Справа № 991/10636/26

Провадження № 1-кс/991/10660/26

УХВАЛА

про арешт майна

21 серпня 2026 рокумісто Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

детектива ОСОБА_3 ,

розглянув у закритому судовому засіданні клопотання детектива Національного бюро Четвертого підрозділу детективів Другого Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_3 , погоджене Генеральним прокурором ОСОБА_4 , про арешт майна у кримінальному провадженні № 42025000000000295 від 09.04.2025.

(1) Короткий виклад змісту поданого клопотання

20.08.2026 до суду надійшло зазначене клопотання. З його змісту вбачається, що Детективами Четвертого підрозділу детективів Другого Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ) здійснюється досудове розслідування у цьому провадженні за фактом можливого вчинення народним депутатом України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 366-2, ч. 2 ст. 209 Кримінального кодексу України (далі - КК).

Детектив вказав, що це кримінальне провадження розпочато на підставі обґрунтованого висновку Національного агентства з питань запобігання корупції (далі - НАЗК), відповідно до якого народний депутат України ОСОБА_6 вніс до декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, завідомо недостовірні відомості, які відрізняються від достовірних на загальну суму 3 657 000 гривень. Вказане виразилось у невідображенні у декларації, поданої останнім за 2023 рік, доходу від ОСОБА_7 в якості частини оплати за попереднім договором купівлі-продажу будинку від 07.03.2022.

Так, згідно з поясненнями ОСОБА_6 той 07.03.2022 (як продавець) уклав з ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , (як покупцем) попередній договір, відповідно до якого останні підтвердили намір укладення основного договору щодо купівлі - продажу будинку, який розташований по АДРЕСА_1 , площею 481,9 квадратних метра.

Відповідно до умов попереднього договору, в момент його підписання покупець оплачує продавцю частину авансового платежу у розмірі 100 000 доларів США, у термін до 07.09.2022 - таку ж суму коштів, і так поетапно до 07.03.2027 на загальну суму 1 000 000 доларів США. При цьому, право власності на будинок до покупця переходить після укладання основного договору, але авансовими коштами в сумі 500 тис. дол. США продавець ( ОСОБА_6 ) може розпоряджатись на власний розсуд (п. 8 Договору).

Також, у разі несплати покупцем авансового платежу за умовами встановленими договором, зобов`язання сторін вважаються припиненими, з дня, наступного за останнім днем строку, протягом якого покупець повинен був сплатити відповідну частину авансового платежу. В такому випадку продавець звільняється від обов`язку укласти основний договір з покупцем та може укладати будь-які договори щодо предмета договору із третіми особами (п. 9 Договору). При цьому, про необхідність повернення авансового платежу продавцем нічого не зазначається.

Як гарантія для покупця за цим договором виступає зобов`язання продавця не відчужувати будинок, не передавати в користування та не передавати в заставу (п. 15 Договору).

В поясненнях, наданих НАЗК, ОСОБА_6 підтвердив факт укладення цього попереднього договору від 07.03.2022 та повідомив, що протягом 2022 року отримав від ОСОБА_7 грошові кошти в сумі 200 000 доларів США, а в 2023 році - 100 000 доларів США, які в подальшому передав своїй дружині ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , яка, в свою чергу, вказані кошти інвестувала в будівництво нерухомості в Республіці Польща.

Так, відповідно до поданої ОСОБА_6 декларації (розділ 12 «Грошові активи») за період 2022 року, ОСОБА_10 у цьому ж році здійснила попередню оплату юридичній особі, яка зареєстрована за кордоном: LC Corp Invest XV, ідентифікаційний код: 8992728044 (місцезнаходження 53-333 Poland Wroclaw, ulica Powstancow Slaskich nr 2-4) на суму 195 921 PLN.

Окрім цього, вона ж здійснила попередню оплату юридичній особі, яка зареєстрована за кордоном: F.R.B. Inter-Bud, ідентифікаційний код не відомий, місцезнаходження - Республіка Польща на суму 381 684 PLN.

