Cправа №991/10381/26

Провадження №11-сс/991/566/26

Суддя-доповідач: ОСОБА_1 

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 

27 серпня 2026 року місто Київ

Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:

головуючого-судді ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

секретар судового засідання ОСОБА_4 ,

за участю:

підозрюваної ОСОБА_5 ,

захисників ОСОБА_6 (в режимі відеоконференції), ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,

прокурора ОСОБА_9 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційні скарги прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_10 , захисників підозрюваної ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_6 та адвоката ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 17 серпня 2026 року щодо

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Львова, громадянки України, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , яка підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України, у кримінальному провадженні № 52023000000000600 від 01.12.2023 року,

В С Т А Н О В И Л А:

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду (далі - ВАКС) від 17.08.2026 частково задоволено клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України (далі НАБУ) ОСОБА_11 , погоджене прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (далі - САП) ОСОБА_10 , про застосування запобіжного заходу у виді застави щодо підозрюваної ОСОБА_5 та застосовано запобіжний захід у виді застави у розмірі 5 000 000 грн. Покладено на підозрювану ОСОБА_5 такі обов`язки: прибувати до слідчого (детектива), прокурора та суду за кожною вимогою; без дозволу слідчого (детектива), прокурора або суду не відлучатись з м. Києва, Київської області; повідомляти слідчого (детектива), прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; утриматись від спілкування із ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , а також із іншими підозрюваними у даному кримінальному провадженні - ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , з приводу обставин, викладених у письмовому повідомленні про підозру від 13.08.2026; здати на зберігання до відповідних органів державної влади (Центральне міжрегіональне управління ДМС у м. Києві та Київській області) свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон та інші документи, що дають право на виїзд з України і та в`їзд в Україну.

Не погодившись із вказаним рішенням, прокурор САП ОСОБА_10 , захисники підозрюваної ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_6 , та адвокат ОСОБА_7 подали апеляційні скарги.

Прокурор САП ОСОБА_10 у апеляційній скарзі із доповненнями до неї зазначає, що ухвала слідчого судді є незаконною, необґрунтованою і невмотивованою, а висновки слідчого судді, які стали підставою для застосування запобіжного заходу у виді застави в розмірі 5 000 000 грн., не відповідають фактичним обставинам справи.

На думку прокурора, слідчий суддя не врахував розмір майнової шкоди, а також те, що у випадку незастосування відносно ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді застави саме у розмірі 60 003 84 грн., підозрювана матиме реальну змогу впливу на свідків чи вжиття заходів щодо знищення (спотворення) доказів (в тому числі - шляхом надання відповідних вказівок) із застосуванням засобів обміну інформацією, яким неможливо запобігти чи задокументувати.

Слідчий суддя дійшов висновку про неможливість покласти в основу розрахунку застави загальний розмір статутного капіталу ТОВ «Консалтинг-Буд» з огляду на належність таких активів юридичній особі. Водночас слідчим суддею не надано жодної оцінки тому, що лише за результатами 2025 року чистий прибуток належного ОСОБА_5 вказаного товариства склав понад 26 млн. грн. при загальному доході в 446 млн. грн. При цьому ОСОБА_5 є єдиним засновником та кінцевим бенефіціарним власником ТОВ «Консалтинг-Буд», а отже саме вона може визначати напрямки витрачання коштів та здійснення фінансово-господарської діяльності у т.ч., приймати рішення про внесення застави.

Крім того, підконтрольна ОСОБА_5 компанія вже вносила заставу за іншого підозрюваного у іншому кримінальному провадженні, що позаяк свідчить про можливість залучення нею фінансових ресурсів інших юридичних осіб та власне про наявність таких додаткових ресурсів.

Просить скасувати ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду 17.08.2026 в частині визначення розміру застави та відмові у покладенні обов`язку носити електронний засіб контролю. Постановити нову ухвалу, якою визначити розмір застави у сумі 18 030 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 60 003 840 грн. та додатково покласти строком на два місяці обов`язок - носити електронний засіб контролю, в іншій частині ухвалу слідчого судді від 17.08.2026 залишити без змін.

У апеляційній скарзі із доповненнями до неї захисник підозрюваної ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_6 посилається на те, що обраний запобіжний захід є надміру суворим для підозрюваної, що висновки слідчого судді не відповідають встановленим обставинам. 

Підозра у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України є необґрунтованою. Рівень обґрунтованості зазначеної підозри, зважаючи на згадану слідчим суддею практику ЄСПЛ, не є достатнім для того щоб приймати рішення про доволі суворий запобіжних захід, який є виключним за своїм тягарем в розумінні ч. 5 ст. 182 КПК України.

Детективом не обґрунтовано існування зазначених у клопотанні ризиків. Відсутні докази наявності фінансової спроможності підозрюваної ОСОБА_5 для внесення застави.

В іншому кримінальному провадженні до ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід із покладенням на неї процесуальних обов`язків, що виконуються добросовісно. В рамках вказаного кримінального провадження, на майно підозрюваної ОСОБА_5 накладено арешт. Крім того, підозрюваною внесено заставу у розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Слідчий суддя ВАКС, розглядаючи клопотання детектива НАБУ, надав перевагу припущенням та вільним доводам сторони обвинувачення перед деталізованими аргументами сторони захисту, що свідчить про порушення засад рівності.

Просить скасувати ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду 17.08.2026 та постановити нову, якою обрати для ОСОБА_5 - запобіжний захід заставу у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

У апеляційній скарзі із доповненнями до неї захисник підозрюваної ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_7 посилається на те, що повідомлення про підозру необґрунтоване, заявлені ризики є формальними і надуманими, а визначений розмір застави - завідомо непомірним, каральним та таким, що штучно створює підґрунтя для безальтернативного взяття особи під варту.

Відповідно до підозри, ОСОБА_5 інкримінується виконання ролі «координатора» між керівництвом ДЗ Держспецзв`язку ( ОСОБА_24 ) та суб`єктами господарювання через ОСОБА_26 . Проте матеріали провадження свідчать, що посадовці замовника та постачальники перебували у прямій комунікації та були знайомі між собою, що повністю нівелює необхідність існування «посередника». Слідством не наведено жодного доказу, який би вказував на реальні юридичні або фактичні важелі впливу ОСОБА_5 на сторонні господарські товариства, їхніх директорів чи бухгалтерів.

Детектив НАБУ не наводить жодного фактичного підтвердження одержання ОСОБА_5 грошових коштів від зазначених контрактів на постачання БПЛА. 

Досудового розслідування триває з 01.12.2023, однак товарознавчі та економічні експертизи були призначені та проведені з грубим викривленням реальної ринкової вартості та валютних коливань періоду 2023 року в умовах дефіциту військового майна.

