Справа № 991/8384/23

Провадження 1-кп/991/102/23

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД 

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 вересня 2026 року м.Київ 

Вищий антикорупційний суд колегією суддів у складі:

головуючого ОСОБА_1 , 

суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

секретар судового засідання ОСОБА_4 

за участю:

прокурора ОСОБА_5 , 

обвинуваченого ОСОБА_6 ,

захисника ОСОБА_7 ,

представника потерпілого ОСОБА_8 ,

розглянувши у закритому судовому засіданні в залі суду у м. Києві клопотання прокурора ОСОБА_5 , про стягнення застави в дохід держави та зміну запобіжного заходу, у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР 09.12.2022 за № 52022000000000411 щодо обвинувачення:

ОСОБА_6 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Дунаєць Глухівського району Сумської області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , який проходить службу у Збройних силах України, у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 2 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364, ч. 4 ст. 368 КК,

ВСТАНОВИВ:

1. Зміст клопотання і позиції учасників судового провадження

Прокурором ОСОБА_5 26.08.2026 подано до суду клопотання про звернення в дохід держави застави в розмірі 2 108 850 грн, внесеної ОСОБА_9 за обвинуваченого ОСОБА_6 , а також застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою із визначенням застави в розмірі 5 657 600 грн.

Зазначене клопотання прокурора мотивовано неналежним виконанням ОСОБА_6 обов`язків як обвинуваченого, а саме неприбуття без поважних причин у судові засідання за викликом суду на 29.12.2025, 27.01.2026, 03.02.2026,02.03.2026, 10.03.2026, 09.04.2026, 04.05.2026, 01.06.2026, 05.08.2026. Жодних доказів, які б свідчили про об`єктивну неможливість участі обвинуваченого ОСОБА_6 у судовому засіданні, зокрема по відеоконференцзв`язку стороною захисту не надано. Згідно з відповіддю військової частини НОМЕР_1 від 05.06.2026, до якої систематично відряджається ОСОБА_6 , обвинувачений виплати відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» за час служби у військовій частині не отримував, що свідчить про те, що обвинувачений не бере безпосередньої участі у бойових діях, не перебуває безпосередньо в районах їх здійснення, на тимчасово окупованій РФ території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, на території держави-агресора, що свідчить про неповажність причин не з`явлення ОСОБА_6 до суду.

Крім того, за результатами аналізу руху коштів на рахунках, що належать ОСОБА_6 , а саме: номер IВАN: НОМЕР_2 та IВАN: НОМЕР_3 , відкритих у АТ «Ощадбанк», а також IВАN: НОМЕР_4 та НОМЕР_5 , відкритих у АТ КБ «Приватбанк» встановлено, що упродовж усього 2026 року перебуваючи начебто у відрядженні, на яке припадають дати судових засідань, визначених колегією суду, обвинувачений ОСОБА_6 відвідує заклади харчування, продуктові магазини, магазини іграшок, користується транспорними послугами у різних містах України, зокрема у Києві, Чернігові, Одесі, Сумах, Броварах.

Зазначене, на думку прокурора, свідчить, що ОСОБА_6 не бере безпосередньої участі у бойових діях, не перебуває безпосередньо в районах їх здійснення, на тимчасово окупованій РФ території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, на території держави-агресора, що свідчить про можливість його участі у судових засіданнях. Документів які б свідчили про неможливість участі обвинуваченого у судових засіданнях, стороною захисту не надано. 

Крім того, про ухилення обвинуваченого ОСОБА_6 від правосуддя свідчить те, що він не відповідає на телефонні дзвінки секретаря судового засідання, постійно змінює телефони та жодним чином на зв`язок із судом не виходить. Нез`явлення обвинуваченого до суду свідчить про його переховування від суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності та наявність підстав для звернення застави у дохід держави та зміни запобіжного заходу на тримання під вартою.

У зв`язку з наведеним, прокурор просила суд змінити запобіжний захід, звернувши заставу у розмірі 2 108 850 гривень в дохід держави із застосуванням до ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою із визначенням застави в розмірі 5 657 600 грн. Вказав про неможливості застосування іншого (більш м`якого) запобіжного заходу, а застава в розмірі застави 5 657 600 не є непомірною для обвинуваченого та відповідає рівню його матеріального забезпечення. 

