Справа № 991/10961/26

Провадження 1-кс/991/10991/26

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД 

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 серпня 2026 року м.Київ 

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 , 

за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у місті Києві скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, яка полягає у невнесенні до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей, викладених у заяві про кримінальне правопорушення від 21.08.2026,

ВСТАНОВИВ:

1. Зміст поданої скарги та позиції сторін

26.08.2026 до Вищого антикорупційного суду (далі - ВАКС) ОСОБА_3 було направлено через систему «Електронний суд» скаргу на бездіяльність уповноважених посадових осіб Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (далі - САП), яка полягає у невнесенні до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) відомостей, викладених у заяві про вчинення кримінального правопорушення від 21.08.2026. Системою автоматизованого розподілу для розгляду скарги 27.08.2026 визначено слідчого суддю ОСОБА_1 .

Скарга обґрунтовується наступними доводами:

- заявником скарги 21.08.2026 була подана заява до САП щодо внесення відомостей до ЄРДР про скоєння кримінальних правопорушень, передбачених ст. 364, 369-2 Кримінального кодексу України (далі - КК);

- листом від 26.08.2026 за підписом начальника п`ятого відділу управління процесуального керівництва, підтримання публічного обвинувачення та представництва в суді САП ОСОБА_4 заявника було повідомлено про те, що об`єктивних даних, які б вказували на вчинення кримінальних правопорушень, у його заяві не наведено, у зв`язку з чим, відсутні підстави для внесення відомостей до ЄРДР;

- отже, бездіяльність САП є незаконою, необґрунтованою та підлягає визнанню протиправною з покладенням на САП обов`язку внести відомості до ЄРДР та розпочати досудове розслідування.

У судове засідання заявник скарги не з`явився, подав 28.08.2026 клопотання, в якому скаргу підтримав та просив проводити її розгляд без його участі.

В той же день від прокурора САП ОСОБА_5 надійшли письмові пояснення щодо скарги. Суть пояснень полягає у тому, що заява ОСОБА_3 про вчинення кримінального правопорушення містить інформацію про незгоду з діями прокурора - процесуального керівника щодо зупинення кримінального провадження №12018110030000588, пересилання звернень заявника для розгляду по суті з Київської обласної прокуратури до Білоцерківської окружної прокуратури, нерозгляд окремих звернень Офісом Генерального прокурора, а також інших питань та міркувань заявника щодо того, як має здійснюватися досудове розслідування. З огляду на викладене, за результатами розгляду цієї заяви САП не встановлено об`єктивних даних, які б вказували на вчинення кримінальних правопорушень, у тому числі підслідних детективам Національного антикорупційного бюро України, у зв`язку із чим, відсутні підстави для внесення цих відомостей до ЄРДР.

Разом з тим, також надійшли письмові заперечення від начальника управління процесуального керівництва, підтримання публічного обвинувачення та представництва в суді САП ОСОБА_6 , в яких він просив відмовити у задоволенні скарги та проводити її розгляд без участі представника САП. Суть цих заперечень також зводиться до того, що САП не встановило об`єктивних даних у заяві ОСОБА_3 , які б вказували на вчинення кримінальних правопорушень, у зв`язку із чим, відсутні підстави для внесення цих відомостей до ЄРДР.

2. Мотиви слідчого судді

Дослідивши подану скаргу та додатки до неї, слідчий суддя дійшов таких висновків.

Згідно з ч. 1 ст. 24 КПК, кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому КПК.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК на досудовому провадженні може бути оскаржена бездіяльність слідчого, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.

Слідчим суддею встановлено, що 21.08.2026 ОСОБА_3 звернувся до САП із заявою про вчинення кримінального правопорушення. Листом №07/5-6070вих-26 від 26.08.2026 за підписом начальника п`ятого відділу управління процесуального керівництва, підтримання публічного обвинувачення та представництва в суді САП ОСОБА_4 заявника повідомлено про те, що об`єктивних даних, які б вказували на вчинення кримінальних правопорушень, у його заяві не наведено, а тому відсутні підстави для внесення відповідних відомостей до ЄРДР.

