08/09/2026
Справа № 991/11077/26
Провадження 1-кс/991/11111/26
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 вересня 2026 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
детектива ОСОБА_3 ,
власника майна ОСОБА_4 ,
власника майна ОСОБА_5 ,
представника власника майна ОСОБА_6 ,
представника власника майна ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань у м. Києві клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_8 про арешт майна у межах кримінального провадження № 52025000000000003 від 03.01.2025,
ВСТАНОВИВ:
1. Зміст поданого клопотання та позиції сторін.
До Вищого антикорупційного суду (далі - ВАКС) надійшло вказане клопотання, у якому прокурор просить накласти арешт на майно, яке вилучене 24.08.2026 в рамках кримінального провадження № 52025000000000003 від 03.01.2025 під час проведення обшуку квартири за адресою: АДРЕСА_1 , а саме на:
- мобільний телефон Apple iPhone 17 Pro Мах серійний номер НОМЕР_1 IMEI: НОМЕР_2 , IMEI 2: НОМЕР_3 ; мобільний телефон Apple iPhone 17 Pro Max серійний номер НОМЕР_4 IMEI: НОМЕР_5 , IMEI 2: НОМЕР_6 ; мобільний телефон Apple iPhone 17 Pro Max, модель A3526, у якому використовувалася сім-картка з абонентським номером НОМЕР_7 ; ноутбук Apple MacBook Pro, серія CXM322X5YX; планшет Apple iPad 16, 11 J738AP, модель A3462, серійний номер F2WJYGP0QV, imei НОМЕР_8 , флеш-накопичувач «Goodram» 32Gb, білого кольору; флеш-накопичувач «Samsung» з написом «512»; флеш-накопичувач «Wibrand» 8 Gb, які належать ОСОБА_5 ;
- мобільний телефон Apple iPhone 17 Pro Мах, серійний номер НОМЕР_9 , IMEI: НОМЕР_10 , IMEI 2: НОМЕР_11 ; мобільний телефон Apple iPhone 17 Pro Max, серійний номер НОМЕР_12 , IMEI: НОМЕР_13 , IMEI 2: НОМЕР_14 , які належать ОСОБА_4 .
Клопотання обґрунтоване тим, що детективами Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ) здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52025000000000003 від 03.01.2025 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 Кримінального кодексу України (далі - КК).
Досудовим розслідуванням встановлено, що в структурі Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України (далі - Держспецзв`язку) як окрема юридична особа функціонує Департамент забезпечення (далі - ДЗ Держспецзв`язку), який, серед іншого, відповідає за укладання та виконання господарських договорів щодо будівництва (реконструкції, ремонту) приміщень, будівель та споруд Держспецзв`язку.
23.04.2020 між ДЗ Держспецзв`язку та ТОВ «ЦЕНТРБУД» (код ЄДРПОУ - 31092950) укладено договір № 150т про проведення будівельних робіт на об?єкті будівництва: «Реконструкція частини адміністративно-технічної будівлі спеціального призначення № 1 (літера А) (без зміни функціонального призначення)».
Станом на жовтень 2024 року ДЗ Держспецзв`язку здійснено оплату за актами виконаних робіт на суму 416 210 976,9 грн. Неодноразове коригування проектної документації призвело до суттєвого зростання договірної ціни внаслідок збільшення обсягів та вартості будівельних робіт за рахунок застосування більш складних та вартісних технологій проведення робіт та, як наслідок перенесення строків завершення виробництва. За результатами трьох коригувань проектної документації, здійснених упродовж 2022-2023 років, договірна ціна зросла з 243 735 699,82 грн на момент укладання договору до 901 129 383,85 грн на початку 2024 року. Коригування проектної документації виконувала компанія ТОВ «БУДІВЕЛЬНА ІНДУСТРІЯ КАНТРІІНВЕСТБУД» (код ЄДРПОУ - 43534236). Водночас, нові проектні рішення були погоджені керівництвом Держспецзв`язку на підставі доповідної записки начальника Департаменту забезпечення ОСОБА_4 . Зазначене рішення було ухвалене без належного погодження з заінтересованими підрозділами, які подавали технічні вимоги.
