Справа № 991/4071/22

Провадження 1-кп/991/58/22

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД 

У Х В А Л А

19 серпня 2026 року м. Київ

Вищий антикорупційний суд у складі колегії суддів:

головуючої судді ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,

прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_5 ,

обвинуваченого в режимі відеоконференції

з власних технічних засобів ОСОБА_6 

розглянувши у відкритому судовому засіданні питання про звернення до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Житомирської області для порушення питання про дисциплінарну відповідальність адвоката ОСОБА_7 , захисника в межах кримінального провадження № 42021000000002617 від 16 грудня 2021 року, за обвинуваченням

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Житомир, Житомирської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , 

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України,

В С Т А Н О В И В :

На розгляді Вищого антикорупційного суду з 23 вересня 2022 року перебуває справа № 991/4071/22 у кримінальному провадженні № 42021000000002617 від 16 грудня 2021 року, за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України.

Захисник ОСОБА_7 здійснює захист обвинуваченого ОСОБА_6 на підставі договору про надання правової допомоги від 29 січня 2023 року (т. 2 а.с. 139-140, 143).

Судові засідання у цьому кримінальному провадженні проводилися регулярно, як правило щопонеділка, з урахуванням організації роботи колегії суддів та зайнятості обвинуваченого, який є народним депутатом України. Водночас після заявлення стороною обвинувачення клопотання про здійснення безперервного розгляду кримінального провадження, суд змінив підхід та динаміру судових засідань, збільшивши їх кількість та частоту, про що всі учасники провадження завчасно та належним чином повідомлені.

З огляду на тривалість судового провадження, учасники достеменно ознайомлені із обставинами кримінального провадження. Разом з тим суд неодноразово констатував у процесуальних рішеннях факти недобросовісної поведінки сторони захисту.

Так, ухвалами Вищого антикорупційного суду від 24 листопада 2025 року, 02 березня та 15 червня 2026 року порушувалося перед Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури Житомирської області питання про дисциплінарну відповідальність адвоката ОСОБА_7 за невиконання процесуальних обов`язків щодо участі в судовому розгляді справи № 991/4071/22, провадження № 1-кп/991/58/22.

Однак, рішеннями Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Житомирської області було відмовлено в порушенні дисциплінарної справи, з огляду на відсутність в діях адвоката ОСОБА_7 ознак дисциплінарного проступку.

Суд звертає увагу, що це вже четвертий випадок під час розгляду даного кримінального провадження, коли у діях захисника ОСОБА_7 вбачаються ознаки зловживання процесуальними правами, неповаги до суду та недобросовісного виконання процесуальних обов`язків. При цьому попередні випадки залишились без належного реагування з боку органів адвокатського самоврядування.

Повторюваність зазначеної поведінки, її характер та процесуальні наслідки дають суду підстави вважати, що відповідні дії не є добросовісною реалізацією права на захист, а використовуються всупереч меті, для якої такі права надані учаснику кримінального провадження. Суд зазначає, що реалізація стороною захисту своїх процесуальних прав не може здійснюватися всупереч завданням кримінального провадження та принципу розумних строків розгляду справи. Враховуючи повторюваність відповідної поведінки захисника та її вплив на дотримання розумних строків судового розгляду, Суд вважає за необхідне звернутися до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Житомирської області з метою надання належної оцінки діям адвоката ОСОБА_7 та вирішення питання щодо наявності підстав для притягнення його до дисциплінарної відповідальності.

Так, наразі кримінальне провадження перебуває на стадії дослідження доказів сторони захисту захисту. 

З метою забезпечення ефективного розгляду справи колегія суддів заздалегідь погоджує дати судових засідань з учасниками процесу. Одне з таких засідань було призначено на 19 серпня 2026 року на 09 годину 40 хвилин.

19 серпня 2026 року, тобто в день судового засідання, захисник обвинуваченого ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_7 подав до суду клопотання про відкладення зазначеного судового засідання, посилаючись на неможливість прибуття обвинуваченого ОСОБА_6 до суду, у зв`язку з різким погіршенням його стану здоров`я, внаслідок якого останнього було терміново госпіталізовано до медичного закладу для надання невідкладної допомоги та проходження лікування в умовах стаціонару. Вказане клопотання не містило даних про лікарняний заклад, до якого було госпіталізовано обвинуваченого ОСОБА_6 , а також підтверджуючих документів вказаної події, не було жодних фактичних даних про важкість хвороби, які б суд міг оцінити на відповідність вимогам ст. 138 КПК України. Також, у зв`язку з тим, що судове слухання за відсутності обвинуваченого ОСОБА_6 проводити неможливо, захисник просив вважати і його неприбуття в судове засідання таким, що не впливає на прийняття рішення про відкладення судового засідання. Суд постановив ухвалу про неявку захисника у судове засідання без поважних причин. 

