Справа № 991/10309/26

Провадження 1-кс/991/10326/26

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД 

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 вересня 2026 року         м.Київ 

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , представника власника майна ОСОБА_3 , детектива ОСОБА_4 розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання адвоката ОСОБА_3 , яка діє в інтересах ОСОБА_5 , про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №42024000000000598 від 23.04.2024,

ВСТАНОВИВ:

До Вищого антикорупційного суду (далі - ВАКС) надійшло вказане клопотання адвоката ОСОБА_3 , яка діє в інтересах ОСОБА_5 , у якому вона просила скасувати арешт майна, вилученого 21.10.2024 під час тимчасового доступу до речей і документів, яке перебувало у володінні ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме: грошові кошти в розмірі 90 800 (дев`яносто тисяч вісімсот) доларів США та 80 000 (вісімдесят тисяч) євро, вилучені під час обшуку за адресою: АДРЕСА_1 та належать ОСОБА_5 ..

Обґрунтовуючи подане клопотання, адвокат зазначає про безпідставність накладення арешту на майно ОСОБА_5 .. На переконання представника, ОСОБА_5 не має процесуального статусу підозрюваного чи обвинуваченого у цьому кримінальному провадженні, а був допитаний як свідок, надавши під час допиту вичерпні пояснення щодо джерел походження вилучених коштів. За твердженням заявника, орган досудового розслідування не надав доказів на підтвердження того, що вилучені у ОСОБА_5 кошти свідчать про незаконне збагачення ОСОБА_6 або належать останньому. Зокрема, у матеріалах провадження відсутні відомості про те, коли та за яких обставин ОСОБА_6 набув саме цю суму коштів, як і відсутні докази незаконного набуття вказаних коштів самим ОСОБА_5 .. Адвокат наголошує, що накладення арешту призвело до фактичного втручання в господарську діяльність фізичної особи - підприємця, а тривале утримання майна є необґрунтованим процесуальним примусом щодо особи, яка не має відношення до розслідуваних злочинів. Крім того, законних підстав для вилучення грошових коштів не було, оскільки вони не мають жодного доказового значення для кримінального провадження за ч. 2 ст. 146, ч. 2 ст. 127, ч. 3 ст. 127 КК України, в межах якого здійснювався обшук.

У судовому засіданні представник власника майна - адвокат ОСОБА_3 повністю підтримала клопотання та просила його задовольнити, скасувавши арешт майна.

Детектив НАБУ проти задоволення клопотання заперечив повністю. Свою позицію мотивував тим, що у тексті поданого клопотання захисником не наведено обґрунтованих доводів, які б свідчили про безпідставність накладення арешту на відповідні грошові кошти або про відсутність потреб у такому заході на теперішній час. Детектив зазначив, що досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні наразі триває, а вилучене майно не втратило статусу речових доказів та має значення для встановлення обставин правопорушення. З огляду на це, застосований захід забезпечення кримінального провадження є єдиним дієвим способом забезпечення збереження речових доказів від приховування, пошкодження або знищення. Враховуючи викладене, детектив просив відмовити у задоволенні клопотання про скасування арешту майна в повному обсязі.

Заслухавши думку учасників провадження, дослідивши матеріали клопотання про скасування арешту майна, слідчий суддя дійшов таких висновків.

Порядок скасування арешту майна визначений статтею 174 КПК України, відповідно до частини першої якої арешт майна може бути скасований повністю або частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування за клопотанням, зокрема, власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Зазначені обставини досліджуються слідчим суддею крізь призму таких законодавчих приписів.

Відповідно до ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, право приватної власності є непорушним.

Статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини (зокрема, у справах «Спорронг і Льоннрот проти Швеції», «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства»), будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідного балансу не буде дотримано, якщо на відповідну особу буде покладено надмірний та індивідуальний тягар.

Статтею 2 КПК України визначено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Зі змісту вказаної норми статті 174 КПК України вбачається, що прийняття рішення про скасування арешту майна покладає на заявника обов`язок доведення обставин того, що: 1) арешт було накладено необґрунтовано, або 2) у подальшому застосуванні цього заходу забезпечення кримінального провадження відпала потреба.