За результатами дослідження актів досудовим розслідуванням встановлено факти прийняття та оплати Департаментом забезпечення невиконаних підрядником ТОВ «ЦЕНТРБУД» будівельних робіт, що привело до нанесення державі збитків на загальну суму 7 983 086,16 грн. Актами здачі-приймання устаткування, меблів та інвентарю № 127/1 за грудень 2023 року та № 128/1 за грудень 2023 року Департаментом забезпечення прийнято та оплачено обладнання на загальну суму 1 614 737,13 грн, яке фактично не поставлено. За результатом порівняльного аналізу закупівельних цін встановлено суму ймовірної переплати на об`єкті будівництва, яка становить 6 795 437,34 грн.
25.08.2020 між Департаментом забезпечення Держспецзв`язку та ТОВ «ЦЕНТРБУД» укладено договір № 250т, про проведення будівельних робіт на об?єкті будівництва «Реконструкція адміністративно-технічної будівлі спеціального призначення № 2-3 (без зміни функціонального призначення)».
Станом на жовтень 2024 року Департаментом забезпечення Держспецзв`язку здійснено оплату за актами виконаних робіт на суму 233 433 557,86 грн. Неодноразове коригування проектної документації призвело до суттєвого зростання договірної ціни з 558 803 276,8 грн на момент укладання договору до 1904 344 814,3 на початку 2024 року.
За результатами дослідження актів приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2022 року досудовим розслідуванням встановлено факти оплати невиконаних робіт на суму 1 015 697,22 грн. Також за результатом порівняльного аналізу закупівельних цін встановлено суму ймовірної переплати на об`єкті будівництва, яка становить 13 901 748,57 грн. В окремих випадках ціни, що вказані в актах приймання виконаних будівельних робіт (КБ-2в) не відповідають цінам, зазначеним у видаткових накладних за одиницю товару (по 10 позиціям найменувань товару сума ймовірної переплати складає 267 848,21 грн. 05.10.2023 між Департаментом забезпечення Держспецзв`язку та ТОВ «КОНСАЛТИНГ-БУД» (код ЄДРПОУ - 34531842) укладено договір № 446т, про проведення будівельних робіт на об?єкті будівництва: «Реконструкція приміщень підвалу будівлі Держспецзв?язку у м. Києві під приміщення спеціального призначення». При цьому, під час проведення маркетингового дослідження службовими особами Держспецзв`язку були надіслані комерційні пропозиції трьом учасникам, серед яких двоє мали ознаки ризиковості та сумнівну ділову репутацію, що свідчить про формальний характер дослідження.
За результатами дослідження актів приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2023 року досудовим розслідуванням встановлено факти оплати завищених обсягів будівельних робіт на суму 1 036 082,22 грн. Також ТОВ «КОНСАЛТИНГ-БУД» не поставлено стелажі, які оплачені Департаментом забезпечення Держспецзв`язку на суму 1 505 024,4 грн. Крім того, за результатом порівняльного аналізу закупівельних цін встановлено суму ймовірної переплати на об`єкті будівництва, яка становить 2 063 045,86 грн.
Також у ході досудового розслідування встановлено, що у період з 12.08.2024 по 11.10.2024 аудиторською групою Держспецзв`язку на підставі наказу Адміністрації Держспецзв`язку від 02.08.2024 № 681/дск «Про проведення позапланового внутрішнього аудиту» та направлення на проведення аудиту від 05.08.2024 № 17/02-12765/ВН було проведено позаплановий внутрішній аудит з дослідження питань укладання та виконання господарських договорів, укладених Департаментом забезпечення Держспецзв`язку, стосовно будівництва (реконструкції, ремонтів) приміщень, будівель та споруд Держспецзв`язку в м. Києві за період з 01.01.2020 по жовтень 2024 року.
У ході позапланового внутрішнього аудиту було досліджено 3 договори, а саме:
1) договір від 23.04.2020 № 150т, укладений з ТОВ «ЦЕНТРБУД», на проведення будівельних робіт на об?єкті будівництва: «Реконструкція частини адміністративно-технічної будівлі спеціального призначення № 1 (літера А) (без зміни функціонального призначення)»; 2) договір від 25.08.2020 № 250т, укладений з ТОВ «ЦЕНТРБУД» на проведення будівельних робіт на об?єкті будівництва «Реконструкція адміністративно-технічної будівлі спеціального призначення № 2-3 (без зміни функціонального призначення)»; 3) договір від 05.10.2023 № 446т, укладений з ТОВ «КОНСАЛТИНГ-БУД» на проведення будівельних робіт на об?єкті будівництва: «Реконструкція приміщень підвалу будівлі Держспецзв?язку у м. Києві під приміщення спеціального призначення».
