Справа № 991/372/26

Провадження 1-кп/991/4/26

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД 

У Х В А Л А

18 серпня 2026 року м. Київ

Вищий антикорупційний суд у складі:

головуючої судді ОСОБА_1 ,

суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,

прокурора в режимі відеконференції

з власних технічних засобів ОСОБА_5 ,

обвинуваченого в режимі відеконференції

з власних технічних засобів ОСОБА_6 , 

захисника - адвоката в режимі відеконференції

з власних технічних засобів ОСОБА_7 ,

обвинуваченого в залі суду ОСОБА_8 ,

захисника в залі суду - адвоката ОСОБА_9 

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні у приміщенні залу суду в місті Києві клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_10 про продовження строку дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_8 в межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52019000000000585 від 15 липня 2019 року за обвинуваченням

ОСОБА_11 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Росохи Самбірського р-ну Львівської області, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України

ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Сніжинськ, російської федерації, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 . Останнє відоме місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України

ОСОБА_13 ,  ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця с. Боромля Тростянецького р-ну Сумської області, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 ,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України

ОСОБА_14 ,  ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженки м. Львів, громадянки України, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_4 ,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 15, ч. 5 ст. 191 КК України,

ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , уродженки с. Липча Хустського р-ну Закарпатської області, громадянки України, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_5 

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 15, ч. 5 ст. 191 КК України,

ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , уродженця с. Пустовійтівка Роменського р-ну, Сумської області, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_6 ,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 15, ч. 5 ст. 191 КК України,

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , уродженця м. Львів, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_7 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_8 ,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 15, ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України

ОСОБА_17 ,  ІНФОРМАЦІЯ_8 , уродженця м. Астрахань російської федерації, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_9 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 15, ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця с. Острівка Очаківського р-ну Миколаївської області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_10 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_11 

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 15, ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України

ОСОБА_18 ,  ІНФОРМАЦІЯ_9 , уродженця м. Дніпродзержинськ Дніпропетровської області, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_12 

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 15, ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України

ОСОБА_19 ,  ІНФОРМАЦІЯ_10 , уродженця м. Дубно Рівненської області, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_13 ,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 15, ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України

ОСОБА_20 ,  ІНФОРМАЦІЯ_11 , уродженця с. Великий Житин Рівненського р-ну Рівненської області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_14 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_15 

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 15, ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України

ОСОБА_21 ,  ІНФОРМАЦІЯ_12 , уродженця с. Путивль Путивльського р-ну Сумської області, громадянина України, зареєстрованого за останньою відомою в Україні адресою: АДРЕСА_16 , останнє відоме місце проживання за кордоном: АДРЕСА_17 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Вищого антикорупційного суду перебуває вищезначений обвинувальний акт. Наразі триває підготовче провадження, яке неодноразово відкладалось за клопотаннями сторони захисту.

06 серпня 2026 року засобами електронного зв`язку до суду надійшло клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_10 про продовження на два місяці строку дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_8 у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52019000000000585 від 15 липня 2019 року, а саме: прибувати до прокурора та суду за кожною вимогою; повідомляти прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи; утримуватися від спілкування з приводу обставин, викладених в обвинувальному акті щодо ОСОБА_8 в цьому кримінальному провадженні, зі свідками: ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , іншими обвинуваченими: ОСОБА_19 , ОСОБА_16 , ОСОБА_13 , ОСОБА_11 , ОСОБА_6 , ОСОБА_21 , ОСОБА_12 , ОСОБА_18 , ОСОБА_15 , ОСОБА_14 , ОСОБА_17 , а також особами, які зазначені в обвинувальному акті щодо ОСОБА_8 , які отримали або мали намір отримати земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства на території Перехрестівської сільської ради Роменського району Сумської області; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

В обґрунтування поданого клопотання прокурор зазначила, що ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 26 квітня 2024 року до підозрюваного ОСОБА_8 застосовано запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 2 500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 7 570 000 грн. Із застосуванням запобіжного заходу на підозрюваного ОСОБА_8 покладено процесуальні обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України.

