щодо інших осіб, а інформація, викладена у цьому вироку, яка стосується формулювання дій, не може мати доказового значення для розгляду будь-якого іншого кримінального провадження.

Цей вирок не може бути належним та допустимим доказом причетності до вчинення будь якого злочину осіб, що не є учасниками цього кримінального провадження.

Згідно зі статтею 90 КПК України преюдиціальне значення у кримінальному провадженні мають лише рішення національного суду або міжнародної судової установи, якими встановлено порушення прав людини і основоположних свобод, гарантованих Конституцією України і міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Вирок, що ухвалюється у цьому кримінальному провадженні, не є таким рішенням.

З огляду на це, з метою недопущення порушення презумпції невинуватості інших осіб суд у вироку виключив дані, які б давали можливість ідентифікувати осіб, причетних до вчинення кримінального правопорушення, окрім даних про обвинуваченого.

Суд також не висловлював у вироку думку про винуватість цих осіб у вчиненні злочину та не робив жодних припущень з цього приводу.

Усі формулювання у вироку суд виклав так, щоб чітко висловити свою позицію та висновки лише стосовно дій обвинуваченого, не маючи на меті надання оцінки діям інших осіб чи їх кримінально-правової кваліфікації.

Вирок викладений у спосіб, що виключає можливість ідентифікувати інших співучасників злочинів, відомості про яких наведено в обвинувальному акті та винуватість яких не встановлена у передбачений законом порядок.

За таких обставин умови угоди не порушують прав, свобод чи інтересів сторін або інших осіб.

5.4. Про добровільність укладення угоди

Обвинувачений ОСОБА_4 та його захисники у судовому засіданні підтвердили добровільність укладення угоди та спільну узгодженість усіх викладених у ній умов. Зазначили про відсутність будь-яких скарг на дії сторони обвинувачення.

Прокурор також вказала на спільну узгодженість усіх викладених в угоді умов, підтвердила добровільність її укладення як з боку прокурора, так і з боку обвинуваченого.

На підставі цього суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз, обіцянок чи будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені угодою.

5.5. Про можливість можливості виконання обвинуваченим взятих на себе за угодою зобов`язань

Умовами угоди передбачено:

- повне та беззастережне визнання обвинуваченим своєї винуватості у вчиненні інкримінованих йому злочинів в обсязі повідомленого обвинувачення;

- обов`язок обвинуваченого ОСОБА_4 упродовж 30 календарних днів з дати набрання цим вироком законної сили перерахувати (забезпечити перерахування третіми особами) 339 957,03 (триста тридцять дев`ять тисяч дев`ятсот п`ятдесят сім 0-03) грн збитків, завданих державному бюджету на казначейський рахунок;

- обов`язок обвинуваченого ОСОБА_4 упродовж 30 календарних днів з дати набрання цим вироком законної сили перерахувати (забезпечити перерахування третіми особами145 695,87 (сто сорок п`ять тисяч шістсот дев`яносто п`ять 0-87) грн, завданих державі в особі ДП «Укркомунобслуговування» на рахунок останнього;

- обов`язок обвинуваченого ОСОБА_4 упродовж 30 календарних днів з дати набрання цим вироком законної сили перерахувати (забезпечити перерахування третіми особами) грошових коштів на загальну суму 2 500 000 (два мільйони п`ятсот тисяч) грн на потреби Збройних Сил України.

У судовому засіданні обвинувачений підтвердив обставини, викладені в обвинувальному акті та угоді про визнання винуватості, повністю визнав свою винуватість у вчиненні інкримінованих йому злочинів.

Також ОСОБА_4 у судовому засіданні підтвердив можливість виконання зазначених фінансових зобов`язань щодо часткового відшкодування завданої шкоди та підтримки Збройних Сил України.

Зазначив, що з огляду на умови угоди щодо строків перерахування грошових коштів, можливості перерахування грошових коштів третіми особами, виконання цих умов є реальним, не становитиме для нього надмірного тягаря.

Наведене у сукупності вказує на можливість виконання обвинуваченим взятих на себе зобов`язань за умовами угоди.

5.6. Про призначення покарання

5.6.1. При узгодженні виду та міри покарання сторони угоди у повній мірі врахували загальні засади, передбачені статтею 65 КК України, зокрема: ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченого, а також обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Санкція частини другої статті 364 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до шести років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, зі штрафом від п`ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Санкція частини четвертої статті 368 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від восьми до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна.