Крім того, у цій же декларації, поданій за період 2022 року, суб`єкт декларування ОСОБА_6 у Розділі «12.1. Банківські та інші фінансові установи, у тому числі за кордоном, у яких у суб`єкта декларування або членів його сім`ї відкриті рахунки або зберігаються кошти, інше майно» зазначає про наявність в його дружини банківських рахунків, відкритих в банківських установах Республіки Польща: mBank (ідентифікаційний код: 0000025237), BNP Paribas, PKO Bank Polski, Santander Bank Polska. Одночасно, ОСОБА_6 не зазначає про наявність будь-яких грошових коштів на рахунках, відкритих у вказаних банківських установах, на ім`я його дружини - ОСОБА_9 .

В подальшому, народний депутат України ОСОБА_6 у поданій за період 2023 року декларації відобразив відомості щодо внесення його дружиною попередньої оплати юридичній особі, яка зареєстрована за кордоном: F.R.B. Inter-Bud, ідентифікаційний код не відомий, місцезнаходження - Республіка Польща на суму 849 856 PLN, а в декларації за період 2024 рік - 955 896 PLN. Окрім того, в цій же декларації вказано про наявність на банківських рахунках BNP Paribas, РКО Bank Polski грошових коштів.

Крім того, в своїх поясненнях, наданих НАЗК, ОСОБА_6 підтвердив факт укладення цього попереднього договору від 07.03.2022 та повідомив, що протягом 2022 року отримав від ОСОБА_7 грошові кошти в сумі 200 000 доларів США, а в 2023 році - 100 000 доларів США, які в подальшому передав своїй дружині ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , яка, в свою чергу, частину коштів інвестувала в придбання нерухомості в Королівстві Іспанії. 

Так, відповідно до поданої ОСОБА_6 декларації (розділ 3 «Об`єкти нерухомості») за період 2022 року, ОСОБА_10 у цьому ж році здійснила купівлю квартири, площею 130,84 кв. м, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 . Разом з тим, вартість набутого майна суб`єкт декларування не вказав.

При цьому, незважаючи на підтвердження ОСОБА_7 в письмовому пояснені на адресу НАЗК від 21.02.2025 передачі 300 тис. дол. США станом на 31.12.2023 в рахунок авансових платежів за попереднім договором від 07.03.2022, ОСОБА_6 не зазначає в деклараціях за 2022-2024 роки та в повідомленнях про зміни в майновому стані, про отримання цих коштів.

В своїх поясненнях ОСОБА_6 пояснив, що не декларував надходження коштів, оскільки, нібито, отримав роз`яснення на гарячій лінії НАЗК про відсутність необхідності декларування авансових платежів за попереднім договором.

Разом з тим, згідно з відповіддю НАЗК від 19.05.2025 № 42-01/43471-25 ОСОБА_6 не звертався із запитом про роз`яснення до офіційних електронних поштових сервісів із запитами про роз`яснення та на гарячу лінію НАЗК з телефону, який зареєстровано декларантом у своєму особистому кабінетові.

В подальшому, народний депутат України ОСОБА_6 в поданій 30.04.2026 за період 2025 року виправленій декларації відобразив відомості щодо виникнення у нього фінансового зобов`язання в сумі 12 591 750 грн у зв`язку з розірванням попереднього договору із ОСОБА_7 . Датою виникнення такого зобов`язання ОСОБА_6 вказав 02.01.2025. Разом з тим, в поданій 31.03.2026 за період 2025 року декларації не відобразив таких відомостей.

Також у Єдиному державному реєстрі декларацій відсутнє повідомлення ОСОБА_6 про зміни в майновому стані внаслідок виникнення у нього зобов`язання в сумі 12 591 750 грн у зв`язку з розірванням 02.01.2025 попереднього договору із ОСОБА_7 .

Крім того, як одне з джерел своїх доходів, ОСОБА_6 вказує отримані 10.03.2022 від свого батька ОСОБА_11 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) 5 000 350 грн (що еквівалентно 170 923 дол. США за офіційним курсом НБУ) в якості оплати за частку статутного капіталу ТОВ «Юрпромтехсервіс» згідно з договором купівлі-продажу корпоративних прав від 08.08.2019.

