Справа № 991/8737/26

Провадження № 1-кп/991/75/26

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД 

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 серпня 2026 року         м. Київ

Суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 , яка визначена для розгляду кримінального провадження одноособово (далі - Суд),

за участі: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

сторін кримінального провадження:

з боку обвинувачення: прокурора ОСОБА_3 , 

з боку захисту: захисника - адвоката ОСОБА_4 (в режимі відеоконференції з власних технічних засобів), 

у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52025000000000150 від 12.03.2025, стосовно  ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Києва, громадянина України, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 364 КК України,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора третього відділу управління процесуального керівництва, підтримання публічного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури  ОСОБА_3 про здійснення спеціального судового провадження стосовно обвинуваченого  ОСОБА_5 ,

встановив:

І. Історія кримінального провадження

02.07.2026 до Вищого антикорупційного суду від прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 52025000000000150 від 12.03.2025 стосовно ОСОБА_5 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 364 КК України.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, згідно з положеннями ч. 3 ст. 35 КПК України, для розгляду кримінального провадження визначено головуючого суддю (суддю-доповідача) ОСОБА_1 .

Ухвалою суду від 03.07.2026 у кримінальному провадженні призначено підготовче судове засідання на 13.07.2026. 

Ухвалою від 28.07.2026 призначено судовий розгляд цього кримінального провадження.

ІІ. Суть клопотання 

27.08.2026 прокурор ОСОБА_3 звернувся з клопотанням про здійснення спеціального судового провадження стосовно обвинуваченого ОСОБА_5 (Вх. № 42253/26), в якому зазначив, що ОСОБА_5 пред`явлено обвинувачення у пособництві першому заступнику Голови ДФС ОСОБА_6 у зловживанні владою та службовим становищем, а саме в умисному, з метою одержання неправомірної вигоди для іншої юридичної особи, використанні службовою особою влади та службового становища всупереч інтересам служби, що спричинило тяжкі наслідки державним інтересам. За версією сторони обвинувачення, пособництво ОСОБА_5 у вчиненні ОСОБА_6 кримінального правопорушення полягало, зокрема, в усуненні перешкод та ризиків притягнення ОСОБА_6 до відповідальності у зв`язку з необґрунтованим і безпідставним неприйняттям у встановлений Податковим кодексом України строк рішення за скаргою АТ «Ощадбанк», внаслідок чого державним інтересам спричинено тяжкі наслідки у вигляді втрати права вимоги до AT «Ощадбанк» щодо сплати податків та штрафних санкцій до Державного бюджету України на суму 641 401 707,80 грн.

Обґрунтовуючи наявність підстав для здійснення спеціального судового провадження, прокурор зазначає, що 06.03.2022 ОСОБА_5 залишив територію України у напрямку державного кордону з Словацькою Республікою та станом на час звернення з цим клопотанням в Україну не повернувся, що підтверджується відомостями про перетин державного кордону.

На переконання сторони обвинувачення, після виїзду за межі України ОСОБА_5 переховується від органу досудового розслідування, оскільки на виклики не з`являється та про причини неявки не повідомляє. У зв`язку з цим, 02.02.2026 детективом Національного бюро винесено постанову про оголошення ОСОБА_5 у міжнародний розшук.

15.01.2026, з огляду на відсутність ОСОБА_5 на території України, повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 364 КК України, було здійснено відповідно до ст. 111, 112, 276 - 278 КПК України.

Стороною обвинувачення вживалися заходи для виклику ОСОБА_5 до Національного бюро. Зокрема, повістки про виклик до приміщення Національного бюро на 20.01.2026, 21.01.2026 та 22.01.2026 були вручені представнику житлово - експлуатаційної організації за місцем проживання ОСОБА_5 - представнику правління ОСББ «ДИПЛОМАТ ХОЛ» ОСОБА_7 (1); направлені поштою за місцем реєстрації та проживання ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_1 (2); направлені на електронну скриньку ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 (3) та дорослого члена сім`ї ОСОБА_5 , з якою він спільно проживає, має спільний побут та дітей - ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_3 (4); направлені у соціальних мережах «Facebook» та «Instagram» дорослому члену сім`ї ОСОБА_5 , з якою він спільно проживає, має спільний побут та спільних дітей - ОСОБА_8 (5).