У заяві про вчинення кримінального правопорушення заявник скарги вказує на те, що він є стягувачем за низкою судових рішень, що набрали законної сили, якими з боржника ОСОБА_7 на його користь стягнуто грошові кошти. При цьому, загальний непогашений борг ОСОБА_7 перевищує 20 000 000 грн. Стягнення боргу унеможливлене через арешт майна боржника, накладений у кримінальному провадженні №12018110030000588 від 22.01.2018, яке було відкрите за заявою самого ж боржника і, на переконання заявника, використовується виключно як інструмент для убезпечення цього майна від примусового стягнення.

Заявник скарги вказує на тривалу неефективність та ймовірну протиправну бездіяльність посадових осіб під час досудового розслідування. Зокрема, на його переконання, досудове розслідування штучно зупинено протягом майже трьох років через нібито розшук сторонньої особи, а питання підслідності не вирішується вже вісім років. При цьому, процесуальне керівництво продовжує здійснювати прокурор Білоцерківської окружної прокуратури

ОСОБА_8 , який раніше був двічі відведений судовими рішеннями від участі у провадженні, з якого було виділено кримінальне провадження №12018110030000588. Крім того, слідча Білоцерківського РУП ОСОБА_9 здійснює процесуальні дії у 2026 році, попри те, що її протиправну відмову долучити судові рішення на користь заявника суд визнав незаконною ще у 2022 році.

Разом з тим, заявник стверджує про можливий неправомірний вплив на діяльність прокурорів з боку заступника Генерального прокурора ОСОБА_10 . Заявник посилається на лист-зауваження ОСОБА_10 від 2021 року (коли той обіймав посаду в обласній прокуратурі), що підтверджує його особисту обізнаність із незадовільним станом розслідування цього кримінального провадження. Також заявник вказує на неодноразові усні заяви боржника ОСОБА_7 та його представника ОСОБА_11 про наявність у них зв`язків із високопосадовцями органів прокуратури та запевнення, що рішення судів ніколи не будуть виконані.

Зважаючи на наведене, заявник просив перевірити наявність ознак кримінальних правопорушень у діях таких посадових осіб: (1) заступника Генерального прокурора ОСОБА_10 за ст. 369-2 КК щодо можливого протиправного впливу на прийняття рішень особою, уповноваженою на виконання функцій держави; (2) прокурора ОСОБА_8 за ст. 364 КК через здійснення процесуального керівництва всупереч двом судовим рішенням про його відвід та винесення постанов поза межами його повноважень, що завдало істотної шкоди правам стягувача; (3) слідчої ОСОБА_9 за ст. 364 КК через встановлений судом факт протиправної відмови долучити докази заявника та подальше безперешкодне проведення нею слідчих дій без жодної службової оцінки з боку керівництва.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 214 КПК слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості до ЄРДР, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з ЄРДР.

Пунктом 2 глави 3 розділу II Положення про ЄРДР, порядок формування та ведення якого затверджено Наказом Генерального прокурора від 30.06.2020 року № 298, встановлено, що відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві, повідомленні чи виявлені з іншого джерела, повинні відповідати вимогам п. 4 ч. 5 ст. 214 КПК, зокрема, мати короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.

Однак, слід зазначити, що для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР заявник у повідомленні про кримінальне правопорушення має зазначити конкретні, відомі йому обставини об`єктивної сторони такого правопорушення. Такі обставини можуть бути неповними з огляду на недостатню обізнаність заявника та початкову стадію сприйняття та дослідження цих подій, але в той же час мають бути достатніми для попередньої кваліфікації реєстраторами ЄРДР такого діяння як кримінального правопорушення за статтею, частиною статті КК.

Якщо ж зі змісту повідомлення про кримінальне правопорушення є очевидним, що обставини, викладені в ньому, не свідчать про те, що існує ймовірність вчинення будь-якого кримінального правопорушення та не потребують перевірки засобами кримінального процесу, то такі повідомлення не мають вноситися до ЄРДР, через занадто абстрактний характер та неможливість встановлення попередньої кваліфікації кримінального правопорушення, предмета, меж та напрямку досудового розслідування, яке ініціюється заявником.

