Cправа №991/9711/26

Провадження №11-сс/991/529/26

Суддя-доповідач: ОСОБА_1 

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 

17 серпня 2026 року місто Київ

Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:

головуючого-судді ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

секретар судового засідання ОСОБА_4 ,

за участю:

підозрюваного ОСОБА_5 ,

захисників ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,

прокурора ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 31 липня 2026 року щодо

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с. Нове село, Хмельницької області, який фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, у кримінальному провадженні № 42024000050000034 від 29.11.2024 року,

В С Т А Н О В И Л А:

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду (далі - ВАКС) від 31.07.2026 частково задоволено клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ), погоджене прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (далі - САП), про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_5 та застосовано запобіжний захід у виді застави у розмірі 2 000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 6 656 000 (шість мільйонів шістсот п`ятдесят шість тисяч) гривень. Покладено на підозрюваного ОСОБА_5 такі обов`язки: прибувати до слідчого (детективів НАБУ), які здійснюють досудове розслідування, прокурора та суду за першим викликом; не відлучатись із міста Львів без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання; утримуватися від спілкування зі свідками: ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та підозрюваними: ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , з приводу обставин інкримінованого ОСОБА_5 кримінального правопорушення, викладених у повідомленні про підозру; здати на зберігання до відповідного органу державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; носити електронний засіб контролю. Термін дії обов`язків, покладених судом, визначено строком на два місяці, тобто до 30 вересня 2026 року, але у межах строку досудового розслідування.

Не погодившись із вказаним рішенням, прокурором САП ОСОБА_8 подано апеляційну скаргу, в якій він посилається на такі обставини.

Наданими слідчому судді матеріалами у повній мірі доводилась обґрунтованість клопотання щодо необхідності застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою з визначенням альтернативного запобіжного заходу - застави в розмірі 21 034 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 70 001 152 гривень.

Застосування до ОСОБА_5 лише застави не забезпечує нівелювання встановлених ризиків. Зокрема, встановлений факт особистого сприяння ОСОБА_5 безперешкодному незаконному перетину державного кордону іншими особами через його зв`язки у Державній прикордонній службі України свідчить, що самого лише вилучення паспорта та формальної заборони виїзду з міста недостатньо для унеможливлення переховування підозрюваного - на відміну від тримання під вартою, яке виключає фізичну можливість учинення таких дій.

Ухвала не відповідає вимогам ч. 1 ст. 194 КПК України щодо оцінки достатності доведеної неможливості застосування більш м`яких заходів.

Визначений розмір застави не відповідає розміру одержаної неправомірної вигоди та майновому стану підозрюваного.

Відображені в клопотанні про застосування запобіжного заходу обставини вчинення кримінального правопорушення, ступінь їх тяжкості, роль підозрюваного у їх вчиненні, розмір отриманої неправомірної вигоди, обґрунтування та ступінь вираженості наведених ризиків дають обґрунтовані підстави вважати, що жодні інші, більш м`які, запобіжні заходи, окрім тримання під вартою, не зможуть забезпечити досягнення мети їх застосування до ОСОБА_5 .

Слідчим суддею допущено непослідовність визначення запобіжного заходу порівняно з іншим підозрюваним у цьому ж кримінальному провадженні. Так, ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 30.07.2026 у справі № 991/9712/26 до підозрюваного ОСОБА_12 , який діяв як особа, що надавала неправомірну вигоду, застосовано запобіжний захід саме у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави, - тобто захід, суворіший за той, що застосований до ОСОБА_5 в оскаржуваній ухвалі. При цьому ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину (на відміну від тяжкого злочину, що інкримінується ОСОБА_12 ), є службовою особою, яка одержала неправомірну вигоду з використанням службового становища, та має підтверджені зв`язки, які вже реально використовувались для протиправного сприяння іншим учасникам цього ж кримінального провадження. За таких обставин застосування до ОСОБА_5 менш суворого запобіжного заходу, ніж до його співучасника, чиї роль та ступінь суспільної небезпеки діяння є не вищими, є непослідовним і таким, що додатково свідчить про необґрунтованість оскаржуваної ухвали.

Просить скасувати ухвалу слідчого судді ВАКС від 31.07.2026 та постановити нову, якою застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів із можливістю внесення застави у розмірі 21 034 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 70 001 152 (сімдесят мільйонів одна тисяча сто п`ятдесят дві) гривні, згідно з клопотанням детектива, погодженим прокурором, з покладенням на підозрюваного у разі внесення застави обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, у обсязі, визначеному клопотанням. У разі незгоди суду апеляційної інстанції з доводами про необхідність застосування саме тримання під вартою - змінити ухвалу слідчого судді в частині розміру застави, визначивши його в сумі 70 001 152 гривень (21 034 прожиткових мінімумів для працездатних осіб).