Також, в декларації за 2021 рік, ОСОБА_6 зазначає, що його дружина ОСОБА_12 отримала від свого свекра - ОСОБА_13 дохід в сумі 1 350 000 грн за проданий 03.08.2021 автомобіль MERCEDES-BENZ GLC 300 2018 р.в.

Отож, усього за 2021-2022 роки ОСОБА_11 передав ОСОБА_6 та ОСОБА_9 6 350 350 грн. Разом з тим, офіційний дохід ОСОБА_11 з 1998 року по 2022 роки склав 3 531 910,34 грн.

Зважаючи на викладене, вбачається малоймовірним отримання ОСОБА_6 та його дружиною від свого батька ОСОБА_13 доходу в сумі 6 350 350 грн за правочини із купівлі транспортного засобу та купівлі-продажу корпоративних прав.

Також, на думку органу досудового розслідування, видається сумнівним укладення 07.03.2022 ОСОБА_6 та ОСОБА_14 попереднього договору купівлі-продажу будинку на загальну суму 1 000 000 доларів США з поетапною його виплатою до 07.03.2027 та з урахуванням нібито розірвання цього договору 02.01.2025.

Більш очевидним, з точки зору сторони обвинувачення, у цьому випадку є фіктивність укладення вказаних правочинів з метою надання вигляду законності походженню коштів, здобутих злочинним шляхом, та їх подальшої легалізації.

Внаслідок проведення таких операцій, ці кошти були витрачені, у тому числі, на придбання об`єктів нерухомості на території України, в Королівстві Іспанії та республіці Польщі з одночасним умисним внесенням суб`єктом декларування завідомо недостовірних відомостей до декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, передбаченої Законом України «Про запобігання корупції».

Згідно з поданими ОСОБА_6 деклараціями за період з 2018 по 2022 роки, ОСОБА_6 та його дружиною ОСОБА_9 отримано 24 588 007,12 грн доходу із усіх зазначених ним джерел (включно із накопиченнями та отриманими у 2022 році доходами від сторонніх осіб).

Разом з тим, за період з 2018 по 2022 роки сума здійснених капітальних витрат народним депутатом ОСОБА_6 та його дружиною ОСОБА_10 (нерухомість в Україні та за кордоном, придбання автомобілей) склала 26 715 997,69 грн (без врахування поточних витрат на проживання).

Різниця в сумі 2 127 990,57 грн у офіційних доходах і видатках може свідчити про набуття, володіння, використання, розпорядження майном, щодо якого фактичні обставини свідчать про його одержання злочинним шляхом.

За таких обставин, у діях ОСОБА_6 вбачається наявність ознак правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 366-2 (умисне внесення суб`єктом декларування завідомо недостовірних відомостей до декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, передбаченої Законом України «Про запобігання корупції», якщо такі відомості відрізняються від достовірних на суму від 750 до 2500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб), ч. 2 ст. 209 КК України (набуття, володіння, використання, розпорядження майном, щодо якого фактичні обставини свідчать про його одержання злочинним шляхом, у тому числі здійснення фінансової операції, вчинення правочину з таким майном, або переміщення, зміна форми (перетворення) такого майна, або вчинення дій, спрямованих на приховування, маскування походження такого майна або володіння ним, права на таке майно, джерела його походження, місцезнаходження, якщо ці діяння вчинені особою, яка знала або повинна була знати, що таке майно прямо чи опосередковано, повністю чи частково одержано злочинним шляхом, вчинене за попередньою змовою групою осіб), а в діях ОСОБА_9 , ОСОБА_11 , ОСОБА_7 вбачається наявність ознак правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 209 КК України (набуття, володіння, використання, розпорядження майном, щодо якого фактичні обставини свідчать про його одержання злочинним шляхом, у тому числі здійснення фінансової операції, вчинення правочину з таким майном, або переміщення, зміна форми (перетворення) такого майна, або вчинення дій, спрямованих на приховування, маскування походження такого майна або володіння ним, права на таке майно, джерела його походження, місцезнаходження, якщо ці діяння вчинені особою, яка знала або повинна була знати, що таке майно прямо чи опосередковано, повністю чи частково одержано злочинним шляхом, вчинене за попередньою змовою групою осіб).

На підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 04.08.2026, 12.08.2026 проведено обшук за адресою розташування домоволодіння народного депутата України ОСОБА_6 , яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 .

За результатами проведення обшуку віднайдено такі речі та документи:

-мобільний телефон Apple iPhone 15 Plus MUOY3HN/A серійний номер НОМЕР_3 imei НОМЕР_4 , який належить ОСОБА_11 (батько народного депутата України ОСОБА_6 ).

-належний ОСОБА_11 блокнот в обкладинці коричневого кольору із написом на лицьовому боці «2003 ВАТ Західенерго» із рукописними записами всередині.

Як встановлено під час проведення обшуку, у мобільному телефоні Apple iPhone 15 Plus міститься картка сім-карта із номером НОМЕР_5 .

Подальшим оглядом цифрового вмісту телефону серед контактів виявлено контакт підписаний як « ОСОБА_15 » із номером телефону « НОМЕР_6 ». Як пояснив ОСОБА_11 , вказаний абонентський номер належить його сину ОСОБА_6 

Подальшим оглядом цифрового вмісту телефону у месенджері Viber виявлено листування із абонентом « ОСОБА_15 » із номером телефону « НОМЕР_6 ».

Поміж іншого, у листуванні від 17.07.2024 виявлено повідомлення від ОСОБА_6 до ОСОБА_11 у вигляді посилання на відеосюжет журналістського розслідування «Мають квартири, мільйони, елітні авто. Але просять». Також серед листування виявлено вкладення у вигляді фотозображення свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_8, Audi E-TRON, vin-код НОМЕР_7 .

Окрім цього, серед листування виявлено направлення від ОСОБА_11 до ОСОБА_6 фотокопій документів про доходи, які отримані ОСОБА_11 .

У месенджері Whats App виявлено системне повідомлення про вихід з акаунту.

У месенджері Signal виявлені сеанси аудіозв?язку із абонентом «ОСОБА_15» із номером телефону « НОМЕР_6 ».

Враховуючи, що вказане листування та виявлені контакти мають відношення до предмета досудового розслідування у цьому провадженні та можуть бути використані в якості доказів, а також з метою проведення експертного дослідження належного ОСОБА_16 мобільного телефону Apple iPhone 15 Plus на предмет відновлення видалених листувань, вкладень та файлів, а також для вивчення фізичних властивостей мобільного телефона, які мають значення для кримінального провадження, детективом прийнято рішення про його вилучення.

Матеріали провадження, на думку органу досудового розслідування, свідчать, що на цьому етапі провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою недопущення перетворення та знищення інформації, яка міститься у мобільному телефоні шляхом накладення на нього арешту, з метою збереження речових доказів.

(2) Позиції учасників провадження

У судовому засіданні детектив ОСОБА_17 , підтримав доводи, викладені у клопотанні, та просив його задовольнити.

Власник майна про розгляд клопотання був повідомлений належним чином, однак за викликом не прибув.

Відповідно до ч. 1 ст. 172 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) неприбуття вказаної особи у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.

(3) Мотиви, з яких виходив слідчий суддя при вирішенні клопотання

Відповідно до підпункту 7 ч. 2 ст. 131 КПК арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження. Статтею 132 КПК встановлено загальні правила їх застосування - вони не допускаються, якщо слідчий, прокурор не доведе, що:

-існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження;

-потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора;

-може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК арештом майна є тимчасове позбавлення за ухвалою слідчого судді права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно, зокрема, є доказом кримінального правопорушення.

Для збереження речових доказів арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно може бути речовим доказом (перший абзац частини 3 ст. 170 КПК).

