Справа № 991/10405/26

Провадження 1-кс/991/10420/26

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД 

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 серпня 2026 року         м.Київ 

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , детектива ОСОБА_3 , представників власника майна - адвокатів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання адвоката ОСОБА_6 , який діє в інтересах власника майна ОСОБА_7 , про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 14.11.2024 у справі № 991/12515/24 у кримінальному провадженні №52024000000000080 від 20.02.2024, 

ВСТАНОВИВ:

До слідчого судді надійшло вказане клопотання адвоката ОСОБА_6 , який діє в інтересах власника майна ОСОБА_7 , про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №52024000000000080 від 20.02.2024, накладеного ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 14.11.2024 (справа №991/12515/24) на мобільний телефон iPhone 15 ProМах сірого кольору з наліпкою «Idealist coffee Co», власником якого є ОСОБА_7 .

Клопотання обґрунтовано тим, що мобільний телефон утримується органом досудового розслідування понад 21 місяць. Висновком експерта 3/4 від 11.03.2026, складеним за результатами безпосереднього дослідження арештованого мобільного телефону, встановлено, що без правильного коду доступу отримання та копіювання інформації за допомогою наявних програмно-апаратних засобів неможливі. Попри це, після отримання негативного висновку щодо конкретного мобільного телефону детектив не виконав свою обіцянку не заперечувати проти скасування арешту, а призначив чергову тотожну експертизу іншій установі. Крім цього, ОСОБА_7 не має статусу підозрюваного у кримінальному провадженні №52024000000000080, не перешкоджав проведенню обшуку та добровільно передав телефон детективам. Адвокати вважають, що ненадання пароля до особистого пристрою не може використовуватися як доказ недобросовісності або наміру приховати інформацію, а подальше утримання особистого телефону ОСОБА_7 , за відсутності реальної технічної можливості отримати з нього будь-які відомості є надмірним та непропорційним втручанням у його право власності й приватне життя.

У судовому засіданні представники власника майна адвокати ОСОБА_4 та ОСОБА_5 підтримали подане клопотання та просили слідчого суддю задовольнити його у повному обсязі, посилаючись на доводи, зазначені у клопотанні.

Детектив ОСОБА_3 у судовому засіданні та в письмових запереченнях з приводу задоволення клопотання заперечував, зазначив, що на даний час діють постанови про призначення експертиз у вказаному кримінальному провадженні, де об`єктом є мобільний телефон - ОСОБА_7 , експертизи тривають в Науково-дослідному центрі судової експертизи у сфері інформаційних технологій та інтелектуальної власності Міністерства юстиції України та Державному науково-дослідному експертно-криміналістичному центру МВС України. Отже, застосування заходу забезпечення у вигляді арешту майна є обґрунтованим та законним і відсутні докази, які б вказували на те, що в подальшому застосуванні арешту майна відпала потреба або арешт накладено необгрунтовано. Відтак, збереження вказаного речового доказу за переконанням детектива є доцільним до моменту копіювання інформації з нього.

Заслухавши думку учасників провадження, дослідивши матеріали клопотання про скасування арешту майна, слідчий суддя дійшов такого висновку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано (ч. 1 ст. 174 КПК України).

Слідчий суддя зауважує, що інститут скасування арешту пов`язаний з наявністю двох умов, закріплених у ст. 174 КПК України - необґрунтованістю його накладення та відсутності подальшої потреби в ньому.

Перевіряючи доводи клопотання, слідчий суддя приходить до наступного.

Встановлено, що детективами Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52024000000000080 від 20.02.2024 за фактом вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191 КК України. 

За версією орану досудового розслідування службові особи ПАТ «Укрнафта» та компанії «AGTG SA», діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб, шляхом зловживання своїм службовим становищем, вчиняють розтрату грошових коштів у вигляді різниці між економічно обґрунтованою вартістю поставки метил-трет-бутилового ефіру (надалі - МТБЕ) та вартістю, встановленою у кримінально- протиправний спосіб. 

У межах даного кримінального провадження, 31.10.2024 на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 04.10.2024 проведено обшук квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , що перебуває у власності ОСОБА_8 та знаходиться у фактичному володінні ОСОБА_7 , у ході якого з-поміж іншого виявлено та вилучено мобільний телефон Apple iPhone 15 ProMax сірого кольору з наліпкою «Idealist coffee Со», що належить ОСОБА_7 . На місці проведення обшуку ОСОБА_7 добровільно видав свій мобільний телефон, при цьому відмовився надати пароль-доступ для розблокування телефону. 

З огляду на те, що у вилученому мобільному пристрої може зберігатися інформація про обставини, які передбачені ч. 1 ст. 91 КПК України, постановою детектива від 31.10.2024 мобільний телефон визнано речовим доказом, оскільки він відповідає критеріям, передбаченим ст. 98 КПК України.

14.11.2024 ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду постановлено накласти арешт шляхом заборони користуватися та розпоряджатися на майно ОСОБА_7 , а саме: мобільний телефон Apple iPhone 15 ProMax сірого кольору з наліпкою «Idealist coffee Co», вилучений 31.10.2024 під час проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 .

Підставами для накладення арешту на майно, згідно ухвали слідчого судді від 14.11.2024, відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170 КК України є забезпечення збереження речового доказу.