У запереченнях на апеляційну скаргу прокурора захисники підозрюваного ОСОБА_5 - адвокат  ОСОБА_6 та адвокат ОСОБА_7 зазначають, що слідчий суддя надав оцінку, як сторони обвинувачення, так і сторони захисту. На думку сторони захисту, слідчий суддя дійшов обґрунтованих висновків про: відсутність ризику вчинити інше кримінальне правопорушення, чи продовжувати кримінальне правопорушення, в якому він підозрюється; низьку ступінь значущості визначених слідчим суддею реальними ризиків, передбачених п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України задля застосування виключного запобіжного заходу у виді тримання під вартою з визначеним непомірного для підзахисного розміру застави; можливість застосування більш м`якого запобіжного заходу, зокрема - застави; недоцільність застосування домашнього арешту.

Застава в розмірі 21 034 прожиткових мінімумів для працездатних осіб в сумі 70 001 152,00 грн., є безпідставною і не виправданою, не підтверджена ні матеріалами провадження, ні відомостями про майновий стан підозрюваного. Обґрунтування прокурором зазначеного розміру застави, зводиться лише до суми неправомірної вигоди, оскільки, на перелічене в клопотанні майно, яке належить підозрюваному ОСОБА_5 та його дружині ОСОБА_14 , ухвалами ВАКС накладено арешт.

Просять відмовити у задоволенні апеляційної скарги прокурора САП ОСОБА_8 , а ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 31.07.2026 залишити без змін.

У судовому засіданні прокурор САП ОСОБА_15 підтримав доводи апеляційної скарги за винятком посилання на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 30.07.2026 у справі № 991/9712/26, підозрюваний ОСОБА_5 , його захисники ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , заперечили проти задоволення апеляційної скарги.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення прокурора САП ОСОБА_15 , підозрюваного ОСОБА_5 , його захисників ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вимоги такої є необґрунтованими.

Відповідно до положень ч.1 ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає ухвалу слідчого судді в межах апеляційної скарги прокурора.

У цьому провадженні встановлено такі обставини.

Детективами Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42024000050000034 від 29.11.2024 за підозрою, серед інших, ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України.

28.07.2026 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України.

29.07.2026 до Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання старшого детектива НАБУ ОСОБА_16 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо ОСОБА_5 з можливістю внесення застави у розмірі 70 001 152 грн., а також покладенням ряду обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

31.07.2026 ухвалою слідчого судді ВАКС частково задоволено клопотання детектива та застосовано до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у виді застави у розмірі 2 000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 6 656 000 грн., із покладенням обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Постановляючи оскаржувану ухвалу, слідчий суддя дійшов до таких висновків: ОСОБА_5 згідно зі ст. 42 КПК України набув статус підозрюваного і щодо нього може вирішуватися питання про застосування запобіжного заходу. Повідомлена ОСОБА_5 підозра у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України є обґрунтованою. Існують ризики, що підозрюваний може: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні. Сторона обвинувачення не довела належним чином наявність ризику того, що ОСОБА_5 може вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.  Прокурор не довів наявність обставин, які у своїй сукупності свідчать про те, що застосування більш м`якого запобіжного заходу для запобігання доведеним ризикам, зазначеним у клопотанні, буде недостатнім. Застава у розмірі 6 656 000 грн., є достатньою для забезпечення виконання підозрюваним процесуальних обов`язків, запобіганню ризикам та не є явно непомірною.

Вказані висновки слідчого судді відповідають положенням закону та встановленим обставинам.

Згідно із ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.

Положеннями ч.1 ст.194 КПК України встановлено, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій.

У клопотанні детектив зазначив про існування ризиків: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

Слідчий суддя дійшов до висновку про наявність ризиків того, що підозрюваний може: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні.

Разом з тим, слідчий суддя встановив відсутність ризику вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, оскільки, сторона обвинувачення не довела його наявність в зв`язку з наступним. 

Детектив у клопотанні про застосування запобіжного заходу посилався на те, що у кримінальному провадженні досліджуються обставини ймовірного впливу ОСОБА_5 на посадових службових осіб Збройних сил України на здійснення заходів оповіщення та призову громадян України на військову службу під час мобілізації, з метою забезпечення уникнення такої служби під час мобілізації особами. 

