Справа № 991/11272/26

Провадження 1-кс/991/11302/26

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД 

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2026 року м.Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у місті Києві клопотання клопотання захисника підозрюваного ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_4 у кримінальному провадженні № 52025000000000400 від 15.07.2025 ,

В С Т А Н О В И В:

До Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання захисника підозрюваного ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_4 (далі - Клопотання) у кримінальному провадженні № 52025000000000400 від 15.07.2025 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209 КК України (далі - Кримінальне провадження), у якому захисник просить:

- змінити застосований ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 04.08.2026 у справі № 991/9679/26 до ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на більш м`який запобіжний захід.

Клопотання мотивовано тим, що у межах Кримінального провадження ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 04.08.2026 у справі № 991/9679/26 до ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та визначено заставу у розмірі 10 000 000 грн. Сторона захисту звернулась до суду з Клопотанням, оскільки 1) визначений ОСОБА_4 розмір застави є непомірним для нього з огляду на таке: а) ОСОБА_4 продовжує перебувати під вартою; б) рівень доходів підозрюваного та членів його родини, які він може використати станом на день розгляду Клопотання, не дають йому можливість внести заставу; в) рівень життя ОСОБА_4 відповідає його офіційним доходам, що спростовує висновок слідчого судді про наявність у нього неофіційних доходів; 2) відсутні ризики, передбачені ст. 177 КПК України. Виїзди ОСОБА_4 за кордон здійснювалися на законних підставах та були пов`язані із завезенням гуманітарної допомоги в Україну. При цьому, він завжди повертався, у тому числі після проведення у нього обшуку у 2025 році. Крім того, на території України ОСОБА_4 має постійне місце проживання та міцні соціальні зв`язки - дружина та батьки-пенсіонери. Крім того, з 29.05.2026 підозрюваний проходить службу як доброволець територіальної оборони, прибуває за першим викликом до детектива та суду для участі у слідчих і процесуальних діях. Разом з тим, ненадання документів ГО «ЦСМС» на запит детектива зумовлене виключно об`єктивною неможливістю їх надати через втрату внаслідок обставин воєнного стану та відсутність їх збереження на носіях інформації. Крім того, відсутні докази на підтвердження здійснення впливу ОСОБА_4 на будь-яку особу, а також наявності у нього наміру вчинити інше кримінальне правопорушення. З урахуванням вищевикладеного, захисник вказує, що запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання або домашнього арешту здатен повністю забезпечити належну процесуальну поведінку ОСОБА_4 та нівелювати ризики, на які посилається сторона обвинувачення.

У судовому засіданні захисник ОСОБА_5 доводи Клопотання підтримав, просив задовольнити із викладених у ньому підстав. 

У судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_4 підтримав позицію свого захисника.

У судовому засіданні прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (далі - САП) ОСОБА_3 просив відмовити у задоволенні Клопотання, оскільки доводи сторони захисту щодо обставин, які обґрунтовують необхідність зміни запобіжного заходу, вже були предметом оцінки під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу та його перегляду судом апеляційної інстанції. При цьому, сторона захисту не навела нових обставин, передбачених ч. 5 ст. 201 КПК України, які б обумовлювали необхідність зміни застосованого до ОСОБА_4 запобіжного заходу.

Дослідивши зміст Клопотання та додані до нього матеріали, заслухавши доводи учасників судового провадження, слідчий суддя дійшов до таких висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 201 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов`язків, передбачених частиною п`ятою статті 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання.

За ч. 4 ст. 201 КПК України, слідчий суддя, суд зобов`язаний розглянути клопотання підозрюваного, обвинуваченого протягом трьох днів з дня його одержання згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

Так, детективами Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ) здійснюється досудове розслідування, а прокурорами САП - процесуальне керівництво у Кримінальному провадженні, у межах якого 27.07.2026 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 290 КК України.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 04.08.2026 у справі № 991/9679/26, яка залишена без змін ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 11.08.2026, до підозрюваного ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та визначено заставу у розмірі 10 000 000 грн. У разі внесення якої, на ОСОБА_4 покладено такі обов`язки 1) прибувати за кожною вимогою до слідчого (детектива), прокурора, слідчого судді та суду; 2) не відлучатися за межі Київської області (крім міста Києва) без дозволу слідчого (детектива), прокурора слідчого судді або суду; 3) повідомляти слідчого (детектива) чи прокурора про зміну свого місця проживання та місця роботи; 4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади паспорт громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_1 від 22.01.2018, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; 5) утримуватися від спілкування із підозрюваними ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , а також з ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , працівниками МЗС, представниками RDI, представниками ГО «ЦСМС», ТОВ «Вест естейт», ТОВ «ФК «Октант», ТОВ «Корд сістемс», ПП «Стивідорна компанія» «Херсонський морський термінал», ТОВ «ФК «Фіндіалог», ТОВ «Екаунтінг Інвестмент», ТОВ «ФК «Смарт фінанс солюшен», а також ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 та ОСОБА_19 (далі - Ухвала).

