Справа № 991/10971/26

Провадження 1-кс/991/11002/26

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД 

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 вересня 2026 року         м.Київ 

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , детектива ОСОБА_3 , захисників ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання детектива Національного бюро Другого підрозділу детективів Другого Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_3 , погоджене прокурором у кримінальному провадженні ОСОБА_6 , про надання дозволу на здійснення спеціального досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52024000000000305 від 20.06.2024,

ВСТАНОВИВ:

До Вищого антикорупційного суду (далі - ВАКС) надійшло вказане клопотання, в якому детектив просив надати дозвіл на здійснення спеціального досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52024000000000305 від 20.06.2024 стосовно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Клопотання обґрунтовується тим, що детективами Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ), за процесуального керівництва прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора (далі - САП), здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52024000000000305 від 20.06.2024, у межах якого ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень (за трьома епізодами), передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України.

У ході досудового розслідування встановлено, що підозрюваний ОСОБА_7 16.01.2026 перетнув державний кордон України у напрямку Республіки Польща через пункт пропуску «Угринів» та на територію України не повертався. На теперішній час місце перебування ОСОБА_7 не встановлено, за місцем реєстрації та фактичного проживання вказана особа не перебуває, на виклики до органу досудового розслідування не з`являється. У зв`язку з цим, постановою детектива НАБУ від 30.07.2026 підозрюваного ОСОБА_7 оголошено у міжнародний розшук.

Враховуючи, що ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні корупційних кримінальних правопорушень (за трьома епізодами), щодо яких положеннями ст. 297-1 КПК України передбачено можливість здійснення спеціального досудового розслідування, переховується від органів слідства та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності, а також перебуває у міжнародному розшуку, детектив звернувся до суду з цим клопотанням.

У судовому засіданні детектив ОСОБА_3 клопотання підтримала в повному обсязі з підстав, наведених у ньому, та просила надати дозвіл на здійснення спеціального досудового розслідування стосовно підозрюваного ОСОБА_7 у кримінальному провадженні № 52024000000000305.

Захисники підозрюваного ОСОБА_7 - адвокати ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечували в повному обсязі. Свою позицію мотивували тим, що вручена ОСОБА_7 підозра є необґрунтованою, що повністю спростовується наданими ними доказами, а сторона обвинувачення не надала належних та допустимих доказів умисного переховування останнього від органів досудового розслідування та суду. Крім того, захисники зазначили про відсутність законних підстав для оголошення підозрюваного у міжнародний розшук. 

Зокрема, захист вказав, що виїзд ОСОБА_7 за кордон відбувся за пів року до повідомлення про підозру, а на території Федеративної Республіки Німеччина він перебуває з поважних причин. Метою вказаного виїзду є необхідність порятунку майна закордонної компанії, співвласником якої він є, та припинення зловживань з боку її директора. ОСОБА_7 має міцні соціальні зв`язки та здійснює легальну й ефективну підприємницьку діяльність в умовах воєнного стану в Україні. В Україні проживає його родина (дружина, дві доньки, мати-пенсіонерка), а також знаходяться бізнес і майно, що, на переконання захисників, повністю спростовує твердження про переховування підозрюваного від слідства.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 297-3 КПК України, клопотання про здійснення спеціального досудового розслідування розглядається слідчим судді за участю особи, яка подала клопотання, та захисника.

Слідчий суддя, заслухавши пояснення детектива на підтримку клопотання, заперечення та доводи захисників підозрюваного, а також дослідивши матеріали, якими обґрунтовано клопотання, дійшов таких висновків.

Одним із завдань кримінального провадження є забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожен, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини (ст. 2 КПК України).

Положеннями Глави 24-1 КПК України регламентовано особливості спеціального досудового розслідування кримінальних правопорушень. Аналізом положень ст. 297-1 КПК України встановлено, що спеціальне досудове розслідування (in absentia) здійснюється стосовно одного чи декількох підозрюваних згідно із загальними правилами досудового розслідування, передбаченими цим Кодексом, на підставі ухвали слідчого судді у кримінальному провадженні щодо злочинів, передбачених, зокрема, частинами другою - п`ятою статті 191 (у випадку зловживання службовою особою своїм службовим становищем) КК України, стосовно підозрюваного, крім неповнолітнього, який переховується від органів слідства та суду на тимчасово окупованій території України, на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, з метою ухилення від кримінальної відповідальності та/або оголошений у міжнародний розшук.