З урахуванням всіх обставин, передбачених ч. 1 ст. 194 КПК України, прокурор вважав за потрібне у випадку внесення застави зобов`язати ОСОБА_6 прибувати до суду за першою вимогою; утримуватися від спілкування із свідками у цьому кримінальному провадженні: ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 щодо обставин кримінального провадження 52022000000000411 від 09.12.2022 (виділене із кримінального провадження 52019000000000658 від 26.07.2019); здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду закордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

31.08.2026 прокурор ОСОБА_5 долучив до матеріалів справи доповнення до клопотання, додатково зазначивши про докази, якими підтверджується причетність ОСОБА_6 до інкримінованого йому злочину.

Під час судового розгляду прокурор підтримав подане ним клопотання та просив його задовольнити із наведених підстав. 

Заставодавець ОСОБА_9 в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений шляхом опублікування повістки на сайті суду та газеті «Урядовий кур`єр», оскільки відомості про адресу заставодавця відсутні.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_7 заперечував проти задоволення клопотання прокурора. Надав письмові заперечення, які мотивовані необґрунтованістю підозри ОСОБА_6 у вчиненні ним кримінальних правопорушень, передбаченого ч. 3 ст, 27, ч. 2 ст, 28, ч. 2 ст. 364 КК, а також відсутністю належних та допустимих доказів щодо ухилення ОСОБА_6 від явки до суду, оскільки неявка до суду зумовлена виконанням обов`язку щодо захисту держави, що підтверджуються відповідними відрядженням та довідками із військових частин. Крім того, на думку захисника, прокурором не доведено неможливість застосування більш м`якого запобіжного заходу, а запропонований стороною обвинувачення розмір нової застави є непропорційним та не обґрунтований належним розрахунком.

Обвинувачений ОСОБА_6 просив залишити без задоволення клопотання прокурора про зміну запобіжного заходу. Зазначав, що причини його неприбуття в судове засідання були поважними. Щодо банківських розрахунків і перебування в різних містах зазначив, що розрахунки здійснювали його дружина та діти, які туди їздили, а до м. Чернігова, м. Суми, м. Охтирки та м. Конотопа він періодично виїжджав для заправки машин, поповнення боєкомплекту та продовольства. Щодо неотримання «бойових» виплат обвинувачений зазначив, що не отримував додаткових грошових виплат, хоча має бойові розпорядження. Для нього як для генерала це було принциповим питанням, щоб уникнути звинувачень у тому, що він нібито поїхав на фронт заробляти гроші. Обвинувачений повідомив, що новий Головнокомандувач видав розпорядження повернути всіх військовослужбовців, які перебувають не на штатних посадах (близько 1700 осіб), до місць постійної дислокації. Оскільки рішень про його нові відрядження більше немає, він надалі перебуватиме у м. Києві та зможе брати участь у судових засіданнях.

Представник потерпілого ОСОБА_8 не скористався правом висловитись по суті клопотання.

2. Право

Відповідно до ст. 2 КПК України одним із завдань кримінального провадження є забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

За частиною 1 статті 28 КПК України, під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об`єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені цим Кодексом строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень. У ч. 2 цієї норми зазначено, що проведення досудового розслідування у розумні строки забезпечує прокурор, слідчий суддя (в частині строків розгляду питань, віднесених до його компетенції), а судового провадження - суд. У ч. 3 визначено критерії розумності строків кримінального провадження, до яких зокрема належить поведінка учасників кримінального провадження. 

Згідно з ч. 1 ст. 318 КПК України, судовий розгляд має бути проведений і завершений протягом розумного строку, а за ч. 2 ст. 318 КПК України судовий розгляд здійснюється в судовому засіданні з обов`язковою участю сторін кримінального провадження, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

За пунктом 1 частини 7 статті 42 цього Кодексу, підозрюваний, обвинувачений зобов`язаний прибути за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, а в разі неможливості прибути за викликом у призначений строк - заздалегідь повідомити про це зазначених осіб. 