Відповідно до частини першої статті 70 КК України при сукупності кримінальних правопорушень суд, призначивши покарання (основне і додаткове) за кожне кримінальне правопорушення окремо, визначає остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим або шляхом повного чи часткового складання призначених покарань.

До основного покарання, призначеного за сукупністю кримінальних правопорушень, можуть бути приєднані додаткові покарання, призначені судом за кримінальні правопорушення, у вчиненні яких особу було визнано винною (частина третя статті 70 КК України).

Згідно з абзацом 2 частини другої статті 75 КК України у кримінальних провадженнях щодо корупційних кримінальних правопорушень, кримінальних правопорушень, пов`язаних з корупцією, суд приймає рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням у випадку затвердження угоди про визнання винуватості, якщо сторонами угоди узгоджено звільнення від відбування покарання у виді позбавлення волі на строк не більше восьми років або іншого більш м`якого покарання, а також узгоджено звільнення від відбування покарання з випробуванням.

5.6.2. Вирішуючи питання достатності узгодженого сторонами покарання для виправлення обвинуваченого та попередження нових злочинів, суд враховує відомості про особу обвинуваченого ОСОБА_4 , зокрема:

- відсутність у нього судимостей (т. 4, а.с. 57);

- відсутність відомостей про перебування на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога (т. 3, а.с. 211, т. 4, а.с. 58);

- стан здоров`я обвинуваченого, наявність ряду хронічних захворювань (т. 4, а.с. 5-17);

- перебування на його утриманні двох малолітніх дітей та батька похилого віку, який з урахуванням стану здоров`я потребує догляду (т. 4, а.с. 18-21);

- багаторічну сумлінну працю, наявність державного почесного звання «Заслужений юрист України», почесних грамот, подяк, інших відзнак за професійну, громадську й суспільно корисну діяльність (т. 3, а.с. 129-149, т. 4, а.с. 22-43);

- добровільну участь у захисті України після початку повномасштабного вторгнення, а саме долучення до добровольчого формування Гатненської територіальної громади № 1 та подальше проходження служби у підрозділі;

- позитивну характеристику за місцем служби у добровольчому формуванні та місцем проживання (т. 4, а.с. 3, 4).

Суд також враховує обставини, що пом`якшують покарання, а саме: щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину.

Також суд враховує наявні обставини, які обтяжують покарання ОСОБА_4 , а саме: вчинення злочину за попередньою змовою групою осіб.

За змістом угоди сторони узгодили призначити ОСОБА_4 покарання:

Сторони дійшли згоди на призначення ОСОБА_4 покарання за сукупністю кримінальних правопорушень на підставі частини першої статті 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді позбавлення волі на строк 8 (вісім) років з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади та місцевого самоврядування, а також в установах, організаціях та на підприємствах державної і комунальної власності, пов?язані з виконанням організаційно-розпорядчих та або адміністративно-господарських функцій на строк 2 (два) роки 6 (шість) місяців, зі штрафом 700 (сімсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

З урахуванням положень статті 77 КК України сторони узгодили, що у зв?язку зі звільненням ОСОБА_4 від відбування покарання на підставі статті 75 КК України, йому не призначатиметься додаткове покарання у виді конфіскації майна, оскільки вказана норма в редакції Законів України № 4033-IX від 29.10.2024, № 4074-IX від 20.11.2024 та № 4120-IX від 05.12.2024 погіршує становище особи та не має зворотної дії в часі.

На переконання суду, таке покарання за своїм видом та розміром відповідає характеру тяжкості вчиненого діяння та особі обвинуваченого, а також загальним засадам його призначення, встановленим законом України про кримінальну відповідальність, і здатне забезпечити досягнення мети призначення покарання.

Також на підставі статті 75 КК України сторони узгодили звільнення ОСОБА_4 від відбування основного покарання у виді позбавлення волі, якщо він протягом визначеного іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов`язки.

Тривалість іспитового строку та обов`язки, які покладаються на особу, яку звільнено від відбування покарання з випробуванням, згідно з частиною третьою статті 75 КК України, визначаються виключно судом.

Згідно з частиною четвертою статті 75 КК України іспитовий строк встановлюється судом тривалістю від одного року до трьох років.

