Справа № 991/4493/23

Провадження 1-кп/991/64/23

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД 

У Х В А Л А

04 вересня 2026 року          Київ

Вищий антикорупційний суд колегією суддів у складі головуючого судді ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 розглянув у відкритому судовому засіданні клопотання захисника ОСОБА_4 , подане в інтересах обвинуваченого ОСОБА_5 , про скасування арешту майна у об`єднаному кримінальному провадженні № 52023000000000043 від 27 січня 2023 року, № 52017000000000717 від 25 жовтня 2017 року та № 52023000000000052 від 01 лютого 2023 року за обвинуваченням ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_5 та ОСОБА_8 .

Судове засідання проведено за участі сторін та інших учасників судового провадження:

прокурора ОСОБА_9 ,

обвинувачених ОСОБА_8 , ОСОБА_7 ,

захисників ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_4 , ОСОБА_12 ,

секретаря судового засідання ОСОБА_13 .

У процесі розгляду суд встановив таке.

Вступ

1. На розгляді колегії суддів Вищого антикорупційного суду (далі - ВАКС) перебуває об`єднане кримінальне провадження № 52023000000000043 від 27 січня 2023 року, № 52017000000000717 від 25 жовтня 2017 року та № 52023000000000052 від 01 лютого 2023 року за обвинуваченням ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_5 та ОСОБА_8 .

2. 24 червня 2026 року до Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання захисника ОСОБА_4 , подане в інтересах обвинуваченого ОСОБА_5 , про скасування арешту майна. 02 вересня 2026 року захисник звернувся до суду із доповненнями до клопотання.

Суть питання, що вирішується

3. Аргументи клопотання зводились до такого.

З клопотання вбачається, що ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 25 жовтня 2022 року в справі № 991/4762/22 у межах кримінального провадження № 52017000000000717 від 25 жовтня 2017 року накладено арешт на транспортні засоби, які належать ОСОБА_5 , у тому числі на автомобіль Scania P380, державний номерний знак НОМЕР_1 , VIN НОМЕР_2 , із забороною відчуження та розпорядження цим майном.

Ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 22 грудня 2022 року зазначену ухвалу слідчого судді в частині накладення арешту на 1/2 частину, зокрема автомобіля Scania P380, державний номерний знак НОМЕР_1 , VIN НОМЕР_2 , скасовано та постановлено нову ухвалу, якою у задоволенні клопотання детектива в цій частині відмовлено.

Отже, на цей час арешт поширюється лише на 1/2 частину зазначеного транспортного засобу, яка належить ОСОБА_5 .

Зміст поданого клопотання та додатково поданих стороною захисту матеріалів свідчить, що сторона захисту просить скасувати арешт із належної ОСОБА_5 1/2 частини автомобіля, посилаючись на відсутність подальшої потреби у застосуванні цього заходу забезпечення кримінального провадження.

Арешт зазначеного майна було накладено з метою забезпечення можливої конфіскації майна як виду покарання.

Сторона захисту зазначає, що з моменту накладення арешту минуло майже чотири роки, досудове розслідування завершено, кримінальне провадження перебуває стадії судового провадження, автомобіль не є предметом кримінального правопорушення, не використовувався як засіб чи знаряддя його вчинення, не містить слідів кримінального правопорушення та не має доказового значення у провадженні.

Крім того, автомобіль є неподільною річчю, у зв`язку з чим арешт належної ОСОБА_5 1/2 частки фактично обмежує можливість іншого співвласника, щодо частки якого арешт скасовано, повноцінно реалізовувати свої права на майно.

Після подання клопотання сторона захисту повідомила суд про нові обставини, які, на її думку, мають істотне значення для вирішення питання про подальшу необхідність арешту.

Так, відповідно до наданого суду звіту про незалежну оцінку ринкова вартість автомобіля Scania P380 становить 2 291 847 грн, а вартість належної ОСОБА_5 1/2 частки - 1 145 923,50 грн.

Водночас, у період з 27 серпня по 1 вересня 2026 року ОСОБА_5 перерахував на рахунок Благодійної організації «Міжнародний благодійний фонд «Повернись живим» кошти у загальній сумі 1 146 000 грн, тобто суму, яка фактично відповідає вартості належної йому 1/2 частки автомобіля, визначеній за результатами незалежної оцінки.