Таким чином, реєстрації в ЄРДР підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті, які містять достатні відомості про кримінальне правопорушення та можуть об`єктивно свідчити про вчинення такого кримінального правопорушення.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 30.09.2021 року по справі № 556/450/18, відповідно до якої слідчий, прокурор після прийняття та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, виходячи з їх змісту, має перевірити достатність даних, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, за наслідками чого ним приймається рішення про початок досудового розслідування шляхом внесення відповідних відомостей до ЄРДР. Таким чином, підставою початку досудового розслідування є не будь-які прийняті та зареєстровані заяви, повідомлення, а лише ті з них, з яких вбачаються вагомі обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, короткий виклад яких разом із прізвищем, ім`ям, по-батькові (найменуванням) потерпілого або заявника, серед іншого, вноситься до ЄРДР.

Слідчий суддя враховує, що особа, яка звертається із заявою про вчинення кримінального правопорушення, може не володіти повною інформацією про його обставини, втім, таке повідомлення має містити відомості, які прямо чи опосередковано можуть свідчити про наявність ознак вчиненого кримінального правопорушення. Заявник не має обов`язку доводити факт вчинення кримінального правопорушення, однак наведення фактичних обставин, які спонукають його вважати, що кримінальне правопорушення було вчинене, є ознакою обґрунтованості повідомлення та надає можливість їх перевірити.

Зважаючи на наведене, слідчий суддя вважає, що скарга ОСОБА_3 не містить фактичних обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінальних правопорушень, зокрема, передбачених ст. 364, 369-2 КК.

Частина 1 статті 214 КПК не встановлює обов`язку слідчого, дізнавача, прокурора вносити відомості до ЄРДР за будь-якою заявою, а тільки тією, що містить відомості про вчинення кримінального правопорушення.

Підставами вважати, що в заяві чи повідомленні містяться відомості саме про злочин є об`єктивні дані, які дійсно свідчать про наявність ознак злочину. Такими даними є фактичне існування доказів, що підтверджує реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину). Якщо у заявах чи повідомленнях таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, які мають бути обов`язково внесені до ЄРДР.

Фактично заява ОСОБА_3 про вчинення кримінального правопорушення зводиться до оскарження, на його думку, процесуальних порушень, допущених під час здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12018110030000588, та не містить конкретних фактичних даних, які могли б свідчити про вчинення описаних ним кримінальних правопорушень. Ця заява, зокрема, не містить відомостей, які б об`єктивно вказували на наявність усіх обов`язкових елементів складу злочину (зокрема, щодо отримання чи обіцянки неправомірної вигоди, зловживання службовим становищем із завданням істотної шкоди тощо) в діях вищезазначених посадових осіб.

Отже, на переконання слідчого судді, що доводів, наведених у поданій заяві про вчинення кримінального правопорушення та скарзі, недостатньо для того, щоб розпочати кримінальне провадження стосовно вказаних осіб, адже досудове розслідування розпочинається саме на підставі фактів, які свідчать про вчинення кримінального правопорушення, і не може слугувати механізмом для безпідставного переслідування лише з огляду на суб`єктивні припущення заявника про вчинення ними протиправних дій.

Таким чином, у даному випадку відсутня бездіяльність уповноважених осіб САП щодо невнесення відомостей до ЄРДР за заявою ОСОБА_3 , оскільки викладені заявником скарги обставини не містять фактичних відомостей про вчинення кримінальних правопорушень.

На підставі наведеного, підстави для задоволення скарги відсутні.

Керуючись статтями 214, 303, 369-372, 375, 376 КПК, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні скарги ОСОБА_3 бездіяльність уповноважених осіб Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, яка полягає у невнесенні до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей, викладених у заяві про кримінальне правопорушення від 21.08.2026 - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Слідчий суддя ОСОБА_1