Частиною 2 ст. 297-4 КПК України встановлено, що під час вирішення питання про здійснення спеціального досудового розслідування слідчий суддя зобов`язаний врахувати наявність достатніх доказів для підозри особи, щодо якої подано клопотання, у вчиненні кримінального правопорушення. Положеннями статті 297-4 КПК України законодавець встановив обов`язок слідчого, прокурора довести, що підозрюваний переховується від органів слідства та суду на тимчасово окупованій території України, на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, з метою ухилення від кримінальної відповідальності та/або оголошений у міжнародний розшук, та/або уповноваженим органом прийнято рішення про передачу підозрюваного для обміну як військовополоненого, і такий обмін відбувся.

Відповідно до вимог ст. 33-1 КПК України, кримінальне провадження щодо кримінальних правопорушень, передбачених ст. 191 КК України, у разі якщо вони вчинені за умов, визначених у ч. 5 ст. 216 КПК України, підсудне Вищому антикорупційному суду.

Слідчим суддею встановлено, що ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України, які є корупційними злочинами, підслідними НАБУ, а положення ч. 2 ст. 297-1 КПК України передбачають можливість здійснення спеціального досудового розслідування щодо таких кримінальних правопорушень слідчим суддею Вищого антикорупційного суду.

Оцінюючи доводи клопотання на предмет обґрунтованості підозри ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, слідчий суддя виходить із такого.

Матеріалами клопотання встановлено, що ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , спільно з ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , здійснюючи підприємницьку діяльність безпосередньо та через підконтрольні їм юридичні та фізичні особи, в період з 2018 по 2024 роки надавали послуги, виконували роботи, поставляли товари, продавали нерухоме майно для Головного управління Національної гвардії України, а також військових частин і установ, підпорядкованих Національній гвардії України, в тому числі для Центральної бази ВТК. 

На початку 2024 року у ОСОБА_7 і ОСОБА_8 виник умисел, спрямований на незаконне заволодіння коштами, які будуть виділятись з Державного бюджету України Центральній базі ВТК на купівлю нерухомого майна та товарів для забезпечення потреб Національної гвардії України.

Усвідомлюючи, що реалізувати цей умисел без участі службових осіб Національної гвардії України неможливо, ОСОБА_7 з ОСОБА_8 створили організовану групу, до складу якої залучили начальника Центральної бази ВТК ОСОБА_9 та т.в.о. заступника начальника Департаменту логістики Головного управління НГУ ОСОБА_10 , з якими мали довірливі та дружні відносини.

Задля досягнення вказаної мети учасники організованої групи спільно розробили єдиний злочинний план з розподілом функцій між собою.

Відведена роль співорганізаторів ОСОБА_7 та ОСОБА_8 полягала в наступному, зокрема: за участю інших учасників організованої групи підшукати нерухоме майно для його купівлі і подальшого продажу за завищеною вартістю Центральній базі ВТК; з метою приховання злочинної діяльності підшукати юридичні особи, встановити контроль над ними через підконтрольних фізичних осіб (номінальних засновників та керівників), забезпечити купівлю нерухомого майна в реального власника, а в подальшому забезпечити його продаж за завищеною вартістю Центральній Базі ВТК; підшукати суб`єктів оціночної діяльності, які здійснили б оцінку нерухомого майна за завищеною вартістю, для подальшого продажу Центральній Базі ВТК за такою ж завищеною вартістю (або наближеною); з метою приховування відомостей щодо ціни продажу нерухомого майна в мережі інтернет, що у вказаний період була значно нижчою за ціну цього ж нерухомого майна при продажу Центральній Базі ВТК, забезпечити видалення інформації щодо оголошень про його продаж попереднім власником, а в подальшому забезпечити публікацію фіктивних оголошень із прихованими відомостями щодо ціни продажу вказаного нерухомого майна; з метою отримання обігових коштів, необхідних для купівлі нерухомого майна і його подальшого продажу Центральній базі ВТК за завищеною вартістю, забезпечити якомога швидший продаж Центральній базі ВТК іншого об`єкту нерухомого майна для розміщення військовослужбовців (житловий будинок в с. Сошників) через підконтрольну їм юридичну особу; забезпечити укладання та виконання відповідного договору щодо продажу Центральній Базі ВТК нерухомого майна; забезпечити виведення коштів від продажу нерухомого майна за завищеною вартістю Центральній Базі ВТК з рахунків підконтрольних юридичних осіб на рахунки інших юридичних осіб, а в подальшому з безготівкової форми у готівку- для їх подальшого розподілу між учасниками організованої групи; після заволодіння коштами, з метою знищення доказів контролю учасниками організованої групи над відповідними юридичними особами, забезпечити їх ліквідацію; підшукати товари для їх продажу підконтрольною юридичною особою Центральній Базі ВТК за завищеною вартістю, передати технічні характеристики вказаних товарів ОСОБА_10 та ОСОБА_11 з метою визначання саме цих характеристик серед вимог у вказаних закупівлях; забезпечити укладання та виконання відповідних договорів щодо продажу Центральній Базі ВТК товарів; забезпечити розподіл коштів, отриманих від продажу майна Центральній Базі ВТК за завищеною вартістю між учасниками організованої групи, в тому числі шляхом придбання за вказані кошти майна для таких учасників; для забезпечення функціонування організованої групи та спроможності її учасників, зокрема ОСОБА_10 , до реалізації відповідних елементів злочинного плану (в межах відведеної ролі) вживати заходів (спільно з ОСОБА_10 ) до виконання доручень, задоволення потреб службових осіб Національної гвардії України, які не були учасниками організованої групи, проте в силу службового становища могли приймати окремі рішення від Головного управління НГУ в процесі придбання нерухомого мана та проведення закупівель Центральною базою ВТК, виділення на це бюджетних коштів.

