Справа № 991/10453/26

Провадження № 1-кс/991/10469/26

У Х В А Л А

26 серпня 2026 року місто Київ 

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 ,

за участі:

секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,

представника заявника - адвоката ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу представника ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 на бездіяльність детектива Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ), що полягала у невнесенні відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР),

у с т а н о в и в:

Суть питання, що вирішується, за чиєю ініціативою воно розглядається 

1.На розгляд слідчого судді Вищого антикорупційного суду (далі - слідчий суддя, ВАКС) надійшла скарга адвоката ОСОБА_5 на бездіяльність, що полягала у невнесенні відомостей до ЄРДР. 

2.Скарга обґрунтована тим, що 03.08.2026 адвокат ОСОБА_5 звернувся до НАБУ із заявою про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 Кримінального кодексу України (далі - КК).

3.У заяві зазначав, що прокурор Офісу Генерального прокурора (далі - ОГП) ОСОБА_6 , у змові з суддею Печерського районного суду міста Києва ОСОБА_7 , іншими невстановленими особами, використовує владу та службове становище всупереч інтересам служби з метою одержання неправомірної вигоди для себе або третіх осіб, що спричинило тяжкі наслідки для ОСОБА_4 та юридичних осіб, в яких він є кінцевим бенефіціарним власником або здійснює корпоративний контроль.

4.Це, зокрема, полягає у тому, що Головним слідчим управлінням Державного бюро розслідувань (далі - ГСУ ДБР) за заявою ПАТ «Центренерго» здійснювалося досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62021000000000862 від 07.10.2021.

5.На стадії досудового розслідування сторона обвинувачення неодноразово ініціювала накладення арештів на майно юридичних осіб, в яких ОСОБА_4 є кінцевим бенефіціарним власником або здійснює корпоративний контроль.

6.Зокрема, такі арешти накладалися ухвалами слідчих суддів Печерського районного суду міста Києва від 18.05.2024, 07.06.2024, 09.09.2024 та 08.11.2024 щодо нерухомого майна, транспортних засобів, корпоративних прав і коштів на банківських рахунках.

7.Водночас 15.05.2026 Шевченківський районний суд міста Києва за наслідками розгляду клопотання представника власників майна ухвалою у справі №757/17986/25-к скасував арешти, заборони на відчуження, розпорядження і реєстраційні дії, а також передачу активів в управління АРМА щодо майна ТОВ «Укрдонінвест» і ТОВ «ЕГК «Укргідроенерго».

8.У резолютивній частині ухвали зазначено, що вона оскарженню не підлягає, а прокурор ОСОБА_6 особисто брав участь у цьому судовому засіданні та заперечував проти задоволення клопотання, тож достовірно знав про зміст, обсяг, остаточність і правові наслідки судового рішення.

9.Водночас ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва ОСОБА_7 від 07.07.2026 у кримінальному провадженні № 62023000000001125 повторно накладено арешт на майно ТОВ «Укрдонінвест» і ТОВ «ЕГК «Укргідроенерго».

10.Адвокат зазначав, що 31.01.2025 прокурор ОГП ОСОБА_8 постановою про виділення матеріалів досудового розслідування виділив із кримінального провадження № 62021000000000862 матеріали щодо кримінальних правопорушень, передбачених, зокрема, ч. 2 ст. 15, ч. 5 ст. 191; ч. 2 ст. 364; ч. 1, ч. 3 ст. 209 та ч. 2 ст. 367 КК, в окреме кримінальне провадження № 62025000000000130.

11.Ці самі правові кваліфікації наведені в ухвалі Печерського районного суду міста Києва від 07.07.2026 у справі №757/35592/26-к щодо кримінального провадження №62023000000001125.

12.Крім цього, прокурор ОСОБА_6 повідомив адвокату, що кримінальне провадження № 62025000000000130 було об`єднане з кримінальним провадженням № 62023000000001125.

13.Отже, використане для повторного арешту майна кримінальне провадження №62023000000001125 має безпосередній процесуальний зв`язок із матеріалами первинного кримінального провадження № 62021000000000862, у межах якого Шевченківський районний суд міста Києва вже постановив остаточну ухвалу про скасування арештів.