З метою подолання системи логічного захисту та копіювання інформації з вилученого пристрою детективом у кримінальному провадженні неодноразово виносились постанови про призначення експертизи, востаннє, 24.07.2026 проведення якої повторно доручено експертам Науково-дослідного центру судової експертизи у сфері інформаційних технологій та інтелектуальної власності Міністерства юстиції України. У цей же день на адресу вказаної експертної установи скеровано відповідну постанову та об`єкт дослідження. Листом від 11.08.2026 № 1137/1134-8-26/4 в.о. директора Науково-дослідного центру судової експертизи у сфері інформаційних технологій та інтелектуальної власності Міністерства юстиції України ОСОБА_9 повідомила детективів НАБУ про виконання експертизи у строк понад 90 календарних днів. Детектив НАБУ ОСОБА_10 у свою чергу повідомила експертну установу, що орган досудового розслідування не заперечує щодо строку проведення експертизи.

Отже на даний час, триває проведення експертиз, де об`єктом є мобільний телефон - ОСОБА_7 , в Науково-дослідному центрі судової експертизи у сфері інформаційних технологій та інтелектуальної власності Міністерства юстиції України та Державному науково-дослідному експертно-криміналістичному центру МВС України.

Статтею 98 КПК України встановлено, що речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження (ч. 1 ст. 131 КПК України)

Застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням. (ч. 3 ст. 132 КПК України)

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

У випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу. Речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення (ст. 98 КПК України).

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано (п. 2 ч. 1 ст. 174 КПК України).

Слідчий суддя вважає, що при розгляді клопотання про арешт майна слідча суддя з`ясувала всі обставини, з якими закон пов`язує можливість накладення арешту на майно, а тому ухвалою від 14.11.2024 обґрунтовано накладено арешт на вказане майно, за наявності правових підстав, визначених ст. 170 КПК України.

Окрім того, слідча суддя в ухвалі від 14.11.2024 погодилась з доводами детектива, що вміст вилученого у ОСОБА_7 мобільного телефону, може містити інформацію, яка має значення для кримінального провадження №52024000000000080, та за її допомогою може бути встановлено осіб, причетних до вчинення цього злочину.

За такого, слідчий суддя дійшов висновку, що відмова ОСОБА_7 повідомити пароль для подолання системи логічного захисту мобільного пристрою свідчить про наявність підстав для вилучення такого мобільного телефону, оскільки у контексті потреб досудового розслідування є необхідним дослідити та закріпити інформацію, яка міститься в ньому та детективи мали передбачені ч. 2 ст. 168 КПК України підстави для вилучення цього мобільного пристрою. 

Варто додати, що ухвала слідчої судді від 14.11.2024 була переглянута в апеляційному порядку. При цьому колегія суддів погодилась із висновками слідчої судді, що додані до клопотання про арешт майна матеріали свідчать про наявність правових підстав для накладення арешту. Негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження колегією суддів не встановлено. 

Також, слідчий суддя враховує, що 24.07.2026 детективом винесено постанову про призначення експертизи мобільного телефону, з метою подолання системи логічного захисту та копіювання вмісту інформації з відповідного пристрою. 

На даний час проведення вказаної експертизи експертами Науково-дослідного центру судової експертизи у сфері інформаційних технологій та інтелектуальної власності Міністерства юстиції України не завершено.

Водночас слідчий суддя вважає слушними доводи детектива про те, що у мобільному телефоні можуть міститись приховані або видалені відомості (документи), які можуть бути використані як доказ фактів чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Натомість, скасування арешту, накладеного на вилучений в ході обшуку мобільний телефон, може призвести до знищення, пошкодження або приховування файлів та інформації в ньому.

Слідчий суддя зауважує, що реалізація права на звернення до слідчого судді з клопотанням про скасування арешту майна обумовлена не тим, що відповідний суб`єкт не погоджується із застосованим заходом забезпечення кримінального провадження. Інститут скасування арешту пов`язаний з наявністю двох умов, закріплених у ст. 174 КПК України - необґрунтованістю його накладення та відсутності подальшої потреби в ньому.

З урахуванням зазначеного, адвокатами не доведено того, що арешт накладено необґрунтовано, наведені обставини існували на момент винесення ухвали Апеляційною палатою Вищого антикорупційного суду, були перевірені колегією суддів і мотивовані у рішенні про накладення арешту на майно. А також неодноразово перевірялись слідчими суддями Вищого антикорупційного суду при розгляді клопотань про скасування арешту майна з мобільного телефону.

Поряд з цим варто додати, що арешт майна з підстав, передбачених п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, по суті являє собою форму забезпечення доказів та являється самостійною правовою підставою для арешту майна, не вимагає оголошення підозри у кримінальному провадженні та не пов`язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна, на відміну від інших правових підстав.

За такого не беруться до уваги доводи адвокатів стосовно того, що ОСОБА_7 не має процесуального статусу у даному кримінальному провадженні.

Отже, у ході розгляду клопотання адвокатами не доведені обставини, які б давали підстави вважати, що на даний час відпала потреба у дії такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, крім того представниками власника майна не доведено необґрунтованості накладення такого арешту.

В свою чергу, матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке обмеження для виконання завдань кримінального провадження, а також завдань арешту майна, визначених в абз. 2 ч. 1 ст. 170 КПК України. На думку слідчого судді, таке втручання органів досудового розслідування у права і свободи особи, є розумним та пропорційним меті кримінального провадження.

Враховуючи наведене, слідчий суддя приходить до висновку про відсутність визначених ст. 174 КПК України підстав для скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 14.11.2024 у справі №991/12515/24, а тому клопотання про скасування арешту майна задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 174, 307, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя 

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у задоволенні клопотання.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1