Таким чином, зі змісту повідомлення про підозру слідує, що ОСОБА_7 і ОСОБА_8 , діючи умисно, з корисливих мотивів, спільно та узгоджено в умовах воєнного стану, на виконання єдиного злочинного плану організували корупційну схему, спрямовану на заволодіння коштами державної установи ( Центральної Бази ВТК) в особливо великих розмірах. Зазначена схема реалізовувалася шляхом залучення службових осіб Центральної Бази ВТК, Головного управління Національної гвардії України та сторонніх пособників для забезпечення закупівель майна й товарів за завідомо завищеною вартістю через підконтрольні учасникам організованої групи юридичні особи.

Загалом у межах єдиного злочинного плану за організаторства ОСОБА_7 і ОСОБА_8 було вчинено три епізоди заволодіння майном, а саме:

- за першим епізодом: ОСОБА_7 і ОСОБА_8 організували, а ОСОБА_9 , ОСОБА_10 (у співвиконавстві з ОСОБА_12 ) шляхом зловживання своїм службовим становищем, за пособництва ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , забезпечили продаж Центральній Базі ВТК наперед визначеного об`єкту нерухомого майна ( Цеху по вирощуванню грибів) за завищеною вартістю, заподіявши шкоду державі в сумі 143 594 703 грн;

- за другим епізодом: ОСОБА_7 і ОСОБА_8 організували вчинення злочину повторно, за якого ОСОБА_9 і ОСОБА_10 , зловживаючи службовим становищем, забезпечили продаж Центральній Базі ВТК наперед визначеного товару ( 5 комплектів сонячних станцій) за завищеною вартістю, заподіявши шкоду державі в сумі 3 482 837,70 грн;

- за третім епізодом: ОСОБА_7 і ОСОБА_8 , як учасники організованої групи, повторно організували заволодіння коштами, за якого ОСОБА_9 , зловживаючи службовим становищем, забезпечив продаж Центральній Базі ВТК наперед визначеного товару ( автомобільних шин) за завищеною вартістю, заподіявши шкоду державі в сумі 3 782 601,00 грн.

Загальна сума майнової шкоди, заподіяної державі внаслідок реалізації вказаного злочинного плану за всіма трьома епізодами, становить 150 860 141,70 грн, а дії ОСОБА_7 кваліфіковані стороною обвинувачення за ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України.

Поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві, тому слідчий суддя зважає на практику Європейського суду з прав людини. Зокрема, у рішенні у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» зазначено, що «обґрунтована підозра» означає наявність фактів або інформації, які могли б переконати об`єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла вчинити злочин. При цьому факти, які викликають підозру, не обов`язково мають бути такими ж переконливими, як ті, що необхідні для винесення обвинувального вироку.

