Справа № 991/10908/26

Провадження 1-кс/991/10937/26

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД 

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2026 року         м.Київ 

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 та його захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_6 , погоджене начальником другого відділу управління процесуального керівництва, підтримання публічного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, щодо 

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Вишневого, Києво-Святошинського району, Київської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 368, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1, ч. 2 ст. 359 КК України, у кримінальному провадженні №52026000000000049 від 26.01.2026,

ВСТАНОВИВ:

Сторона обвинувачення звернулась до слідчого судді із вищезазначеним клопотанням, в якому просила застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 ,   ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, визначити підозрюваному заставу у розмірі 5 000 000 грн та у разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_4 обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду за першою вимогою; не відлучатися із м. Києва та Київської області без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватися від спілкування щодо обставин, викладених у повідомленні про підозру, з іншими підозрюваними у цьому кримінальному провадженні, а також свідками, зокрема: ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 ; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України.

Вимоги клопотання обґрунтовані тим, що: ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 368, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1, ч. 2 ст. 359 КК України; наявні ризики, передбачені п. п. 1-3, 5 ч.1 ст.177 КПК, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних у кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення у якому підозрюється; застосування іншого, більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою, не дасть можливості здійснювати дієвий контроль за поведінкою підозрюваного, забезпечити виконання покладених на нього судом обов`язків, не зменшить до прийнятного рівня зазначені вище ризики.

Розгляд клопотання здійснювався 01.09.2026, 07.09.2026, 10.09.2026.

Прокурор  ОСОБА_3 у судових засіданнях підтримав подане детективом клопотання про застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в повному обсязі та просив його задовольнити.

Захисник ОСОБА_5  у судових засіданнях та письмових запереченнях проти задоволення клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_4 заперечувала, зазначивши, що підозра у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 368, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1, ч. 2 ст. 359 КК України, є необґрунтованою та недоведеною належними та допустимими доказами. Наголосила, що запобіжний захід є виключно процесуальним засобом забезпечення належної поведінки особи в межах кримінального провадження, а не видом покарання, відтак, його суворість має бути чітко обґрунтована та відповідати пропорційній меті, задля якої він застосовується, та базуватись виключно на реальних доказах, а не припущеннях. Натомість, застосування найсуворішого заходу без належного підтвердження потреби у ньому фактично підмінює захід забезпечення репресивною мірою, що суперечить як національному законодавству, так і міжнародним стандартам прав людини. Поряд з цим захисник вказала на відсутність доказів на підтвердження наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, та доказів на підтвердження того, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти зазначеним у клопотанні ризикам, на підставі чого просила відмовити в задоволенні клопотання детектива, а в разі, якщо слідчий суддя дійде до висновку щодо необхідності застосування запобіжного заходу, просила при покладенні обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, врахувати, що батьки пенсіонери та неповнолітня дочка ОСОБА_4 проживають в Житомирській області. 

Окремо захисником зазначено, що порушено правила підслідності цього кримінального провадження за детективами Національного антикорупційного бюро України та, відповідно, підсудності Вищому антикорупційному суду, оскільки посада іншого підозрюваного ОСОБА_19 не відповідає критеріям службової особи, визначеної у ст. 216 КПК України, а його повноваження не охоплюють диспозицію ст. 368 КК України, при цьому розмір неправомірної вигоди є нижчим за встановлений законом грошовий поріг.

Підозрюваний ОСОБА_4  підтримав думку свого захисника.

Слідчий суддя, заслухавши думку учасників процесу, дослідивши клопотання та подані сторонами матеріали, приходить до такого висновку.

Відповідно до ч. 2 ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.

Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також наявність ризиків, передбачених цим Кодексом.

Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу (ч. 1 ст. 183 КПК України). 

Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, згідно ч. 1 ст. 194 КПК України, слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; 3)недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні. 

З огляду на зазначені положення закону, слідчому судді під час вирішення клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_4 необхідно в межах доводів відповідного клопотання розкрити: 1) кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та обґрунтованість підозри; 2) ризики, які були заявлені стороною обвинувачення, та їх обґрунтованість; 3) чи є інші більш м`які запобіжні заходи, які зможуть запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Під час судового розгляду встановлено, що детективами Національного антикорупційного бюро України під процесуальним керівництвом прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №52026000000000049 від 26.01.2026 за підозрою ОСОБА_19 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 368, ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1, ч. 2 ст. 209 КК України, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 368, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1, ч. 2 ст. 359 КК України, ОСОБА_20 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у вчиненні злочинів, передбачених, ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 368, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1 КК України.

Сторона обвинувачення зауважує, що кримінальні правопорушення вчинені за наступних обставин.

ОСОБА_19 10.03.2023 призначений на посаду старшого оперуповноваженого в особливо важливих справах 3 сектору 1 відділу 4 управління Головного правління з протидії системним загрозам управління державою Департаменту захисту національної державності СБ України.

У подальшому, не пізніше 05.08.2023 ОСОБА_19 познайомився та набув приятельських, довірчих відносин з ОСОБА_4 .

Враховуючи тривалу роботу в органах Служби безпеки України, ОСОБА_19 здобув знання процедур постановки, обліку та зняття з обліку, бронювання військовозобов`язаних. Водночас йому було відомо про введення воєнного стану на території України, проведення у зв`язку з цим загальної мобілізації, а також про неможливість призову на військову службу осіб, які мають чинне бронювання.

Проте, незважаючи на обізнаність з вимогами нормативно-правових актів та достовірно знаючи, що військовозобов`язані, які працевлаштовані на підприємствах зі статусом критичних без законних на це підстав, не зможуть бути призвані до Збройних Сил України, в ОСОБА_19 не пізніше 12.05.2025 виник умисел, спрямований на отримання неправомірної вигоди, а також перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України в особливий період.

З цією метою ОСОБА_19 , розуміючи необхідність ретельної та тривалої підготовки до вчинення злочинів, а також оцінивши зручність та переваги вчинення кримінальних правопорушень у складі групи осіб, що надавало змогу об`єднати зусилля декількох співучасників для успішного планування, підготовки, вчинення та приховування злочинної діяльності, не пізніше 12.05.2025 залучив ОСОБА_4 до своєї злочинної діяльності.

У свою чергу ОСОБА_4 , тривалий час працюючи у сфері будівництва на території м. Києва та Київської області, через що мав широке коло спілкування серед громадян, не пізніше 12.05.2025 надав свою згоду на участь у спільній злочинній діяльності.

Крім того, з метою реалізації спільного злочинного наміру ОСОБА_19 вирішив підшукати як співучасника особу з числа керівників підприємств, які мають статус критичних, для залучення її до подальшої протиправної діяльності.

Так, не пізніше 30.06.2025з метою реалізації злочинного умислу ОСОБА_19 залучив директора товариства з обмеженою відповідальністю «ЮКА ГРУП ЛТД» ОСОБА_20 .

Водночас, наказом МОУ від 26.12.2024 № 247 ДСК ТОВ «ЮКА ГРУП ЛТД» надано статус критично важливого підприємства для забезпечення потреб Збройний Сил України, інших військових формувань на особливий період, який продовжився до 30.11.2026.

У свою чергу ОСОБА_20 , перебуваючи з 13.09.2022 на посаді директора ТОВ «ЮКА ГРУП ЛТД», не пізніше 30.06.2025надала свою згоду на участь у протиправній діяльності групи.

Отримавши згоду на вчинення кримінальних правопорушень, ОСОБА_19 ОСОБА_4 та ОСОБА_20 розробили план злочинної діяльності, розподіливши між собою ролі при вчиненні кримінальних правопорушень за наступних обставин.

Не пізніше 12.05.2025 ОСОБА_4 познайомився з громадянином ОСОБА_7 , який звернувся до ОСОБА_4 з приводу можливості організувати фіктивне бронювання військовозобов`язаного ОСОБА_8 з метою ухилення від призову на військову службу під час мобілізації. 

Реалізуючи злочинний умисел, спрямований на одержання неправомірної вигоди, а також перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України, ОСОБА_4 , діючи за попередньою змовою із ОСОБА_19 , повідомив ОСОБА_7 про можливість фіктивного працевлаштування на підприємстві, яке має статус критично важливого для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення.