Також під час аудиту було досліджено 17 інших договорів, укладених Департаментом забезпечення Адміністрації Держспецзв`язку на проведення проектних робіт, коригування проектної документації, а також здійснення технічного та авторського нагляду. За результатами проведення вказаного внутрішнього аудиту 11.10.2024 було складено аудиторський звіт № 17/02-432т, у якому аудиторською групою встановлено та відображено: завищення вартості виконаних будівельних робіт ТОВ «ЦЕНТРБУД» на загальну суму 8 998 783,16 грн. (прямі витрати), ТОВ «КОНСАЛТИНГ-БУД» на загальну суму 1 036 082,22 грн. (прямі витрати); не поставлено обладнання на об?єкти будівництва ТОВ «ЦЕНТРБУД» на суму 1 614 737,13 грн. та ТОВ «КОНСАЛТИНГ-БУД» на суму 1 505 024,40 грн. (що є збитками держави); завищення закупівельних цін, порівняно з середньоринковими, на обладнання, вироби та матеріали ТОВ «ЦЕНТРБУД» на суму 75 697 185,91 грн., ТОВ «КОНСАЛТИНГ-БУД» на суму 2 063 045,86 грн. Усього порушень вимог чинного законодавства встановлено на суму 90 914 958,68 грн.
Крім того, у ході аудиту за договорами №150т, №250т, №446т проаналізовано первинні бухгалтерські документи на виконання робіт, а також листи ТОВ «Центрбуд» про залучення субпідрядних організацій ТОВ «Будівельна індустрія кантріінвестбуд», ТОВ «Консалтинг-Буд», а також листи щодо допуску працівників цих товариств на об`єкти будівництва Держспецзв?язку та встановлено, що частина співробітників є засновниками або керівниками суб`єктів господарювання, які постачають ТМЦ за завищеними цінами для підрядника та субпідрядних організацій і використовуються ними у виконанні робіт на замовлення ДЗ Держспецзв?язку (ТОВ «Енергопромсервіс», ТОВ «Паскор», ТОВ «Аларто» та ін.).
До вчинення злочину причетні службові особи ДЗ Держспецзв`язку та інші особи. Зокрема, директор ТОВ «КОНСАЛТИНГ-БУД» - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Начальником ДЗ Держспецзв`язку впродовж 2020-2023 був ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який в подальшому очолив Департамент логістики Держспецзв`язку.
У період перебування ОСОБА_4 на посаді начальника ДЗ Держспецзв`язку, впродовж 2020-2023 в силу займаної посади він забезпечив укладання, а також контроль за виконанням низки договорів щодо будівельно-ремонтних робіт об`єктів нерухомості Держспецзв`язку, які виконувалися ТОВ «Будівельна компанія «Кантріінвестбуд» (код 43534236). Керівником та засновником вказаного товариства був ОСОБА_9 , з яким ОСОБА_4 також пов`язували дружні відносини з часів спільного проходження служби в Службі зовнішньої розвідки України.
У вказаний період часу ОСОБА_4 познайомився із ОСОБА_5 , яка на той час була працівником підконтрольного ОСОБА_9 ТОВ «БК «Кантріінвестбуд». В силу активної участі ОСОБА_5 у виконанні зазначених будівельних робіт між ОСОБА_4 та нею склалися стійкі ділові відносини. В ході ділової співпраці ОСОБА_4 дізнався про напрямки підприємницької діяльності, якими займалась ОСОБА_5 та суб`єкти господарювання, підпорядковані їй та близьким до неї особам.