Таким чином, на момент розгляду клопотання суд має оцінити не лише обставини, які існували на час накладення арешту, а й істотні зміни, що відбулися протягом майже чотирьох років його застосування, зокрема тривалість арешту, фактичні наслідки його збереження, правовий статус іншої 1/2 частки транспортного засобу, його неподільність, визначену ринкову вартість арештованої частки та добровільне спрямування обвинуваченим суми, співмірної з її вартістю, на потреби оборони України.

Позиції учасників кримінального провадження

4. Захисник ОСОБА_4 підтримав подане клопотання та просив його задовольнити.

5. Прокурор ОСОБА_9 не заперечував щодо задоволення клопотання.

Нормативне регулювання

6. Відповідно до частини першої статті 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує, зокрема, сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно підлягає конфіскації майна як виду покарання або може бути конфісковане.

Частиною другою статті 170 КПК України визначено, що арешт майна допускається, зокрема, з метою забезпечення можливої конфіскації майна.

За змістом частини першої статті 174 КПК України арешт майна може бути скасовано, якщо буде доведено, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Отже, законодавець пов`язує можливість збереження арешту не лише з обставинами, які існували на момент його накладення, а й із наявністю на момент розгляду відповідного клопотання актуальної потреби у подальшому застосуванні такого заходу.

Водночас, арешт майна є тимчасовим заходом забезпечення кримінального провадження, а тому його збереження протягом усього кримінального провадження не може розглядатися як самоціль. Необхідність такого обмеження права власності має існувати протягом усього періоду його застосування та підлягає судовій перевірці у разі зміни обставин.

Відповідно до статті 59 КК України покарання у виді конфіскації майна полягає у примусовому безоплатному вилученні у власність держави всього або частини майна, яке є власністю засудженого. Якщо конфіскується частина майна, суд повинен зазначити, яка саме частина майна конфіскується, або перелічити предмети, що конфіскуються.

Таким чином, конфіскація як вид покарання не передбачає автоматичного вилучення всього майна особи. Обсяг майна, яке підлягає конфіскації, визначається судом під час ухвалення рішення по суті кримінального провадження і може охоплювати все майно засудженого або лише його частину.

Мотиви та висновки суду

7. Вирішуючи питання про скасування арешту відповідно до частини першої статті 174 КПК України, суд виходить із необхідності оцінки того, чи зберігається на момент розгляду клопотання потреба у застосуванні цього заходу з огляду на його мету та фактичні обставини, що склалися.

Як встановлено судом, арешт належної ОСОБА_5 1/2 частини автомобіля Scania P380 застосовано з метою забезпечення можливої конфіскації майна як виду покарання.

Відповідно до статті 59 КК України конфіскація майна полягає у примусовому безоплатному вилученні у власність держави всього або частини майна, яке є власністю засудженого. Отже, закон пов`язує цей вид покарання з певним майновим результатом - переходом відповідного майна або його частини у власність держави.

У цьому контексті суд вважає релевантними принцип one satisfaction rule, відповідно до якого один і той самий майновий інтерес не повинен забезпечуватися або задовольнятися двічі, якщо наслідком цього є отримання подвійного майнового результату щодо одного й того самого інтересу.

Застосування зазначеного принципу у цьому випадку не означає ототожнення добровільного внеску ОСОБА_5 з можливою конфіскацією майна та не змінює встановленого законом порядку призначення такого покарання. Їх значення полягає у визначенні того, чи залишається необхідним подальше обмеження права власності на конкретне майно, якщо майновий еквівалент арештованої частки вже фактично вибув із майнової сфери обвинуваченого та був спрямований на задоволення публічного інтересу. На переконання колегії суддів, за наявності майнового еквівалента арештованої частки та з урахуванням його фактичного спрямування на потреби оборони України подальше блокування саме цього активу не має достатнього самостійного виправдання.

Інший підхід фактично допускав би ситуацію, за якої один і той самий майновий інтерес забезпечується двічі: з одного боку, шляхом збереження арешту майна відповідної вартості, а з іншого - шляхом фактичного вибуття з майнової сфери обвинуваченого грошової суми такого самого розміру, спрямованої на задоволення публічного інтересу. Саме недопущенню такого подвійного майнового результату відповідає принципу double recovery rule.