При цьому ОСОБА_4 , діючи на виконання відведеної йому ОСОБА_19 ролі у складі злочинної групи в період 16.05.2025-23.05.2025, озвучив пропозицію надання неправомірної вигоди за вказані «послуги» в сумі 3 500 доларів США, а також повідомив про необхідність щомісячного повернення ОСОБА_8 нарахованої заробітної плати на визначені ним банківські рахунки після працевлаштування.

Усвідомлюючи протиправний характер дій ОСОБА_4 , ОСОБА_7 погодився на висунуті умови.

Після цього, 31.05.2025 поблизу залізничного вокзалу «Київ-Пасажирський», розташованого за адресою: м. Київ, Вокзальна площа, 1, ОСОБА_7 через дружину - ОСОБА_9 (яка не була обізнана про злочинні дії ОСОБА_7 ) забезпечив передачу грошових коштів в сумі 3 500 доларів США ОСОБА_4 . Відповідно до офіційного курсу НБУ станом на 31.05.2025 гривні до долара США становив 41,5285 грн., а відтак загальна сума неправомірної вигоди становить 145 349 гривень.

У подальшому, у червні 2025 року, реалізуючи спільний злочинний умисел, ОСОБА_4 повідомив ОСОБА_19 про отримання неправомірної вигоди та потреби організації фіктивного працевлаштування ОСОБА_8 .

Після цього, ОСОБА_19 , діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення, а також перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України, використовуючи службове становище та пов`язані з ним можливості, не вчиняючи дій щодо притягнення ОСОБА_7 та ОСОБА_8 до відповідальності за надання неправомірної вигоди та ухилення від мобілізації, звернувся до ОСОБА_20 з метою підготовки потрібних для фіктивного працевлаштування документів.

ОСОБА_20 , діючи на виконання спільного злочинного умислу, надала ОСОБА_19 перелік документів, необхідних для фіктивного працевлаштування ОСОБА_8 до ТОВ «ЮКА ГРУП ЛТД», а також забезпечила їх подальше оформлення, що створило умови для перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України в особливий період.

Надалі ОСОБА_19 , використовуючи месенджер «Telegram», передав ОСОБА_4 отриманий раніше від ОСОБА_20 перелік необхідних документів для працевлаштування, з метою доведення до відома ОСОБА_7 , який, у свою чергу, передав його ОСОБА_8 .

У подальшому, ОСОБА_8 направив необхідні документи засобами поштового зв`язку до м. Києва, де вони були отримані ОСОБА_20 .

Після цього, ОСОБА_20 , діючи на виконання відведеної ролі у складі злочинної групи, видала наказ від 08.07.2025 № 0807-10 про прийняття ОСОБА_8 на посаду швачки ТОВ «ЮКА ГРУП ЛТД», водночас через відсутність відповідних знань та навичок він не міг виконувати відповідну роботу.

У подальшому, ОСОБА_20 , використовуючи свої службові повноваження директора підприємства, забезпечила бронювання для ОСОБА_8 на період з липня по грудень 2025 року, при цьому останній фактично будь-яких трудових обов`язків не виконував, а нараховану заробітну плату щомісячно повертав на банківські рахунки, визначені ОСОБА_4 .

Так, встановлено: 09.10.2025 ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_8 здійснив перерахування 15 524 грн. нарахованої заробітної плати на визначену ОСОБА_4 банківську картку НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_4 ; 27.10.2025 ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_8 здійснив перерахування 15 554 грн. нарахованої заробітної плати на визначену ОСОБА_4 банківську картку НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_21 ; 21.11.2025 ОСОБА_8 здійснив перерахування 15 554 грн. нарахованої заробітної плати на банківську картку НОМЕР_3 , що належить ОСОБА_4 .

Загальна сума отриманої неправомірної вигоди від ОСОБА_8 становить 191 981 грн, що більш ніж у двісті разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, що є великим розміром.

У свою чергу ОСОБА_19 , ОСОБА_4 та ОСОБА_20 , після вчинення кримінального правопорушення, не вжили заходів, спрямованих на його попередження, виявлення та припинення, унеможлививши у період з липня по листопад 2025 року мобілізацію ОСОБА_8 .

З огляду на викладені обставини, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 368 КК України, а саме у пособництві одержання службовою особою неправомірної вигоди для себе та третіх осіб за невчинення такою службовою особою в інтересах третьої особи дій з використанням наданої їй влади та службового становища, вчинене за попередньою змовою групою осіб, а також у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1 КК України, а саме в перешкоджанні законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період, вчинене за попередньою змовою групою осіб.

Крім того, не пізніше 21.02.2025 ОСОБА_4 познайомився з військовозобов`язаним ОСОБА_10 , який не пізніше 01.06.2025 звернувся до ОСОБА_4 з приводу можливості організувати його фіктивне бронювання як військовозобов`язаного, з метою ухилення від призову на військову службу під час мобілізації.

Реалізуючи злочинний умисел, спрямований на одержання неправомірної вигоди, а також перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України, ОСОБА_4 , діючи за попередньою змовою із ОСОБА_19 , повідомив ОСОБА_10 про можливість фіктивного працевлаштування на підприємстві, яке має статус критично важливого для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення.

При цьому ОСОБА_4 , діючи на виконання відведеної йому ОСОБА_19 ролі у складі злочинної групи, на початку червня 2025 року, точної дати не встановлено, озвучив пропозицію надання неправомірної вигоди за вказані «послуги» в сумі 11 000 доларів США, а також повідомив про необхідність щомісячного повернення нарахованої заробітної плати на визначені ним банківські рахунки після працевлаштування.

Усвідомлюючи протиправний характер дій ОСОБА_4 , ОСОБА_10 погодився на висунуті умови.

Після цього, у період із середини червня 2025 року, однак не пізніше 30.06.2025, ОСОБА_10 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_3 передав ОСОБА_4 грошові кошти в сумі 11 000 доларів США. Відповідно до офіційного курсу НБУ станом на 30.06.2025 гривні до долара США становив 41,6409 грн., а відтак загальна сума неправомірної вигоди становить 458 050 гривень.

Водночас, реалізуючи спільний злочинний умисел, ОСОБА_4 26.06.2025 повідомив ОСОБА_19 про отримання неправомірної вигоди та потреби організації фіктивного працевлаштування ОСОБА_10 .

ОСОБА_19 , діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення, а також перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України, використовуючи службове становище та пов`язані з ним можливості, не вчиняючи дій щодо притягнення ОСОБА_10 до відповідальності за надання неправомірної вигоди та ухилення від мобілізації, не пізніше 26.06.2025 звернувся до ОСОБА_20 з метою підготовки потрібних для фіктивного працевлаштування документів.

ОСОБА_20 , діючи на виконання спільного злочинного умислу, 26.06.2025 надала ОСОБА_19 перелік документів, необхідних для фіктивного працевлаштування ОСОБА_10 до ТОВ «ЮКА ГРУП ЛТД», а також забезпечила їх подальше оформлення, що створило умови для перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України в особливий період.

Надалі ОСОБА_19 , використовуючи месенджер «Telegram», передав ОСОБА_4 отриманий раніше від ОСОБА_20 перелік необхідних документів для працевлаштування, з метою доведення до відома ОСОБА_10 , який в свою чергу передав його останньому.

У подальшому, ОСОБА_10 направив необхідні документи засобами поштового зв`язку до м. Києва, де вони були отримані ОСОБА_20 .

Після цього ОСОБА_20 , діючи на виконання відведеної ролі у складі злочинної групи, видала наказ від 30.06.2025 № 3006-4 про прийняття ОСОБА_10 з 01.07.2025 на посаду швачки ТОВ «ЮКА ГРУП ЛТД», водночас через відсутність відповідних знань та навичок він не міг виконувати відповідну роботу.

У подальшому, ОСОБА_20 , використовуючи свої службові повноваження, забезпечила бронювання для ОСОБА_10 на період з липня по грудень 2025 року, при цьому останній фактично будь-яких трудових обов`язків не виконував, а нараховану заробітну плату щомісячно повертав на банківські рахунки, визначені ОСОБА_4 .

Так, встановлено, що 24.10.2025 ОСОБА_10 здійснив перерахування 15 554 грн. на визначену ОСОБА_4 банківську картку НОМЕР_3 , що належить ОСОБА_4 ; 21.11.2025 ОСОБА_10 здійснив перерахування 15 539 грн. на визначену ОСОБА_4 банківську картку НОМЕР_3 , що належить ОСОБА_4 .

У грудні 2025 року, у зв`язку з переоформленням статусу критичності підприємства, бронювання ОСОБА_10 було тимчасово припинено.