У подальшому, сторона обвинувачення продовжувала вживати заходів для забезпечення виклику ОСОБА_5 та його явки до органу досудового розслідування для проведення необхідних процесуальних і слідчих дій. Так, 27.01.2026 детективами Національного бюро в газеті загальнодержавної сфери розповсюдження «Голос України» опубліковано повістку про виклик ОСОБА_5 до приміщення Національного бюро на 02.02.2026, 03.02.2026 та 04.02.2026. Окрім цього, у порядку, передбаченому КПК України, сторона обвинувачення публікувала повідомлення про завершення досудового розслідування у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному вебсайті Офісу Генерального прокурора. Водночас, ОСОБА_5 у жодну із зазначених дат до органу досудового розслідування не з`явився, про причини неявки не повідомив та не навів поважних причин такої неявки.

На думку прокурора, така поведінка ОСОБА_5 свідчить про його обізнаність щодо здійснення стосовно нього кримінального провадження та про свідоме ухилення від участі у кримінальному провадженні. Також, прокурор пов`язує таку поведінку ОСОБА_5 з усвідомленням останнім тяжкості пред`явленого обвинувачення та можливого покарання у виді позбавлення волі на строк до десяти років із позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна.

02.03.2026 слідчим суддею Вищого антикорупційного суду постановлено ухвалу про обрання ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а 10.03.2026 - ухвалу про здійснення спеціального досудового розслідування. При цьому ОСОБА_5 та обрані ним захисники (за договором) брали участь у судових засіданнях ( ОСОБА_5 - у режимі відеоконференції). Водночас, у подальшому ОСОБА_5 неодноразово не з`являвся за викликами слідчого судді без повідомлення поважних причин.

Прокурор вважає, що ОСОБА_5 достовірно відомо про здійснення щодо нього кримінального провадження, однак, незважаючи на це, він не з`являється за викликами органу досудового розслідування та суду. Разом з тим, ОСОБА_5 більше двох разів без поважних причин не з`явився за судовими викликами Вищого антикорупційного суду для участі у судових засіданнях у кримінальному провадженні № 991/8737/26, зокрема у судові засідання, призначені на 13.07.2026 та 28.07.2026. Сукупність наведених обставин свідчить про те, що ОСОБА_5 обізнаний про здійснення щодо нього кримінального провадження, однак без поважних причин не з`являється за викликами органу досудового розслідування і суду, перебуває за межами території України, чим підтверджує факт переховування ОСОБА_5 від органів досудового розслідування та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності, що є підставою для спеціального судового провадження. 

ІІІ. Позиції учасників кримінального провадження

Прокурор ОСОБА_3 просив задовольнити клопотання та зазначив, що обвинувачений ОСОБА_5 ухиляється від явки до суду, при цьому будь-яких документів чи інших відомостей на підтвердження поважності причин неявки стороною захисту не надано. При цьому, обвинуваченому достовірно відомо про здійснення стосовно нього кримінального провадження, оскільки ОСОБА_5 особисто брав участь під час досудового розслідування у розгляді питань щодо обрання стосовно нього запобіжного заходу та надання дозволу на здійснення спеціального досудового розслідування. Наголосив, що повідомлення ОСОБА_5 про підозру було здійснено у порядку та спосіб, передбачені КПК України. Повістки про виклики ОСОБА_5 здійснювалися у порядку, передбаченому законом, у тому числі шляхом їх публікації у засобах масової інформації. Також, ОСОБА_5 оголошено в міжнародний розшук, стосовно нього обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та надано дозвіл на здійснення спеціального досудового розслідування. Точне місцезнаходження ОСОБА_5 на цей час невідоме. До клопотання долучено інформацію щодо ІР-адрес, які використовувалися обвинуваченим, з якої вбачається, що він перебуває у різних містах Німеччини та Австрії. Під час досудового розслідування ОСОБА_5 не повідомляв конкретного місця свого проживання. Під час участі у розгляді клопотання слідчим суддею на запитання щодо місця його перебування ОСОБА_5 відмовився повідомити такі відомості. Також зазначив, що ОСОБА_5 не перебуває на консульському обліку, а з реєстрації місця проживання в Україні не знявся. Тому, на думку прокурора, відсутня можливість здійснити його виклик у порядку, пов`язаному з перебуванням особи на консульському обліку. За таких обставин його поведінка свідчить про ухилення від участі у судовому провадженні. Сукупність наведених обставин є об`єктивними даними, які свідчать про наявність передбачених законом підстав для здійснення спеціального судового провадження. 