У частині 1 статті 323 КПК України зазначено, якщо обвинувачений, до якого не застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, не прибув за викликом у судове засідання, суд відкладає судовий розгляд, призначає дату нового засідання і вживає заходів до забезпечення його прибуття до суду. Суд також має право постановити ухвалу про привід обвинуваченого та/або ухвалу про накладення на нього грошового стягнення в порядку, передбаченому главами 11 та 12 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 138 КПК України поважними причинами неприбуття особи на виклик є: 1) затримання, тримання під вартою або відбування покарання; 2) обмеження свободи пересування внаслідок дії закону або судового рішення; 3) обставини непереборної сили (епідемії, військові події, стихійні лиха або інші подібні обставини); 4) відсутність особи у місці проживання протягом тривалого часу внаслідок відрядження, подорожі тощо; 5) тяжка хвороба або перебування в закладі охорони здоров`я у зв`язку з лікуванням або вагітністю за умови неможливості тимчасово залишити цей заклад; 6) смерть близьких родичів, членів сім`ї чи інших близьких осіб або серйозна загроза їхньому життю; 7) несвоєчасне одержання повістки про виклик; 8) інші обставини, які об`єктивно унеможливлюють з`явлення особи на виклик.

У частині 3 статті 182 КПК України зазначено, що при застосуванні запобіжного заходу у вигляді застави підозрюваному, обвинуваченому роз`яснюються його обов`язки і наслідки їх невиконання, а заставодавцю - у вчиненні якого кримінального правопорушення підозрюється чи обвинувачується особа, передбачене законом покарання за його вчинення, обов`язки із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом, а також наслідки невиконання цих обов`язків.

У частині 8 цієї ж норми зазначено, що у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Відповідно до ч. 10 ст. 182 КПК України у разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.

3.Оцінка та мотиви суду

Вирішуючи клопотання прокурора про звернення застави в дохід держави і застосування до обвинуваченого ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою із визначенням застави в розмірі 5 657 600 грн, заслухавши думки учасників кримінального провадження, суд дійшов висновку про необхідність його часткового задоволення з наступних підстав.

У провадженні Вищого антикорупційного суду перебуває кримінальне провадження № 52022000000000411 стосовно ОСОБА_6 , який обвинувачується, у вчиненні кримінальних правопорушень, які відповідно ст. 12 КК України віднесено до категорії тяжкого та особливо тяжкого злочину. Участь обвинуваченого у судовому розгляді є обов`язковою.

Обвинувачений ОСОБА_6 без поважних причин не прибув у судові засідання, призначені на 29.12.2025, 27.01.2026, 03.02.2026, 02.03.2026, 10.03.2026, 09.04.2026, 04.05.2026, 01.06.2026.

З наданого прокурором протоколу огляду банківських виписок за рахунками ОСОБА_6 в АТ «Ощадбанк» та АТ КБ «Приватбанк» від 04.08.2026 вбачається, що: 

- у період з 01.01.2016 - 13.02.2026, тобто під час призначення судових засідань на 29 .12.2025, 07.01.2026, 27.01.2026, 03.02.2026, 12.02.2026 ОСОБА_6 здійснював розрахунки у закладах харчування та магазинах м. Одеси;

- у період з 01.03.2016 - 07.05.2026, тобто під час призначення судових засідань на 02.03.2026, 10.03.2026, 09.04.2026, 04.05.2026 ОСОБА_6 здійснював розрахунки у закладах харчування, магазинах та здійснював оплату транспортних послуг у м. Києві, м. Чернігові та м. Бровари;

- у період з 15.05.2026 - 11.06.2026, тобто під час призначення судових засідань на 18.05.2026, 01.06.2026 ОСОБА_6 здійснював розрахунки у закладах харчування, магазинах та здійснював оплату транспортних послуг у м. Києві, м. Чернігові та м. Суми;

Аналізуючи обставини неявки ОСОБА_6 в судове засідання, суд дійшов висновку, що обвинувачений фактично мав змогу прийняти участь у судових засіданнях, призначених на 29.12.2025, 07.01.2026, 27.01.2026, 03.02.2026, 12.02.2026, 02.03.2026, 10.03.2026, 09.04.2026, 04.05.2026, 18.05.2026, 01.06.2026. Про обізнаність ОСОБА_6 щодо дат і часу розгляду справи свідчать лист військової частини НОМЕР_6 від 23.01.2024, лист Національного університету оборони України від 20.01.2026, лист військової частини НОМЕР_1 від 26.01.2026, лист військової частини НОМЕР_1 від 29.04.2026, лист Національного університету оборони України від 04.05.2026, лист Національного університету оборони України від 23.06.2026. 

Про можливість ОСОБА_6 брати участь в судових засіданнях, в тому числі в режимі відеоконференції, свідчать лист Національного університету оборони України від 28.10.2025 та лист ІНФОРМАЦІЯ_2 від 04.03.2026.