В подальшому строк дії обов`язків, покладених на ОСОБА_8 , неодноразово продовжувався ухвалами слідчих суддів Вищого антикорупційного суду. Останній раз ухвалою Вищого антикорупційного суду від 18 червня 2026 року термін дії обов`язків продовжено до 18 серпня 2026 року, включно.

Відтак на теперішній час існує необхідність продовження строку дії покладених на обвинуваченого ОСОБА_8 процесуальних обов`язків з урахуванням існування наявних ризиків, які дають підстави вважати можливим переховування останнього від суду, здійснення ним незаконного впливу на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні

Ризик переховування від суду (п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України) прокурор обґрунтовує тим, що ОСОБА_8 пред`явлено обвинувачення у пособництві у вчиненні особливо тяжких корупційних злочинів, що передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк до 12 років з конфіскацією майна. Загроза бути підданим такому покаранню сама по собі є підставою та мотивом для обвинуваченого переховуватися від суду. Усвідомлюючи тяжкість та невідворотність покарання за вчинення інкримінованих злочинів, ОСОБА_8 може планувати втечу за кордон або на тимчасово окуповану територію України, або переховуватися на території України з метою уникнення кримінальної відповідальності. Зважаючи на наявність у ОСОБА_8 паспорту громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_1 від 01 грудня 2016 року та трьох неповнолітніх дітей, на останнього не поширюються обмеження виїзду за кордон під час воєнного стану. У період дії воєнного стану ОСОБА_8 4 рази покидав межі України. Обвинувачений та члени його родини мають значні матеріальні активи, а тому ОСОБА_8 , на переконання сторони обвинувачення, має можливість тривалий час переховуватися як за кордоном так і на території України. Зокрема, ОСОБА_8 у період з 2018-2023 років отримав офіційний дохід 383 294 грн. Його дружина ОСОБА_25 за аналогічний період отримала 5 563 024 грн. доходу, а також 313 530 грн. доходу від підприємницької діяльності. Відповідно до матеріалів кримінального провадження встановлено, що ОСОБА_8 на праві приватної власності належить: земельна ділянка площею 0,063 га, кадастровий номер 7422082700:34:113:0020; земельна ділянка площею 2,6378 га, кадастровий номер 7422086600:37:058:0166; земельна ділянка площею 0,2144 га, кадастровий номер 7422086600:37:065:0166; земельна ділянка площею 1,0 га, кадастровий номер 4825182600:02:000:0089; земельна ділянка площею 0,12 га, кадастровий номер 3222484200:03:003:0194; 1/4 квартири АДРЕСА_18 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 31723342); автомобіль TOYOTA CAMRY, номерний знак НОМЕР_2 , рік випуску 2014; автомобіль LEXUS LX 450D УНІВЕРСАЛ-В, номерний знак НОМЕР_3 , рік випуску 2019; автомобіль MERCEDES-BENZ E 320, номерний знак НОМЕР_4 , рік випуску 2007. Відповідно до матеріалів кримінального провадження встановлено, що ОСОБА_25 належить: квартира АДРЕСА_19 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2042283432224); житловий будинок загальною площею 131,7 кв.м за адресою: АДРЕСА_20 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1791394032224); земельна ділянка площею 0,08 га, кадастровий номер 3222485800:03:005:5197; домоволодіння загальною площею 267, 2 кв. 2 за адресою: АДРЕСА_11 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 619354); автомобіль BMW X6, номерний знак НОМЕР_5 , рік випуску 2010; автомобіль TOYOTA RAV4, номерний знак НОМЕР_6 , рік випуску 2011. Тобто зазначене вище майно, зареєстроване за ОСОБА_25 , набуто під час шлюбу ОСОБА_8 та ОСОБА_25 , та, з огляду на положення Сімейного кодексу і Цивільного кодексу України, фактично є спільною сумісною власністю ОСОБА_8 та ОСОБА_25 . Крім того, прокурор вказує, що відповідно до матеріалів кримінального провадження встановлено, що ОСОБА_25 є засновником (учасником) наступних товариств: ТОВ «ІНСТИТУТ ГЕОІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ» (код ЄДРПОУ 36362879), ФГ «ПК АГРОДАР» (код ЄДРПОУ 39184205), ВКЗ «СИНЕРГІЯ» (код ЄДРПОУ 42821567). Так, відповідно до реєстраційних даних, розмір внеску ОСОБА_25 до статутного фонду ТОВ «ІНСТИТУТ ГЕОІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ» (код ЄДРПОУ 36362879) становить 30 272 грн, що складає 50% від розміру статутного капіталу підприємства. Розмір внеску ОСОБА_25 до статутного фонду ФГ «ПК «АГРОДАР» (код ЄДРПОУ 39184205) становить 1 927 400 грн, що складає 100% від розміру статутного капіталу підприємства. Розмір внеску ОСОБА_25 до статутного фонду ВКЗ «СИНЕРГІЯ» (код ЄДРПОУ 42821567) становить 30 000 грн, що складає 9,09% від розміру статутного капіталу підприємства. Тобто зазначені вище корпоративні права, зареєстровані за ОСОБА_25 , набуто під час шлюбу ОСОБА_8 та ОСОБА_25 та, з огляду на положення Сімейного кодексу і Цивільного кодексу України, фактично є спільною сумісною власністю ОСОБА_8 та ОСОБА_25 . Разом з тим, на праві власності за ФГ «ПК «АГРОДАР» (код ЄДРПОУ 39184205), 100% якого належить ОСОБА_25 , зареєстровано наступне майно: нежитлова будівля загальною площею 15,9 кв. м за адресою: АДРЕСА_22 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 22938022); 222 земельні ділянки площею біля 440 га; будівля за адресою: АДРЕСА_21 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1232874174220); автомобіль RENAULT DUSTER, номерний знак НОМЕР_7 , рік випуску 2017; автомобіль RENAULT DUSTER 1.5 D УНІВЕРСАЛ-В, номерний знак НОМЕР_8 , рік випуску 2018; автомобіль MAN TGX 18.440 СІДЛОВИЙ ТЯГАЧ-Е, номерний знак НОМЕР_9 , рік випуску 2012; автомобіль GRAS GS Н/ПР-САМОСКИД-Е, номерний знак НОМЕР_10 , рік випуску 2009. Наведені вище обставини, на думку сторони обвинувачення, дають підстави стверджувати про наявність достатніх ризиків для втечі з метою ухилення від кримінальної відповідальності та переховування від суду обвинуваченого ОСОБА_8 . Крім того, прокурор звертає увагу на те, що ОСОБА_8 був неформальним куратором ГУ ДГК в Сумській області по напрямку Держгеокадастру, а також, що він має напрацьовані ділові зв`язки, у томі числі серед працівників правоохоронних органів, які обвинувачений може використовувати для переховування від суду. Заявлений ризик станом дотепер не змінився, оскільки обставини, які обумовлюють його існування, не перестали існувати. Саме тому є необхідним і виправданим продовження строку дії раніше покладених на ОСОБА_8 обов`язків здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; прибувати за кожною вимогою до прокурора та суду; повідомляти прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи.