Захисник ОСОБА_4 заперечував щодо задоволення клопотання прокурора про здійснення спеціального судового провадження. Зазначив, що наявна інформація про перебування ОСОБА_5 за кордоном, а тому обвинувачений, на думку захисника, мав бути належним чином повідомлений про виклик у порядку міжнародної правової допомоги. Оскільки, таких заходів стороною обвинувачення здійснено не було, просив відмовити у задоволенні клопотання прокурора про здійснення спеціального судового провадження.

ІV. Встановлені обставини, мотиви та оцінка суду

Заслухавши учасників судового провадження, дослідивши надані матеріали, Суд дійшов висновку про наявні підстави для задоволення клопотання, з огляду на таке.

Передбачений кримінальним процесуальним законом інститут спеціального судового провадження (in absentia) спрямований на забезпечення належного здійснення правосуддя у випадках, коли обвинувачений, будучи обізнаним про кримінальне провадження та маючи можливість реалізовувати свої процесуальні права, ухиляється від участі у судовому провадженні. Застосування такого порядку судового розгляду має здійснюватися з дотриманням загальних засад, визначених КПК України та з урахуванням необхідності забезпечення належного балансу між правом обвинуваченого на особисту участь у судовому розгляді та завданнями кримінального провадження, зокрема його проведення упродовж розумного строку.

Відповідно до ч. 2 ст. 318 КПК України судовий розгляд здійснюється в судовому засіданні з обов`язковою участю сторін кримінального провадження, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Судовий розгляд у кримінальному провадженні щодо злочинів, зазначених у частині другій статті 297-1 цього Кодексу, може здійснюватися за відсутності обвинуваченого (in absentia), крім неповнолітнього, який переховується від органів слідства та суду на тимчасово окупованій території України, на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, з метою ухилення від кримінальної відповідальності (спеціальне судове провадження) та / або оголошений в міжнародний розшук. За наявності таких обставин за клопотанням прокурора, до якого додаються матеріали про те, що обвинувачений знав або повинен був знати про розпочате кримінальне провадження, суд постановляє ухвалу про здійснення спеціального судового провадження стосовно такого обвинуваченого (ч. 3 ст. 323 КПК України).

Отже, Кримінальним процесуальним кодексом України встановлено перелік правових підстав, за сукупності яких можливе здійснення спеціального судового провадження, а саме:

- обвинувачення особи у вчиненні злочинів, зазначених в ч. 2 ст. 297-1 цього Кодексу; 

- підтвердження того, що обвинувачений знав або повинен був знати про розпочате стосовно нього кримінальне провадження;

- переховування обвинуваченого від органів слідства та суду на тимчасово окупованій території України, на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, з метою ухилення від кримінальної відповідальності та / або оголошення обвинуваченого у міжнародний розшук.

Під час розгляду клопотання прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_3 зазначив, що підставами для здійснення спеціального судового провадження стосовно обвинуваченого ОСОБА_5 є пред`явлення йому обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 364 КК України, обізнаність останнього з розпочатим стосовного нього кримінальним провадженням та оголошення його у міжнародний розшук.

Відповідно до вимог ст. 278 КПК України у зв`язку з неможливістю вручення письмового повідомлення про підозру від 15.01.2026 особисто ОСОБА_5 , воно направлено йому у спосіб, передбачений КПК України для вручення повідомлень. Порядок здійснення повідомлень передбачений ст. 135 КПК України. 

Під час здійснення судового контролю на стадії досудового розслідування слідчим суддею Вищого антикорупційного суду в ухвалі від 10.03.2026 у справі № 991/1118/26 встановлений факт обізнаності ОСОБА_5 про кримінальне провадження відносно нього. 

На переконання Суду, представники органу досудового розслідування вжили всіх можливих дій для вручення повідомлення про підозру у спосіб, передбачений КПК України, та інформування підозрюваного про здійснення щодо нього кримінального провадження.