Дослідивши долучені до клопотання матеріали кримінального провадження, слідчий суддя вважає, що викладені у підозрі обставини є обґрунтованими та на цьому етапі кримінального провадження підтверджуються сукупністю зібраних доказів, а саме: 1) чисельними протоколами оглядів, зокрема: матеріалів кримінального провадження у частині заволодіння бюджетними коштами вчиненого за попередньою змовою службовими особами Центральної бази ВТК, ТОВ «Гелеон Компані» та ТОВ «Еко Гриб» за результатами придбання цеху по вирощуванню грибів; за фактом заволодіння бюджетними коштами, вчиненого за попередньою змовою службовими особами Центральної бази ВТК та ТОВ «КИЛОВАТТ» за результатами придбання автомобільних шин на підставі договору №786 від 05.12.2024, укладеного між Центральною базою ВТК та ТОВ «КИЛОВАТТ»; за фактом заволодіння бюджетними коштами, вчиненого за попередньою змовою службовими особами Центральної бази ВТК та ТОВ «КИЛОВАТТ» за наслідками проведення закупівлі «Обладнання для сонячної станції» (номер закупівлі UA-2024-09-30-009809-a); також речей, документів, відкритих джерел інформації, комп`ютерних даних, мобільних терміналів та інших документів фінансово-господарської діяльності, якими зафіксовано взаємозв`язки між учасниками організованої групи та підконтрольними їм компаніями; 2) протоколами допитів свідків - службових осіб НГУ, представників компаній-постачальників та інших осіб, зокрема ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , ОСОБА_35 , ОСОБА_36 , ОСОБА_37 , ОСОБА_38 , ОСОБА_39 , ОСОБА_40 , які у своїх свідченнях описали обставини, що стосувалися кримінального провадження, у тому числі, підготовки, погодження та реалізації умов укладених договорів щодо Цеху по вирощуванню грибів, 5 комплектів сонячних станцій, автомобільних шин тощо; 3) висновками судових експертиз ( зокрема судових економічних та судових товарознавчих, оціночно-будівельних та оціночно-земельних експертиз), які зафіксували факт та розміри завищення вартості придбаного нерухомого майна і товарів, а також підтвердили розмір заподіяної державі майнової шкоди; 4) документами щодо повноважень службових осіб НГУ, зокрема положеннями про відповідні управління та департаменти установи, витягами з наказів командувача, посадовими інструкціями та функціональними обов`язками, які підтверджують наявність у фігурантів провадження організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій; 5) документами, що свідчать про спробу здійснення закупівлі (зокрема комерційних пропозицій, цінових обґрунтувань, проектів договорів та специфікацій), які підтверджують стадію підготовки та узгодження параметрів корупційної схеми між її учасниками; 6) документами щодо отримання комерційних пропозицій, виділення бюджетних коштів та матеріалами листування ГНП, ЦБ ВТЦ та товариствами, зокрема листами, телеграмами командування та рапортами уповноважених осіб про необхідність виділення, розподілу та цільового використання бюджетного фінансування, якими підтверджується джерело походження коштів, що стали об`єктом злочинного заволодіння; 7) документи що підтверджують рух коштів, у тому числі платіжні інструкції, видаткові накладні; 8) документи, які свідчать про спробу закупівлі у 2025 році Центральною базою ВТК автомобільних шин у інших підконтрольних ОСОБА_7 і ОСОБА_8 юридичних осіб ТОВ «ОПТРЕЙД ГУДС» на суму 83 472 200 грн та ТОВ «ДНІПРО АЛЬЯНС ЛОГІСТИК» на суму 59 994 500 грн (при цьому ТОВ «КИЛОВАТТ» у вказаних закупівлях була використана для створення штучної конкуренції вказаним товариствам), зокрема запити ЦБ ВТК, договори про закупівлю товарів; 9) результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій (НСРД), зокрема протоколами зняття інформації з електронних комунікаційних мереж та протоколами аудіо-, відеоконтролю особи, якими зафіксовано зміст спілкування фігурантів провадження щодо узгодження дій із заволодіння коштами; 10) інші документи, що підтверджують обставини кримінального провадження.

Стосовно доводів сторони захисту про те, що наданий ними висновок експертизи спростовує наявність збитків, а отже, виключає обґрунтованість підозри та можливість застосування процедури in absentia, слідчий суддя зазначає таке.