Матеріали клопотання свідчать про те, що в рамках кримінального провадження № 42024000000000598 від 23.04.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ст. 368-5, ч. 2 ст. 366-2 КК України, ухвалою слідчого судді ВАКС від 07.11.2024 у справі № 991/12217/24 накладено арешт на майно, вилучене 21.10.2024 під час тимчасового доступу до речей і документів, яке перебувало у володінні ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме: грошові кошти загальною сумою 171 550 доларів США та 150 000 євро; грошові кошти загальною сумою 320 000 доларів США; грошові кошти загальною сумою 240 100 євро; наручний годинник у металевому корпусі сірого кольору марки Audemars Piguet, на звороті корпусу якого вигравіювані символи «№ 8398» (що з урахуванням характеру гравіювання візуально відповідає 08398), «6 92960» та «Royal Oak Off Shore».

При цьому слідчий суддя констатує, що матеріали кримінального провадження № 42024000000000598 від 23.04.2024 постановою прокурора від 09.04.2026 об`єднані з кримінальним провадженням № 42023000000001416 від 25.08.2023.

Таким чином, детективами ІНФОРМАЦІЯ_2 ( далі - ІНФОРМАЦІЯ_3 ) під процесуальним керівництвом прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (далі - САП) здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42023000000001416 від 25.08.2023 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 209, ч. 1 ст. 366-2, ч. 2 ст. 366-2, ч. 4 ст. 368, ст. 368-5, ч. 3 ст. 369-2 КК України.

В подальшому, 29.06.2026 ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 368, ч. 2 ст. 209, ч. 2 ст. 366-2 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що:

- 15.02.2024 між народним депутатом України ОСОБА_6 та ОСОБА_7 укладено договір дарування, відповідно до якого ОСОБА_6 набув у власність грошові кошти у сумі 12,6 млн грн, що є великим розміром. Втім у органу досудового розслідування наявні підстави вважати, що вказаний правочин міг бути укладений з метою приховання, маскування джерела походження особою, яка знала або повинна була знати, що таке майно прямо чи опосередковано, повністю або частково набуто злочинним шляхом.

- народний депутат України ОСОБА_6 міг внести до декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2022 рік, завідомо недостовірні відомості, які відрізняються від достовірних на більш ніж 500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб;

- народний депутат України ОСОБА_6 міг внести до декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2024 рік, завідомо недостовірні відомості, які відрізняються від достовірних на суму 12 634 680 грн, тобто понад 2500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб;

- народний депутат України ОСОБА_6 міг вимагати неправомірну вигоду у сумі від 20 до 50 тис доларів США та частину прибутку за невтручання у діяльність «кол-центрів» та забезпечення їх подальшої безперешкодної роботи;

- народний депутат України ОСОБА_6 міг схиляти організаторів «кол-центрів» до незаконної співпраці з останнім та передачі йому на систематичній основі неправомірної вигоди в особливо великому розмірі;

- народний депутат України ОСОБА_6 упродовж 2022 року міг набути активи, вартість яких більш ніж на 30 млн грн перевищує його законні доходи;

- народний депутат України ОСОБА_6 міг набути активи, а саме: готівкові кошти у сумі 491 550 доларів США, 390 100 євро, годинник, вартість яких перевищує його законні доходи на суму більш ніж 37 млн грн.

Разом з тим, матеріали кримінального провадження свідчать про те, що 24.06.2024 слідчими ІНФОРМАЦІЯ_1 у кримінальному провадженні № 12024041650001048 від 20.06.2024 проведено обшук квартири за адресою: АДРЕСА_2 , яку займає ОСОБА_6 та вилучено, зокрема, грошові кошти у розмірі 171 550 доларів США та 150 000 євро.

27.06.2024 слідчими ІНФОРМАЦІЯ_1 у кримінальному провадженні № 12024041650001048 від 20.06.2024 проведено обшук квартири за адресою: АДРЕСА_1 , де проживає ОСОБА_7 та ОСОБА_5 , та вилучено, зокрема, грошові кошти у розмірі 320 000 доларів США та 240 100 євро, паспорт громадянина України ОСОБА_6 для виїзду за кордон, дублікат посвідчення народного депутата України ОСОБА_6 , картку народного депутата України ОСОБА_6 для реєстрації та голосування в системі інформаційного обслуговування народних депутатів України.

21.10.2024 на підставі ухвали слідчого судді ВАКС проведений тимчасовий доступ до речей і документів, що становлять охоронювану законом таємницю та перебувають у володінні ІНФОРМАЦІЯ_1 , та вилучено вищевказані грошові кошти.