Також сторона обвинувачення продовжувала вживати заходів для забезпечення виклику ОСОБА_5 та його явки до органу досудового розслідування для проведення необхідних процесуальних і слідчих дій. Так, 27.01.2026 детективами Національного бюро в газеті загальнодержавної сфери розповсюдження «Голос України» опубліковано повістку про виклик ОСОБА_5 до приміщення Національного бюро на 02.02.2026, 03.02.2026 та 04.02.2026.

Зі змісту обвинувального акта слідує, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 364 КК України. З огляду на ч. 2 ст. 297-1 КПК України, здійснення спеціального судового провадження щодо кримінального правопорушення, передбаченого ст. 364 КК України, є можливим.

Про обізнаність обвинуваченого ОСОБА_5 із розпочатим стосовно нього кримінальним провадженням свідчить, зокрема, його безпосередня участь у розгляді слідчим суддею клопотання про здійснення спеціального досудового розслідування. Як вбачається з ухвали слідчого судді від 10.03.2026, ОСОБА_5 брав участь у судовому засіданні дистанційно у режимі відеоконференції. 

Під час судового засідання 10.03.2025 ОСОБА_5 зазначив, що він ще в березні 2022 року виїхав до Німеччини на постійне місце проживання, адже була загроза його життю, йому надано захист як біженцю, він має там бізнес, рахунок в банку, постійне місце проживання. Справа стосовно нього повністю сфальсифікована, обвинувачення побудоване на припущеннях, відсутній склад злочину, відсутня завдана шкода і в результаті його буде виправдано. Наявна в матеріалах справи експертиза не підтверджує завдання шкоди, адже питання поставлене експерту передбачає певну умову, за наявності якої і встановлена нібито шкода. 

Отже, на момент розгляду зазначеного клопотання ОСОБА_5 достовірно був обізнаний як про факт здійснення щодо нього кримінального провадження, так і про процесуальний статус та характер пред`явлених йому обвинувачень. 

Також, на стадії досудового розслідування захист інтересів ОСОБА_5 здійснювали захисники ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , з якими 15.11.2023 був укладений договір № 316 про надання правничої допомоги з ОСОБА_5 . Водночас після направлення обвинувального акта до суду ці захисники не надають правничу допомогу ОСОБА_5 . 

Так, обставини участі ОСОБА_5 у судовому розгляді питання про здійснення спеціального досудового розслідування, а також залучення ним захисників на стадії досудового розслідування у своїй сукупності підтверджують, що він достовірно знав про здійснення щодо нього кримінального провадження та необхідність його участі у відповідних процесуальних діях. При цьому припинення участі захисників, з якими був укладений договір, після направлення обвинувального акта до суду не спростовує факту обізнаності ОСОБА_5 про кримінальне провадження та його процесуальний статус.

На думку Суду, факт обізнаності обвинуваченого з обставинами цього кримінального провадження підтверджується також тим, що сам обвинувачений висловив позицію про сфальсифікованість справи, відсутність складу злочину та завданої шкоди.

Таким чином, викладені обставини дають підстави для висновку, що обвинувачений ОСОБА_5 обізнаний з обставинами розпочатого стосовно нього кримінального провадження, а також з розглядом обвинувального акта у цьому кримінальному провадженні у Вищому антикорупційному суді.

Прокурор ОСОБА_3 у своєму клопотанні посилається на факт оголошення обвинуваченого ОСОБА_5 у міжнародний розшук, як на підставу для здійснення спеціального судового провадження, у зв`язку з чим Суд оцінює наявність такої обставини.

Чинний КПК України не розкриває поняття «міжнародний розшук» та не визначає момент, з якого особа вважається такою, яка оголошена у міжнародний розшук. Водночас, статтею 281 КПК України встановлено, що момент, з якого особа вважається такою, що оголошена у розшук, відповідає часу винесення постанови про оголошення особи у розшук, а доказом, яким сторона обвинувачення має доводити перед судом факт того, що підозрюваний (обвинувачений) оголошений у розшук, є наявність у матеріалах кримінального провадження процесуального рішення про оголошення особи в розшук, оформленого постановою.