Ризик незаконного впливу ОСОБА_8 на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні (п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України) прокурор обґрунтовує тим, що останній у період вчинення злочину фактично виконував роль неформального куратора ГУ ДГК в Сумській області по напрямку Держгеокадастру, а також мав усталені зв`язки з керівною ланкою центрального апарату Держгеокадастру. З огляду на викладене, набуті ним зв`язки дають йому можливість незаконно впливати на всю вертикаль органів Держгеокадастру та його службових осіб, у тому числі з метою впливу на показання як свідків працівників ГУ ДГК в Сумській області щодо обставин вчинення інкримінованих ОСОБА_8 злочинів. Крім того, ОСОБА_8 може незаконно впливати на власників земельних ділянок, сформованих за рахунок земель ДП «ДГ «Іскра» та ДП «ДГ «АФ Надія», оскільки має їхні персональні дані та засоби для зв`язку. З огляду на викладене, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом. Саме тому продовження судом строку дії обов`язку, покладеного на обвинуваченого ОСОБА_8 утримуватися від спілкування з іншими підозрюваними (наразі обвинуваченими) у даному кримінальному провадженні, зі свідками, а також особами, які вказані у повідомленні про підозру ОСОБА_8 , які отримали або мали намір отримати земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства на території Перехрестівської сільської ради Роменського району Сумської області, є необхідним і виправданим.