14.У кримінальному провадженні № 62023000000001125 досудове розслідування здійснюють слідчі ГСУ ДБР.

15.Відповідно до ухвали від 07.07.2026 в цьому провадженні, зокрема, досліджуються епізоди, пов`язані із ТОВ «Укрдонінвест Трейдінг», ДП «Вугільна компанія «Краснолиманська» та ТОВ «Краснолиманське».

16.Водночас ОСОБА_4 у цьому кримінальному провадженні не має статусу підозрюваного чи обвинуваченого, а юридичні особи, майно яких арештовано, не є особами, щодо яких здійснюється кримінальне переслідування.

17.Від моменту реєстрації кримінального провадження № 62023000000001125 і до постановлення ухвали Шевченківського районного суду міста Києва від 15.05.2026 сторона обвинувачення не вчиняла в його межах дій, спрямованих на арешт цього майна або передання його в управління АРМА.

18.Допоки зберігалися обмеження в первинному кримінальному провадженні № 62021000000000862, прокурор ОСОБА_6 не використовував кримінальне провадження № 62023000000001125 для обтяження майна ОСОБА_4 та юридичних осіб, в яких він є кінцевим бенефіціарним власником або здійснює корпоративний контроль.

19.Проте відразу після остаточного скасування арештів ситуація змінилася та 25.06.2026 слідчий у кримінальному провадженні № 62023000000001125 виніс постанову про визнання майна речовими доказами, а 30.06.2026 прокурор ОСОБА_6 звернувся до Печерського районного суду міста Києва з клопотанням про накладення арешту на це майно та його передачу в управління АРМА.

20.07.07.2026 слідчий суддя ОСОБА_7 у справі № 757/35592/26-к задовольнила це клопотання, проте за ініціативою прокурора ОСОБА_6 клопотання було розглянуто в закритому судовому засіданні без виклику та повідомлення власників майна і їх представників.

21.На переконання представника, такий спосіб розгляду був умисно обраний для того, щоб позбавити власників можливості повідомити слідчу суддю про остаточну ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 15.05.2026, попереднє скасування арештів і передачі активів в управління АРМА, а також подати заперечення щодо відсутності зв`язку конкретних об`єктів майна з кримінальним провадженням № 62023000000001125.

22.В ухвалі Печерського районного суду міста Києва від 07.07.2026 немає жодних відомостей про остаточну ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 15.05.2026.

23.На переконання адвоката, це підтверджує, що прокурор ОСОБА_6 умисно не повідомив слідчу суддю про обставини, які мали визначальне значення для вирішення питання про повторний арешт і передачу того самого майна в управління АРМА.

24.Постановою слідчого від 25.06.2026 речовими доказами фактично визнано весь масив майна юридичних осіб, в яких ОСОБА_4 є кінцевим бенефіціарним власником або здійснює корпоративний контроль: нерухомість, транспортні засоби, корпоративні права та кошти на банківських рахунках.

25.Проте таке суцільне визнання активів речовими доказами не містить індивідуального обґрунтування щодо кожного конкретного об`єкта. Значна частина цих активів набута задовго до подій, описаних в ухвалі від 07.07.2026, і не є предметом, знаряддям чи результатом кримінально протиправних дій, на які посилається сторона обвинувачення.

26.Надання всьому майну формального статусу речових доказів було необхідне прокурору ОСОБА_6 та невстановленим службовим особам виключно для створення видимості процесуальних підстав для повторного арешту і передачі активів в управління АРМА.

27.Насправді метою цих дій було не збереження доказів, а фактичне усунення юридичних осіб від володіння, користування і розпорядження майном.

28.Після постановлення ухвали від 07.07.2026 адвокат звернувся до слідчого судді ОСОБА_7 з клопотанням про надання можливості ознайомитися з матеріалами клопотання про арешт, проте слідчий суддя такої можливості не надала, чим істотно перешкодила реалізації права юридичних осіб на захист і фактично унеможливила своєчасне одержання інформації, необхідної для належного оскарження арешту.