Відповідно до абзацу другого цієї ж частини статті арешт на комп`ютерні системи чи їх частини накладається лише у випадках, якщо вони отримані внаслідок вчинення кримінального правопорушення або є засобом чи знаряддям його вчинення, або зберегли на собі сліди кримінального правопорушення, або у випадках, передбачених пунктами 2, 3, 4 частини другою цієї статті, або якщо їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, а також якщо доступ до комп`ютерних систем чи їх частин обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов`язаний з подоланням системи логічного захисту.

Згідно з приписами ч. 10 ст. 170 КПК арешт може бути накладений на рухоме чи нерухоме майно, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді визначено необхідність арешту майна.

Слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу (абз. 1 ч. 1 ст. 173 КПК). До таких ризиків вказаний абзац відносить можливість приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження майна.

До того ж, за змістом ч. 2 ст. 173 КПК при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен враховувати, серед іншого:

-правову підставу для арешту майна;

-можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні;

-розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження;

-наслідки арешту майна для, зокрема, третіх осіб.

Отже, з аналізу зазначених у попередніх абзацах норм КПК вбачається, що арешт майна можливо застосувати якщо:

-існує обґрунтована підозра щодо вчинення злочину такої тяжкості, що дозволяє застосування арешту майна;

-майно, на яке накладається арешт, перебуває у власності осіб, щодо майна яких його дозволено накладати;

-речі та документи є тими видами майна, на які може бути накладено арешт;

-це майно є речовим доказом;

-буде досягнуто завдань, для виконання яких детектив звертається із клопотанням;

-наслідки арешту майна для осіб, чиї права обмежуються, будуть розумними та співрозмірними із завданнями цього кримінального провадження.

У процесі вирішення вказаних питань, слідчий суддя доходить таких висновків щодо кожного з них.

(3.1) Детектив довів існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочинів такої тяжкості, що дозволяють застосування арешту майна

В цьому кримінальному провадженні йдеться про можливе вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 366-2, ч. 2 ст. 209 КК України.

Описана у клопотанні фабула у сукупності з наданими детективом поясненнями та представленими матеріалами кримінального провадження дає слідчому судді можливість дійти висновку про наявність ознак вказаних кримінальних правопорушень.

Окрім цього, для визначення можливості вчинення таких злочинів слідчий суддя дослідив надані відомості, зокрема в їх копіях:

-витяг з ЄРДР у кримінальному провадженні № 42025000000000295 від 09.04.2025;

-реєстраційні картки на транспортні засоби;

-відомості з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна;

-письмові пояснення ОСОБА_6 до НАЗК від 20.10.2024 з додатками;

-письмові пояснення ОСОБА_6 до НАЗК від 28.11.2024 з додатками;

-письмові пояснення  ОСОБА_6 до НАЗК від 27.02.2025 з додатками;

-лист НАЗК від 17.02.2025 про надання пояснень;

-лист НАЗК від 02.10.2024 про надання пояснень;

-лист НАЗК від 23.09.2024 про надання інформації;

-лист НАЗУ від 02.10.2024 про надання інформації;

-лист керівника апарату Верховної Ради України від 08.10.2024 з додатками;

-обґрунтований висновок НАЗК щодо виявлення ознак корупційного або пов`язаного з корупцією правопорушення, за яке передбачено кримінальну відповідальність, затвердженого заступником голови НАЗК 27.03.2025;

-відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела та суми доходів, нарахованих фізичній особі податковим агентом, та/або суми доходів, отриманих самозайнятою особою, розмір утриманого податку з доходів фізичних осіб, а також загальну суму річного доходу, задекларованого фізичною особою в податковій декларації про майновий стан і доходи;

-декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування поданих ОСОБА_6 за 2018-2025 роки (кандидата на посаду, щорічні, виправлені);

-попередній договір від 07.03.2022 між ОСОБА_6 та ОСОБА_7 ;

-письмові пояснення ОСОБА_7 до НАЗК від 21.02.2025;

-заява ОСОБА_11 та ОСОБА_6 від 01.12.2022;

-інші матеріали кримінального провадження в їх сукупності.