З огляду на заявлені ризики, які не зменшилися та продовжують існувати, сторона обвинувачення вбачає необхідність у продовженні дії обов`язків, покладених на ОСОБА_8 , ще на два місяці. У разі, якщо суд не продовжить строк дії цих обов`язків, це унеможливить досягнення мети застосування запобіжного заходу та не дозволить запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Позиції учасників кримінального провадження

Прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_5 під час судового засідання зазначив про наявність підстав для продовження строку дії покладених на обвинуваченого ОСОБА_8 додаткових процесуальних обов`язків ще на два місяці, посилаючись на обставини та обґрунтування, детально наведені у відповідному клопотанні.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_8 - адвокат ОСОБА_9 у судовому засіданні у судовому засіданні заперечив проти задоволення поданого клопотання в повному обсязі. Зазначив, що аналогічні клопотання стороною обвинувачення подаються регулярно та вже неодноразово розглядалися судом, при цьому сторона захисту неодноразово подавала на них свої заперечення. Щодо ризику переховування обвинуваченого ОСОБА_8 від органу досудового розслідування та суду захисник зазначив, що ОСОБА_8 здав на зберігання паспорт громадянина України для виїзду за кордон, належним чином виконував покладені на нього процесуальні обов`язки як під час досудового розслідування, так і під час судового розгляду, своєчасно з`являвся на всі судові засідання та жодного судового засідання з причин, пов`язаних з його поведінкою, зірвано не було. Стосовно посилань на наявність у обвинуваченого ОСОБА_8 значних матеріальних статків захисник вказав, що відповідне майно та кошти арештовані в межах цього кримінального провадження, а накладений арешт на даний час не скасований. Крім того, внесена застава, на думку захисника, є достатньою гарантією належної процесуальної поведінки обвинуваченого ОСОБА_8 . Щодо ризику незаконного впливу на свідків, інших обвинувачених, експертів та спеціалістів захисник зазначив, що кримінальне провадження тривалий час перебувало на стадії досудового розслідування та наразі перебуває на розгляді суду. При цьому протягом усього часу розслідування та судового розгляду стороною обвинувачення не наведено жодного конкретного факту здійснення обвинуваченим ОСОБА_8 спроб впливу, тиску або іншого незаконного впливу на будь-кого з учасників кримінального провадження. З огляду на викладене захисник вважає, що зазначені у клопотанні ризики не знайшли свого підтвердження, а застосований до обвинуваченого ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді застави є достатнім для забезпечення його належної процесуальної поведінки та виконання покладених на нього процесуальних обов`язків.

Обвинувачений ОСОБА_8 в судовому засіданні підтримав свого захисника.

Суд, вирішуючи подані сторонами клопотання, встановив такі факти та обставини.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 26 квітня 2024 року (справа № 991/3541/24, провадження 1-кс/991/3577/24) до підозрюваного ОСОБА_8 застосовано запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 2500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 7 570 000 грн. з покладенням обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України (том 9, а.с. 112-123).

Колегією суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 07 травня 2024 року (справа № 991/3541/24, провадження 11-сс/991/340/24) вищевказану ухвалу слідчого судді залишено без зміни (том 9, а.с. 124-128).

В подальшому ухвалами Вищого антикорупційного суду від 14 серпня 2024 року, 08 жовтня 2024 року, 06 грудня 2024 року, 03 лютого 2025 року, 01 квітня 2025 року, 29 травня 2025 року, 25 липня 2025 року, 23 вересня 2025 року, 20 листопада 2025 року, 13 січня 2026 року, 27 лютого 2026 року, 23 квітня 2026 року, 18 червня 2026 року продовжувалися строки дії обов`язків, покладених на ОСОБА_8 , які діють до 18 серпня 2026 року

Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 27 лютого 2026 року запобіжний захід у вигляді застави, застосований до ОСОБА_8 , на підставі ухвали Вищого антикорупційного суду від 26 квітня 2024 року у справі № 991/3541/24 (провадження № 1-кс/991/577/24) у розмірі 2500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 7 570 000 грн. змінено на запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 2000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 6 656 000 грн.