Заявлені стороною обвинувачення ризики є формальними і надуманими.

Просить скасувати ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду 17.08.2026 та постановити нову, якою в задоволенні клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_11 про застосування запобіжного заходу у вигляді застави у розмірі 18 030 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 60 003 840,00 грн., щодо ОСОБА_5 - відмовити.

У судовому засіданні підозрювана ОСОБА_5 , та її захисники ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , ОСОБА_7 підтримали вимоги поданих стороною захисту апеляційних скарг та заперечили проти задоволення апеляційної скарги сторони обвинувачення, прокурор САП ОСОБА_9 просив задовольнити апеляційну скаргу прокурора САП ОСОБА_10 та відмовити у задоволенні апеляційних скарг сторони захисту.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, перевіривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що їх вимоги є необґрунтованими.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає ухвалу слідчого судді в межах поданої апеляційної скарги.

У цьому провадженні встановлено такі обставини.

Детективами Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52023000000000600 від 01.12.2023 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 5 ст. 191, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209 КК України.

За версією органу досудового розслідування, кримінальне правопорушення вчинено за таких обставин.

ОСОБА_5 з 2017 по 2020 роки працювала начальником відділу, згодом заступником начальника Управління адміністративними будинками Управління справами Апарату Верховної Ради України в апараті Верховної Ради України. У зв`язку із напрямом діяльності на займаних посадах, у вказаний період ОСОБА_5 набула досвіду та ділових зв`язків у господарській діяльності в сфері будівельного бізнесу. Також, у відповідний період ОСОБА_5 особисто та через членів сім`ї та близьких осіб (в тому числі - неповнорідного брата, ОСОБА_26 ) набула контролю над низкою суб`єктів господарювання у вказаній та інших сферах, зокрема - ПП «Вест Імпекс», ПП «Торговий дім «Універсал Постач» (ПП «Сто-Сервіс»), ТОВ «Екс Ім Україна».

Надалі, в період з 2021 по 2023 роки ОСОБА_5 працювала в ТОВ «Будівельна Індустрія Кантріінвестбуд», єдиним засновником та керівником якого був ОСОБА_28 .. Вказане товариство у зазначений період виконувало значний обсяг будівельних робіт, пов`язаних із реконструкцією нежитлових приміщень Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України.

Також у період роботи в ТОВ «Будівельна Індустрія Кантріінвестбуд» ОСОБА_5 створила, а також отримала контроль над низкою суб`єктів господарювання, серед яких: ТОВ «Друга Квадра», ТОВ «Консалтинг Буд».

При цьому, під час господарської діяльності підконтрольних ОСОБА_5 товариств остання для проведення фінансово-господарських операцій як контрагентів періодично залучала юридичні особи, прямо чи опосередковано підконтрольні її брату - ОСОБА_26 , який мав досвід підприємницької діяльності у сфері поставки товарів (робіт, послуг) широкого профілю, в тому числі у сфері експортно-імпортних операцій, для здійснення яких він набув контролю також над низкою товариств-нерезидентів.

Так, за версією слідства, ОСОБА_5 , об`єднана спільним злочинним умислом разом з ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 та ОСОБА_27 , реалізуючи попередні злочинні домовленості та існуючий злочинний план щодо розтрати бюджетних коштів в особливо великому розмірі, діючи умисно, своїми пособницькими діями (порадами, вказівками, наданням засобів знарядь, усуненням перешкод) сприяла забезпеченню укладення та виконання договорів між ДЗ Держспецзв`язку та ТОВ «Захист та Охорона Сервіс», ТОВ «Тех Про Бейс», ТОВ «Екс Ім Україна» на поставку БпЛА за завищеною вартістю у загальній сумі 254 221 162,52 грн.

Зокрема до таких договорів належать: (1) договір між Департаментом забезпечення Держспецзв`язку та ТОВ «Захист та Охорона Сервіс» від 19.05.2023 № 179-10 на постачання 400 одиниць БпЛА «DJI Mavic 3» завищеною вартістю на 21 824 164,00 грн; (2) договір між Департаментом забезпечення Держспецзв`язку та ТОВ «Захист та Охорона Сервіс» від 05.09.2023 № 363-10 на постачання 1300 одиниць БпЛА «Autel EVO Max 4T» завищеною вартістю на 68 844 932,00 грн; (3) договір між Департаментом забезпечення Держспецзв`язку та ТОВ «Тех Про Бейс» від 05.09.2023 № 368-10 на постачання 2000 одиниць БпЛА «DJI Mavic 3Pro» завищеною вартістю на 98 855 326,52 грн; (4) договір між Департаментом забезпечення Держспецзв`язку та ТОВ «Екс Ім Україна» від 05.09.2023 № 369-10 на постачання 900 БпЛА «DJI Matrice M30T» та 500 БпЛА «DJI Mavic 3Т» завищеною вартістю 31 194 117,00 грн та 33 502 623,00 грн відповідно .

Водночас роль ОСОБА_5 полягала в наступному: координації дій з ОСОБА_24 з однієї сторони та з ОСОБА_26 , ОСОБА_27 з іншої, проведення з ними зустрічей з метою реалізації плану щодо закупівлі БпЛА для сектору Сил безпеки і оборони України; доведення у квітні 2023 ОСОБА_26 інформації щодо запланованої ДЗ Держспецзв`язку закупівлі БпЛА марки «DJI Mavic 3»; доведення у серпні 2023 ОСОБА_26 інформації щодо запланованої ДЗ Держспецзв`язку закупівлі БпЛА марок «Autel Evo Max 4T», «DJI Mavic 3 Pro», «DJI Matrice M30T» та «DJI Mavic 3T»; узгодження з ОСОБА_26 та переданням ОСОБА_24 у квітні 2023 відомостей щодо підконтрольних їй та ОСОБА_26 суб`єктів господарювання (ТОВ «Захист та Охорона Сервіс», ТОВ «Рейвен Софт», ТОВ «Екс Ім Україна», ФОП ОСОБА_29 ), та у серпні 2023 - про підконтрольні їй та ОСОБА_26 ТОВ «Захист та Охорона Сервіс», ТОВ «Екс Ім Україна», ТОВ «Тех Про Бейс» та ТОВ «Бафусам Діджитал»; надання ОСОБА_24 відповідних адрес електронної пошти для кожного з цих суб`єктів для підготовки запитів щодо надання комерційних пропозицій в межах закупівлі БпЛА іноземного виробництва; визначення наступних напрямків та перерахування частини коштів, отриманих від ДЗ Держспецзв`язку, про що надання відповідних вказівок ОСОБА_27 ; сприяння підготовці працівниками товариств, залучених до постачання БпЛА, рахунків та інших документів, необхідних для отримання оплат за БпЛА від ДЗ Держспецзв`язку, зокрема: двох листів: одного від імені компанії «Ex Im Trade Group Sp. Z.o.o.» на адресу ТОВ «Екс Ім Україна», та одного від імені ТОВ «Екс Ім Україна» на адресу АБ «Радабанк» щодо постачання БпЛА, про що надала відповідні вказівки ОСОБА_27 ; забезпечення контролю над управлінням банківськими рахунками та здійсненням фінансових операцій із коштами, надання реквізитів компанії «Ex Im Trade Group Sp. Z.o.o.», з метою подальшого руху грошових коштів; забезпечення комунікації із банківськими установами, та організації підготовки документів для таких установ, необхідних для вирішення проблемних питань щодо перерахування грошових коштів, отриманих від ДЗ Держспецзв`язку в якості оплати за постачання БпЛА.