29.Також слідчий суддя ОСОБА_7 є обвинуваченою у кримінальному провадженні за ч. 2 ст. 364 КК, досудове розслідування у якому здійснювали детективи НАБУ.

30.На переконання адвоката, ця обставина характеризує притаманну їй модель поведінки, що полягає у можливому використанні суддівських повноважень усупереч інтересам служби.

31.У сукупності з постановленням незаконної ухвали від 07.07.2026 та подальшим перешкоджанням в ознайомленні з матеріалами клопотання, вона дає адвокату підстави обґрунтовано вважати, що слідчий суддя ОСОБА_7 могла діяти у змові з прокурором ОСОБА_6 та іншими невстановленими службовими особами під час вчинення кримінального правопорушення щодо ОСОБА_4 .

32.Ці дії набувають особливого значення з огляду на те, що 29.04.2026 невстановлені особи вчинили дії, спрямовані на незаконне проникнення до приміщення ТОВ «Укрдонінвест» за адресою: місто Київ, вул. Богдана Хмельницького, 64.

33.Зокрема, особи діяли узгоджено, намагалися відкрити вхідні двері фізичним способом, використовували електронну картку доступу, ноутбук і кабель для втручання в систему електронного доступу.

34.За цим фактом товариство подало заяву про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 162 КК.

35.Водночас повторний арешт та передання активів в управління АРМА створюють сприятливі умови для нових рейдерських посягань на майно товариства.

36.За твердженням ОСОБА_4 , дії ОСОБА_6 та інших осіб спрямовані на створення штучних перешкод для його господарської діяльності та діяльності юридичних осіб, в яких він є кінцевим бенефіціарним власником, або здійснює корпоративний контроль. Метою такого тиску є спонукання ОСОБА_4 до надання неправомірної вигоди, після одержання якої зазначені особи мають припинити штучно створені обмеження.

37.Оскільки ОСОБА_4 не погоджується на надання неправомірної вигоди, тиск на нього та його бізнес посилюється. Зміст фабули кримінального провадження №62023000000001125, наведений у постанові про виділення матеріалів та в ухвалі Печерського районного суду міста Києва від 07.07.2026, свідчить, що за предметом і характером описаних фактів його досудове розслідування має здійснюватися детективами Бюро економічної безпеки України або детективами НАБУ.

38.Незважаючи на це, прокурори ОГП та слідчі ГСУ ДБР умисно утримують кримінальне провадження у своєму провадженні та використовують його як резервний інструмент тиску на ОСОБА_4 для досягнення особистого інтересу, не пов`язаного із завданнями кримінального провадження.

39.Тяжкі наслідки від такого зловживання фактично вже настали, оскільки арешт і передання активів в управління АРМА позбавляють юридичних осіб можливості повноцінно володіти, користуватися та розпоряджатися нерухомістю, транспортними засобами, корпоративними правами й коштами, виконувати договірні зобов`язання та провадити господарську діяльність у звичайному режимі.

40.За попередніми розрахунками, про які повідомив ОСОБА_4 , витрати на оренду або інше залучення аналогічного майна на підконтрольній Україні території та інші прямі майнові втрати істотно перевищують встановлений для ч. 2 ст. 364 КК розмір тяжких наслідків.

41.Тож, на переконання адвоката, прокурор ОСОБА_6 разом із невстановленими прокурорами та іншими працівниками ОГП, слідчими ГСУ ДБР, а також за можливої співучасті слідчого судді ОСОБА_7 , умисно використали надані їм повноваження не для досягнення завдань кримінального провадження, а всупереч інтересам служби. Вони використали кримінальне провадження № 62023000000001125 для фактичного нівелювання остаточної ухвали Шевченківського районного суду міста Києва від 15.05.2026, збереження обтяження майна, передання активів в управління АРМА, створення поточної шкоди та спонукання ОСОБА_4 до надання неправомірної вигоди.