Слідчий суддя зважає на те, що вилучене майно, а саме готівкові грошові кошти та годинник, постановою детектива від 22.10.202 визнані речовими доказами у цьому кримінальному провадженні, оскільки вони є матеріальними об`єктами, які містять відомості, що можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час розслідування, та повністю відповідають критеріям, визначеним статтею 98 КПК України. Надаючи правову оцінку цим обставинам, слідчий суддя у вищевказаній ухвалі ВАКС від 07.11.2024 про накладення арешту погодився з позицією органу досудового розслідування та застосував до грошових коштів загальною сумою 171 550 доларів США та 150 000 Євро; грошових кошти загальною сумою 320 000 доларів США; грошових коштів загальною сумою 240 100 Євро вказаний захід забезпечення саме з метою збереження речових доказів у кримінальному провадженні № 42024000000000598 від 23.04.2024. 

Розглядаючи подане клопотання та оцінюючи наявність правових підстав для його задоволення через призму положень статті 174 КПК України, слідчий суддя зазначає, що цей процесуальний інститут спрямований на усунення діючих правових обмежень, які створюються для власника чи володільця майна внаслідок накладення чинного арешту на момент розгляду відповідного клопотання. Досліджуючи обставини кримінального провадження у цьому контексті, слідчий суддя враховує та бере до уваги ту обставину, що законність і обґрунтованість ухвали слідчого судді ВАКС від 07.11.2024 у справі № 991/12217/24 про накладення арешту на вищевказані грошові кошти вже виступали предметом перевірки суду апеляційної інстанції. За результатами ІНФОРМАЦІЯ_4 зазначене судове рішення залишено без змін, а відтак висновки щодо наявності правових підстав для застосування цього заходу забезпечення кримінального провадження наразі є чинними та обов`язковими. 

При цьому слідчий суддя зауважує, що зібрані під час досудового розслідування кримінального провадження докази ставлять під обґрунтований сумнів наявність законних доходів у ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , достатніх для накопичення готівкових коштів, які були вилучені в останніх слідчими Державного бюро розслідувань під час слідчих дій.

Зокрема, оглядом інформації з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела та суми доходів, нарахованих фізичній особі, та/або суми доходів, отриманих самозайнятими особами, а також суму річного доходу, задекларованого фізичною особою в податковій декларації про майновий стан і доходи, встановлено, що за період з І кварталу 1998 року до II кварталу 2024 року ОСОБА_6 отримав доходи у розмірі 7 543 395,07 грн.

Дружина ОСОБА_6 - ОСОБА_7 за аналогічний період часу отримала доходи у розмірі 42 669 870,21 грн. Водночас за період з 2012 року (перші відомості про отримані доходи) до 2018 року включно дохід ОСОБА_7 склав лише 304 050,46 грн.

29.08.2019 ОСОБА_6 набув повноваження народного депутата України Верховної Ради України IX скликання.

Через декілька днів після цього, а саме 03.09.2019, ОСОБА_7 була зареєстрована як фізична особа - підприємець на спрощеній системі оподаткування, після чого її доходи почали різко зростати. Зазначена тенденція сформувалась та зберігається з початку набуття ОСОБА_6 депутатських повноважень дотепер.

Також після набуття ОСОБА_6 депутатських повноважень ОСОБА_7 почала отримувати істотний дохід від операцій з нерухомим майном.

Також органом досудового розслідування оглянуто доходи ОСОБА_5 , який є батьком ОСОБА_7 .

Під час огляду його доходів виявлено, що ОСОБА_5 за період з І кварталу 1998 року до II кварталу 2024 року отримав доходи у розмірі 12 519 914,18 грн, з яких за період з 2000 року до 2019 року включно - 212 289,54 грн.

Натомість, як і у випадку з ОСОБА_7 , після набуття ОСОБА_6 депутатських повноважень ОСОБА_5 02.09.2020 був зареєстрований як фізична особа-підприємець на спрощеній системі оподаткування, після чого його доходи також почали різко зростати. Зазначена тенденція сформувалась та зберігається з початку набуття ОСОБА_6 депутатських повноважень дотепер.

Аналіз вказаних даних може свідчити про наявність фактичних обставин, за яких доходи від нібито підприємницької діяльності близьких родичів використовуються ОСОБА_6 для придання вигляду законності доходам, джерело походження яких неможливо пояснити іншим законним шляхом.