У подальшому, після блокування в грудні 2023 року грошових коштів на рахунках ТОВ «Захист та охорона сервіс» Державною службою фінансового моніторингу України, початку 01.12.2023 досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52023000000000600, проведення в межах вказаного кримінального провадження активних слідчих дій наприкінці 2023 - на початку 2024 років, розуміючи можливе викриття протиправної діяльності, усвідомлюючи завищення цін, за якими підконтрольні їм компанії здійснювали постачання БпЛА, ОСОБА_5 та ОСОБА_26 ініціювали звернення від імені підконтрольних їм товариств до ДЗ Держспецзв`язку щодо зменшення ціни та/або допоставки додаткових БпЛА в межах вже укладених договорів.

Водночас, з врахуванням усіх укладених надалі додаткових угод до договорів за участі ТОВ «Захист та охорона сервіс», ТОВ «Тех Про Бейс», ТОВ «Екс Ім Україна» та відповідно зниження цін на БпЛА за такими договорами, загальна сума розтрати грошових коштів ДЗ Держспецзв`язку склала 254 221 162,52 грн.

13.08.2026 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у пособництві в розтраті чужого майна, шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем в особливо великих розмірах, повторно, за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України. 

13.08.2026 детективом НАБУ ОСОБА_11 за погодженням із прокурором САП ОСОБА_10 подано до Вищого антикорупційного суду клопотання про застосування відносно ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді застави у розмірі 60 003 840,00 грн.

Ухвалою слідчого судді ВАКС від 17.08.2026 щодо підозрюваної ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у виді застави у розмірі 5 000 000 грн. та покладенням обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Постановляючи вказану ухвалу, слідчий суддя дійшов таких висновків.

Підозра ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушеннях, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України, є обґрунтованою. Існують ризики: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищення, приховування або спотворення речей чи документів; незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Більшм`які запобіжні заходи не зможуть належним чином забезпечити досягнення мети запобіжного заходу, оскільки у випадку настання ризиків такі заходи не створюють дієвих стримуючих стимулів для належного виконання підозрюваною своїх процесуальних обов`язків. Застава у розмірі 5 000 000 грн. є справедливою, співмірною із констатованими ризиками, не є завідомо непомірною та об`єктивно спроможна забезпечити досягнення цілей правосуддя.

Висновки слідчого судді відповідають положенням закону та встановленим обставинам кримінального провадження.

Згідно із ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Частиною 2 ст. 177 КПК України визначено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Поняття обґрунтованої підозри та чіткі критерії її оцінки у національному законодавстві не визначені, однак воно висвітлене у практиці Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), що підлягає застосуванню українськими судами.

Так, ЄСПЛ у своїх рішеннях під обґрунтованою підозрою розуміє існуючі факти або інформацію, яка може переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити злочин. При цьому факти, що підтверджують обґрунтовану підозру, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що необхідні для обґрунтування обвинувального вироку чи висунення обвинувачення особі. Стандарт доказування «обґрунтована підозра» не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для пред`явлення особі обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку, що пов`язано з меншою мірою ймовірності, необхідною на ранніх етапах провадження для обмеження прав осіб.

Отже вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно пов`язують підозрюваного з певним злочином, та які не повинні бути переконливими в тій мірі, щоб звинуватити особу у його вчиненні, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування. Таким чином, на початковій стадії розслідування суд, оцінюючи обґрунтованість підозри, не повинен пред`являти до наданих стороною обвинувачення доказів тих самих вимог, як при формулюванні остаточного обвинувачення при направленні справи до суду.

Термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення ЄСПЛ у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011).

Стандарт доказування «обґрунтована підозра» є найнижчим стандартом доказування в кримінальному процесі та не передбачає наявності достовірного знання про вчинення особою кримінального правопорушення та не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для пред`явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку, що пов`язано з меншою мірою ймовірності, необхідною на ранніх етапах кримінального провадження для обмеження прав особи.

Отже, оцінюючи обґрунтованість підозри у вчиненні кримінального правопорушення за наведених у повідомленні про підозру обставин, слідчий суддя повинен керуватись стандартом доказування «обґрунтована підозра», який є менш суворим у порівнянні зі стандартом доказування «поза розумним сумнівом», що застосовується під час розгляду висунутого особі обвинувачення по суті, та не передбачає оцінку доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні злочину.

Слідчий суддя, проаналізувавши зміст повідомлення про підозру та дослідивши матеріали клопотання, дійшов до висновку, що підозра, повідомлена ОСОБА_5 , є обґрунтованою.

Доводи апеляційних скарг сторони захисту цього висновку слідчого судді не спростовують.

Так, зматеріалів провадження вбачається, що обґрунтованість підозри ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України, підтверджується доказами, зібраними під час досудового розслідування:

(1) документами ДЗ Держспецзв`язку: положення про ДЗ Держспецзв`язку, положення про УРЕБАС, положення про Комісію з розгляду документації із закупівель безпілотних систем, порядок ведення договірної роботи в Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, розподіл функціональних обов`язків ДЗ Держспецзв`язку, наказ № 267 від 03.04.2023, склад комісії з розгляду документації із закупівель безпілотних систем, запити від 19.04.2023 до ТОВ «Захист та Охорона Сервіс», ТОВ «Рейвен Софт», ТОВ «Екс Ім Україна», ФОП ОСОБА_29 , маркетингова довідка, протокол засідання Комісії №11/10/БпАК/2023 від 10.05., договір №179-10 від 19.05.2023, запити від 10.08.2023 до ТОВ «Захист та Охорона Сервіс», ТОВ «Бафусам Діджитал», ТОВ «Екс Ім Україна», ТОВ «Тех Про Бейс», пропозиції «Захист та Охорона Сервіс» від 17.08.2028, маркетингова довідка, маркетингова довідка, договір №363-10 від 05.09.2023, додаткова угода № 363-10/1 від 17.10.2023, додаткова угода № 363-10/3 від 28.12.2023, додаткова угода № 363-10/4 від 04.01.2024, платіжна інструкція № 1653 від 10.08.2023, платіжна інструкція № 1771 від 21.08.2023, платіжна інструкція № 986 від 23.05.2023 , платіжна інструкція № 1914 від 06.09.2023, витяг з роздруківки руху коштів ТОВ «Захист та Охорона Сервіс» в АБ «Укргазбанк», договір №368-10 від 05.09.2023, додаткова угода №368-10/3 від 14.02.2024, договір №369-10 від 05.09.2023, додаткова угода №369-10/4, додаткова угода №369-10/5 від 15.04.2024;