Водночас, продовжуючи реалізацію спільного злочинного умислу, 04.12.2025 ОСОБА_4 , діючи за попередньою змовою із ОСОБА_19 на виконання відведеної йому ролі повідомив ОСОБА_10 про необхідність надання неправомірної вигоди в сумі від 6 000 до 7 000 доларів США за продовження його фіктивного працевлаштування та, відповідно, бронювання.

Усвідомлюючи протиправний характер дій ОСОБА_4 , ОСОБА_10 погодився.

Так, наказом МОУ від 25.12.2025 № 104 ДСК для ТОВ «ЮКА ГРУП ЛТД» повторно надано статус критично важливого підприємства для забезпечення потреб Збройних Сил України, інших військових формувань на особливий період.

Після цього, ОСОБА_20 , діючи за попередньою змовою із ОСОБА_19 , на виконання відведеної їй ролі 26.12.2025 за допомогою засобів електронної системи «ДІЯ», як директор підприємства подала заявку на бронювання ОСОБА_10 до 30.11.2026, яку було системою задоволено.

Після продовження фіктивного працевлаштування, 08.01.2026 засобами месенджера «WhatsApp» ОСОБА_19 надіслав ОСОБА_4 реквізити криптовалютного рахунку НОМЕР_8 для перерахування ОСОБА_10 неправомірної вигоди у вигляді криптоактивів за надані послуги.

У подальшому, ОСОБА_4 , діючи за попередньою змовою із ОСОБА_19 на виконання відведеної йому ролі надіслав відповідне повідомлення ОСОБА_10 . Того ж дня ОСОБА_10 здійснив переказ грошових коштів у загальній сумі 7 000 USDT на вказаний ОСОБА_19 криптовалютний рахунок двома транзакціями. Офіційний курс Tether USDT до долара США станом на 08.01.2026 становив 0,999047, що становить 6 993,33 долара США. Відповідно до офіційного курсу НБУ станом на 08.01.2026 гривні до долара США становив 42,7155 грн., а відтак загальна сума неправомірної вигоди становить 298 723 гривень.

Загальна сума отриманої неправомірної вигоди від ОСОБА_10 становить 787 866 грн, що більш ніж у двісті разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, що є великим розміром.

У свою чергу ОСОБА_19 , ОСОБА_4 та ОСОБА_20 , після вчинення кримінального правопорушення, не вжили заходів, спрямованих на його попередження, виявлення та припинення, унеможлививши у період з липня 2025 року по листопад 2026 року мобілізацію ОСОБА_10 .

Таким чином, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 368 КК України, а саме у пособництві одержання службовою особою неправомірної вигоди для себе та третіх осіб за невчинення такою службовою особою в інтересах третьої особи дій з використанням наданої їй влади та службового становища, вчинене повторно, у великому розмірі, за попередньою змовою групою осіб, а також у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1 КК України, а саме перешкоджанні законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період, вчинене за попередньою змовою групою осіб.

Крім того, ОСОБА_4 підозрюється у незаконному використанні спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 359 КК України, за наступних обставин.

Так, не пізніше 18 год. 45 хв. 20.11.2025 у невстановлених осіб з числа співробітників правоохоронних органів України, виник злочинний умисел, спрямований на незаконне придбання складових частини з метою виготовлення спеціальних технічних засобів для негласного отримання інформації та подальше їх незаконне використання з метою збору інформації про особисте та сімейне життя, професійну діяльність виконувача обов`язків Керівника Третього підрозділу детективів Першого Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_22 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Задля цього, невстановлені особи з числа працівників правоохоронних органів України, які були обізнаними щодо форм та методів проведення негласних слідчих (розшукових) дій та оперативно-технічних заходів, володіючи спеціальними знаннями та навичками щодо їх проведення, не маючи при цьому передбаченого законом дозволу на проведення НС(Р)Д та ОТЗ щодо ОСОБА_22 , з метою конспірації своїх злочинних дій, залучили до своєї діяльності ОСОБА_4 який володіє спеціальними навичками та має відповідний досвід у сфері виконання електромонтажних робіт, та повідомили останньому про свої злочинні наміри.

20.11.2025 не пізніше 18 год. 45 хв. невстановлені особи з числа працівників правоохоронних органів України, перебуваючи на території м. Київ (точне місце під час досудового розслідування не встановлено), провели інструктаж ОСОБА_4 та надали йому відповідні вказівки з приводу здійснення ним без передбачених законом підстав заходів, направлених на встановлення спеціальних технічних засобів для негласного отримання інформації з метою їх подальшого незаконного використання у приміщенні квартири за місцем проживання ОСОБА_22 , які полягали у такому.

ОСОБА_4 , володіючи спеціальними навичками та маючи відповідний досвід у сфері виконання електромонтажних робіт, повинен був зв`язатися із ОСОБА_22 засобами мобільного зв`язку, за наданим номером телефону, та запропонувати останній послуги електрика для встановлення засобу електричного живлення «Eco Flow» у приміщенні квартири за місцем проживання ОСОБА_22 за адресою: АДРЕСА_4 . У подальшому, ОСОБА_4 , діючи під контролем невстановлених осіб з числа працівників правоохоронних органів України на виконання відведеної йому злочинної ролі, повинен був прибути за місцем проживання ОСОБА_22 та здійснити візуальний огляд приміщення квартири, системи електроживлення та отримати код від системи доступу до мережі Інтернет («Wi-Fi») з метою подальшого планування встановлення у вказаній квартирі спеціальних технічних засобів для негласного отримання інформації. Після цього, ОСОБА_4 на виконання узгодженого між співучасниками злочинного плану, повинен був встановити спеціальні технічні засоби для негласного отримання інформації у приміщенні квартири за місцем проживання ОСОБА_22 з метою їх подальшого незаконного використання.

Так, на виконання відведеної ролі, 21.11.2025 приблизно о 13 год. 30 хв. ОСОБА_4 прибув у приміщення квартири за місцем проживання ОСОБА_22 за адресою: АДРЕСА_4 , де, діючи умисно, за попередньою змовою із невстановленими особами з числа працівників правоохоронних органів України, з метою встановлення і подальшого незаконного використання спеціальних технічних засобів для негласного отримання інформації, здійснив візуальний огляд приміщення та системи електроживлення квартири та отримав код від системи доступу до мережі Інтернет («Wi-Fi»).

У подальшому, не пізніше 10 год. 30 хв. 29.11.2025 за невстановлених обставин були підготовлені спеціальні технічні засоби для негласного отримання інформації, встановлення яких у приміщенні квартири ОСОБА_22 повинен був здійснити ОСОБА_4 , з метою їх подальшого незаконного використання.

Задля цього, невстановлені особи з числа працівників правоохоронних органів України, діючи умисно, за попередньою змовою із ОСОБА_4 , у невстановленому розслідуванням місці придбали складові частини з метою виготовлення спеціальних технічних засобів для негласного отримання інформації.

Так, за невстановлених обставин, було виготовлено два спеціальні технічні засоби негласного отримання інформації, а саме: шляхом прихованого встановлення одноплатного мікрокомп`ютера моделі «NanoPi NEO Air V1.1», антени, мікрофона та картки пам`яті microSD у корпус GSM-розетки виробника «Geos Electronics» модель «SOKOL-GS2» серійний номер 482201912551; шляхом прихованого встановлення одноплатного мікрокомп`ютера моделі «NanoPi NEO Air V1.1», антени, мікрофона, картки пам`яті microSD та плати з маркуванням «DS3231» у корпус GSM-розетки виробника «Geos Electronics» модель «SOKOL-GS2» серійний номер 482201912556.

При цьому, встановлення у корпус вищевказаних GSM-розеток виробника «Geos Electronics» модель «SOKOL-GS2» компонентів, не передбачених штатною конструкцією виробника (одноплатних мікрокомп`ютерів моделі «NanoPi NEO Air V1.1», антен, мікрофонів) створювало технічний комплекс, який може записувати, зберігати та передавати інформацію щодо акустичного моніторингу приміщення, довготривалого збереження розмов у форматі «*.mp3» та передачі цих даних через мережу Інтернет після подолання системи доступу (Wi-Fi) у прихований спосіб.

