Справа № 991/2631/26

Провадження 1-кп/991/34/26

У Х В А Л А 

іменем України

07 вересня 2026 року м.Київ 

Вищий антикорупційний суд у складі: 

головуючого судді ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,

прокурора ОСОБА_5 ,

обвинуваченого ОСОБА_6 , 

захисників ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , 

представника потерпілого  ОСОБА_12 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяви захисників ОСОБА_10 та ОСОБА_9 про відвід головуючого судді ОСОБА_1 від розгляду кримінального провадження № 52025000000000404 від 16.07.2025 за обвинуваченням 

ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Одеси, зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 366, ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 366, ч. 3 ст. 209 КК України,

ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Ромни Сумської області, зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 , громадянина України,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 366, ч. 3 ст. 209 КК України,

ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця м. Риги, Латвійська Республіка, зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_3 , громадянина України,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 366, ч. 3 ст. 209 КК України,

ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженця м. Києва, зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_4 , громадянина України,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 209 КК України,

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , уродженця м. Києва, зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_5 , громадянина України,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 209 КК України,

В С Т А Н О В И В:

1. На розгляді Вищого антикорупційного суду перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 52025000000000404 від 16.07.2025 за обвинуваченням ОСОБА_13 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 366, ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 366, ч. 3 ст. 209 КК України, ОСОБА_14 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 366, ч. 3 ст. 209 КК України, ОСОБА_15 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 366, ч. 3 ст. 209 КК України, ОСОБА_16 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 209 КК України, ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 209 КК України.

1.1. У судовому засіданні захисник ОСОБА_10 заявив головуючому судді ОСОБА_1 відвід у зв`язку із сукупністю обставин, які, на його думку, викликають сумніви в неупередженості судді, а саме:

- проведення підготовчого судового засідання та постановлення судових рішень без участі обвинуваченого ОСОБА_16 ;

- порушення строку розгляду клопотання про скасування арешту майна ОСОБА_16 ;

- нерозгляд клопотання захисника ОСОБА_16 про колегіальний розгляд кримінального провадження;

- постановлення ухвали про спеціальне судове провадження без урахування інформації про затримання обвинуваченого ОСОБА_16 у Королівстві Іспанія.

1.2. Захисник ОСОБА_9 також заявив головуючому судді ОСОБА_1 відвід у зв`язку з:

- фактичною відмовою судді забезпечити участь обвинуваченого ОСОБА_15 у судовому провадженні, попри численні клопотання його та його захисника;

- відсутністю повноцінної оцінки процесуальної поведінки обвинуваченого ОСОБА_15 , яка, на думку захисника, свідчить про його волевиявлення брати активну участь у судовому розгляді, тоді як висновок судді про формальність такої участі ґрунтується виключно на його припущеннях;

- вибірковим підходом судді до встановлення обставин, що мають істотне значення для прийняття процесуального рішення, оскільки суддею не враховано конкретних документів та офіційних відомостей, які підтверджують постійне проживання ОСОБА_15 в ОАЕ.

З огляду на наведене захисник вважає, що існують сумніви у повноті та неупередженості оцінки судом обставин кримінального провадження.

1.3. За таких обставин захисники просили відвести головуючого суддю ОСОБА_1 від розгляду цього кримінального провадження. Оскільки доводи обох захисників стосуються одного питання - наявності передбачених законом підстав для відводу головуючого судді, - Суд вважає за доцільне розглянути подані заяви одночасно.

2. Учасники судового засідання висловили такі позиції.

2.1. Захисники ОСОБА_10 та ОСОБА_9 підтримали заяви про відвід та просили їх задовольнити.

2.2. Прокурор ОСОБА_5 просив відмовити у задоволенні заяв про відвід, оскільки їх доводи фактично зводяться до незгоди із прийнятими суддею процесуальними рішеннями. Водночас обставини, які могли б свідчити про упередженість головуючого судді, відсутні.

2.3. Представник потерпілого ОСОБА_12 поклався на розсуд суду.