Отже наразі щодо обвинуваченого ОСОБА_8 діє запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 2000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 6 656 000 грн. із покладенням обов`язків, передбачених ч.5 ст. 194 КПК України про продовження яких наразі клопоче прокурор.

Оцінка судом доводів прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_10 про продовження строку дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_8 .

Розділ II КПК України визначає, що з метою досягнення дієвості кримінального провадження застосовуються заходи його забезпечення, до яких зокрема віднесені запобіжні заходи (п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України).

Частинами 1, 2, 3 ст. 331 КПК України встановлено, що під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу. За наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув`язнення.

Оцінюючи доводи прокурора, зазначені у поданому клопотанні, суд керується загальними приписами, якими врегульовано застосування запобіжних заходів, з урахуванням особливостей, визначених ч. 7 ст. 194 КПК України, відповідно до яких обов`язки, передбачені частинами 5 та 6 цієї статті, можуть бути покладені на обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому ст. 199 цього Кодексу.

Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам, передбаченим ч. 1 ст. 177 КПК України.

Відповідно до ч. 1, 5 ст. 194 КПК України, якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених ч. 1 цієї статті (наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст.177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні), суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов`язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов`язків, визначених положеннями цієї статті, необхідність покладення яких була доведена прокурором.

Враховуючи положення ч. 3, 4, 5 ст. 199 КПК України, а також стадію кримінального провадження, суд зобов`язаний розглянути клопотання про продовження строку дії покладених на обвинуваченого обов`язків до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, та встановити, чи існують обставини, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явились нові ризики, які виправдовують покладення на особу певних обов`язків.

В обґрунтування поданого клопотання прокурор посилається на те, що на теперішній час продовжують існувати ризики, що визначені у ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, ризик переховуватися від суду та ризик незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Суд, оцінюючи вірогідність такої поведінки обвинуваченого, для констатації існування ризику має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.

Ризик переховування обвинуваченого ОСОБА_8 від суду.

За версією обвинувачення ОСОБА_8 обвинувачується у пособництві у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України, ч. 3 ст.15, ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України, які відповідно до класифікації злочинів за ступенем тяжкості, закріпленої у ст. 12 КК України, належать до особливо тяжких злочинів, за які передбачене покарання у виді позбавлення волі від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна. Також суд враховує, що з огляду на положення ст. 45 КК України цей злочин належить до категорії корупційних, що, як правило, виключає можливість звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності, звільнення від відбування покарання з випробуванням, відповідно до ст. 75 КК України, а також призначення більш м`якого покарання, ніж передбачено законом, відповідно до ст. 69 КК України.

Отже, існування ризику переховування підтверджується ймовірністю для обвинуваченого ОСОБА_8 бути засудженим на тривалий строк з примусовим відчуженням всього належного йому майна.

Саме по собі обвинувачення у вчиненні особливо тяжкого злочину не є беззаперечним свідченням того, що в обвинуваченого існує бажання переховуватись від суду, а тому така обставина має значення лише у випадку встановлення інших релевантних факторів.

Суд враховує, що Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року, затвердженого Законом № 2102-IX від 24 лютого 2022 року, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України з 05 год 30 хв 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан, який відповідними Указами Президента України продовжено, та він діє дотепер.

Водночас, обвинувачений ОСОБА_8 є батьком трьох неповнолітніх дітей і відповідно до чинного законодавства на нього не поширюються обмеження щодо перетину державного кордону, встановлені для чоловіків призовного віку під час воєнного стану, а тому Суд не виключає можливість здійснення обвинуваченим ОСОБА_8 перетину державного кордону навіть в умовах воєнного стану, у тому числі поза встановленими пунктами пропуску та через неконтрольовані ділянки державного кордону. Зокрема, Суд бере до уваги наявність у обвинуваченого ОСОБА_8 паспорту громадянина України для виїзду за кордон: НОМЕР_1 від 01 грудня 2016 року, а також характер і тяжкість інкримінованого кримінального правопорушення, які можуть спонукати його до уникнення правосуддя.