Не пізніше 10 год. 30 хв. 29.11.2025, після виготовлення вищеописаних спеціальних технічних засобів для негласного отримання інформації, невстановлені особи з числа працівників правоохоронних органів України, діючи умисно, за попередньою змовою із ОСОБА_4 , перебуваючи у невстановленому у ході досудового розслідування місці, передали ОСОБА_4 два спеціальні технічні засоби для негласного отримання інформації з метою їх подальшого встановлення та незаконного використання в приміщенні квартири за місцем проживання ОСОБА_22 за адресою: АДРЕСА_4 .

У подальшому, 29.11.2025 близько 10 год. 30 хв. ОСОБА_4 , діючи умисно, за попередньою змовою із невстановленими особами з числа працівників правоохоронних органів України, на виконання відведеної йому злочинної ролі, прибув до квартири за місцем проживання ОСОБА_22 , де, в прихований спосіб, здійснив встановлення спеціальних технічних засобів для негласного отримання інформації - двох технічних комплексів, які можуть записувати, зберігати та передавати інформацію щодо акустичного моніторингу приміщення, довготривалого збереження розмов у форматі «*.mp3» та передачі цих даних через мережу Інтернет (Wi-Fi), що були вмонтовані в корпуси GSM-розеток виробника «Geos Electronics» модель «SOKOL-GS2», з метою їх подальшого незаконного використання.

При цьому, один із спеціальних технічних засобів для негласного отримання інформації був підключений ОСОБА_4 до мережі електроживлення квартири та фактично приведений у робочий стан. З часу встановлення цей спеціальний технічний засіб для негласного отримання інформації в подальшому був незаконно використаний за призначенням для приймання, запису і збереження аудіофайлів з приміщення квартири за місцем проживання ОСОБА_22 за адресою: АДРЕСА_4 . 

24.08.2026   ОСОБА_4 вручено повідомлення про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 368, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1, ч. 2 ст. 359 КК України.

Наявність обґрунтованою підозри є умовою законності застосування запобіжного заходу.

Згідно з доводами, викладеними у клопотанні та документами, наданими на підтвердження цих доводів, обґрунтованість підозри щодо вчинення вищевказаних кримінальних правопорушень підтверджується сукупністю зібраних доказів, зокрема: протоколом огляду мобільного телефону ОСОБА_4 від 06.02.2026-11.02.2026 - у ході якого зафіксовано відомості, що свідчать про організацію та вирішення ОСОБА_4 питань щодо фіктивного працевлаштування військовозобов`язаних осіб на ПП «ЮМО», ТОВ «БУДСЕРВІС-ДНЕПР» та ТОВ «ЮКА ГРУП ЛТД» з метою подальшого оформлення їх бронювання; протоколом огляду від 06.02.2026, яким встановлено відповідність наданих ОСОБА_4 банківських карток для повернення заробітної плати особам, які фіктивно були працевлаштовані до ПП «ЮМО», ТОВ «БУДСЕРВІС-ДНЕПР» та ТОВ «ЮКА ГРУП ЛТД»; рапортом від 06.08.2026 щодо встановлення належності номерів банківських карток відповідним фізичним особам; протоколом огляду відомостей від 05.02.2026-11.02.2026, у ході якого здійснено огляд відомостей щодо абонентських номерів мобільного зв`язку та встановлено їх взаємозв`язок з особами, які фактично ними користуються, а також встановлено місця проживання відповідних осіб; протоколом огляду від 11.02.2026 відомостей Державного реєстру фізичних осіб - платників податків, у ході якого серед інших осіб, щодо яких у матеріалах провадження зафіксовано сприяння ОСОБА_4 у фіктивному працевлаштуванні, досліджено відомості щодо ОСОБА_10 та ОСОБА_8 , які у період з липня по грудень 2025 року були працевлаштовані у ТОВ «ЮКА ГРУП ЛТД»; протоколом огляду від 13-17.08.2026 відомостей Державного реєстру фізичних осіб - платників податків, в ході якого серед інших осіб, щодо яких у матеріалах провадження зафіксовано сприяння ОСОБА_4 у фіктивному працевлаштуванні, досліджено відомості щодо ОСОБА_10 та ОСОБА_8 , які у 2026 році були працевлаштовані у ТОВ «ЮКА ГРУП ЛТД»; рапортом від 11.02.2026, відповідно до якого встановлено осіб, які можуть бути причетними до вчинення кримінального правопорушення, а саме ОСОБА_19 ; протоколом огляду від 24-26.02.2026 відомостей, отриманих від ДП «ДІЯ», щодо бронювання військовозобов`язаних осіб за ТОВ «ЮКА ГРУП ЛТД», яким зафіксовано фактичне подання директором ТОВ «ЮКА ГРУП ЛТД» ОСОБА_20 заявок на бронювання ОСОБА_8 та ОСОБА_10 , результати їх розгляду, а також повторне подання документів щодо ОСОБА_10 після неможливості його первинного бронювання у зв`язку з перебуванням у розшуку; відповіддю Міністерства оборони України від 27.02.2026, відповідно до якої отримано відомості щодо перебування на військовому обліку ОСОБА_10 та ОСОБА_8 ; протоколом огляду від 09.03.2026-10.03.2026 листування у месенджері Telegram абонентського номера, що належить ОСОБА_4 , в якому зафіксовано листування з ОСОБА_8 та ОСОБА_10 щодо обставин їх фіктивного працевлаштування. А також спілкування зі ОСОБА_19 щодо обставин фіктивного працевлаштування ОСОБА_10 та ОСОБА_8 до ТОВ «ЮКА ГРУП ЛТД»; протоколом обшуку від 12.03.2026 домоволодіння за адресою: АДРЕСА_5 , за місцем проживання ОСОБА_19 , у ході якого зафіксовано наявність у домоволодінні особистих речей ОСОБА_19 , речей його дружини та дітей, нагород та інших особистих предметів, що у сукупності підтверджує фактичне проживання ОСОБА_19 та членів його родини за вказаною адресою; протоколом огляду мобільного телефону від 16-17.03.2026, що належить ОСОБА_23 (сестра ОСОБА_4 ), у ході якого встановлено, що 09.01.2026, після проведення обшуку у ОСОБА_4 , о 18 год. 56 хв. до ОСОБА_23 звернулася ОСОБА_24 , яка надала їй номер мобільного телефону ОСОБА_19 та повідомила про необхідність, щоб ОСОБА_4 терміново зателефонував ОСОБА_19 ; протокол огляду мобільного телефону ОСОБА_23 від 18.03.2026, у ході якого зафіксовано наявність у месенджерах листування з ОСОБА_4 26.01.2026 останній надіслав реквізити банківської картки ОСОБА_25 , на яку ОСОБА_10 перерахував 15 350 грн. Крім того, у месенджері WhatsApp на телефоні ОСОБА_23 встановлено наявність чату зі ОСОБА_19 , номер телефону НОМЕР_4 ; протокол огляду мобільного телефону ОСОБА_7 від 24-31.03.2026, у ході якого зафіксовано листування ОСОБА_7 з ОСОБА_4 де обговорюються обставини фіктивного працевлаштування ОСОБА_8 , питання його подальшого бронювання, суми грошових коштів, які необхідно повернути, а також інші обставини, пов`язані з вирішенням зазначеного питання. А такожлистування між ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , у якому вони обговорюють обставини працевлаштування та бронювання ОСОБА_8 , хід вирішення цього питання, а також відповідне спілкування з ОСОБА_4 ; протоколом огляду мобільного телефону від 24.03.2026, що належить ОСОБА_10 , у ході якого зафіксовано зв`язок ОСОБА_10 з 