Щодо можливості зупинення провадження за обвинуваченням ОСОБА_6 слід зазначити, що відповідно до ч. 1 ст. 335 КПК у разі якщо обвинувачений був призваний для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, суд зупиняє судове провадження стосовно такого обвинуваченого до його розшуку, видужання або звільнення з військової служби і продовжує судове провадження стосовно інших обвинувачених, якщо воно здійснюється щодо декількох осіб.

Водночас пунктом 20-10 розділу XI «Перехідні положення» КПК визначено, що судове провадження стосовно обвинуваченого у вчиненні тяжкого та/або особливо тяжкого корупційного кримінального правопорушення, який призваний для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період або прийнятий на військову службу за контрактом, може зупинятися судом за клопотанням сторони кримінального провадження або за власною ініціативою виключно у разі встановлення судом обставин, що свідчать про неможливість участі такої особи у судовому провадженні, у тому числі у режимі дистанційного судового провадження (відеоконференції), у зв`язку із безпосередньою участю такої особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України. Обставини, що свідчать про неможливість участі у судовому провадженні особи, зазначеної в абзаці першому цього пункту, встановлюються судом на підставі документів та інших відомостей, що свідчать про безпосередню участь такої особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України.

Документи та доводи сторони захисту щодо безпосередньої участі ОСОБА_6 у бойових діях під час призначених судових засідань не знайшли свого документального підтвердження та не доводять об`єктивної неможливості брати участь в судових засіданнях в режимі відеоконференції, перебуваючи на військовій службі. Фактично ОСОБА_6 мав змогу брати участь в судових засіданнях, однак не з`явився до суду як обвинувачений у справі, де його явка є обов`язковою, а також не виконав обов`язку повідомляти суд про причини свого неприбуття.

Щодо обґрунтованості підозри суд, не висловлюючись по суті підозри, та зважаючи на те, що питання про застосування заходу забезпечення кримінального провадження розглядається на стадії судового розгляду, уважає, що це питання перевірці під час вирішення цього клопотання не підлягає.

Оскільки, ОСОБА_6 перебуває у статусі обвинуваченого та здійснюється судовий розгляд кримінального провадження, суд виходить із наявності обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст, 27, ч. 2 ст, 28, ч. 2 ст. 364, ч. 4 ст. 368 КК України.

Відповідно до ч. 4 ст. 194 КПК якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені п. 1, 2 ч. 1 цієї статті, але не доведе обставини, передбачені п. 3 ч. 1 цієї статті (недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні), слідчий суддя має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа буде ухилятися від явки до суду та вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду. Суд, оцінюючи вірогідність такої поведінки обвинуваченого, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.

Щодо наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, прокурором в обґрунтування вимог клопотання, заявлено наявність ризику переховування від суду.

Оцінюючи доводи прокурора щодо існування ризику переховування від суду обвинуваченого ОСОБА_6 , а саме: тяжкість злочину, у вчиненні якого він обвинувачується, а також законодавчі особливості притягнення до відповідальності за вчинення корупційного кримінального правопорушення - відсутність можливості застосування пільгових інститутів (ст. 69, 75 КК України), неодноразові неявки обвинуваченого до суду без поважних причин, суд вважає їх обґрунтованими.

Щодо доводів захисника про застосування до підозрюваного більш м`якого запобіжного заходу слідчий суддя зазначає наступне.

Враховуючи, що кримінальні правопорушення, щодо яких розглядається справа за обвинуваченням ОСОБА_6 є тяжким та особливо тяжким і, в разі доведення винуватості за його вчинення закон передбачає безальтернативне покарання у виді позбавлення волі, суд вважає, що застосування запобіжних заходів у вигляді особистого зобов`язання, особистої поруки та домашнього арешту не забезпечить можливості здійснення дієвого контролю за поведінкою підозрюваного та виконання ним процесуальних обов`язків. 

Однак, оцінивши в сукупності всі обставини на підставі наявних матеріалів, заслухавши сторін кримінального провадження, враховуючи наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, які належать до тяжких та особливо тяжких корупційних кримінальних правопорушень, доведеного ризику переховуватися від суду, відомостей щодо його особи та віку, перебування на військовій службі та участі в обороні України, явку в судові засідання, призначені на 26.08.2026, 28.08.2026, 02.09.2026, суд вважає, що більш м`який запобіжний захід, ніж тримання під вартою, здатен достатнім чином забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого та виконання ним процесуальних обов`язків.