42.Адвокат зазначав, що наразі відомості, викладені ним у заяві про вчинення кримінальних правопорушень, уповноваженою особою НАБУ до ЄРДР не внесені. З огляду на це, просив зобов`язати уповноважених осіб НАБУ внести до ЄРДР відомості за його заявою та розпочати досудове розслідування.

Позиція учасників у судовому засіданні

43.У судовому засіданні адвокат ОСОБА_3 скаргу підтримав, здебільшого покликаючись на обставини, викладені у ній.

44.Представник НАБУ у судове засідання не з`явився, будучи належним чином повідомленим про день, час та місце розгляду скарги. 19.08.2026 представником НАБУ ОСОБА_9 подано заперечення на скаргу. Представник зазначав, що заявником не наведено достатніх об`єктивних даних та конкретних фактів, які б дійсно підтверджували реальність події злочину і могли б свідчити про вчинення кримінального правопорушення, здійснення досудового розслідування якого віднесено до підслідності детективів НАБУ. Тому підстави для внесення відомостей до ЄРДР відсутні. 

45.Відповідно до ст. 306 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) відсутність детектива не є перешкодою для розгляду скарги.

Установлені слідчим суддею обставини, мотиви та положення закону, якими керувався слідчий суддя під час постановлення цієї ухвали.

46.Згідно із ч. 1 ст. 24 КПК кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому КПК.

47.Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК на досудовому провадженні може бути оскаржена бездіяльність слідчого, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.

48.Слідчим суддею встановлено, що 03.08.2026 адвокат ОСОБА_10 в інтересах ОСОБА_4 звернувся до НАБУ із заявою про вчинення кримінальних правопорушень, яку в НАБУ зареєстровано 04.08.2026 за вх. № П-10459.

49.Відповідно до заяви, прокурор ОСОБА_6 разом із невстановленими прокурорами та іншими працівниками ОГП, слідчими ГСУ ДБР, а також за можливої співучасті слідчого судді ОСОБА_7 , умисно використали надані їм повноваження не для досягнення завдань кримінального провадження, а всупереч інтересам служби. Вони використали кримінальне провадження № 62023000000001125 для фактичного нівелювання остаточної ухвали Шевченківського районного суду міста Києва від 15.05.2026, збереження обтяження майна, передання активів в управління АРМА, створення поточної шкоди та спонукання ОСОБА_4 до надання неправомірної вигоди.

50.Зокрема, установлено, що ГСУ ДБР здійснювалося кримінальне провадження №62021000000000862, зареєстроване 07.10.2021, за заявою ПАТ «Центренерго».

51.На стадії досудового розслідування сторона обвинувачення неодноразово ініціювала накладення арештів на майно юридичних осіб, в яких ОСОБА_4 є кінцевим бенефіціарним власником або здійснює корпоративний контроль. Такі арешти накладалися ухвалами слідчих суддів Печерського районного суду міста Києва від 18.05.2024, 07.06.2024, 09.09.2024 та 08.11.2024 щодо нерухомого майна, транспортних засобів, корпоративних прав і коштів на банківських рахунках.

52.У межах цього кримінального провадження ОСОБА_4 та іншим особам повідомлено про підозру, а згодом складено обвинувальний акт, який скеровано до Шевченківського районного суду міста Києва та розглядається у справі № 757/17986/25-к.

53.Водночас 15.05.2026 Шевченківський районний суд міста Києва за наслідками розгляду клопотання представника власників майна ухвалою у справі №757/17986/25-к скасував арешти, заборони на відчуження, розпорядження і реєстраційні дії, а також передачу активів в управління АРМА щодо майна ТОВ «Укрдонінвест» і ТОВ «ЕГК «Укргідроенерго».

54.У резолютивній частині ухвали зазначено, що вона оскарженню не підлягає, а під час розгляду цього клопотання був присутній прокурор ОСОБА_6 , який особисто брав участь у цьому судовому засіданні та заперечував проти задоволення клопотання, тож достовірно знав про зміст, обсяг, остаточність і правові наслідки судового рішення.