Як наслідок, у лютому 2023 року ОСОБА_5 стала директором та засновником ТОВ «Консалтинг-Буд», з яким ДЗ Держспецзв`язку почав укладати прямі договори на виконання будівельно-ремонтних робіт об`єктів нерухомості Держспецзв`язку, зменшивши при цьому рівень залученості ТОВ «Будівельна компанія «Кантріінвестбуд». Також у вказаний період часу ДЗ Держспецзв`язку почав укладати договори з низкою суб`єктів господарювання (ТОВ «Друга Квадра», ТОВ «100 Сервіс» та інші), кінцевим бенефіціаром яких була ОСОБА_5 , а також близькі їй особи.
За період з 05.10.2020 по 27.12.2024, на рахунки ТОВ «Центрбуд» від ДЗ Держспецзв`язку зараховано безготівкові кошти на загальну суму 489,858 млн грн. Частину отриманих коштів перерозподілено на користь ТОВ «Консалтинг-Буд» (180,47 млн грн) як оплату згідно договору субпідряду №27/ОЗ-С від 27.03.2023.
У свою чергу ТОВ «Консалтинг-Буд» частину отриманих коштів перерахувало на користь підконтрольних юридичних та фізичних осіб, зокрема: ТОВ «ДСС Солюшионс» (17,545 млн грн), ТОВ «Паскор» (53,655 млн грн), ТОВ «Аларто» (18,59 млн грн), ТОВ «Ю.БІ.СІ» (2,326 млн грн), ТОВ «Мортум» (14,125 млн грн), ФОП ОСОБА_10 (0,523 млн грн) та іншим, на загальну суму понад 118,00 млн грн.
У свою чергу встановлено, що на рахунки ТОВ «Паскор» впродовж 2023-2025 років від групи юридичних осіб (у т.ч. від ТОВ «Консалтинг-Буд») було зараховано безготівкові кошти на загальну суму понад 58,00 млн грн (загальна сума зарахованих коштів на рахунки, з 12.04.2023, складає 67,75 млн грн).
У подальшому, за період з 31.05.2023 по 01.08.2025, отримані кошти поділено на користь інших підконтрольних товариств та підконтрольних фізичних осіб-підприємців на загальну суму понад 58,00 млн грн. Серед інших, отримувачів коштів були: ФОП ОСОБА_11 (засновник ТОВ «Аларто») - 5,720 млн грн; ФОП ОСОБА_12 - 2,439 млн грн; ФОП ОСОБА_13 (директор та засновник ТОВ «Паскор») - 1,830 млн грн; ФОП ОСОБА_14 - 0,540 млн грн; ФОП ОСОБА_10 - 0,275 млн грн.
Є підстави вважати, що суб`єкти господарювання, а саме: ТОВ «Паскор», ТОВ «Аларто», ТОВ «Мортум», ФОП ОСОБА_11 , ФОП ОСОБА_12 , ФОП ОСОБА_14 , ФОП ОСОБА_10 , були штучно створені та використовуються метод виведення коштів, отриманих від бюджетних організацій, у неконтрольований сектор.
Зокрема доведено, що ОСОБА_11 є засновником та директором ТОВ «Аларто», ОСОБА_13 є засновником та директором ТОВ «Паскор», а ОСОБА_15 є директором ТОВ «Мортум», однак жоден з ним не здійснює діяльність, пов`язану з управлінням товариством.Окрім цього, встановлено, що управління фінансовими активами вказаних підприємств здійснює група бухгалтерів на чолі з ОСОБА_16 - головним бухгалтером ТОВ «Консалтинг-Буд», під керівництвом ОСОБА_5
Також встановлено, що ОСОБА_14 виконує функції неофіційного бухгалтера вказаних товариств, про це свідчить те, що директор ТОВ «Аларто» ОСОБА_11 видавав на її ім`я довіреність на внесення та отримання готівки з поточного рахунку ТОВ «Аларто» відкритого у АТ «Райффайзен Банк». Також, ОСОБА_14 є учасником чатів, учасниками яких, окрім неї, є ОСОБА_16 , ОСОБА_5 , ОСОБА_17 , ОСОБА_15 та інші. У вказаних чатах обговорюється здійснення господарської діяльності ТОВ «Аларто», ТОВ «Паскор», ТОВ «Мортум» та інших підконтрольних ТОВ «Консалтинг-Буд» товариств.