3. Заслухавши учасників судового засідання та дослідивши доводи заяв про відвід, Суд дійшов таких висновків.

3.1. Однією з фундаментальних гарантій здійснення правосуддя є неупереджений та об`єктивний розгляд справи. Правовий інститут відводу покликаний гарантувати розгляд і вирішення кримінального провадження незалежним та неупередженим судом, що передбачено ч. 1 ст. 21 КПК України. З метою забезпечення цієї гарантії за наявності підстав, передбачених ст. 75 КПК України, судді може бути заявлено відвід особами, які беруть участь у кримінальному провадженні (ч. 1, 2 ст. 80 КПК України).

3.2. Відвід судді є процесуальним механізмом, спрямованим на усунення судді від розгляду кримінального провадження за наявності обставин, які ставлять під сумнів його неупередженість. Водночас сама по собі незгода учасника кримінального провадження з процесуальними рішеннями судді, його оцінкою фактичних обставин або тлумаченням норм кримінального процесуального закону не є підставою для відводу.

Обставини, на які посилається особа, заявляючи відвід, мають бути належним чином обґрунтовані та об`єктивно свідчити про наявність сумнівів у неупередженості судді. Інститут відводу не може використовуватися як спосіб перегляду судових рішень, заміна передбачених законом механізмів їх оскарження або засіб блокування чи необґрунтованого уповільнення судового провадження.

3.3. Правила, що виключають участь судді у розгляді кримінального провадження, визначені статтями 75, 76 КПК України. Зокрема, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України суддя не може брати участі у кримінальному провадженні за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.

Відповідно до ч. 3, 4 ст. 80 КПК України під час судового провадження відвід може бути заявлений лише у випадку, якщо підстава для нього стала відома після початку судового розгляду. При цьому заявлений відвід має бути вмотивованим, тобто містити посилання на конкретні обставини, які об`єктивно можуть свідчити про упередженість судді (ч. 5 ст. 80 КПК України).

Отже, для вирішення питання про обґрунтованість заявленого відводу Суд має встановити не лише наявність незгоди сторони з діями або рішеннями судді, а й те, чи свідчать наведені обставини об`єктивно про упередженість судді або створюють для цього обґрунтовані підстави.

3.4. Переважна частина доводів сторони захисту пов`язана з процесуальними рішеннями та висновками головуючого судді, прийнятими щодо обвинувачених, стосовно яких здійснюється спеціальне судове провадження. За своїм змістом ці доводи не містять обставин, які об`єктивно могли б свідчити про упередженість судді, а фактично виражають незгоду сторони захисту з прийнятими рішеннями та їх мотивуванням.

Проте, інститут відводу судді не є процесуальним механізмом перегляду судових рішень, постановлених під час підготовчого провадження. Сам по собі факт незгоди сторони захисту з позицією судді, тлумаченням ним положень КПК України або оцінкою фактичних обставин не створює законних підстав для відводу такого судді. Інше розуміння призвело б до перетворення інституту відводу на альтернативний спосіб оскарження судових рішень та усунення судді виключно у зв`язку з незгодою учасника провадження зі способом здійснення ним правосуддя, що не відповідає процесуальному призначенню цього інституту.

Саме тому наведені захисниками доводи підлягають оцінці не з погляду правильності чи помилковості відповідних процесуальних рішень, а з погляду того, чи містять вони об`єктивні обставини, здатні поставити під сумнів неупередженість головуючого судді.

3.5. У цьому контексті зміна складу суду та формування колегії суддів також не створює процесуального обов`язку або повноважень для перегляду правильності, законності чи обґрунтованості судових рішень, постановлених суддею одноособово під час підготовчого провадження, поза межами спеціального порядку, встановленого кримінальним процесуальним законом.

Зміна складу суду у зв`язку з його розширенням не змінює правової природи та наслідків уже постановлених судових рішень. Так само здійснення колегіального розгляду не може саме по собі слугувати підставою для повторного вирішення тих процесуальних питань, які вже були належним чином розглянуті та вирішені судом одноособово.