З урахуванням тяжкості вчиненого злочину, обставин кримінального провадження, розміру завданої шкоди, особи обвинуваченого, наявності обставин, що пом`якшують покарання, та наявність обставин, що обтяжують покарання, суд вважає за необхідне встановити ОСОБА_4 іспитовий строк тривалістю 2 роки 6 місяців.

При звільненні від відбування покарання суд вважає за необхідне покласти на ОСОБА_4 такі обов`язки, передбачені статтею 76 КК України:

1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;

3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

За таких обставин суд дійшов висновку, що узгоджене сторонами покарання за вчинення злочинів, передбачених частиною другою статті 15 частиною другою статті 364, частиною другою статті 364, частиною четвертою статті 368 КК України, за своїм видом та розміром відповідає характеру, тяжкості вчинених діянь, особі обвинуваченого, а також загальним засадам його призначення, встановленим законом України про кримінальну відповідальність, і здатне забезпечити досягнення мети призначення покарання.

5.7. Висновок суду

З урахуванням встановлених обставин угода про визнання винуватості, укладена між прокурором ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 , відповідає як вимогам кримінального процесуального законодавства, так і вимогам закону України про кримінальну відповідальність.

Суд не встановив підстав для відмови в затвердженні угоди, передбачених частиною сьомою статті 474 КПК України та дійшов висновку про необхідність затвердження вищевказаної угоди про визнання винуватості шляхом ухвалення вироку та призначення обвинуваченому узгодженого покарання.

6. Інші питання, які вирішуються судом при ухваленні вироку на підставі угоди

Відповідно до частини першої статті 368 КПК України при ухваленні вироку суд повинен вирішити інші питання, зокрема:

- чи підлягає задоволенню пред`явлений цивільний позов і, якщо так, на чию користь, в якому розмірі та в якому порядку;

- що належить вчинити з майном, на яке накладено арешт, речовими доказами і документами;

- на кого мають бути покладені процесуальні витрати і в якому розмірі;

- як вчинити із заходами забезпечення кримінального провадження.

6.1. Цивільний позов

В даному кримінальному провадженні цивільний позов не заявлявся.

6.2. Процесуальні витрати

При ухваленні вироку суд повинен вирішити питання про розподіл процесуальних витрат (пункт 13 частини першої статті 368, частини четвертої статті 374 КПК України).

Згідно з частиною другою статті 124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

У цьому кримінальному провадженні понесені та документально підтверджені такі витрати на проведення:

- судової оціночно-будівельної експертизи (висновок експерта № 16991 від 21.01.2026) в сумі 16 963,2 грн (т. 4, а.с. 94);

- комплексної судової оціночно-земельної та оціночно-будівельної експертизи (висновок експертів № 7612/24-41/7613/24-42 від 22.05.2025) (т. 4, а.с. 93, 95);

- судової оціночно-будівельної експертизи (висновок експерта № 20250611-361E від 09.12.2025) (т. 4, а.с. 85-91);

- судової економічної експертизи (висновок експерта № CE-19/106-26/647- EK від 16.03.2026) (т. 4, а.с. 92).

За змістом угоди сторони погодили покладення на обвинуваченого ОСОБА_4 таких судових витрат:

- в повному обсязі на проведення судової оціночно-будівельної експертизи (висновок експерта № 16991 від 21.01.2026) в сумі 16 963,2 грн;

- в розмірі 1/6 частини від 134 615,04 грн, тобто в сумі 22 435,84 грн на проведення комплексної судової оціночно-земельної та оціночно-будівельної експертизи (висновок експертів № 7612/24-41/7613/24-42 від 22.05.2025);

- в розмірі 1/2 частини від 40 287,60 грн, тобто в сумі 20 143,8 грн на проведення судової оціночно-будівельної експертизи (висновок експерта № 20250611-361E від 09.12.2025);

- в розмірі 1/2 частини від 42 787,20 грн, тобто в сумі 21 393,60 гривень на проведення судової економічної експертизи (висновок експерта № CE-19/106-26/647-EK від 16.03.2026).

6.3. Винагорода викривачу

Викривачі у цьому кримінальному провадженні відсутні.