Здійснюючи системний аналіз положень ст. 194 КПК України у взаємозв`язку з принципом презумпції невинуватості, закріпленим у ст. 62 Конституції України, слідчий суддя зазначає, що ніхто не може бути визнаний винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, доки його вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Водночас нормами кримінального процесуального закону на слідчого суддю на стадії досудового розслідування покладено обов`язок оцінювати докази у межах обмеженого стандарту - виключно для встановлення вірогідності вчинення особою правопорушення та забезпечення завдань кримінального провадження, без права вирішувати питання про винуватість особи по суті.

Слідчий суддя повністю поділяє позицію захисту щодо дії принципу змагальності та рівності сторін кримінального провадження, закріпленого у ст. 22 КПК України. Зі змісту цієї засади кримінального судочинства вбачається, що висновки експертів, надані як стороною обвинувачення, так і стороною захисту, володіють рівною процесуальною силою та підлягають самостійному дослідженню під час розгляду справи. Відтак, слідчий суддя не приймає автоматично сторону обвинувачення і не надає переваги висновку експертизи НАБУ як апріорі більш вагомому документу.

Водночас кримінальний процесуальний закон чітко розмежовує предмети доказування на різних стадіях процесу. На стадії розгляду клопотання про надання дозволу на спеціальне досудове розслідування слідчий суддя не вирішує спір між двома експертними установами та не ухвалює остаточного рішення про наявність чи відсутність складу злочину (збитків) у діях підозрюваної особи. Наявність у матеріалах справи висновку судової економічної експертизи сторони обвинувачення, за умови його належного оформлення, є самостійним та достатнім фактом, який підтверджує наявність інформації, здатної переконати об`єктивного спостерігача у вірогідності вчинення правопорушення.

Отже, наявність альтернативного висновку захисту свідчить про наявність глибокого правового спору щодо розміру збитків, який підлягає вирішенню під час розгляду справи по суті. Проте на даному етапі він не спростовує існування обґрунтованої підозри як правової підстави для застосування положень ст. 297-1 КПК України, у зв`язку з чим доводи захисту в цій частині є передчасними.

З огляду на зазначене, слідчий суддя відхиляє доводи сторони захисту про необґрунтованість підозри, оскільки надані матеріали клопотання містять достатньо відомостей, які свідчать про вірогідну причетність ОСОБА_7 до заволодіння майном за ч. 5 ст. 191 КК України.

Перевіряючи доводи клопотання щодо перебування ОСОБА_7 у міжнародному розшуку та факту його переховування від органів досудового розслідування, слідчий суддя зазначає таке.

Відповідно до ч. 2 ст. 297-1 КПК України, обов`язковою умовою для здійснення спеціального досудового розслідування є факт того, що підозрюваний оголошений у міжнародний розшук. 

Дослідженням матеріалів клопотання встановлено, що постановою детектива НАБУ ОСОБА_3 від 30.07.2026, винесеною у порядку ст. 281 КПК України, ОСОБА_7 оголошено у міжнародний розшук. Зазначена постанова є чинною, у встановленому законом порядку не скасовувалась, а відомості про розшук особи внесено до оперативно-довідкових баз даних. 

Водночас слідчий суддя наголошує, що використання для встановлення місцезнаходження розшукуваної особи будь-яких інформаційних систем (як національних, так і міжнародних організацій, зокрема Інтерполу) або їх невикористання не ототожнюється кримінальним процесуальним законодавством із самим юридичним фактом оголошення особи у розшук. Чинний КПК України пов`язує початок перебування особи у статусі оголошеної у міжнародний розшук саме з моментом винесення відповідної процесуальної постанови уповноваженим детективом чи прокурором. На стадії розгляду цього клопотання слідчий суддя перевіряє лише сам факт винесення такої постанови уповноваженою особою за наявності для цього підстав, які в цьому випадку підтверджуються матеріалами справи.

Стосовно доводів захисників про те, що ОСОБА_7 перетнув державний кордон України за пів року до повідомлення йому про підозру, а тому не мав умислу на переховування від слідства, слідчий суддя вважає їх непереконливими.

Сам по собі факт легального виїзду особи за кордон до моменту офіційного складання повідомлення про підозру не виключає того, що надалі така особа дізналася про кримінальне провадження та свідомо прийняла рішення не повертатися в Україну з метою ухилення від правосуддя. 