Відповідно до ч. 3 ст. 26 КПК України, слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.

При цьому, слідчий суддя, суд має право залишити без розгляду клопотання про зміну запобіжного заходу, подане раніше тридцяти днів з дня постановлення попередньої ухвали про застосування, зміну або відмову у зміні запобіжного заходу, якщо у ньому не зазначені нові обставини, які не розглядалися слідчим суддею, судом (ч. 5 ст. 201 КПК України).

У Клопотанні сторона захисту як на підстави для зміни запобіжного заходу посилається на: 1) відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України; 2) непомірність визначеного Ухвалою розміру застави.

Водночас, порівнюючи доводи Клопотання з Ухвалою, якою до підозрюваного ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід, слідчий суддя зазначає, що доводи сторони захисту щодо відсутності ризиків та непомірності розміру застави вже були предметом оцінки слідчого судді. За результатами їх розгляду, дослідивши докази як сторони обвинувачення, так і сторони захисту, слідчий суддя дійшов висновку про наявність ризиків, передбачених п. 1-3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, та обґрунтувавши кожен складник, що формує загальний розмір застави, визначив розмір застави, який здатен забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та запобігти встановленим ризикам.

За такого, враховуючи положення ч. 5 ст. 201 КПК України, зазначені доводи сторони захисту не є новими обставинами та вже отримали відповідну оцінку під час попереднього судового розгляду.

У судовому засіданні захисник зазначив, що новою обставиною в розумінні ст. 201 КПК України, яка не розглядалася слідчим суддею, є те, що протягом понад місяць з дня застосування щодо ОСОБА_4 запобіжного заходу, він не вніс визначену Ухвалою суму застави, що, на думку сторони захисту, свідчить про її непомірність для підозрюваного.

Застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у дохід держави в разі невиконання цих обов`язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу (ч. 1 ст. 182 КПК України).

Розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього (частина 4 статті 182 КПК України).

Розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, визначається у таких межах - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України). 

Відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно. 

Отже, з одного боку, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала б підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язки, а з іншого - не має бути таким, що є завідомо непомірним для цієї особи та призводить до неможливості виконання застави.

При визначені розміру застави необхідно врахувати: обставини кримінального правопорушення; майновий стан підозрюваного; його сімейний стан, у тому числі матеріальне становище близьких осіб; встановлені ризики, передбачені ст. 177 КПК України; помірність обраного розміру застави та можливість його виконання, а також за певних обставин розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється особа.

Як вбачається зі змісту Ухвали, слідчим суддею при визначенні підозрюваному ОСОБА_4 розміру застави враховано всі складові, визначені ч. 4 ст. 182 КПК України, а саме: враховано характер та обставини кримінальних правопорушень, що інкриміновані ОСОБА_4 , роль підозрюваного у вчиненні злочинів, його майновий стан та членів його родини, наявність достатніх підстав вважати, що підозрюваний має незадекларовані доходи в значному розмірі, існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, розмір майнової шкоди 37 333 123 грн, можливість вказаного розміру забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

При цьому, саме по собі невнесення ОСОБА_4 визначеної Ухвалою суми застави протягом понад місяця з дня застосування запобіжного заходу не свідчить про непомірність її розміру. Внесення застави є способом реалізації підозрюваним права на зміну застосованого до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на запобіжний захід у вигляді застави та пов`язане, у тому числі з його волевиявленням щодо внесення визначеної судом суми. За такого, факт невнесення застави сам по собі не свідчить про зміну обставин, які були враховані при її визначенні, та не може розцінюватися як нова обставина у розумінні ч. 5 ст. 201 КПК України.

З урахуванням вищевикладеного, Клопотання задоволенню не підлягає. 

Керуючись статтями 22, 26, 201, 309, 369-372, 376 КПК України, слідчий суддя

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні клопотання відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

СЛІДЧИЙ СУДДЯ ОСОБА_20