(2) протоколом огляду мобільного телефону ОСОБА_26 від 26-27.03.2024, яким підтверджується злочинна змова з керівництвом ДЗ Держспецзв`язку, обговорюються питання функціонування підконтрольних ОСОБА_26 фізичних та юридичних осіб, вивід грошей у готівку тощо;

(3) протоколом огляду речей від 20.02.2025 (робочі блокноти ОСОБА_13 ), згідно якого вказівки щодо підготовки запитів на постачальників БПЛА доводились саме ОСОБА_25 , а також зафіксовано запис « ОСОБА_30 » в період 11.05-22.05.2023;

(4) протоколом за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій від 24.01.2025, згідно якого підтверджується надання ОСОБА_13 вказівки Румянцевій щодо підготовки запитів на 4 підконтрольних ОСОБА_26 суб`єкта господарювання - ТОВ «Захист та Охорона Сервіс», ТОВ «Рейвен Софт», ТОВ «Екс Ім Україна», ФОП ОСОБА_29 ;

(5) протоколом допиту свідка ОСОБА_15 від 05.12.2024 та протоколом огляду відеозапису її допиту від 08.01.2025, відповідно до яких вказівки щодо визначення суб`єктів господарювання, на адресу яких необхідно було готувати запити стосовно постачання БПЛА, надавалися керівництвом ДЗ Держспецзв`язку та УРЕБАС. Крім того, ОСОБА_13 надав ОСОБА_15 вказівку підготувати запити на чотири підконтрольні ОСОБА_26 суб`єкти господарювання, а саме ТОВ «Захист та Охорона Сервіс», ТОВ «Рейвен Софт», ТОВ «Екс Ім Україна» та ФОП ОСОБА_29 ;

(6) протоколом огляду мобільного телефону ОСОБА_31 від 08.10.2025, яким підтверджується: організація ОСОБА_27 відкриття 12.05.2023 банківських рахунків ТОВ «Захист та охорона сервіс»; включення до ланцюгу постачання ТОВ «Ревайсейл Трейд», ТОВ «Селварт Консалт» з метою штучного завищення вартості БпЛА; фактичне керування ТОВ «Ревайсейл Трейд» та ТОВ «Селварт Консалт» ОСОБА_5 , ОСОБА_26 та ОСОБА_27 , у тому числі щодо виведення грошових коштів, підготовки вищевказаних юридичних осіб до участі у процедурах закупівлі БПЛА за державні кошти, а також координації зазначеної діяльності, що підтверджується відповідним листуванням, зокрема повідомленнями: «Скиньте мені документи для Любомири», «Їду в Київ захищати звітність»; пересилання ОСОБА_5 банківських реквізитів ТОВ «Енерджі Топ Трейд», залученого до ланцюга руху грошових коштів під час закупівлі БПЛА DJI Mavic 3 для здійснення платежів; надання ОСОБА_5 вказівок щодо оформлення рахунків для здійснення ДЗ Держспецзв`язку оплат на користь ТОВ «Захист та Охорона Сервіс»; фактичне управління діяльністю компаній не їх керівниками (зазначеними номінально у реєстраційних документах), а іншими особами, підконтрольними, зокрема, ОСОБА_5 , ОСОБА_26 та ОСОБА_27 . Крім того, зміст листувань у сукупності свідчить, що вказаній групі осіб були підконтрольні також ОСОБА_32 та компанія-нерезидент Ex Im Trade Group Sp. z o.o. Так, 16.06.2023 ОСОБА_27 повідомив ОСОБА_33 та ОСОБА_31 про зміну порядку організації роботи, відповідно до якого взаємодія з номінальними директорами (крім ОСОБА_34 ) мала здійснюватися через ОСОБА_35 . Того ж дня, на виконання вказівки ОСОБА_27 , ОСОБА_31 завантажила до чату скан-копію паспорта формального директора ТОВ «Захист та Охорона Сервіс» ОСОБА_36 ; встановлення ОСОБА_5 порядку погодження платежів, що підтверджується змістом її аудіоповідомлення: «Добрий день всім, довго писати і на жаль, не всі працюють очно, проговорюємо регламент погодження платежів. Згідно домовленостей, які зараз у нас в компанії прийняті, рахунки погоджуємо або очно візами-підписом, якщо вони поступають в роздрукованому вигляді від будь-кого з відділів, або працівників, погоджує або ОСОБА_37 , або я, якщо нас немає - головний бухгалтер має повноваження за усним погодженням візувати рахунки з словом «погоджено». Якщо це електронний варіант і ОСОБА_38 пише, що: «рахунок погоджено, оплачуємо», додаткових підтверджень, слів, або візувань не чекаємо, тобто, якщо ОСОБА_38 пише в групі «оплачуємо, погоджено», це означає, що це можна платити не дочікуючись додаткових команд, дякую»;

(7) протоколом допиту свідка ОСОБА_39 від 06.03.2025 та протоколом огляду відеозапису її допиту від 07.03.2025, якими підтверджується, що ОСОБА_39 , будучи керівником ТОВ «Рейвен Софт», фактично не здійснювала повноважень директора товариства, не підписувала жодних документів від імені підприємства, у тому числі пов`язаних із постачанням БПЛА;

(8) протоколами допиту свідка ОСОБА_40 від 15.03.2024 та 24.05.2024, якими підтверджується, що ОСОБА_41 був призначений директором ТОВ «Ревайсейл Трейд» формально, фактично не здійснював функцій керівника товариства, не мав реального відношення до його фінансово-господарської діяльності, а був залучений ОСОБА_27 як номінальний директор з метою приховування фактичних осіб, які здійснювали управління та контроль за діяльністю товариства;

(9) протоколом огляду від 21.05.2025 банківських виписок ТОВ «Захист та Охорона Сервіс», ТОВ «Ревайсейл Трейд», ТОВ «Селварт Консалт»);