Отже, для того, щоб підозрюваний (обвинувачений) вважався у розумінні ч. 2 ст. 281 КПК України оголошеним у розшук, має бути наявна постанова про оголошення особи в розшук.

Судом встановлено, що постановою старшого детектива Національного бюро ОСОБА_12 від 02.02.2026 оголошено у національний та міжнародний розшук підозрюваного ОСОБА_5 у зв`язку з тим, що його місце перебування стороні обвинувачення не відоме, а також через ухилення останнього від явки до органу досудового розслідування з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення. У судовому засіданні прокурор підтвердив, що вказана постанова у встановленому порядку направлена для здійснення міжнародного розшуку обвинуваченого. 

Наведені обставини свідчать про те, що обвинуваченого ОСОБА_5 оголошено у національний та міжнародний розшук, а органом досудового розслідування здійснено заходи з метою організації його міжнародного розшуку з використанням можливостей міжнародного поліцейського співробітництва.

На момент розгляду Судом клопотання про здійснення спеціального судового провадження, за наявною у сторони обвинувачення інформацією, ОСОБА_5 не повертався в Україну, не перетинав державний кордон України у державних пунктах пропуску. Із відомостей автоматизованої системи «АРКАН» встановлено, що 06.03.2022 ОСОБА_5 на транспортному засобі залишив територію України через пункт пропуску «Ужгород» у напрямку Словацької Республіки.

Згідно з висновком, який міститься в постанові Верховного Суду України від 19.03.2015 № 5-1кс15, під ухиленням від слідства або суду з погляду застосування ст. 49 КК слід розуміти будь-які умисні дії, вчинені певною особою з метою уникнути кримінальної відповідальності за вчинений злочин, що змушує правоохоронні органи вживати заходів, спрямованих на розшук і затримання правопорушника (нез`явлення без поважних причин за викликом до слідчого або суду, недотримання умов запобіжного заходу, зміна документів, які посвідчують особу, зміна зовнішності, перехід на нелегальне становище, перебування в тайнику, імітація своєї смерті тощо). Особою, яка ухиляється від слідства або суду, визнається відома цим органам особа (що підтверджується матеріалами кримінальної справи) як така, що вчинила певний злочин і здійснила дії з метою переховування місця свого перебування від слідства або суду. Давність персоніфікована, у зв`язку з чим про ухилення особи від слідства можна говорити лише тоді, коли слідство проводиться щодо конкретної особи. Зупинення перебігу строку давності можливе тільки щодо певної особи, обізнаної про те, що стосовно неї проводиться слідство. Із законодавчого положення про відновлення перебігу строку давності з дня з`явлення особи із зізнанням або її затримання випливає, що особу винного встановлено і здійснюються заходи, спрямовані на встановлення її місцезнаходження. 

При з`ясуванні, які дії особи мають визнаватись юридично значущим (а не просто фактичним) ухиленням від слідства або суду, треба враховувати, крім усього іншого, кримінально процесуальний статус особи, що вчинила злочин. Це має бути особа, яка в установленому порядку визнана підозрюваним або обвинуваченим та яка зобов`язана з`являтись до правозастосовних органів за викликом, перебувати в межах їх досяжності. Зазначена особа усвідомлює, що в неї вже виник юридичний обов`язок постати перед слідством або судом, однак вона ухиляється від виконання такого обов`язку.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 10.03.2026 у справі № 991/1118/26 надано дозвіл на здійснення спеціального досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52025000000000150 від 12.03.2025 стосовно ОСОБА_5 , який підозрювався у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 364 КК України. Про ці обставини на сайті Офісу Генерального прокурора та засобах інформації загальнодержавної сфери розповсюдження «Голос України» опубліковано відповідне оголошення.

Отже, досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні здійснювалося в порядку спеціального досудового розслідування (in absentia), а обвинувальний акт був скерований до суду за результатами проведення саме такої особливої процедури.

02.07.2026 до суду надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 52025000000000150 від 12.03.2025, після чого ОСОБА_5 відповідно до ч. 2 ст. 42 КПК України набув статусу обвинуваченого та викликався до суду у спосіб, встановлений ст. 135 КПК України.

Судом здійснювались виклики обвинуваченого ОСОБА_5 у судові засідання у цьому кримінальному провадженні, що були призначені на 13.07.2026, 28.07.2026, 07.08.2026, 26.08.2026. 

