Справа № 991/4071/22

Провадження 1-кп/991/58/22

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД 

У Х В А Л А

19 серпня 2026 року м. Київ

Вищий антикорупційний суд у складі колегії суддів:

головуючої судді ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,

прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_5 про застосування до обвинуваченого ОСОБА_6 приводу в судове засідання межах кримінального провадження № 42021000000002617 від 16 грудня 2021 року, за обвинуваченням

ОСОБА_6 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Житомир, Житомирської області, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України,

УСТАНОВИВ :

На розгляді Вищого антикорупційного суду перебуває вищевказане кримінальне провадження.

З метою забезпечення ефективного розгляду справи колегія суддів заздалегідь погоджує дати судових засідань з учасниками процесу. Одне з таких засідань було призначено на 19 серпня 2026 року на 09 годину 40 хвилин.

Разом з тим, 19 серпня 2026 року, тобто в день судового засідання, захисник обвинуваченого ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_7 подав до суду клопотання про відкладення зазначеного судового засідання, посилаючись на неможливість прибуття обвинуваченого ОСОБА_6 до суду, у зв`язку з різким погіршенням його стану здоров`я, внаслідок якого останнього було терміново госпіталізовано до медичного закладу для надання невідкладної допомоги та проходження лікування в умовах стаціонару. Вказане клопотання не містило даних про лікарняний заклад, до якого було госпіталізовано обвинуваченого, а також підтверджуючих документів вказаної події, не було жодних фактичних даних про важкість хвороби, які б суд міг оцінити на відповідність вимогам ст. 138 КПК України.

Прокурор у кримінальному провадженні ОСОБА_8 як прокурор, на якого судом покладено контроль за виконанням ухвали суду про застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту у свою чергу теж повідомив суд про госпіталізацію ОСОБА_6 до Житомирської лікарні №2.

У судовому засіданні 19 березня 2026 року прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_5 зазначив про відсутність підстав для відкладення судового розгляду. Вказав, що захисник ОСОБА_7 також не з`явився до суду без поважних причин, не дивлячись на те, що неприбуття обвинуваченого не означає відсутності обов`язку захисника з`явитися за викликом у судове засідання. Прокурор також зазначив, що обвинувачений ОСОБА_6 не вперше не з`являється в судові засідання, при цьому причини його неявки неодноразово визнавалися судом неповажними. З огляду на наявну інформацію про перебування обвинуваченого ОСОБА_6 в закладі охорони здоров`я та водночас відсутність будь-яких відомостей щодо тяжкості його захворювання, яке об`єктивно унеможливлює участь у судовому засіданні, у тому числі дистанційно в режимі відеоконференції, прокурор вважає, що відсутність документального підтвердження відповідних обставин, а також неявка обвинуваченого ОСОБА_6 або невихід ним на зв`язок у судове засідання в режимі відеоконференції мають бути визнані неповажними. У зв`язку з викладеним прокурор просив застосувати до обвинуваченого ОСОБА_6 привід шляхом забезпечення його участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції за допомогою технічних засобів особи, яка виконуватиме відповідну ухвалу суду, у разі задоволення судом заявленого клопотання. Зокрема, прокурор просив забезпечити виконання ухвали детективами НАБУ шляхом підключення технічних засобів за місцем перебування обвинуваченого ОСОБА_6 в лікувальному закладі у м. Житомир із використанням власних технічних засобів працівників НАБУ. При цьому прокурор зазначив про можливість виконання відповідної ухвали суду в найкоротший строк. Крім того, прокурор звернув увагу суду на те, що у зв`язку з вирішенням питання щодо дистанційної участі обвинуваченого ОСОБА_6 в судовому засіданні в режимі відеоконференції з лікувального закладу здійснення трансляції судового засідання на YouTube за місцем перебування особи в лікувальному закладі може призвести до порушення її права на повагу до честі та гідності. У зв`язку з цим прокурор вважає за необхідне припинити трансляцію судового засідання на час розгляду питання та забезпечення участі обвинуваченого ОСОБА_6 в судовому засіданні саме в такому режимі.