6.4. Заходи забезпечення кримінального провадження

6.4.1. Запобіжні заходи

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 17.06.2025 у справі № 991/5918/25 (провадження № 1-кс/991/5977/25) (т. 3, а.с. 20-51), залишеною без змін ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 01.07.2025 у справі № 991/5918/25 (провадження № 11-сс/991/433/25) (т. 3, а.с. 52-62), до ОСОБА_4 застосований запобіжний захід у виді тримання під вартою з альтернативним визначенням застави в розмірі 20 000 000 грн з покладенням ряду обов`язків.

Згідно із платіжними інструкціями №№ 2, 3, 4, 5, 6, 7, 191, 186, 192, 193, 194 від 20.06.2025 застава в повному обсязі внесена Приватним підприємством «МЕГА-Н» (ЄДРПОУ 39397160) (т. 4, а.с. 45-55).

Строк дії обов`язків неодноразово продовжувався, востаннє ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 04.06.2026 у справі № 991/7172/26 (т. 4, а.с. 59-65). Після цієї дати прокурор не звертався до слідчого судді/суду з клопотанням про продовження строку дії визначених обов`язків.

Тобто суду належить вирішити питання щодо запобіжного заходу у виді застави.

Беручи до уваги особу обвинуваченого, його сімейний стан, тяжкість злочинів, у вчиненні яких ОСОБА_4 визнається винуватими, визначене судом покарання, суд вважає за необхідне скасувати запобіжний захід у виді застави після набрання вироком законної сили.

Після цього заставу належить повернути заставодавцю.

6.4.2. Арешти майна

Згідно з частиною четвертою статті 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна.

6.4.2.1. Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 20.06.2025 у справі № 991/6019/25 (т. 3, а.с. 73-84) з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання шляхом заборони відчуження, розпорядження та користування накладений арешт на:

1) майно, яке перебуває у власності ОСОБА_4 , а саме:

- цінні папери з міжнародним номером НОМЕР_7, НОМЕР_5;

- кошти на банківських рахунках, відкритих на ім`я ОСОБА_4 в АТ КБ «Приватбанк»;

- кошти на банківських рахунках, відкритих на ім`я ОСОБА_4 в АТ «Універсал банк»;

- цінні папери, розміщені на рахунках, відкритих на ім`я ОСОБА_4 у ТОВ «Кінто, ЛТД» (ЄДРПОУ 19263860), ТОВ «Інвестиційний капітал Україна» (ЄДРПОУ 35649564);

2) майно, зареєстроване на праві власності за ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , яке є об?єктом сумісного майна подружжя із ОСОБА_4 та складає 1/2 частину такого спільного майна подружжя, а саме на:

- квартири АДРЕСА_6 ;

- транспортного засобу «MERCEDES-BENZ GLS 400», реєстраційний номер НОМЕР_4 ;

- коштів на банківських рахунках, відкритих на ім?я ОСОБА_12 (РНОКПП НОМЕР_3 ) в АТ КБ «Приватбанк».

Ухвалами слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 26.08.2025 у справі № 991/7620/25 (т. 3, а.с. 85-89) та від 14.10.2025 у справі № 991/10439/25 (т. 3, а.с. 90-93) скасовано арешт, накладений ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 20.06.2025 у справі № 991/6019/25 в частині 1/2 частки майна, яке на праві спільної сумісної власності належить ОСОБА_12 .

З огляду на те, що ОСОБА_4 не призначено покарання у виді конфіскації майна, накладений ухвалою від 20.06.2025 у справі № 991/6019/25 арешт майна ОСОБА_4 належить скасувати.

Разом з цим, суд вважає за необхідне зазначити, що з урахуванням ухвал від 26.08.2025 у справі № 991/7620/25 та від 14.10.2025 у справі № 991/10439/25 про часткове скасування арешту, накладеного ухвалою слідчого судді від 20.06.2025 у справі № 991/6019/25, арешт майна, накладений ухвалою від 20.06.2025 у справі № 991/6019/25, підлягає скасуванню в повному обсязі.

На переконання суду таке рішення усуне можливу правову невизначеність та забезпечить належне виконання судового рішення.