ОСОБА_4 , його безпосередню комунікацію з представником ТОВ «ЮКА ГРУП ЛТД», особисту зустріч у липні 2025 року та наявність у телефоні документа про оформлення ОСОБА_10 ; працівником підприємства; протоколом огляду відомостей від 25.03.2026 із сайту «TronScan», у де зафіксовано факт надходження 08.01.2026 на відповідний криптовалютний гаманець грошових коштів у загальній сумі 7 000 USDT у період часу з 08 год. 34 хв. до 08 год. 41 хв.; протоколами допиту свідків:  ОСОБА_10 від 27.03.2026, 06.07.2026 та 05.08.2026, ОСОБА_7 від 16.03.2026 та 25.03.2026, ОСОБА_8 від 20.03.2026, ОСОБА_11 від 30.03.2026, ОСОБА_9 від 25.03.2026, ОСОБА_13 від 10.07.2026, ОСОБА_21 від 29.07.2026; протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 02.04.2026, відповідно до якого ОСОБА_8 впізнав ОСОБА_20 як особу, з якою він особисто зустрічався у м. Києві, в районі станції метро «Позняки» на Лівому березі; протоколом огляду від 17.08.2026 відомостей щодо офіційного курсу валют Національного банку України; протоколом огляду відомостей від 30.03.2026 щодо курсу криптовалюти Tether (USDT) до долара США станом на 08.01.2026; протоколом огляду від 01.04.2026; протоколом огляду речових доказів від 08.04.2026, вилучених за місцем проживання ОСОБА_20  за адресою: АДРЕСА_6 ; протоколом огляду мобільного телефону від 24.04-01.05.2026, що належить ОСОБА_20 , у ході якого встановлено відомості, пов`язані із оформленням, працевлаштуванням та бронюванням військовозобов`язаних осіб у ТОВ «ЮКА ГРУП ЛТД», отриманням і пересиланням їх документів, а також взаємодією ОСОБА_20 з особами, які сприяли відповідному оформленню; протоколом огляду від 29.08.2026 відомостей щодо руху коштів за банківською карткою № НОМЕР_5 , що належить ОСОБА_26 , реквізити якої у 2025 році ОСОБА_4 надавав для повернення заробітної плати ОСОБА_7 , отриманої у зв`язку з фіктивним працевлаштуванням у ТОВ «ЮКА ГРУП ЛТД» ОСОБА_8 ; протоколом огляду від 30.08.2025 відомостей щодо руху коштів за банківською карткою № НОМЕР_3 , що належить ОСОБА_4 , реквізити якої 21.11.2025 ОСОБА_4 надав ОСОБА_8 для повернення отриманої ним заробітної плати у зв`язку з працевлаштуванням у ТОВ «ЮКА ГРУП ЛТД»; протокол огляду від 01.04.2026, в якому з матеріалів кримінального провадження №52025000000000656 від 19.01.2025 досліджено додаткові матеріали від 31.03.2026, а саме аудіофайли розмов між ОСОБА_4 та ОСОБА_10 , які підтверджують обізнаність ОСОБА_4 та ОСОБА_10 щодо фактичного характеру працевлаштування і бронювання, наявність між ними домовленостей про грошову винагороду та обговорення подальших дій для забезпечення такого бронювання; відповіддю ТОВ «ЮКА ГРУП ЛТД» від 14.04.2026 щодо набуття та підтвердження підприємством статусу критично важливого; протоколом огляду від 25.03.2026, де зафіксовано рух криптовалюти за адресою криптовалютного гаманця, наданого ОСОБА_19 08.01.2026; протоколом огляду юридичної справи ТОВ «ЮКА ГРУП ЛТД» від 16.02.2026, де зафіксовано рішення №2 від 08.09.2022 відповідно до якого ОСОБА_20 з 13.09.2022 призначено на посаду директора ТОВ «ЮКА ГРУП ЛТД»; протоколом огляду від 17.08.2026 відповідно до якого зафіксовано 21.11.2025 перерахування від ОСОБА_8 до ОСОБА_4 грошових коштів в сумі 15554 грн., як умову фіктивного працевлаштування до ТОВ «ЮКА ГРУП ЛТД», 09.10.2025 - перерахунок від ОСОБА_7 до ОСОБА_4 15524 грн. 24.10.2025 - від ОСОБА_10 до ОСОБА_4 грошових коштів в сумі 15554 грн., як умову фіктивного працевлаштування до ТОВ «ЮКА ГРУП ЛТД» та 21.11.2025 15539 грн.; протоколом огляду відомостей з ДПС від 21.08.2026 щодо призначення на посади та звільнення ОСОБА_10 , ОСОБА_8 , ОСОБА_13 ; протоколом огляду від 02.12.2025, де зафіксовано виявлення пристрою, що може використовуватися як засіб негласного зняття інформації; протоколом огляду від 03.12.2025, в ході якого здійснено огляд приладу, що може використовуватися як засіб негласного зняття інформації, що залишений ОСОБА_4 ; протоколом допиту потерпілого ОСОБА_22 від 03.12.2025; протоколом огляду від 12.12.2025; протоколом огляду від 15.12.2025; висновком експерта № 1714 від 16.03.2026; протоколом допиту свідка ОСОБА_27 від 08.04.2026; протокол огляду від 11.02.2026; іншими матеріалами у їх сукупності.

Дослідивши надані стороною обвинувачення докази, з урахуванням доводів сторони захисту, слідчий суддя приходить до переконання, що вони є достатніми для висновку, що підозра не є вочевидь необґрунтованою. Тобто наведені стороною обвинувачення докази з розумною достатністю та вірогідністю пов`язують підозрюваного ОСОБА_4 з кримінальними правопорушеннями на даному етапі досудового розслідування. 

Однак варто зазначити, що в подальшому такі обставини мають бути ретельно перевірені та оцінені в сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні.

Вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрювану особу з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28.10.1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990 року). Тобто факти, що підтверджують обґрунтовану підозру, не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок.

Тож, не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій ОСОБА_4 , виходячи лише з фактичних обставин, які містяться в поданих слідчому судді матеріалах, слідчий суддя приходить до висновку про наявність обґрунтованої підозри про причетність ОСОБА_4 до кримінальних правопорушень, за викладених у клопотанні обставин.

Викладене узгоджується з позицією, яка викладена Європейським судом з прав людини у п. 184 рішення Великої Палати у справі «Мерабішвілі проти Грузії» (Merabishvili v. Georgia) від 28.11.2017, заява № 72508/13, «обґрунтованість залежить від усіх обставин, проте факти, що в сукупності дають підстави для підозри, не мають бути такого ж рівня як ті, що необхідні для обвинувачення, або навіть винесення вироку».

Слід враховувати, що на даній стадії кримінального провадження слідчий суддя не вирішує питання наявності в діянні особи складу кримінального правопорушення та винуватості особи у вчиненні такого правопорушення, які вирішуються судом при ухваленні вироку відповідно до вимог ч. 1 ст. 368 КПК України, а лише встановлює наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, що може слугувати підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження, на підставі поданих стороною обвинувачення до клопотання матеріалів.

Таким чином, наведеними вище доказами обґрунтовано можливу причетність ОСОБА_4 до вчинення вищезазначених кримінальних правопорушень, що може слугувати підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження на підставі поданих стороною обвинувачення до клопотання матеріалів. Питання про те, чи утворюють такі дії склад злочину та чи правильно вони кваліфіковані ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 368, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1, ч. 2 ст. 359 КК України знаходиться за межами тих питань, які слідчий суддя вирішує на досудовому провадженні.

Згідно ч. 1 ст. 42 КПК України підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 цього Кодексу, повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.

Як слідує з клопотання, 24.08.2026 за результатами досудового розслідування щодо ОСОБА_4 складено повідомлення про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 368, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1, ч. 2 ст. 359 КК України у рамках кримінального провадження № 52026000000000049 від 26.01.2026, яке вручене ОСОБА_4 в день його складення, а саме 24.08.2024 о 12 год 02 хв, у присутності його захисника ОСОБА_5 про що свідчать їх підписи. За таких обставин, ОСОБА_4 набув статусу підозрюваного у вказаному кримінальному провадженні.

Разом з цим, слідчий суддя вважає за необхідне зазначити, що аргументи сторони захисту стосовно порушення правил підслідності за Національним антикорупційним бюро України та, відповідно, підсудності цього кримінального провадження Вищим антикорупційним судом, є безпідставними та спростовуються матеріалами клопотання. Захист наголошує на тому, що посада підозрюваного ОСОБА_19 не відповідає критеріям службової особи, визначеної у ст. 216 КПК України, а його повноваження нібито не охоплюють диспозицію ст. 368 КК України, при цьому розмір неправомірної вигоди є нижчим за встановлений законом грошовий поріг.

Оцінюючи вказані доводи, слідчий суддя зважає на те, що досудове розслідування у цьому провадженні здійснюється, серед іншого, за ч. 2 ст. 209 КК України. Відповідно до вимог ч. 5 ст. 216 КПК України, кримінальні правопорушення, передбачені статтею 209 КК України, віднесені до підслідності детективів НАБУ, якщо предметом злочину є майно, одержане внаслідок вчинення корупційного правопорушення, яке передувало легалізації. Крім того, матеріалами клопотання підтверджується, що підслідність у вказаному кримінальному провадженні за детективами НАБУ була законно визначена постановою про доручення здійснювати досудове розслідування від 27.01.2026, погодженою заступником Генерального прокурора - керівником САП, на підставі абзацу 2 частини 5 статті 216 КПК України, з огляду на специфіку інкримінованих діянь, спрямованих на перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України в особливий період. Оскільки підслідність кримінального провадження правомірно визначена за НАБУ, то відповідно до ч. 1 ст. 33-1 КПК України, розгляд цього клопотання віднесено до виключної підсудності Вищого антикорупційного суду.

