Справа № 991/9291/25

Провадження №11-сс/991/518/26

Слідча суддя ОСОБА_1 

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 серпня 2026 року місто Київ

Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду в складі колегії суддів:

головуючої судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ,

секретар судового засідання ОСОБА_5 ,

розглянула у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду апеляційну скаргу представника компанії Enerpower s.r.o. адвоката ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 12.09.2025 про накладення арешту на майно в межах кримінального провадження № 52023000000000316, 

за участю:

представників компанії Enerpower s.r.o. адвокатів ОСОБА_7 , ОСОБА_6 ,

прокурора ОСОБА_8 ,

У С Т А Н О В И Л А:

Зміст оскаржуваного рішення і встановлені судом обставини

Детективи Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ) за процесуального керівництва прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (далі - САП) здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52023000000000316 від 14.07.2023 за ч. 5 ст. 191 Кримінального кодексу України (далі - КК України).

За версією органу досудового розслідування, службові особи ДП «НАЕК «Енергоатом» (наразі назву змінено на АТ «НАЕК «Енергоатом»), зловживаючи своїм службовим становищем, залучили службових осіб компаній UAB Svertas Group та Enerpower s.r.o. до схеми завищення вартості закупівлі мастила Reolube 46RS у кількості 307 280 кг, унаслідок чого державному підприємству заподіяно збитки в особливо великому розмірі.

На виконання контракту № 53-129-01-23-02682 від 09.02.2023 АТ «НАЕК «Енергоатом» у період з 17.03.2023 по 15.07.2024 перерахувало на рахунки Enerpower s.r.o. кошти у загальному розмірі 6 266 189,78 євро, з яких 2 826 523,20 євро - на рахунок № НОМЕР_1 у MONETA Money Bank a.s.

Згідно з матеріалами, отриманими від компетентних органів Чеської Республіки, станом на 31.12.2023 залишок коштів на зазначеному рахунку становив 2 515 472,54 євро.

11.09.2025 до слідчого судді Вищого антикорупційного суду надійшло клопотанням про накладення арешту на 2 515 472,54 євро, розміщені на рахунку компанії Enerpower s.r.o. № НОМЕР_1 у MONETA Money Bank a.s., з метою забезпечення спеціальної конфіскації, а також про передачу арештованих коштів в управління АРМА.

За результатами розгляду клопотання слідчий суддя дійшов висновку про наявність достатніх підстав вважати, що грошові кошти могли бути одержані внаслідок кримінального правопорушення та можуть підлягати спеціальній конфіскації, а незастосування арешту може призвести до їх приховування, використання, перетворення або передачі. З огляду на це ухвалою від 12.09.2025 частково задовольнив клопотання та наклав арешт на кошти в сумі 2 040 339,20 євро шляхом заборони їх відчуження, розпорядження та користування як передумову для звернення із запитом про міжнародну правову допомогу до компетентних органів Чеської Республіки. У решті клопотання відмовив.

Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала

Не погодившись з ухвалою слідчого судді від 12.09.2025, адвокат ОСОБА_6 , як представник компанії Enerpower s.r.o. звернувся до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду з апеляційною скаргою. 

У першу чергу адвокат просить поновити строк на апеляційне оскарження. Зазначає, що розгляд справи відбувався за відсутності як власника майна, так і його представника. Повний текст оскаржуваного судового рішення отримано 24.07.2026. До цієї дати ані власник майна, ані його представник не знали про накладення арешту.

За результатами розгляду апеляційної скарги адвокат просить скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову про відмову в задоволенні клопотання.

Узагальнено адвокат посилається на недоведеність підстав для арешту коштів з метою забезпечення спеціальної конфіскації. Зазначає, що не встановлено кримінального походження саме арештованих коштів, їх відповідності критеріям ст. 96-2 КК України та обізнаності компанії Enerpower s.r.o. про їх можливе кримінальне походження.

Заперечує також визначений слідчим суддею розмір ймовірної шкоди у 2 040 339,20 євро, який, на його думку, розрахований лише як різниця між ціною придбання та продажу продукції без урахування витрат на логістику, страхування, митне оформлення, гарантії, адміністративних витрат і прибутку. Наголошує на відсутності експертного дослідження ринкової вартості товару.