Водночас у щорічній декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2023 рік, ОСОБА_6 задекларовано 32 позиції у розділі 5 «Цінне рухоме майно (крім транспортних засобів)», 2 автотранспортних засоби марки «Mercedes-Benz», які перебувають у власності суб`єкта декларування та його дружини, на придбання яких очевидно витрачались кошти від задекларованих доходів.

Внаслідок викладеного існують обґрунтовані підстави вважати, що народний депутат України ОСОБА_6 міг вчинити кримінальне правопорушення, передбачене ст. 368-5 КК України.

Однією з обставин, яка досліджується під час досудового розслідування, є джерело походження коштів для накопичення значного обсягу готівкових валютних коштів, а також наявність у ОСОБА_6 інших активів, які перевищують його законні доходи.

У ході досудового розслідування встановлено факти, які можуть свідчити, що вилучені грошові кошти є предметом неправомірної вигоди, яка могла вимагатися та бути отриманою ОСОБА_6 у 2023 році від організаторів діяльності «кол-центрів» за невтручання у їх діяльність.

Також є підстави вважати, що вилучені за місцем проживання ОСОБА_7 та ОСОБА_5 грошові кошти, а саме валютні цінності, еквівалентні 12,6 млн грн, можуть бути предметом легалізації грошових коштів, прямо чи опосередковано, повністю або частково набутих злочинним шляхом.

Так, оглядом матеріалів кримінального провадження, які містять відомості про доходи та видатки ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , виявлено, що станом на 31.12.2023 сума готівкових коштів, яка могла бути отримана та накопичена ОСОБА_6 та ОСОБА_7 із законних джерел, з урахуванням середньорічного курсу НБУ складала 17 613 207,12 грн, з яких 8 161 851,60 грн - готівкові кошти ОСОБА_6 , 9 529 535,60 - готівкові кошти ОСОБА_7 .

При цьому 15.02.2024 ОСОБА_6 спільно з ОСОБА_7 уклали договір, за умовами якого сторони домовились про зміну правового режиму майна, яке є спільною сумісною власністю.

У пункті 2 цього договору сторони зазначили, що ОСОБА_7 , перебуваючи у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_6 , набула у власність грошові кошти у сумі 9 000 000 грн та 250 000 доларів США, що еквівалентно 9 500 000 гривень, а всього 18 500 000 грн у спільну сумісну власність подружжя.

У пункті 3 вказаного договору ОСОБА_6 та ОСОБА_7 зазначили, що цим договором припиняється право спільної сумісної власності подружжя, у зв`язку з чим грошові кошти, вказані у пункті 2 цього договору, є особистою приватною власністю ОСОБА_7 .

Також у пункті 4 цього договору сторони зазначили, що за домовленістю сторін ОСОБА_7 без будь-якого примусу, насильства або якихось погроз подарувала, а ОСОБА_6 прийняв у дар грошові кошти в сумі 5 000 000 гривень та 200 000 доларів США, що еквівалентно 7 600 000 гривень, а всього 12 600 000 грн.

Таким чином, станом на 15.02.2024 ОСОБА_7 , маючи можливість володіти готівковими коштами, набутими із законних джерел, у сумі не більше 9,5 млн грн, подарувала ОСОБА_6 готівкові кошти у сумі 12,6 млн грн.

27.06.2024 під час обшуку за місцем проживання ОСОБА_7 та ОСОБА_5 вилучено грошові кошти у розмірі 320 000 доларів США та 240 100 євро, з яких за версією останніх 269 200 доларів США та 202 088 євро належать ОСОБА_7 , а 50 800 доларів США та 38 000 євро належать ОСОБА_5 .

З наведеного вбачається, що приблизно за чотири місяці ОСОБА_7 з урахуванням середньорічного курсу валют, встановленого НБУ на 2024 рік, набула у власність 19 589 750 грн, що вочевидь не відповідає її законним доходам та видаткам на підтримання відповідного рівню життя.

При цьому органом досудового розслідування встановлено, що у 2020 та 2022 роках ОСОБА_7 здійснила ремонт та обладнання двох нежитлових приміщень під розміщення салонів краси. Натомість відомостей про видатки на такі ремонти шляхом здійснення безготівкових розрахунків з банківських рахунків ФОП ОСОБА_7 , ФОП ОСОБА_5 , ОСОБА_7 або ОСОБА_5 органом досудового розслідування не встановлено, що може свідчити про фінансування таких ремонтних робіт за рахунок готівкових коштів останніх та відповідне зменшення можливих законних готівкових заощаджень ОСОБА_7 та ОСОБА_6 , оскільки такі видатки здійснювались під час їх перебування у шлюбі.