(10) протоколом допиту свідка ОСОБА_42 від 14.10.2025, яким підтверджується, що ОСОБА_43 фактично не здійснював функцій директора ТОВ «ІСА-ІНВЕСТ», а був залучений як номінальний керівник товариства. Крім того, згідно з його показаннями, ТОВ «ІСА-ІНВЕСТ», ТОВ «ЕНЕРЖІ ТОП ТРЕЙД», ТОВ «Комерс Трейд Групп» та ТОВ «Білдінг Стронг» використовувалися для конвертації безготівкових грошових коштів у готівкові;

(11) протоколом огляду від 04.02.2025 яким підтверджується взаємопов`язаність підконтрольних ОСОБА_26 суб`єктів господарювання;

(12) протоколом огляду вмісту ноутбука ОСОБА_31 від 29.03.2025, яким підтверджується здійснення працівниками групи компаній, підконтрольних ОСОБА_26 , фактичного контролю та управління діяльністю ТОВ «Захист та Охорона Сервіс», ТОВ «Ревайсейл Трейд», ТОВ «Селварт Консалт», ТОВ «Екс Ім Україна», ТОВ «Тех Про Бейс», інших юридичних осіб, а також компаній-нерезидентів, у тому числі шляхом управління банківськими рахунками, використання засобів електронного цифрового підпису, підготовки та зберігання первинних бухгалтерських документів тощо;

(13) протоколом огляду від 13.06.2025 (інформації, отриманої від операторів телекомунікацій), яким підтверджується наявність телефонних з`єднань між працівниками ДЗ Держспецзв`язку, ОСОБА_5 та ОСОБА_26 , а також неодноразові перетини їх місцезнаходження;

(13) протоколом допиту свідка ОСОБА_36 від 23.05.2024, згідно якого вона фактично не здійснювала функції директора ТОВ «Захист та Охорона Сервіс»;

(14) протоколом допиту свідка ОСОБА_33 від 07.08.2025 та протоколом огляду відеозапису допиту від 08.08.2025, якими підтверджується, що ОСОБА_27 під загальним керівництвом ОСОБА_5 та ОСОБА_26 здійснював організацію фактичного управління та контролю за діяльністю юридичних осіб, підконтрольних ОСОБА_5 , у тому числі ТОВ «Захист та Охорона Сервіс», ТОВ «Ревайсейл Трейд», ТОВ «Селварт Консалт», ТОВ «Екс Ім Україна», ТОВ «Тех Про Бейс»;

(15) протоколом огляду телефону ОСОБА_24 , яким підтверджується: пересилання у 2022 році ОСОБА_24 іншій особі відомостей щодо ОСОБА_5 як співзасновника ТОВ «Екс Ім Україна»; направлення ОСОБА_24 контактних даних ОСОБА_5 своїй дружині; систематичне спілкування ОСОБА_24 з ОСОБА_28 , у тому числі з питань, пов`язаних із ОСОБА_5 ;

(16) протоколом за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій від 01.04.2024 відносно ОСОБА_36 , яким підтверджується, що ОСОБА_5 надавала ОСОБА_36 вказівки щодо її участі у слідчих (розшукових) діях, які проводилися детективами Національного антикорупційного бюро України, що свідчить про здійснення ОСОБА_5 контролю за діями формального керівника ТОВ «Захист та Охорона Сервіс»;

(17) протоколом за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій від 25.11.2025 відносно ОСОБА_5 , яким зафіксовано, що: «…компанія «Консалтинг - Буд», займається реконструкцією адміністративних будівель за державні кошти, працює з Держприкордонслужбою, Держспецзв`язком, Укрспецзв`язком»;

(18) протоколом огляду від 08.12.2025, яким підтверджуються обставини діяльності ТОВ «ПМА Україна», що перебувало під контролем ОСОБА_5 , а також факт використання зазначеного товариства у листопаді 2023 року як заставодавця за колишнього голову Держспецзв`язку ОСОБА_18 ;

(19) протоколом огляду мобільного телефона ОСОБА_44 від 09.12.2025, яким підтверджується наявність листування у месенджері Telegram щодо проведення слідчих (розшукових) дій Національним антикорупційним бюро України та обставини комунікації з «Особа_8», яку за сукупністю встановлених у ході огляду відомостей ідентифіковано як ОСОБА_5 ;

(20) висновком від 01.07.2025 №263/1/25 за результатами проведення додаткової комісійної судової товарознавчої експертизи, яким визначено ринкову вартість БПЛА «DJI Mavic 3», що на момент укладення договору №179-10 від 19.05.2023 була значно нижчою за вартість, зазначену у вказаному договорі;

(21) висновком від 01.07.2025 №262/1/25 за результатами проведення додаткової комісійної судової товарознавчої експертизи, яким визначено ринкову вартість БПЛА «Autel Evo Max 4T», що на момент укладення договору №363-10 від 05.09.2023 була значно нижчою за вартість, зазначену у вказаному договорі;

(22) висновком від 20.10.2025 №2433-25 за результатами проведення судової економічної експертизи, яким встановлено розмір збитків, завданих укладенням договору №179-10 від 19.05.2023;

(23) висновком від 21.10.2025 №2434-25 за результатами проведення судової економічної експертизи, яким встановлено розмір збитків, завданих укладенням договору №363-10 від 05.09.2023;

(24) висновок від 23.03.2026 №64/1/26 за результатами проведення комісійної судової товарознавчої експертизи, яким визначено ринкову вартість БПЛА «DJI Mavic 3Pro», що на момент укладення договору №368-10 від 05.09.2023 була значно нижчою за вартість, зазначену у вказаному договорі;

(25) висновком від 26.03.2026 №65/1/26 за результатами проведення комісійної судової товарознавчої експертизи, яким визначено ринкову вартість БПЛА «DJI Matrice M30T» та БПЛА «DJI Mavic 3T», що на момент укладення договору №369-10 від 05.09.2023 була значно нижчою за вартість, зазначену у вказаному договорі;

(26) висновком від 30.06.2026 №106/1/26 за результатами проведення судової економічної експертизи, яким встановлено розмір збитків, завданих укладенням договору №368-10 від 05.09.2023; 

(27) висновком від 30.06.2026 №107/1/26 за результатами проведення судової економічної експертизи, яким встановлено розмір збитків, завданих укладенням договору №369-10 від 05.09.2023; 

(28) копіями документів ТОВ «Захист та Охорона Сервіс» з постачальниками-нерезидентами (UARM USA Corp., Global Logistics Trade LLC, Legas Group SP Z.O.O.);

(29) протоколом огляду від 24.06.2026 матеріалами обшуку в кримінальному провадженні № 52025000000000003 в офісі ТОВ «Консалтинг-Буд», в ході якого виявлено ключі ЕЦП ТОВ «Захист та охорона сервіс»;

(30) матеріалами листування між Держспецзв`язку та ТОВ «Екс Ім Україна», а саме листом Ex Im Trade Sp. Z. O. O, підписаним ОСОБА_45 ;

(31) протоколом огляду від 30.07.2026 мобільного телефону ОСОБА_46 щодо підтвердження керівної ролі ОСОБА_5 ;

(32) іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності. 