Крім того, заперечує висновки слідчого судді про узгодженість дій компаній Enerpower s.r.o. та UAB Svertas Group, зазначаючи, що використання спільних IP-адрес, телефонні контакти та господарські відносини між компаніями не підтверджують їх протиправної координації чи наявності злочинної змови.

Окремо зазначає, що кошти на рахунку компанії Enerpower s.r.o. мали змішане походження та надходили за різними господарськими операціями, тоді як їх фінансового простеження не проведено. Тому, на його думку, не встановлено, що станом на дату арешту на рахунку перебували саме кошти, пов`язані з досліджуваним контрактом.

Також посилається на тривалість досудового розслідування, відсутність повідомлення будь-якій особі про підозру та непропорційність тривалого обмеження права власності компанії.

У підсумку вважає, що сторона обвинувачення не довела фактичних і правових підстав для арешту коштів компанії Enerpower s.r.o., а оскаржувана ухвала не відповідає вимогам законності, обґрунтованості та вмотивованості.

Позиції учасників судового провадження

У судовому засіданні особа, яка подала апеляційну скаргу, в повному обсязі підтримала апеляційну скаргу з наведених у ній підстав, просила задовольнити. 

Прокурор заперечувала проти задоволення апеляційної скарги. 

Мотиви суду

Колегія суддів заслухала суддю-доповідача щодо суті ухвали слідчого судді та поданої апеляційної скарги, вислухала доводи та заперечення учасників судового провадження, перевірила доводи апеляційної скарги, дослідила матеріали, які надійшли від слідчого судді, та дійшла таких висновків.

Щодо клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Згідно з ч. 3 ст. 392 КПК України в апеляційному порядку можуть бути оскаржені ухвали слідчого судді у випадках, передбачених цим Кодексом. Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана протягом п`яти днів з дня її проголошення (п. 3 ч. 2 ст. 395 КПК України). Якщо ухвалу слідчого судді постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення (абз. 2 ч. 3 ст. 395 КПК України).

Матеріалами судового провадження встановлено, що оскаржувану ухвалу постановлено 12.09.2025 без виклику власника майна та його представника. Копію ухвали представник компанії Enerpower s.r.o. отримав 24.07.2026, а 29.07.2026 подав апеляційну скаргу. Відомостей про отримання компанією Enerpower s.r.o. або її представником копії ухвали раніше матеріали справи не містять. 

Отже, оскільки апеляційну скаргу подано протягом п`яти днів з дня отримання представником компанії Enerpower s.r.o. копії оскаржуваної ухвали, передбачений п. 3 ч. 2 ст. 395 КПК України строк на апеляційне оскарження не пропущено. 

Щодо доводів апеляційної скарги

Одним із методів державної реакції на порушення, що мають кримінально-правовий характер, є заходи забезпечення кримінального провадження, передбачені ст. 131 КПК України, які виступають важливим елементом механізму здійснення завдань кримінального провадження при розслідуванні злочинів.

Заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Арешт майна є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження (ч. 1 та 2 ст. 131 КПК України).

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. 

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення спеціальної конфіскації.

У такому випадку арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або третьої особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно підлягатиме спеціальній конфіскації у випадках, передбачених КК України (ч. 4 ст. 170 КПК України).

За змістом ч. 1 ст. 96-2 КК України спеціальна конфіскація застосовується, зокрема, якщо гроші, цінності та інше майно одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від такого майна або були предметом кримінального правопорушення.

Водночас при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен враховувати правову підставу для арешту, можливість спеціальної конфіскації майна, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для третіх осіб (ч. 2 ст. 173 КПК України). Саме ці критерії слідча суддя застосовувала при вирішенні клопотання. 

Колегія суддів вважає, що при постановленні оскаржуваної ухвали зазначених вимог закону слідча суддя дотрималася, а доводи апеляційної скарги правильності її висновків не спростовують.

Щодо доводів про недоведеність кримінального походження коштів та розміру ймовірного заволодіння

З матеріалів провадження встановлено, що предметом досудового розслідування є обставини можливого заволодіння коштами АТ «НАЕК «Енергоатом» під час закупівлі мастила Reolube 46RS шляхом завищення його вартості.