Заслухавши думку прокурора, Суд дійшов таких висновків.

За змістом п. 1 ч. 7 ст. 42, ч. 1 ст. 323 КПК України обвинувачений зобов`язаний прибути за викликом до суду, а в разі неможливості прибути за викликом у призначений строк - заздалегідь повідомити про це суд. Якщо обвинувачений, до якого не застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, не прибув за викликом у судове засідання, суд відкладає судовий розгляд, призначає дату нового засідання і вживає заходів до забезпечення його прибуття до суду. Суд також має право постановити ухвалу про привід обвинуваченого та/або ухвалу про накладення на нього грошового стягнення в порядку, передбаченому главами 11 та 12 КПК України.

Положеннями ч. 1, 2 ст. 131 КПК України визначено, що привід є заходом забезпечення кримінального провадження, який застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.

Привід полягає у примусовому супроводженні особи, до якої він застосовується, особою, яка виконує ухвалу про здійснення приводу, до місця її виклику в зазначений в ухвалі час. Під час судового провадження рішення про здійснення приводу приймається судом за клопотанням сторони кримінального провадження, потерпілого, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, або з власної ініціативи. Рішення про здійснення приводу приймається у формі ухвали. Привід може бути застосований, зокрема, до обвинуваченого (частина 1, 2, 3 статті 140 КПК України).

Відповідно до ч. 3 ст. 142 КПК України суд, встановивши, що особа, яка зобов`язана з`явитися на виклик суду, була викликана у встановленому цим Кодексом порядку (зокрема, наявне підтвердження отримання нею повістки про виклик або ознайомлення з її змістом іншим шляхом), та не з`явилася без поважних причин або не повідомила про причини свого неприбуття, постановляє ухвалу про здійснення приводу такої особи.

Поважні причини неприбуття особи на виклик визначені статтею 138 КПК України. Так, до таких причин віднесено: 1) затримання, тримання під вартою або відбування покарання; 2) обмеження свободи пересування внаслідок дії закону або судового рішення; 3) обставини непереборної сили (епідемії, військові події, стихійні лиха або інші подібні обставини); 4) відсутність особи у місці проживання протягом тривалого часу внаслідок відрядження, подорожі тощо; 5) тяжка хвороба або перебування в закладі охорони здоров`я у зв`язку з лікуванням або вагітністю за умови неможливості тимчасово залишити цей заклад; 6) смерть близьких родичів, членів сім`ї чи інших близьких осіб або серйозна загроза їхньому життю; 7) несвоєчасне одержання повістки про виклик; 8) інші обставини, які об`єктивно унеможливлюють з`явлення особи на виклик.

Кожна з цих обставин має бути належним чином обґрунтована та підтверджена відповідними доказами. Змагальність сторін, визначена ст. 22 КПК України, передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій. Таке обстоювання полягає не лише в повідомленні суду своєї позиції та в її належній аргументації, а й у доведенні відповідними засобами доказування певних обставин чи фактів, на яких вона ґрунтується.

Враховуючи викладене, для здійснення приводу обвинуваченого до суду, суд має встановити наступні обставини: чи був обвинувачений викликаний у встановленому Кримінальним процесуальним кодексом України порядку; чи наявні (відсутні) поважні причини неприбуття обвинуваченого на виклик, чи повідомив обвинувачений суд про причини свого неприбуття; чи буде дієвим застосування таких заходів забезпечення.

Порядок здійснення виклику у кримінальному провадженні передбачений главою 11 КПК України. Частинами 1, 2 ст. 135, ч. 1, 2 ст. 136 КПК України передбачено, що особа викликається до суду шляхом вручення повістки про виклик, надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв`язком, здійснення виклику по телефону або телеграмою. Належним підтвердженням отримання особою повістки про виклик або ознайомлення з її змістом іншим шляхом є розпис особи про отримання повістки, в тому числі на поштовому повідомленні, відеозапис вручення особі повістки, будь-які інші дані, які підтверджують факт вручення особі повістки про виклик або ознайомлення з її змістом. 