З огляду на відсутність у матеріалах кримінального провадження медичних даних, які б підтверджували неможливість участі обвинуваченого ОСОБА_6 у судовому засіданні в режимі відеоконференції за станом його здоров`я, суд, керуючись п. 1 ч. 1 ст. 336 КПК України, відповідно до якого судове провадження може здійснюватися у режимі відеоконференції, зокрема шляхом трансляції з іншого приміщення, у разі неможливості безпосередньої участі учасника кримінального провадження за станом здоров`я, постановив ухвалу Вищого антикорупційного суду від 19 серпня 2026 року. Вказаною ухвалою до обвинуваченого ОСОБА_6 застосовано привід до Корольовського районного суду міста Житомира для участі у судовому засіданні, призначеному на 09 годину 40 хвилин 19 серпня 2026 року, у режимі відеоконференції або шляхом забезпечення його участі з використанням технічних засобів.

Виконання ухвали про здійснення приводу доручено детективам Національного антикорупційного бюро України.

На виконання вказаної ухвали детектив НАБУ ОСОБА_8 прибув до КП «Лікарня № 2 ім. В.П. Павлусенка» Житомирської міської ради для забезпечення участі обвинуваченого ОСОБА_6 у судовому засіданні в режимі відеоконференцзв`язку з використанням власних технічних засобів детектива НАБУ.

Судове засідання 19 серпня 2026 року розпочалося о 12 годині 03 хвилини. До лікарні прибув захисник обвинуваченого ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_7 , який заперечував проти проведення судового засідання та висловив незгоду з прийнятим судом рішенням. Водночас, з урахуванням наданого лікуючим лікарем обвинуваченого ОСОБА_6 - ОСОБА_9 дозволу на його участь у судовому засіданні, суд дійшов висновку про можливість продовження судового розгляду у формі оголошення головуючим документів сторони захисту.

У ході судового засідання 19 серпня 2026 року судом зі інціативою захисту в порядку, передбаченому ч.1 ст. 358 КПК України, оголошено письмові докази, надані стороною захисту. Після завершення оголошення захисник мав можливість висловити свої пояснення та міркування щодо їх змісту і значення для розгляду кримінального провадження. Про необхідність реалізації зазначеного процесуального права суд неодноразово повідомляв сторону захисту та роз`яснював послідовність подальшого судового розгляду.

Разом із тим, під час судового засідання адвокат ОСОБА_7 фактично допускав неналежне виконання покладених на нього процесуальних обов`язків та здійснював свої процесуальні права у спосіб, що перешкоджав належному перебігу судового розгляду. Зокрема, без дозволу головуючого адвокат неодноразово заявляв клопотання, висловлював заперечення та вступав у процесуальну комунікацію поза межами наданого йому слова, попри встановлений судом порядок проведення судового засідання. Такі дії не можуть розглядатися виключно як реалізація права на захист, оскільки процесуальні права учасників судового провадження мають здійснюватися добросовісно, з дотриманням установленого законом і судом порядку та без створення перешкод для здійснення правосуддя.

У подальшому, під час цього ж судового засідання, адвокат ОСОБА_7 залишив приміщення лікарняної палати, де перебував обвинувачений, що відповідає залишенню ним зали судового засідання. Вказаний факт був встановлений уже в перерві. При цьому незгода захисника з процесуальними рішеннями суду або з порядком проведення судового засідання сама по собі не надає йому права ігнорувати розпорядження головуючого, порушувати встановлений порядок судового засідання, а також не звільняє його від обов`язку належним чином здійснювати захист обвинуваченого ОСОБА_6 та бути присутнім під час судового розгляду. Для оскарження процесуальних рішень або висловлення правової позиції кримінальним процесуальним законом передбачені відповідні процесуальні засоби, використання яких не передбачає самовільного припинення участі в судовому засіданні. Така поведінка є особливо неприпустимою з огляду на те, що обвинувачений ОСОБА_6 на той час перебував у лікувальному закладі, а його участь у судовому провадженні здійснювалася у спеціальному процесуальному порядку (дистанційно).

Перебування обвинуваченого ОСОБА_6 у лікувальному закладі не зменшує обсягу процесуальних обов`язків захисника, а навпаки, об`єктивно зумовлює підвищену необхідність його належної та безперервної участі у судовому провадженні. Саме захисник покликаний забезпечувати реалізацію прав та законних інтересів обвинуваченого, надавати правову допомогу та забезпечувати ефективне здійснення права на захист. Відтак самовільне залишення судового засідання не може бути виправдане незгодою адвоката з позицією суду.