Крім цього, детектив зазначив, що у кримінальному провадженні також досліджуються факти висловлення прохання та одержання неправомірної вигоди ОСОБА_5 від інших забудовників за забезпечення їх перемоги в конкурсах щодо будівництва житла для військовослужбовців. 

Таким чином доводи клопотання щодо наявності ризику вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення стосувались виключно посилання на факт проведення досудового розслідування, а не на докази, що підтверджують наявність ризику.

А відтак, слідчий суддя дійшов правильного висновку, що ні прокурор, ні детектив не надали доказів, що підозрюваний дійсно може вчинити інші кримінальні правопорушення або продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється. 

На спростування вказаного висновку прокурором в апеляційній скарзі доказів не наведено, а тому колегія суддів вважає неспроможним твердження апеляційної скарги про наявність ризику вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення.

Оскільки встановлено обґрунтованість підозри ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, та наявність наведених ризиків, слідчий суддя прийшов до переконання про необхідність застосування до нього запобіжного заходу.

Відповідно до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.

Обираючи запобіжний захід ОСОБА_5 , слідчий суддя врахував наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, доведені ризики, дані про його особу, зокрема про стан здоров`я, активну громадську позицію, тривалу службу у Збройних Силах України, міцність соціальних зв`язків, та з огляду на недосягнення встановленими ризиками такого рівня інтенсивності, який би обумовлював необхідність ізоляції підозрюваного, позиції прокурора, яка обмежується загальним твердженням про неможливість застосування більш м`якого запобіжного заходу без наведення належного обґрунтування, дійшов правильного висновку про відсутність достатніх та вагомих підстав для застосування до підозрюваного виняткового запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Враховуючи наведене, а також доведеність лише двох ризиків з п`яти, визначених ст.177 КПК України безпідставним є довід апеляційної скарги про те, що встановлені клопотанням ризики виключають можливість застосування застави без тримання під вартою.

Відповідно до положень ч.5 ст.182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, визначається у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Визначаючи розмір застави, слідчий суддя взяв до уваги характер і ступінь суспільної небезпечності інкримінованого діяння, яке пов`язане з ймовірним одержанням неправомірної вигоди в розмірі понад 65 млн. грн, а також специфіку цього кримінального провадження і корисливу спрямованість дій ОСОБА_5 , роль останнього у його вчиненні, обставини кримінального правопорушення та індивідуальні особливості підозрюваного, та дійшов висновку, що застава у сумі трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб не здатна забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та буде недостатнім стримуючим фактором для запобігання існуючим ризикам кримінального провадження.

При визначенні розміру застави, слідчий суддя врахував надані сторонами відомості про майновий стан підозрюваного.

Так, відповідно до протоколу огляду від 14-20 липня 2026 року, протягом 1998-2026 років ОСОБА_5 отримав дохід у розмірі 6 665 201 грн. Також йому на праві власності належить транспортний засіб Honda CR-V 2014 року випуску, машино-місце, два нежитлових приміщення у м. Львів, земельна ділянка у Чернівецькій області, земельна ділянка у Хмельницькій області та земельна ділянка у Львівській області. 

Враховуючи вказані обставини, слідчий суддя визначив заставу у розмірі 6 656 000 грн. 

Колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді, що такий розмір застави зможе забезпечити його належну поведінку, запобігти ризикам кримінального провадження та не є непомірним для нього, оскільки цей висновок відповідає встановленим обставинам. 

Твердження апеляційної скарги прокурора про те, що визначений розмір застави є недостатнім, ґрунтується виключно на посиланні на розмір неправомірної вигоди та переліку майна, що є ідентичними розміру та переліку, наведеним в оскаржуваній ухвалі.

Однак, в апеляційній скарзі не наведено жодного доводу, що розмір легальних доходів і активів ОСОБА_5 становить 70 001 152 грн, та, що такі доступні підозрюваному. 

В зв`язку з цим колегія суддів вважає неспроможним вищевказане твердження апеляційної скарги. 

Згідно із ч.3 ст.407 КПК України за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право залишити ухвалу без змін.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку про те, що ухвала слідчого судді відповідає вимогам ст.370 КПК України. Відтак, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді - без змін.

Керуючись ст.ст 404, 405, 407, 418, 419, 422, 424, 532 КПК України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_8 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 31 липня 2026 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню у касаційному порядку не підлягає.

Головуючий суддя ОСОБА_1 

Судді ОСОБА_2 

ОСОБА_3