Справа № 991/10772/26

Провадження 1-кс/991/10794/26

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД 

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 серпня 2026 року         м.Київ 

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , представника власника майна - адвоката ОСОБА_3 , детектива ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання адвоката ОСОБА_3 , яка діє в інтересах власника майна ОСОБА_5 , про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 27.11.2025 у справі №991/12235/25 у кримінальному провадженні № 52025000000000073 від 14.02.2025, 

ВСТАНОВИВ:

До слідчого судді надійшло вказане клопотання адвоката ОСОБА_3 , яка діє в інтересах власника майна ОСОБА_5 , про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №52025000000000073 від 14.02.2025, накладеного ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 27.11.2025 (справа №991/112235/25) на мобільний телефон iPhone 15 Pro, s/n НОМЕР_1 , IMEI: НОМЕР_2 та ноутбук MacBook model A3598 (з урахуванням уточнень детектива model А2337), s/n C02GC5C8QGLR, власником яких є ОСОБА_5 .

Клопотання обґрунтовано тим, що вилучене майно стороною обвинувачення утримується понад 9 місяців, експертизи ноутбука і телефону офіційно завершилися повідомленнями про неможливість їх проведення, 16.02.2026 досудове розслідування у кримінальному провадженні завершено та ухвалою слідчого судді сторони захисту встановлено обмежений строк реалізації права, передбаченого ст. 290 КПК України, що вказує на фактичне закінчення досудового розслідування та спрямування обвинувального акту до суду, або прийняття рішення про закриття кримінального провадження. Тому на думку адвоката подальший арешт майна шляхом надмірного втручання у право власності осіб, має ознаки порушення принципів розумності та співрозмірності обмеження права власності.

У судовому засіданні представник власника майна адвокат ОСОБА_3 підтримала подане клопотання та просила слідчого суддю задовольнити його у повному обсязі, посилаючись на доводи, зазначені у клопотанні.

Детектив ОСОБА_4 у судовому засіданні та в письмових запереченнях з приводу задоволення клопотання заперечував, зазначив, що на даний час триває проведення експертизи у вказаному кримінальному провадженні, де об`єктом є мобільний телефон - ОСОБА_5 . Отже, застосування заходу забезпечення у вигляді арешту майна є обґрунтованим та законним і відсутні докази, які б вказували на те, що в подальшому застосуванні арешту майна відпала потреба або арешт накладено необгрунтовано. Відтак, збереження вказаного речового доказу за переконанням детектива є доцільним до моменту копіювання інформації з нього.

Заслухавши думку учасників провадження, дослідивши матеріали клопотання про скасування арешту майна, слідчий суддя дійшов такого висновку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано (ч. 1 ст. 174 КПК України).

Слідчий суддя зауважує, що інститут скасування арешту пов`язаний з наявністю двох умов, закріплених у ст. 174 КПК України - необґрунтованістю його накладення та відсутності подальшої потреби в ньому.

Перевіряючи доводи клопотання, слідчий суддя приходить до наступного.

Встановлено, що детективами Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52025000000000073 від 14.02.2025.

У межах даного кримінального провадження, 24.11.2025 на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 20.11.2025 проведено обшук за місцем проживання ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_1 , у ході якого з-поміж іншого виявлено та вилучено мобільний телефон Apple iPhone 15 Pro, s/n НОМЕР_1 , IMEI: НОМЕР_2 та ноутбук MacBook model A3598 (з урахуванням уточнень детектива model А2337), s/n C02GC5C8QGLR, які належать ОСОБА_5 .

З огляду на те, що у вилучених пристроях може зберігатися інформація про обставини, які передбачені ч. 1 ст. 91 КПК України, постановою детектива від 25.11.2026 мобільний телефон та ноутбук визнано речовим доказом, оскільки він відповідає критеріям, передбаченим ст. 98 КПК України.

27.11.2025 ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду постановлено накласти арешт шляхом заборони відчуження користування та розпорядження на майно ОСОБА_5 а саме: мобільний телефон Apple iPhone 15 Pro та ноутбук MacBook model A3598, s/n C02GC5C8QGLR, вилучені 24.11.2025 під час проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_1 .

Колегію суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду ухвалу слідчого судді від 27.11.2025 залишено без змін.

