Справа № 991/10961/26

Провадження №11-сс/991/601/26

АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА ВИЩОГО АНТИКОРУПЦІЙНОГО СУДУ

У Х В А Л А

І м е н е м У к р а ї н и

03 вересня 2026 року місто Київ

Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

суддів  ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу  ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 28.08.2026 про відмову у задоволенні скарги на бездіяльність уповноважених службових осіб Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (далі - САП), яка полягає в невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР).

В С Т А Н О В И Л А:

Історія провадження

1. 21.08.2026  ОСОБА_5 звернувся до САП із заявою про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 364, 369-2 КК України.

2. 26.08.2026 ОСОБА_5 звернувся до Вищого антикорупційного суду зі скаргою на бездіяльність уповноважених осіб САП, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР.

3. 28.08.2026 слідчий суддя Вищого антикорупційного суду відмовив у задоволенні цієї скарги (далі - ухвала).

4. 02.09.2026 до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду надійшла апеляційна скарга  ОСОБА_5 на зазначену ухвалу.

Короткий зміст та мотиви оскаржуваної ухвали

5. Оскаржуваною ухвалою слідчого судді відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_5 на бездіяльність уповноважених осіб САП, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР за відповідною заявою.

6. Ухвала мотивована таким: (1) для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР заявник має зазначити конкретні, відомі йому обставини об`єктивної сторони такого правопорушення; (2) такі обставини можуть бути неповними, але в той же час достатніми для попередньої кваліфікації реєстраторами ЄРДР такого діяння саме як кримінального правопорушення; (3) якщо зі змісту повідомлення є очевидним, що обставини, викладені в ньому, не свідчать про те, що існує ймовірність вчинення будь-якого кримінального правопорушення і ці обставини не потребують перевірки засобами кримінального процесу, або в силу його занадто абстрактного характеру неможливо встановити ні попередню кваліфікацію злочину, ні предмет, межі та напрямок досудового розслідування, то такі повідомлення не мають вноситися до ЄРДР; (4) зі змісту заяви та скарги не вбачається достатніх об`єктивних обставин вчинених кримінальних правопорушень, передбачених статтями 364,369-2 КК, фактично заява ОСОБА_5 про вчинення кримінальних правопорушень зводиться до процесуальних порушень, допущених під час здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12018110030000588, та не містить конкретних фактичних даних, які б могли свідчити про вчинення описаних ним кримінальних правопорушень; (5) за наведених обставин відсутні підстави для зобов`язання уповноважених осіб САП виконати вимоги статті 214 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК).

Вимоги та короткий зміст апеляційної скарги

7. В апеляційній скарзі апелянт ОСОБА_5 просить ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду ОСОБА_6 від 28 серпня 2026 року у справі № 991/10961/26 (провадження № 1-кс/991/10991/26) скасувати повністю та постановити нову ухвалу, якою скаргу задовольнити: визнати бездіяльність уповноважених осіб САП, яка полягає у невнесенні до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей, викладених у заяві про кримінальне правопорушення від 21.08.2026, протиправною та зобов`язати уповноважених осіб Спеціалізованої антикорупційної прокуратури внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості, викладені у заяві ОСОБА_5 від 21.08.2026, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ст. 364, 369-2 Кримінального кодексу України.

8. Апеляційна скарга мотивована тим, що слідчий суддя неправильно застосував вимоги ст. 214 КПК України, ототожнивши обов`язок внесення відомостей до ЄРДР після отримання заяви про злочин з оцінкою наявності складу кримінального правопорушення та послався на необхідність фактичного існування доказів, що підтверджує реальність конкретної події злочину, фактично вимагаючи від заявника на стадії подання заяви про кримінальне правопорушення доведеності самого факту вчинення злочину. Такий стандарт не передбачений ст. 214 КПК України та прямо суперечить практиці Верховного Суду, яка виходить із протилежного - достатності відомостей, які лише можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, для внесення їх до ЄРДР. У заяві про вчинення кримінального правопорушення йдеться саме про можливі ознаки кримінальних правопорушень за ст. 364, 369-2 КК України. Саме ці обставини підлягали перевірці уповноваженими особами САП шляхом внесення відомостей до ЄРДР та проведення досудового розслідування, чого САП не здійснила, а слідчий суддя - жодним чином не дослідив та не оцінив в оскаржуваній ухвалі.

9. На переконання апелянта, оцінка фактичних обставин слідчим суддею є неприпустимою з огляду на стадію кримінального провадження, а також беручи до уваги питання, що вирішуються під час розгляду даного виду скарги.

Позиції учасників провадження

10. У судове засідання особа, яка подала апеляційну скаргу громадянин ОСОБА_5 не з`явився, про дату та час апеляційної скарги повідомлений належним чином. 