Отож, у судовому засіданні детектив довів достатність підстав вважати, що могли бути вчинені кримінальне правопорушення за ч. 1 ст. 366-2, ч. 2 ст. 209 КК України. Воно носить такий ступінь тяжкості, що дає слідчому судді підстави для застосування заходу забезпечення кримінального провадження у виді арешту.

(3.2) Майно, на яке накладається арешт, перебуває у власності особи, щодо майна якої його дозволено накладати

Арешт задля збереження речового доказу може накладатися на майно будь-якої фізичної чи юридичної особи.

Встановлено, що мобільний телефон Apple iPhone 15 Plus MUOY3HN/A серійний номер НОМЕР_3 imei НОМЕР_4 належить ОСОБА_11 , що підтверджено протоколом обшуку від 12.08.2026.

Отже, слідчий суддя дійшов висновку, що на майно вказаної особи можливо накласти арешт у цьому випадку.

(3.3) Речі є тими видами майна, на які може бути накладено арешт

Детектив у своєму клопотанні просив накласти арешт на мобільний телефон. Таке майно є рухомим (ч. 2 ст. 181 Цивільного кодексу України). Відтак, на нього може бути накладено арешт.

(3.4) Арешт на майно необхідно накласти з метою збереження речових доказів

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК арешт на майно може бути накладено з метою збереження речових доказів. У цьому випадку арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК.

Відповідно до частини першої зазначеної статті речовими доказами, зокрема, є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Вказаний телефон визнано речовими доказами (згідно з постановою про визнання речовими доказами від 14.08.2026).

Він є серед переліку речей та документів, для відшукання яких проводився обшук за адресою: АДРЕСА_1 . Його зазначено в ухвалі слідчого судді від 04.08.2026.

Оцінюючи вилучену річ на предмет наявності у неї ознак речового доказу, слідчий суддя доходить таких висновків.

Зі змісту протоколу обшуку, зокрема вбачається, що ОСОБА_11 видав детективам належний йому мобільний телефон Apple iPhone 15 Plus та самостійно розблокував його і у подальшому надав пароль від телефону, який записано ним на папірці та поміщено до чохла від телефону.

У мобільному телефоні міститься картка сім-карта із номером НОМЕР_5 . Подальшим оглядом цифрового вмісту телефону серед контактів виявлено контакт підписаний як « ОСОБА_15 » із номером телефону « НОМЕР_6 ».

3і слів ОСОБА_11 , вказаний абонентський номер належить його сину ОСОБА_18 .

Подальшим оглядом цифрового вмісту телефону у месенджері Viber виявлено листування із абонентом « ОСОБА_15 ». Поміж іншого, у листуванні від 17.07.2024 міститься повідомлення від ОСОБА_6 до ОСОБА_11 у вигляді посилання на відеосюжет журналістського розслідування «Мають квартири, мільйони, елітні авто. Але просять».

Також серед листування виявлено вкладення у вигляді фотозображення свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_8, Audi E-TRON, vin-код НОМЕР_7 .

Окрім цього, серед листування виявлено направлення від ОСОБА_11 до ОСОБА_6 фотокопій документів про доходи, які отримані ОСОБА_11 .

У месенджері Whats App виявлено системне повідомлення про вихід з акаунту, а у месенджері Signal виявлені сеанси аудіозв?язку із абонентом «ОСОБА_15» із номером телефону « НОМЕР_6 ».

Відповідно до протоколу огляду мобільного телефону, що належить ОСОБА_11 , та додатку до нього від 14.08.2026 вбачається, що пароль доступу до телефону відомий. Під час огляду створювалась копія файлової системи мобільного телефону.

