Слідчий суддя у 1-й інстанції: ОСОБА_1 Справа № 991/8370/26Доповідач: ОСОБА_2 Провадження №11-сс/991/464/26
У Х В А Л А
І м е н е м У к р а ї н и
17 серпня 2026 рокумісто Київ
Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,
представників ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
власника майна ОСОБА_8 ,
прокурора ОСОБА_9 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу представника ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_10 , подану на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 01 липня 2026 року щодо накладення арешту на майно у кримінальному провадженні №52025000000000175,
В С Т А Н О В И Л А:
Ухвалою слідчого судді накладено арешт на належний ОСОБА_8 мобільний телефон марки Apple, моделі iPhone 16 чорного кольору, шляхом заборони відчуження, розпорядження та користування, вилучений 19.06.2026 під час обшуку в АДРЕСА_1 .
Вказане рішення мотивоване: (1) здійсненням детективами Національного антикорупційного бюро України досудового розслідування у кримінальному провадженні №52025000000000175 щодо фактів вчинення злочинів, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 4 ст. 368, ст. 368-5, ч. 3 ст. 369, ч. 2 ст. 387 Кримінального кодексу України /далі - КК/, зокрема стосовно того, що упродовж 2023 - 2024 років батько ОСОБА_11 - ОСОБА_8 : (а) набув у власність акції ТОВ «BALI REALESTAT ABADI», ТОВ «OKANE MOCHI MANDIRI», ТОВ «INKOPPОL DATA INTERNATIONAL»; (б) здійснював інвестування коштів у будівництво житлового комплексу «AQUAMARINE» в Індонезії; (в) 02.09.2024 заповів ОСОБА_11 акції ТОВ «BALI REALESTAT ABADI», ТОВ «OKANE MOCHI MANDIRI», ТОВ «INKOPPОL DATA INTERNATIONAL» (ст. 368-5 КК); (2) проведенням обшуку на підставі ухвали слідчого судді від 16.06.2026, у ході якого вилучено телефон Apple iPhone 16 чорного кольору, разом із чохлом чорного кольору та картонною коробкою, захищений паролем логічного захисту, який його власник відмовився надати; (3) визнанням вилученого телефону речовим доказом та призначенням щодо нього комп`ютерно-технічної експертизи з метою виявлення й копіювання усієї наявної інформації та подолання системи логічного захисту; (4) ймовірністю знаходження на мобільному телефоні ОСОБА_8 інформації, яка може мати значення для кримінального провадження; (5) відповідністю вилученого телефону критеріям речових доказів; (6) необхідністю накладення арешту на мобільний телефон з метою забезпечення збереження речових доказів на цьому етапі досудового розслідування для виконання завдання кримінального провадження щодо захисту держави від кримінальних правопорушень; (7) співмірністю обмеження права власності завданням кримінального провадження (т. 5 а. с. 42, 45-50).
В апеляційній скарзі представник просить скасувати оскаржувану ухвалу та постановити нову, якою відмовити у накладенні арешту на майно. Зазначає, що: (1) в діях ОСОБА_11 відсутній склад кримінального правопорушення, передбаченого ст. 368-5 КК; (2) в даному кримінальному провадженні, як зазначено у клопотанні, жодній особі не повідомлено про підозру; (3) не доведено, що вилучене майно відповідає критеріям речових доказів; (4) у клопотанні не наведено конкретних обставин, які б свідчили про реальний ризик знищення, приховування чи пошкодження майна, та не зазначено, яким чином його повернення може перешкодити кримінальному провадженню; (5) не підтверджено наявності обґрунтованості підозри у вчинення кримінального правопорушення, що може бути підставою для накладення арешту на майно; (6) не доведено, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання в право власності (т. 5 а. с. 58-60).
Представники і власник майна, присутні в судовому засіданні, підтримали апеляційну скаргу ОСОБА_10 з наведених у ній мотивів та просили її задовольнити. Прокурор просив відмовити у її задоволенні, оскільки вважає, що доведено наявність підстав для накладення арешту на майно.
Під час апеляційного перегляду встановлено правильність висновку слідчого судді про наявність достатніх доказів, що було вчинено кримінальне правопорушення. Надаючи саме таку оцінку, суд апеляційної інстанції виходить із того, що арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження (п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК). Застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що існують ознаки вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування цих заходів (ст. 132 КПК).