Отже, незгода сторони захисту з рішеннями судді не є тотожною обґрунтованому сумніву щодо його неупередженості.

3.6. Окремі доводи заяв про відвід стосуються участі обвинувачених, щодо яких прийнято рішення про здійснення спеціального судового провадження, а також оцінки Судом їхніх звернень щодо участі у судовому провадженні в режимі відеоконференції. 

В ухвалах від 25.08.2026 Суд надав оцінку обставинам кримінального провадження, пов`язаним із можливістю участі таких обвинувачених у судовому провадженні.

Доводи сторони захисту щодо цього питання ґрунтуються переважно на іншій, ніж у Суду, інтерпретації встановлених обставин та юридичного значення, наданого їм Судом. Однак незгода сторони захисту з тим, яке юридичне значення Суд надав певним фактичним обставинам або діям учасників провадження, не свідчить про упередженість судді.

При цьому у зазначених ухвалах Суд надав оцінку можливості дистанційної участі у судовому провадженні осіб, які перебувають у міжнародному розшуку, ухиляються від органу досудового розслідування та/або суду, та щодо яких спочатку здійснювалося спеціальне досудове розслідування, а надалі - спеціальне судове провадження. Посилання сторони захисту на іншу практику інших суддів не спростовує цього висновку, оскільки питання можливості участі особи в судовому засіданні в режимі відеоконференції вирішується з урахуванням конкретних обставин відповідного кримінального провадження.

Сам по собі факт відмінності висновків Суду від висновків інших суддів не свідчить про упередженість. Адже Суд не пов`язаний рішеннями інших суддів цього самого суду та не зобов`язаний обґрунтовувати причини відмінності власних висновків від висновків, зроблених в інших кримінальних провадженнях.

3.7. Не свідчать про упередженість судді й доводи сторони захисту про нібито вибірковий підхід Суду до дослідження матеріалів, пов`язаних із вирішенням питання про здійснення спеціального судового провадження.

Під час вирішення питання про здійснення спеціального судового провадження Суд діяв у межах повноважень, визначених для нього на стадії підготовчого провадження. Відповідно, предметом судової перевірки були ті матеріали, які мали значення для встановлення передбачених законом підстав здійснення спеціального судового провадження, зокрема відомості щодо оголошення обвинувачених у розшук, їхнього процесуального статусу, обізнаності про здійснення кримінального провадження та вжитих заходів для їх належного повідомлення.

Отже, обсяг матеріалів, які підлягали оцінці Судом, визначався предметом відповідного процесуального питання та процесуальним призначенням підготовчого провадження, а не довільним вибором судді.

Те, що під час вирішення питання про можливість здійснення спеціального судового провадження Суд досліджував певні матеріали, а під час вирішення інших процесуальних питань не здійснював аналогічної перевірки, не свідчить про різне ставлення до учасників провадження або упередженість судді. Оцінка відповідних матеріалів була зумовлена необхідністю встановити наявність саме тих обставин, від яких закон залежить можливість здійснення судового розгляду у спеціальному порядку за відсутності обвинуваченого.

Таким чином, межі судової оцінки визначалися предметом конкретного процесуального питання та завданнями підготовчого провадження, а не вибірковим чи упередженим підходом до сторін.

3.8. Щодо доводів про порушення строку розгляду клопотання про скасування арешту майна Суд зазначає таке.

Обсяг завдань підготовчого провадження та коло процесуальних питань, які підлягають вирішенню на цій стадії, визначені статтями 314-315 КПК України. Така регламентація зумовлена метою та призначенням підготовчого провадження, яке полягає у здійсненні необхідних організаційних і підготовчих дій для забезпечення можливості подальшого належного судового розгляду.

Процесуальна ініціатива учасника провадження щодо розгляду клопотання, предмет якого виходить за межі питань, що вирішуються під час підготовчого провадження, сама по собі не створює для суду повноважень та обов`язку негайно вирішити таке клопотання по суті. Момент його розгляду не може визначатися виключно волевиявленням учасника провадження, оскільки процесуальний порядок і час розгляду відповідного питання зумовлюються його предметом, призначенням та стадією кримінального провадження, на якій законом передбачено його вирішення.