Крім того органом досудового розслідування також встановлено, що 28.11.2024, тобто через п`ять місяців після вилучення слідчими ДБР за місцем проживання ОСОБА_7 та ОСОБА_5 готівкових коштів, ОСОБА_7 набула у власність нежитлове приміщення площею 225,1 кв.м. у новобудові за адресою: АДРЕСА_3 .

Згідно з наявною інформацією, вартість купівлі такого приміщення може складати приблизно 450 тис доларів США, а законних доходів ОСОБА_7 та ОСОБА_5 з урахуванням вилучення грошових коштів, які за їх версією належать їм особисто, вочевидь недостатньо для накопичення за п`ять місяців такої суми коштів.

Також слід зазначити, що стороною обвинувачення під час огляду сторінки ОСОБА_7 у соціальній мережі «Інстаграм» виявлено, що як ОСОБА_6 , так і ОСОБА_7 спільно та окремо систематично відбувають за кордон для відпочинку, у тому числі на тривалий час. Географія місць відпочинку, атрибути відпочинку та способу життя, зафіксовані у соціальній мережі «Інстаграм» вочевидь свідчать про витрачання ОСОБА_7 та ОСОБА_6 суттєвих грошових коштів для підтримання звичного для них способу життя, для підтримання якого законних доходів самого ОСОБА_6 вочевидь недостатньо.

Слідчий суддя також приймає до уваги показання самої ОСОБА_7 в частині пояснення нею джерела отримання доходів. Так, будучи допитаною в якості свідка ОСОБА_7 пояснила, що влітку 2022 року у зв`язку з її переїздом до м. Ужгород у неї залишився лише один салон краси у м. Ужгород, де вона здійснює підприємницьку діяльність. Також вона продає косметику на суму приблизно 40 000 гривень на місяць та отримує дохід від реклами на своїх сторінках у соціальних мережах, але такі доходи не є систематичними. Натомість задекларовані нею як фізичною особою - підприємцем доходи та відображені ОСОБА_6 її доходи у щорічній декларації за 2022 та 2023 роки явно неспівмірні з масштабом її підприємницької діяльності згідно з показаннями самої ОСОБА_7 ..

Втім, оцінюючи доводи сторін та досліджені матеріали кримінального провадження, слідчий суддя наголошує, що на стадії досудового розслідування він не перебирає на себе повноваження суду, який розглядає справу по суті, оскільки питання належності, допустимості та достовірності кожного доказу окремо, як і остаточна правова оцінка винуватості чи невинуватості особи, є виключною компетенцією суду першої інстанції під час судового розгляду. На даному процесуальному етапі слідчий суддя не вправі остаточно вирішувати зазначені питання, а оперує стандартом доказування «обґрунтованої підозри» (reasonable suspicion) та критерієм вірогідності, які вимагають лише наявності об`єктивних фактів або інформації, які здатні переконати стороннього спостерігача у тому, що вилучене майно могло бути об`єктом, засобом чи знаряддям вчинення правопорушення, або набуте внаслідок його вчинення. Відтак, для вирішення питання щодо доцільності збереження заходу забезпечення кримінального провадження наразі достатньо встановити високий ступінь вірогідності зв`язку майна з розслідуваними обставинами, тоді як повний та детальний аналіз допустимості цих доказів буде здійснений безпосередньо судом під час розгляду справи по суті.

З урахуванням фактів, які розслідуються у кримінальному провадженні № 42023000000001416 від 25.08.2023, слідчий суддя погоджується з доводами детектива про те, що вилучені кошти можуть бути, у тому числі, предметом неправомірної вигоди, яка надавалась ОСОБА_6 , та результатом легалізації грошових коштів, прямо чи опосередковано, повністю або частково набутих злочинним шляхом.