Водночас слідчий суддя зважає, що постановою детектива НАБУ ОСОБА_3 від 17.08.2026 призначено проведення комп`ютерно-технічної експертизи. На вирішення експертів поставлено питання, серед іншого: чи міститься у пам`яті наданого на дослідження мобільного телефону текстові, графічні файли, нотатки, записи в календарі, записи в нотатках, в тому числі і видалені, зміст або назва яких містить відповідні (перелічені у постанові) ключові слова (окремо або разом та\або в різних комбінаціях між собою); чи містяться серед виявленого наповнення у пам`яті наданого на дослідження мобільного телефону SMS-листування, месенджерів та електронної пошти повідомлення, листування із відповідними абонентами, у разі наявності - надати листування в електронному вигляді на окремий носій.

Суттєвим для встановлення такої інформації є наявність самого мобільного телефону, який буде становити предмет дослідження експерта, що узгоджується із положеннями п. 13.3 розділу ІІ Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 № 53/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 26.12.2012 № 1950/5, зі змінами, чинними на час розгляду справи).

Тому, на переконання слідчого судді, наявні достатні підстави вважати, що існує можливість використання такого майна як доказу у кримінальному провадженні і воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК.

(3.5) Завдяки арешту буде досягнуто завдань, для виконання яких детектив звертається із клопотанням

Завданнями арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Зокрема, зважаючи на обставини, що розслідуються у межах цього провадження, обґрунтованою є можливість знищення, приховування, псування інформації чи самого пристрою, який було вилучено під час обшуку.

(3.6) Наслідки арешту майна для осіб, чиї права обмежуються, будуть розумними та співрозмірними із завданнями цього кримінального провадження

Критерії розумності та співрозмірності є оціночними поняттями та визначаються на розсуд слідчого судді. При цьому, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися, зокрема, на умовах, передбачених законом. Обмеження права власності має переслідувати законну мету за допомогою засобів, які є їй пропорційними. Водночас будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечувати «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи.

КПК у частині четвертій статті 173 визначає, що у разі задоволення клопотання слідчий суддя застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя зобов`язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.

При цьому, заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна (ч. 11 ст. 170 КПК).

На переконання слідчого судді, накладення арешту у цьому випадку є розумним та співрозмірним завданням кримінального провадження. При цьому, суд враховує, серед іншого, суспільну небезпеку можливих кримінальних правопорушень, їх специфіку та тяжкість.

У ході розгляду клопотання слідчим суддею не встановлено негативних наслідків арешту майна для третіх осіб. Що стосується прав та законних інтересів власників майна, то слідчий суддя вважає, що такі обмеження не є занадто обтяжливими для них. Мобільний телефон не є занадто вартісним майном, а, за необхідності, інформацію з нього можна скопіювати з так званого хмарного сховища або ж у НАБУ.

З урахуванням зазначеного, слідчий суддя переконаний, що накладення арешту у цьому випадку є пропорційним та співрозмірним завданням кримінального провадження та переслідує легітимну мету.

Також слідчий суддя вважає обґрунтованим застосувати заборону користування та розпорядження майном, зважаючи на встановлені ризики знищення, приховування, псування майна, яке є речовим доказом.

Накладення арешту на майно не є припиненням або позбавленням права власності на нього. Такий захід є лише тимчасовим обмеженням права власності. При цьому, такі обмеження власності на майно не перешкоджають здійсненню звичайної господарської діяльності.

На підставі викладеного, слідчий суддя постановив:

1.Клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_19 про арешт майна задовольнити.

2.Накласти арешт на вилучений 12.08.2026 під час обшуку за адресою:  АДРЕСА_1 , мобільний телефон Apple iPhone 15 Plus MUOY3HN/A серійний номер НОМЕР_3 imei НОМЕР_4 , який належить ОСОБА_11 .

3.Ухвала про арешт виконується негайно.

4.Копію цієї ухвали вручити/надіслати детективу та власнику майна невідкладно.

Арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням власника або володільця майна у порядку, передбаченому частиною 1 статті 174 КПК.

На ухвалу слідчого судді впродовж п`яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга, яка подається до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду. 

Ухвала набирає законної сили після закінчення п`ятиденного строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі її подання ухвала слідчого судді, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Слідчий суддя         ОСОБА_1