Суд вважає, що стороною обвинувачення не доведено, що застосування більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, не зможе запобігти ризикам, які наявні у кримінальному провадженні, а тому враховуючи обставини кримінального провадження, докази, які містяться у матеріалах справи, обґрунтованим та достатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого ОСОБА_6 є застосування стосовно нього запобіжного заходу у вигляді застави в більшому розмірі.

Таким чином, обвинувачений ОСОБА_6 , який викликався судом у встановленому КПК порядку та був зобов`язаний з`явитися на виклик, неодноразово не з`явився без поважних причин, чим не виконав свій обов`язок, передбачений п. 1 ч. 7 ст. 42 КПК України. Беручи до уваги обставини справи та особу обвинуваченого, суд вважає, що стягнення застави в розмірі 108 850 грн є пропорційним до вчиненого порушення обов`язку з`явитися за викликом суду, майнового стану обвинуваченого та обставин, викладених в обвинувальному акті. Отже, клопотання прокурора щодо стягнення застави в дохід держави підлягає частковому задоволенню.

В частині розгляду клопотання прокурора щодо покладення обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, суд звертає увагу, що ч. 7 цієї норми регламентує, що обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою цієї статті, можуть бути покладені на обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності строк дії обов`язків, покладених на обвинуваченого, може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому ст. 199 КПК України. Крім того, суд зазначає, що оскільки є доведеним ризик переховуватися від суду, то релевантним є покладення лише обов`язку, передбаченого п. 1 ч. 5 ст. 194 КПК.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Судом встановлено, що обвинувачений порушив покладений на нього судом обов`язок, виконання якого було забезпечено заставою, що є підставою для звернення застави в дохід держави та застосування застави в більшому розмірі, оскільки ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, продовжує існувати. 

Прокурор у своєму клопотанні просить суд визначити заставу в розмірі 5 657 600 грн. Суд погоджується, що оскільки застава у раніше визначеному розмірі не забезпечує виконання обвинуваченим його процесуальних обов`язків, отже необхідно збільшити розмір застави, визначений ОСОБА_6 .

Потреби судового розгляду виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи заставодавця ОСОБА_9 та обвинуваченого ОСОБА_6 як звернення частини суми застави у розмірі 108 850 грн. в дохід держави та застосування до обвинуваченого ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді застави в розмірі 2 250 000 грн. Суд, з огляду на обставини справи та особу обвинуваченого, проходження ним військової служби та участь в обороні Укарїни, вважає, що такий розмір застави не буде непомірним для обвинуваченого та забезпечить його належну процесуальну поведінку в майбутньому.

Суд також вважає за необхідне покласти на ОСОБА_6 обов`язок, передбачений п. 1 ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме прибувати до суду за кожною вимогою. Необхідність покладення цього обов`язку була доведена прокурором, оскільки йдеться саме про неприбуття обвинуваченого до суду без поважних причин. Щодо інших обов`язків, викладених у клопотанні прокурора, суд вважає, що стороною обвинувачення не доведено необхідність їх застосування до обвинуваченого ОСОБА_6 , а тому в цій частині клопотання задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись статтями 131, 132, 159-166 КПК, суд 

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора - задовольнити частково.

Звернути в дохід держави частину застави в розмірі 108 850 гривень, внесену в якості запобіжного заходу за обвинуваченого ОСОБА_6 заставодавцем ОСОБА_9 на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 09.11.2022 (справа № 991/5071/22).

Застосувати до обвинуваченого ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 2 250 000 (два мільйони двісті п`ятдесят) гривень.

Покласти на обвинуваченого ОСОБА_6 обов`язок, передбачений ст. 194 КПК України, а саме прибувати до суду за кожною вимогою.

Строк дії ухвали в частині покладених обов`язків - до 02.11.2026.

Роз`яснити обвинуваченому, що у випадку внесення застави, оригінал документів з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Вищого антикорупційного суду коштів, має бути наданий уповноваженій службовій особі.

Роз`яснити обвинуваченому та заставодавцю, що у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, які здійснюють процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 52022000000000411 від 09.12.2022.

В решті клопотання відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення й окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти ухвали може бути включено до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 ст. 392 КПК України.

Головуючий суддя ОСОБА_1 

Судді: ОСОБА_2 

ОСОБА_3