Слідчим суддею правильно встановлено, що у цьому кримінальному провадженні розслідуються обставини вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 4 ст. 368, ст. 368-5, ч. 3 ст. 369, ч. 2 ст. 387 КК, за фактом того, що: (а) службові особи, які займають відповідальне становище, одержали неправомірну вигоду в особливо великому розмірі, за вчинення в інтересах того хто надає неправомірну вигоду, чи в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища; (б) особа ОСОБА_12 надавала службовим особам, які займають відповідальне становище, неправомірну вигоду за вчинення службовими особами в інтересах того, хто надає таку вигоду, чи в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданої їм влади чи службового становища; (в) особа будучи працівником оперативно-розшукового органу, розголосила дані досудового розслідування; (г) ОСОБА_11 набув активів, вартість яких більше ніж на три тисячі прожиткових мінімумів для працездатних осіб перевищує його законні доходи; (ґ) службові особи, діючи умисно, з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для себе чи іншої фізичної або юридичної особи, використовуючи владу чи службове становище всупереч інтересам служби, завдали тяжких наслідків охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян або державним чи громадським інтересам, або інтересам юридичних осіб; (д) службова особа, яка займає відповідальне становище, одержала неправомірну вигоду в особливо великому розмірі за вчинення чи невчинення дій, що входить до її компетенції (т. 1 а. с. 8-11).
У ході розслідування у межах даного кримінального провадження перевіряється версія щодо ймовірного незаконного збагачення ОСОБА_11 (ст. 368-5 КК), який є службовою особою Служби безпеки України /далі - СБУ/, оскільки упродовж 2023 - 2024 років його батько - ОСОБА_8 : (1) набув у власність акції ТОВ «BALI REALESTAT ABADI», ТОВ «OKANE MOCHI MANDIRI», ТОВ «INKOPPОL DATA INTERNATIONAL»; (2) здійснював інвестування коштів у будівництво житлового комплексу «AQUAMARINE», розташованого в районі Чемагі, провінції Балі, Індонезія; (3) 02.09.2024 заповів ОСОБА_11 : 4 200 акцій ТОВ «BALI REALESTAT ABADI» на суму 4 200 000 000 рупій та 1 800 акцій ТОВ «OKANE MOCHI MANDIRI» на суму 1 800 000 000 рупій, а також 3 000 акцій ТОВ «INKOPPОL DATA INTERNATIONAL» на суму 3 000 000 000 рупій.
Слідчим суддею правильно встановлено, що: (1) 21.08.2025 за місцем проживання ОСОБА_13 детективами НАБУ проведено обшук, за результатами якого вилучено копії документів щодо здійснення будівництва нерухомості на території Республіки Індонезія, набуття акцій низки юридичних осіб його батьком - ОСОБА_8 (т. 1 а. с. 16-20), а також складення заповіту від 02.09.2024 (ним ОСОБА_8 заповів ОСОБА_11 наведені вище акції) (т. 1 а. с. 84-86); (2) в ході огляду мобільного телефону ОСОБА_14 виявлено: (а) листування між ОСОБА_14 та абонентом ОСОБА_15 (абонентський номер НОМЕР_1 ), якого ідентифіковано органом досудового розслідування як ОСОБА_16 щодо будівництва житлового комплексу «Aquamarine» і необхідності здійснення оплати матеріалів; (б) повідомлення ОСОБА_16 ОСОБА_14 , що інформацію аналогічного змісту також направив ОСОБА_11 : « ОСОБА_17 також направив»; (в) перерахування ОСОБА_18 48 900 USDT (з комісією 50 000 USDT); (г) листування в застосунку «Signal» в ході якого ОСОБА_11 надіслав ОСОБА_14 фото та відео, на яких зображено процес будівництва нерухомості (таун хауси), на фоні пальм та океану; (ґ) повідомлення ОСОБА_14 . ОСОБА_11 , що: «Я збираю для них 100 спочатку вам потім туди передам», на що ОСОБА_11 відповів: «Так давай разом?» (т. 5 а. с. 7-32). Наведені факти підтверджують, що ОСОБА_11 , а не його батько, самостійно ухвалював рішення щодо здійснення інвестицій та розпорядження коштами, необхідними для їх здійснення.