За таких обставин, з огляду на встановлені факти фінансових порушень на суму 90 914 958 грн., що можуть бути збитками державі, в діях службових осіб ДЗ Держспецзв`язку та інших невстановлених осіб вбачаються ознаки складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, а саме заволодіння грошовими коштами шляхом зловживання службовими особами своїм службовим становищем, вчинене організованою групою в особливо великому розмірі.
24.08.2026 детективами НАБУ на підставі ухвали слідчого судді ВАКС від 28.07.2026 по справі №991/9657/26 проведено обшук квартири АДРЕСА_2 , в ході якого виявлені та вилучені вищезазначені речі та документи.
Під час досудового розслідування виникла необхідність у застосуванні заходу забезпечення кримінального провадження - арешті майна.
Детектив ОСОБА_3 клопотання підтримав та просив задовольнити в частині накладення арешту на мобільний телефон Apple iPhone 17 Pro Max серійний номер НОМЕР_4 , IMEI: НОМЕР_5 , IMEI 2: НОМЕР_6 ; мобільний телефон Apple iPhone 17 Pro Max, модель A3526, у якому використовувалася сім-картка з абонентським номером НОМЕР_7 ; планшет Apple iPad 16, 11 J738AP, модель A3462, серійний номер F2WJYGP0QV, imei НОМЕР_8 , які належить ОСОБА_5 , в іншій частині клопотання не підтримав.
Представник власника майна, адвокат ОСОБА_6 в судовому засіданні та у своїх поясненнях зазначив, що мобільні телефони та планшет, які були вилучені у ОСОБА_5 були презентовані та надійшли у продаж у 2025-2026 роках, а у кримінальному провадженні йдеться про події 2024 року. Також повідомив, що 15.04.2025 у ОСОБА_5 вже проводився обшук та вилучались телефони, які не були повернуті. Також зазначив, що прокурором був пропущений строк на подання клопотання про арешт майна.
Детектив ОСОБА_3 зазначив, що виконання договорів, про які йдеться у клопотанні, продовжується і після проведення попереднього обшуку. Вважав, що у вилучених мобільних телефонах та планшеті можуть бути докази, які стосуються кримінального провадження.
2. Мотиви слідчого судді
Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання належить задовольнити частково з таких підстав.
2.1. Норми кримінального процесуального закону, якими керується слідчий суддя
Згідно з пунктом 7 ч. 2 ст. 131 КПК України арешт майна є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження, які застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно, зокрема, є доказом кримінального правопорушення чи підлягає спеціальній конфіскації. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження (ч. 1 ст. 170 КПК України).
Пунктом 1 ч. 2 ст. 170 КПК України визначено, що арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
За змістом ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.
Арешт на комп`ютерні системи чи їх частини накладається лише у випадках, якщо вони отримані внаслідок вчинення кримінального правопорушення або є засобом чи знаряддям його вчинення, або зберегли на собі сліди кримінального правопорушення, або у випадках, передбачених пунктами 2, 3, 4 частини другою цієї статті, або якщо їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, а також якщо доступ до комп`ютерних систем чи їх частин обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов`язаний з подоланням системи логічного захисту.
Згідно із ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен враховувати, зокрема:
- правову підставу для арешту майна;
- можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 170 цього Кодексу);
- можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу);
- розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Частиною 1 цієї статті визначено, що слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала не доведене необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.
2.2. Щодо правової підстави для арешту майна та можливості використання майна як доказу у кримінальному провадженні
Слідчим суддею встановлено, що детективами НАБУ здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 52025000000000003 від 03.01.2025 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.
Можливе вчинення зазначеного кримінального правопорушення підтверджується наданими прокурором матеріалами, зокрема:
- витягом з ЄРДР у кримінальному провадженні № 52025000000000003 від 03.01.2025;
- копією договору №446т від 05.10.2023;
- копією договору №150т від 23.04.2020;
- копією договору №250т від 25.08.2020;
- копією договору субпідряду №27/03-С від 27.03.2023 з додатком у виді договірної ціни на будівництво;
- копіями протоколів огляду від 11.03.2026, 17.02.2025;
- копіями пояснень спеціаліста від 27.08.2026;
- копіями протоколів допиту свідка ОСОБА_18 від 06.01.2025, 13.03.2025.