Також, Судом вжито заходів для повідомлення обвинуваченого ОСОБА_5 про час, дату та місце судових засідань шляхом розміщення повісток про виклик у підготовчі та інші судові засідання на сторінці Вищого антикорупційного суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет.

Водночас, будучи зобов`язаним прибути за викликом до суду, а в разі неможливості прибути за викликом у призначений строк - заздалегідь повідомити про це суд, відповідно до положень п. 1 ч. 7 ст. 42 КПК України, обвинувачений ОСОБА_5 у визначені дати судових засідань до суду не з`явився, про причини своєї неявки завчасно не повідомив. 

Судові повістки, які направлялись за останнім відомим зареєстрованим місцем проживання обвинуваченого ОСОБА_5 , повернулись до суду з відмітками працівника поштового зв`язку АТ «Укрпошта»: «за закінченням терміну зберігання» та «одержувач відсутній за вказаною адресою».

Відповідно до ч. 5 ст. 139 КПК України ухилення від явки на виклик слідчого, прокурора чи судовий виклик слідчого судді, суду (неприбуття на виклик без поважної причини більш як два рази) підозрюваним, обвинуваченим, який оголошений у міжнародний розшук, та / або який виїхав, та / або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, є підставою для здійснення спеціального досудового розслідування чи спеціального судового провадження.

Із врахуванням викладеного, Суд дійшов висновку, що обвинувачений ОСОБА_5 систематично ухиляється від явки до суду, а його поведінка свідчить про умисне ухилення від виконання обов`язку явки на виклик суду, що відповідно до положення ч. 5 ст. 139 КПК України є підставою для здійснення спеціального судового провадження стосовно обвинуваченого, який оголошений у міжнародний розшук.

З огляду на досліджені у ході розгляду клопотання факти та обставини, Суд дійшов висновку про доведення підстав для здійснення спеціального судового провадження стосовно обвинуваченого ОСОБА_5 , у зв`язку з чим клопотання прокурора підлягає задоволенню.

Щодо заперечення захисника про необхідність здійснення виклику обвинуваченого ОСОБА_5 шляхом міжнародної правової допомоги 

Повістка про виклик особи, яка проживає за кордоном, вручається згідно з міжнародним договором про правову допомогу, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, а за відсутності такого - за допомогою дипломатичного (консульського) представництва (ч. 7 ст. 135 КПК України). Водночас Суд зауважує, що орган досудового розслідування на момент складення підозри та її вручення, відповідно до положень КПК України, не володів інформацією з приводу точного місця перебування або фактичного проживання ОСОБА_5 . Наявність відомостей про перебування особи за межами території України не свідчить про обізнаність сторони обвинувачення про конкретне місце проживання для реалізації механізму міжнародної правової допомоги.

Із долучених учасниками кримінального провадження матеріалів вбачається, що:

- останнім відомим зареєстрованим місцем проживання ОСОБА_5 є адреса: АДРЕСА_1 ;

- зі змісту протоколу огляду від 21.01.2026 вбачається, що 06.03.2022 о 03:52 год ОСОБА_5 виїхав через пункт перетину «Ужгород» до Словацької Республіки; 

- з відповідей першого заступника голови Державної міграційної служби від 26.01.2026 вих. № 6.2-925/2-26, від 09.02.2026 вих. № 6.2-1540/2-26 вбачається, що ОСОБА_5 не звертався з питанням оформлення документів для виїзду за кордон на постійне проживання в установлено законодавством порядку до територіальних підрозділів ДМС станом на 26.01.2026. На той час місце проживання ОСОБА_5 значиться зареєстрованим на території України. За інформацією наявною у відомчій інформаційній системі ДМС місце проживання ОСОБА_5 , зареєстровано з 16.03.2021 по теперішній час (09.02.2026) адреса: АДРЕСА_1 ; 

- з відповіді директора заступника директора Департаменту консульської служби - начальника управління консульської діяльності Міністерства закордонних справ України від 26.01.2026 за вих. № 71/16-533-9831 слідує, що за даними Відомчої інформаційної системи МЗС України відсутня інформація щодо перебування на консульському обліку громадянина України ОСОБА_5 ;