Поміж тим, досліджуючи обставини можливого скасування арешту майна, слідчий суддя зауважує, що грошові кошти вилучалися детективами НАБУ на виконання ухвали слідчого судді ВАКС про тимчасовий доступ до речей і документів, якою було надано прямий дозвіл на вилучення вказаних коштів. Ця обставина повністю спростовує доводи представника про відсутність законних підстав для здійснення 21.10.2024 зазначеної процесуальної дії. Відповідно до приписів частини 1 статті 159 КПК України, тимчасовий доступ до речей і документів полягає у наданні стороні кримінального провадження особою, у володінні якої вони знаходяться, можливості ознайомитися з ними, зробити їх копії та вилучити їх (здійснити їх виїмку). Слідчий суддя звертає увагу, що як на момент надання відповідного дозволу судом, так і безпосередньо під час проведення процесуальної дії, грошові кошти правомірно перебували у володінні ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Крім того, слідчий суддя зазначає, що суду не надано належних та допустимих доказів на підтвердження того, що вилучені грошові кошти належать саме ОСОБА_7 та ОСОБА_5 .. Твердження представника про те, що кожному з них належить окремо визначена сума готівкових коштів із числа загальної маси вилученого майна, на даному етапі є бездоказовими та ґрунтуються виключно на припущеннях, тоді як остаточна оцінка правовому статусу вказаного майна, питанням його належності та походження буде надана судом під час розгляду кримінального провадження по суті.

Водночас вагомим процесуальним фактом є те, що інше майно, вилучене під час обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , безпосередньо пов`язане з особою ОСОБА_6 та належить йому особисто (зокрема: паспорт громадянина України для виїзду за кордон, посвідчення народного депутата України, картка для реєстрації). Враховуючи викладене, на даному етапі досудового розслідування є достатні підстави вважати, що і готівкові грошові кошти, які вилучалися в ході вказаного обшуку, також можуть належати ОСОБА_6 , а не ОСОБА_7 або її батькові ОСОБА_5 . Більш того, як зазначено детективом та підтверджується матеріалами провадження, ОСОБА_6 раніше особисто звертався до ІНФОРМАЦІЯ_4 з клопотанням про скасування арешту майна, у якому просив скасувати арешт саме на грошові кошти в загальній сумі 320 000 доларів США та 240 100 євро, а також зобов`язати сторону обвинувачення повернути вказане майно йому як законному власнику. Звернення ОСОБА_6 із таким клопотанням дає додаткові обґрунтовані підстави стверджувати, що питання про дійсного власника вилучених грошових коштів не є очевидним на теперішній час і підлягає остаточному з`ясуванню під час досудового розслідування та судового розгляду справи по суті.

Окремо слідчий суддя звертає увагу на те, що вимогами клопотання є скасування арешту із грошових коштів у сумі 90 800 доларів США та 80 000 євро, які, на думку заявника, належать ОСОБА_5 .. Разом з тим, під час допиту як свідка ОСОБА_5 повідомив, що в ході обшуку слідчими ДБР було вилучено особисто його кошти в сумі 50 800 доларів США та 38 000 Євро, тобто у значно меншому розмірі, ніж заявлено у клопотанні. Зазначена суперечність свідчить про те, що позиція представника щодо належності всієї вилученої суми грошових коштів ОСОБА_5 може бути спрямована на надання майну ОСОБА_6 вигляду законних доходів, здобутих від доброчесної підприємницької діяльності. Враховуючи вищевикладене, слідчий суддя погоджується з доводами органу досудового розслідування про те, що вилучені під час обшуку квартири за адресою: АДРЕСА_2 , де проживає ОСОБА_6 , грошові кошти у розмірі 171 550 доларів США та 150 000 євро та наручний годинник Audemars Piguet «Royal OAK OFF SHOR» з високим ступенем вірогідності можуть бути результатом легалізації (відмивання) майна, прямо чи опосередковано, повністю або частково набутого злочинним шляхом.

У підсумку, оцінивши наведені учасниками судового процесу доводи у їх сукупності, слідчий суддя приходить до висновку, що оскільки статус вилученого майна як речових доказів у цьому кримінальному провадженні на теперішній час не змінений, а досудове розслідування триває, накладений арешт залишається єдиним дієвим засобом запобігання можливості його приховування, пошкодження чи знищення. При цьому слідчий суддя наголошує, що застосований захід забезпечення кримінального провадження є виключно тимчасовим обмеженням права власності на етапі розслідування, не є конфіскацією майна та не позбавляє особу права власності як такого. З огляду на публічний інтерес та завдання кримінального судочинства щодо всебічного й неупередженого розслідування правопорушень, продовження дії арешту на даній стадії є пропорційним, виправданим та не покладає на власника майна надмірного індивідуального тягаря, а тому підстави для скасування арешту майна відсутні, у зв`язку з чим у задоволенні клопотання адвоката (представника) слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 174, 307, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя         ОСОБА_1