Слідча суддя встановила, що у 2019 році аналогічна продукція закуповувалася за ціною 12,70 євро/кг, у 2020 році - 13,53 євро/кг. Водночас у 2022 році структурними підрозділами АТ «НАЕК «Енергоатом» очікувана вартість визначалась із розрахунку 16,91 та 16,16 євро/кг, однак надалі для проведення закупівлі було використано комерційну пропозицію UAB Svertas Group із ціною 21,87 євро/кг. Контракт з Enerpower s.r.o. укладено за ціною 21,34 євро/кг. 

При цьому після отримання авансового платежу від АТ «НАЕК «Енергоатом» компанія Enerpower s.r.o. придбала відповідний товар в UAB Svertas Group за ціною 14,70 євро/кг, а остання перерахувала кошти виробнику Lanxess Sales Netherlands B.V. за поставку аналогічного обсягу продукції. За таких обставин різниця між вартістю придбання продукції Enerpower s.r.o. та її продажу АТ «НАЕК «Енергоатом», без урахування доставки, становила 2 040 339,20 євро. 

Тому доводи адвоката про те, що розмір ймовірного заволодіння визначено без проведення експертного дослідження та без урахування супутніх витрат, не спростовують висновків слідчої судді. 

Разом із тим, у цій частині доводів колегія суддів зазначає, що на цій стадії кримінального провадження суд не вирішує питання про доведеність винуватості, остаточний розмір шкоди чи ринкову вартість товару, а перевіряє наявність достатніх підстав вважати, що кримінальне правопорушення могло бути вчинене та відповідне майно може підлягати спеціальній конфіскації.

Наведена сукупність відомостей, з урахуванням стандарту доказування, властивого цій стадії кримінального провадження, є достатньою для такого висновку. Саме з цього виходила і слідча суддя. 

Щодо доводів про недоведеність узгодженості дій Enerpower s.r.o. та UAB Svertas Group

Не спростовують висновків слідчої судді й доводи про відсутність доказів узгодженості дій Enerpower s.r.o. та UAB Svertas Group.

Такі висновки ґрунтуються не на окремо взятому факті використання спільних IP-адрес чи телефонних контактах, а на сукупності встановлених обставин. Зокрема, враховано порядок формування очікуваної вартості закупівлі на підставі пропозиції UAB Svertas Group, обставини проведення самої закупівлі, відомості про використання компаніями спільних IP-адрес, виявлені контакти та листування, а також подальше придбання Enerpower s.r.o. в UAB Svertas Group саме тієї продукції, яка була предметом контракту з АТ «НАЕК «Енергоатом». 

При цьому Enerpower s.r.o., повідомивши про наявність контракту безпосередньо з Lanxess Sales Netherlands B.V., фактично після отримання авансового платежу уклала договір на придбання відповідної продукції з UAB Svertas Group, яка наступного дня після отримання коштів перерахувала їх виробнику як авансовий платіж за поставку аналогічного обсягу товару. 

Отже, наведені адвокатом доводи не спростовують встановлених слідчою суддею обставин, які у своїй сукупності дають достатні підстави вважати, що дії Enerpower s.r.o. та UAB Svertas Group могли бути узгодженими.

Щодо доводів про неможливість ідентифікації арештованих коштів та їх змішане походження

Колегія суддів також відхиляє доводи про те, що кошти на рахунку Enerpower s.r.o. мали змішане походження, а тому неможливо встановити зв`язок арештованих коштів із досліджуваним кримінальним правопорушенням.

Слідча суддя встановила, що рахунок Enerpower s.r.o. у MONETA Money Bank a.s. відкрито 07.06.2023, після чого саме на нього АТ «НАЕК «Енергоатом» у період з 15.06.2023 по 15.08.2023 перерахувало за контрактом № 53-129-01-23-02682 кошти у загальному розмірі 2 826 523,20 євро. 

За банківською випискою на цей рахунок надходили зазначені кошти від АТ «НАЕК «Енергоатом» та лише один інший платіж у сумі 1 144 940 євро за іншим контрактом. Інших надходжень до 30.09.2023 не встановлено. Крім того, з 01.09.2023 по 31.12.2023, за винятком банківських платежів, єдиними операціями зі списання коштів було зняття готівки на загальну суму 326 000 євро. 