Як вбачається з матеріалів клопотання, органом досудового розслідування вживалися вичерпні заходи для належного повідомлення ОСОБА_7 про процесуальні дії та його виклику до НАБУ. Зокрема, детективами у порядку ст. 135 КПК України, здійснювалося направлення письмового повідомлення про підозру ОСОБА_7 від 21.07.2026 з пам`яткою про процесуальні права та обов`язки підозрюваного, а також повістки про виклик на 27, 28 та 29 липня 2026 року для допиту як підозрюваного ОСОБА_7 у кримінальному провадженні № 52024000000000305 від 20.06.2024 засобами поштового зв`язку з описом цінного вкладення на наступні адреси: (1) адресу реєстрації ОСОБА_7 ( АДРЕСА_1 (43/1); (2) адресу проживання ОСОБА_7 ( АДРЕСА_2 ); (3) за місцезнаходженням ТОВ «ЕНЕРГО БУД» (ЄДРПОУ 42607821) керівником якого є ОСОБА_7 (АДРЕСА_3); (4) за місцезнаходженням ФГ «САН САНИЧ» (ЄДРПОУ 40275300) керівником якого є ОСОБА_7 (АДРЕСА_4); (5) за місцезнаходженням ТОВ «УКРАЇНСЬКА ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ» (ЄДРПОУ 35282096) керівником якого є ОСОБА_7 (Київська обл., місто Васильків, ВУЛИЦЯ ШЕВЧЕНКА, будинок 44, офіс 205); (6) за місцезнаходженням ТОВ «УКРАЇНСЬКА НОВА ПРОЕКТНА КОМПАНІЯ» (ЄДРПОУ 40986032) керівником якого є ОСОБА_7 (АДРЕСА_5); (7) за місцезнаходженням ТОВ «ФУМІГАНТ» (ЄДРПОУ 36999407) керівником якого є ОСОБА_7 (АДРЕСА_5). При цьому сканкопії зазначених документів зі службової електронної пошти детектива ІНФОРМАЦІЯ_5 було направлено на особисту поштову скриньку ОСОБА_7 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ), а також на електронні адреси підконтрольних йому юридичних осіб. Крім того, ці ж документи з мобільного телефона детектива було надіслано на абонентські номери НОМЕР_1 , НОМЕР_2 за допомогою мобільного додатка «Telegram».

Разом з тим детективами здійснено виїзди за останніми відомими місцями проживання ( АДРЕСА_2 ) та реєстрації ( АДРЕСА_1 (43/1)) ОСОБА_7 .. За відсутності останнього, письмове повідомлення про підозру ОСОБА_7 від 21.07.2026 із пам`яткою про процесуальні права та обов`язки підозрюваного, а також повістки про його виклик на 27, 28, 29 липня 2026 року для допиту як підозрюваного у кримінальному провадженні № 52024000000000305 від 20.06.2024, було вручено його матері - ОСОБА_41 , представнику житлово-експлуатаційної організації обслуговуючого кооператива «Озірний» (ЄДРПОУ 43260669) за місцем проживання ОСОБА_7 та тещі - ОСОБА_42 .

Водночас слідчий суддя зазначає, що за змістом ч. 1 ст. 42 КПК України, у разі невстановлення місцезнаходження особи, вона набуває процесуального статусу підозрюваного з моменту складення повідомлення про підозру та вжиття уповноваженим органом заходів для її вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень. Таким чином, кримінальний процесуальний закон пов`язує набуття особою статусу підозрюваного саме із належним виконанням процедури та вжиттям усіх передбачених законом заходів із вручення документа, а не з фактом його безпосереднього (фізичного) отримання такою особою.

Оскільки ОСОБА_7 обізнаний про наявність кримінального провадження (що підтверджується також фактом залучення ним двох захисників для представництва його інтересів у суді), проте на виклики детектива не з`являється і до України не повертається, його поведінка свідчить про умисне ухилення від слідства.

Доводи захисту про те, що метою перебування ОСОБА_7 у Федеративній Республіці Німеччина є порятунок майна закордонної компанії та припинення зловживань її директора, не можуть бути визнані слідчим суддею як поважна причина неявки на виклики в розумінні ст. 138 КПК України. Наявність бізнес-інтересів за кордоном чи цивільно-правових спорів у закордонних юрисдикціях не звільняє особу від її процесуальних обов`язків як підозрюваного у кримінальному провадженні на території України та не спростовує факту свідомого невиконання цих обов`язків.