Більше того, ризик переховування від суду не обмежується можливістю ухилення обвинуваченого ОСОБА_8 у спосіб виїзду за межі України, а охоплює також імовірність його переховування на території держави, з огляду на достатній його матеріальний стан. У зв`язку з цим, сам по собі факт передання ним на зберігання документа, що дає право на виїзд за кордон, не усуває зазначеного ризику. Водночас у разі не продовження дії покладених на нього мінімальних процесуальних обов`язків, отримання у розпорядження ОСОБА_8 паспорта створить реальну можливість залишити територію України з метою ухилення від кримінальної відповідальності.

Відтак, незважаючи на наявність у обвинуваченого ОСОБА_8 міцних соціальних зв`язків, зокрема, постійного місця проживання, сім`ї, професійної діяльності та інших обставин, що характеризують його як особу, інтегровану в суспільне середовище, самі по собі такі зв`язки не виключають існування ризику переховування від суду.

З огляду на наявність у нього реальної можливості безперешкодного виїзду за межі України, а також з урахуванням характеру та тяжкості інкримінованого правопорушення і потенційних наслідків у разі визнання винуватим, сукупність наведених обставин свідчить про існування реального, а не гіпотетичного ризику ухилення від суду. Наявність соціальних зв`язків у цьому випадку не є достатнім стримуючим фактором та не нівелює зазначений ризик.

Крім того, обвинувачений ОСОБА_8 та його сім`я володіють значними активами, останній має напрацьовані ділові зв`язки, у тому числі серед працівників правоохоронних органів. Вказані обставини у поєднанні з тяжкістю інкримінованих кримінальних правопорушень, за які законом передбачено суворе покарання, об`єктивно підвищують ризик його ухилення від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності.

Ураховуючи, що кримінальне провадження не є статичним, що обумовлює можливість непрогнозованої зміни поведінки обвинуваченого, визначення можливих негативних для обвинуваченого наслідків у вигляді можливого ув`язнення у майбутньому, робить цей ризик достатньо високим. На даний час захисту відкрито матеріали досудового розслідування, які сторона обвинувачення має намір використовувати як докази, а відтак обвинувачений має можливість оцінити вагомість вказаних доказів та надати перевагу незаконним діям з метою уникнення відповідальності, зокрема і переховуванню від суду.

Зазначені обставини, на думку Суду, дають підстави вважати обґрунтованою позицію прокурора про те, що тяжкість злочину, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_8 наведені вище особливості закону про кримінальну відповідальність, у сукупності з усіма іншими обставинами, що враховуються при обранні запобіжного заходу, підтверджує існування ризику переховування останнього від суду на високому рівні, незважаючи на міцні соціальні зв`язки в Україні.

Посилання сторони захисту на те, що обвинувачений ОСОБА_8 передав паспорт громадянина України для виїзду за кордон на зберігання, саме по собі не може свідчити про безумовну відсутність ризику його переховування. Зазначена обставина не виключає можливості незаконного перетину державного кордону або використання інших способів залишення території України з метою ухилення від участі у судовому розгляді.

Характер та тяжкість інкримінованого кримінального правопорушення, суворість можливого покарання у разі визнання винуватим, а також наявність у ОСОБА_8 досвіду та об`єктивних можливостей для виїзду за межі України у своїй сукупності дають підстави вважати, що ризик його переховування від суду залишається актуальним, реальним та обґрунтованим.

Доводи сторони захисту щодо належного виконання обвинуваченим ОСОБА_8 процесуальних обов`язків самі по собі не спростовують наявності ризиків, передбачених кримінальним процесуальним законом. Зокрема, факт явки ОСОБА_8 на попередні судові засідання та відсутність випадків їх зриву з його вини не свідчать про безумовну відсутність ризику його подальшого переховування від суду. При оцінці відповідних ризиків суд має враховувати не лише попередню процесуальну поведінку обвинуваченого ОСОБА_8 , а й сукупність усіх обставин кримінального провадження, характер та тяжкість пред`явленого обвинувачення, можливі наслідки у разі ухилення від суду, а також інші обставини, що можуть впливати на його поведінку в подальшому. Відтак, належна процесуальна поведінка обвинуваченого ОСОБА_8 у минулому враховується судом судом як одна з обставин, однак не є самостійною та безумовною підставою для висновку про відсутність відповідних ризиків.