Проаналізувавши зміст повідомлення про підозру та матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов правильного висновку, що описана у повідомленні про підозру фабула кримінальних правопорушень у сукупності з наданими матеріалами досудового розслідування вказує на наявність вагомих доказів, які об`єктивно пов`язують ОСОБА_5  із інкримінованими кримінальними правопорушеннями, і такі докази є достатніми, щоб виправдати подальше розслідування щодо неї та застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

Колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді про те, що кримінальний процесуальний закон на стадії розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу не зобов`язує сторону обвинувачення надавати всі наявні матеріали досудового розслідування. Прокурор та детектив самостійно визначають обсяг матеріалів, який є достатнім для доведення необхідності застосування обмежувального заходу. 

Доводи сторони захисту про те, що висновки органу досудового розслідування викладені у повідомленні про підозру ґрунтуються на припущеннях, є помилковими та зводяться до необхідності детального й повноцінного дослідження доказів та їх перевірку судом під час розгляду кримінального провадження по суті, а не на стадії обрання запобіжного заходу.

Твердження сторони захисту про те, що підозрювана ОСОБА_5 не мала відношення до постачання БПЛА та не отримувала за їх постачання кошти не спростовують обставини викладені в повідомленні про підозру, зокрема, тих дії, які їй інкримінують за ч. 5 ст. 191 КПК України.

Сторона захисту посилається на методологічні дефекти та неприйнятність судових експертиз слідства, однак колегія суддів не погоджується із цим, виходячи з наступного.

Відповідно до положення ст. 84 КПК України, висновок експерта є самостійним процесуальним джерелом доказів у кримінальному процесі, та є документом, що містить результат застосування професійних спеціальних знань експерта, якими судді та інші учасники кримінального провадження не володіють.

Згідно з ч. 1 ст. 94 КПК України, слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 101 КПК України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень та зроблені за їх результатами висновки, обґрунтовані відповіді на запитання, поставлені особою, яка залучила експерта, або слідчим суддею чи судом, що доручив проведення експертизи. Кожна сторона кримінального провадження має право надати суду висновок експерта, який ґрунтується на його наукових, технічних або інших спеціальних знаннях.

Порядок оцінки висновку експерта передбачає: 1) встановлення дотримання вимог закону щодо призначення та проведення експертизи; 2) визначення відсутності порушень порядку залучення експерта до участі в кримінальному провадженні; 3) перевірка компетентності експерта; 4) визначення дотримання експертом вимог до проведення експертизи, підготовки висновку за її результатами й узгодженості з іншими матеріалами провадження.

Відповідно до ч. 2 ст. 332 КПК України під час судового розгляду суд має право своєю ухвалою доручити проведення експертизи експертній установі, експерту або експертам незалежно від наявності клопотання, якщо суду надані кілька висновків експертів, які суперечать один одному, а допит експертів не дав змоги усунути виявлені суперечності, існують достатні підстави вважати висновок експерта (експертів) необґрунтованим чи таким, що суперечить іншим матеріалам справи або викликає інші обґрунтовані сумніви в його правильності.

Також, у випадку, коли результати проведеної експертизи викликають певні сумніви, суд під час судового розгляду кримінального провадження для роз`яснення висновку може допитати експерта відповідно до статті 356 КПК України, за наслідками чого зробити висновки щодо належності та допустимості висновку, що сприяє доповненню та поясненню відомостей, отриманих у результаті експертного дослідження.

Колегія суддів звертає увагу, що незгода сторони захисту з висновками експертиз, наданих стороною обвинувачення, не свідчать про недопустимість чи неналежність таких висновків, а може бути підставою для призначення повторної або додаткової експертизи органом досудового розслідування, або проведення експертизи за ініціативою сторони захисту.

Враховуючи вищевикладене, а також те, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов`язаний на підставі оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є ймовірною та достатньою для застосування до підозрюваної ОСОБА_5  запобіжного заходу у виді застави, колегія суддів вважає неспроможним твердження апеляційної скарги про відсутність достатніх та належних доказів які підтверджують обґрунтованість підозри.

Колегія суддів не погоджується із доводами сторони захисту щодо недоведеності наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, виходячи з наступного.

Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрювана може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій.

При цьому КПК України не вимагає доказів того, що підозрювана обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що вона має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Слідчий суддя дійшов до висновку про доведеність того, що ОСОБА_5  може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Однією з обставин, яка має враховуватись судом при оцінці ризику переховування, є суворість покарання, яке загрожує особі у випадку визнання її винуватою. Згідно з практикою ЄСПЛ ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку.

Оцінка такого ризику має проводитись із посиланням на ряд інших факторів, які можуть підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна, і необхідність в утриманні під вартою відсутня (рішення ЄСПЛ у справі «Летельє проти Франції», п. 43). Отже, сама по собі тяжкість покарання, що може бути застосоване до особи за умови визнання її винуватості, не є самостійною і достатньою підставою для встановлення ризику втечі. Така обставина має значення лише у сукупності з іншими релевантними факторами.

При встановленні ризику переховування ОСОБА_5  від органу досудового розслідування та суду, слідчий суддя врахував, що такий ризик обумовлюється тяжкістю покарання, що загрожує підозрюваній у разі визнання її винною у злочинах, у вчиненні яких вона підозрюється, наявністю достатніх майнових ресурсів для переховування. 

Також слідчий суддя дав оцінку доводам сторони захисту щодо вилучення у підозрюваної ОСОБА_5 паспорту громадянина України для виїзду за кордон в рамках іншого кримінального провадження, та дійшов правильного висновку, що вказана обставина обумовлює лише тимчасову технічну перешкоду для легального перетину державного кордону, але не нівелює ризик переховування як такий , а факт перебування підозрюваної під слідством у кількох провадженнях одночасно лише посилює сукупний кримінально-правовий тиск на неї та збільшує стимул до ухилення.

При встановленні ризику знищити, сховати або спотворити документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення слідчий суддя врахував таке. 

Кримінальний процесуальний закон покладає на прокурора обов`язок довести не просто абстрактну теоретичну можливість вчинення таких дій у майбутньому, а наявність реальної та високої ймовірності їхнього вчинення. Сама по собі роль особи у механізмі вже вчиненого злочину (на думку обвинувачення) не може автоматично та безумовно свідчити про її майбутню процесуальну поведінку після офіційного оголошення підозри.