6.4.2.2. Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 31.07.2025 у справі № 991/7755/25 (т. 3, а.с. 94-96) з метою забезпечення конфіскації майна, як виду покарання, накладений арешт, серед іншого на:

- грошові кошти від погашення цінних паперів з міжнародним ідентифікаційним номером НОМЕР_7, НОМЕР_5 , які належать ОСОБА_4 у ТОВ «Кінто, ЛТД» та призначені для виплат ОСОБА_4 у ТОВ «Кінто, ЛТД»;

- грошові кошти від погашення цінних паперів з міжнародним ідентифікаційним номером НОМЕР_6 , НОМЕР_7, які належать ОСОБА_4 у ТОВ « Інвестиційний капітал Україна» та призначені для виплат ОСОБА_4 у ТОВ «Інвестиційний капітал Україна».

Також цією ухвалою накладений арешт на майно іншої особи, яка не є учасником цього кримінального провадження в даному кримінальному провадженні, тому суд не може вирішувати долю арешту в цій частині.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 14.01.2026 у справі №991/12217/25 скасований арешт 1/2 частини коштів під погашення цінних паперів з міжнародними ідентифікаційними номерами: (ISIN) НОМЕР_7 , (ISIN) НОМЕР_5 , які на праві спільної сумісної власності належать ОСОБА_12 .

З урахуванням встановлених обставин суд вважає за доцільне скасувати арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 31.07.2025 у справі № 991/7755/25, але виключно в межах майна, належного ОСОБА_4 .

6.4.2.3. Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 25.06.2025 у справі № 991/6479/25 (т. 3, а.с. 180-210, т. 4, а.с. 67-82) накладений арешт на:

- мобільний телефон Iphone 16 Pro, серійний номер НОМЕР_8 ; мобільний телефон Iphone 14 Pro Max, серійний номер НОМЕР_9 , які належить ОСОБА_4 , з метою забезпечення збереження речових доказів;

- грошові кошти у сумі 113 550 доларів США, які належать ОСОБА_4 , з метою забезпечення конфіскації майна, як виду покарання;

- мобільний телефон Iphone 15 Pro, серійний номер НОМЕР_10 , який належить ОСОБА_12 , з метою забезпечення збереження речових доказів.

У цьому кримінальному провадженні зазначені мобільні телефони не визначені речовими доказами. Тому їх доля має вирішуватися в іншому кримінальному провадженні.

Водночас арешт на грошові кошти в розмірі 113 550 доларів США накладений з метоюзабезпечення конфіскації майна, як виду покарання. Оскільки ОСОБА_4 не призначено покарання у виді конфіскації майна, арешт з означених грошових коштів доцільно скасувати.

6.4.2.4. Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 19.06.2025 у справі № 991/6016/25 (т. 3, а.с. 66-72) з метою забезпечення збереження речових доказів та забезпечення спеціальної конфіскації накладений арешт на квартиру АДРЕСА_3 , реєстраційний номер 2688523780000, перебуває у власності ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , та яка фактично належить підозрюваному ОСОБА_4 .

З урахуванням застосування спеціальної конфіскації до означеної квартири потреба у арешті не відпала. Тому з метою виконання вироку суд вважає за необхідне не скасовувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 19.06.2025 у справі № 991/6016/25.

6.5. Про речові докази і документи

Згідно з частиною дев`ятою статті 100 КПК України питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження.

Постановою про визнання речовими доказами від 12.06.2025 (т. 3, а.с. 63-65) старший детектив Національного бюро Першого підрозділу детективів Другого Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_16 визнав у кримінальному провадженні № 52024000000000088 від 22.02.2024 речовим доказом квартиру за адресою: АДРЕСА_5 .

Згідно умов угоди означена квартира підлягає спеціальній конфіскації. Це питання буде вирішене у пункті 6.6. цього вироку.

Документи, надані сторонами, необхідно залишити в матеріалах кримінального провадження.

6.6. Спеціальна конфіскація

Відповідно до частин 1, 4 статті 96-2 КК України у разі, якщо гроші, цінності та інше майно, одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від такого майна, були предметом кримінального правопорушення, до них застосовується спеціальна конфіскація.

Відповідно до пункту 6-1 частини дев`ятої статті 100 КПК України майно (грошові кошти або інше майно, а також доходи від них) засудженого за вчинення корупційного злочину, його пов?язаної особи конфіскується, якщо в суді не підтверджено законність підстав набуття прав на таке майно.

Згідно з приміткою до статті 45 КК України кримінальне правопорушення, передбачене частиною четвертою статті 368 КК України, є корупційним.