Посилання захисника про те, що належне обвинуваченому ОСОБА_8 майно та кошти арештовані в межах кримінального провадження також не спростовують наявності відповідного ризику. Накладення арешту на окреме майно саме по собі не свідчить про відсутність у обвинуваченого ОСОБА_8 інших майнових ресурсів, можливості розпоряджатися ними або отримувати доступ до них у спосіб, який може забезпечити його перебування поза межами України чи переховування на її території.

Крім того, внесення застави не є безумовною гарантією належної процесуальної поведінки обвинуваченого ОСОБА_8 та не виключає існування інших ризиків, передбачених кримінальним процесуальним законом. Розмір застави та майновий стан обвинуваченого ОСОБА_8 підлягають оцінці судом у сукупності з іншими обставинами кримінального провадження, а не ізольовано. Таким чином, сам факт внесення застави та наявність арешту на майно не дають достатніх підстав для висновку про відсутність ризиків, на які посилається сторона обвинувачення.

Ризик незаконного впливу ОСОБА_8 на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні.

Оцінюючи можливість впливу на свідків/інших обвинувачених суд виходить із передбаченої кримінальним процесуальним законом процедури отримання свідчень від осіб, які є свідками/обвинуваченими у кримінальному провадженні, а саме на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акта до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (ч. 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на свідченнях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому ст. 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч. 4 ст. 95 КПК України).

За таких обставин ризик впливу на свідків чи інших обвинувачених існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при збиранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом свідчень від свідків/інших обвинувачених та дослідження їх судом.

Разом із цим, ознайомившись з матеріалами кримінального провадження, а отже і з протоколами допитів встановлених досудовим розслідуванням свідків та інших обвинувачених, обвинувачений ОСОБА_8 знає як їх персональні дані, так і зміст наданих ними показань на стадії досудового розслідування.

Отже, вказане дає підстави обґрунтовано припускати ймовірність незаконного впливу зі сторони ОСОБА_8 на свідків та інших обвинувачених з метою зміни чи відмови від раніше наданих ними показань.

Суд зазначає, що органом досудового розслідування встановлено, що обвинувачений у відповідний період мав значний вплив у структурі Держгеокадастру, зокрема фактично координував діяльність ГУ ДГК у Сумській області та підтримував робочі зв`язки з керівництвом центрального апарату.

З огляду на це, Суд вважає переконливими доводи сторони обвинувачення про те, що такі зв`язки та авторитет можуть бути використані для впливу на службових осіб органу, зокрема на свідків у цьому кримінальному провадженні.

Крім того, Суд враховує, що обвинувачений ОСОБА_8 потенційно має можливість незаконно впливати на власників земельних ділянок, сформованих за рахунок земель ДП «ДГ «Іскра» та ДП «ДГ «АФ Надія». Цей ризик обумовлений тим, що співучасники вчинення злочинів мають у своєму розпорядженні персональні дані власників та засоби для контакту з ними, що створює реальну загрозу тиску на цих осіб з метою приховування правдивих обставин справи або сприяння уникненню відповідальності.

Доводи сторони захисту про відсутність ризику незаконного впливу на свідків та інших учасників кримінального провадження є необґрунтованими та не спростовують існування такого ризику. Відповідно до вимог кримінального процесуального законодавства, для встановлення ризику незаконного впливу не вимагається наявності вже вчинених спроб впливу на свідків чи інших учасників провадження. Достатнім є встановлення обґрунтованої ймовірності того, що обвинувачений, перебуваючи без належних процесуальних обмежень, може використати наявні можливості для впливу на осіб, показання яких мають істотне значення для кримінального провадження.

Сам факт того, що під час досудового розслідування або судового розгляду не було зафіксовано конкретних випадків незаконного впливу, не свідчить про відсутність відповідного ризику в майбутньому. Оцінка ризиків здійснюється не лише на підставі вже вчинених дій, а й з урахуванням характеру пред`явленого обвинувачення, обсягу доказової бази, кола свідків та інших учасників кримінального провадження, з якими обвинувачений ОСОБА_8 об`єктивно може підтримувати зв`язки або мати можливість контактувати.