Щодо тверджень захисту про відсутність у підозрюваного ОСОБА_19 статусу службової особи в розумінні інкримінованих статей, слідчий суддя зазначає, що підозрюваний є діючим співробітником правоохоронного органу, який в силу своїх посадових обов`язків та присяги наділений владними повноваженнями. Будучи представником державного органу, ОСОБА_19 після виявлення ознак кримінальних правопорушень не лише не вжив заходів, спрямованих на їх попередження, виявлення та припинення, а й, за версією слідства, використав свій службовий статус для протиправного збагачення. Внаслідок вчинення зазначених вище злочинних дій у цей час було зменшено мобілізаційний ресурс держави та створено перешкоди в діяльності Збройних Сил України, що призвело до суспільно-небезпечних наслідків у вигляді неможливості здійснення щодо низки громадян мобілізаційних заходів та призову. Оскільки інкриміновані діяння безпосередньо пов`язані з використанням наданого підозрюваному службового становища та авторитету правоохоронного органу, заперечення захисту щодо відсутності ознак належного суб`єкта злочину є передчасними.

Окрім цього, слід враховувати, що досудове розслідування у кримінальному провадженні наразі перебуває на активній стадії, у зв`язку з чим збір, узагальнення та правовий аналіз доказів ще не завершені. Проведення слідчих (розшукових) дій триває, зокрема, щодо встановлення всіх можливих епізодів протиправної діяльності, точного підрахунку одержаних активів та ідентифікації всього кола причетних осіб. За таких обставин, заперечення захисту щодо невідповідності окремих кількісних чи кваліфікаційних параметрів не можуть бути прийняті слідчим суддею, оскільки наявний масив матеріалів уже зараз є достатнім для процесуального закріплення підслідності за НАБУ.

Враховуючи викладене, встановлені під час розгляду клопотання обставини у своїй сукупності свідчать про наявність законних правових підстав для застосування стосовно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу.

Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1)переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4)перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується (частина 1 статті 177 КПК).

Сторона обвинувачення у поданому клопотанні зазначила про наявні ризики, передбачені пунктами 1-3, 5 ч. 1 ст.177 КПК, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних у кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

Ризик переховування від органу досудового розслідування або/та суду обумовлюється серед іншого можливістю притягнення до кримінальної відповідальності та пов`язаними із цим можливими негативними для особи наслідками (обмеженнями) і, зокрема, суворістю передбаченого покарання.

На переконання сторони обвинувачення про існування цього ризику свідчать: 1) тяжкість покарання, яке загрожує ОСОБА_4 у випадку визнання його винуватим у вчиненні інкримінованих злочинів; 2) наявність паспорту громадянина України для виїзду за кордон; 3) можливість виїзду за кордон оскільки ОСОБА_4 має посвідчення інваліда ІІ групи, яка дозволяє такий виїзд; 4) наявність зв`язків із представниками правоохоронного середовища. 

Зокрема злочин, передбачений ч. 3 ст. 368 КК України, у якому підозрюється ОСОБА_4 , передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та конфіскацією майна. Тяжкість ймовірного покарання та суворість можливого вироку особливо сильно підвищують ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду на перших етапах притягнення особи до кримінальної відповідальності. При цьому, відповідно до вимог ст.ст. 69, 75 КК України, норми про призначення більш м`якого покарання, ніж передбачено законом та звільнення від відбування покарання з випробуванням, не можуть бути застосовані у випадку засудження за корупційний злочин. 

Таким чином, існування ризику переховування підтверджується ймовірністю для підозрюваного бути засудженим на тривалий строк з примусовим відчуженням всього належного йому майна.

У зв`язку з запровадженням на території України правового режиму воєнного стану, встановлено певні обмеження для перетину Державного кордону військовозобов`язаних чоловіків, які відповідно до Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» №3543-ХП від 21.10.1993, Правил перетинання державного кордону громадянами України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.1995 №57, які поширюються на підозрюваного.

Однак слідчий суддя враховує, що ОСОБА_4 має діючий паспорт громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_6 , виданий 16.06.2017, а також є інвалідом ІІ групи внаслідок загального захворювання.

Наявність у підозрюваного чинного документа для виїзду за кордон у поєднанні з наведеними вище обставинами додатково підвищує можливість реалізації ризику залишення території України.

Натомість, як встановлено слідчим суддею підозрюваний ОСОБА_4 після 24.02.2022, неодноразово виїжджав за межі території України.

Отже, самим фактом такого перетину слідчому судді доведена наявність у ОСОБА_4 можливості покинути територію України навіть в умовах загальної заборони такого для чоловіків, якими підозрюваний може скористатись і в майбутньому.

Також слідчий суддя бере до уваги характер установлених контактів ОСОБА_4 зі ОСОБА_19 , який тривалий час проходить службу в органах Служби безпеки України, що свідчить про наявність у підозрюваного зв`язків із представниками правоохоронного середовища. Такі зв`язки можуть бути використані ОСОБА_4 для отримання інформації про хід досудового розслідування, вжиття заходів щодо уникнення процесуального контролю, зміни місця перебування та створення інших умов, які ускладнять забезпечення його належної процесуальної поведінки.

При цьому, вчинення інкримінованих ОСОБА_4 кримінальних правопорушень не мало випадкового чи одноразового характеру, а передбачало застосування заходів конспірації, зокрема використання банківських карток третіх осіб та криптовалютних рахунків, забезпечення комунікації між учасниками та приховування фактичного характеру працевлаштування військовозобов`язаних. 

Тому слідчий суддя погоджується з доводами сторони обвинувачення, що ця обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду.

Слідчий суддя також бере до уваги наявність міцних соціальних зв`язків підозрюваного на території України, а саме, що він має на утриманні двох неповнолітніх дітей, батьків пенсійного віку, є інвалідом II групи, а також бере участь у допомозі Збройним силам України та вимушено переміщеним особам.

Однак, наведені позитивно характеризуючі дані не нівелюють ризику переховування від органів досудового розслідування та суду з огляду на вищевикладене.

Отже, наведені вище фактичні обставини цього кримінального провадження та особисті обставини підозрюваного в сукупності дають слідчому судді підстави дійти висновку, що ризик переховування від органу досудового розслідування та суду існує на даному етапі досудового рослідування.

Стосовно ризику знищити, спотворити або сховати речі чи документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, детективом у клопотанні наведено наступне.

Так, ОСОБА_4 , відповідно до встановленої ролі, безпосередньо забезпечував комунікацію між учасниками протиправної діяльності та військовозобов`язаними особами, отримував і передавав їх документи та персональні дані, контролював здійснення розрахунків, а також вживав заходів, спрямованих на приховування такої діяльності, зокрема шляхом використання криптовалютних рахунків та банківських карток сторонніх осіб.

Слідчим суддею враховується те, що наведене свідчить про обізнаність ОСОБА_4 щодо способів приховування слідів кримінальних правопорушень, а також про те, що у його розпорядженні або фактичним контролем перебувають документи, електронне листування, відомості про рух коштів, реквізити рахунків і криптогаманців, інформація щодо інших залучених осіб та інші відомості, які на цей час ще не виявлено та не зафіксовано органом досудового розслідування.

Фактором, що може братися до уваги при оцінці реальності ризику знищення, приховування або спотворення речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення щодо підозрюваного є реальна можливість у ОСОБА_4 вживати активні дії, спрямовані на знищення або приховання документів, які мають доказове значення у кримінальному провадженні. При проведенні досудового розслідування для встановлення наявності або відсутності фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню, вагоме доказове значення становлять речі та документи, які на даний час органом досудового розслідування не здобуті та можуть переховуватись в тому числі і підозрюваним. Тож такий ризик приймається слідчим суддею до уваги.

При встановленні наявності ризику впливу на свідків, інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні слід враховувати встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме: спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України).

Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання, або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, крім порядку отримання показань, визначеного статтею 615 цього Кодексу (частина 4 статті 95 КПК України).