Відповідно до формулювання обвинувачення, визнаного ОСОБА_4 , йому інкримінується, зокрема одержання службовою особою, яка займає особливо відповідальне становище, неправомірної вигоди для себе в особливо великому розмірі за вчинення в інтересах третьої особи дій з використанням наданого їй службового становища.

Таким чином, правопорушення, щодо одного з яких сторони дійшли згоди на укладення угоди про визнання винуватості, полягає у одержанні службовою особою ( ОСОБА_4 ), яка займає особливо відповідальне становище, для третьої особи ( ОСОБА_11 ) неправомірної вигоди (об?єкта інвестування) в особливо великому розмірі за вчинення в інтересах третьої особи дій з використанням наданого їй службового становища, щодо якого не підтверджено законності підстав набуття прав на нього.

Під час досудового розслідування та судового провадження ОСОБА_4 вину у вчиненні інкримінованого правопорушення визнав повністю.

Сторони визнали, що предметом кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 368 КК України, інкримінованого ОСОБА_4 , є квартира АДРЕСА_3 , реєстраційний номер 2688523780000, яка перебуває у власності ОСОБА_11 .

За таких обставин сторони узгодили, що квартира № l37 за адресою: АДРЕСА_7 , реєстраційний номер 2688523780000, яка перебуває у власності ОСОБА_17 та ринкова вартість якої станом на 30.12.2022 становила 2 520 438 грн, підлягає спеціальній конфіскації відповідно до п. 5 ч. 9 ст. 100 КПК України.

Також суду надано нотаріально засвідчена заява ОСОБА_11 від 12.08.2026 за реєстровим № 4263, у якій останній зазначив, що реальним власником квартири АДРЕСА_8 є ОСОБА_4 , який має право на власний розсуд розпоряджатися цією квартирою без будь-якого погодження із заявником (т. 3, а.с. 212).

Для суду очевидною є обставина набуття зазначеної квартири внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Тому до квартири необхідно застосувати спеціальну конфіскацію, вона підлягає стягненню на користь держави.

Керуючись статтями 12, 65-67, 75 КК України, статтями 100, 373-376, 469-475 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

1. Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 30.06.2026 між прокурором другого відділу управління процесуального керівництва, підтримання публічного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 у кримінальному провадженні № 52026000000000358, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 30.06.2026.

2. Визнати винуватим ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною другою статті 15 частиною другою статті 364, частиною другою статті 364, частиною четвертою статті 368 Кримінального кодексу України, та призначити йому покарання:

- за частиною другою статті 15 частиною другою статті 364 КК України - у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади та місцевого самоврядування, а також в установах, організаціях та на підприємствах державної і комунальної власності, пов?язані з виконанням організаційно-розпорядчих та/або адміністративно-господарських функцій на строк 2 (два) роки, зі штрафом 700 (сімсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

- за частиною другою статті 364 КК України - у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади та місцевого самоврядування, а також в установах, організаціях та на підприємствах державної і комунальної власності, пов?язані з виконанням організаційно-розпорядчих та/або адміністративно-господарських функцій на строк 2 (два) роки, зі штрафом 500 (п`ятсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

- за частиною четвертою статті 368 КК України - у виді позбавлення волі на строк 8 (вісім) років з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади та місцевого самоврядування, а також в установах, організаціях та на підприємствах державної і комунальної власності, пов?язані з виконанням організаційно-розпорядчих та/або адміністративно-господарських функцій на строк 2 (два) роки 6 (шість) місяців.

3. На підставі ч. 1 ст. 70 КК України призначити ОСОБА_4 остаточне покарання за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді позбавлення волі на строк 8 (вісім) років з позбавленням права обіймати п осади в органах державної влади та місцевого самоврядування, а також в установах, організаціях та на підприємствах державної і комунальної власності, пов?язані з виконанням організаційно-розпорядчих та/або адміністративно-господарських функцій на строк 2 (два) роки 6 (шість) місяців, зі штрафом 700 (сімсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 11 900 (одинадцять тисяч дев`ятсот) гривень.

4. Звільнити ОСОБА_4 від відбування основного покарання у виді 8 (восьми) років позбавлення волі з випробуванням на підставі абзацу другого частини другої статті 75 КК України, встановивши іспитовий строк тривалістю 2 (два) роки 6 (шість) місяців.

На підставі статті 76 КК України покласти на ОСОБА_4 обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Іспитовий строк обчислювати з моменту проголошення вироку суду.