Передчасне звернення із відповідним клопотанням не означає набуття стороною права на власний розсуд змінювати встановлений кримінальним процесуальним законом порядок судового провадження.

Більше того, під час підготовчого провадження Суд зазначав, що питання, пов`язані з розглядом клопотань про скасування арешту та надання тимчасового доступу до речей і документів, підлягатимуть вирішенню під час судового провадження, коли Суд не буде обмежений рамками підготовчого провадження та матиме повноваження щодо безпосереднього дослідження доказів.

Відтак, перенесення розгляду таких питань на відповідну стадію кримінального провадження не свідчить про їх ігнорування, відмову від їх розгляду і тим більше - про упередженість судді.

3.9. Суд відхиляє також доводи захисника про нерозгляд клопотання захисників обвинувачених щодо колегіального розгляду кримінального провадження.

Відповідно до ч. 4 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд роз`яснює обвинуваченому у вчиненні злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк більше десяти років, право заявити клопотання про розгляд кримінального провадження стосовно нього колегіально судом у складі трьох суддів. Отже, закон пов`язує виникнення та реалізацію зазначеного права безпосередньо з процесуальним статусом обвинуваченого та його волевиявленням. Саме обвинувачений є особою, щодо якої має здійснюватися колегіальний розгляд, і саме його волевиявлення є юридичною підставою для застосування передбаченого ч. 4 ст. 315 КПК України механізму.

При цьому здійснення захисту обвинуваченого його захисником не означає автоматичного ототожнення волевиявлення захисника з особистим волевиявленням обвинуваченого у випадках, коли закон прямо пов`язує реалізацію відповідного процесуального права з волею самого обвинуваченого.

Водночас це не означає, що захисник позбавлений можливості порушити перед судом питання про необхідність роз`яснення обвинуваченому відповідного права або з`ясування його волевиявлення. Однак така процесуальна ініціатива захисника не є тотожною реалізації права, передбаченого ч. 4 ст. 315 КПК України, самим обвинуваченим. Тому для вирішення питання про колегіальний розгляд кримінального провадження визначальним є встановлення того, чи висловив обвинувачений власне волевиявлення щодо реалізації наданого йому законом права.

У цьому кримінальному провадженні обвинувачені, які безпосередньо беруть участь у судовому розгляді, скористалися передбаченим ч. 4 ст. 315 КПК України правом на розгляд кримінального провадження колегіально. За результатами реалізації цього права Суд прийняв рішення про здійснення подальшого судового розгляду колегією суддів.

За таких обставин посилання захисника на те, що Суд не розглянув окреме клопотання захисника як самостійну підставу для формування колегії, не свідчить про невиконання вимог ч. 4 ст. 315 КПК України. Крім того, саме по собі неврахування Судом позиції захисника щодо моменту та способу реалізації обвинуваченим відповідного права не свідчить про упередженість судді. Навіть якщо сторона захисту вважає відповідні процесуальні дії або рішення суду неправильними, така незгода стосується способу застосування судом норм кримінального процесуального закону, а не особистої неупередженості судді.

4. Враховуючи викладене, доводи захисників про упередженість головуючого судді позбавлені належної аргументації і зводяться до незгоди із постановленими рішеннями під час підготовчого провадження.За таких обставин Суд не вбачає підстав для задоволення заяви про відвід. 

Керуючись статтями 75, 81, 372, 376 КПК України, Суд

П О С Т А Н О В И В:

1.У задоволенні заяви захисників про відвід головуючого судді ОСОБА_1 від участі у кримінальному провадженні № 52025000000000404 від 16.07.2025 відмовити.

2.Ухвала набирає законної сили з моменту її постановлення і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя       ОСОБА_17 

Судді         ОСОБА_18 

ОСОБА_19