Інші учасники судового провадження в судове засідання не прибули. Заступник начальника п`ятого відділу САП ОСОБА_7 надіслав заперечення проти задоволення апеляційної скарги та просить справу розглянути без його участі. Вважає оскаржувану ухвалу законною, обгрунтованою та вмотивованою, а доводи апеляційної скарги - такими, що не спростовують висновків слідчого судді, з таких підстав: 1) слідчий суддя застосував правильний стандарт оцінки заяви про кримінальне правопорушення; 2) доводи заяви становлять незгоду з процесуальними рішеннями в іншому кримінальному провадженні, а не відомості про самостійні кримінальні правопорушення; 3) питання підслідності не спростувує висновку про відсутність підстав для внесення відомостей до ЄРДР; 4) довід про конфлікт інтересів не спростовує законності ухвали; 5) практика Європейського суду з прав людини не змінює встановленого законом порогу для реєстрації заяви; 6) оскаржувана ухвала є законною, обгрунтованою та вмотивованою.

11. Враховуючи, що учасники судового провадження були належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду та не повідомили про поважні причини свого неприбуття, то їх неприбуття не перешкоджає проведенню розгляду (частина 4 статті 405 КПК).

Оцінка та мотиви Суду

12. Щодо відсутності підстав для внесення до ЄРДР відомостей за заявою ОСОБА_5 .

13. Суд погоджується з висновком слідчого судді про відсутність в заяві ОСОБА_5 достатніх об`єктивних даних, які свідчать про вчинення кримінальних правопорушень.

14. Згідно норм КПК України до Єдиного реєстру досудових розслідувань, зокрема, має бути внесено короткий виклад обставин (фактичних даних про склад злочину), що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела.

15. Відповідно до п. 1 Розділу ІІ Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення, затвердженого наказом Генерального прокурора №298 від 30.06.2020, відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві, повідомленні чи виявлені з іншого джерела, повинні відповідати вимогам пункту 4 частини п`ятої статті 214 КПК України, зокрема мати короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.

16. КПК передбачена необхідність попередньої оцінки (аналізу) слідчим, прокурором, слідчим суддею (у разі оскарження заявником бездіяльності уповноваженої особи щодо невнесення відомостей до ЄРДР) змісту заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення на предмет викладення в ньому інформації саме про кримінальне правопорушення. Для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР заявник у повідомленні про кримінальне правопорушення має зазначити конкретні, відомі йому обставини об`єктивної сторони такого правопорушення (яке саме кримінальне правопорушення відбулось, де, коли, в чому полягало, які особи, причетні до його скоєння тощо). Такі обставини можуть бути неповними (в силу недостатньої обізнаності заявника, неочевидності вчинення кримінального правопорушення, з огляду на початкову стадію сприйняття та дослідження цих подій чи з інших причин), але в той же час достатніми для попередньої кваліфікації реєстраторами ЄРДР такого діяння саме як кримінального правопорушення (кваліфікації за статтею, частиною статті КК).

17. Зазначена правова позиція є усталеною у практиці Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду (наприклад, ухвали від 02.09.2020 у справі № 991/6129/20, від 31.07.2023 у справі № 991/6490/23, від 24.08.2023 у справі № 991/6043/23, від 05.08.2024 у справі № 991/5724/24, від 20.08.2024 у справі № 991/6669/24, від 02.09.2025 у справі № 991/8374/25, від 06.10.2025 у справі № 991/9650/25, від 26.12.2025 у справі № 991/12866/25, від 26.02.2026 у справі № 991/1172/26 тощо).

18. З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_5 21.08.2026 звернувся до САП з заявою про вчинення кримінальних правопорушень. 

19. Листом № 07/5-6070вих-26 від 26.08.2026 за підписом начальника п`ятого відділу управління процесуального керівництва, підтримання публічного обвинувачення та представництва в суді САП ОСОБА_8 скаржника було повідомлено про відсутність, на думку САП, об`єктивних даних, які б вказували на вчинення кримінальних правопорушень, та, відповідно, про відсутність підстав для внесення відомостей до ЄРДР. ОСОБА_5 не навів конкретних доводів та об`єктивних даних щодо обставин ймовірного вчинення злочинів, які були б достатніми для попередньої кваліфікації реєстратором ЄРДР діяння саме як кримінального правопорушення.

20. Зазначене позбавляє уповноважених осіб САП провести необхідну попередню оцінку (аналіз) змісту повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення на предмет наявності ознак складу кримінального правопорушення.

21. Крім того, згідно з прецедентною практикою ЄСПЛ хоча кримінальне право є необхідним для захисту основоположних прав (особливо умисне заподіяння шкоди життю, катування, серйозні прояви ненависті тощо), для менш тяжких або ненавмисних порушень (як-от медична недбалість, репутаційні чи майнові спори тощо) ЄСПЛ визнає достатніми цивільно-правові або дисциплінарні засоби, підтверджуючи, що кримінальне переслідування має застосовуватися як крайній захід (ultima ratio), де інші механізми виявилися б неефективними або недостатніми (рішення ЄСПЛ у справах «Beizaras and Levickas v. Lithuania» від 14.05.2020, заява № 41288/15, «Blumberga v. Latvia» від 14/01/2009, заява № 70930/01).