Документи, які перебувають у володінні іноземних банківських установ, реєстраційних чи податкових органів іноземних держав, підозрювана, як фізична особа, чи її ймовірні співучасники не мають жодних правових чи адміністративних важелів для знищення або зміни інформації, яка вже депонована у сторонніх закордонних реєстрах чи фінансових інституціях. Збирання цих доказів у порядку міжнародного співробітництва є тривалою, але суто процедурною дією правоохоронних органів, яка жодним чином не залежить від волі чи дій підозрюваної.

Обвинуваченням не надано жодних конкретних доказів (матеріалів НСРД, даних телефонних з`єднань, показань свідків), які б підтверджували, що підозрювана використовувала доступ до території Держспецзв`язку та регулярне відвідування адміністративної будівлі установи для ознайомлення з документацією державних закупівель, чи здійснювала спроби незаконно отримати оригінали або копії документів, які ще не вилучені слідством. Сам по собі факт виконання її підприємством легальних підрядних будівельних робіт та спілкування з керівництвом Держспецзв`язку з питань господарської діяльності фірми не може автоматично свідчити про намір вчинити кримінально карані протиправні діяння щодо фальсифікації чи знищення доказів у кримінальному провадженні.

Уся тендерна документація, договори, специфікації товару та транзакції через казначейські рахунки обов`язково відображаються та дублюються в електронних системах (зокрема, Prozorro) та базах фіскальних органів, а отже, створення будь-яких нових «виправдовувальних» документів заднім числом або внесення змін до існуючих документів у Держспецзв`язку не матиме жодного процесуального значення, оскільки вони суперечитимуть уже зафіксованим у державних реєстрах цифровим слідам, доступ слідства до яких здійснюється незалежно від волі підозрюваної.

А відтак, враховуючи те, що специфіка інкримінованого підозрюваній злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, дійсно пов`язана з обігом значного масиву фінансово-господарських та організаційно-розпорядчих документів, обґрунтованим є висновок слідчого судді про те, що ризик спроб штучного створення або спотворення доказів існує, проте його ступінь є помірним.

Оцінюючи ризик незаконного впливу на свідків, інших підозрюваних та учасників у кримінальному провадженні, слідчий суддя взяв до уваги те, що під час проведення негласних слідчих (розшукових) дій зафіксовано, що у березні 2024 року підозрювана ОСОБА_5 безпосередньо надавала інструкції свідку ОСОБА_36 (на той час - директору ТОВ «Захист та охорона сервіс») щодо її участі у слідчих діях Національного бюро. Зокрема, вона надавала вказівки щодо уникнення нею ( ОСОБА_36 ) та іншим свідком ( ОСОБА_31 ) явки на допити до органу досудового розслідування. Реалізація цих протиправних інструкцій призвела до реального перешкоджання розслідуванню, у зв`язку з чим ухвалами слідчого судді на ОСОБА_47 та ОСОБА_31 накладалися грошові стягнення за невиконання процесуальних обов`язків. Крім того, матеріалами розслідування, зокрема результатами огляду вмісту мобільного телефону, вилученого під час обшуку в ОСОБА_48 , підтверджено факти аналогічного спілкування підозрюваної з іншими свідками, під час якого вона обговорювала перебіг, матеріали та перспективи даного кримінального провадження, надаючи коментарі та орієнтири щодо поведінки свідків.

Крім того, згідно із ч. 4 ст. 95 КПК України, суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання, або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу, та не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, крім порядку отримання показань, визначеного статтею 615 цього Кодексу.

З вказаних положень закону слідує, що ризик впливу на свідків, інших підозрюваних існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань та дослідження їх судом.

Слідчий суддя урахував установлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме спочатку, на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акта до суду, на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (ч. 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК України). Водночас, суд може обґрунтовувати свої висновки лише показаннями, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому ст. 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч. 4 ст. 95 КПК України).

А відтак, оскільки наразі досудове розслідування продовжується, триває проведення слідчих дій, збір доказів і встановлення інших осіб, ОСОБА_5  може безпосередньо, а також використовуючи зв`язки із іншими особами, впливати на свідків, інших підозрюваних із метою спонукання їх до ненадання показань, перекручування або спотворення відомостей, які їм відомі.

Також слідчий суддя прийшов до переконання, що існує ризик перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином. При цьому слідчий суддя взяв до уваги посилання прокурора на інше кримінальне провадження, у якому ОСОБА_5  повідомлено про підозру за ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України.

Слідчим суддею відхилено твердження сторони захисти про те, що вказана суміжна підозра є надуманою, оскільки в силу вимог кримінального процесуального закону, слідчий суддя не наділений повноваженнями переглядати обґрунтованість підозри чи давати правову оцінку діям сторін в іншому самостійному кримінальному провадженні, оскільки це є предметом дослідження інших судових розглядів.

На спростування вказаного висновку слідчого судді доводів в апеляційній скарзі не наведено, а тому колегія суддів вважає твердження сторони захисту про надуманість підозри неспроможним. 

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що висновки слідчого судді про наявність вищевказаних ризиків підтверджуються дослідженими доказами та відповідають встановленим обставинам.

Посилання сторони захисту на наявність у підозрюваної ОСОБА_5 процесуальних обов`язків в рамках іншого кримінального провадження не приймаються до уваги. 

Відповідно до ч. 1 ст. 176 та ст. 183 КПК України, запобіжний захід застосовується у межах конкретного кримінального провадження з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених процесуальних обов`язків та запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Нормами КПК України не встановлено обмежень для сторони обвинувачення у зверненні до слідчого судді з клопотанням про застосування запобіжного заходу щодо підозрюваної особи, стосовно якої вже обрано запобіжний захід у межах іншого кримінального провадження, а також не містять заборони слідчому судді/суду на застосування запобіжного заходу до однієї і тієї ж особи в різних кримінальних провадженнях. 

Також, у сторони обвинувачення немає правомочності контролювати строки дії запобіжного заходу у іншому кримінальному провадженні, випадки його скасування чи зміни.

Отже, сам по собі факт застосування до підозрюваної ОСОБА_5  запобіжного заходу із покладенням обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, в іншому кримінальному провадженні у зв`язку з його строковістю, можливістю зміни або скасування жодним чином не спростовує існування ризиків у цьому кримінальному провадженні.

Твердження сторони захисту про те, що судом не доведено недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів, колегія суддів вважає таким, що не заслуговує на увагу.