Крім того, належна процесуальна поведінка обвинуваченого ОСОБА_8 сама по собі не є безумовною підставою для висновку про відсутність ризиків, передбачених статтею 177 КПК України. Така поведінка враховується судом у сукупності з іншими обставинами, однак не виключає можливості вчинення дій, спрямованих на вплив на свідків чи інших учасників провадження у разі послаблення або скасування процесуальних обмежень.

Оцінюючи наведені обставини у їх сукупності, суд доходить висновку, що ризик незаконного впливу ОСОБА_8 на свідків та інших учасників кримінального провадження є не абстрактним, а реальним та обґрунтованим.

При цьому суд переконався, що перелік осіб, щодо яких прокурор просить встановити обмеження на спілкування, є вичерпним та обмежується їх даними, зазначеними в обвинувальному акті, а тому вказаний у клопотанні обов`язок стосується визначеного кола осіб та є застосовним у розумінні п. 4) ч. 5 ст. 194 КПК України. Покладення вказаного обов`язку зможе запобігти прямому чи опосередкованому впливу на вказаних осіб, з метою схиляння останніх до надання неправдивих показань, у разі їх виклику для допиту в якості свідків тощо.

Враховуючи вищевикладене, Суд вбачає необхідність у продовженні строку дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_8 у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52019000000000585 від 15 липня 2019 року, а саме: прибувати до прокурора та суду за кожною вимогою; повідомляти прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи; утримуватися від спілкування з приводу обставин, викладених в обвинувальному акті щодо ОСОБА_8 в цьому кримінальному провадженні: зі свідками: ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , іншими обвинуваченими: ОСОБА_19 , ОСОБА_13 , ОСОБА_11 , ОСОБА_6 , ОСОБА_21 , ОСОБА_12 , ОСОБА_18 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_14 , а також особами, які зазначені в обвинувальному акті щодо ОСОБА_8 , які отримали або мали намір отримати земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства на території Перехрестівської сільської ради Роменського району Сумської області; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Оцінюючи співмірність обов`язків, про продовження строку дії яких прокурор заявив клопотання, з встановленими судом ризиками: переховування від суду, впливу на свідків та інших обвинувачених в цьому кримінальному провадженні, Суд дійшов висновку, що покладення на обвинуваченого ОСОБА_8 наведених вище обов`язків становитиме мінімальне втручання у його права, а тому є співмірним меті застосування запобіжних заходів та здатне запобігти вказаним ризикам у цьому кримінальному провадженні.

Керуючись статтями 177, 178, 182, 194, 201, 314, 315, 372, 376 КПК України, Суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_10 про продовження строку дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52019000000000585 від 15 липня 2019 року - задовольнити.

Продовжити на два місяці, тобто до 18 жовтня 2026 року, строк дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_8 , а саме:

- прибувати до прокурора та суду за кожною вимогою;

- повідомляти прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи;

- утримуватися від спілкування з приводу обставин, викладених в обвинувальному акті щодо ОСОБА_8 в цьому кримінальному провадженні: зі свідками: ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , іншими обвинуваченими: ОСОБА_19 , ОСОБА_13 , ОСОБА_11 , ОСОБА_6 , ОСОБА_21 , ОСОБА_12 , ОСОБА_18 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_14 , а також особами, які зазначені в обвинувальному акті щодо ОСОБА_8 , які отримали або мали намір отримати земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства на території Перехрестівської сільської ради Роменського району Сумської області;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в України.

Попередити обвинуваченого ОСОБА_8 , що в разі невиконання покладених на нього обов`язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі, визначеному КПК України.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_10 .

Надати обвинуваченому ОСОБА_8 копію ухвали негайно після її проголошення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає. Заперечення проти цієї ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною першою статті 392 Кримінального процесуального кодексу України.

Головуюча суддя ОСОБА_1 

Судді: ОСОБА_3 

ОСОБА_2