Підставами для накладення арешту на майно, згідно ухвали слідчого судді від 27.11.2025, відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170 КК України є забезпечення збереження речового доказу.

З метою подолання системи логічного захисту та копіювання інформації з вилучених пристроїв детективом у кримінальному провадженні 29.01.2026 призначено судову комп`ютерно-технічну експертизу, яка на даний час не проведена у зв`язку з відсутністю технічних засобів для здійснення копіювання інформації, яка зберігається на носіях пам`яті мобільного терміналу систем зв`язку - мобільного телефону Apple iPhone 15 та Pro та ноутбук MacBook.

Отже на даний час, постанови про призначення експертиз, де об`єктом є мобільний телефон та ноутбук - ОСОБА_5 , не виконані, а призначені експертизи тривають.

Статтею 98 КПК України встановлено, що речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження (ч. 1 ст. 131 КПК України)

Застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням. (ч. 3 ст. 132 КПК України)

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

У випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу. Речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення (ст. 98 КПК України).

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано (п. 2 ч. 1 ст. 174 КПК України).

Слідчий суддя вважає, що при розгляді клопотання про арешт майна слідчий суддя з`ясував всі обставини, з якими закон пов`язує можливість накладення арешту на майно, а тому ухвалою від 27.11.2025 обґрунтовано накладено арешт на вказане майно, за наявності правових підстав, визначених ст. 170 КПК України. Що підтверджено колегією суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду в ухвалі від 05.12.2025 постановленій за результатом перегляду ухвали слідчого судді.

Окрім того, слідчий суддя в ухвалі від 27.11.2025 погодився з доводами детектива, що вміст вилученого у ОСОБА_5 мобільного телефону та ноутбуку може містити інформацію, яка має значення для кримінального провадження та за її допомогою може бути встановлено осіб, причетних до вчинення злочину.

За такого, слідчий суддя дійшов висновку, що відмова ОСОБА_5 повідомити пароль для подолання системи логічного захисту вилучених пристроїв свідчить про наявність підстав для вилучення таких, оскільки у контексті потреб досудового розслідування є необхідним дослідити та закріпити інформацію, яка міститься в ньому та детективи мали передбачені ч. 2 ст. 168 КПК України підстави для вилучення цих пристроїв. 

Також, слідчий суддя враховує, що детективом винесено постанови про призначення експертизи мобільного телефону та ноутбуку, які на даний час не завершені.

Водночас слідчий суддя вважає слушними доводи детектива про те, що у вилучених пристроях можуть міститись приховані або видалені відомості (документи), які можуть бути використані як доказ фактів чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Натомість, скасування арешту, накладеного на вилучені в ході обшуку пристрої, може призвести до знищення, пошкодження або приховування файлів та інформації в них.

Слідчий суддя зауважує, що реалізація права на звернення до слідчого судді з клопотанням про скасування арешту майна обумовлена не тим, що відповідний суб`єкт не погоджується із застосованим заходом забезпечення кримінального провадження. Інститут скасування арешту пов`язаний з наявністю двох умов, закріплених у ст. 174 КПК України - необґрунтованістю його накладення та відсутності подальшої потреби в ньому.

Отже, у ході розгляду клопотання адвокатом не доведені обставини, які б давали підстави вважати, що на даний час відпала потреба у дії такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, крім того представником власника майна не доведено необґрунтованості накладення такого арешту.

Крім того, слідчий суддя наголошує, що сам факт завершення досудового розслідування та ознайомлення з матеріалами кримінального провадження, направлення справи до суду не є автоматичною підставою для скасування арешту. Майно зберігає статус речового доказу, і ризик його пошкодження чи викривлення даних існує доти, доки суд не вивчить цей носій інформації в судовому засіданні.

В свою чергу, матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке обмеження для виконання завдань кримінального провадження, а також завдань арешту майна, визначених в абз. 2 ч. 1 ст. 170 КПК України. На думку слідчого судді, таке втручання органів досудового розслідування у права і свободи особи, є розумним та пропорційним меті кримінального провадження.

Враховуючи наведене, слідчий суддя приходить до висновку про відсутність визначених ст. 174 КПК України підстав для скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 27.11.2025 у справі №991/12235/25, а тому клопотання про скасування арешту майна задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 174, 307, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя 

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у задоволенні клопотання.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1