Твердження захисників про те, що наявність у ОСОБА_7 міцних соціальних зв`язків в Україні - зокрема проживання тут його родини (дружини, двох доньок та матері-пенсіонерки), а також наявність бізнесу й майна - повністю виключає умисел на переховування, слідчий суддя оцінює критично. Наявність родини та активів на території України за умови, що сам підозрюваний тривалий час фізично перебуває за межами держави, не реагує на офіційні виклики органу досудового розслідування та ухиляється від явки до детективів, не може вважатися безумовним свідченням відсутності наміру переховуватися від правосуддя. Навпаки, залишення майна та близьких родичів в Україні за одночасного перебування особи в розшуку за кордоном лише підтверджує, що підозрюваний обрав спосіб поведінки, спрямований на уникнення безпосередньої участі у процесуальних діях у цьому кримінальному провадженні.

Оцінюючи сукупність зібраних у кримінальному провадженні доказів, слідчий суддя дійшов висновку про наявність у ОСОБА_7 стійкого наміру ухилятися від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності.

Про вказаний умисел свідчить наявність у підозрюваного та членів його родини значних матеріальних ресурсів, які забезпечують йому фінансову спроможність та умови для тривалого проживання за кордоном без необхідності повернення в Україну. Матеріалами клопотання підтверджується, що ОСОБА_7 володіє значною кількістю дороговартісного рухомого та нерухомого майна (зокрема, земельними ділянками, житловим будинком, нежитловими приміщеннями, квартирами та транспортними засобами), суттєва частина з якого зареєстрована на близьких родичів - дружину, доньок, матір та тещу. При цьому органом слідства зафіксовано очевидну диспропорцію між офіційними доходами вказаних осіб та їхнім реальним майновим станом.

Окрім цього, матеріалами клопотання доведено високу мобільність підозрюваного, наявність у нього кількох паспортів для виїзду за кордон (НОМЕР_3, дійсний до 23.02.2028; НОМЕР_4, дійсний до 01.12.2032) та досвід їх активного використання: у період з 2022 по 2026 роки ОСОБА_7 здійснив сімнадцять разів перетин державного кордону України у 7 різних пунктах пропуску (зокрема «Ягодин», «Рава-Руська», «Краківець», «Шегині», «Угринів», «Устилуг», «Лужанка»). Додатково встановлено, що ОСОБА_7 володіє відкритими рахунками у закордонних банківських установах Федеративної Республіки Німеччина та орендує індивідуальні банківські сейфи за межами України в банківських установах на території Республіки Польща та Федеративної Республіки Німеччина. Більше того, результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій, зафіксованими у відповідному протоколі від 13.12.2024, підтверджується намір ОСОБА_7 придбати елітну віллу в Індонезії на острові Балі.

Зважаючи на тяжкість покарання, яке загрожує особі у разі визнання її винуватою за ч. 5 ст. 191 КК України (що передбачає позбавлення волі на строк до дванадцяти років з конфіскацією майна), у сукупності з наявністю фінансових інструментів та нерухомості за кордоном, слідчий суддя переконується, що ОСОБА_7 усвідомлює неминучість кримінального переслідування та свідомо обрав стратегію переховування від правосуддя.

Забезпечуючи баланс між інтересами правосуддя та правами підозрюваного на справедливий судовий розгляд, слідчий суддя враховує, що ОСОБА_7 забезпечений кваліфікованою правовою допомогою двох захисників, які активно представляють його інтереси в судовому засіданні. Обмеження, пов`язані із впровадженням процедури спеціального досудового розслідування, є пропорційними та виправданими в умовах, коли особа умисно ухиляється від правосуддя, а кримінальний процесуальний закон гарантує право на повторний судовий розгляд у разі її з`явлення.

За таких обставин, дослідивши матеріали клопотання та оцінивши надані відомості у їх сукупності, слідчий суддя доходить висновку, що клопотання детектива НАБУ є обґрунтованим, підтвердженим достатніми для цієї стадії провадження доказами та підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст.139, 297-1, 297-2, 297-3, 297-4, 376 КПК України, слідчий суддя,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання задовольнити.

Надати дозвіл на здійснення спеціального досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52024000000000305 від 20.06.2024 стосовно  ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Козин, Миронівського району, Київської області, громадянина України, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України.

У випадку, якщо підстави для постановлення слідчим суддею ухвали про спеціальне досудове розслідування перестали існувати, подальше досудове розслідування здійснюється згідно із загальними правилами, передбаченими КПК України.

Ухвала остаточна, оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.

Слідчий суддя         ОСОБА_1