22. Апелянт стверджує, що у заяві про вчинення кримінального правопорушення заявник скарги вказує на те, що він є стягувачем за низкою судових рішень, що набрали законної сили, якими з боржника  ОСОБА_9 на його користь стягнуто грошові кошти. При цьому, загальний непогашений борг ОСОБА_9 перевищує 20 000 000 грн. Стягнення боргу унеможливлене через арешт майна боржника, накладений у кримінальному провадженні №12018110030000588 від 22.01.2018, яке було відкрите за заявою самого ж боржника і, на переконання заявника, використовується виключно як інструмент для убезпечення цього майна від примусового стягнення.

23. Заявник скарги вказує на тривалу неефективність та ймовірну протиправну бездіяльність посадових осіб під час досудового розслідування. Зокрема, на його переконання, досудове розслідування штучно зупинено протягом майже трьох років через нібито розшук сторонньої особи, а питання підслідності не вирішується вже вісім років. При цьому, процесуальне керівництво продовжує здійснювати прокурор Білоцерківської окружної прокуратури ОСОБА_10 , який раніше був двічі відведений судовими рішеннями від участі у провадженні, з якого було виділено кримінальне провадження №12018110030000588. Крім того, слідча Білоцерківського РУП здійснює процесуальні дії у 2026 році, попри те, що її протиправну відмову долучити судові рішення на користь заявника суд визнав незаконною ще у 2022 році.

24. Разом з тим, заявник стверджує про можливий неправомірний вплив на діяльність прокурорів з боку заступника Генерального прокурора ОСОБА_11 . Заявник посилається на лист-зауваження ОСОБА_11 від 2021 року (коли той обіймав посаду в обласній прокуратурі), що підтверджує його особисту обізнаність із незадовільним станом розслідування цього кримінального провадження. Також заявник вказує на неодноразові усні заяви боржника ОСОБА_9 та його представника про наявність у них зв`язків із високопосадовцями органів прокуратури та запевнення, що рішення судів ніколи не будуть виконані.

25. Зважаючи на наведене, заявник просив перевірити наявність ознак кримінальних правопорушень у діях таких посадових осіб: (1) заступника Генерального прокурора ОСОБА_11 за ст. 369-2 КК щодо можливого протиправного впливу на прийняття рішень особою, уповноваженою на виконання функцій держави; (2) прокурора ОСОБА_10 за ст. 364 КК через здійснення процесуального керівництва всупереч двом судовим рішенням про його відвід та винесення постанов поза межами його повноважень, що завдало істотної шкоди правам стягувача; (3) слідчої ОСОБА_12 за ст. 364 КК через встановлений судом факт протиправної відмови долучити докази заявника та подальше безперешкодне проведення нею слідчих дій без жодної службової оцінки з боку керівництва.

26. При цьому Суд звертає увагу, що внесення до ЄРДР неконкретних тверджень (у тому числі припущень) заявника про вчинення кримінального правопорушення за відсутності будь-яких об`єктивних відомостей про обставини його вчинення призвело б до: (1) розпорошення обмежених сил і засобів правоохоронної системи держави на перевірку значної кількості безпідставних та абстрактних повідомлень про кримінальні правопорушення, що в свою чергу (2) не дозволило б концентрувати зусилля на розслідуванні дійсно суспільно-небезпечних діянь, що неминуче знизило б ефективність захисту особи, суспільства та держави від цих кримінальних правопорушень, ускладнило б охорону прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, які зазнали шкоди від таких правопорушень; (3) порушення права та законних інтересів осіб, згаданих в таких повідомленнях; (4) унеможливлення застосування механізму притягнення заявників до кримінальної відповідальності за завідомо неправдиві повідомлення про кримінальні правопорушення (стаття 383 КК). Зазначене не відповідає завданням кримінального провадження, які визначені в статті 2 КПК.

27. Отже, наведені у заяві обставини не містять обґрунтованих відомостей, які б свідчили про ймовірність вчинення корупційного кримінального правопорушення та необхідність їх перевірки засобами кримінального процесу, а відтак не зумовлюють початку досудового розслідування, яке відповідно до вимог закону здійснюється за наявності конкретних і достатніх фактичних даних про вчинення кримінального правопорушення.

28. З огляду на це слідчий суддя обґрунтовано відмовив у задоволенні скарги, тоді як апелянт не навів переконливих доводів, які б спростовували мотиви оскаржуваної ухвали або свідчили про наявність бездіяльності уповноважених осіб САП щодо невнесення відомостей до ЄРДР.

29. З наведених вище мотивів в задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_5 слід відмовити, а ухвалу слідчого судді - залишити без змін.

30.Керуючись статтями 214, 404, 405, 407, 419, 422, 532 КПК, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

1. Апеляційну скаргу - залишити без задоволення.

2.Ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 28.08.2026 - залишити без змін. 

3.Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий ОСОБА_1 

Судді ОСОБА_3 

ОСОБА_2