- з відповіді начальника відділу обробки звернень користувачів інформаційних систем ДП «ДІЯ» Міністерства цифрової трансформації України від 30.01.2026 вих. № 561/05-14-16 надано інформацію про ІР-адреси, дати та час авторизації на «Порталі Дія» ОСОБА_5 та зазначено, що надані ІР-адреси можуть бути не реальними адресами сервера, з якого відбувалася авторизація користувача на Порталі Дія або мобільного додатку, оскільки не виключається вірогідність використання користувачем VPN (який приховує реальну ІР-адресу та захищає особисті дані від відстеження); 

- із змісту протоколу огляду від 30.01.2026 вбачається, що під час огляду з метою встановлення адреси, якій належать вказані ІР-адреси, з яких ОСОБА_5 авторизувався в Порталі Дія, здійснено вхід на ресурс «2ip.ua» в мережі Інтернет за посиланням htips://2ip.ua/ua/, де введено номери наданих ДП «ДІЯ» ІР-адрес. У результаті пошуку встановлено наступні місця ІР-адрес: 77.1 79.64.39 (Jan 27, 2026) - м. Карлсруе, Німеччина; 77.1 89.70.23 (Nov 25, 2025) - м. Людвигсхафен, Німеччина; 209.198.144.193 (Sep 22, 2025) - м. Франкфурт-на-Майне, Німеччина; 78.5 1.215.6 (Jul 24, 2025) - м. Франкфурт-на-Майне, Німеччина; 154.47.19.2 1 1 (Feb 25, 2025) - м. Відень, Австрія. Разом з тим у листі ДП «ДІЯ» вказано, що IP-адреса може бути нереальною, оскільки користувач може використовувати VPN, який приховує реальну ІР-адресу. 

Як установлено Судом на час розгляду клопотання конкретне місце проживання або перебування ОСОБА_5 за межами України не встановлено. Наявна у сторони обвинувачення інформація щодо використаних ОСОБА_5 ІР-адрес може свідчити про його перебування у різних населених пунктах іноземних держав (Німеччини, Австрії), однак не дає можливості достовірно встановити його фактичне місце проживання та, відповідно, забезпечити направлення повістки про виклик за конкретною адресою.

Ці відомості свідчать про те, що на момент проведення судових засідань точну та єдину адресу місця проживання ОСОБА_5 за кордоном достовірно встановити неможливо, а також про те, що ОСОБА_5 , будучи громадянином України, не вжив належних заходів для оформлення документів, які б підтверджували його постійне проживання за межами України, зокрема у Німеччині чи Австрії. 

Виклик особи в порядку міжнародної правової допомоги (через компетентні органи іноземної держави) можливий лише за умови достовірного встановлення її місця проживання або перебування за кордоном. Це випливає з положень Конвенції про взаємну допомогу у кримінальних справах та ст. 551, 552 КПК України, які передбачають, що запит про міжнародну правову допомогу повинен містити точну адресу особи, якій необхідно вручити процесуальний документ.

Отже, відсутність належно підтвердженого постійного місця проживання обвинуваченого ОСОБА_5 за кордоном, зокрема у Німеччині чи Австрії, спростовує доводи захисника про необхідність виклику обвинуваченого в порядку міжнародної правової допомоги, оскільки така процедура за відсутності точної адреси не може бути реалізована належним чином і не забезпечить мети здійснення такого повідомлення особи.

На підставі викладеного, керуючись ст. 139, 297-1, 323, 372, 376 КПК України, суд

постановив:

Задовольнити клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_3 про здійснення спеціального судового провадження стосовно обвинуваченого  ОСОБА_5 .

Здійснювати спеціальне судове провадження у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12.03.2025 за № 52025000000000150, стосовно  ОСОБА_5 , який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 364 КК України.

Повідомити обвинуваченого ОСОБА_5 про прийняте рішення про здійснення спеціального судового провадження стосовно нього шляхом розміщення цієї інформації в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та офіційному веб-сайті суду. Повістки про виклик обвинуваченого та інформацію про процесуальні документи надсилати та публікувати відповідно до вимог ст. 323 КПК України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та окремому оскарженню не підлягає. Заперечення щодо ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 ст. 392 КПК України.

Суддя          ОСОБА_13