Отже, н аявні підстави для висновку про існування ознак вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 368-5 КК, стосовно, зокрема, якого триває досудове розслідування, що уможливлює накладення арешту на майно.
Поруч із цим, арешт майна з метою забезпечення збереження речових доказів може бути накладений на майно будь-якої фізичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу (ч. 3 ст. 170 КПК). В даній ситуації накладення арешту на майно, вилучене за місцем проживання ОСОБА_8 , відповідає вимогам закону, враховуючи наведене вище та спільне, згідно з виявленим фото, перебування ОСОБА_8 з ОСОБА_11 26.03.2024 на Балі. Тобто на цій стадії кримінального провадження достатньо відомостей, які вказують на причетність ОСОБА_8 до подій, обставини яких перевіряються в рамках досудового розслідування, й у кримінальному провадженні №52025000000000175 існує обґрунтована підозра вчинення злочинів такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для арешту майна.
При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен враховувати можливість його використання як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається з метою збереження речових доказів) (п. 2 ч. 2 ст. 173 КПК).
За змістом ч. 1 ст. 98 КПК вилучене під час обшуку майно, власником якого є ОСОБА_8 , відповідатиме за одним із наведених критеріїв ознакам речових доказів за наявності достатніх підстав вважати, що воно (1) було знаряддям вчинення кримінального правопорушення, (2) зберегло на собі сліди вчинення кримінального правопорушення, (3) містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, (4) було об`єктом кримінально протиправних дій, (5) набуте кримінально протиправним шляхом.
Як встановлено з протоколу обшуку від 21.06.2026 у ході його проведення виявлено та вилучено за місцем проживання батька ОСОБА_11 - ОСОБА_8 , мобільний телефон марки Apple, моделі iPhone 16 чорного кольору разом із чохлом чорного кольору та картонною коробкою, а також інше, належне ОСОБА_8 майно (т. 1 а. с. 128-138).
Ураховуючи вищезазначені обставини та ненадання детективам пароля до системи логічного захисту мобільного телефону, колегія суддів вважає, що він може містити відомості, які мають значення для кримінального провадження. Їх в інший спосіб отримати, на думку суду, неможливо, а тому наявні підстави для накладення арешту на майно, яке відповідає такій ознаці, передбаченій ч. 1 ст. 98 КПК, як наявність інших відомостей, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження. Оскільки на цій стадії, враховуючи наявність системи логічного захисту, пароль для її подолання не надано, відтак у детективів були підстави для вилучення відповідного носія, надання якого разом з інформацією, що міститься на ньому, зумовлено необхідністю проведення їх експертного дослідження для подолання системи логічного захисту та копіювання інформації (т. 1 а. с. 151-153). Обставин, які б спростовували наведене, не встановлено.
Із огляду на вищевказане, слідчий суддя дійшов правильного висновку про можливість накладення арешту на майно, оскільки є достатні підстави вважати, що вилучене майно відповідає ознакам речових доказів. Доказів, які б спростовували наведені висновки, надано не було і судом не встановлено.
Щодо ризику знищення, приховування чи пошкодження майна, на яке накладено арешт, то, враховуючи ненадання власником паролю доступу до телефону, він є реальним, а не зазначений абстрактно.
У ході оцінки розумності та співрозмірності втручання у право власності суд ураховує, що арештом майна права на мирне володіння майном ОСОБА_8 не позбавлено, а лише тимчасово обмежено. Тривалість такого обмеження наразі на пряму пов`язана не стільки з експертними можливостями держави, скільки з поведінкою власника, який не чекаючи проведення експертизи може повідомити пароль від телефону детективу, що дозволить більш оперативно провести перевірку версій сторони обвинувачення і в разі їх непідтвердження швидше повернути вилучене майно. Тому арешт майна не порушує справедливого балансу між інтересами власника майна і завданнями кримінального провадження.
Із огляду на вказане, в задоволенні апеляційної скарги необхідно відмовити.
Керуючись ст. ст. 2, 98, 131-132, 167-173, 404, 405, Кримінального процесуального кодексу України, колегія суддів
П О С Т А Н О В И Л А:
Апеляційну скаргу представника залишити без задоволення, ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 01 липня 2026 року - без змін.
Ухвала є остаточною, набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий:ОСОБА_2 Судді:ОСОБА_3 ОСОБА_4