Так, колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді, що застосування більш м`яких запобіжних заходів не зможуть запобігти визначеним ризикам, зважаючи на характер інкримінованого особливо тяжкого корупційного правопорушення та вагомість наданих доказів.

Разом з тим стороною захисту не обґрунтовано, що більш м`який запобіжний захід зможе належним чином забезпечити досягнення мети запобіжного заходу та створить дієві стримуючі стимули для належного виконання підозрюваною своїх процесуальних обов`язків.

Згідно із п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, визначається у межах від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Із абз. 2 Угоди про створення групи держав по боротьбі з корупцією (GRECO) від 05.05.1998 вбачається, що корупція являє собою величезну загрозу правовим нормам, демократії, правам людини, об`єктивності та соціальній справедливості, перешкоджає економічному розвиткові та ставить під загрозу стабільність демократичних інститутів. Випадки корупції, пов`язані з великими обсягами активів, які можуть складати значну частку ресурсів держави, ставлять під загрозу політичну стабільність і сталий розвиток цих держав.

Відтак, корупція є однією з основних загроз національній безпеці, яка підриває фінансову систему, наслідками чого може бути втрата країною політичних та економічних позицій на міжнародній арені, погіршення її іміджу, міжнародна ізоляція, скорочення чи навіть повне припинення зовнішніх інвестицій.

Визначаючи розмір застави, слідчий суддя взяв до уваги: сімейний стан особи, її позитивні характеристики щодо участі в підтриманні обороноздатності держави, повний арешт її майна та значний розрив між річним доходом і розміром застави, визначеним прокурором, та зважаючи на високу сукупність установлених процесуальних загроз, дійшов висновку про необхідність визначення застави у розмірі 5 000 000 грн., який є справедливим, співмірним із констатованими ризиками, не є завідомо непосильним та об`єктивно спроможний забезпечити досягнення цілей правосуддя.

При цьому слідчим суддею враховано таке.

При визначенні розміру застави не можливо покласти в основу розрахунку загальний розмір статутного капіталу ТОВ «Консалтинг-Буд», оскільки ці активи належать юридичній особі, а не громадянці як фізичній особі. Також виключається з розрахунку вартість майна співмешканця підозрюваної, як особи, активи якої не перебувають під її безпосереднім юридичним контролем. Відображені прокурором доходи підозрюваної за останні 27 років накопичувалися протягом тривалого періоду і за рахунок них вона здійснювала щоденні витрати на забезпечення життєдіяльності та утримання непрацездатної матері, а тому ці сукупні ретроспективні дані не відображають обсяг вільних грошових коштів, які є у її наявному розпорядженні на даний час.

На все рухоме та нерухоме майно підозрюваної в межах кримінального провадження уже накладено арешт. За своєю правовою природою арешт повністю блокує можливість особи розпоряджатися, відчужувати, продавати чи заставляти ці активи, а отже, вони є фактично вилученими з вільного цивільного обороту і не можуть бути використані підозрюваною для швидкого акумулювання коштів з метою внесення застави.

Баланс між реальними поточними доходами особи та розміром майнового обтяження свідчить, що заявлений прокурором розмір застави у 77 разів перевищує офіційний дохід підозрюваної за останній рік. Така суттєва диспропорція створює очевидний ризик порушення вимог ч. 4 ст. 182 КПК України щодо заборони встановлення завідомо непосильної застави. 

Застава повинна бути встановлена у такому розмірі, щоб загроза її втрати у разі втечі чи тиску на свідків була для підозрюваної відчутним економічним тягарем, який повністю переважить прагнення ухилитися від правосуддя, але водночас не позбавляла її реальної процесуальної можливості виконати ухвалу слідчого судді самостійно або за допомогою заставодавців.

Із огляду на вказане колегія суддів погоджується з висновками слідчого судді щодо виключності випадку та необхідності визначення застави в сумі, що складає 5 000 000 грн., адже саме такий розмір є співрозмірним із майновим станом ОСОБА_5 , є розумною з огляду на необхідність виконання завдань кримінального провадження, зможе забезпечити належну поведінку підозрюваної, запобігти встановленим ризикам кримінального провадження та не є завідомо непомірним для неї.

При цьому запропонований прокурором розмір застави, а саме 60 003 840 грн., є очевидно невиправданим за наявних обставин.

Так, головним критерієм, за яким має бути визначений розмір застави є його достатність для забезпечення виконання підозрюваної її процесуальних обов`язків.

У рішенні у справі «Мангурас проти Іспанії» ЄСПЛ у справі зазначив, що суму застави необхідно оцінювати за ступенем впевненості, що можлива перспектива втрати застави буде діяти як достатній стримуючий фактор, щоб розвіяти будь-яке бажання втекти.

Аналогічно, у рішенні у справі «Істоміна проти України» зазначено, що, гарантія, передбачена п.3 ст.5 Конвенції, має на меті забезпечити не відшкодування будь-яких збитків, а лише присутність обвинуваченого на судовому засіданні.

Однак, апеляційна скарга прокурора, крім посилання на розмір майнової шкоди, не містить іншого обґрунтування щодо недостатності розміру застави для забезпечення виконання підозрюваною її процесуальних обов`язків. 

Доводи прокурора про те, що слідчим суддею не надано оцінки щодо загального розміру статутного капіталу ТОВ «Консалтинг-Буд» є безпідставними, оскільки, як зазначено вище при визначені розміру застави, слідчим суддею надавалась оцінка доступу до активів ТОВ «Консалтинг-Буд».

Твердження прокурора щодо внесення застави, в іншому кримінальному провадженні, за підозрюваного ОСОБА_18 , підконтрольною ОСОБА_5 компанією ТОВ «ПМА Україна», не приймається до уваги, оскільки сам лише цей факт не підтверджує можливість внесення застави за ОСОБА_5 у визначеному прокурором розмірі. 

Відтак, безпідставним є твердження апеляційної скарги прокурора, що визначений слідчим суддею розмір застави не є достатнім для запобігання ризикам і забезпечення виконання підозрюваною покладених на неї процесуальних обов`язків.

Згідно із ч. 3 ст. 407 КПК України за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право залишити ухвалу без змін.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку про те, що ухвала слідчого судді відповідає вимогам ст. 370 КПК України. 

Відтак, апеляційні скарги сторони захисту та сторони обвинувачення слід залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді - без змін.

Керуючись ст. 404, 405, 407, 418, 419, 422, 424, 532 КПК України, колегія суддів,

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційні скаргипрокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_10 , захисників підозрюваної ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_6 та адвоката ОСОБА_7  залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 17 серпня 2026 року - без змін.

Ухвала є остаточною, набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий суддя ОСОБА_1  

Судді ОСОБА_2 

ОСОБА_3