В свою чергу, частиною 11 ст. 615 КПК України визначено, що показання, отримані під час допиту свідка, потерпілого, у тому числі одночасного допиту двох чи більше вже допитаних осіб, у кримінальному провадженні, що здійснюється в умовах воєнного стану, можуть бути використані як докази в суді виключно у випадку, якщо хід і результати такого допиту фіксувалися за допомогою доступних технічних засобів відеофіксації. Показання, отримані під час допиту підозрюваного, у тому числі одночасного допиту двох чи більше вже допитаних осіб, у кримінальному провадженні, що здійснюється в умовах воєнного стану, можуть бути використані як докази в суді виключно у випадку, якщо у такому допиті брав участь захисник, а хід і результати проведення допиту фіксувалися за допомогою доступних технічних засобів відеофіксації.

Так, відповідно до п. 16 ч. 1 ст. 7 КПК України, безпосередність дослідження показань є загальною засадою кримінального провадження та повинна застосовуватися за загальним правилом, можливість використання показань, зафіксованих за допомогою технічних засобів відеофіксації, передбачена ч. 11 ст. 615 КПК України, застосовується лише як виключення. При цьому, показання свідків, безпосередньо досліджені в суді, мають пріоритет над показаннями, отриманими у порядку ч. 11 ст. 615 КПК України.

За таких обставин, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

Обґрунтованими є доводи сторони обвинувачення про те, що ОСОБА_4 особисто знайомий із особами, показання яких мають істотне значення для встановлення обставин інкримінованих йому кримінальних правопорушень, йому відомі засоби зв`язку з ними, характер їх участі у відповідних подіях, а також обсяг відомої їм інформації. 

Також слідчий суддя враховує, що ОСОБА_4 , вже вживав заходів, спрямованих на приховування характеру та слідів спільної протиправної діяльності, зокрема, для проведення розрахунків використовувалися криптовалютні рахунки, а також банківські картки сторонніх фізичних осіб. 

Вказана обставина на переконання слідчого судді свідчить про наявність у ОСОБА_4 кола осіб, чиї банківські рахунки він мав можливість використовувати у межах інкримінованої діяльності та з якими, відповідно, міг підтримувати комунікацію. Такі особи можуть володіти відомостями щодо обставин використання їхніх рахунків, отримання, подальшого руху та призначення відповідних коштів, а тому їх показання можуть мати доказове значення у цьому кримінальному провадженні.

Крім того, на думку слідчого судді існує обґрунтована ймовірність узгодження позицій захисту, вироблення спільної версії подій, приховування окремих обставин, а також схиляння один одного до надання показань, вигідних для уникнення кримінальної відповідальності з огляду на характер відносин між підозрюваними, обсяг відомої їм інформації щодо обставин кримінального правопорушення та їхню спільну зацікавленість у результатах кримінального провадження.

До того ж наразі кримінальне провадження перебуває на стадії досудового розслідування, а тому жоден зі свідків та підозрюваних не допитаний судом, і, відповідно, їх показання не сприйняті безпосередньо, задля можливості використання їх як доказів.

Зазначене вказує на існування ризику незаконного впливу на свідків та інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні.

На обґрунтування ризику вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється ОСОБА_4 , детективом у клопотанні зазначено про обізнаність ОСОБА_4 із повним практичним алгоритмом реалізації інкримінованого механізму та він безпосередньо забезпечував його функціонування. При цьому зазначений механізм фактично був апробований щодо декількох військовозобов`язаних осіб, зокрема ОСОБА_8 та ОСОБА_10 , що свідчить про його придатність до неодноразового застосування щодо інших осіб. ОСОБА_4 підтримував безпосередній зв`язок з такими особами, координував їх дії та вирішував питання, які виникали на різних етапах працевлаштування і бронювання.

Слідчий суддя враховує, що діяльність ОСОБА_4 , за встановленими обставинами, не припинялася після первинного оформлення та бронювання військовозобов`язаної особи, учасники не припинили взаємодію, а за необхідності відновлювали та продовжували використання раніше сформованого механізму, одержуючи за це нову неправомірну вигоду.

Крім того, слідчий суддя враховує, що ОСОБА_4 володіючи відповідними професійними навичками, діючи на виконання вказівок невстановлених на цей час осіб, здійснив встановлення у квартирі діючого працівника правоохоронного органу спеціального технічного засобу для прослуховування/зняття інформації, при цьому будь-які передбачені законом підстави та належний дозвіл на проведення таких заходів були відсутні. Зазначене свідчить про можливість використання підозрюваним наявних у нього професійних знань та навичок для повторного вчинення аналогічних протиправних дій. 

За таких обставин на переконання слідчого судді існує ризик вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється ОСОБА_4 .

Варто додати, що ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. Тобто кримінальний процесуальний закон не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково здійснить відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснення у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

За таких обставин зазначені в клопотанні детектива ризики, передбачені п. п. 1- 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України слідчий суддя вважає обґрунтованими та переконливими.

Так, на думку сторони обвинувачення, відомості про особу підозрюваного та характер вчиненого кримінального правопорушення свідчать про те, що більш м`які запобіжні заходи не зможуть запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України, оскільки останній буде негативно впливати на хід досудового розслідування у даному провадженні, безпосередньо впливати на свідків та інших підозрюваних, намагатиметься вживати заходів щодо знищення, спотворення або приховування речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, переховуватиметься від органів досудового розслідування та суду, а тому необхідним є застосування до підозрюваного саме запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Вказаний запобіжний захід є винятковим та застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу (частина 1 статті 183 КПК).

Слідчий суддя, суд зобов`язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених ч. 1 ст. 194 КПК України. 

Частиною 1 ст. 194 КПК України встановлено, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; 3)недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання (ч. ч. 2, 4 ст. 194 КПК України).

Більш м`якими запобіжними заходами, у порівнянні з триманням під вартою, є: 1)особисте зобов`язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт.

Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам, передбаченим статтею 177 КПК, на будь-якій стадії кримінального провадження, тобто як на стадії досудового розслідування, так і на стадії судового провадження.

Ризики, які вище були встановлені слідчим суддею, а саме: ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду; ризик знищити, сховати речі та документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінальних правопорушень; ризик незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних у кримінальному провадженні; ризик вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

В клопотанні детектив просив засотувати до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, зазначив, що інші, більш м`які запобіжні заходи не забезпечать можливості запобігти існуючим ризикам.

При обранні запобіжного заходу враховуються всі обставини, визначені в ст. 178 КПК України, в тому числі вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_4 у разі визнання його винуватим у кримінальних правопорушеннях, у вчиненні яких він підозрюється; вік та стан здоров`я підозрюваного; міцність соціальних зав`язків підозрюваного, тощо.

Разом з тим, слідчим суддею береться до уваги особиста ситуація (обставини) підозрюваного ОСОБА_4 (має постійне місце проживання, раніше до кримінальної відповідальності не притягався, позитивно характеризується, має двох неповнолітніх дітей на утриманні та батьків пенсіонерів).

Поряд з цим варто враховувати і те, що у ОСОБА_4 09.01.2026 та 13.03.2026 проведено обшуки, за результатом яких вилучено мобільні пристрої, а також останній допитувався детективами НАБУ в якості свідка, проте, незважаючи на обізнаність про кримінальне провадження територію України не залишив.

Зважаючи на викладені обставини слідчий суддя бере до уваги дані про особу підозрюваного, його вік, стан здоров`я, характеризуючі матеріали, майновий та сімейний стан, наявність на утриманні неповнолітніх дітей, батьків пенсіонерів, та на підставі чого приходить до висновку, що стороною обвинувачення не доведено, що запобіжний захід не пов`язаний із триманням під вартою не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного і виконання ним процесуальних обов`язків. 

Відтак, у задоволенні клопотання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слід відмовити. 

На думку слідчого судді запобігти існуючим ризикам можливо шляхом застосування щодо підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді застави.

Розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно (частина 5 статті 182 КПК України).

Отже, з одного боку, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала б підозрювану особу від намірів та спроб порушити покладені на неї обов`язки, а з іншого - не має бути таким, що є завідомо непомірним для цієї особи та призводить до неможливості виконання застави.

При визначені розміру застави необхідно врахувати: обставини кримінального правопорушення; майновий стан підозрюваного; його сімейний стан, у тому числі матеріальне становище близьких осіб; встановлені ризики, передбачені ст. 177 КПК України; помірність обраного розміру застави та можливість її виконання, а також за певних обставин шкода, завдана кримінальним правопорушенням.