Відомості, які містяться у наведених матеріалах, узгоджуються з обставинами, зазначеними у клопотанні, підтверджують їх та у своїй сукупності, дають вагомі підстави для висновку про можливість вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК.
Водночас, слід наголосити, що в межах оцінки питань, обумовлених розглядом клопотання, слідчий суддя не вирішує питання про наявність усіх елементів складу злочину, винуватість чи невинуватість осіб у його вчиненні.
Відповідно до протоколу обшуку від 24.08.2026 обшук проведено за адресою: АДРЕСА_1 . Під час цього обшуку було відшукано та вилучено вищевказане майно, яке постановою детектива НАБУ ОСОБА_3 від 25.08.2026 визнано речовими доказами.
Таким чином, вказане майно може містити відомості, які можуть бути використані як доказ фактів чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження. Тому, слідчий суддя, з урахуванням встановлених обставин, дійшов висновку, що на це майно може бути накладено арешт з метою збереження речових доказів.
Також слідчий суддя зазначає, що клопотання про арешт майна було направлено 26.08.2026 поштовим зв`язком, що підтверджується описом вкладення та конвертом Укрпошти, а тому строк на звернення із вказаним клопотанням не пропущений.
2.3. Щодо розумності та співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження та виправданості потреб досудового розслідування у втручання у права і свободи особи та наслідків арешту майна.
Будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися, зокрема, на умовах, передбачених законом. Обмеження права власності має переслідувати законну мету за допомогою засобів, які є їй пропорційними. Водночас, будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечувати «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи.
Частиною 4 ст. 173 КПК визначено, що у разі задоволення клопотання слідчий суддя застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя зобов`язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.
При цьому, заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна (ч. 11 ст. 170 КПК).
Слідчий суддя бере до уваги, позицію детектива, який просив задовольнити клопотання частково та той факт, що потреба в арешті викликана необхідністю збереження речових доказів у цьому кримінальному провадженні, а незастосування заборони на відчуження, розпорядження та користування таким майном призведе до втрати, знищення доказів.
Під час розгляду клопотання не встановлено надмірних негативних наслідків та обмежень застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, який у цьому випадку є найбільш дієвим та виправдовує ступінь втручання у права ОСОБА_5 .
Оскільки йдеться про можливе вчинення особливо тяжкого злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК, слідчий суддя переконаний, що накладення арешту в цьому випадку є пропорційним та співмірним завданням кримінального провадження та переслідує легітимну мету.
2.4. Висновки слідчого судді.
Європейський суд з прав людини неодноразово акцентував увагу на тому, що обмеження володіння майном повинно бути законним (рішення у справі «Іатрідіс проти Греції», заява № 31107/96, п. 58, ECHR 1999-ІІ). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципу верховенства права, що включає свободу від свавілля (рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22.09.1994 року Series A № 296-A, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії» заява № 48191/99, п.п. 49-62, від 10.05.2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідність балансу не вдається досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (рішення від 23.09.1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», п.п. 69 і 73, Series A № 52).
Накладення арешту на майно не є припиненням або позбавленням права власності на нього. Такий захід є лише тимчасовим обмеженням права власності. З огляду на викладене, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання прокурора про накладення арешту на майно з метою збереження речових доказів підлягає частковому задоволенню.
Керуючись ст. 131-132, 170-173, 175, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя
ПОСТАНОВИВ:
Клопотання - задовольнити частково.
Накласти арешт із забороною володіти, користуватися та розпоряджатися на майно, що належить ОСОБА_5 , вилучене 24.08.2026 під час проведення обшуку квартири за адресою: АДРЕСА_1 , а саме на:
- мобільний телефон Apple iPhone 17 Pro Max серійний номер НОМЕР_4 , IMEI: НОМЕР_5 , IMEI 2: НОМЕР_6 ;
- мобільний телефон Apple iPhone 17 Pro Max, модель A3526, у якому використовувалася сім-картка з абонентським номером НОМЕР_7 ;
- планшет Apple iPad 16, 11 J738AP, модель A3462, серійний номер F2WJYGP0QV, imei НОМЕР_8 , який належить ОСОБА_5 .
У решті клопотання відмовити.
Ухвала про арешт майна підлягає негайному виконанню.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п`яти днів з дня оголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя ОСОБА_1