Суд розцінює таку поведінку не лише як порушення встановленого порядку судового засідання, прояв неповаги до суду, а й як таку, що має ознаки недобросовісного здійснення процесуальних прав та зловживання ними. Реалізація права на захист не може використовуватися як інструмент для дезорганізації судового розгляду, затягування його проведення або створення перешкод для здійснення правосуддя. Професійний статус адвоката передбачає не лише наявність широкого кола процесуальних прав, а й обов`язок користуватися ними добросовісно та відповідально, не допускаючи поведінки, яка суперечить завданням кримінального провадження. Залишення адвокатом ОСОБА_7 судового засідання створила ризик порушення права обвинуваченого ОСОБА_6 на професійну правничу допомогу. Незгода захисника з процесуальними рішеннями суду не може ставитися в залежність від його подальшої участі у судовому засіданні та не може бути підставою для фактичного самоусунення від виконання професійного обов`язку.

Проведення судового засідання у формі оголошення головуючим письмових документів, яке здійснювалось за клопотанням сторони захисту, не могло стати підставою для залишення захисником судового засідання. 

На переконання колегії суддів, адвокат ОСОБА_7 був зобов`язаний протягом усього судового засідання належним чином виконувати функцію захисника, дотримуватися встановленого порядку, виконувати розпорядження головуючого та реалізовувати свої процесуальні права виключно добросовісно і в межах, визначених кримінальним процесуальним законом. Суд повідомляв, що після завершення оголошення доказів захисту захиснику буде виділений час для відповідних обгрунтувань. Натомість допущена захисником поведінка, а саме систематичне порушення порядку виступів, ігнорування встановленого судом порядку розгляду, суперечки з головуючим та подальше залишення судового засідання, свідчить про неповагу до суду, неналежне виконання процесуальних обов`язків і недобросовісне використання наданих законом процесуальних прав, що є несумісним із належним здійсненням захисту обвинуваченого ОСОБА_6 .

З огляду на викладене, суд вважає, що поведінка адвоката ОСОБА_7 під час судового засідання виходила за межі належного здійснення ним процесуальних прав та обов`язків захисника, а допущені ним дії мають ознаки неповаги до суду, недобросовісного користування процесуальними правами, порушення встановленого порядку судового засідання та неналежного виконання професійних обов`язків. 

Крім того, суд звертає увагу, що строки давності притягнення до кримінальної відповідальності у цьому кримінальному провадженні спливають у січні 2027 року. Відтак будь-які дії учасників процесу, наслідком яких є безпідставне затягування судового розгляду, набувають особливого значення для належного здійснення правосуддя та досягнення завдань кримінального провадження.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 34 ЗУ "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" встановлено, що підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку. Дисциплінарним проступком адвоката є, зокрема, невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов`язків.

Відповідно до ч. 3 ст. 33 "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" дисциплінарне провадження стосовно адвоката здійснюється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури за адресою робочого місця адвоката, зазначеною в Єдиному реєстрі адвокатів України.

За таких обставин суд вважає за необхідне повідомити відповідний орган адвокатського самоврядування про встановлені під час судового розгляду обставини для надання їм належної оцінки в межах його повноважень. У зв`язку з цим суд вважає за необхідне звернутися до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури з відповідним повідомленням щодо поведінки адвоката ОСОБА_7 та поставити питання про притягнення його до дисциплінарної відповідальності у встановленому законом порядку.

Суд при цьому не вирішує питання про наявність у діях адвоката складу дисциплінарного проступку, оскільки встановлення таких обставин та вирішення питання про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності належить до компетенції відповідного органу адвокатського самоврядування. Водночас наведені обставини, на переконання суду, є достатніми для направлення відповідного звернення до КДКА для проведення перевірки та надання їм належної правової оцінки. Таке звернення зумовлене не незгодою суду з обраною захисником правовою позицією чи реалізацією ним права на захист, а саме характером його поведінки під час судового розгляду, яка, за встановлених судом обставин, виходила за межі добросовісного здійснення процесуальних прав, порушувала встановлений порядок судового засідання та призвела до припинення участі захисника у судовому засіданні. 

Керуючись ст. 28, 47, 52, 134, 138, 318, 324, 369, 372 КПК України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Порушити перед Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури Житомирської області питання про дисциплінарну відповідальність адвоката ОСОБА_7 (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 001004 від 11 грудня 2018 року, видане на підставі рішення Ради адвокатів Житомирської області № 16/2 від 07 листопада 2018 року, поштова адреса адвоката: 10002, Житомирська область, м. Житомир, майдан Путятинський, буд. 2, офіс 215) за невиконання процесуальних обов`язків у розгляді справи № 991/4071/22, провадження № 1-кп/991/58/22.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти ухвали може бути включено до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 ст. 392 КПК України.

Головуюча суддя ОСОБА_1 

Судді: ОСОБА_2 

ОСОБА_3