Виклик обвинуваченого ОСОБА_6 у судове засідання, призначене на 09 годину 40 хвилин 19 серпня 2026 року, здійснений з дотриманням вимог ст. 135-137 КПК України, що підтверджується телефонограмою за Вих №: 991/4071/22/25526/2026 від 30 липня 2026 року складеною секретам судового засідання.

Разом з тим, адвокат ОСОБА_7 в день судового засідання подав до суду клопотання про відкладення судового засідання, призначеного на 19 серпня 2026 року на 09 годину 40 хвилин, посилаючись на неможливість прибуття обвинуваченого ОСОБА_6 до суду, у зв`язку з різким погіршенням його стану здоров`я, внаслідок чого останнього було терміново госпіталізовано до медичного закладу для надання невідкладної допомоги та проходження лікування в умовах стаціонару.

Дослідивши зазначене клопотання та додатки до нього, Суд констатує, що в них відсутнє застереження та докази щодо об`єктивної неможливості обвинуваченого ОСОБА_6 брати участь у судовому засіданні, зокрема, в режимі відеоконференції. Суд вважає, що надані стороною захисту відомості не можуть розцінюватися як поважна причина неприбуття обвинуваченого ОСОБА_6 до суду, з огляду на те, що відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 138 КПК України поважною причиною неприбуття особи на виклик є тяжка хвороба або перебування в закладі охорони здоров`я у зв`язку з лікуванням або вагітністю за умови неможливості тимчасово залишити цей заклад. З огляду на викладене, сам по собі факт перебування особи в лікувальному закладі не є безумовною поважною причиною не брати участі у судовому засіданні за можливості такої участі, у тому числі дистанційно.

Перебуваючи у статусі обвинуваченого, ОСОБА_6 зобов`язаний з`являтися за викликами Вищого антикорупційного суду для участі в судових засіданнях у кримінальному провадженні щодо нього. Водночас ОСОБА_6 систематично не з`являвся на судові засідання, у зв`язку з чим до нього були застосовані грошові стягнення, а надалі запобіжний захід змінено на більш суворий, а саме цілодобовий домашній арешт. 

Сторона захисту в своєму клопотанні акцентує увагу Суду на неможливість обвинуваченого ОСОБА_6 з`явитися у судові засідання у зв`язку із перебуванням останнього на стаціонарному лікуванні. Разом з тим, Суд зауважує, що стороною захисту не доведено факт неможливості обвинуваченим ОСОБА_6 взяти участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів. 

Таким чином, є підстави для застосування до обвинуваченого ОСОБА_6 визначеного у ст. 323 КПК України заходу забезпечення кримінального провадження, пов`язаного із неприбуттям особи в судове засідання без поважних причин, а саме приводу.

Водночас згідно з ч. 1 ст. 318 КПК України судовий розгляд має бути проведений і завершений протягом розумного строку. Частиною 2 цієї ж статті передбачено, що судовий розгляд здійснюється в судовому засіданні із обов`язковою участю сторін кримінального провадження, крім випадків, передбачених КПК України. Розумними вважаються строки, що є об`єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Проведення судового провадження у розумні строки забезпечує суд (частини 1 та 2 статті 28 КПК України).

Згідно з п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, установленим законом, який встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Положення Конвенції кореспондуються з нормами національного законодавства. Так, ч. 5 ст. 28 КПК України закріплює право кожного на те, щоб обвинувачення щодо нього в найкоротший строк або стало предметом судового розгляду, або щоб відповідне кримінальне провадження щодо нього було закрите. Аналогічно ч. 1 ст. 283 КПК України гарантує право на розгляд обвинувачення в суді в найкоротший строк або на його припинення шляхом закриття провадження.

Ухвалюючи рішення про привід обвинуваченого ОСОБА_6 , Суд бере до уваги те, що останній госпіталізований до КП Лікарня № 2 ім. Павлусенка Житомирської міської ради, дані про важкість його хвороби відсутні, тому Суд вважає за необхідне визначити приміщення суду у м. Житомирі, яке територіально наближене до вказаної лікарні. Також Суд вважає за необхідне дозволити обвинуваченому ОСОБА_6 брати участь в судовому засіданні дистанційно, поза межами приміщення суду із використанням технічних засобів відеоконференцзв`язку.