Детектив ОСОБА_6 в клопотанні та прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні просили визначити заставу у розмірі 5 000 000 грн, який значно перевищує вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, з огляду на те, що обставини вчинення кримінального правопорушення, тяжкість злочинів, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_4 , дані про особу підозрюваного, на їхню думку, вказують на нездатність застави у межах, визначених п. 2 ч. 5 ст.182 КПК України, забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

Так, на переконання сторони обвинувачення, оскільки ОСОБА_4 є власником квартири площею 41,8 кв. м у с. Софіївська Борщагівка, земельної ділянки площею 0,1417 га та житлового будинку площею 89 кв. м., крім того, на його батька - ОСОБА_28 зареєстровано, серед іншого, квартиру у м. Києві вартістю 915 000 грн, житловий будинок вартістю 307 000 грн та земельну ділянку, а на матір - ОСОБА_29 зареєстровано дві квартири, одна з яких придбана за 1 279 950 грн, земельну ділянку, а також автомобіль SKODA KODIAQ 2019 р.в., вартість якого за реєстраційними відомостями становила 854 000 грн., водночас, відомості Державного реєстру фізичних осіб - платників податків за період з 1998 року по березень 2026 року містять дані про нараховані податковими агентами доходи ОСОБА_4 у сумі лише 254 857 грн, його матері - 12 361 грн, а батька - 3 663 грн. Така істотна невідповідність між обсягом офіційно встановлених доходів та кількістю і вартістю набутого майна свідчить про наявність у підозрюваного та його сімейного оточення фактичного доступу до значних майнових ресурсів, походження яких не підтверджується встановленим обсягом офіційних доходів, що також має бути враховано при визначенні розміру застави.

У той же час будь-яких доказів, які б свідчили про наявність у ОСОБА_4 та його родини заощаджень у значних розмірах, стороною обвинувачення не надано. Натомість розмір застави, яку просить визначити підозрюваному сторона обвинувачення обґрунтовується лише наявністю в нього та його родини рухомого та нерухомого майна.

Слід зауважити, що кримінальне провадження на даній стадії не встановлює вину особи, а лише досліджує можливу наявність у діях такої особи ознак кримінального правопорушення, тому має бути забезпечено такий ступінь втручання у права та свободи особи, що відповідатиме рівню доведеності обставин кримінального провадження. 

У той же час, у разі невнесення підозрюваним (або заставодавцем) застави, до нього може бути застосований інший більш суворий запобіжний захід.

Вказані положення зумовлюють обов`язок суду визначити такий розмір застави, який не може бути завідомо непомірним для нього та водночас достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків.

На думку слідчого судді, зазначений детективом розмір застави є надмірним та не відповідає власне інституту застави, основною метою якого є не компенсація завданої злочином шкоди, що може бути застосована до особи виключно на підставі вироку, а забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та зокрема явки до суду та слідчих органів.

Слідчий суддя при визначенні розміру застави бере до уваги практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що суд своїм рішенням повинен забезпечити не лише права підозрюваного, але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

У рішеннях «Гафа проти Мальти» (Gafa v. Malta) від 22.05.2018, «Мангурас проти Іспанії» (Mangouras v. Spain) від 28.09.2010 Європейський суд з прав людини зазначив, що гарантії, передбачені п. 3 статті 5 Конвенції, покликані забезпечити не компенсацію втрат, а зокрема явку обвинуваченого на судове засідання. Таким чином сума (застави) повинна бути оцінена враховуючи самого обвинуваченого, його активи та його взаємовідносини з особами, які мають забезпечить його безпеку, іншими словами, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості) при якому перспектива втрати застави, у випадку відсутності на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб унеможливити перешкоджання особою встановленню істини у кримінальному провадженні. При цьому має бути враховано наявність грошових засобів у обвинуваченого.

Європейський суд з прав людини також наголошує, що якщо на карту поставлене право на свободу, гарантоване статтею 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, влада повинна приділяти питанню встановлення відповідного розміру застави таку ж увагу, якби це стосувалося обґрунтування необхідності тримання особи під вартою. 

При визначенні розміру застави слідчий суддя враховує обґрунтованість пред`явленої ОСОБА_4 підозри, обставини вчинення інкримінованих йому кримінальних правопорушень, подані стороною захисту документи щодо підтвердження майнового стану підозрюваного, членів його сім`ї та підтвердження стійких соціальних зв`язків, стану здоров`я, наявності на утриманні неповнолітніх дітей та батьків пенсіонерів.

Крім того, слідчий суддя враховує належну процесуальну поведінку підозрюваного, який прибуває на всі виклики детектива та слідчого судді, добровільно надав доступ до своїх мобільних телефонів, поведінку під час судового розгляду.

Поряд з цим слід враховувати, що положеннями ч. 6 ст. 182 КПК України встановлено п`ятиденний строк для внесення застави підозрюваним або заставодавцем з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави на відповідний рахунок.

У зв`язку з викладеним слідчий суддя приходить до висновку про доцільність визначення застави підозрюваному ОСОБА_4 у розмірі 1 000 000,00 грн (один мільйон гривень), який хоч і перевищує межі, визначені ст. 182 КПК України, проте не є явно непомірним для підозрюваного. 

На переконання слідчого судді, саме такий розмір застави є достатнім для забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, та в той же час відповідає вимогам ст.ст. 178, 182, 183 КПК України, позиції Європейського суду з прав людини, відповідно до якої сума застави повинна визначатись тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави у випадку ухилення від слідства та суду, буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання порушувати покладені на неї процесуальні обов`язки, та не є явно непомірним, враховуючи фінансовий стан підозрюваної особи.

Згідно з ч. 5 ст. 194 КПК України, якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов`язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов`язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором, та які передбачені пунктами 1-9 ч. 5 ст. 194 КПК України.

Слідчий суддя переконаний, що з метою мінімізації ризиків, встановлених у судовому засіданні, а також запобігання позапроцесуальній поведінці підозрюваного, необхідним є покладення на нього обов`язків, про які просить сторона обвинувачення з врахуванням клопотання сторони захисту: прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду за кожною вимогою; не відлучатися із м. Києва, Київської та Житомирської областей без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватися від спілкування щодо обставин, викладених у повідомленні про підозру, з іншими підозрюваними у цьому кримінальному провадженні, а також свідками, зокрема: ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 ; здати на зберігання до відповідних органів державної влади (Центральне міжрегіональне управління ДМС у м. Києві та Київській області) свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України.

Стороною захисту у судовому засіданні не спростовано необхідність покладення на підозрюваного зазначених обов`язків та не надано слідчому судді достатніх доказів, які б перешкоджали їх виконанню. 

Таким чином, слідчий суддя вважає, що покладення на підозрюваного обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, з урахуванням обставин кримінального провадження, має найменший вплив на реалізацію прав і свобод підозрюваного, отже, таке втручання є розумним і співмірним для цілей цього кримінального провадження, з урахуванням його стадії.

На переконання слідчого судді, на підозрюваного ОСОБА_4 доцільно покласти обов`язки строком на два місяці, що відповідає положенням ч. 7 ст. 194 КПК України.

В той же час слід зазначити, що з моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави щодо особи, яка не тримається під вартою, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, підозрюваний, заставодавець зобов`язані виконувати покладені на них обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 177, 178, 182-184, 193-197, 205, 309, 372, 376, 482-2 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_4 , відмовити.

Застосувати до  ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 368, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1, ч. 2 ст. 359 КК України, запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 1 000 000,00 грн (один мільйон гривень), яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок Вищого антикорупційного суду:

Код ЄДРПОУ 42836259

Номер рахунку за стандартом ІВАN НОМЕР_7 .

Підозрюваний не пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов`язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, детективу, прокурору, слідчому судді.

За умови внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком на два місяці, але в межах строку досудового розслідування, такі обов`язки:

- прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду за кожною вимогою;

- не відлучатися із м. Києва, Київської та Житомирської областей без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- утримуватися від спілкування щодо обставин, викладених у повідомленні про підозру, з іншими підозрюваними у цьому кримінальному провадженні, а також свідками, зокрема: ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 ;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади (Центральне міжрегіональне управління ДМС у м. Києві та Київській області) свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України.

Контроль за виконанням ухвали покласти на детективів Національного антикорупційного бюро України.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя          ОСОБА_1