З урахуванням цих відомостей слідча суддя дійшла висновку про наявність достатніх підстав вважати, що на цьому рахунку можуть перебувати кошти, одержані внаслідок ймовірного заволодіння коштами АТ «НАЕК «Енергоатом». При цьому арешт накладено не на весь залишок у сумі 2 515 472,54 євро, як просив детектив, а лише в межах визначеної органом досудового розслідування суми ймовірного заволодіння - 2 040 339,20 євро.

Водночас колегія суддів враховує, що предметом арешту є безготівкові кошти, які не мають індивідуально визначених ознак. Тому для вирішення питання про їх арешт не вимагається встановлення того, що на рахунку залишилися саме ті кошти, які були перераховані АТ «НАЕК «Енергоатом» за відповідним контрактом. Надходження на цей рахунок інших коштів та їх змішування саме по собі не виключає можливості накладення арешту за наявності достатніх підстав вважати, що кошти у відповідному розмірі можуть підлягати спеціальній конфіскації.

Отже, доводи про змішане походження коштів та неможливість ідентифікувати їх як кошти, безпосередньо отримані від АТ «НАЕК «Енергоатом», не спростовують висновку слідчої судді про наявність підстав для їх арешту.

Щодо можливості спеціальної конфіскації та обізнаності Enerpower s.r.o.

Не заслуговують на увагу й доводи про відсутність підстав для можливої спеціальної конфіскації коштів та недоведеність обізнаності Enerpower s.r.o. про їх можливе кримінальне походження.

На стадії вирішення питання про арешт майна закон не вимагає встановлення всіх передумов спеціальної конфіскації з тим ступенем доказування, який необхідний під час вирішення кримінального провадження по суті. Достатнім є встановлення підстав вважати, що відповідне майно може підлягати спеціальній конфіскації. На це прямо звернула увагу слідча суддя. 

Висновок щодо можливої обізнаності представників Enerpower s.r.o. слідча суддя зробила з урахуванням не лише самого факту отримання компанією коштів, а всієї сукупності встановлених обставин закупівлі, взаємовідносин Enerpower s.r.o. з UAB Svertas Group, руху коштів та особливостей використання відповідного банківського рахунку. 

Тому на цьому етапі провадження наявних матеріалів достатньо для висновку про можливість застосування до арештованих коштів спеціальної конфіскації, тоді як остаточне вирішення цього питання не належить до предмета судового контролю під час розгляду клопотання про арешт майна.

Щодо пропорційності арешту та відсутності повідомлення про підозру

Доводи про тривалість досудового розслідування та відсутність повідомлення будь-якій особі про підозру також не є самостійною підставою для скасування арешту.

Слідча суддя врахувала, що у кримінальному провадженні підозру на момент постановлення ухвали нікому не повідомлено, однак дійшла висновку про достатність матеріалів для висновку, що кримінальне правопорушення могло бути вчинене. 

Крім того, встановлено ризик розпорядження коштами, оскільки представники Enerpower s.r.o. мали доступ до рахунку, а частина коштів раніше була переведена у готівку. За таких обставин незастосування арешту могло призвести до подальшого використання, перетворення або передачі коштів та унеможливити їх спеціальну конфіскацію. 

При вирішенні питання про співмірність втручання слідча суддя врахувала мету арешту, характер встановлених ризиків та відсутність даних про те, що арешт суттєво позначається на господарській діяльності Enerpower s.r.o. 

За таких обставин колегія суддів доходить висновку, що арешт коштів у межах суми ймовірного заволодіння відповідає меті забезпечення можливої спеціальної конфіскації, є необхідним на цій стадії кримінального провадження та не становить непропорційного втручання у право власності Enerpower s.r.o.

Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків слідчої судді про наявність передбачених законом підстав для арешту коштів Enerpower s.r.o., а тому підстав для скасування оскаржуваної ухвали колегія суддів не встановила.

Керуючись ст. 309, 376, 395, 404, 405, 407, 418, 419, 422 КПК України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 12.09.2025 - без змін

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуюча суддя        ОСОБА_2 

Судді           ОСОБА_3 

ОСОБА_4