При цьому суд виходить з того, що дані про можливість виконання приводу та форму його виконання можливо буде встановити виключно виконавцем такого приводу на місці його фактичного виконання, адже у суду такі дані відсутні. Також за браком часу здійснити будь-які запити та отримати на них відповідь суд не має можливості. Захист таку інформацію від суду приховав.

Таким чином, Суд визначає альтернативний спосіб виконання ухвали про здійснення приводу, а саме шляхом надання доручення особі, яка виконує ухвалу про здійснення приводу, забезпечити можливість, у тому числі технічну, дистанційної участі обвинуваченого ОСОБА_6 в судовому засіданні із використанням власних технічних засобів відеоконференцзв`язку, або із використанням власних технічних засобів особи, яка виконує ухвалу про здійснення приводу.

Тобто Суд зазначає наявність двох альтернативних місць участі обвинуваченого ОСОБА_6 в судовому засіданні, які підлягають врахуванню особою, яка буде виконувати ухвалу про привід. У випадку встановлення об`єктивної неможливості супроводження обвинуваченого ОСОБА_6 до приміщення Корольовського районного суду м. Житомира для участі у судовому засіданні в режимі відеоконференції, уповноважена особа повинна забезпечити технічну можливість дистанційної участі обвинуваченого ОСОБА_6 в судовому засіданні із використанням власних технічних засобів за умови, що його стан здоров`я дозволяє таку участь.

При цьому суд враховує положення частин 1, 2 ст. 336 КПК України, згідно яких судове провадження може здійснюватися у режимі відеоконференції під час трансляції з іншого приміщення, у тому числі яке знаходиться поза межами приміщення суду (дистанційне судове провадження), у разі, зокрема неможливості безпосередньої участі учасника кримінального провадження в судовому провадженні за станом здоров`я або з інших поважних причин; необхідності вжиття таких заходів для забезпечення оперативності судового провадження. Суд ухвалює рішення про здійснення дистанційного судового провадження за власною ініціативою або за клопотанням сторони чи інших учасників кримінального провадження. У разі якщо сторона кримінального провадження заперечує проти здійснення дистанційного судового провадження, суд може ухвалити рішення про його здійснення лише вмотивованою ухвалою, обґрунтувавши в ній прийняте рішення. Суд не має права прийняти рішення про здійснення дистанційного судового провадження, в якому поза межами приміщення суду перебуває обвинувачений, якщо він проти цього заперечує, крім випадків здійснення дистанційного судового провадження в умовах воєнного стану.

З огляду на тривалість військового стану, суд не обмежений позицією обвинуваченого з даного питання, що є релевантним потребам даного кримінального провадження.

Керуючись ст. 139, 140, 143, 314, 323, 336, 376 КПК України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора задовольнити.

Застосувати (здійснити) до обвинуваченого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (уродженця м. Житомир, Житомирської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ), привід до Корольовського районного суду м. Житомира для участі у судовому засіданні, призначеному на 09 годину 40 хвилин 19 серпня 2026 року, в режимі відеоконференції

або шляхом забезпечення його участі із використанням технічних засобів.

Виконання ухвали про здійснення приводу доручити детективам Національного антикорупційного бюро України.

Контроль за виконанням ухвали покласти на уповноважених прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, які є в групі прокурорів у вказаному кримінальному провадженні.

Ухвала набирає законної сили з моменту її постановлення і оскарженню не підлягає.

Даний привід не підлягає виконанню, якщо його виконання може спричинити загрозу життю і здоров`ю особи, щодо якої він застосовується.

У разі неможливості здійснення приводу особа, яка виконує ухвалу про здійснення приводу повертає її до суду з письмовим поясненням причин невиконання.

Головуюча суддя ОСОБА_1 

Судді ОСОБА_2 

ОСОБА_3