5. Покарання у виді позбавлення права обіймати посади в органах державної влади та місцевого самоврядування, а також в установах, організаціях та на підприємствах державної і комунальної власності, пов?язані з виконанням організаційно-розпорядчих та/або адміністративно-господарських функцій, строком 2 (два) роки 6 (шість) місяців підлягає реальному виконанню та виконується самостійно.

Додаткове покарання у виді штрафу в розмірі 700 (сімсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 11 900 (одинадцять тисяч дев`ятсот) гривень, підлягає реальному виконанню та виконується самостійно.

6. Скасувати запобіжний захід у виді застави в розмірі 20 000 000 (двадцять мільйонів) гривень, застосований до ОСОБА_4 на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 17.06.2025 у справі № 991/5918/25 (провадження № 1-кс/991/5977/25), залишеною без змін ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 01.07.2025 у справі № 991/5918/25 (провадження № 11-сс/991/433/25), після набрання цим вироком законної сили.

Заставу в розмірі 20 000 000 (двадцять мільйонів) гривень повернути заставодавцю - приватному підприємству «МЕГА-Н» (код ЄДРПОУ 39397160) після набрання цим вироком законної сили.

7. Скасувати в повному обсязі арешт, накладений ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 20.06.2025 у справі № 991/6019/25, на:

1) майно, яке перебуває у власності ОСОБА_4 , а саме:

- цінні папери з міжнародним номером НОМЕР_7, НОМЕР_5;

- кошти на банківських рахунках, відкритих на ім`я ОСОБА_4 в АТ КБ «Приватбанк»;

- кошти на банківських рахунках, відкритих на ім`я ОСОБА_4 в АТ «Універсал банк»;

2) майно, зареєстроване на праві власності за ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , та є об?єктом сумісного майна подружжя із ОСОБА_4 та котре складає 1/2 частину такого спільного майна подружжя, а саме на:

- квартиру АДРЕСА_6 ;

- транспортний засіб «MERCEDES-BENZ GLS 400», реєстраційний номер НОМЕР_4 ;

- кошти на банківських рахунках, відкритих на ім?я ОСОБА_12 (РНОКПП НОМЕР_3 ) в АТ КБ «Приватбанк».

8. Частково скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 31.07.2025 у справі № 991/7755/25, на майно, належне ОСОБА_4 , а саме:

- грошові кошти від погашення цінних паперів з міжнародним ідентифікаційним номером НОМЕР_11 , НОМЕР_5 , які належать ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_12 ) у ТОВ «Кінто, ЛТД» (код ЄДРПОУ 19263860), та призначені для виплат ОСОБА_4 у ТОВ «Кінто, ЛТД»;

- грошові кошти від погашення цінних паперів з міжнародним ідентифікаційним номером НОМЕР_6 , НОМЕР_11 , які належать ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_12 ) у ТОВ «Інвестиційний капітал Україна» (код ЄДРПОУ 35649564), та призначені до виплат ОСОБА_4 у ТОВ «Інвестиційний капітал Україна».

9. Частково скасувати арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 25.06.2025 у справі № 991/6479/25, а саме з грошових коштів у сумі 113 550 доларів США, які належать ОСОБА_4 .

10. Стягнути з ОСОБА_4 процесуальні витрати у загальній сумі 80 936,44 (вісімдесят тисяч дев`ятсот тридцять шість 0-44) гривень:

11. Застосувати спеціальну конфіскацію до квартири АДРЕСА_3 , реєстраційний номер 2688523780000, яка перебуває у власності ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , яку примусово безоплатно вилучити у власність держави.

12. Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку з урахуванням особливостей, передбачених частиною четвертою статті 394 КПК України, та обмежень, визначених у частині другій статті 473 КПК України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги через Вищий антикорупційний суд до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченим та прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

13. Роз`яснити учасникам провадження, що згідно зі статтею 476 КПК України у разі невиконання угоди про визнання винуватості прокурор має право звернутися до суду, який затвердив таку угоду, з клопотанням про скасування вироку.

Клопотання про скасування вироку, яким затверджена угода, може бути подано протягом встановлених законом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення цього кримінального правопорушення.

Умисне невиконання угоди є підставою для притягнення особи до відповідальності за статтею 389-1 КК України.

Головуючий суддя ОСОБА_18

Пошук

Документ № 139039633