Вищенаведене твердження щодо можливого призначення покарання у вигляді конфіскації слід розуміти таким чином, що ОСОБА_5 може також бути і виправданий судом.

Як убачається з наданих суду документів, ринкова вартість автомобіля Scania P380 становить 2 291 847 грн, а вартість належної ОСОБА_5 1/2 частки - 1 145 923,50 грн.

Водночас, у період з 27 серпня по 1 вересня 2026 року ОСОБА_5 перерахував на потреби оборони України кошти у загальній сумі 1 146 000 грн, тобто у розмірі, що відповідає вартості належної йому арештованої 1/2 частки автомобіля.

Таким чином, на момент розгляду клопотання має місце істотна обставина, якої не існувало на час накладення арешту: ОСОБА_5 добровільно розпорядився належними йому коштами у сумі, еквівалентній вартості арештованої частки, спрямовуючи їх безпосередньо на потреби оборони України. З огляду на мету арешту ця обставина має істотне значення для оцінки необхідності його подальшого збереження.

8. Водночас, суд враховує, що арешт стосується саме 1/2 частки автомобіля, тоді як інша 1/2 частка належить особі, яка не є обвинуваченою у цьому кримінальному провадженні, і арешт щодо якої вже скасовано ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 22 грудня 2022 року. Автомобіль є неподільною річчю, що має значення для способу реалізації прав на нього та оцінки доцільності подальшого збереження арешту окремої частки.

У цьому аспекті суд бере до уваги правовий висновок Касаційного цивільного суду в складі Верховного Суду в справі № 482/1219/15-ц (провадження № 61-5628св18), викладений у постанові від 11 квітня 2018 року, відповідно до якого у разі, коли частка у спільній сумісній власності належить боржнику, а сама річ є неподільною, за конкретних обставин можливим є зняття арешту з такої речі з одночасним визначенням грошової чи іншої матеріальної компенсації за частку, що припадає боржнику.

У цій справі вартість такої частки визначена незалежною оцінкою, а сума, співмірна з її вартістю, вже спрямована ОСОБА_5 на потреби оборони України.

Отже, за обставин, що склалися на момент розгляду клопотання, подальше збереження арешту фактично означало б продовження майнового обмеження щодо активу, вартість якого вже має грошовий еквівалент, співмірний із сумою, добровільно спрямованою ОСОБА_5 на публічно значущу мету, пов`язану із захистом держави.

9. Також суд бере до уваги й те, що автомобіль тривалий час не використовується за своїм функціональним призначенням, унаслідок чого його ринкова вартість може поступово зменшуватися. Відтак, подальше збереження арешту за встановлених обставин не створює додаткової гарантії збереження майнової цінності, співмірної з тією, яка вже врахована шляхом визначення вартості арештованої частки.

Таким чином, сукупність установлених обставин - визначення вартості арештованої частки, добровільне спрямування ОСОБА_5 на потреби оборони України суми, що відповідає її вартості, неподільність транспортного засобу, а також відсутність необхідності у подальшому збереженні подвійного майнового забезпечення - свідчить про істотну зміну обставин, яка має значення для вирішення питання, передбаченого статтею 174 КПК України.

10. За таких обставин суд доходить висновку, що у подальшому застосуванні арешту належної ОСОБА_5 1/2 частки автомобіля Scania P380 відпала потреба, у зв`язку з чим арешт підлягає скасуванню.

Відтак, клопотання захисника ОСОБА_4 , подане в інтересах ОСОБА_5 , підлягає задоволенню.

11. Окремого вирішення питання щодо скасування встановленої стосовно зазначеного майна заборони на його відчуження та розпорядження не потребується, оскільки така заборона є складовою арешту майна та припиняє свою дію внаслідок його скасування.

На підставі викладеного, керуючись статтями 170, 173, 174, 372, 376 КПК, суд постановив:

1. Клопотання захисника ОСОБА_4 , подане в інтересах обвинуваченого ОСОБА_5 , про скасування арешту майна задовольнити.

2. Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 25 жовтня 2022 року в справі № 991/4762/22 (провадження № 1-кс/991/4782/22), на 1/2 частину автомобіля марки Scania P380, 2008 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 , VIN НОМЕР_3 .

3. Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення й оскарженню не підлягає.

Судді          ОСОБА_14 

ОСОБА_15 

ОСОБА_16