55.Водночас після оприлюднення Шевченківським районним судом міста Києва ухвали від 15.05.2026, слідчий у кримінальному провадженні № 62023000000001125 виніс постанову від 25.06.2026 про визнання майна речовими доказами, а 30.06.2026 прокурор ОСОБА_6 звернувся до Печерського районного суду міста Києва з клопотанням про накладення арешту на це майно та його передачу в управління АРМА.

56.07.07.2026 слідчий суддя ОСОБА_7 у справі № 757/35592/26-к задовольнила це клопотання та повторно наклала арештна майно, власниками якого, зокрема, є ТОВ «Укрдонінвест» і ТОВ «ЕГК «Укргідроенерго».

57.Кримінальне провадження № 62023000000001125 попередньо було об`єднане із кримінальним провадженням № 62025000000000130 за ч. 2 ст. 15, ч. 5 ст. 191; ч. 2 ст. 364; ч. 1, ч. 3 ст. 209 та ч. 2 ст. 367 КК, яке постановою прокурора ОГП ОСОБА_8 від 31.01.2025 було виділене із кримінального провадження № 62021000000000862, що перебуває на розгляді Шевченківського районного суду міста Києва.

58.За твердженням адвоката, під час розгляду клопотання про арешт майна прокурор ОСОБА_6 не повідомив слідчому судді Печерського районного суду міста Києва про постановлення остаточної ухвали Шевченківського районного суду міста Києва від 15.05.2026, попереднє скасування арештів і передачі активів в управління АРМА, що підтверджується відсутністю відомостей про це в ухвалі Печерського районного суду міста Києва від 07.07.2026.

59.Крім цього, за твердженням ОСОБА_4 , дії прокурора ОСОБА_6 та інших осіб спрямовані на створення штучних перешкод для його господарської діяльності та діяльності юридичних осіб, в яких він є кінцевим бенефіціарним власником, або здійснює корпоративний контроль. Метою такого тиску є спонукання ОСОБА_4 до надання неправомірної вигоди, після одержання якої зазначені особи мають припинити штучно створені обмеження.

60.Оскільки ОСОБА_4 не погоджується на надання неправомірної вигоди, тиск на нього та його бізнес посилюється. Зміст фабули кримінального провадження №62023000000001125, наведений у постанові про виділення матеріалів та в ухвалі Печерського районного суду міста Києва від 07.07.2026, свідчить, що за предметом і характером описаних фактів його досудове розслідування має здійснюватися детективами Бюро економічної безпеки України або детективами НАБУ.

61.Це, як уважає заявник, свідчить про ймовірне вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК.

62.Відповідно до ч. 1 ст. 214 КПК слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення зобов`язаний внести відповідні відомості до ЄРДР, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з ЄРДР.

63.Пунктом 2 глави 1 розділу II Положення про ЄРДР, порядок формування та ведення якого затверджено наказом Генерального прокурора від 30.06.2020 № 298 установлено, що відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві, повідомленні чи виявлені з іншого джерела, повинні відповідати вимогам пункту 4 частини п`ятої статті 214 КПК, зокрема мати короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.

64.На переконання слідчого судді, для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР заявник у заяві про кримінальне правопорушення має зазначити конкретні, відомі йому обставини об`єктивної сторони такого правопорушення (яке саме кримінальне правопорушення відбулось, де, коли, в чому полягало, які особи, причетні до його скоєння тощо). Ці обставини можуть бути неповними (в силу недостатньої обізнаності заявника, неочевидності вчинення кримінального правопорушення, з огляду на початкову стадію сприйняття та дослідження цих подій чи з інших причин), але в той же час достатніми для попередньої кваліфікації реєстраторами ЄРДР такого діяння саме як кримінального правопорушення (кваліфікації за статтею, частиною статті КК). Втім після внесення відомостей до ЄРДР, у разі встановлення органом досудового розслідування непідслідності цього кримінального правопорушення, прокурор, ураховуючи ст. 216 КПК вправі визначити підслідність за іншим органом досудового розслідування.

65.До того ж, відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 06.07.2022 у справі № 454/2576/17,при внесенні відомостей до ЄРДР визначені КПК вимоги щодо дотримання правил підслідності не обов`язкові. Сама по собі реєстрація відомостей про кримінальне правопорушення і початок розслідування іншим слідчим органом, ніж тим, який визначено в ст. 216 КПК, не становить порушення кримінального процесуального законодавства й не свідчить про реалізацію повноважень, не передбачених КПК. Слідчий не має права відмовити у внесенні відомостей до ЄРДР із підстав того, що виявлене кримінальне правопорушення йому не підслідне. Обов`язок розпочати досудове розслідування покладається на слідчого незалежно від того, чи належить відповідне кримінальне правопорушення до його предметної підслідності.

66.Слідчий суддя вважає, що заявником викладені конкретні факти та обставини, які йому відомо і ймовірно можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення. Тобто, аналізуючи повідомлення про вчинення кримінальних правопорушень, слідчий суддя встановив, що в заяві, зокрема, зазначений короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, а також його попередня правова кваліфікація, тому її можна вважати належною правовою підставою для вчинення органом досудового розслідування дій, передбачених ст. 214 КПК.

67.Отже, слідчий суддя дійшов висновку, що з огляду на викладені заявником факти у заяві про вчинення кримінального правопорушення, не можливо однозначно стверджувати про відсутність події чи складу кримінального правопорушення, натомість зазначені в заяві обставини мають бути перевірені органом досудового розслідування засобами кримінального процесу, шляхом внесення відповідних відомостей до ЄРДР та початку досудового розслідування.

68.Слідчий суддя відхиляє посилання представника НАБУ, що це кримінальне правопорушення не підслідне детективам НАБУ, оскільки відповідно до п. 1 ч. 5 ст. 216 КПК детективи здійснюють досудове розслідування кримінальних правопорушень, передбачених, зокрема, ст. 364 КК, якщо вони вчиненні суддею, прокурорами органів прокуратури, зазначеними у пунктах 1-4, 5-11 ч. 1 ст. 15 Закону України «Про прокуратуру». Пунктом 7 ч. 1 цієї статті таким визначено прокурора ОГП.

69.Відповідно до заяви, кримінальне правопорушення за ч. 2 ст. 364 КК, ймовірно, вчинене прокурором ОГП, а також до його вчинення може бути причетною суддя Печерського районного суду міста Києва, тож існують усі ознаки, визначені п. 1 ч. 5 ст. 216 КПК, для віднесення його до підслідності НАБУ.

70.Крім цього, доводи заявника на цій стадії не можливо оцінити лише як незгоду із постановленим судом рішенням про арешт майна, оскільки у цьому випадку воно має оцінюватися у сукупності із наведеними фактичними обставинами, зокрема: (1) розслідування кримінального провадження з, ймовірним, порушенням правил підслідності; (2) ініціювання питання арешту майна лише після скасування такого арешту в іншому кримінальному провадженні, в якому суд установив відсутність для цього підстав; (3) неврахуванням ухвали Шевченківського районного суду міста Києва від 15.05.2026 від 757/17986/25-к, яка набрала законної сили та в якій суд дійшов висновку про недоведеність можливості використання такого майна як доказу у кримінальному провадженні; (4) поясненнями ОСОБА_4 щодо спонукання його до надання неправомірної вигоди.

71.З огляду на це, слідчий суддя вважає, що скаргу належить задовольнити.

Керуючись статтями 164, 369-372, 375, 376 КПК, слідчий суддя

п о с т а н о в и в:

Скаргу представника  ОСОБА_4 - адвоката  ОСОБА_5 на бездіяльність детектива Національного антикорупційного бюро України, що полягала у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідуваньзадовольнити.

Зобов`язати уповноважену особу Національного антикорупційного бюро України внести до Єдиного реєстру досудових розслідуваньвідомості про кримінальні правопорушення за заявою адвоката ОСОБА_5 від 03.08.2026, котра зареєстрована у Національному антикорупційному бюро України 04.08.2026 вх. № П-10459.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти цієї ухвали можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.

Слідчий суддя          ОСОБА_1